Научный вестник ДГМА 2009 № 01

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

295

ОЦЕНКА ДИНАМИКИ ВНЕШНЕЙ СРЕДЫ ПРЕДПРИЯТИЯ КРУПНОГО

МАШИНОСТРОЕНИЯ

Цопа Н. В.

Разработан комплекс показателей внешней среды, позволяющих оценить влияние

внешней среды на развитие предприятия крупного машиностроения. В результате исследо-

вания элементов внешней среды предприятия были определены ключевые показатели дина-

мики внешней среды. Предложенная методика построения системы показателей оценки ди-

намики функционирования внешней среды предприятия крупного машиностроения позволит

определить траекторию поведения внешней среды и сопоставить ее с траекторией предпри-

ятия.

Розроблено комплекс показників зовнішнього середовища, що дозволяють оцінити

вплив зовнішнього середовища на розвиток підприємства великого машинобудування. У ре-

зультаті дослідження елементів зовнішнього середовища підприємства були визначені клю-

чові показники динаміки зовнішнього середовища. Запропонована методика побудови сис-

теми показників оцінки динаміки функціонування зовнішнього середовища підприємства ве-

ликого машинобудування дозволить визначити траєкторію поведінки зовнішнього середо-

вища і порівняти її з траєкторією підприємства.

The complex of indexes of external environment, allowing to estimate influence of external

environment on development of enterprise of machine-building is developed. As a result of the re-

search of elements of external environment of enterprises of machine-building the key indexes of

dynamics of external environment were defined. The offered method of construction the system of

indexes of estimation of dynamics of functioning of external environment of enterprise of machine-

building will allow to define the trajectory of conduct of external environment and confront it with

the trajectory of enterprise.

Цопа Н. В. канд. экон. наук, доц. НАПКС

cyberramzes@mail.ru

НАПКС – Национальная академия природоохранного и курортного строительства

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

УДК 338.45:621

Цопа Н. В.

ОЦЕНКА ДИНАМИКИ ВНЕШНЕЙ СРЕДЫ ПРЕДПРИЯТИЯ КРУПНОГО

МАШИНОСТРОЕНИЯ

По мере развития рыночных отношений в Украине в рамках вступления в ВТО одним

из основных факторов конкурентоспособности отечественных предприятий в долгосрочной

перспективе является наличие эффективной системы управления, ориентированной на обес-

печение устойчивого и равномерно развития промышленных предприятий. В

современных

условиях оценка эффективности бизнеса должна базироваться не просто на динамике при-

были или доли рынка, а на комплексной оценке развития предприятия в сопоставлении с из-

менениями условий внешнего окружения. Поэтому задача оценки динамики внешней среды

предприятий крупного машиностроения, как часть глобальной проблемы оценки развития

предприятия является актуальной.

Оценке элементов внешней

среды, посвящены такие работы, как [1–5]. В изложенных

в них подходах необходимо сделать отбор наиболее важных для предприятия факторов мак-

росреды. В процессе изучения макросреды проводятся мониторинг, оценка и распростране-

ние информации о макроэкономической характеристике предприятия.

Однако, несмотря на достаточно большое количество работ, посвященных управле-

нию предприятиями, существующие методы и модели оценки внешней среды предприятия

охватывают оценку только часть элементов внешней среды, прежде всего рынков сбыта

и деятельности конкурентов. В то же время, такие элементы внешней среды, как снабжение,

валютные колебания, налоговое давление, инфляционные факторы исследовались в другом

контексте, отличающемся от задачи оценки развития предприятия крупного машинострое-

ния, или же не исследовались вовсе.

Целью данной статьи является разработка комплекса показателей внешней среды, по-

зволяющих оценить влияние внешней среды на развитие предприятия крупного машино-

строения.

При оценке внешней среды предприятий крупного машиностроения, целесообразно

проводить структурирование элементов внешней среды только по функциональным призна-

кам, а по степени влияния ранжировать на третьем этапе оценки. Также

необходимо оцени-

вать динамику только тех элементов внешней среды, с которыми непосредственно происхо-

дит взаимодействие предприятия. Для предприятий крупного машиностроения такими эле-

ментами внешней среды, с которыми осуществляется непосредственное взаимодействие, яв-

ляются: рынок сбыта продукции, рынок ресурсов, конкуренты, институциональные факторы

(рис. 1). На эти элементы оказывают опосредованное воздействие факторы внешней среды,

показатели которых нет необходимости оценивать при решении задачи оценки развития

предприятия, так как их воздействие будет учтено в показателях элементов непосредствен-

ного взаимодействия, но которые необходимо будет учитывать при выработке управляющих

воздействий.

В результате исследования элементов внешней среды предприятий крупного машино-

строения были определены следующие ключевые показатели динамики внешней среды.

Показатели рынков сбыта. Рынки сбыта оцениваются отдельно продукции, потреб-

ляемой на внутреннем рынке и идущей на экспорт. Существенная часть продукции крупного

машиностроения является экспортируемой и зависит от валютных колебаний, а также поли-

тической ситуации (основным экспортерам продукции украинского машиностроения являет-

ся Россия, ввиду чего взаимоотношения между Россией и Украиной существенно отражают-

ся на экспорте), поэтому ее динамика отличается от продукции, потребляемой на внутреннем

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

297

рынке, для значительной доли которой свойственно приобретение за счет субсидий (в пер-

вую очередь). В качестве показателя динамики этого элемента внешней среды используется

объем реализации.

Рис. 1. Объектная модель внешней среды предприятия крупного машиностроения

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

298

Показатели рынков сбыта оцениваются отдельно для каждого из видов продукции:

машины и оборудование общего назначения; машины и оборудование для сельского и лесно-

го хозяйства; машины и оборудование для металлургии; машины и оборудование для уголь-

ной промышленности; машины и оборудование для энергетической промышленности;

транспортные средства и оборудование; механическое оборудование; станки.

Показатели рынков ресурсов. Материальные ресурсы оцениваются отдельно по ре-

сурсам внутреннего рынка и импортным ресурсам. Это обусловлено существенным опосре-

дованным влиянием на рынок ресурсов элементов внешней среды, таких как политические,

курсы валют и прочие. К основным материальным ресурсам крупного машиностроения от-

носятся: черные металлы, цветные металлы, горюче-смазочные материалы, электроэнергия,

прочие ресурсы. Показателем, отражающим рыночное равновесие на рынке ресурсов по ка-

ждому из видов ресурсов, является их средняя цена. В качестве источника статистической

информации при определении цены целесообразно использовать данные с соответствующих

отраслевых бирж.

Кадровые ресурсы. Агрегированный показатель динамики рынка труда применитель-

но к предприятиям крупного машиностроения имеет вид:

∑

, (1)

где

– доля работников i -ой специальности в штатном расписании предприятий от-

расли;

S – количество работников

-ой специальности, предлагающих свои услуги на рынке

труда;

D – количество работников i -ой специальности, необходимых на рынке труда;

{}iI∈ , где {}

– множество специальностей, задействованных на предприятиях крупного

машиностроения согласно справочнику профессий.

Финансовые ресурсы. Показателем рынка финансовых ресурсов является доступность

и стоимость кредитов, а именно:

− остатки средств на корреспондентских и транзитных счетах банков;

− процентные ставки по кредитам в реальный сектор экономики;

− процентные ставки рефинансирования;

− учетная процентная ставка.

Информационные ресурсы. Показателем динамики изменения информационных ре-

сурсов является количество и эффективность комунникационных источников, с помощью

которых предприятие может осуществлять взаимодействие с внешней средой, в частности

с органами власти, с потребителями, с поставщиками.

Показатели элементов конкуренции. К показателям конкуренции относятся конкурен-

ты-производители, конкуренты-реализаторы (посредники) и товары

-конкуренты.

Для конкурентов производителей оценивается их потенциальная (

P ) и задейство-

ванная (

P ) производственная мощность по каждому направлению производства:

,,,

IZIK

MP MP=

∑

, (2)

,,,

IPIK

MP MP=

∑

, (3)

где

P – задействованная производственная мощность по

-му направлению про-

изводства;

MP – задействованная производственная мощность K -го конкурента по

-му

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

299

направлению производства;

P – потенциальная производственная мощность по

-му

направлению производства;

– потенциальная производственная мощность

-го кон-

курента по

-му направлению производства.

При этом к направлениям производства относятся следующие мощности: механосбо-

рочный цех; порезочный участок; цех металлоконструкций; литейный участок; кузнечный

участок; транспортный отдел; энергомеханический цех.

Конкуренты реализаторы (посредники). Для многих предприятий крупного машино-

строения производители и реализаторы совпадают. Основными показателями конкурентов-

реализаторов является разветвленность торговой сети и объем выручки

реализации. Причем,

объем выручки реализации находится как сумма всех выручки всех конкурентов, а разветв-

ленность торговой сети как мощность пересечения множеств сетей, элементами которой яв-

ляются города. Например, если два конкурента имеют представительства в одном городе, то

мощность равна единице, а если в разных – то двум.

Количество товаров субститутов и аналогов

в отрасли крупного машиностроения от-

носительно невелико и эти товары легко поддаются оценке и сравнению. Основными показа-

телями является цена товаров-конкурентов и качество их послепродажного обслуживания.

Качество послепродажного обслуживания определяется как средний гарантийный срок для

каждого вида продукции. Также в качестве показателя качества может использоваться соот-

ношение между стоимостью

продукции и суммой затрат на запчасти и ремонт в течение пер-

вых пяти лет эксплуатации продукции.

Институциональные элементы. К основным институциональным элементам, влияю-

щим на функционирование предприятий крупного машиностроения, относятся налоговая на-

грузка, валютные курсы, инфляция.

Налоговая нагрузка экономики представляет собой отношение налогов и сборов

к произведенному валовому внутреннему продукту. Так

как для оценки функционирования

предприятия интерес представляет налоговая нагрузка элементов внешней среды непосред-

ственного взаимодействия, необходимо оценивать налоговую нагрузку не экономики в це-

лом, а отрасли. Для оценки динамики налоговой нагрузки отрасли могут использоваться сле-

дующие показатели [4, 5]:

− доля налоговых платежей в выручке;

− доля налоговых платежей в активах;

− доля налоговых платежей в структуре валюты баланса;

− доля налоговых платежей в себестоимости;

− среднеарифметическое всех налоговых коэффициентов.

Эти показатели рассчитываются по следующим формулам:

= ; (4)

; (5)

; (6)

; (7)

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

300

RAVBRC

TW TW TW TW

= , (8)

где

TW – доля налоговых платежей в выручке;

TW – доля налоговых платежей в ак-

тивах;

TW – доля налоговых платежей в структуре валюты баланса;

TW – доля налоговых

платежей в себестоимости;

– среднеарифметическое всех налоговых коэффициентов;

TS – сумма всех уплаченных налогов;

– объем выручки от реализации;

– активы; VB –

валюта баланса;

C – себестоимость.

Следует отметить, что, так как задачей является расчет налоговой нагрузки для отрас-

ли, использование коэффициентов доли налоговых платежей в активах и доли налоговых

платежей в структуре валюты баланса нецелесообразно, так как они не подходят для целей

консолидированного анализа. Аналогично для среднеарифметического всех коэффициентов,

так как этот показатель включает неконсолидируемые коэффициенты. Поэтому

для оценки

развития предприятия целесообразно использовать долю налоговых платежей в выручке

(при анализе сбытовой деятельности) и долю налоговых платежей в себестоимости (при ана-

лизе производственно-снабженческой деятельности).

Оценка динамики валютных курсов является очень важным при исследовании разви-

тия предприятий крупного машиностроения ввиду того, что значительная доля их продукции

идет на

экспорт. Основными странами потребителями украинской машиностроительной

продукции являются страны СНГ. Поэтому помимо динамики курса евро и доллара необхо-

димо оценивать также динамику курса российского рубля.

Оценка динамики инфляции включает в себя расчет изменения потребительской ин-

фляции (для оценки развития сферы персонала) и изменения дефлятора промышленной про-

дукции (для оценки сфер

сбыта и снабжения).

Оценка динамики ВВП позволяет оценить общие тенденции развития экономической

системы, как Украины, так и стран партнеров. К показателям оценки динамики ВВП отно-

сятся темпы роста ВВП Украины, России, Белоруссии.

ВЫВОДЫ

Предложенная методика построения системы показателей оценки динамики функцио-

нирования внешней среды предприятия крупного машиностроения позволит определить тра-

екторию поведения внешней среды и сопоставить ее с траекторией предприятия. Это даст

возможность выявить причинно-следственные зависимости между функционированием

предприятий крупного машиностроения и динамикой внешней среды.

ЛИТЕРАТУРА

1. Высоцкий Г. Г. Влияние внешней среды на организацию маркетинговой деятельности предприятия /

Г. Г. Высоцкий // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Перспективи розвитку інве-

стиційних процесів в Україні) : збірник наукових праць. – Харків : Різо ХНУ, 2001. – № 502. – С. 228–234.

2. Ансофф И. Стратегическое управление : пер. с англ / И. Ансофф. – М. : Экономика, 1989. – 519 с

3. Гребенник И. В. Моделирование влияния внешней среды на эффективность плана выполнения работ /

И. В. Гребенник // Системы обработки информации. – Харьков : ХУВС, 2003. – № 4 (26). – С. 45–54.

4. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / К. Боумэн ; пер. с англ. под ред. Л. Г.Зайцева,

М. И.Соколовой. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.

5. Мэскон

М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мэскон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; пер. с англ. - М. : Де-

ло, 1992. – 501 с.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

301

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА У КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ

ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Чечель О. М.

Проанализированы научные подходы определения сущности понятия «экономическая

безопасность государства». Экономическая безопасность рассматривается как важнейший

инструмент для достижения стратегических целей государственной политики – реализации

политических и социально-экономических национальных интересов. Определены элементы

экономической безопасности государства и предложены задания, которые способна решать

экономика в процессе обеспечения устойчивого и безопасного развития экономической сис-

темы. Также структурированы составляющие экономической безопасности государства

и выделены факторы, которые влияют на состояние экономической безопасности государства.

Предложена система показателей экономической безопасности государства.

Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «економічна безпека держа-

ви». Економічна безпека розглядається як найважливіший інструмент для досягнення страте-

гічних цілей державної політики - реалізації політичних і соціально-економічних національ-

них інтересів. Визначено елементи економічної безпеки держави та запропоновано завдання,

які здатна вирішувати економіка у процесі забезпечення стійкого і безпечного розвитку еко-

номічної системи. Також структуровані складові економічної безпеки держави та виокрем-

лено чинники, що впливають на стан економічної безпеки держави. Запропоновано систему

показників економічної безпеки держави.

The analysis of the scientific approaches concerning a concept «economic security of the

state» is conducted. Economic security is examined as a major instrument for achievement of stra-

tegic aims of public policy that is realization of political and socio-economic national interests. Cer-

tain elements of economic security of the state are determined, and tasks which an economy is able

to decide in the process of providing of steady and safe development of the economic system are

offered. The constituents of economic security of the state are also structured and factors which in-

fluence on the state of economic security of the state are selected. The system of indexes of eco-

nomic security of the state is offered.

Чечель О. Н. канд. экон. наук, докторант НАГУ при Президенте Украины

www.academy.kiev.ua

НАГУ – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

302

УДК 338.23

Чечель О. М.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА У КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ

ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Економічна безпека держави є не лише однією з найважливіших складових цілісної

системи національної безпеки як комплексу захисту національних інтересів, але й базовою,

вирішальною умовою дотримання і реалізації національних інтересів.

Власне тому, наукові дослідження даного напрямку є актуальними та своєчасними

у час пошуку пріоритетів державної економічної політики.

У нашій країні поняття «економічна безпека» ввійшло у науковий лексикон не раніше

1994 року, після написання науковцем Г. Пастернак-Таранушенком підручника «Економічна

безпека держави» [1, с. 23].

Вітчизняний дослідник О. Бєлов визначає економічну безпеку як «стан національної

економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний за-

довольнити потреби особи, суспільства, держави»

[2].

М. Пендюра у своїй дисертаційній роботі зазначає, що економічна безпека держави

є не тільки однією з найважливіших складових цілісної системи національної безпеки як

комплексу захисту національних інтересів, а й вирішальною умовою дотримання і реалізації

національних інтересів [3, c. 13].

Інші українські дослідники І. Бінько та В. Шлемко доводять, що «економічна безпека –

це такий стан національної економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зов-

нішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, сім‘ї, суспільства, держави» [4, с. 8].

Г. Пастернак-Таранушенко дещо розширює дефініцію економічної безпеки, зазначаю-

чи, що «економічна безпека – це стан держави, що забезпечує можливість створення і розви-

тку умов для плідного життя її населення, перспективного розвитку її економіки в майбут-

ньому та зростання добробуту її мешканців» [5, с. 29].

І. Мішина у своїй дисертаційній роботі доводить, що економічна безпека – це основа

життєдіяльності суспільства, його соціально-політичної та національно-етнічної стійкості.

[6, с. 3]. В одній зі своїх публікацій згадана авторка досить широко визначила економічну

безпеку – як економічні відносини, горизонтальні і вертикальні, між державою, регіонами,

підприємствами й окремими індивідами з приводу досягнення такого рівня розвитку еконо-

міки, при якому здійснюється ефективне задоволення потреб і гарантований захист інтересів

усіх суб'єктів економіки, навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх і зовнішніх про-

цесів [7, с. 89–96].

Ще один представник когорти вітчизняних економістів О. Власюк для визначення

економічної безпеки використав науковий підхід, зазначивши, що економічна безпека має

розглядатися як складна поліструктурна наука, яка, за аналогією з безпекою екологічних,

біологічних, технічних систем тощо, є наукою про безпеку (точніше – «життєздатність») со-

ціально-економічних систем різних рівнів ієрархії (особа, домашнє господарство, галузь, ре-

гіон, сектор економіки, національна економіка, світове господарство) [8, с. 45].

Міністерство економіки України своїм наказом «Про затвердження Методики розра-

хунку рівня економічної безпеки України» визначило економічну безпеку як стан національ-

ної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний

задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави [9].

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

303

Як вважають американські вчені, економічна безпека повинна відповідати, принаймні,

двом умовам. По-перше, це збереження економічної самостійності країни, її здатності у вла-

сних інтересах приймати рішення, що стосуються розвитку економіки в цілому. По-друге, це

збереження вже досягнутого рівня життя населення і можливості його подальшого підви-

щення [10, с. 34].

Аналогічні вимоги до економічної безпеки висловлював Х. Маховскі. Економічна без-

пека, на його думку, повинна забезпечувати досить високу міру незалежності від стратегіч-

них партнерів, тобто тих, які потенційно можуть впливати на політичні рішення, які будуть

неприйнятні з комерційної точки зору [11, с. 42].

Як бачимо із наведених визначень, поняття «економічна безпека» характеризується

складною внутрішньою структурою, дослідження якої й буде подальшою метою нашої роботи.

Загальним недоліком усіх зазначених підходів є відсутність комплексного підходу до

всієї сукупності взаємопов’язаних елементів економічної безпеки. Економічна безпека – це

не лише стан захищеності національних інтересів, але і готовність і здатність інститутів вла-

ди створювати механізми реалізації і захисту національних інтересів, розвитку вітчизняної

економіки, підтримку соціально-політичної стабільності суспільства.

В умовах кризових процесів, які можемо зараз спостерігати, механізми стабілізації

і забезпечення економічної безпеки багатозначні та неординарні. Тому найбільш узагальнена

і логічна характеристика економічної безпеки повинна включати три найважливіші елементи:

– економічну незалежність, яка в сучасних умовах означає можливість контролю дер-

жави за національними ресурсами, досягнення такого рівня виробництва ефективності і яко-

сті продукції, який забезпечував би її конкурентоспроможність і дозволяв нарівно брати

участь в світовій торгівлі;

– стабільність і стійкість національної економіки передбачає захист власності у всіх її

формах, створення надійних умов і гарантій для підприємницької активності, заборона чин-

ників, здатних дестабілізувати ситуацію (жорстка політика щодо протидії рейдерським захо-

пленням, подолання корупції у владі, судовій системі, обґрунтована зовнішньоекономічна

політика);

– економічний прогрес, що передбачає створення сприятливого клімату для інвести-

цій та інновацій, постійну модернізацію виробництва, державну підтримку стратегічних га-

лузей, пошук нових напрямків, що є необхідними умовами стійкості і самозбереження націо-

нальної економіки.

Таким чином, зміст поняття економічна безпека можна розкрити через сукупність

умов і чинників, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність

і стійкість та здатність до постійного прогресу.

Важко погодитись із вітчизняним дослідником О. Власюком, який стверджує, що

«… сьогодні поки ще рано говорити про створення в Україні продуманої, концептуально об-

ґрунтованої та ефективної системи економічної безпеки, яка б, з одного боку, відображала

національні інтереси суспільства і держави в економічній сфері, а з іншого – реально захи-

щала їх від можливих загроз і небезпек, соціальних катаклізмів» [8, с. 7–8 ]. Сьогодні просто

критично назріла необхідність державного визначення основних напрямків та механізмів за-

безпечення економічної безпеки нашої держави.

Проте, даний автор слушно зауважує, що для країн з ринковою, донедавна з перехід-

ною, економікою, які перебувають в зоні системної кризи (Україна, Російська Федерація та

інші), найбільш оптимальна модель забезпечення економічної безпеки базується на твор-

чому поєднанні ресурсів стабільності, керованості і дозованого економічного ризику в тих

сферах господарювання, де можливо отримати максимальну соціально-економічну поточну

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009

304

ефективність, а також створити сприятливі умови для перспективних інноваційних проектів.

Реалізація такої моделі економічної безпеки передбачає раціональне використання точкових

технологій господарювання, зорієнтованих на максимальну результативність в мінімально

стислі терміни. Економія часу стає базовою передумовою господарської успішності та еко-

номічної безпеки [8, с. 17].

У зв'язку з цим слід зазначити, що системна криза, що зберігається в нашій економіці,

спричиняє гостру потребу більш активного втручання держави в економіку, оскільки на сьо-

годні економіка України характеризується надзвичайно високою дезорганізацією, технологі-

чною відсталістю та заполітизованістю. Першочерговим заходом для подолання даних нега-

тивних тенденцій має бути формування стратегії економічної безпеки держави із визначен-

ням чітких механізмів її реалізації, визначенням основних загроз економічній безпеці, чин-

ників та індикаторів, які впливають на стан економічної безпеки, критеріїв стану економічної

безпеки тощо.

Розглянемо визначені складові стратегії економічної безпеки держави більш детально.

Будучи інструментом економічної політики, економічна безпека пропонує систему

критеріїв і показників оцінки стану економічної системи (граничнодопустимих значень еко-

номічних показників, за межами яких економіка втрачає здатність до динамічного прогреси-

вного саморозвитку).

З іншого боку, економічна безпека є метою економічної політики, оскільки саме еко-

номічний добробут створює передумови для гармонійного розвитку економічної системи,

який визначає умови економічного зростання.

Таким чином, можна стверджувати, що економічна безпека як інструмент реалізації

національних економічних інтересів впливає на весь комплекс економічних відносин: вироб-

ництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ. З іншого боку, як базис національ-

ної економічної системи, економічна безпека є найважливішою умовою, що визначає харак-

тер розвитку всього комплексу економічних відносин. Взаємозв'язок процесів, складових

економічних відносин передбачає комплексний підхід до їх регулювання, обумовлює взаємо-

зв’язок напрямів економічної політики.

Забезпечення економічної безпеки є функцією всіх гілок державної влади. Основним

стратегічним завданням держави, в рамках забезпечення економічної безпеки, є вироблення

курсу на усунення і локалізацію внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці. Управ-

ління процесом реалізації даного завдання повинно базуватися на основі використання мето-

дів регулятивного аналізу і планування процесів забезпечення економічної безпеки, коорди-

нації зусиль всіх суб'єктів діяльності у сфері забезпечення економічної безпеки, мотивації

державних органів влади до здійснення їх діяльності з врахуванням національних економіч-

них інтересів, контролю за динамікою економічних процесів, цільового державного фінансу-

вання за допомогою створення бюджетних фондів розвитку системи економічної безпеки.

Таким чином, методи забезпечення економічної безпеки дозволяють реалізувати наці-

ональні економічні інтереси через їх співвідношення з економічними інтересами інших дер-

жав в системі міжнародних економічних зв'язків.

Тому, на нашу думку, національна економічна безпека є процесом забезпечення стій-

кого і безпечного розвитку економічної системи, при якому економіка здатна вирішувати на-

ступні завдання:

– забезпечення незалежності національної економіки, економічного суверенітету кра-

їни її енергетичної незалежності;

– ефективне задоволення матеріальних потреб особи, суспільства і держави;

– підтримка необхідного рівня соціальної і політичної стабільності суспільства;