Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Прилад геодезичний

перпендикулярних положеннях труби (0°

і 90° або 180° і 270°). Якщо візирна вісь

приладу не вертикальна, то правильний

відлік знаходять як середнє із двох проти-

лежних положень труби (0-180° та 90-

270°). Для центрування над вихідним пунк-

том у підставці приладу є центрир

оптичний. Похибка передачі точки по

вертикалі (мм) т = 0,3 + 0,015А, де h -

висота передачі, м. Якщо перед об'єктивом

труби встановлюють оптичний мікрометр,

то ця похибка зменшується в 5-10 разів.

Основними недоліками PZL є неможли-

вість вимірювання

надирі

побудови вер-

тикалі в одному положенні труби. Тому

кращою є конструкція приладу ПВВП-1

(завод „Арсенал", Україна),

якому наявні

два візуальні канали - зенітний і надир-

ний - з одним фокусувальним елементом

—

горизонтальним, двостороннім і почеп-

леним на маятнику дзеркалом, що додат-

ково виконує роль двокоординатного ком-

пенсатора. Похибка вимірювання відхи-

лення від вертикалі цим приладом стано-

вить 1:200000 висоти. За своєю конструк-

цією і точністю це найточніший і ефектив-

ний прилад для контрольно-монтажних та

деформаційних вимірювань. 1.

ПРИЛАД ГЕОДЕЗИЧНИЙ {геодезичес-

кий прибор; geodetic instrument; geodati-

sches Gerat

n):

прилад, призначений

для

ви-

конання геодезичних робіт. 14.

ПРИЛАД ГЕОДЕЗИЧНИЙ ВЗІРЦЕВИЙ

{образцовый геодезический прибор; model

geodetic device; geodatisches Mustergerat

n):

контрольно-вимірювальний прилад, атес-

тований метрологічною службою. 14.

ПРИЛАД ГЕОДЕЗИЧНИЙ ЕЛЕКТ-

РОННИЙ {электронный геодезический

прибор; electronic geodetic device; geodati-

sches elektronisches Gerat n): геодезичний

прилад, у функціональній схемі якого є

електронні блоки. 14.

ПРИЛАД ГЕОДЕЗИЧНИЙ ОПТИЧНО-

МЕХАНІЧНИЙ {оптико-механический

геодезический прибор; geodetic optical-me-

chanical instrument; optisches mechanisches

geodatisches Gerat n): прилад, функціо-

нальна схема якого має оптичні еле-

менти. 14.

ПРИЛАД ФОТОНАБІРНИЙ {фотона-

борная установка; photo-lettering instru-

ment; Photosatzgerat п): прилад, з допо-

могою якого ручним набором і фотографу-

ванням можна отримати на папері або

плівці в позитивному зображенні фото-

відбитки окремих слів чи умовних знаків,

які пізніше наклеюються на відповідний

оригінал. В картографічному виробництві

найчастіше використовують П. ф. марки

ФН-2 або Діатайп. Звичайний П. ф. скла-

дається з екрана, прикріпленого нерухомо

і вертикально до металевої станини,

на

якій

по штангах може пересуватись фотоапарат.

На правій штанзі є позначки з цифрами,

які вказують на розмір шрифта. До фото-

апарата додаються адаптери з касетами.

Для верстання літер фотонабірних у

верстатки є комплект кас набірних з

набірними знаками - літерами відповідних

шрифтів. Набраний у верстатку текст

(умовний знак) поміщають на екрані, фо-

тографують, одержаний фотоматеріал зви-

чайним чином обробляють і в результаті

отримують гранки в позитивному зобра-

женні набірного тексту (умовного знака).

Вирізаний з гранок підпис (умовний знак)

в потрібному місці наклеюють, зменшив-

ши перед цим хоч би наполовину товщину

фотопаперу. 5.

ПРИЛАДИ БАЗИСНІ {базисные при-

боры; base-line instruments; Basismefiappa-

raten m pi, Basismessgerate n pi): викорис-

товують для лінійних вимірювань у Дер-

жавній геодезичній мережі,

мережах згу-

щення, на базисах взірцевих. Відомі

комплекти П. б. - БП-1, БП-2, БП-3, у кож-

ному з яких є певна кількість 24-метрових

інварних дротів та інварних стрічок. Напр.,

БП-1 укомплектований 8 інварними дро-

тами. Періодично інварні дроти і стрічки

еталонують на компараторі. Тепер П. б.

переважно застосовують для побудови і

контролю ліній взірцевих базисів. Для ви-

мірювання віддалі інварний дріт чіпляють

на блоках і натягують так, як і під час ком-

парування. 19.

450

Прилади гравіювальні '

ПРИЛАДИ ҐРАВІЮВАЛЬНІ (гравиро-

вальные приборы; cutting (engraving) devi-

ces; Gravurapparatm): прилади для Гравію-

вання картографічного рисунка, що є на

Гравіювальному шарі прозорого пластику

(скла). Крім простих Гравіювальних ін-

струментів (Гравіювальні ручки, кривоніж-

ки), для Гравіювання використовують:

а) візочки для 'гравіювання', одинарних,

двох, трьох і чотирьох паралельних ліній

різної кривини і товщини; ліній, кіл

точок

різного діаметра, зокрема кіл з точкою; за

допомогою відповідних металевих трафа-

ретів деяких умовних знаків; б) прилади

для гравіювання: прямих і кривих одинар-

них і подвійних (паралельних) ліній різної

кривини і товщини; точок, одинарних і по-

двійних ліній, кіл різного діаметра, зокре-

ма з точками, умовних знаків урвищ, бо-

літ і солончаків (електричний і універсаль-

ний гравіювальні прилади, Гравіювальні

кронциркулі); умовних знаків будівель; за

допомогою металевих шаблонів фігурних

умовних знаків, числових характеристик,

зокрема

горизонталей (пантограф Гра-

віювальний горизонтальний), і всіх

позамасштабних умовних знаків і цифр

(малий накладний топографічний панто-

граф); для напівавтоматизованого Гравію-

вання штрихового (лінійного і точкового)

навантаження карт (універсальний Гравію-

вальний прилад ЦНДІГАіК). 5.

ПРИЛАДИ ДЛЯ ТОПОГРАФІЧНОГО

КРЕСЛЕННЯ (приборы для топографи-

ческого черчения;

instrumentsfor

topographic

drafting; Einrichtungen f pi ftir topogra-

phischer Zeichnung f): лінійка, трикутник,

лекало, транспортир, лінійка топографічна,

мікровимірник, циркуль, штангенциркуль,

пропорційний циркуль, циркуль-вимірник,

синусна лінійка, лупа, шкала товщин ліній,

штрихувальні прилади тощо. 12.

ПРИЛАДИ КАРТОМЕТРИЧНІ (карто-

метрические приборы; cartometrical devi-

ces; kartometrische Einrichtungen fpi): при-

лади, призначені для виконання картомет-

ричних робіт, з-поміж яких можна виді-

лити пристрої для вимірювань на картах

451 п

довжин ліній різної звивистості (циркуль-

вимірювач, мікровимірювач, курві-

метр)

площ (палетки, планіметри). 5.

ПРИЛАДИ УНІВЕРСАЛЬНІ СТЕРЕО-

ФОТОГРАММЕТРИЧНІ

(универсальные

стереофотограмметрические приборы;

universal stereophotogrammetric devices;

universelle Zweibildmessungsgerate n pi):

призначені для створення топографічних

карт, побудови мереж фототріангуляції і

поділяються на: аналітичні - просторова

засічка розв'язується аналітично за форму-

лами зв'язку координат точок стереопари

і об'

єкта;

для фотограмметричних вимірю-

вань використовується стереокомпаратор,

а обчислення виконуються на ЕОМ; меха-

нічні

—

проектувальні пучки і модель об'єк-

та створюються

за

допомогою прецизійних

важелів, які обертаються навколо центрів

карданів,

що

виконують

роль

центрів проек-

цій; оптично-механічні - пучки променів

утворюються за допомогою проектуваль-

них камер (тобто оптичним шляхом),

мо-

дель об'єкта будується за допомогою про-

ектувальних важелів, які обертаються нав-

коло центрів проекцій

камер так,

що важелі

розташовуються

напрямах світлових про-

менів проектувальних камер; оптичні

—

пучки променів будуються проектувальни-

ми камерами; на перетині однойменних

променів отримуємо точки моделі об'єк-

та. Сукупність цих точок утворює геомет-

ричну модель об'єкта. 8.

ПРИЛАДОВА ПОПРАВКА ВІДДАЛЕ-

МІРА (приборная поправка дальномера;

instrument correction of range-finder; Null-

punktskorrektion f des Entfernungsmes-

sers

m):

виникає тому, що половина шляху

електромагнетних хвиль, який визначають

віддалеміром, не дорівнює віддалі між вер-

тикальними осями обертання приймопере-

давача та відбивача світловіддалеміра. Цю

поправку наз. також постійною. Визначен-

ня її зводиться до вимірювання відрізків

базису взірцевого, довжина яких відо-

ма з вищою у 2-4 рази точністю від точ-

ності вимірювання ліній віддалеміром. 13.

Примежовий ефект

452

ПРИМЕЖОВИЙ ЕФЕКТ (іпограничный

эффект; adjacency ejfect; Grenzejfekt m)\

явище, яке виникає під час відтворення

дрібних деталей. Воно пов'язане з дифу-

зією проявлення в протилежних напрямах

на стику двох суміжних ділянок, які отри-

мали різко відмінні експозиції. Через П. е.

малі ділянки зображаються інакше, ніж ве-

ликі. Поодинокі об'єкти можуть злитися з

фоном. 3.

ПРИНЦИП АРИФМЕТИЧНОЇ СЕРЕ-

ДИНИ

(принцип арифметической середины;

principle of

arithmetic mean; Prinzip n des arith-

metischen

Mittels

n):

стверджує, що

коли

від-

сутні похибки систематичні і кількість

вимірювань п необмежено зростає, то се-

реднє арифметичне з рівноточних вимірів

прямує до істинного значення вимірюваної

величини, тобто lim([Z,]/n) = X, де - pe-

rt—

зультати вимірювань, X- істинне значення.

П. а. с. теоретично обгрунтований Чеби-

шева теоремою іМаркова теоремою.

Тому під час опрацювання результатів ви-

мірювань за надійніше значення прийма-

ють середнє арифметичне. 20.

ПРИНЦИП НАЙБІЛЬШОЇ ВАГИ

{принцип

наибольшего

веса;

principle of lar-

gest weight; Prinzip

desgofiten Gewichts n)\

стверджує, що

коли

результати вимірювань

обтяжені лише похибками випадкови-

ми,

за ваги прийнято величини, обернено

пропорційні до похибок середніх

квадратичних, то за надійніше значен-

ня приймають загальну арифметичну

середину, тобто

де L

- загальна арифметична середина, p

- ваги, /,• - результати вимірювань. Якщо

виміри рівноточні, ТОДІ Р\=Р

•••

р„

і IQ = [/,-]/«. П. н. в. сформульова-

ний Ґавссом. 20.

ПРИНЦИП НАЙМЕНШИХ КВАДРА-

ТІВ {принцип наименьших квадратов;

principle of least squares; Prinzip

der

klein-

sten Quadratef): полягає

тому, що за оста-

точний результат приймається

значення, яке

знаходять за умови [vv] = min для вимірів

рівноточних і за умови [/?vv] = min - для

вимірів нерівноточних, де

V,-

- різниця

між результатом вимірювання і від-

шукуваним значенням. Pj - вага виміру.

Виходячи з цього принципу, кінцевий

результат обчислюється за формулою

А)

[pl]/lp]

—

ля

нерівноточних вимірів і

А)

17]/"

ДЛЯ

рівноточних вимірів. Якщо

результати вимірювань підкоряються

нормальному закону, то о статечні резу-

льтати будуть надійніші, тобто ймовірність

появи поправок у,- буде максимальна.

П. н. к. найзагальніший для опрацювання

результатів вимірювань. 20.

ПРИНЦИП ОДНАКОВИХ ВПЛИВІВ

{принцип равных влияний; principle of equal

influences; Prinzip n des gleichen Einflusses

m {der gleichen

Wirkungen

/)): передбачає

однаковий вплив різних джерел похибок на

результати вимірювання. Використовують

під час проектування і обчислень точності

геодезичних побудов. Напр., під час проек-

тування полігонометрії згідно з П. о. в.

припускають, що вплив похибок кутових

та лінійних вимірювань на положення кін-

цевої

точки

ходу полігонометричного

приблизно однаковий. Це спрощує розра-

хунки точності, хоча насправді може й не

відповідати дійсності. 19.

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ {природные ре-

сурсы; natural resources; Naturressource f)\

компонента природного середовища, що є

джерелом життєдіяльності та існування

людини: земля, її надра, грунти, водні ре-

сурси, атмосфера, сонячна енергія, рос-

линний і тваринний світ тощо. 4.

ПРИРОСТИ КООРДИНАТ {приращения

координат; increases of coordinates; Koor-

dinatenzunahme

Koordinatenzuwachs m):

різниці координат двох точок, які є проек-

ціями вектора на осі координат і визнача-

ються за формулами:

Ax = dcosa; Ay = dsina,

де d - горизонтальна проекція довжини

вектора між т. 1 і 2, а - дирекційний кут

лінії між ними. Маючи П. к. та координати

першої

точки,

можна визначити координа-

ти другої

т.:

= +

Ах\

= у,+Ау. Зна-

ки П. к.

залежать

від

дирекційного кута. 12.

Прискорений спосіб..

453

ПРИСКОРЕНИЙ СПОСІБ ХЕМІКО-

ФОТОГРАФІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ

АЕРОФОТОМАТЕРІАЛУ {ускоренный

способ химико-фотографической обра-

ботки аэрофотоматериала; accelerated

methods of chemical and photographic pro-

cessing; accelerated methods of chemical and

photographicprocessin; MethodefPhotoche-

miebeschleunigungsbearbeitung der Luftbil-

dernpl)\ грунтується на скороченні трива-

лості хемічних реакцій проявлення і фік-

сування. У першому випадку проявлення і

фіксування проводять в одному розчині.

Результат оброблення залежить від прави-

льно підібраної швидкості процесів: якщо

переважає проявлення, утворюється вуаль,

а якщо фіксування - дуже слабке зобра-

ження. У другому випадку використовують

оброблювальні пасти або оброблювальні

стрічки, просякнуті спеціальним розчи-

ном. Спосіб одночасного проявлення і фік-

сування знижує різкість фотографічного

зображення. 3.

ПРИСКОРЕННЯ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ

(ускорение свободного падения; acceleration

of free fall; Beschleunigung f des freien Falls

m): див. Прискорення сили ваги. 6.

ПРИСКОРЕННЯ ПРОМЕНЕВІ {луче-

вые ускорения; radial accelerations; Strahl-

beschleunigungf): компонента прискорення

супутника в напрямі „штучний супутник

Місяця - станція допплерівських спосте-

режень на Землі", яка рівнозначна приско-

ренню сили ваги Місяця в цьому напрямі.

З достатнім наближенням її можна прий-

няти як прискорення в напрямі Земля-Мі-

сяць. Однак лише в центральних зонах Мі-

сяця П.п. збігаються із радіальною скла-

довою сили ваги. Променеві прискорення

Г є, по суті, похідні від потенціялу сили

ваги по х Г

dW/dx у системі координат,

вибраній так, що вісь

з початком у центрі

мас Місяця, спрямована на Землю. Впер-

ше такий підхід до вивчення гравітаційно-

го поля Місяця був використаний (1968)

під час аналізу результатів спостереження

за штучним супутником „Лунар-Орбітер".

На основі побудованої карти П. п. були

відкриті маскони. 11.

ПРИСКОРЕННЯ СИЛИ ВАГИ {ускоре-

ние силы тяжести; gravity acceleration;

Beschleunigung f der Schwerekraft f): при-

скорення, яке отримує вільно падаюче тіло

або сила, з якою будь-яке тіло притягується

до Землі. П. с. в. - рівнодійна сили при-

тягання всієї маси Землі за законом все-

світнього тяжіння і відцентрової сили вна-

слідок добового обертання Землі навколо

своєї осі. Сила притягання залежить від ве-

личини і розподілу мас у верхніх шарах

земної кори і від відстані до кожної окре-

мої частинки маси. Сумарна дія притягання

в заданій точці складається із притягання

нескінченної кількості елементарних час-

тинок маси Землі. Відцентрова сила спря-

мована від осі обертання в напрямі радіуса

кола, яке описує точка під час обертання

Землі. Величина відцентрової сили зале-

жить від кутової швидкості обертання Зем-

лі і від відстані між досліджуваною точ-

кою і віссю обертання. За одиницю П. с. в.

прийнято 1 Ґал =

см/с

. Ця одиниця наз.

„Гал" на честь італійського вченого Ґалілео

Ґалілея, який уперше виміряв її величину.

Одна тисячна частка Ґала носить назву

міліґал (мҐал), одна мільйонна частка ґала

- мікрогал (мкҐал). На земній поверхні

П. с. в. змінюється в межах 0,53 %; при-

близно від 978 до 983 Ґал, збільшуючись

від екватора до полюсів і зменшуючись з

висотою над рівнем моря на величину

близько 0,3 мҐал/м. Замість повного виразу

„прискорення сили ваги" часто, викорис-

товують термін „силаваги". Є абсолютні

вимірювання сили ваги і відносні

вимірювання сили ваги. 6.

ПРИСТРІЙ ВВЕДЕННЯ-ВИВЕДЕННЯ

ЗОБРАЖЕННЯ {устройство ввода-вы-

вода изображения; image input/output de-

vice; EinrichtungfEinfuhrenn/Herausfuhren

n des Bilds n)\ складові частини апаратно-

програмного комплексу для цифрового

опрацювання на ЕОМ відеоінформації.

Електромеханічні пристрої- швидкодіючі

мікроденситометри - забезпечують вимі-

рювання оптичної щільності в моках еле-

ментарної ділянки (пікселя) та поступове

Пристрій.

454

покриття (сканування) всього зображення

такими ділянками. В електронних прист-

роях дискретизацію зображення забезпечує

телевізійна камера. Для перетворення фо-

тозображення (аерофотознімка) на цифро-

ву форму використовують сканер високої

точності та роздільної здатності з ПЗЗ-лі-

нійкою або ПЗЗ-матрицею (ПЗЗ - прилад

із зарядовим зв'язком). Потрібна точність

сканерів для фотограмметричних робіт

становить 7-10 мкм. Такі сканери входять

до складу цифрової фотограмметричної

станції. Для виведення зображень, опра-

цьованих на ЕОМ, використовують най-

частіше кольорові або напівтонові дисплеї,

графопобудовники, друкарські пристрої

тощо. В цифровому картографуванні засто-

совують лазерні друкарські пристрої, на

яких попіксельно експонується фотоплівка

з модуляцією оптичного сигналу (керуєть-

ся ЕОМ). Після фотохемічного опрацюван-

ня отримують оригінал карти; часто це роз-

членований оригінал (окремо зображають-

ся рельєф, гідрографія, комунікації, забу-

дова тощо). 8.

ПРИСТРІЙ ВИПРАВНИЙ ГЕОДЕЗИЧ-

НОГО ПРИЛАДУ (юстировочное при-

способление геодезического прибора;

adjustment gear of geodetic device; Korrek-

tionseinrichtung f des geodatischen Gerates

n (des Instruments n)): юстувальний при-

стрій приладу, призначений для приведен-

ня його частин у заданий стан та забезпе-

чення їх нормальної взаємодії. 14.

ПРИСТРІЙ ВІДЛІКОВИЙ (отсчетное

устройство; reading device; Ableseeinrich-

tungf, Ablesevorrichtung f): частина конст-

рукції засобу вимірювань, яка призначена

для відлічування значень вимірюваної ве-

личини. 14.

ПРИСТРІЙ ВСТАНОВЛЮВАЛЬНИЙ

ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ (устано-

вочное приспособление геодезического при-

бора; setting gear of geodetic device; Auf-

stellungseinrichtung f des geodatischen Ce-

rates

n):

механічний пристрій геодезичного

приладу, призначений для взаємного пере-

міщення, встановлення у робочий стан з пот-

рібною точністю і фіксації його вузлів. 14.

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ГОРИЗОНТУВАННЯ

ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ {устрой-

ство для горизонтирования геодезическо-

го прибора; leveling gear; Horizontierung-

einrichtung f des geodatischen Gerates n):

встанівний пристрій для горизонтування

геодезичного приладу. П. д. г. г. п. можуть

бути з підіймальними гвинтами, з кульо-

вою головкою, клиноподібними механізма-

ми тощо. 14.

ПРИСТРІЙ ЗАКРІПНИЙ ГЕОДЕЗИЧ-

НОГО ПРИЛАДУ (закрепительное

устройство геодезического прибора;

clamp; Befestigungseinrichtung f des geoda-

tischen Gerates n (des Instruments и)): вста-

нівний пристрій для закріплення рухомо-

го вузла геодезичного приладу в заданому

положенні. 14.

ПРИСТРІЙ НАВІДНИЙ ГЕОДЕЗИЧ-

НОГО ПРИЛАДУ (наводящее устрой-

ство геодезического прибора; slow-motion

screw; Richtungseinrichtung f des geodati-

schen Gerats n (des Instruments n)): встанів-

ний пристрій для встановлення рухомого

вузла в задане положення. 14.

ПРИСТРІЙ ПРИЙМАЛЬНИЙ ЕЛЕКТ-

РОМАГНЕТНОГО ВІДДАЛЕМІРА

(приемноеустройство электромагнитно-

го дальномера; range-finder receiver; Emp-

fangungseinrichtung f des elektromagneti-

schen Distanzgerats

n):

частина електромаг-

нетного віддалеміра, призначена для прий-

мання і підсилення електромагнетного сиг-

налу, що надійшов ззовні. 14.

ПРИСТРІЙ ПРИЦІЛЬНИЙ ГЕОДЕ-

ЗИЧНОГО ПРИЛАДУ (визирноеустрой-

ство геодезического прибора; sighting ge-

ar; Zielungseinrichtung f Sucherfernrohr n

des geodatischen Gerats n (des Instruments

n))\ приціл, призначений для орієнтуван-

ня приладу відносно візирної цілі. 14.

ПРИСТРІЙ СЛІДКУЮЧИЙ (следящее

устройство;

slow-motion screw;

Folgungsein-

richtungf): візирний пристрій з автоматич-

ним супроводом рухомої цілі. 14.

Приціл

455

ПРИЦІЛ (визир; sighting device; Visier-

einrichtung f, Zieleinrichtung f): пристрій на

трубі геодезичного приладу або самостійна

прицільна система для наближеного спря-

мування на спостережуваний об'єкт. Має

вигляд напливу, мушки з ціликом, діоптра

або оптичного коліматорного П. Останній

складається з лінзи, вмонтованої з боку спо-

стерігача, у фокальній площині якої роз-

ташована сітка у вигляді прозорого пе-

рехрестя на темному фоні. Похибка візуван-

ня цим П. становить 2-3'. Вісь П. має бути

паралельною до візирної осі труби. 14.

ПРИЦІЛКА (визирка; finder-pole; Visier-

tafelf, Visierkorn n): спеціальна тичка (T-

або Г-подібна) для контролю укладання

конструкцій (труб підземних комунікацій,

дорожньої мережі тощо) за заданим ухи-

лом. Дві такі П. (стаціонарні) встановлю-

ють на кінцях ділянки споруди, що вивіря-

ється, а третю (переносну або ходову) - у

контрольованій точці. Якщо горизонталь-

ні планки стаціонарних П. установити на

задану висоту так, щоб різниця цих висот

дорівнювала заданому ухилу, то горизон-

тальну планку ходової

П.

візуально вистав-

ляють на такий рівень, щоб ця планка пе-

ребувала на лінії, що з'єднує стаціонарні

П. Тоді підкладень ходовоїП. буде на за-

проектованій висоті. Похибка способу ста-

новить 1/500 для віддалі на 50-100 м між

стаціонарними П. 1.

ПРОБА КАРТИ ШТРИХОВА (штрихо-

вая проба карты; line print; Strichbilds-

probe f, (gestrichelte (gerisene) Bilderpro-

bung f)): суміщений відбиток здрукарсь-

ких форм усіх штрихових елементів кар-

ти

видрукований в кольорах і м

- б і

видан-

ня. Кількість кольорів дорівнює кількості

штрихових елементів, якими вони будуть

надруковані. П. к. ш. використовують для

оцінки якості виготовлення оригіналів

видавничих штрихових, міри наван-

таження карти, якості відтворення штри-

хових елементів під час друку, виготовлен-

ня проби фарбної тощо. П. к. ш. може

бути нерозчленована і розчленована. Див.

Коректура штрихової проби. 5.

ПРОБА ФАРБОВА (красочная проба;

paint print; Farbenprobe f): суміщений від-

биток, який містить усі штрихові та фонові

елементи карти і дає повне уявлення про її

остаточний вигляд. П. ф. друкують на

офсетному верстаті в прийнятих для дру-

кування карти кольорах з усіх штрихових

і фонових друкарських форм, керую-

чись оригіналом фарбовим. 5.

ПРОГИН (прогиб; deflection; Verbie-

gungf

у.

відхилення точки реальної поверх-

ні об'єкта від площини або прямої. 1.

ПРОГИН ВІДНОСНИЙ (относитель-

ный прогиб; relative deflection; relative Ver-

biegungf): відношення величини прогину

(стріли прогину) до довжини деформова-

ної частини конструкції. 1.

ПРОГНОЗУВАННЯ ОСІДАННЯ (про-

гнозирование осадки; forecasting of settle-

ment; Senkungsprognose f, Sackungsprog-

nose f, Setzungsprognose f): передбачення

осідання споруди у вигляді кривої, що

грунтується на результатах геодезичних ви-

мірювань, аналізі фізико-механічних влас-

тивостей грунту, режиму ґрунтових вод,

температури фундаменту тощо. Підбирає-

ться така крива апроксимації осідання, яка

найкраще характеризує хід осідання або

максимально наближається до реальних

точок із спостережень. Здебільшого для

апроксимації осідання S, за час t викорис-

товують експоненційну криву S, = = S

(

ехр(-а/))> де S

- остаточне осідання, а -

коефіцієнт відносного стискування ґрунту

(0 < а < 1). Коефіцієнт а залежить від

властивостей ґрунту, маси споруди тощо.

Оскільки в практиці їх часто визначають

наближено, то результати геодезичних ви-

мірювань дають змогу уточнити ці вели-

чини, відшукуючи поправки до них мето-

дом найменших квадратів. 1.

ПРОГРАМА КАРТИ

(программа

карты;

map's program; Kartenprogramm n): основ-

ний документ проектування карти

науково-технічного. Головні розділи

змісту П. к: вступна частина, де подають-

ся основні вихідні дані технічного

завдання проектування карти: назва

Проект виконання..

456

карти, тип, призначення, географічна ха-

рактеристика картографованої території

тощо; основа карти математична;

зміст картографічного зображення,

методи його виконання, настанова щодо

його картографічної генералізації і

застосування умовних знаків; художнє

оформлення карти; перелік і характерис-

тика картографічних матеріалів та реко-

мендації щодо їх використання під час

складання основного оригіналу карти; пе-

релік географічних назв і їх шрифтове

оформлення; принципи транскрибу-

вання назв географічних об'єктів,

якщо це потрібно; технологія складання,

підготовки до видання і видання карти; пе-

релік матеріалів і документів, що супро-

водять ці процеси; інші питання, що по-

в'язані зі специфікою карти, для якої скла-

дається П. к. Зміст П. к. супроводжується

потрібними графічними матеріалами,

напр., зразками генералізації. П. к. часто

ототожнюють з планом редакцій-

ним. 5.

ПРОЄКТ ВИКОНАННЯ ГЕОДЕЗИЧ-

НИХ РОБІТ У БУДІВНИЦТВІ (проект

производства геодезических работ; project

for implementation of geodetic works for buil-

ding; Projekt n der Ausfiihrung der geoda-

tischen Arbeiten im Aufbau m): проект вста-

новленої технології геодезичного забез-

печення будівельно-монтажних

робіт,

який

складають на основі вивчення генераль-

ного плану об'єкта (будгенплану) і тех-

нічних умов на будівництво окремих

споруд. Проект містить такі розділи: 1) схе-

ма та програма побудови планової та ви-

сотної геодезичної основи на території бу-

дівництва; 2) типи геодезичних центрів і

знаків, періодичність контролю їх стійко-

сті; 3) розмічування головних (основних)

осей споруди; детальні геодезичні роботи;

виконавче знімання; 4) геодезичний конт-

роль установлення конструкцій та устат-

кування; 5) методи спостереження за де-

формаціями споруд, періодичність і точ-

ність; 6) рекомендації щодо організації гео-

дезичних робіт на об'єкті, календарний

план їх виконання; 7) склад геодезичної

служби; 8) забезпечення геодезичними

приладами; 9) кошторис на виконання

всього комплексу

робіт.

Згідно з існуючими

(діючими) нормативними документами,

проект складають для будівництва кожно-

го будинку або споруди висотою понад 16

поверхів або 50 м. 1.

ПРОЄКТОР ОПТИЧНИЙ (оптический

проектор; optical projector; optische Pro-

jektor

m):

прилад, який використовують для

трансформування аерофотознімка,

з перенесенням зображення зі знімка на

планшет або на інший знімок, для створен-

ня топографічної карти. Складається з

екрана, об'єктива і касети, взаємно зв'яза-

них між собою. В касету закладається фо-

тознімок, зображення якого об'єктив

проектує на екран (стіл). 8.

ПРОЄКТУВАННЯ І СКЛАДАННЯ

КАРТ (проектирование и составление

карт; тар projection and mapping; Projek-

tierungfund Zusammenstellung f{Verfassen

n) der Karten fpl): розділ картографії, в

якому розглядаються питання проекту-

вання карт, основні принципи їх скла-

дання

редагування. Велика увага надаєть-

ся опрацюванню питань картографічної

г е н е

а л і з а ц і ї і способів її здійснення під

час складання карт. 5.

ПРОЄКТУВАННЯ КАРТИ (проекти-

рование карты; projecting of map; Karten-

projektieren n): опрацювання проекту ство-

рення нової карти абооновлення карти

існуючої, але застарілої за змістом. П. к.

зводиться до: опрацювання і потреби по-

годження із замовником технічного зав-

дання проектування карти;опрацю-

вання елементів основи карти матема-

тичної ікартографічного зображен-

ня, тобто всього змісту карти, зокрема

опрацювання (якщо це треба) умовних по-

значень, елементів оформлення; встанов-

лення найвигіднішого поетапного ви-

конання всіх робіт згідно плану редак-

ційного або програми карти, включа-

ючи рекомендації та вимоги щодо кар-

тографічної генералізації; розроб-

Проектування карти.

457

лення еталонів або зразків, а також відпо-

відних макетів тощо. Важливим є також

техніко-економічне обгрунтування П. к. 5.

ПРОЄКТУВАННЯ КАРТИ НАУКОВО-

ТЕХНІЧНЕ (научно-техническое проек-

тирование карты; scientific-technical map

projection; wissenschaftliche technische Kar-

tenprojektieren n): проектування карти,

що оформляється у вигляді текстово-гра-

фічного документа. Зважаючи на призна-

чення карти, в П. к. н.-т. накреслюються

засоби найглибшого розкриття її тематики,

а тому особлива увага надається пошукові,

аналізу і використанню як основних, так і

допоміжних картографічних матеріа-

лів. П. к. н.-т. передбачає також опрацю-

вання елементів художнього оформлення:

рамки карти, шрифту, заголовка тощо.

Всі ці питання грунтовно деталізуються у

програмі карти. В П. к. н-т. почасти роз-

глядаються організаційні й техніко-еко-

номічні питання (технологія отримання

відповідних оригіналів карти

графік їх ви-

конання, кошторис на виконання окремих

видів робіт тощо). 5.

ПРОЄКЦІЇ КАРТИ СВІТУ МАСШТА-

БУ 1:2500000 (проекции карты мира

масштаба 1:2500000; projections of world

map of the scale 1:2500000; Weltkartenpro-

jektion f des Mafistabs 1:2500000): проек-

ції картографічні для двох полярних

зон північної і південної півкуль, обмеже-

них паралелями ±60°, складені в прямій

рівнопроміжковій уздовж меридіанів ази-

мутній проекції, для якої на головній па-

ралелі (р

= ±16° м-б уздовж меридіана

т = 0,99, а максимальні спотворення на па-

ралелях ±60° такі: довжин +3,7 %, площ

+2,6 %, кутів 2,6°. Для карт першого і дру-

гого поясів (див. Розграфлення і но-

менклатура аркушів карти світу м-бу

1:2500000) використано дві рівнопро-

міжкові вздовж меридіанів нормальні ко-

нічні проекції. У першому поясі широти

головних паралелей:

(р

= ±32°, (р

= ±64°;

на паралелях

(р

= ±24° і

(р

= ±48° найбіль-

ші спотворення: для довжин і площ дорів-

нюють +4 % і -3,9 %, для кутів -2,3 і 2,2°.

У другому поясі (від екватора до паралелі

(р = ±24°) головні паралелі <р, = ±4°,

ср

= ±21 а максимальні спотворення дов-

жин і площ менші, ніж

%, кутів - менше

0,7°. Для складання цієї карти прийнято

еліпсоїд Красовського.5.

ПРОЄКЦІЇ ПОЛІКОНІЧНІ ЗА ЕСКІ-

ЗАМИ КАРТОГРАФІЧНОЇ СІТКИ

(поликонические проекции по эскизам кар-

тографической сетки; policonical projec-

tions with use of drafts of cartographical grid;

polykonische Projektionenfpl nach der Kar-

tenetzskizze f)\ довільні за характером спо-

творень проекції картографічні, для

яких координати вузлових точок і спотво-

рення отримують методами числового ана-

лізу за ескізами сіток картографічних.

Цей метод запропонував М. Урмаєв. Нові

варіанти довільних поліконічних проекцій

для карт світу, що відповідають конкрет-

ним вимогам, опрацював Г. Гінзбург. 5.

ПРОЄКЦІЇ ПОЛІКОНІЧНІ ЦНДІГАІК

(поликонические проекции ЦНИИГАиК;

policonical projections of CSRIGAC; polyko-

nische Projektionenfpl von CWFIGAK): до-

вільні за характером спотворень проекції

картографічні для тематичного дрібно-

масштабного картографування. Опрацьо-

вані такі варіанти: варіант (1939—49), ва-

ріант (1950), варіант БСЭ (Больш. Сов. эн-

циклоп.), видозмінений варіант (1954).

Спотворення площ у полярних зонах до-

сягають 100 і навіть 200 %, максимальне

спотворення кутів приблизно одного по-

рядку в середньому 50°, м-б уздовж еква-

тора 0,9-0,8. 5.

ПРОЄКЦІЇ ЦНДІГАІК (проекции

ЦНИИГАиК; projections of CSRIGAC;

Projektionen f pi von CWFIGAK): низка

проекцій поліконічних карт світу;

проекція псевдоазимутна з овальними

ізоколами для карти Атлантичного океа-

ну, проекція для карт Евразії, проекція для

карт СРСР з несиметричною картографіч-

ною сіткою та ін. 5.

Проекція ізоципіндрична..

458

ПРОЄКЦІЯ АЗИМУТНА НОРМАЛЬ-

НА (нормальная азимутальная проекция;

normal azimuthalprojection; normale Azimu-

talprojektionf): проекція картографіч-

на

в якій меридіани зображаються прями-

ми лініями, що перетинаються в одній точ-

ці, а кутова відстань між ними дорівнює

різниці довгот; паралелі тут зображаються

дугами кіл, радіуси яких залежать від кон-

кретних широт, а центр цих кіл міститься

в точці перетину меридіанів. 5.

ПРОЄКЦІЯ АЇТОВА-ГАММЕРА (проек-

ция Аитова-Гаммера; Aitoff-Hammer's

projection; Projektionenfpl von Aitoff-Ham-

mer): проекція похідна рівноплощова,

симетрична відносно середнього меридіа-

на та екватора. Її можна отримати, якщо

удвічі розтягнути вздовж екватора проек-

цію поперечну рівноплощову азимутну,

їй притаманні значні спотворення кутів.

Точка, де со - 0°, - розташована в перетині

середнього меридіана і екватора

(00

- міра

максимального спотворення кутів). Засто-

совується для дрібномасштабних карт усієї

Землі. 5.

ПРОЄКЦІЯ АЛЬБЕРСА (проекция

Альберса; Albers's projection; Projektion f

von Albers): див. Проекція конічна

рівноплощова. 5.

ПРОЄКЦІЯ БАГАТОГРАННА (много-

гранная проекция; polyhedric projection;

Polyederprojektion/): якщо поверхню еліп-

соїда поділити меридіанами і пара-

лелями на окремі сфероїдні трапеції, в їх

середніх точках побудувати дотичні пло-

щини, то одержимо описаний довкола еліп-

соїда багатогранник. Якщо далі, напр. з

центра еліпсоїда, спроектувати поверхню

цих трапецій на дотичні площини, розді-

лити цей багатогранник по гранях на окре-

мі аркуші, то одержимо певну кількість

аркушів карти, побудованих в П. б. (у та-

кому випадку проекції гномонічній

або центральній). Позитивний бік:

оскільки в центральній точці аркушів спо-

творень немає і вони зростають від неї в

різні боки в межах точності графічної,

то кожний такий аркуш можна вважати йо-

го плановим зображенням; недолік: без роз-

ривів не можна одержати суцільну карту. 5.

ПРОЄКЦІЯ БОННА (проекция Бонна;

Bonne's projection; Projektion fvon Bonne):

проекція псевдоконічна рівнопло-

щова за характером спотворень. Середній

меридіан, від якого відлічують довготи,

зображається прямою лінією і на ньому м-б

зображення дорівнює одиниці. На серед-

ній паралелі з широтою

(р

зберігається ве-

личина геодезичної кривини, тобто радіус

цієї паралелі р

= N

ctg(p

, де N

- дов-

жина нормалі еліпсоїда для (р

{]

На всіх паралелях проекції зберігаються їх

довжини, тобто м-б дорівнює одиниці. Наз-

ва проекції походить від прізвища франц.

інженера Рігоберта Бонна, який 1752 засто-

сував її в атласах, хоч цю проекцію ще

раніше опрацював Меркатор (1512-34). 5.

ПРОЄКЦІЯ БРАУНА (проекция Брауна;

Braun's projection; Projektion f von Braun):

проекція циліндрична, сітку карто-

графічну якої отримують проектуванням

Проекція Вітковського

459

точок кулі на поверхню дотичного до еква-

тора циліндра. Проектування кожної точки

кулі на циліндр здійснюють променем, що

проходить через точку екватора кулі, дов-

гота якої відрізняється на 180° від довготи

цієї точки. Запропонована 1868; за харак-

тером спотворень - довільна. 5.

ПРОЄКЦІЯ ВІТКОВСЬКОГО 0проекция

Витковского; Vitkovsky'sprojection; Projek-

tionfvon Vitkovski): див. Проекція коніч-

на рівноплощова. 5.

ПРОЄКЦІЯ ҐАВССА (проекция Гаусса;

Gauss's projection; Gaufische Projektion f):

проекція картографічна, яку запропо-

нував 1825 К. Ф. Ґавсс для опрацювання

Ганноверської тріангуляції. 1912 австр.

геодезист Л. Крюґер довів формули цієї

проекції до практичного застосування.

Тому цю проекцію часто наз. проекцією

Ґавсса-Крюґера. 5.

ПРОЄКЦІЯ ҐАВССА-КРЮҐЕРА (про-

екция Гаусса-Крюгера; Gauss-Kruger's

projection; Projektion f von Gauss-Krttger):

рівнокутова поперечно-циліндрична про-

екція поверхні еліпсоїда на площину для

опрацювання геодезичних вимірювань і

визначення взаємного положення точок

цієї поверхні в системі плоских прямокут-

них координат, що обчислені в цій проек-

ції за координатами геодезичними і

наз. координатами конформними плоски-

ми. Основні властивості конформних (рів-

нокутових) проекцій: відсутні кутові спо-

творення; м-б зображення залежить від

координат цієї точки і не залежить від на-

пряму. При використанні П. Ґ.-К. еліпсоїд

земний поділяють меридіанами на одна-

кові сфероїдні двокутники від одного по-

люса до протилежного йому полюса, про-

тяжність яких по довготі 6 або 3°. Ці

сфероїдні двокутники наз. смугами ме-

ридіанними шестиградусними (три-

градусними). Зображення такої смуги на

площині в П. Ґ.-К. утворює меридіанну

зону шестиградусну (триградусну)

координатну. Середній меридіан у кож-

ній смузі наз. осьовим меридіаном (рис., а);

його довгота позначається L

У кожній зоні відображення на площині

осьового меридіана приймається за вісь

абсцис, а відображення екватора - за вісь

ординат. Ці криві поверхні еліпсоїда на

площині зображаються прямими, при цьо-

му м-б зображення по осьовому меридіану

дорівнює одиниці.

Нехай Q

P-меридіан, що проходить через

Q\\ Q\T~ дотична до еліпсоїда і парале-

льна до площини осьового меридіана. Кут

у'

між напрямом меридіана Q

P і дотич-

ною Q

T наз. зближенням меридіанів гео-

дезичним у т. Q

. Кут у

т.

між напрямом

меридіана Q

P і геодезичною лінією Q

-азимут геодезичнийЛ

цієїлінії;кут

т.

між напрямом Q

T'\ напрямом Q

-дирекційний кут геодезичний

а'

Для по-

верхні еліпсоїда: А[

сс[

+ у' •

На площині в П. Ґ.-К. (рис., б): точки q

- зображення точок Q

і Q

поверхні

еліпсоїда; Ор - вісь абсцис, зображення