Мисан В.О., Морозова Н.М., Харківська Н.І. Усі уроки до курсу Вступ до історії України. 5 клас

Подождите немного. Документ загружается.

131

Тема 3. Козацька Україна

Традиції козацтва зберігаються й дотепер. Історія козацтва – частина на-

шої великої історії.

IV. підсумки уроку

V. домашнє завдання

Вивчити § 22, цікаві факти, поняття. Скласти кросворд за темою «Ко-

зацтво».

додаток 1

1. Свідчення литовського манд рівника Михайла Литвина, що писав про

родючі землі та багаті звіром і птицею ліси та степи, про ріки, які «під

час поповнен ня свіжою водою з джерел щорічно з початком березня

на повнюються такою силою риби, що кинутий у річку спис стоїть

прямо, ніби встромившись землю, — так густо збивається там риба».

2. Записки дослідника та археолога Блеза де Віженера.

«Українська земля дуже добра, надзвичайно родюча, добре заселена

та була б ще багатолюднішою, якщо б не набіги татар...»

додаток 2

1. За річкою вогні горять.

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багацтво розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

Коло шиї аркан в’ється,

А по ногах ланцюг б’ється.

2. Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити.

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Котрі молодії –

У полон забрато.

Як заняли, то й погнали

До пана, до хана.

додаток 3

Народна пісня

«Дмитро Байда-Вишневецький»

А в містечку, славнім Берестечку

Ей, п’є Байда мед та горілочку.

Ей, п’є Байда та не день, не два,

132

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Та не єдну нічку і не годиночку.

Цар турецький к ньому присилає,

Байду к собі підмовляє:

– Ей, ти, Байдо, та славнесенький!

Будь мені лицар та вірнесенький.

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Україночку!

– Твоя, царю, віра проклятая,

Твоя царівночка поганая.

– Ей! – крикнув цар на свої гайдуки,–

Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду і зв’яжіте,

На гак ребром зачепіте!

То за це тебе, наш князю,

Ввесь народ славить в піснях.

Хто за рідний народ гине,

Той живе й по сто віках!

УРоК 17. КоЗаКи У БоРоТьБІ ПРоТи

ТаТаРсьКиХ ЗаВойоВНиКІВ

цілі:

навчальна:

• закріпити вивчений на попередньому уроці матеріал (основні понят-

тя, хронологія, історико-географічні назви, історичні діячі) (1);

• показати наслідки турецько-татарських набігів на українські зем-

лі (2);

• з’ясувати, чому початок XVII ст. називають «добою героїчних похо-

дів» (3);

• ознайомити учнів з діяльністю українського гетьмана П. Конашеви-

ча-Сагайдачного (4);

розвиваюча:

• знаходити на карті територію Кримського ханства, Кафу, Хотин, Ки-

їв (1);

• складати хронологічні задачі (2);

• називати основний понятійний апарат теми, тлумачити його (3);

• підбирати факти для доведення тверджень (4);

• давати відповідь на запитання (5); працювати в групах (6);

виховна:

• виховувати інтерес до історії власного народу (1);

• виховувати гордість за героїчні сторінки української історії (2);

• оберігати пам’ятки історії та культури (3).

133

Тема 3. Козацька Україна

обладнання уроку:

• Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт.

навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86;

• історична карта «Україна в XIV–XV ст.»;

• історичний атлас;

• ілюстративні матеріали: портрет П. Конашевича-Сагайдачного, зо-

браження фортеці поблизу Хотина, малюнок «Козаки в морському

поході»;

• картки для проведення роботи в групах.

Тип урок: комбінований.

форма уроку: словесно-практичний.

Хід урОКу

Час Реалізація мети

основні етапи уроку, види діяльності учителя та

учнів

1 2 3

5 хв.

Підготовчий етап

І. організація робочого місця і роботи класу

Запитання для проведення бесіди:

• З якими труднощами зіткнулися учні при ви-

конанні домашнього завдання?

• Чи виконали учні домашнє завдання?

• Що учні не виконали та чому?

• Що було виконувати легко і цікаво?

35 хв.

12 хв.

Навчальна: (1)

Розвиваюча:

(3, 4, 5, 6)

Виховна: (1)

основний етап

ІІ. актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

(Термінологічна розминка)

Дайте тлумачення: Дике поле, козак, Запорозька

Січ, уходники, гетьман, Д. Вишневецький, Мала

Хортиця, козацька рада, кошовий отаман, кіш,

суддя, писар, осавул, курінь, православні, канце-

лярія, клейноди, булава, бунчук, гербова печатка,

корогва, посвята в козаки, козацька зброя, ко-

зацькі чайки.

(Фронтальне опитування здійснюється за допо-

могою «ланцюжка»: учитель називає термін

і пропонує розтлумачити учневі. Наступний тер-

мін пояснює учень, що сидить поруч. Якщо він

не може впоратися із завданням, учитель пропо-

нує відповісти сусідові, що сидить позаду, і т. ін.)

134

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 2 3

Перевірка виконання домашнього завдання на С. 85

1. Наскільки правдивими є описані лікарські за-

соби козаків?

2. Чи можна ними лікувати всі хвороби?

3. Чи можна наведені приклади козацької меди-

цини назвати народним лікуванням? Чому?

Робота в парах

Учні обговорюють проблему і готують відповідь

на поставлене запитання. Одне й те саме завдан-

ня можуть виконувати декілька пар.

Завдання № 1. З’ясуйте причини виникнення ко-

зацтва.

Завдання № 2. Як було організовано життя на Січі?

Завдання № 3. Чи можна стверджувати, що коза-

ки на Січі мали рівні права? Наведіть приклади.

Завдання № 4.Чому за втрату зброї позбавляли

козацького звання і виганяли із Січі?

Завдання № 5. Чим життя козаків відрізнялося від

життя інших верств населення?

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Мотивація оцінювання.

23 хв.:

2 хв.

Навчальна:

(2, 3, 4)

Розвиваюча:

(1, 2, 3, 4, 5)

Виховна: (1, 2, 3)

ІІ. Вивчення нового матеріалу, формування умінь

та навичок

а. Оголошення теми, завдань

Запитання для мотивації

• Яку роль в організації життя козаків відігравав

гетьман?

• Чи могли козаки організувати своє життя так,

щоб не обирати гетьмана?

• Яких відомих козацьких гетьманів знають учні?

Учні зможуть:

• дізнатися, як козаки захищали українські землі;

• зрозуміти, чому П. Сагайдачний залишився

в пам’яті українського народу;

• дізнатися, як за допомогою військового мисте-

цтва можна досягти успіху;

• тлумачити вислів «воювати не кількістю,

а умінням»;

• працювати в групах

135

Тема 3. Козацька Україна

1 2 3

Учні навчаться:

• складати розповідь за темою;

• тлумачити поняття;

• аналізувати історичні події;

• складати історичні задачі;

• користуватися історичною картою;

• працювати в групах, виконувати завдання ко-

лективно.

План пояснення нової теми

1. Кримське ханство.

2. Походи козаків проти турків і татар.

3. Військове мистецтво П. Сагайдачного.

4 хв.

5 хв.

Б. Схема роботи над новою темою

Пояснення першого питання.

Перше питання учитель пояснює учням, вико-

ристовуючи історичну карту. Варто звернути ува-

гу на те, як в Криму з’явилися татари. На великій

карті можна показати стрілками розселення мон-

голів після розпаду Орди. У процесі розповіді

розкрити суть понять: Кримське ханство, татари,

бусурмани, турецько-татарські набіги, галери.

Робота з підручником (С. 86–87, абзаци 1, 2, 3).

Учитель пропонує учням прочитати текст і відпо-

вісти на запитання:

• Чому П. Сагайдачний вирішив організувати

морські походи?

• Як готувалися походи?

• Якими були наслідки морських походів?

• Скільки років тому відбувся похід козаків на

Кафу? У якому столітті це було?

3 хв.

Розповідь учителя про Хотинську війну

В розповіді бажано використати портрет П. Са-

гайдачного, біографічну довідку про П. Сагай-

дачного, ілюстрацію «Хотинська фортеця».

Аналізуючи Хотинську фортецю, краще викорис-

тати бесіду. Запитання для бесіди:

• Які будівлі називають фортецями?

• Чи можна було швидко оволодіти такою фор-

тецею, як Хотин?

• Що ускладнювало її штурм?

• Про що свідчить той факт, що Хотинська фор-

теця вціліла і збереглася до наших днів?

136

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 2 3

5 хв.

2 хв.

Робота в групах

Учитель об’єднує школярів у групи (в кожній

групі — 4 учні).

Одне й те саме завдання можуть виконувати 2

і більше груп.

Завдання для груп 1, 5. Доведіть, що П. Сагайдач-

ний воював не кількістю, а вмінням.

Завдання для груп 2, 6. Доведіть, що козацьке вій-

сько було дисциплінованим і витривалим.

Завдання для груп 3, 7. Доведіть, що козаки пова-

жали і любили свого гетьмана.

Завдання для груп 4, 8. Доведіть, що вислів «Жи-

веш для народу — залишишся в пам’яті народу»,

можна вживати щодо П. Сагайдачного.

Організовуючи роботу в групах, учитель пропо-

нує учням використати не лише розповідь, яку

вони почули, але й матеріали параграфа (С. 87–

90). Це дозволить розподілити рівномірно ролі

в групах.

Узагальнення та систематизація вивченого

Узагальнення та систематизацію можна провести

за допомогою «Запитань» (1, 2, 3, 4) та «Завдань»

(1, 3) підручника (С. 91).

5 хв.

3 хв.

Розвиваюча:

(5)

Виховна:

(1, 2)

Заключний етап

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель підбиває підсумок уроку. Пропонує учням

відповісти на ключове запитання параграфа:

• Чому козаки виступили на захист українського

народу?

За допомогою бесіди з’ясовує: Що сподобалося

на уроці? Яку роботу учні виконували із задово-

ленням? Які труднощі виникали в процесі роботи

(під час фронтального опитування, при роботі

в парах, в групах тощо)?

2 хв.

ІV. оголошення та інструктаж щодо домашнього

завдання

Виконати завдання 2, 4 (С. 91). Учитель звертає

увагу учнів на те, що для виконання завдання 2

потрібно навести факти (підібрати докази), які

свідчили б про П. Сагайдачного як мудрого геть-

мана. Ці факти є в параграфі

137

Тема 3. Козацька Україна

УРоК 18. ВиЗВольНа ВІйНа УКРаїНсьКоГо НаРоДУ

(1648–1657 рр.)

Мета уроку: показати перебіг основ них подій Визвольної війни укра-

їнського народу 1648–1657 рр.; розкрити роль Богдана Хмельницького,

дати учням початкові уявлення про державотворчий процес; сприяти

розвитку логічного та критичного мислення у дітей, формувати навички

роботи з історичними джерелами, а також спілкування в малих групах;

виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та толе-

рантності.

обладнання: карта «Визвольна вій на 1648–1657 рр.», лінія часу, папір

для написання літопису (ватман А1), виставка літератури, робочі картки

учнів, план-схема військових дій на підлозі, фігурки козаків, гетьмана

Богдана Хмельницького, українських селян, татар, польського війська,

московських бояр та царя, атласи.

основні дати: 1648 р., 1649 р., 1651 р., 1654 р., 1656 р., 1657 р.

Тип уроку: урок здобуття нових знань.

форма уроку: урок-гра.

обладнання уроку: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України

(підруч. 5 кл.), атлас, робочі матеріали учня, план-схема битви, нанесена

на підлогу, чисті листки.

Випереджальні завдання: учні мають підготувати повідомлення «Життя

та діяльність Богдана Хмельницького» і «Переяславська рада 1654 року».

Хід урОКу

етап уроку Дії вчителя Дії учнів

1 2 3

І. Органі-

заційний

момент

Привітання. Перевірка санітарного ста-

ну класу, присутності учнів

II. Вступ У ч и т е л ь. Сьогоднішній наш урок про-

ходитиме у дещо не звичній для вас фор-

мі — у формі гри, під час якої ми з вами

попрацюємо в архівах, влаштуємо

справж ні битви і, зреш тою, спробуємо

написати власний літопис. Але гра наша

буде не простою, а навчальною. Її тема:

«Боротьба за волю. (Визвольна війна

українського народу 1648–1657 рр.)»

Знайомляться з робо-

чим картками. Один із

учнів зачитує розділ

«Після цього уроку ви

зможете...» робочої

картки вголос

138

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 2 3

Чому саме ця тема? Ми з вами вже ви-

вчили, в якому становищі перебували

українські землі у складі Речі Посполи-

тої, про утиски українського народу, про

козаків.

Логічним продовженням цього ряду

є боротьба за волю козацтва та решти на-

селення, що вилилась у Визвольну війну.

Отож, наша гра навчальна. І по її завер-

шенні ми маємо чогось навчитися. Що

саме, ви можете прочитати в робочих

матеріалах, які є в кожного з вас (див.

додаток). Зверніть увагу, що на картках

зроблені спеціальні помилки, які ми ма-

ємо віднайти в процесі роботи.

Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас

є чистий листок для написання нашого

власного літопису про події тих часів

III. Актуа-

лізація

опорних

знань

— Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб

включитися в неї, нам потрібна пере-

пустка. Нею стануть ваші знання. Ви

поділені на п’ять груп. Керівники груп,

підійдіть і витягніть номер питання, на

яке має дати відповідь ваша група. Пере-

лік питань наведено у робочих картках

«Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує

номер питання. Група

обговорює його і подає

узгоджену відповідь

IV. Ви-

вчення

нового ма-

теріалу

Учитель оголошує план уроку:

1. Передумови Визвольної війни 1648–

1657 рр.

2. Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмель-

ницький.

3. Зборівський та Білоцерківський мир-

ний договори.

4. Переяславська рада 1654 р. та події

після неї

Учні в зошитах запису-

ють число і тему уроку

1. Робота

зі стрічкою

часу

— Нам необхідно визначити хронологіч-

ні рамки нашої теми, тобто роки, в меж-

ах яких відбуваються події, які ми вивча-

ємо. Учитель позначає дати 1648 і

1657 на стрічці часу, зображеній на дошці

Визначають хроноло-

гічні рамки Визвольної

війни і відзначають їх

на стрічці часу у своїх

зошитах

139

Тема 3. Козацька Україна

1 2 3

У ч и т е л ь. Всі спроби розв’язати наявні

в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали не-

вдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове по-

встання. Незабаром воно переросло

у Визвольну війну. Хто ж брав участь

у цій війні? Чи весь український народ,

чи лише якась його частина? І чому цю

війну називають Визвольною?

Як ви гадаєте, де ми можемо знайти від-

повідь на ці запитання?

Учитель повторює запитання

Пропонують свої варі-

анти відповідей

2. Вико-

нання

завдання

№ 1

робочої

картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що

в даному випадку джерелом інформації

може стати наш підручник.

Робить висновок про те, що Визвольна

війна 1648–1657 рр. стала всенародною

боротьбою за волю, основною причиною

якої була важке становище і гноблення

українців

Знайомляться із за-

вданням № 1 із робочої

картки і шукають від-

повідь на нього в під-

ручнику на С. 127

3. Вико-

нання за-

вдання

№ 2 робо-

чої картки

Будь-яка справа не обходиться без ліде-

ра. Ним у 1648 р., безперечно, став геть-

ман Богдан Хмельницький.

Оцінює виступ учня, який підготував

повідомлення про Б. Хмельницького.

Узагальнює відповіді груп

Слухають повідомлен-

ня про Богдана Хмель-

ницького і виконують

завдання № 2 робочої

картки.

Питання обговорюєть-

ся в групах, презенту-

ється узгоджена відпо-

відь від кожної групи

4. Робота

з атласом

Якими ж були безпосередні дії? За допо-

могою атласа простежте шлях козацько-

го війська в 1648 р. і місця найважливі-

ших битв.

Вчитель записує дати і назви битв у літо-

пис і позначає їх на стрічці часу на дошці.

Показує шлях козацького війська на на-

стінній карті

Відкривають атласи на

С. 16–17, називають

події, записують їх

у зошитах.

Знаходять в атласі істо-

ричні місця — Суботів,

Січ, Жовті Води, Кор-

сунь, Пилявці — і від-

значають їх прапорцями

5. Вико-

нання

завдання

№ 3

робочої

картки

Прочитайте зміст завдання і спробуйте

знайти спільне між двома малюнками на

С. 125 підручника та на С. 17 атласа.

Вчитель ілюструє події 1648 р., пересува-

ючи фігурки на план-схемі військових

дій, позначеній на підлозі

Виконують завдання

№ 3 робочої картки

140

Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

1 2 3

6. Розпо-

відь

учителя

Розповідає про облогу Львова, про при-

чини її зняття. (Хмельницький вчився

у Львові; надзвичайна краса міста; по-

ширення хвороб у таборі козаків; прихід

зими). Позначення події на стрічці часу.

Розповідь вчителя про похід до Замостя

та урочистий в’їзд до Києва

Один з учнів записує

дати та події

в літопис на дошці.

Учні заносять події,

про які йдеться,

у зошит на стрічку часу

7. Фізкульт-

хвилинка

Описує події 25 грудня 1648 р., коли кия-

ни урочисто вітали Б. Хмельницького

Уявляють себе кияна-

ми, що очікують на

приїзд Богдана Хмель-

ницького: підстрибу-

ють, тупцюють на міс-

ці, після появи

гетьмана плескають

у долоні

8. Розпо-

відь

учителя

Але польські магнати на цьому не заспо-

коїлись. Вони прагнули повернути втра-

чене.

Розповідь про Збаразьку битву, Зборів-

ський мирний договір. Ілюстрація подій

на план-схемі. Відзначення події на

стрічці часу на дошці

Заносять події на стріч-

ку часу в зо шитах.

Один з учнів записує

дату та подію

в літопис на дошці

9. Вико-

нання

завдань

№ 4–5

Пропонує учням виконати завдання

№ 4–5.

На підставі учнівських висновків розпо-

відає про Берестецьку битву та Білоцер-

ківський договір 1651 р.

Ілюстрація подій на план-схемі. Позна-

чення подій на стрічці часу на дошці.

У козацькій державі під назвою «Військо

Запоро зьке» склалося важке становище.

З одного боку, ворожа Польща, з іншо-

го, — ненадійний союзник — Кримське

ханство. Тому необхідно знайти нових,

більш надійних союзників. Ним, на дум-

ку Б. Хмель ницького, мав стати москов-

ський цар Олексій Михайлович

Виконують завдання

4–5 робочої картки.

Роблять висновки.

Один із учнів записує

дати та події

в літопис на дошці.

Запис у зошиті «Вій-

сько Запорозьке – офі-

ційна назва української

держави середини

XVII ст.»

10. Вико-

нання за-

вдання

№ 6

робочої

картки

Повідомлення учня про Переяславську

раду.

Оцінювання учня, що підготував

повідом лення

Виконання завдання

№ 6 робочої картки.

Слухають повідомлення

про Переяславську раду

і готують по одному

основ ному й одному

резервному запитанню

з теми повідомлення