Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону

Подождите немного. Документ загружается.

 п’ята категорія — посади міських (міст районного зна-

чення) голів, селищних і сільських голів, заступників голів

районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів район-

них рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих

комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників

(консультантів), фахівців, головних бухгалтерів управлінь і

відділів виконавчого апарату обласних секретаріатів

Київської і Севастопольської міських рад, керівників уп-

равлінь, відділів і інших виконавчих органів міських (міст об-

ласного й республіканського в Автономній Республіці Крим

значення) рад і їхніх заступників, керівників відділів

(підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконав-

чих органів міських (міст обласного значення) рад;

 шоста категорія — посади заступників міських (міст

районного значення), сільських, селищних голів з питань

діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст

районного значення), сільських, селищних рад, керуючих

справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст

районного значення), сільських, селищних рад, керівників

структурних підрозділів виконавчого апарату районних і сек-

ретаріатів районних у містах Києві й Севастополі рад і їхніх

заступників, керівників управлінь, відділів та інших структур-

них підрозділів виконавчих органів міських (міст районного

значення), районних у містах рад і їхніх заступників,

помічників голів, радників, консультантів, начальників сек-

торів, головних бухгалтерів, фахівців управлінь, відділів,

інших структурних підрозділів виконавчих органів міських

(міст обласного значення й міста Сімферополя) рад;

 сьома категорія — посади радників, консультантів сек-

ретаріатів районних у містах рад, фахівців виконавчих органів

районних у містах, міських (міст районного значення) рад,

фахівців виконавчих органів сільських, селищних рад.

При прийнятті на службу в органи місцевого самовряду-

вання надаються ранги в межах відповідної категорії посад.

Установлюються такі ранги посадових осіб місцевого са-

моврядування:

231

Ðîçä³ë 6

 особам, що займають посади, віднесені до першої кате-

горії, може бути присвоєний 3, 2 і 1 ранг;

 особам, що займають посади, віднесені до другої кате-

горії, може бути присвоєний 5, 4 і 3 ранг;

 особам, що займають посади, віднесені до третьої кате-

горії, може бути присвоєний 7, 6 і 5 ранг;

 особам, що займають посади, віднесені до четвертої ка-

тегорії, може бути присвоєний 9, 8 і 7 ранг;

 особам, що займають посади, віднесені до п’ятої кате-

горії, може бути присвоєний 11, 10 і 9 ранг;

 особам, що займають посади, віднесені до шостої кате-

горії, може бути присвоєний 13, 12 і 11 ранг;

 особам, що займають посади, віднесені до сьомої кате-

горії, може бути присвоєний 15, 14 і 13 ранг.

Ранги, що відповідають посадам першої й другої категорії,

а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам

районних, районних у містах рад присвоюються рішенням

відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

Ранги, що відповідають посадам третьої — сьомої кате-

горії, присвоюються відповідно сільським, селищним, міським

головою, головою обласної, районної, районної в місті ради.

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади,

рівнем професійної кваліфікації, результатами роботи.

Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям)

на службу в органи місцевого самоврядування або обранням

(призначенням) на більш високу посаду. Особам, які призна-

чаються на посади з іспитовим терміном, ранги присвоюються

після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які

призначені на посади й мають ранги посадових осіб місцевого

самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні

за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період іспито-

вого терміну виплачується відповідно до цих рангів.

Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова осо-

ба успішно відробила на займаній посаді не менш, ніж 2 роки.

232

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

За виконання особливо відповідальних завдань посадовій

особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черго-

вий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

За рішенням органа місцевого самоврядування ство-

рюється кадровий резерв для зайняття посад і просування по

службі, що затверджується сільським, селищним, міським го-

ловою, головою районної, районної в місті, обласної ради.

У кадровий резерв зараховуються особи, що виявили ба-

жання обійняти посаду в органах місцевого самоврядування і

що мають відповідну кваліфікацію й освіту або набувають її.

Кадровий резерв формується з:

 посадових осіб місцевого самоврядування, що підвищи-

ли кваліфікацію або пройшли стажування й рекомендо-

ваних атестаційною комісією на більш високі посади;

 державних службовців, що бажають перейти на службу

в органи місцевого самоврядування;

 фахівців виробничої, соціально-культурної, наукової й

інших сфер, а також випускників навчальних закладів

відповідного профілю.

Ë³òåðàòóðà

1. Конституция Украины. Принята на пятой сессии Верхов-

ной Рады Украины 28 июня 1996 года. — Харьков: Свитовид, 2001. —

48 с.

2. Нижник Н. Деякі аспекти адміністративної реформи в Укра-

їні: стан та перспективи. Програма “Україна — 2010”. Консолідація

українського суспільства: реалії, перспективи: Науково-методичний

посібник. — К.: Вид-во УАДУ, 1999. — 200с.

3. Закон України “Про державну службу”//Урядовий кур’єр. —

1994. — №4.

4. Указ Президента України “Про стратегію реформування си-

стеми державної служби в Україні” №599 від 14 квітня 2000 р.

5. Указ Президента України “Про підвищення ефективності

системи державної служби” №208 від 11 лютого 2000 р.

233

Ðîçä³ë 6

6. Государственная служба (комплексный подход). — М.: Дело,

1999. — 440с.

7. Закон Украины “О выборах депутатов местных советов и

сельских, поселковых, городских голов”/ Законодательство Украи-

ны о местном самоуправлении: Сборник нормативных актов. — Х.:

ООО “Одиссей”, 2002. — С.127–185.

8. Закон Украины “О местном самоуправлении в Украине”/

Законодательство Украины о местном самоуправлении: Сборник

нормативных актов. — Х.:ООО “Одиссей”, 2002. — С.15–100.

9. Бiленчук П.Д., Кравченко В.В., Пiдмогильний М.В. Мiсцеве са-

моврядування в Українi (мунiципальне право): Навчальний

посiбник. — К.:Атiка, 2000. — 304 с.

10. Закон Украины “О службе в органах местного самоуправле-

ния”/ Законодательство Украины о местном самоуправлении: Сбор-

ник нормативных актов. — Х.:ООО “Одиссей”, 2002. — С.106–126.

11. Державна служба в Україні: Навч. посiбник. — К.: Вид-во

УАДУ,1998. — 168 с.

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Назвіть основні види державної влади в Україні.

2. Дайте характеристику вищим і регіональним органам у сис-

темі органів виконавчої влади.

3. Які органи управління здійснюють виконавчу владу в обла-

стях і районах, містах Києві й Севастополі?

4. Хто призначає й звільняє з посади голів місцевих державних

адміністрацій?

5. Хто формує склад місцевих державних адміністрацій? Кому

підзвітні й підконтрольні місцеві державні адміністрації?

6. Які функції місцевих державних адміністрацій?

7. Якими службами здійснюється правосуддя в Україні?

8. Назвіть первинну структурну одиницю державного органу.

Яким основним критеріям відповідає класифікація посад державних

службовців?

9. Які групи фахівців включаються в кадровий резерв держав-

них органів управління?

10. Яка класифікація посад службовців державної служби за ка-

тегоріями і рангами?

234

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

11. Через які органи здійснюється місцеве самоврядування в

Україні, у Криму?

12. Порівняйте особливості формування сільських, селищних,

міських рад з обласними й районними радами.

13. Як формуються виконавчі органи сільських, селищних,

міських і районних (у містах) рад? Кому вони підконтрольні й

підзвітні? Хто головує на засіданнях відповідних комітетів?

14. Яка компетенція сільських, селищних, міських рад?

15. Які повноваження сільського, селищного, міського голови?

16. Які повноваження районні й обласні ради делегують місце-

вим державним адміністраціям?

17. Що є матеріальною й фінансовою основою місцевого само-

врядування?

18. Дайте характеристику службі в органах місцевого самовря-

дування. Чи прирівнюється вона до державної служби?

19. Яка класифікація посад службовців органів місцевого само-

врядування за категоріями і рангами?

235

Ðîçä³ë 6

Ðîçä³ë 7. ÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÁÞÄÆÅÒÍÈÉ

ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒ

7.1. Ñóòí³ñòü óïðàâë³ííÿ áþäæåòîì

Бюджетний менеджмент — це сукупність взаємозалежних

дій, прийомів і методів, які спрямовані на управління бюджет-

ними ресурсами й відносинами, що виникають у процесі руху

бюджетних потоків.

Як наука бюджетний менеджмент дає відповідь на питан-

ня: яким чином потрібно ефективно управляти рухом бюджет-

них ресурсів і відносинами, що виникають при цьому?

Якість управління однаковою мірою визначається станом

як об’єкта або керованої системи, так і суб’єкта — керуючої си-

стеми, між якими існує певний взаємозв’язок (мал. 9).

236

Мал. 9. Загальна схема бюджетного менеджменту.

Êåðóþ÷à ñèñòåìà (ñóá’ºêò)

Îðãàíè çàêîíîäàâ÷î¿

³ âèêîíàâ÷î¿ âëàäè

äåðæàâè

Ô³íàíñîâ³

îðãàíè

äåðæàâè

Êåðîâàíà ñèñòåìà (îá’ºêò)

Áþäæåòí³

ðåñóðñè

Áþäæåòí³

â³äíîñèíè

Систему управління бюджетом можна подати як

комбінацію двох елементів:

1) сукупності органів управління; 2) етапів і методів уп-

равління бюджетним процесом.

Виділяють три групи органів управління бюджетом.

Органи законодавчої й виконавчої влади.

Державний бюджет як основний фінансовий план є зако-

ном і затверджується щорічно Верховною Радою. Численні

місцеві бюджети відповідних адміністративно-територіальних

одиниць затверджуються органами місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України,

державні адміністрації) забезпечують підготовку проекту

відповідного бюджету і його виконання. Президент України

від імені виконавчої влади подає проект державного бюджету

у Верховну Раду, контролює хід його складання й виконання.

Органи оперативного управління бюджетом.

До них відносяться органи системи Міністерства фінансів

України (МФУ), Контрольно-ревізійна служба України, Дер-

жавне казначейство України (ДКУ), Державна податкова

адміністрація України (ДПАУ), Рахункова палата.

Органи системи Міністерства фінансів безпосередньо ви-

конують роботу, пов’язану зі складанням відповідного бюдже-

ту, і забезпечують його виконання.

ДПАУ здійснює контроль над дотриманням платниками

податків і обов’язкових зборів податкового законодавства, по-

внотою, правильністю й своєчасністю розрахунків з усіма лан-

ками бюджетної системи.

Контрольно-ревізійна служба здійснює контроль над

раціональним, цільовим і правильним використанням коштів,

виділених з державного бюджету й місцевих бюджетів.

Державне казначейство організує й здійснює касове вико-

нання державного бюджету, а також веде облік ходу виконан-

ня зведеного бюджету України.

Рахункова палата України здійснює контроль над своєча-

сним виконанням Державного бюджету України, над утворен-

237

Ðîçä³ë 7

ням і погашенням державного внутрішнього й зовнішнього

боргу України, над грошовою емісією, над дотриманням чин-

ного законодавства в області бюджетної політики.

Органи нефінансового профілю діляться на дві частини:

1) Державна митна служба України, органи МВС, органи

юстиції й нотаріальні контори, різного роду природоохоронні

органи й інспекції, органи державної інспекції з контролю над

цінами й ін.

Усі вище перераховані органи пов’язані з бюджетом по

лінії формування його доходів, оскільки їм надане право утри-

мання й нарахування певних платежів і штрафних санкцій

відповідно до митного, екологічного законодавства тощо;

2) органи управління бюджетним процесом, різні уп-

равлінські структури (галузеві міністерства й відомства), а та-

кож підприємства, установи й організації, керівництво яких

має функції розпорядників бюджетних коштів пов’язані з бю-

джетом по лінії фінансування його витрат.

Структура бюджетного процесу включає такі етапи:

I. Складання проектів бюджетів.

II. Розгляд і прийняття бюджетів.

III.Виконання бюджету.

IV.Підготовка й розгляд звіту про виконання бюджету.

Рівень бюджетного планування визначається чіткістю

формулювання цілей і завдань, розв’язуваних державою, зале-

жить від вірогідності інформації, використовуваної при розра-

хунках проекту бюджету, а також від методів, використовува-

них у процесі бюджетного планування.

У цілому бюджетне планування засноване на балансовому

методі, однак відомі три методи планування показників бюд-

жету:

1) метод прямого розрахунку, який передбачає розраху-

нок показників бюджету, виходячи з реальних потреб і показ-

ників у розрізі окремих статей доходів і витрат по кожному

підприємству, організації, установі, громадянинові;

238

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

2) нормативний метод, що заснований на використанні

норм і нормативів, установлених по відношенню як до деталь-

них, так і загальних показників;

3) аналітичний метод передбачає розрахунок показників

бюджету на основі певного впливу на них різноманітних при-

чин і ґрунтується на моделюванні бюджетних показників.

Існує три варіанти збалансування бюджету:

 зменшення витрат;

 збільшення витрат;

 установлення джерел покриття дефіциту.

Відповідно до функцій управління структурою бюджетно-

го процесу можна виділити такі складові бюджетного менедж-

менту:

 бюджетне планування;

 організація виконання бюджету;

 облік виконання бюджету;

 контроль над виконанням бюджету.

Основною й визначальною функцією менеджменту є стра-

тегічне планування. В 2001 р. у зв’язку з прийняттям Бюджет-

ного кодексу стратегічне бюджетне планування одержало до-

сить сильну й потужну законодавчу базу. Положення бюджет-

ного кодексу регламентують: не пізніше 1 червня або першого,

наступного за цією датою, дня пленарних засідань Верховної

Ради України провести парламентські слухання з питань бюд-

жетної політики на наступний бюджетний період [1].

Реалізація функції стратегічного планування покладена

на органи законодавчої влади. Функції планування реалізації

стратегії — поточне бюджетне планування й організація вико-

нання розроблених планів — покладають на органи виконавчої

влади й оперативного управління бюджетом і виконуються

ними в рамках бюджетного процесу.

Виконання бюджету — це заходи щодо виконання дохідної

й видаткової частин бюджетів, що входять до складу зведено-

го бюджету України.

239

Ðîçä³ë 7

Дуже важливу роль відіграє облік виконання бюджету.

Від прийняття своєчасних і правильних рішень у ході плану-

вання й виконання бюджету залежить ефективність уп-

равлінської діяльності в бюджетному менеджменті. Облік ви-

конання бюджету відіграє таку ж важливу роль, як і бухгал-

терський та управлінський облік у фінансовій сфері й сфері

менеджменту. Облік у бюджетному менеджменті перебуває у

великій залежності від фахівців і їхньої кваліфікації, проте,

яким би гарним не був фахівець, основну роль в обліку

відіграє наявність об’єктивної й точної інформації, і головну

роль у поданні такої інформації повинні відігравати органи

державних статистичних служб.

Контроль над виконанням бюджету є одним з основних

напрямків фінансового контролю й проявляється на всіх ета-

пах бюджетного процесу. У процесі бюджетного планування

важливе місце займає попередній контроль, що повинен

здійснюватися всіма учасниками бюджетного процесу, вклю-

чаючи підприємства, організації й установи. Поряд з попе-

реднім контролем існує поточний контроль, що здійснюється

в процесі виконання бюджету. Даний контроль здійснюється

як органами державної влади й управління, так і спеціалізова-

ними службами фінансового контролю: Податковою

адміністрацією, Контрольно-ревізійною службою, Державним

казначейством, Аудиторською палатою, Рахунковою палатою.

У закордонних країнах бюджетний контроль

здійснюється також і громадянами, причому він носить як

прямий, так і непрямий характер. Прямий контроль полягає в

тому, що інформаційні збірники про стан бюджету постійно

досліджуються й аналізуються будь-яким громадянином цієї

держави. Непрямий контроль полягає в тому, що громадяни

шляхом голосування за ту або іншу партію його побічно

здійснюють.

240

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ