Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону

Подождите немного. Документ загружается.

По закінченні операційного дня формуються виписки по

аналітичних рахунках у вигляді електронного реєстру розра-

хункових документів. На підставі даних про рух коштів за

аналітичними рахунками формуються звіти про виконання

державного бюджету й місцевих бюджетів за доходами у

розрізі видів надходжень у цілому по АРК і за кожним рівнем

бюджетів. Крім того, органи Державного казначейства Ук-

раїни обслуговують державні цільові фонди.

У процесі виконання бюджету фінансування витрат не

збігається в часі із зарахуванням доходів. Касове виконання

бюджету може бути побудовано таким чином, щоб доходи ви-

переджували в часі витрати, тобто мало місце перевищення

поточних надходжень над поточними витратами. Це переви-

щення й утворює кошти бюджету.

Стійке фінансове становище держави й регіону багато в

чому визначається наявністю певного залишку коштів на ра-

хунках бюджету, оскільки це дає можливість безперебійно

здійснювати фінансування передбачених витрат. І навпаки,

відсутність такого залишку створює труднощі у фінансовому

забезпеченні потреб економічного й соціального розвитку.

Розміри залишків коштів на рахунках бюджету повинні

бути оптимальні. З одного боку, вони повинні забезпечувати

стійке фінансове становище, а з іншого, — не бути надзвичай-

но завищені, оскільки це означає вилучення коштів з обороту,

необхідність у залученні додаткових доходів. За державним й

місцевими бюджетами залишок коштів на рахунках

лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затверд-

ження бюджету оборотної касової готівки. Оптимальних

розмірів залишки коштів на рахунках бюджету досягають

шляхом установлення відповідних строків мобілізації доходів

і фінансування витрат. Строки надходження доходів повинні

трохи випереджати строки фінансування витрат.

У цілому в бюджеті кожної країни джерелом формування

коштів є надходження доходів, а напрямком їхнього викорис-

тання — фінансування витрат. У розрізі окремих видів бюд-

251

Ðîçä³ë 7

жетів процес формування й використання коштів охоплює й

взаємини між самими бюджетами. Тому джерелами утворення

коштів того або іншого конкретного бюджету є: доходи даного

бюджету; кошти, отримані з інших бюджетів під час взаємних

розрахунків; позички, отримані від Держказначейства для по-

криття тимчасового касового розриву; частина доходів у ви-

гляді відсоткових відрахувань від загальнодержавних по-

датків, зборів і обов’язкових платежів, отриманих з Державно-

го бюджету; дотації, субсидії й субвенції, які передають вище-

стоящі бюджети нижчестоящим. Відповідно кошти бюджету

направляються: на фінансування витрат, передбачених даним

бюджетом, шляхом перерахування й видачі коштів головним

розпорядникам коштів; на погашення заборгованості перед

іншими бюджетами за взаємними розрахунками; на видачу до-

тацій, субсидій, субвенцій.

Кошти бюджету розміщують на рахунках в органах Дер-

жавного казначейства. Кошти місцевих бюджетів зосереджу-

ють на рахунку в органі Держказначейства. Перерахування із

цього рахунку можуть здійснюватися тільки в межах поточно-

го залишку коштів і якщо буде потреба за рахунок оборотної

касової готівки. Це передбачає здійснення постійного контро-

лю з боку органу Держказначейства за ходом виконання пла-

ну мобілізації доходів.

У процесі виконання бюджету держави в самостійну сфе-

ру виділяється касове його виконання.

Під касовим виконанням бюджету варто розуміти ор-

ганізацію й здійснення розрахунково-касових операцій (прий-

ом, збереження й видачу бюджетних коштів) з виконання бю-

джету відповідного рівня.

Відомо три системи касового виконання бюджету:

 банківська;

 казначейська;

 змішана.

При банківській системі рахунки для виконання бюджету

відкриваються в установах банківської системи. Казначейська

252

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

система касового виконання бюджету передбачає відкриття й

ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізова-

ну структуру — Державне казначейство. Змішана система пе-

редбачає можливість відкриття й ведення рахунків для вико-

нання бюджету як в установах банківської системи, так і в Каз-

начействі.

В Україні застосовується казначейська система касового

виконання бюджету. Діюча система касового виконання

дохідної частини бюджету в Україні передбачає відкриття

відповідних рахунків в органах Державного казначейства [3].

Платежі, які розподіляються між державним бюджетом і

бюджетами АРК, областей, міст Києва й Севастополя, зарахо-

вуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахун-

ком 3311 “Кошти, які підлягають розподілу між Державним і

місцевим бюджетами”.

Платежі, які тимчасово віднесені до доходів державного бю-

джету й підлягають розподілу, зараховуються на аналітичні ра-

хунки, відкриті за балансовим рахунком 3411 “Кошти, тимчасо-

во віднесені на доходи бюджету, які підлягають розподілу”.

Для щоденного акумулювання платежів, що надійшли в

загальний фонд місцевих бюджетів, в управлінні Держказна-

чейства для кожного місцевого бюджету відкриваються такі

рахунки:

рахунок 3141 “Надходження в загальний фонд місцевих

бюджетів”;

рахунок 3142 “Кошти загального фонду місцевих бюд-

жетів”;

рахунок 3151 “Надходження коштів спеціального фонду

місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні витрати”;

рахунок 3152 “Кошти спеціального фонду місцевих бюд-

жетів, які направляються на спеціальні витрати”;

рахунок 3161 “Кошти, які розподіляються між загальним і

спеціальним фондами місцевих бюджетів”;

рахунок 3321 “Кошти, які підлягають розподілу між рівня-

ми бюджету”;

253

Ðîçä³ë 7

рахунок 3421 “Кошти, тимчасово віднесені на доходи

місцевого бюджету, які підлягають розподілу”.

На один з відкритих рахунків зараховуються доходи, які

враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних транс-

фертів відповідно до статті 66 Бюджетного кодексу України.

Залишки коштів, які склалися на відповідних рахунках,

відкритих за балансовим рахунком 3141, на кінець опе-

раційного дня в регламентований час засобами програмного

забезпечення, на підставі меморіальних документів перерахо-

вуються (списуються) на рахунки, відкриті за балансовим ра-

хунком 3142. Із цього самого рахунку бюджетні кошти перера-

ховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів.

У другому розділі діючої бюджетної класифікації [2] пе-

редбачена класифікація витрат за чотирма ознаками:

1) функціями, з виконанням яких зв’язані витрати

(функціональна класифікація витрат);

2) економічною характеристикою операцій, при прове-

денні яких здійснюються ці витрати (економічна класифікація

витрат);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів

(відомча класифікація витрат);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація

витрат).

Функціональна структура бюджету будується відповідно

до основних функцій держави, які представлені у вигляді 25

функціональних груп з розподілом кожної на підгрупи — усь-

ого 134.

Відомча класифікація витрат Державного бюджету перед-

бачає розподіл витрат за головними розпорядниками коштів.

Код, що привласнений кожному головному розпорядникові

коштів (ГРК), складається із трьох знаків. У переліку зазначе-

но 79 головних розпорядників коштів, які дістають кошти з

Державного бюджету.

Економічна класифікація витрат бюджету передбачає чо-

тиризначний код. Наприклад:

254

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

Поточні витрати 1000

Витрати на товари й послуги 1100

Оплата роботи працівників бюджетних установ 1110

Нарахування на заробітну плату 1120

Придбання предметів постачання й

матеріалів, утримання бюджетних установ 1130

Витрати на відрядження 1140

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний

ремонт і заходи спеціального призначення 1150

Оплата комунальних послуг і енергоносіїв 1160

Дослідження й розробки, державні програми 1170

7.3. Ìåòîäè é âèäè áþäæåòíîãî ô³íàíñóâàííÿ

Ціль виконання видаткової частини бюджету — це фінан-

сування заходів, затверджених у бюджеті протягом бюджетно-

го року.

Фінансування з бюджету — це перерахування коштів на

поточні/реєстраційні бюджетні рахунки розпорядників

коштів з рахунку загального фонду державного бюджету.

Фінансування з бюджету здійснюється на основі двох ос-

новних принципів: плановості й цільового характеру викорис-

тання бюджетних коштів. Принцип плановості означає

обов’язкову умову законодавчого затвердження даних витрат.

Цільовий характер використання бюджетних коштів означає

вимогу до розпорядників коштів використати виділені кошти

за їх цільовим призначенням.

Організація фінансування покладена на органи Держказ-

начейства, які здійснюють виконання бюджету. Перерахуван-

ня бюджетних коштів здійснюється на основі їхніх розпоряд-

жень. У процесі фінансування органи Держказначейства

здійснюють контроль за ощадливим і цільовим використан-

ням бюджетних коштів.

Керівники установ і організацій, що одержують у своє роз-

порядження бюджетні асигнування (планові суми, у межах

255

Ðîçä³ë 7

яких можуть проводитися витрати з бюджету), називаються

розпорядниками коштів.

Розрізняють три рівні розпорядників коштів: головні, дру-

гого й третього рівня.

За обсягом наданих їм прав, обов’язку й відповідальності

розпорядники коштів діляться:

 за державним бюджетом на три рівні — головний, дру-

гий, третій;

 за місцевими бюджетами — на два рівні: головний і

третій.

Поділ розпорядників коштів за рівнями за тим або іншим

бюджетом залежить від структури управління галуззю народ-

ного господарства або соціально-культурних установ.

Головними розпорядниками бюджетних коштів за місце-

вими бюджетами є керівники управлінь (відділів) обласних,

міських і районних Рад; за міським, у містах районного підпо-

рядкування, сільським і селищним бюджетами — голови цих

Рад.

Розпорядниками коштів третього рівня є керівники уста-

нов, організацій, підприємств, які підвідомчі головним або

другого ступеня розпорядникам бюджетних коштів (призна-

чень).

Розподіл розпорядників коштів за місцевими бюджетами

на два рівні обумовлений тим, що місцеві органи управління

областю діляться на дві галузі. Так, наприклад, районний

відділ освіти очолює керівник відділу, що є головним розпо-

рядником бюджетних коштів, він має у своєму підпорядку-

ванні школи, директори яких вважаються розпорядниками

коштів третього ступеня, їм надане право самостійно розпоря-

джатися бюджетними коштами.

Фінансування з бюджету здійснюється через органи Дер-

жавного казначейства, у яких відкриваються відповідні рахун-

ки. Після переходу на казначейське обслуговування рахунки з

виконання місцевих бюджетів також відкриваються в органах

Державного казначейства.

256

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

Виконання видаткової частини бюджету визначається

чітким дотриманням своїх функцій органами Державного каз-

начейства й розпорядниками коштів.

Відомі два методи бюджетного фінансування. Перший —

відкриття кредитів — базується па принципі авансування вит-

рат на кредитній основі. Відкриття кредитів не означає пере-

рахування коштів на витрати головним розпорядникам

коштів. Це дозвіл фінансового органу на видачу коштів, що

потім здійснюється установами банків у межах установлених

видатковим розписом (спеціальний документ) асигнувань.

Підставою для відкриття кредитів є розпис витрат. Зазначе-

ний метод використовувався в Україні при фінансуванні з

Державного бюджету до 1 липня 1993 р.

Другий метод — перерахування коштів з рахунку бюджету

на бюджетні рахунки розпорядників коштів. Він полягає в то-

му, що фінансовий орган здійснює перерахування бюджетних

коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів

тільки при наявності їх на даному рахунку в цей момент.

Даний метод використовується в Україні при фінансу-

ванні з місцевих бюджетів, а з 1 липня 1993 р. й при фінансу-

ванні з Державного бюджету.

Фінансування з Державного бюджету може здійснювати-

ся за відомчою структурою шляхом оплати витрат. При цьому

виділяють види фінансування з місцевих бюджетів:

 оплати рахунків;

 видачі готівки.

Основним первинним документом для перерахування

асигнувань із бюджету є платіжне доручення за формою

0401001.

Здійснення витрат і оплата витрат проводяться органами

Державного казначейства (ДКУ) при наявності даних про те-

риторіальне розташування мережі установ, підприємств і ор-

ганізацій на відповідній території й на підставі затверджених

кошторисів доходів і витрат та планів асигнувань.

ДКУ доводить до головних розпорядників коштів (ГРК)

затверджені обсяги асигнувань відповідно до кодів бюджетної

257

Ðîçä³ë 7

класифікації. Головні розпорядники коштів розподіляють їх

між підвідомчими установами й представляють у ДКУ роз-

поділ бюджетних коштів у областях у розрізі підвідомчих ус-

танов, підприємств, організацій і кодів бюджетної кла-

сифікації. Розподіл коштів складається у двох екземплярах,

реєструється в журналі реєстрації розподілу коштів і підпи-

сується керівником та головним бухгалтером, підписи яких

скріплюються відбитком печатки. Один екземпляр розподілу

коштів передається управлінню операційно-касового плану-

вання витрат ДКУ, другий — залишається у головного розпо-

рядника, а витяг з розподілу коштів передається головним

розпорядником коштів нижчестоящим розпорядникам. Отри-

мані розподіли коштів управління оперативно-касового пла-

нування витрат ДКУ перевіряє й групує за територіями (на

рівні області), після чого складаються у двох екземплярах

реєстри на здійснення витрат за відповідною територією. На

підставі розподілу коштів і реєстрів на здійснення витрат уп-

равління операційно-касового планування витрат складає роз-

порядження на перерахування коштів. Розпорядження скла-

дається у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації

й затверджується Головою Державного казначейства України.

Перший екземпляр розпорядження й реєстрів на

здійснення витрат за територіями передається управлінню

консолідованої звітності з виконання бюджетів; другий — за-

лишається в управлінні операційно-касового планування вит-

рат. Управління консолідованої звітності з виконання бюд-

жетів звіряє суми фінансування із залишками невикористаних

асигнувань, після чого погоджений екземпляр розпорядження

передається операційно-контрольному управлінню для пере-

рахування коштів за призначенням.

Перевірений реєстр на здійснення витрат передається ко-

штами телекомунікаційного зв’язку відповідному управлінню

Державного казначейства й розпорядникам коштів у тери-

торіальні управління Державного казначейства [3].

258

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

На підставі розпорядження операційно-контрольне уп-

равління складає платіжні доручення на переказ коштів тери-

торіальним управлінням Державного казначейства й розпо-

рядникам коштів. Територіальні управління Державного каз-

начейства доводять до розпорядників коштів на рівні області

отриману суму фінансування. Взаємини органів Державного

казначейства й розпорядників коштів на рівні області ор-

ганізовуються в такому ж порядку, як і взаємини ДКУ й ГРК.

Оплата витрат проводиться як шляхом безготівкового

здійснення платежів безпосередньо на користь суб’єктів гос-

подарської діяльності, організацій і установ, які виконали ро-

боти або зробили послуги розпорядникам коштів, так і шля-

хом надання дозволу на одержання готівки в установах банків

на цілі, передбачені в кошторисах доходів і витрат розпоряд-

ників коштів. Для обліку витрат розпорядників коштів в орга-

нах Державного казначейства відкриваються реєстраційні ра-

хунки на їхнє ім’я.

Реєстраційні рахунки — це рахунки, які відкриваються в

органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних

коштів для обліку доходів і витрат. До кожного реєстраційно-

го рахунку в операційно-контрольному управлінні (опе-

раційному відділі управління, відділі бухгалтерського обліку

й звітності відділення) ДКУ відкриваються особові картки,

які містять інформацію про виділені бюджетні кошти на опла-

ту витрат, суму їхнього використання й залишку.

ДКУ записує кошти, які надійшли на реєстраційні рахун-

ки розпорядників коштів, поступово. Після цього складаються

меморіальні ордери у двох екземплярах з обов’язковою

вказівкою цілі, на яку надійшли кошти з Державного бюдже-

ту, кодів їхньої бюджетної класифікації, дати й підпису вико-

навця. Перший екземпляр меморіального ордера з виписками

видається розпорядникові коштів, другий — залишається в

операційно-контрольному управлінні (операційному відділі;

відділі обліку й звітності). Одночасно із цим в особових карт-

ках розпорядників коштів робиться позначка про кошти,

виділені на проведення витрат.

259

Ðîçä³ë 7

Після одержання виписки з реєстраційного рахунку роз-

порядник коштів протягом операційного дня подає в орган

ДКУ необхідні розрахункові документи для проведення вит-

рат (рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні на-

кладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти вико-

наних робіт і т.ін.) і платіжні доручення. На підставі цих доку-

ментів відповідний орган ДКУ перераховує кошти за надані

послуги, виконані роботи безпосередньо суб’єктам госпо-

дарської діяльності.

Для одержання коштів готівкою (на заробітну плату, сти-

пендії, службові відрядження й т.ін.) уповноважений одержу-

вати їх подає в операційно-контрольне управління (відділ ви-

трат держбюджету) ДКУ заявку на видачу готівки й одержан-

ня грошового чека. Заявка виписується розпорядником

коштів на особу, з якою у нього укладений договір про повну

матеріальну відповідальність і який має право одержувати й

видавати кошти. При одержанні заробітної плати й прирівня-

них до неї платежів разом із заявкою подаються платіжні до-

ручення на перерахування сум прибуткового податку із грома-

дян, сум нарахувань у фонд соціального страхування й сум

страхових внесків у Пенсійний фонд. Чек виписується на ім’я

особи, що зазначено в заявці на одержання грошового чека.

На підставі правильно оформленого грошового чека упов-

новажена особа розпорядника коштів одержує готівку з

відкритого в установі Держказначейства бюджетного рахунку.

На підставі календарного плану проведення витрат, скла-

деного відповідним фінансовим органом, враховуючи за-

реєстровані фінансові зобов’язання, органи Державного каз-

начейства України щоденно готують розпорядження на

виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів у

розрізі головних розпорядників коштів (у межах надходжень у

загальний фонд місцевих бюджетів). Відповідно до розпоряд-

ження, що затверджується начальником органу Держказна-

чейства або його заступником, кошти зараховуються на рахун-

ки головних розпорядників коштів, відкриті на балансовому

260

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ