Научный вестник ДГМА 2009 № 01

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

305

– створення умов для гармонійного розвитку системи економічних відносин;

– підтримка необхідного рівня соціальної і політичної стабільності суспільства;

– ефективний захист внутрішніх і зовнішніх ринків;

– захист всіх форм власності;

– забезпечення стійкості розвитку економіки країни в умовах непередбаченого роз-

риву міжнародних економічних зв'язків;

– забезпечення стійкості економіки в разі виникнення надзвичайних ситуацій приро-

дного і техногенного характеру, а також збройних конфліктів різного рівня;

– нейтралізація впливу на економіку кримінальних структур тощо.

Таким чином, національна економічна безпека є найважливішим інструментом для

досягнення стратегічних цілей державної політики – реалізації політичних і соціально-

економічних національних інтересів. Вироблення стратегії економічної безпеки завжди спи-

рається

на вищі довготривалі цілі, національно-державні інтереси, і орієнтована на соціаль-

но-економічну модель державної політики.

На функціонування системи економічної безпеки мають взаємозалежний безпосеред-

ній або опосередкований вплив різні чинники та умови. Умови розвитку процесів реалізації

національних економічних інтересів є сукупністю економічних відносин, а також комплек-

сом внутрішніх ресурсів, що визначають

характер цього розвитку. Отже, дані умови можуть

визначати прогресивний або регресивний розвиток національної економічної системи, буду-

чи на цій підставі або позитивними, або негативними (наприклад, зростання національного

доходу носить прогресивний характер розвитку, і чинники, сприяючі йому, – зростання про-

дуктивності праці, перехід на ресурсозберігаючі технології та інші – є позитивними).

Динамізм умов і процесів спричиняє необхідність аналізу системи економічної безпе-

ки з точки зору виявлення спільних тенденцій її розвитку і чинників забезпечення націона-

льної економічної безпеки. Якщо виходити із структури національної економіки та властивої

їй системи економічної безпеки, «чинник» слід розуміти як сукупність взаємообумовлених

активних економічних обставин і процесів, що визначають розвиток самостійних економіч-

них сфер, життєво важливих для забезпечення економічної безпеки і економіки в цілому. Да-

ні процеси, залежно від характеру впливу на розвиток національної економіки, прийнято

розділяти на позитивні (конструктивні) і негативні (деструктивні). До позитивних відносять

процеси, що забезпечують реалізацію національних економічних інтересів. Негативні проце-

си перешкоджають їх реалізації і є

загрозою економічній безпеці держави.

Крім того, чинники, які впливають на стан економічної безпеки держави можна розді-

лити на зовнішні і внутрішні.

Внутрішні чинники національної економічної безпеки пов'язані з розвитком економі-

чних сфер на основі використання власних ресурсів. Система внутрішніх чинників включає:

– структурні чинники, що впливають на пропорційність і збалансованість

розвитку

економіки за регіонами і галузями (приплив інвестицій, їх структура, ефективна транспортна

система, підтримка інноваційного розвитку);

– фінансові чинники (стабільність банківської системи і фондового ринку, умови на-

дання кредитів, дисципліна взаєморозрахунків підприємств і податкових платежів);

– правові чинники (наявність правової бази);

– чинники, що характеризують умови виробництва і реалізації продукції і виробни-

чого обслуговування (ціни, умови зберігання і доставки товарів);

– природні чинники (ступінь забезпеченості країни власними природними ресурсами,

умови їх видобутку, транспортування);

– соціально-економічні чинники (оплата праці, умови праці, рівень освіти).

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

– чинники науково-технічного розвитку (рівень розвитку високих технологій, рівень

модернізації виробництва, захист прав інтелектуальної власності);

– організаційно-управлінські чинники (організація виробництва, методи економічно-

го і правового регулювання);

– техногенні чинники (технічний стан основних виробничих фондів, наявність техно-

генних загроз, рівень техногенного ризику, наявність систем контролю і діагностики за ста-

ном техносфери);

– чинники використання трудових ресурсів (структура використання робочої сили

в рамках народного господарства, рівень безробіття, рівень кваліфікації робочої сили).

Зовнішні чинники пов'язані із залученням ресурсів ззовні, необхідних для стабільного

розвитку, що особливо є актуальним для України в умовах обмежених можливостей для са-

мостійного розвитку, обумовлених безпрецедентним руйнуванням основ економічного поте-

нціалу.

До зовнішніх чинників економічної безпеки відносяться:

– розвиток національної структури зовнішньоекономічних зв'язків;

– участь країни в міжнародних економічних організаціях;

– чинники, що визначають привабливість економіки країни для іноземних інвестицій;

– чинники «прозорості» в зовнішньоекономічних операціях;

– імідж країни.

Взаємозв'язок і взаємодію зовнішніх і внутрішніх чинників забезпечує функціонуван-

ня цілісної системи національної економіки України на всіх її рівнях і у всіх сферах. Зміни

в характері або темпах розвитку одного або декількох чинників обумовлюють зміни в розви-

тку інших чинників і стану системи національної економічної безпеки в цілому.

Таким чином, навіть короткий аналіз суті і змісту економічної безпеки з точки зору

забезпечення стійкості і безпеки національної економіки, демонструє, що ця проблема має

важливу теоретичну і практичну значущість.

Для забезпечення стабільності суспільства, його самозбереження і розвитку, віддзер-

калення можливих загроз економічній безпеці країни необхідним є виявлення системи пока-

зників-індикаторів економічної безпеки, що мають науково обґрунтовані межі і певні кількі-

сні показники.

Стосовно внутрішніх загроз, у першу чергу, слід назвати такі показники як: рівень па-

діння об'ємів і ефективності вітчизняного виробництва, відсутність середнього класу, темпи

інфляції, рівень безробіття, активізація діяльності тіньової економіки, погіршення криміно-

генної ситуації в суспільстві. Як зовнішні загрози, перш за все, можна виокремити гранично-

допустимий рівень державного боргу, залежність національної економіки та її найважливі-

ших секторів від імпорту, втрата позицій на світовому ринку.

Оптимальний ступінь економічної безпеки досягається за умови, що весь комплекс

показників знаходиться в рамках допустимих меж своїх граничних значень. Наприклад, зни-

ження темпу інфляції не повинно призводити до підвищення рівня безробіття понад допус-

тиму межу; або зниження дефіциту бюджету до граничного значення – до повного заморо-

жування капіталовкладень і падіння виробництва тощо.

Поряд із визначеними показниками, доцільним є запровадження такого індикатора

економічної безпеки як потенціал компенсацій і запобігання збиткам. Експертні прогнози

витрат, необхідних для відшкодування збитків, спричинених тими або іншими критичними

ситуаціями, дають можливість оцінити

і своєчасно сформувати ресурси суспільства, орієнто-

вані на відновлення і отримання стабільності і стійкості соціально-економічного розвитку,

а також на попередження наслідків дестабілізації. Даний підхід є особливо актуальним для

забезпечення економічної безпеки України, економіка якої сильно постраждала від глобальної

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

фінансової кризи. З цією метою стратегією економічної безпеки передбачають принципово

нові для нашої системи економічного аналізу, розрахунків і інформації показники – компен-

саційні ресурси (потенціал прямих компенсацій) і спільний компенсаційний потенціал, перш

за все, як потенціал відшкодування збитків. При цьому компенсаційні ресурси, як і компен-

саційний потенціал в цілому, можуть бути охарактеризовані рядом кількісних і якісних пока-

зників, які створюють (за своєю адекватністю тим або іншим критичним ситуаціям) важливі

граничні значення для оцінки ступеня економічної безпеки держави. Цим передбачається,

що можливість застосування прямих компенсацій і запобігання збиткам є один з найважли-

віших індикаторів економічної безпеки будь-якої країни.

До системи показників економічної безпеки можуть бути віднесені і загальноекономі-

чні показники поточного і середньострокового соціально-економічного розвитку:

– економічного зростання (динаміка і структура національного продукту і доходу, по-

казники об'ємів і темпів промислового виробництва, галузева структура економіки і динаміка

окремих галузей, капітальні вкладення);

– природно-ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу країни;

– динамічність і адаптованість до наявних умов господарського механізму, а також

його залежність від зовнішніх чинників (рівень інфляції, дефіцит консолідованого бюджету,

дія зовнішньоекономічних чинників, стабільність національної валюти, зовнішня заборгова-

ність);

– якості життя населення (ВВП на душу населення, рівень диференціації доходів, за-

безпеченість основних груп населення матеріальними благами і послугами, працездатність

населення, стан довкілля).

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи аналіз показників економічної безпеки, чинників та критеріїв, які її ви-

значають, зазначимо, що стратегія економічної безпеки повинна визначати такі основні пріо-

ритети економічної політики держави:

1. Пріоритетним національним економічним інтересом України має стати її енергети-

чна незалежність, якої можна досягти шляхом створення альтернативної нинішній моделі

енергетичної безпеки. Створення альтернативної системи постачання нафти і газу забезпе-

чить нашу державу незалежними джерелами енергоресурсів.

2. Пріоритет національних економічних інтересів у фінансовій, банківський та грошо-

вій сферах. Державна підтримка банківського сектору, виходячи виключно з національних

економічних інтересів. Подальше покращення ділового клімату, інституційної, фінансової

інфраструктури, що підтримує приватні інвестиції. Це суттєво для отримання вигод

від всту-

пу до СОТ і забезпечення підвищення продуктивності на рівні підприємств.

3. Розвитку вітчизняного підприємства, національного малого і середнього бізнесу,

приватної власності. Фіскальна політика України повинна бути переорієнтована на значніші

державні капіталовкладення при збереженні фінансової дисципліни шляхом використання

макроекономічного механізму, що сприяє зростанню. Окрім того, Україна має посилити зу-

силля

, спрямовані на реалізацію середньострокового бюджетування і покращення якості по-

слуг, що надаються у державному секторі.

4. Важливим національним інтересом є здійснення кадрової політики: в уряді, на під-

приємствах ключові позиції мають зайняти національно свідомі та високо освічені фахівці.

5. Визнання пріоритетним у зовнішньоекономічній політиці західного вектора. Вна-

слідок свого географічного розташування

і розмірів Україна належить до Центральноєвро-

пейського, Чорноморського та Східноєвропейського регіонів, а її територія є інтегруючою

між їх складовими частинами. Проте, за інерцією політичного мислення, Україну відносять

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

308

до пострадянського простору. Її специфічне геостратегічне та геополітичне положення,

у контексті глобальних тенденцій розвитку світових подій, вимагає від української сторони

зваженої і далекоглядної зовнішньоекономічної політики. Україні слід докласти більших зу-

силь для поширення результатів економічного зростання на засадах справедливості, усунути

розрив у розвитку людських ресурсів між нашою державою і країнами ЄС. Зокрема, підви-

щити якість систем освіти та охорони здоров’я, покращити адресність систем соціального

захисту бідних та економічно вразливих категорій населення.

Крім того, стратегія економічної безпеки, як зазначалося раніше, повинна містити ме-

ханізм забезпечення економічної безпеки як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях,

що включає:

– моніторинг факторів, які визначають загрози економічній безпеці України. Моніто-

ринг, як оперативна інформаційно-аналітична система оглядів за динамікою показників еко-

номічної безпеки, має велике значення для економіки, в якій утверджуються ринкові механі-

зми, що характерно для нашої держави. Моніторинг внутрішніх та зовнішніх загроз повинен

передбачати аналіз конкретних кількісних значень індикаторів економічної небезпеки.

Розробку критеріїв й параметрів економічної безпеки України. Реалізація державної

економічної стратегії вимагає розробки кількісних та якісних параметрів стану економіки.

Вихід за ці межи може призвести до загрози економічній безпеці, а саме, мати негативний

вплив на рівень життя населення (безробіття, диференціація прибутку), стан фінансової та

кредитної системи держави, рівень виробничого, природного, науково-технічного потенціалу

України, здатність державного механізму адоптуватись до змін будь-якого характеру (інфля-

ція, дефіцит бюджету, зовнішні та внутрішні борги тощо), динаміку валового внутрішнього

продукту, показники об’єму та темпу промислового виробництва.

При розробці кількісних параметрів слід звернути увагу на те, що ці показники пови-

нні стосуватися не лише до держави в цілому, але й кожного її регіону, окремих учасників

виробничо-фінансової діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави / Під ред. професора Богдана Кравченка. –

К. : Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1994. – 140 с.

2. Бєлов О. Ф. Економічна безпека України : пріоритети та механізми забезпечення [Електронний ре-

сурс] / О. Бєлов. – Режим доступу : www.niss.gov.ua/book/belov/6.html

3. Пендюра М. М. Національна безпека України в контексті сучасних європейських геополітичних

трансформацій : дис. … канд. юр. наук : 12.00.01 / Максим Максимович Пендюра. – К., 2005. – 212 с.

4. Економічна безпека України : сутність і напрямки забезпечення : монографія / В. Т. Шлемко,

І. Ф. Бінько. – К. : НІСД. – 1997. – 144 с.

5. Пастернак-Таранушенко Г. А. Економічна безпека держави. Статика процесу

забезпечення / За ред.

проф. Б. Кравченка. – К. : Кондор, 2002. – 302 с.

6. Мішина І. Г. Економічна безпека в умовах ринкових трансформацій : дис. … канд. екон. наук :

08.00.01. / Мішина Ірина Георгіївна. – Донецьк, 2007. – 235 с.

7. Мішина І. Г. Проблема формування теоретичних основ економічної безпеки суспільства / Торгівля і

ринок України : темат. збір. наук. праць. Вип. 16, т. 1. / Голов.

ред. О. О. Шубін. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2004. – 352 с.

8. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку / О. С. Власюк. –

Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.

9. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України. – Наказ Міністерства

економіки

України № 60 від 02.03.2007 р. [Електронний ресурс] / Правові системи НАУ. – Режим доступу :

http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0060665-07

10. Murdoch C. Economic factors as objects of security : Economics security & vulnerability / K. Knorr,

F.Trager. – Economics interests & national security. – Lawrence. – 2001. – 867 р.

11. Machovski H. Ost-West Handel : Entwicklung, Interessenlagen. Aussichten / H. Machovski // Aus Politik u.

Zeitgeschichte. – Bonn. – 1985. – № 5. – Р. 39–44.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

309

МОДЕЛЮВАННЯ РИЗИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Шевченко Н. Ю., Чорномаз В. М.

Определено, что значительная материалоемкость и энергоемкость промышленной

продукции ключевых отраслей экономики, высокий уровень сноса основных производствен-

ных фондов обусловливают необходимость коррекции инвестиционной стратегии развития.

Установлено, что, учитывая характерную инвестиционной деятельности рискованность внут-

реннего и внешнего характера, важно иметь количественную оценку риска для принятия

обоснованного управленческого решения. Предложена модель модификации ставки дисконти-

рования при оценке показателя эффективности инвестиций – чистой приведенной стоимости.

Відзначено, що значна матеріаломісткість та енергоємність промислової продукції

ключових галузей економіки, високий рівень зносу основних виробничих фондів обумовлю-

ють необхідність корекції інвестиційної стратегії розвитку. Встановлено, що, з огляду на ха-

рактерну інвестиційної діяльності ризикованість внутрішнього і зовнішнього характеру, ва-

жливо мати кількісну оцінку ризику для прийняття обґрунтованого управлінського рішення.

Запропоновано модель модифікації ставки дисконтування при оцінці показника ефективності

інвестицій – чистої приведеної вартості.

It is marked that considerable resource-demanding and power-consumption of industrial

products of key industries of economy, high level of tearing down of general production funds

stipulate necessity of correction of investment strategy of development. It is set that, taking into ac-

count the riskiness of internal and external investment activity, it is important to have quantitative

estimation of risk for acceptance of the grounded administrative decision. The model of modifica-

tion of discount rate at estimation of index of efficiency of investments is offered – net present

value.

Шевченко Н. Ю. ст. преп. ДГМА

Natasha_shev@mail.ru

Черномаз В. Н. канд. физ.-мат. наук, доц., зав. кафедрой ПМ ДГМА

ДГМА – Донбасская государственная машиностроительная академия

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

310

УДК 519.2+658.5

Шевченко Н. Ю., Чорномаз В. М.

МОДЕЛЮВАННЯ РИЗИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Формування сучасної економічної системи України відбувалося переважно за екзо-

генною моделлю, сутність і контури якої були визначені переважаючим розвитком експорт-

но-орієнтованих підприємств паливно-енергетичного та металургійного комплексів. На

жаль, експортна експансія цих галузей не супроводжувалася технологічним стрибком, ви-

робничий процес залишився витратним, заснованим на використанні дешевих енергоносіїв

та низькопродуктивної робочої сили, що відповідало реаліям минулої командно-

адміністративної системи. Особливої гостроти ця ситуація набула за умов економічної кризи,

різкого падіння попиту на сировинну продукцію.

Тому для стабілізації та підвищення рівня конкурентоздатності економіки країни на

світовому ринку необхідні невідкладні корективи стратегії розвитку підприємств цих галу-

зей, зокрема на основі ефективного використання систем стратегічного та внутрішньофірмо-

вого планування, їх розвитку та вдосконалення. При чому вдосконалення потребує саме ін-

вестиційна стратегія розвитку, що обумовлено значною матеріаломісткістю та енергоємніс-

тю промислової продукції ключових галузей економіки при високому рівні зносу основних

виробничих фондів.

Науковими розробками в сфері формування стратегії інвестиційного розвитку займа-

лися І. Бланк [1], А. Пересада [2], І. Бузько [3], О. Вартанова [3], В. Борисов [4], Г. Касаров

[4], О. Ляшенко [4], С. Співак [4] та ін.

Вагомий внесок у вирішення проблем моделювання

інвестиційної діяльності, стратегії інвестиційного розвитку економічних систем та пов’язаного

з цим ризику зробили такі науковці, як

А. Алтунін [5], П. Верченко [6], В. Вітлінський [6–7] та ін.

Однак, за наявності вагомих наукових результатів у сфері стратегічного планування,

моделювання інвестиційної діяльності та інвестиційного розвитку, ризикології важливою

є розробка формалізованих механізмів прийняття управлінських рішень забезпечення інвес-

тиційного розвитку промислового підприємства в умовах нестабільного економічного сере-

довища з метою отримання додаткового прибутку та

ресурсозбереження.

Вплив на виробничу діяльність з огляду на формування стратегії інвестиційного роз-

витку промислового підприємства здійснюється через реальне інвестування, враховуючи та-

кож той факт, що реальне інвестування являється основою інвестиційної діяльності підпри-

ємства [1, с. 218].

Основними особливостями здійснення реальних інвестицій є [1]:

– реальне інвестування – це головна форма реалізації стратегії економічного розвит-

ку підприємства. Економічна стратегія розвитку враховує можливості зростання економічно-

го потенціалу [8, с. 49];

– реальне інвестування тісно пов’язане з операційною діяльність підприємства;

– більший рівень рентабельності у порівнянні з фінансовими інвестиціями;

– реалізація забезпечує стабільний чистий грошовий потік.

До основних форм реального інвестування відносять [1] придбання цілісних майнових

комплексів, нове будівництво, перепрофілювання, реконструкцію, модернізацію, оновлення

обладнання, інноваційне інвестування в нематеріальні активи, інвестування приросту запасів

матеріальних оборотних активів.

Доцільно визначити оновлення обладнання та модернізаційні заходи в якості основ-

них форм реального інвестування промислових підприємств Донецького регіону та основних

стратегічних варіантів їх інвестиційного розвитку.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

311

Модернізація – це інвестиційна операція, пов’язана з удосконаленням та приведенням

активної частини виробничих основних засобів до стану, що відповідає сучасному рівню

здійснення технологічних процесів, шляхом конструктивних змін основного парку машин,

механізмів та обладнання, які використовуються підприємством в процесі операційної діяль-

ності [1, с. 221].

Оновлення обладнання – інвестиційна операція, пов’язана із заміною (у зв’язку з фі-

зичним зносом) чи доповненням (у зв’язку зі зростанням обсягів діяльності) існуючого парку

обладнання окремими новими їх видами, що не змінює загальної схеми здійснення техноло-

гічного процесу [1, с. 221].

Враховуючи обтяженість інвестиційної діяльності ризиками внутрішнього та зовніш-

нього характеру, важливо мати кількісну їх оцінку для прийняття обґрунтованого управлін-

ського рішення в межах формування планової стратегії інвестиційного розвитку промисло-

вого підприємства. Показник ефективності інвестиційного варіанту, на основі якого здійсню-

ється вибір, повинен враховувати інформацію стосовно умов реалізації проекту, а отже

і ймовірність настання ризикових ситуацій та їх наслідки.

Метою даної статті є врахування ризиків інвестиційної діяльності промислового під-

приємства методами економіко-математичного моделювання.

Для комплексного врахування ризиків інвестиційних проектів модифікується показ-

ник ставки дисконтування

, як складової основного показника оцінки економічної ефекти-

вності інвестиційних проектів – чистої приведеної вартості. Ставка дисконтування представ-

ляється як інтегральний показник, складовими якого є ризик зупинки обладнання та ризик

«економічної катастрофи» [7].

Постановка задачі має наступний вигляд. Процес виробництва продукції супроводжу-

ється одержанням доходу з інтенсивністю )(tx аналогічно принципам системи масового об-

слуговування. Дохід за досить малий інтервал часу ( dttt

,) буде складати dttx )( [7].

Припустимо, що залежність між доходом та зносом основного обладнання має експо-

ненційний характер:

⋅

−

⋅

)

(

, (1)

де a – константа, значення якої можна визначити за допомогою регресійного аналізу;

b – витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів;

– дохід до впроваджен-

ня управлінського рішення;

– термін експлуатації основних засобів.

Умовою зупинки реалізації інвестиційного проекту, враховуючи, що здійснюється ре-

альне інвестування, є граничний рівень доходу, який визначається особою, що приймає від-

повідне рішення, тобто

gTx =)( , де

– термін реалізації проекту.

Доход від реалізації проекту в загальному випадку має обчислюватися за формулою

інтегрованого на інтервалі

T÷0 доходу з дисконтуючим коефіцієнтом

⋅−

, де

– ставка

дисконтування:

=⋅=

∫

⋅−

dtetxV

)(

eXa

TbR

⋅⋅

−

⋅

⋅+− )(

. (2)

Враховуючи ймовірність кожної з розглянутих ризикових ситуацій на інтервалі

[

]

dt;0

введемо низку позначень:

pdt

– ймовірність виходу з ладу обладнання,

– середня кількість

збоїв за час

[]

– час ремонту обладнання, v – вартість ремонту,

– інтенсивність збо-

їв, враховуючи, що час ліквідації простоїв підлягає експоненційному закону розподілу. Тоді

математичне сподівання дисконтуючого коефіцієнта має вигляд:

[]

∫

∞

−

⋅−

⋅==

ττ

dee

. (3)

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

312

Звідси:

τττ

QRQ

QR )1(

)1(

111

)1(

111

+⋅

⋅−

∞∞

⋅

⋅−

∞

−⋅⋅−

⋅

+⋅

+⋅⋅

⋅

===

∫∫∫

. (4)

Отже:

RQR

⋅+

Математичне сподівання дисконтованих витрат, пов’язаних з одиницею збою, врахо-

вуючи, що

z – витрати на ремонт за одиницю часу, описується формулою:

[] []

∫

∞

⋅−

⋅==

λτ

ττ

dezMvMC

, (5)

де

[]

)1(

−⋅

−

⋅=⋅=⋅=

⋅−

⋅−⋅−

∫∫

tRtR

zdtezdtezzM

. (6)

Тому:

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡

−⋅⋅

⋅−

=⋅−⋅

−

∫∫∫

∞

⋅−⋅−

∞

⋅−

∞

⋅−

)1(

ττ

λτ

λτλτ

λτ

dedee

dee

τλ

λτ

τλ

dedeR

⋅

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡

⋅⋅−⋅+⋅

⋅

⋅−

∫∫

∞

⋅−

∞

⋅+−

)(

. (7)

Упродовж інтервалу

[]

dt;0 з ймовірністю kdt відбудеться економічна катастрофа, що

призведе до зупинки виробництва – інтегральний дисконтований дохід від наступного функ-

ціонування доходу набуде нульового значення. Тому на інтервалі

[]

dt;0 з імовірністю

()

[]

dtkp +−1

реалізація інвестиційного проекту (виробничого процесу) буде відбуватися за

планом: за час

dt дохід складе

eaXdttx

⋅−

⋅⋅=)(, його величина зміниться із старінням ос-

новного обладнання з урахуванням

bdt . У період зупинки обладнання катастрофи вважають-

ся неможливими.

Тоді інтегральний дисконтований дохід з урахуванням ймовірностей ризикових ситу-

ацій має три складові частини:

1) функціонування за планом:

()

[]

edttxdtkp

⋅−

⋅⋅+−

)(1 ;

2) функціонування з урахуванням зупинки виробничого обладнання:

[]

Cdttxqpdt −⋅⋅ )( ;

3) зупинка виробничого процесу внаслідок економічної катастрофи:

0⋅kdt .

В цілому значення інтегрального дисконтованого доходу від реалізації об’єкта має на-

ступний вигляд:

(

)

=⋅+⋅−⋅⋅⋅+−−⋅⋅⋅⋅=

∫∫∫

⋅−

kdtpdtCeaXqdtkpeeaXVruzuk

000

0)1(

()

aXpq

eaXpq

TpCkp

eaX

RbT

⋅⋅⋅⋅+⋅⋅⋅⋅⋅−⋅⋅−−−⋅

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡

⋅⋅

−

⋅

⋅−

)(

. (8)

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

313

Враховуючи (7), агрегування гарантованої ставки дисконтування та ймовірностей ри-

зикових ситуацій у один показник здійснюється шляхом прирівнювання двох функцій дохо-

ду: до врахування чинників ризику та з урахуванням ймовірностей ризикових ситуацій та їх

наслідків.

З цього рівняння чисельним методом розв’язку нелінійних рівнянь – методом ітера-

цій, розраховується значення коефіцієнта дисконтування.

Так, при

інших рівних умовах, при 20

R %,

144,0

, 07,0

k модифікований по-

казник ставки дисконтування буде дорівнювати 275,0

R чи 27,5 % (рис. 1), що задовольняє

умові

VruzukV ≈

0510

3.004 10

1.148 10

VT()

Vruzuk T()

1 T

Рис. 1. Функції дисконтованого доходу протягом

років реалізації інвестиційного проекту

Дана модель кількісного врахування ризику при оцінці ефективності інвестиційних

проектів базується на врахуванні не тільки знецінення коштів за банківською статистикою

у вигляді гарантованої ставки дисконтування, але і впливу внутрішнього та зовнішнього обу-

рення, які мають непередбачуваний характер.

ВИСНОВКИ

Ураховуючи обтяженість інвестиційної стратегії ризиками зовнішнього та внутріш-

нього характеру, що узагальнюють вплив неритмічності виробничого процесу через стан не-

стабільного довкілля на роботу обладнання промислового підприємства доцільно використо-

вувати модель коригування ставки дисконтування при оцінці показника ефективності інвес-

тицій – чистої приведеної вартості. Запропонована модель формує основу прийняття обґрун-

тованого рішення щодо вибору стратегічного напряму інвестиційного розвитку підприємст-

ва, враховуючи виробничі особливості підприємства та стан макросередовища.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент : учеб. курс / И. А. Бланк. – К. : Эльга, Ника-Центр,

2002. – 448 с.

2. Пересада А. А. Інвестування : навч.-метод. посібник [для самост. вивч. дисц.] / А. А. Пересада,

О. О. Смірнов, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. – К. : КНЕУ, 2001. – 251 с.

3. Бузько И. Р. Стратегическое управление инвестициями

и инновационная деятельность предприя-

тия / И. Р. Бузько, Е. В. Вартанова, А. А. Голубенко. – Луганск : Восточноукр. нац. ун-т им. В. Даля, 2002. – 176 с.

4. Инвестиционная стратегия развития предприятий: формирование, реализация, риск / [Бори-

сов В. И., Касаров Г. Г., Ляшенко А. Н., Спивак С И.]. – М. : МАДИ. – 1996. – 44 с.

5. Алтунин А. Е

. Модели и алгоритмы принятия решений в нечетких условиях / А. Е. Алтунин,

М. В. Семухин. – Тюмень : ТГУ, 2000. – 352 с.

6. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком : навч.-метод. посібник

[для самост. вивч. дисц.] / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко ; Київський національний економічний ун-т. – К. :

КНЕУ, 2000. – 292 с.

7. Вітлінський

В. В. Моделювання економіки : навч. посібник / В. В. Вітлінський ; Київський національ-

ний економічний ун-т. – К. : КНЕУ, 2003. – 406 с. : рис. – Библиогр. : с. 403.

8. Горемикин В. А. Экономическая стратегия предприятия : учеб. пособие / В. А. Горемикин, О. А. Богомолов. –

[3-е изд., испр. и доп.] – М. : Альфа-Пресс, 2007. – 540 с.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

АННОТАЦИИ

ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ

Алиев И. С., Чучин О. В., Бондарева Е. Н. Сопоставление силового режима изготовления изде-

лия типа стакан в различных процессах холодного выдавливания // Научный Вестник ДГМА. – 2009. –

№ 1 (4Е).

Проведены экспериментальные исследования с целью сопоставления усилия деформирования при из-

готовлении полых изделий типа стакан из алюминиевого сплава АД31 в процессах продольного и

комбиниро-

ванного выдавливания с раздачей. Установлено, что при радиально-прямом выдавливании с раздачей усилие

деформирования может быть снижено в несколько раз по сравнению с обратным выдавливанием. Увеличение

площади поперечного сечения заготовки в два раза приводит к увеличению усилия деформирования для схемы

радиально-прямого выдавливания также в два раза. При изготовлении полых

деталей сначала в процессе ком-

бинированного обратно-прямого выдавливания, а затем в процессе радиально-прямого выдавливания усилие

деформирования снижается на каждом из этапов по сравнению с обратным выдавливанием.

Алиева Л. И., Абхари П., Жбанков Я. Г. Прогнозирование незаполнения полости штампа в про-

цессе радиального выдавливания // Научный Вестник ДГМА. – 2009. – № 1 (4Е

Установлено, что в процессе радиального выдавливания происходит незаполнение полости штампа.

При выдавливании с односторонней подачей фланец имеет грибовидную форму, а при выдавливании с двух-

сторонней – форму клина. Выявлены зависимости величины незаполнения полости штампа от геометрических

параметров процессов радиального выдавливания с односторонней и двухсторонней подачей металла. Произ-

ведено сравнение математических и

экспериментальных данных, которое показало приемлемое отклонение.

Баранова И. В., Петривна Е. А. Разработка автоматизированного рабочего места проектировщи-

ка агрегатов со змеевиковыми системами // Научный Вестник ДГМА. – 2009. – № 1 (4Е).

Разработано программное обеспечение, позволяющее автоматизировать расчет геометрических пара-

метров змеевиковых элементов и реализовать их в параметрических моделях гладких и оребренных труб. Про-

веденный

вычислительный эксперимент с использованием данных моделей позволяет установить распределе-

ние напряжений по сечению оребренной трубы и закономерности влияния эффекта оребрения. В программе

определяется минимально возможный радиус гиба трубы, зависящий от исходных данных: диаметров трубы

и полученного оребрения, толщины стенки оребрения, шага оребрения и механических свойств материала трубы.

Безверхий А. И.,

Бабенко В. В. Моделирование и исследование поведения интеллектуального

агента в мультиагентной среде // Научный Научный Вестник ДГМА. – 2009. – № 1 (4Е).

Показаны недостатки современных централизованных компьютерных систем и преимущества построе-

ния децентрализованных мультиагентних систем. Рассмотрена широкая сфера применения агенториентированно-

го подхода. Исследован вопрос разработки унифицированного подхода к функционированию интеллектуального

агента в произвольной среде. Разработан

программный продукт, который позволяет строить унифицированные

мультиагентные системы для разнообразных отраслей применения. Описывается метод обучения агентов «обуче-

ние с подкреплением» как наиболее перспективный для применения. Описаны примеры работы программного

продукта, такие как: задача прохождения лабиринта и задача моделирования потребительского поведения.

Бондарев С. В. Моделирование структурного строения электродного покрытия и расчет

опти-

мального времени аппретирования // Научный Вестник ДГМА. – 2009. – № 1 (4Е).

С целью определения оптимального времени аппретирования покрытий электродов для ручной дуговой

сварки и наплавки была разработана модель структурного строения электродного покрытия и процессов, про-

исходящих при его аппретировании. Причиной пористости электродных покрытий, замешанных на жидком

стекле, является испарение воды, содержащейся в

растворе жидкого стекла, в процессе сушки и прокалки гото-

вых электродов. Определив объем испарившейся воды, можно определить величину пористости, необходимую

для расчета коэффициента фильтрации.