Мисан В.О., Морозова Н.М., Харківська Н.І. Усі уроки до курсу Вступ до історії України. 5 клас

Подождите немного. Документ загружается.

171

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

8. Серце Каменяра, як називали Івана Франка, зупинилося 28 травня

1916 року.

9. З 1881 року у Львові за найактивнішої участі письменника виходить

журнал «Світ», у якому було надруковано його роман про важкі умови

життя галицьких робітників «Борислав сміється».

Б. Складіть біографію Лесі Українки, занесіть до ланцюжка номери

фактів його біографії, розташувавши їх у хронологічному порядку.

1. Першого вірша «Надія» юна поетка написала в 9-річному віці.

2. У 1884 р. вперше видала свої поезії під псевдонімом Леся Українка.

3. Створила понад 20 драматичних дворі, серед яких «Лісова пісня», на-

писана в 1911 р.

4. 13 лютого 1871 року у відомої письменниці Олени Пілки народилася

донька , якій було дано ім’я Лариса.

5. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

6. Через тяжку хворобу Леся навчалася удома, в селі Колодяжному (Во-

линська обл.) , але це не завадило їй досконало оволодіти російською,

білоруською, польською, французькою, німецькою, італійською, грець-

кою мовами, займалася перекладами класиків світової літератури.

7. Леся здійснила свою давню мрію і приїхала у 1894 р. в Софію до свого

улюбленого дядька, який через переслідування російським урядом за

свою громадську діяльність вимушений був жити за кордоном.

8. Померла Леся Українка на Кавказі на 42 році життя

9. За декілька місяців до смерті тяжкохвора Леся Українка приїхала до

Єгипту.

Завдання № 3

З наведених дат, слів, назв творів випишіть до таблиці номери тих, що

пов’язані з життям Івана Франка та Лесі Українки.

Іван франко (1856–1916) леся Українка (1871–1913)

1. Нагуєвичі.

2. «На крилах пісень».

3. 8400 творів.

4. Дрогобицька гімназія.

5. Олена Пчілка.

6. Колодяжне.

172

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

7. «Каменяр».

8. Лариса Косач.

9. «Лис Микита».

10. Львів.

11. «Лісова пісня».

12. «Фарбований лис».

УРоК 26. УКРаїНа В БоРоТьБІ За ДеРжаВНІсТь

Мета: дати уявлення про перебіг подій Першої світової війни на укра-

їнських землях, про основні події Української революції; продовжити

формування навичок роботи з картою, текстом підручника, історичним

джерелом, систематизації фактів; розвивати вміння працювати з табли-

цею; виховувати шанобливе ставлення до подій минулого свого народу,

його видатних представників.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формувань умінь і навичок.

обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас; роздавальний матеріал для учнів.

Хід урОКу

і. організаційна частина уроку

іі. актуалізація знань учнів

Учитель проводить фронтальне опитування учнів за матеріалами таб-

лиці до параграфа 20 підручника В. Власова, О. Данилевської.

За наведеними фактами встановіть особу.

1. Мовознавець, дослідник східних мов, людина, що опанувала впро-

довж життя понад 50 мов — ... (Агатангел Кримський).

2. Брати Іван, Микола, Панас та їхня сестра Марія були творцями укра-

їнського професійного театру. (Тобілевичі)

3. Династії українських меценатів, що вкладали гроші у збирання істо-

ричних реліквій, творів мистецтва, підтримували український театр,

недільні школи, створювали музеї. (Симиренки, Яхненки, Терещенки,

Ханенки)

ііі. мотивація пізнавальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Початок ХХ ст. позначився для українського народу кар-

коломними змінами: Перша світова війна, боротьба за українську дер-

жавність, перемога більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя

українців, що здобули і що втратили вони за цей час, — ось про що ми

будемо говорити на цьому уроці.

173

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

IV. Вивчення нового матеріалу

Перша світова війна та Україна

Робота з картою

Учні працюють з картою «Україна. Відновлення державності (1917–

1920)» історичного атласа і дають відповіді на запитання.

1. Які українські землі входили до складу Австро-Угорщини напередод-

ні та в роки Першої світової війни?

2. Які українські землі входили до складу Російської імперії?

3. У складі якої держави перебувала більшість українських земель?

4. На яких українських землях відбувалися бойові дії Першої світової

війни?

Робота з історичним текстом

Прочитайте наведений текст, дайте відповіді на питання після нього.

«...чорне страховисько Першої світової війни роздерло, пошматува-

ло Україну-матір, розділений кордонами народ змушений був воювати

в різних арміях за чужі інтереси — і плакали Карпати над сплюндрова-

ними містами й селами, над покинутими нивами. Тож встала під прапор

юнь і краса галицької землі, утворивши легіон Українських січових

стрільців (усусів), пішла в бій за рідну землю, мріючи про вільну і об’єд-

нану Україну...»

1. У чому полягала трагедія України в роки Першої світової війни?

2. З кого складалися загони січовиків?

3. З якою метою було створено загони січових стрільців?

Проголошення Української центральної Ради

Після розповіді вчителя про утворення Центральної Ради учням про-

понується вставити пропуски у запропонованих реченнях, користуючись

текстом підручника на С. 159–160.

Перевірка та корекція знань учнів

1. Революція в Україні розпочалася у ... році та завершилася наприкінці

... року (1914 р., 1917 р., 1918 р., 1920 р., 1924 р.).

2. Українська Центральна Рада була утворена в ... (1914 р.; 1917 р.;

1919 р.).

3. Українська Центральна Рада була утворена в місті ... (Вінниця, Львів,

Київ, Одеса, Харків).

4. Українську Центральну Раду очолював ... (Володимир Винниченко,

Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Михайло Грушевський).

174

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Михайло сергійович Грушевський — голова центральної Ради

Складаємо характеристику історичної особи

Учитель, познайомивши учнів з фактами життя і діяльності М. С. Гру-

шевського, пропонує вибрати із запропонованих фактів та подій ті, що

відтворюють біографію Михайла Грушевського.

Професор історії; 1905 р.; викладач Московського університету; Пре-

зидент Української Народної Республіки; Харків; навчання у Київському

університеті; 1917 р.; Кишинів; Українські січові стрільці; Українська

Центральна Рада.

Свій вибір поясніть усно.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки

Учитель інформує учнів про утворення ЗУНР та урочисте проголо-

шення Акту злуки між УНР та ЗУНР.

Упізнай подію за описом

«Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної час-

тини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина,

Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Віднині

є єдина, незалежна Українська Народна Республіка».

V. Закріплення та систематизація знань

Робота зі словником

1. Що означають скорочення?

УЦР — …

УНР — …

ЗУНР — …

2. Розкрийте зміст понять.

Злука — …

Соборність — …

Універсал — …

Робота з таблицею

Приведіть у відповідність наведені дати та події.

1) 3–4 березня 1917 р. а) проголошення III Універсалу Центральної Ради

2) 7 листопада 1917 р. б) утворення Української Центральної Ради

3) 22 січня 1919 р. в) утворення у Львові Західноукраїнської Народної

Республіки (ЗУНР)

4) 13 листопада 1918 р. г) об’єднання У НР і ЗУНР (Акт злуки українських

земель, або День соборності)

Відповіді: 1 б; 2 а; 3 г; 4 в.

175

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

Vі. домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника, скласти хронологічну таблицю до

нього.

УРоК 27. ВсТаНоВлеННЯ БІльшоВицьКої ВлаДи В УКРаїНІ

Мета: познайомити з подіями, що відбувалися в Україні у міжвоєн-

ний період, звернувши особливу увагу на злочинний характер влади, яка

організувала штучний голод і масову загибель мирного населення заради

досягнення своїх цілей; познайомити з новими поняттями «СРСР»,

«УРСР», «індустріалізація», «колгосп», «голодомор»; розвивати уміння

аналізувати історичну інформацію, аналізувати факти; виховувати не-

примиренне ставлення до будь-якого насильства, зневаги до людської

гідності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас; роздавальний матеріал для учнів.

Хід урОКу

і. організаційна частина уроку

іі. актуалізація знань учнів

Учитель проводить фронтальне опитування учнів за матеріалом до-

машнього завдання.

До наведених дат доберіть відповідні події:

• 1 серпня 1914 р. — … .

• 3–4 березня 1917 р. — … .

• 22 січня 1918 р. — … .

• 13 листопада 1918 р. — … .

• 22 січня 1919 р. — … .

ііі. мотивація пізнавальної діяльності учнів

Робота з картою

Відкривши карту в атласі «Україна між двома війнами», дати відповіді

на питання:

1. Які українські землі на увійшли до складу Української Радянської Со-

ціалістичної Республіки?

2. До складу яких держав потрапили українські землі після закінчення

Першої світової війни?

3. У складі якої держави опинилася переважна більшість українських

земель?

176

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

4. Назвіть міста, де перебувала столиця УРСР

а) з 1919 до 1934 року — у ...;

б) з 1934 року — у ... .

У ч и т е л ь. Про те, як склалася доля українців у складі Союзу Радян-

ських Соціалістичних Республік (СРСР), ми поговоримо на цьому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Україна у складі сРсР

Учитель знайомить учнів про події в українських землях після пере-

моги більшовицької радянської влади, про зміни, яких зазнало життя

українців у складі СРСР. Засвоюються поняття «індустріалізація», «ко-

лективізація», «колгосп», «куркуль».

Робота з поняттями

Учні визначають поняття за його визначенням.

• Переважний розвиток промисловості — … (індустріалізація).

• Примусове створення колективних селянських господарств — … (ко-

лективізація).

• Колективне селянське господарство — … (колгосп).

• Заможний селянин-власник — … (куркуль).

Голодомор

Робота з картою

Знайдіть на карті атласу регіони, що найбільше постраждали від голо-

домору в 1932–1933 роках, та з’ясуйте, чи потрапило ваше місто (село) до

їх числа.

Учителю бажано використати краєзнавчий матеріал при розкритті

цього питання.

Робота з художнім текстом

а.

Не Батиєві баскаки,

А свої ж таки собаки

В хату вдерлись і — давай!

Хоч би брали з половини —

Так забрали ж до зернини...

1. Чому «свої» виявилися гіршими за ворогів?

2. Поясніть, чому цей твір був заборонений за радянських часів?

Б. Прочитайте довідку Державного політичного управління УРСР про

голодування колгоспників (1933 р.). Дайте відповіді на запитання.

«Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани

і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, кар-

177

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

топляне лушпиння, стручку акації тощо). Зареєстровано факти вживання

в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Випадків людоїдства зареєстро-

вано 28. Більша частина сталася у 3-й декаді лютого і на початку березня.

19 випадків людоїдства припадає на Київську область. У лютому також

мали місце 13 випадків трупоїдства».

1. Що вживали селяни під час голоду, щоб вижити?

2. Які факти з прочитаного документа вас вразили найбільше?

В. Прочитайте уривок. Дайте відповіді на запитання.

Хоч Вкраїна преврожайна —

Препечальна в неї роль:

Випікати коровая з тирси, дуба і тополь.

Пусто в горщику сьогодні,

В нім сокири не зварить.

1. Що їли селяни, щоб не померти з голоду?

2. Поясніть, чому за радянських часів трагедія Олександра Зайвого «Го-

лод», уривок з якої наведено, була заборонена.

V. Закріплення знань

Тестування

1. Голод 30-х років стався в Україні у:

а) 1931–1932 рр.;

б) 1932–1933 рр.;

в) 1935–1936 рр.;

г) 1937–1939 рр.

2. Голодомор стався через:

а) примусове вилучення хліба в селян;

б) тривалу посуху;

в) небажання селян працювати.

3. Під час голодомору країною керував:

а) Михайло Грушевський;

б) Володимир Ленін;

в) Йосиф Сталін.

4. Факти голодомору:

а) були опубліковані у радянських газетах 30-х років;

б) приховувалися від населення та світової громадськості.

178

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Vі. домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника. Використовуючи ма-

люнок, вміщений в атласі на С. 33 «Колгоспники здають хліб державі»,

написати текст до нього, застосовуючи слова: радянська влада, вилучен-

ня, селяни, приховування хліба, загроза голодної смерті, спустілі села,

хлібороби.

УРоК 28. УКРаїНа В ПолУМ’ї ВІйНи

Мета: познайомити учнів з подіями Великої Вітчизняної війни, по-

літикою загарбників на окупованих українських територіях, діяльністю

руху Опору на території України; вдосконалювати навички роботи з кар-

тою, таблицею, формувати уміння аналізувати історичні документи; ви-

ховувати шанобливе ставлення до героїчного минулого свого народу, до

пам’яток, що увічнюють подвиг їхній подвиг; формувати неприйняття

будь-якого насильства над особою.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.

обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас, роздавальний матеріал.

Хід урОКу

і. організаційна частина уроку

іі. актуалізація знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують свої тексти до малюнка «Колгоспники здають хліб

державі».

Історичний диктант

1. Наприкінці 1922 р. Україна увійшла до складу Союзу ... ... ... .

2. У другій половині 20-х років СРСР проголосив курс на ..., тобто пере-

важний розвиток промисловості.

3. Наприкінці 20-х років почалося насильницьке створення колектив-

них селянських господарств — ... .

4. 1932–1933 рр. увійшли в історії українського народу як жахливі ро-

ки ... .

ііі. мотивація пізнавальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Але попереду на Україну чекали ще більш жорстокі ви-

пробування — боротьба проти гітлерівських окупантів в роки Великої Віт-

чизняної війни.

179

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

Ви отримали випереджальне завдання і мали з’ясувати, хто з ваших

рідних брав участь у цій війні.

Підніміть руку, хто з ваших родичів загинув на фронті, в концтаборі,

був вивезений на роботу до Німеччини, помер з голоду в роки окупації.

Тобто, практично кожну українську родину спіткало це лихо. Участь

у боротьбі проти жорстокого ворога була справою кожного, тому ця

війна дістала назву «Велика Вітчизняна». Тож сьогодні ми з вами по-

знайомимося з основними подіями Великої Вітчизняної війни на тери-

торії України.

іV. основна частина уроку

Робота по карті

Користуючись картою в історичному атласі «Україна між двома світо-

вими війнами», назвіть:

1. З якими радянськими республіками у складі СРСР та якими держава-

ми межувала Українська Радянська Соціалістична Республіка?

2. Які з українських земель в кінці 30-х рр. ХХ ст. перебували за межами

УРСР?

Робота з таблицею за допомогою карти

Заповніть пропуски в таблиці, використовуючи інформацію карти.

Назви українських земель

Держава, у складі якої

вони перебували

Підляшшя, Холмщина, Берестейщина,

Волинь, Галичина, Лемківщина

Румунія

Пряшівщина, Закарпаття, Марморощина

(червень 1941 — липень 1942) Українська

СРСР

Початок Другої світової війни

У ч и т е л ь. У серпні 1939 року нацистська Німеччина і більшовиць-

кий Радянський Союз уклали угоду, в якій вони зафіксували свої праг-

нення розподілити між собою території сусідніх держав. А вже 1 вересня

1939 року Німеччина здійснила напад на Польщу, захопивши територію

цієї держави, а в Західну Білорусію та Галичини, а у 1940 р. до Буковини

вступили радянські війська. Ці події започаткували найбільш криваву вій-

ну ХХ століття — Другу світову.

180

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

окупація України Німеччиною

Та вже 22 червня 1941 року фашистська Німеччина, порушивши іс-

нуючу угоду, розпочала війну проти Радянського Союзу. Вона увійшла

в історію СРСР як Велика Вітчизняна війна.

Робота з картою

У ч и т е л ь. За допомогою карти на С. 34 «Наступ німецьких військ

(червень 1941 — липень 1942 р.) дайте відповідь на питання:

1. Які міста України були окуповані німецькими загарбниками:

а) до вересня 1941 р.

б) до липня 1942 р.?

2. Коли окупанти захопили ваше місто (село)?

3. Оборона якого міста в Україні тривала найдовше?

окупаційний режим в Україні

Робота з історичними джерелами

Прочитавши наведені уривки з документів, дайте відповіді на питання.

1-а г р у п а. Опрацьовує документ «А».

2-а г р у п а. Опрацьовує документ «Б».

3-я г р у п а. Опрацьовує документ «В».

а. «Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того,

щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життє-

вий простір і постачання, якого потребує».

Б. «Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити

на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послу-

жить постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам

у майбутньому.»

В. «За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію

Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому

передбачається примусово переселити 65 % населення [України]».

Питання

1. Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України?

2. Які плани щодо України мали фашистські загарбники?

3. Яка доля чекала на українців в умовах окупації?

Після опрацювання документів учні дають відповідь на питання, по-

ставлені до документів, і роблять висновок про політику, що її проводили

загарбники на окупованих українських землях.

Рух опору в українських землях

У ч и т е л ь. На окупованій території у відповідь на жорстокість гітле-

рівців розгорнулася боротьба проти ворога — рух Опору, основу якого