Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону

Подождите немного. Документ загружается.

221

Ðîçä³ë 6

Таблиця 4

Структура органів місцевого самоврядування в

Автономній Республіці Крим

Ì³ñòà é ðàéîíè

Ì³ñüê-

ðàäè

Ðàé-

ðàäè

Ðàé-

ðàäè â

ì³ñò³

Ì³ñüê-

ðàäè â

ðàéî-

íàõ

Ñå-

ëèù-

í³ ðà-

äè

Ñ³ëü-

ñüê³

ðàäè

Âñüîãî

Àëóøòà

Àðìÿíñüê

Äæàíêîé

ªâïàòîð³ÿ

Êåð÷

Êðàñíîïåðå-

êîïñüê

Ñàêè

Ñ³ìôåðîïîëü

Ñóäàê

Ôåîäîñ³ÿ

ßëòà

Áàõ÷èñàðàéñüêèé

Á³ëîã³ðñüêèé

Äæàíêîéñüêèé

Ê³ðîâñüêèé

Êðàñíîãâàðä³éñü-

êèé

Êðàñíîïåðåêîï-

ñüêèé

Ëåí³íñüêèé

Íèæíüîã³ðñêèé

Ïåðâîìàéñüêèé

Ðàçäîëüíåíñüêèé

Ñàêñüêèé

Ñ³ìôåðîïîëüñü-

êèé

Ñîâºòñüêèé

×îðíîìîðñüêèé

Ðàçîì:

243

314

личні, квартальні й інші органи самоорганізації населення й

наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Територіальні громади села, селища, міста управляють че-

рез органи місцевого самоврядування майном, що перебуває в

комунальній власності; затверджують програми соціально-еко-

номічного й культурного розвитку й контролюють їхнє вико-

нання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-те-

риторіальних одиниць і контролюють їхнє виконання; встанов-

люють місцеві податки й збори відповідно до закону; забезпечу-

ють проведення місцевих референдумів і реалізацію їхніх ре-

зультатів; створюють, реорганізують і ліквідують комунальні

підприємства, організації й установи, а також здійснюють кон-

троль за їхньою діяльністю; вирішують інші питання місцевого

значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні й районні ради затверджують програми соціаль-

но-економічного й культурного розвитку відповідних облас-

тей і районів та контролюють їхнє виконання; затверджують

районні й обласні бюджети, формовані з коштів державного

бюджету для їхнього відповідного розподілу між територіаль-

ними громадами або для виконання спільних проектів і з

коштів, притягнутих на договірних засадах з місцевих бюд-

жетів для реалізації спільних соціально-економічних і куль-

турних програм, і контролюють їхнє виконання.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у випадку

їхнього створення) ради є представницькими органами місце-

вого самоврядування, які представляють відповідно сільські,

селищному, міські або внутріміські (районні в місті) тери-

торіальні громади й здійснюють від їхнього імені й у їхніх інте-

ресах функції й повноваження місцевого самоврядування. За-

гальний склад цих рад визначається відповідною радою са-

мостійно в межах, визначених Законом України “Про вибори

депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів”

[7]. Так, загальний склад сільської, селищної, міської, район-

ної в місті ради повинен становити в адміністративно-тери-

торіальних одиницях із чисельністю населення:

222

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

до 3 тисяч — від 15 до 25 депутатів;

до 5 тисяч — від 20 до 30 депутатів;

до 20 тисяч — від 25 до 35 депутатів;

до 50 тисяч — від 30 до 45 депутатів;

до 100 тисяч — від 35 до 50 депутатів;

до 250 тисяч — від 40 до 60 депутатів;

до 500 тисяч — від 50 до 75 депутатів;

до 1мільйона — від 60 до 90 депутатів;

понад 1 мільйон — від 75 до 120 депутатів.

Ради проводять свою роботу сесійно. Сесія складається з

пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій.

Постійні комісії ради є органами ради, які обираються із чис-

ла її депутатів для вивчення, попереднього розгляду й підго-

товки питань, здійснення контролю за виконанням рішень ра-

ди і її виконавчого комітету.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських,

районних у містах рад є їхні виконавчі комітети, відділи, уп-

равління й інші виконавчі органи. Виконавчі органи рад

підконтрольні й підзвітні відповідним радам, а з питань

здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої

влади — також підконтрольні відповідним органам виконавчої

влади. У сільських радах, які представляють територіальні

громади, що нараховують до 500 жителів, за рішенням тери-

торіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради

може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого

органу ради (крім розпорядження земельними й природними

ресурсами) здійснює сільський голова одноосібно.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадо-

вою особою територіальної громади. Він обирається

відповідною територіальною громадою на основі загального,

рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосу-

вання строком на чотири роки. Голова очолює виконавчий

комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує

на його засіданнях.

223

Ðîçä³ë 6

Основний Закон, як відзначають багато вчених-державоз-

навців, не сприйняв у своїх нормах ні принцип: “сильна рада —

слабкий мер”, ні принцип: “слабка рада — сильний мер”.

По-перше, відповідно до Конституції органи місцевого са-

моврядування не розділяються на дві незалежні системи,

оскільки виконавчі органи конституйовані як органи самої ра-

ди, їм підзвітні й підконтрольні.

По-друге, сільський, селищний, міський голова за посадою

очолює виконавчий орган ради й у цій якості також підзвітний

і підконтрольний раді. Проте чинна Конституція не робить йо-

го “слабким”, оскільки сільський, селищний, міський голова

головує на засіданнях відповідної ради.

Таким чином, поєднанням в особі голови якостей керівни-

ка виконавчого органу ради й “спікера” ради досягається ро-

зумна гармонія в роботі рад і їх виконавчих органів. Природ-

но, що сільський, селищний, міський голова повинен бути не

тільки діловим адміністратором, а й досвідченим політиком,

що вміє працювати з радою, із представленими в ньому

політичними силами, поєднувати навколо себе більшість де-

путатів. Як видно з вищевикладеного, органи місцевого само-

врядування — це сукупність представницьких, виконавчих ор-

ганів, їхніх посадових осіб, покликаних здійснювати функції

місцевого самоврядування у відповідній адміністративно-те-

риторіальній одиниці.

Обласні й районні ради мають трохи іншу, ніж сільські, се-

лищні, міські ради, природу. Вони не виступають представ-

ницькими органами обласних і районних громад, тому що

Конституція України не визнає наявність таких громад і не

розглядає населення області й району як суб’єкта місцевого

самоврядування. Обласні й районні ради як органи місцевого

самоврядування представляють спільні інтереси територіаль-

них громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених

Конституцією України, а також повноважень, переданих їм

сільськими, селищними, міськими радами. Закон [1] передба-

чає, що загальний склад районної ради визначається з ураху-

224

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

ванням кількості територіальних громад адміністративно-те-

риторіальних одиниць, які входять до складу району.

Відповідно склад обласної ради визначається з урахуванням

кількості районів, міст обласного значення, що входять до

складу області.

Очолює обласну, районну раду його голова, що обирається

відповідною радою із числа його депутатів у межах строку по-

вноважень ради таємним голосуванням. Голова ради працює в

раді на постійній основі, не має іншого представницького ман-

дата, підзвітний раді й може бути звільнений від посади ра-

дою, якщо за його звільнення проголосувало не менш двох

третин депутатів від загального складу шляхом таємного голо-

сування.

Виконавчий апарат районної, обласної ради забезпечує

здійснення радою повноважень, наданих йому Конституцією

України. Виконавчий апарат районної, обласної ради здійснює

організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріаль-

но-технічне забезпечення діяльності ради, його органів, депу-

татів, сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії й

зв’язків з територіальними громадами, місцевими органами

виконавчої влади, органами й посадовими особами місцевого

самоврядування. Очолює виконавчий апарат ради голова

відповідної ради. Слід зазначити, що ряд повноважень вико-

навчого апарату ради делегуються обласним, районним дер-

жадміністраціям. Більше того, районна, обласна рада може

шляхом таємного голосування висловити недовіру голові

відповідної місцевої державної адміністрації. Якщо недовіру

висловили не менш двох третин депутатів від загального скла-

ду відповідної ради, Президент України приймає рішення про

відставку голови місцевої державної адміністрації.

Делегуються районними й обласними радами відповідним

місцевим державним адміністраціям такі повноваження [8]:

1) підготовка й внесення на розгляд ради проектів про-

грам соціально-економічного й культурного розвитку

відповідно районів і областей, цільових програм з інших пи-

225

Ðîçä³ë 6

тань, а в місцях компактного проживання національних мен-

шостей — програм їхнього національно-культурного розвитку;

2) підготовка пропозицій до програм соціально-еко-

номічного й культурного розвитку областей і загальнодержав-

них програм економічного, науково-технічного, соціального й

культурного розвитку України;

3) забезпечення збалансованого економічного й соціаль-

ного розвитку відповідної території, ефективного використан-

ня природних, трудових і фінансових ресурсів;

4) підготовка й подання у відповідні органи виконавчої

влади фінансових показників і пропозицій до проекту Дер-

жавного бюджету України;

5) сприяння інвестиційній діяльності на території райо-

ну, області;

6) об’єднання на договірних засадах коштів підприємств,

установ, організацій, розташованих на відповідній території, і

населення, а також бюджетних коштів на будівництво, рекон-

струкцію, ремонт і утримання на пайових началах об’єктів

соціальної й виробничої інфраструктури, доріг місцевого зна-

чення й на заходи щодо охорони навколишнього середовища;

7) залучення в порядку, установленому законом,

підприємств, установ і організацій, що не відносяться до кому-

нальної власності, до участі в обслуговуванні населення

відповідної території, координація цієї роботи;

8) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого па-

сажирського транспорту незалежно від форм власності, узгод-

ження цих питань у відношенні транзитного пасажирського

транспорту;

9) підготовка питань про визначення у встановленому за-

коном порядку території, виборі, вилученні і наданні землі для

містобудівних потреб, визначених містобудівною докумен-

тацією;

10) організація охорони, реставрації, використання

пам’яток історії й культури, архітектури й містобудування, па-

226

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

лацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних

заповідників місцевого значення;

11) підготовка висновків за проектами місцевих державних

програм відповідних адміністративно-територіальних одиниць,

які затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

12) видача забудовникам архітектурно-планувальних за-

вдань і технічних умов на проектування, будівництво, рекон-

струкцію будинків і споруджень, благоустрій територій і вида-

ча дозволу на проведення цих робіт;

13) забезпечення розвитку науки, всіх видів освіти, охоро-

ни здоров’я, культури, фізичної культури й спорту; туризму;

сприяння відродженню центрів традиційної народної твор-

чості, національно-культурних традицій населення, художніх

промислів і ремесел, роботі творчих союзів, національно-куль-

турних товариств, асоціацій, інших громадських і неприбутко-

вих організацій, що діють у сфері освіти, охорони здоров’я,

культури, фізичної культури й спорту, сім’ї й молоді;

14) підготовка й подання на затвердження ради пропо-

зицій про організацію територій і об’єктів природно-за-

повідного фонду місцевого значення й інших територій, що

підлягають особливій охороні;

15) здійснення необхідних заходів щодо ліквідації

наслідків екологічних катастроф, стихійних лих, епідемій,

інших надзвичайних ситуацій, інформування про них насе-

лення, залучення у встановленому порядку до цих робіт

підприємств, установ, організацій, а також населення;

16) координація на відповідній території діяльності місце-

вих землевпорядних органів.

Крім зазначених повноважень обласні ради делегують об-

ласним державним адміністраціям такі повноваження:

1) визначення відповідно до закону розміру відрахувань

підприємствами, установами, організаціями, що надходять на

розвиток доріг загального користування в області;

2) узгодження, у випадках, передбачених законом, з

відповідними сільськими, селищними, міськими радами пи-

227

Ðîçä³ë 6

тань про розподіл коштів за використання природних ре-

сурсів, що надходять у фонди охорони навколишнього при-

родного середовища;

3) підготовка проектів рішень про віднесення лісів до ка-

тегорії захищеності, а також про розподіл лісів по розрядах

такс у випадках і порядку, передбачених законом;

4) прийняття у встановленому законом порядку рішень

про заборону використання окремих природних ресурсів за-

гального користування;

5) визначення відповідно до законодавства режиму вико-

ристання територій рекреаційних зон;

6) затвердження для підприємств, установ і організацій,

розташованих на відповідній території, лімітів викидів і ски-

дань забруднюючих речовин у навколишнє середовище й

лімітів розміщення відходів у випадках, передбачених зако-

ном.

6.4. Ñëóæáà â îðãàíàõ ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ

До прийняття Конституції України в 1996 році службовці

органів місцевого самоврядування попадали під категорію

державних службовців. Конституція України розмежувала

державну службу й службу в органах місцевого самоврядуван-

ня як відносно самостійні види публічної служби. Відповідно

сьогодні служба в органах місцевого самоврядування не може

розглядатися як різновид державної служби, а службовці ор-

ганів місцевого самоврядування — як державні службовці, які

працюють в органах місцевого самоврядування. Правові, ор-

ганізаційні, матеріальні й соціальні умови реалізації громадя-

нами України права на службу в органах місцевого самовряду-

вання, принципи діяльності посадових осіб місцевого само-

врядування, їхній правовий статус, порядок і правові гарантії

перебування на службі в органах місцевого самоврядування

визначаються Законом України “Про службу в органах місце-

вого самоврядування” [10].

228

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ

Відповідно до зазначеного Закону служба в органах місце-

вого самоврядування — це професійна, на постійній основі,

діяльність громадян України, що займають посади в органах

місцевого самоврядування, спрямована на реалізацію тери-

торіальною громадою свого права на місцеве самоврядування

й окремі повноваження органів виконавчої влади, надані зако-

ном. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, що

працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні

посадові повноваження із здійснення організаційно-розпоряд-

ницьких і консультативно-дорадчих функцій що отримує за-

робітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування є:

 виборні посади, на які особи обираються територіаль-

ною громадою;

 виборні посади, на які особи обираються або затверд-

жуються відповідною радою;

 посади, на які особи призначаються сільським, селищ-

ним, міським головою, головою районної, районної в

місті, обласної ради на конкурсній основі або за іншою

процедурою, передбаченою законодавством України.

Служба в органах місцевого самоврядування

здійснюється на таких основних принципах:

 поєднання місцевих і державних інтересів;

 верховенства права, демократизму й законності;

 гуманізму й соціальної справедливості;

 гласності;

 пріоритету прав і свобод людини й громадянина;

 рівних можливостей доступу громадян до служби в ор-

ганах місцевого самоврядування з урахуванням їх діло-

вих якостей і професійної підготовки;

 професіоналізму, компетентності, ініціативності, чес-

ності, відданості справі;

 підконтрольності, підзвітності, персональної відпові-

дальності за порушення дисципліни й неналежне вико-

нання службових обов’язків;

229

Ðîçä³ë 6

 дотримання прав місцевого самоврядування;

 правової й соціальної захищеності посадових осіб

місцевого самоврядування;

 захисту інтересів відповідної територіальної громади;

 фінансового й матеріально-технічного забезпечення

служби за рахунок коштів місцевого бюджету;

 самостійності кадрової політики в територіальній гро-

маді.

В органах місцевого самоврядування встановлюються такі

категорії посад:

 перша категорія — посади Київського міського голови,

голів обласних рад і Севастопольської міської ради;

 друга категорія — посади Севастопольського міського

голови, міських (міст — обласних центрів) голів; заступників

голів обласних рад і Севастопольського міського голови, за-

ступника міського голови — секретаря Київської міської ради;

 третя категорія — посади перших заступників і заступ-

ників міських голів (міст — обласних центрів) з питань діяль-

ності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст — об-

ласних центрів і міста Севастополя) рад, міських голів (міст

обласного й республіканського в Автономній Республіці Крим

значення, крім міст — обласних центрів), голів районних, рай-

онних у містах рад; керуючий справами виконавчих апаратів

обласних і Севастопольської міської рад;

 четверта категорія — посади голів постійних комісій з

питань бюджету обласних, Київського й Севастопольського

міських рад (у випадку, якщо вони працюють у раді на

постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого

апарату обласних, Севастопольської міської й секретаріату

Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного й ре-

спубліканського в Автономній Республіці Крим значення)

рад, заступників міських (міст обласного й республіканського

в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяль-

ності виконавчих органів ради, керуючий справами (секре-

тарів) виконавчих комітетів міських (міст обласного й рес-

публіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

230

ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÐÎÇÂÈÒÊÎÌ ÐÅÃ²ÎÍÓ