Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Похибка..

440

ПОХИБКА ІНТЕРПОЛЯЦІЇ АНОМА-

ЛІЙ СИЛИ ВАГИ (ошибка

интерполяции

аномалий силы тяжести; error of interpo-

lation of gravity anomalies; Fehler m der Ano-

malieninterpolation fder Schwerkraft f): сер.

кв. різниця інтерпольованого на карті і ви-

міряного

контрольних точках, які не вра-

ховують під час побудови карти, значень

аномалії, яку обчислюють за формулою

де Ag

iHT

- інтерпольоване значення ано-

малії сили ваги; Ag

;

- виміряне значен-

ня цієї аномалії в точці з номером і; п -

кількість точок. Похибки інтерполювання

Е наз. повними похибками інтерполюван-

ня. Якщо вилучити похибки т вимірюван-

ня, то одержимо чисту похибку інтерполя-

ції - т . Похибки вимірювання

сили ваги т у двічі-тричі менші від чистої

похибки інтерполяції. 6.

ПОХИБКА ІСТИННА ВИМІРЮВАН-

НЯ (истинная ошибка измерения; true (re-

al) error of measurement; wahrer Messfeh-

lerm): див. Похибка абсолютна. 20.

ПОХИБКА ЙМОВІРНА (вероятная

ошибка; probable error; wahrscheinlicher

Fehler m): похибка, яка лежить в середині

ряду,

якому похибки розташовані за зрос-

танням їх абсолютних значень. П. й. - один

із основних критеріїв теорії похибок

вимірювань. 20.

ПОХИБКА МЕТОДУ ВИМІРЮВАНЬ

(погрешность метода измерений; error of

measurement method; Fehler

der Messme-

thodef): похибка результату вимірюван-

ня, зумовлена недосконалістю прийнятого

методу вимірювань. 21.

ПОХИБКА НОРМОВАНА (нормирован-

ная ошибка; normalizable error; normierter

Fehler то): відношення величини випадко-

вої похибки Д. до сер. кв. похибки т\

=Aj/m. 7.

ПОХИБКА ПЕРЕДАЧІ РОЗМІРУ ОДИ-

НИЦІ (погреіиность передачи размера

единицы; error in transfer of unit size; Feh-

ler m der Mafieinheitsiibertragung f): по-

хибка результату вимірювання, яку одер-

жано під час передачі розміру одиниці (міс-

тить невилучені систематичні похибки, ви-

падкові похибки методу і засобів передачі

розміру одиниці). 21.

ПОХИБКА СЕРЕДИННА (серединная

ошибка; mean error): значення ймовірної

похибки, отримане із розташування похи-

бок у ряд за зростанням їх абсолютних ве-

личин. Якщо кількість вимірювань непар-

на, П. с. дорівнює похибці, яка є

середині

ряду, а при парній - середньому із абсо-

лютних значень двох похибок, розташова-

них у середині ряду. 7.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ (средняя ошибка;

average error; mittlere Fehler m, durch-

schnittlicher Fehler то): величина в, що до-

рівнює сумі модулів похибок вимірів по-

діленій

на

їх кількість

п,

так що в =

4 |]/п.

Якщо похибки вимірювань розподіляю-

ться за нормальним законом, то спра-

ведливе співвідношення між П. с. і т -

похибкою середньою квадратич-

ною: в -4т/5. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

(средняя квадратическая ошибка; mean-

square error; mittlerer Fehler то, Standart-

abweichung f): корінь квадратний із суми

квадратів похибок випадкових, поділе-

ної на їхню кількість. Якщо відомі істинні

похибки 4 виміряної величини, то П. с. к.

обчислюють за формулою т = ±-\j[A)]/п

де

- кількість вимірювань. Якщо відомі від-

хилення V[ =

/,.

- виміряних величин від

середнього арифметичного І

, обчис-

леного з цього ряду вимірювань, то

т = ±Т][УІ

]/(П -1) (формула Бесселя) П.

с. к. є одним із основних критеріїв оцінки

точності ряду вимірювань (дискретних ве-

личин) у теорії похибок вимірю-

вань. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ВИРІВНЯНИХ ЗНАЧЕНЬ АРГУМЕН-

ТІВ (средняя квадратическая ошибка

уравненных значений аргументов; mean

Похибка..

441

square error of adjusted argument values;

Standartabweichungfder vergleichten Argu-

mentenwerte m pi): похибки середні

квадратичні вирівняних значень аргу-

ментів обчислюються за формулами

= ,j = 1,2, ...,k; Ц- похибка

середня квадратична одиниці Ваги.

Ваги вирівняних значень аргументів P

можна обчислити через вагові коефі-

цієнти Q:

ХІ

= 1/01.1;

Р*г

= 1/22.2; ... ;

= m.k

•

20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ЗАГАЛЬНОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ СЕРЕ-

ДИНИ (средняя квадратическая ошибка

общей арифметической середины; mean

square error of general arithmetic mean;

Standartabweichung f des arithmetischen

Mittels n): величина M, яка характеризує

точність загальної арифметичної

середини, отриманої з ряду нерівноточ-

них вимірювань; обчислюється за форму-

лами:

М = цЦїр] = ±J[pVV}l(n-l)[p],

де ^-похибка середня квадратична

одиниці ваги; V-відхилення від загаль-

ної арифметичної середини; р

,... ,р

ваги вимірювань. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ОДИНИЦІ ВАГИ (средняя квадратиче-

ская ошибка единицы веса; mean square

error of weight unit; Gewichtseinheitsfehler

m): величина pi, яка характеризує точність

такого вимірювання, вага якого дорівнює

одиниці. Розрізняють такі випадки обчис-

лення рі:

1) під час визначення

ваг

за сер. кв. по-

хибками вимірів т{.

jx = 4k, k = pjtnf;

2) якщо відомі сер. кв. похибки т

і ваги

однорідних вимірів:

л,-.

де п - кількість вимірів;

3) якщо відомі істинні похибки F,-величин,

незалежно виміряних, з вагами

р,•:

V»/=і

4) ЯКЩО ВІДОМІ нев'язки WJ, обчислені як

функції результатів вимірювань:

/* = І-І>Д-

;

v«/=і

5) якщо відомі вагир

(

і відхилення

вимі-

ряних величин від їх середнього ариф-

метичного:

pi = JpV

/(n-k),

де

(п

- ^-кількість ступенів вільності

виміряних величин. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ОДИНИЦІ ВАГИ В КОРЕЛАТНОМУ

МЕТОДІ ВИРІВНЮВАННЯ (средняя

квадратическая ошибка единицы веса при

коррелатном методе уравнивания; mean

square error of weight unit on correlative me-

thod of adjustment; Gewichtseinheitsfehler m

Ausgleichungfvon Koorrelatenmethode

n):

обчислюється за формулою ц

=,J[pW]/r

де

- шукана поправка до результатів ви-

мірювань; рі - вага виміру; г

—

кількість

рівнянь умовних або кількість додатко-

вих вимірювань. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ОДИНИЦІ ВАГИ В ПАРАМЕТРИЧНО-

МУ МЕТОДІ ВИРІВНЮВАННЯ (сред-

няя квадратическая ошибка единицы веса

при параметрическом методе уравнива-

ния; mean sguare error of weight unit

pa-

rametric method of adjustment; Gewichtsein-

heitsfehler m

Ausgleichung f von Parame-

tersmethode ri): обчислюється за формулою

V = J[pVV]/(n-k) , деpi~ вага виміру;

- поправка у виміряні значення функцій;

п - кількість рівнянь похибок; k -

кількість невідомих параметрів. 20.

Похибка..

442

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕТИЧНОГО

(средняя квадратическая ошибка среднего

арифметического; mean square error of ari-

thmetic mean; Standartabweichung f des

arithmetrischen Mittels

n):

обчислюється за

формулою м=т/4п, де т - похибка

середня квадратична одного вимірю-

вання; п - кількість вимірювань, з яких

одержано середнє арифметичне, тобто

Му 4п разів менша від сер. кв. похибки

одного вимірювання. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ФУНКЦІЇ

(средняя квадратическая

ошиб-

ка функции; mean square error of function;

Funktionsstandartabweichung f): величина,

яка характеризує точність деякої функції

F = F(x

,...,x

). Якщо аргументи х

;

ви-

міряні рівноточно і похибки вимірювань

некорельовані, то П. с. к. ф. дорівнює:

т\ = (dF/dxtfm

+ (dF/dx

)

---

+ (dF/dx

)

або т\ = ^(dF/dx^m

Тут dF/dxt - частинні похідні.

Якщо F = F(x

,...,x

) - функція вимі-

ряних значень аргументів із похибками

середніми квадратичними т

, ...

і коефіцієнтами кореляції г

, г

..., г

, то П. с. к. ф. обчислюється за фор-

мулою

= (dF/dx{fm

+ (dF/dx

)

ml +

+ ... + (dF/dx

)

+ 2r

(dF/dx

)(dF/dx

) +.... 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

ФУНКЦІЇ ЗРІВНОВАЖЕНИХ ВЕЛИ-

ЧИН (средняя квадратическая ошибка

функции

уравненных

величин;

mean square

error of function ofadjusted values; Standart-

abweichung f der

Funktion

f der ausgeglei-

chener Werte m pi): обчислюється за фор-

мулою m

= , де jU - похибка се-

редня квадратична одиниці ваги;^

- вага функції. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕ-

ТИЧНОГО (ошибка среднего арифмети-

ческого; error of arithmetic mean; Fehler m

des arithmetischen Mittel

n):

різниця

між

середнім арифметичним L

та істинним

значенням X виміряної величини, тобто

4з = І

-Х. 20.

ПОХИБКА СИСТЕМАТИЧНА (систе-

матическая ошибка; systematic error; sys-

tematischer Fehler m): величина (похибка

вимірювання), яка впливає на результат

вимірювання з одним знаком (напр., по-

хибка компарування вимірної стрічки).

П. с. небажані і виявити їх можна тільки

добором спеціальних методик і дослід-

жень. Під час повторних вимірювань ве-

личина

П.

с. буде зберігатися сталою, якщо

будуть зберігатися умови, що породжують

її виникнення. П. с. не мають компенса-

ційних властивостей

їх потрібно виявляти

та вилучати із результатів вимірювань уве-

денням поправок або відповідно розробле-

ними способами вимірювань. П. с. можуть

мати і змінний характер - це т. зв. періо-

дичні похибки. 20.

ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ (погрешнос-

ти измерений; measuring errors; Messfeh-

lerm pi): відхилення результату вимірю-

вань будь-якої величини від її істинного

значення. П.

в.

виникають під

час

будь-яких

вимірювань унаслідок змін різних чинни-

ків, що впливають

на

результат вимірюван-

ня та які неможливо враховувати у кожно-

му конкретному випадку. Такими чинника-

ми є прилад, об'єкт вимірювання, органи

чуття спостерігача, зовнішні умови тощо.

Вплив цих чинників зумовлює різниці як

між результатами вимірювань,

так

і між ни-

ми і їх точними значеннями. За характером

дій перелічених чинників П.в. поділяють

на: похибки грубі, похибки систе-

матичні та похибки випадкові. Знак

П. в. встановлюють за

правилом:

виміряне

значення мінус істинне. Для оцінки точно-

сті одного вимірювання використовують

формули для похибок середніх квад-

ратичних,абопохибок відносних. 20.

Похибка..

443

ПОХИБКИ МЕХАНІЧНИХ ПЕРЕДАЧ

(ошибки механических передач; errors of

mechanical transmission; Fehler m pi der

me-

chanischen Ubertragung f):

гвинта - люфт між гвинтом та гайкою, роз-

тяг та стискування гвинта, періодичні по-

хибки нанесення гвинтової нарізки, осьо-

ве биття гвинта у вальницях;

трибових коліс - ексцентриситет між віс-

сю обертання триба і центром його почат-

кового кола, неточність виготовлення зуб-

ців коліс, люфт трибового зачеплення; про-

сторових суставів

—

неперетин просторо-

вих осей, пов'язаний з похибками приве-

дення

робоче положення сустава. Для фо-

тограмметричних приладів допуск стано-

вить близько 0,002 мм. 8.

ПОХИБКИ ПОЛОЖЕННЯ КІНЦЕВОЇ

ТОЧКИ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО

ХОДУ (ошибки положения

конечной

точ-

ки полигонометрического хода; mispositi-

ons of the final point of the ground-surveying

traverse; Positionsfehler des

Endpunkts m

des

Polygonzuges n): похибки середні

квадратичні координат кінцевої точки

ходу полігонометричного:

,,/2 2 >

1 ,2" +1,5

М = m

n+—^-L

якщо хід витягнений рівносторонній, у ку-

тах не врахована нев'язка;

2 _ 2

гп +

якщо хід витягнении рівносторонній, кути

виправлені;

м? =

[тІ} +

Ц[ОІ

]

якщо хід зігнений, кути не виправлені;

=[ТИ

] + %/)

якщо хід зігнений, кути виправлені;

2 2 2 /

М = т, +т

, т, = m

\ln ,

2 „+3

т„ =

—f ——

якщо хід витягнении і рівносторонній;

mf=[ml cos

cc] + [ri']-Z-,

2 2 2 2 ml

n a

]

]—2

якщо хід зігнений рівносторонній.

Тут

т„

, М-сер. кв. похибки (поздовж-

ня, поперечна і сумарна); m

, пір - сер. кв.

похибки вимірювань сторони і кута; п

—

кількість сторін; L - замикальна поліго-

нометричного ходу; [Д

+1/

], [Д

,]-суми

квадратів координат центральних; ї) і

£ - центральні координати;

ос

- кут між

біжучою стороною і замикальним ходом,

р" = 206265'. 19.

ПОХИБКИ ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ

ПРИЛАДІВ (ошибки фотограмметри-

ческих

приборов; photogrammetrical instru-

ment errors; Fehler m pi der fotogrammetri-

schen Geraten n pi): виникають унаслідок

похибок виготовлення деталей та їх зби-

рання, силових навантажень на деталі й

вузли та їх перерозподіл в процесі експлу-

атації приладу, температурних змін, заб-

руднення та фізичного зношення деталей,

аберацій оптичних систем. За характером

дії поділяються на систематичні та випад-

кові.

Для

усунення джерел похибок розроб-

лено низку заходів, включаючи систему

контролю за якістю виготовлення деталей,

збирання окремих вузлів і механізмів, пе-

ревірка їх функціонування в приладі та ін.

Завершенням сукупності цих дій є дослід-

ження інтегральної точності приладу. Роз-

роблено декілька методик, найпоширені-

шою серед яких є методики з використан-

ням контрольних сіток та контрольних пла-

стинок - макетів знімків. Сумарна точність

приладу - відхилення теоретичного резуль-

тату (отриманого на основі строгих мате-

матичних залежностей) від виміряної ве-

личини (безпосередньо на приладі). Порів-

няння даних дає змогу об'єктивно оцінити

придатність приладу

для

практичної робо-

ти. 8.

Похибки.

444

ПОХИБКИ ФОТОЗОБРАЖЕННЯ

{оши-

бки фотоизображения; errors of photo-

image; Fehler mpi des Bildes

n):

виникають

через відхилення реальної системи, яка

формує фотозображення (фотознімок), від

ідеальної; систематичні П. ф. описують-

ся детермінованими математичними мо-

делями, до них належать дисторсія фото-

матеріалу і невирівнювання плівки в пло-

щину; випадкові

П.

ф. спричинені дією ви-

падкових факторів і описуються стохастич-

ними моделями. Сумарний вплив випадко-

вих та систематичних П. ф. спричиняє де-

формацію моделі об'єкта, побудованого зі

знімків. Для усунення цього негативного

явища в теорії і практиці фотограмметрії

опрацьовані різні методи, (напр., вирівню-

вання фототріангуляції з використанням

опорних точок). 8.

ПОХІДНА ПРОПОРЦІЯ {производная

пропорция; derived proportion; Ableitungs-

verhaltnis n): пропорція, що є наслідком

пропорції alb = с/а. Додавши (або відняв-

ши) до обох частин рівності одиницю, ма-

тимемо

(a±b)/b = (c±d)/d.

Використовується в геодезії, напр., у роз-

в'язуванні задачі Потенота. П. п. може

мати і такий вигляд:

{a+b)/{a-b) = {c + d)/{c-d). 19.

ПОХІДНІ ІЗОХРОННІ {изохронные

производные; isochronous derivative;

isochrone Ableitung f): матриця частин-

них похідних

Эх,/Э%,

(і =

2, ..., 6)

біжучих параметрів орбіти супутника

у, z, і, у, z} або {a,e,i,Q,(ti,M} на

будь-який момент часу за початкових

умов руху ЛГ

.{х

Уо'

^о'УО' }

аб

,£2

,CO

}, тобто за їх значен-

нями у початковий момент t

. Матриця П. і.

0{t,

to)

є якобіаном і має такі основні влас-

тивості: залежність від двох змінних

—

t. Якщо дві змінні рівні, матриця П. і. до-

рівнює одиничній матриці, тобто

Мультиплікативність

Ф(Г,*

)=Ф(Г,*,)•<&(*!,*„),

тобто якщо на кожному окремому проміж-

ку часу tj

—

tj+ 1 визначити матрицю

Ф(/„ t

,), то

і=п-і

Обернена матриця П. і.

<p-\t

) = 0{t

Матрицю П. і. Ф{(, t

) приводять з однієї

системи координат в іншу ф (t,t

) за фор-

мулою

0(t,t

) = L{t)-0{t,t

)-L~

[

{t),

де L{t) - матриця перетворення.

П. і. використовуються у задачах косміч-

ної геодезії (орбітальному та динамічному

методах) для визначення параметрів орбіти

ШСЗ. Методи обчислення матриці П. і. по-

діляються на аналітичні та числові. Поза

як у зімкнутій формі записати рівняння

збуреного руху супутника не можна, тому

аналітичні методи обчислення П. і. ґрун-

туються на розкладі в ряд цих рівнянь і їх

почленному диференціюванні за парамет-

рами орбіти. Щоб обчислити з потрібною

точністю П. і., треба утримувати декілька

членів ряду, що призводить до великих

формул. Чисельними методами матриця

П. і. визначається точніше щонайменше на

2-3 порядки. Точність П. і. вважається ви-

сокою уже при величинах 10"

. Серед чи-

сельних методів (різниць і варіацій) пере-

вагу має метод варіацій як найекономічні-

ший, що легко алгоритмізується і дає змо-

гу уніфікувати обчислення будь-якої похід-

ної, залежної від початкових умов руху су-

путника.

ПОЧАТКОВІ УМОВИ РУХУ КАРТО-

ГРАФІЧНИХ ШСЗ {начальные условия

движения картографических ИСЗ; initial

conditions of the movement of cartographic

artificial satellites; Anfangsbedingungen fpl

der Bewegungf der kartographischen Erdsa-

telliten m pi): величини, які використовують

для інтегрування рівнянь руху; вони зада-

ються координатами х, у, z і складовими

швидкості X, у, ї в епоху t. 3.

Початок..

445

ПОЧАТОК (КІНЕЦЬ) КРИВОЇ (начало

(конец) кривой; initial

(final)

point of curve;

Anfang m, Beginn m (Ende n) der Kurve f):

точка переходу прямолінійної ділянки осі

лінійної споруди в криву (колову або пе-

рехідну). 1.

ПОЧІП КАРДАННИЙ (карданный под-

вес; gimbal suspension; kardanische

Aufhan-

gevorrichtung f): суставний пристрій, за

допомогою якого в фотограмметричних

приладах виконуються послідовні нахили

елементів конструкції в поздовжньому та

поперечному напрямах. Основою конст-

рукції є кардан, на перетині осей

якого

роз-

ташований оптичний або механічний ву-

зол, який треба нахиляти на заданий кут у

поздовжньому

чи

поперечному

напрямах.

ПОЯСИ ЧАСОВІ (часовые поясы; time

zones; Zeitzonef): див. Час поясний. 18.

ПРАВИЛА ЗНАКІВ В ОПТИЦІ

(правила

знаков в оптике; rule of signs in optic; Zei-

chenregeln f pi in der Optik f): правила, що

спрощують побудову оптичних зображень

під час проектування оптичних систем.

Відрізки на осі оптичній додатні, якщо

вони відлічуються зліва направо, і від'ємні

- у протилежному напрямі.

Віддалі до точок вверх від оптичної осі до-

датні, вниз - від'ємні. Радіус кривини по-

верхні додатний, якщо центр кривини роз-

ташований праворуч від поверхні, і від'єм-

ний - якщо ліворуч.

Кут, утворений променем з оптичною віс-

сю, додатний, якщо оптичну вісь для сумі-

щення з променем треба повернути за хо-

дом годинникової стрілки. Товщини оптич-

них деталей і проміжки між ними завжди

вважаються додатніми. 8.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ (пра-

во собственности на землю; land owner-

ship; Grundeigentumsrecht п): в Україні

П. в. н. з. регламентується Конституцією

України, Земельним кодексом, законами та

ін. державними нормативно-правовими

актами. Визначені три форми власності на

землю: державна, колективна (комуналь-

на) і приватна. Всі форми власності мають

однакові права. Право приватної власності

є непорушним. 4.

ПРАГМАТИКА КАРТОГРАФІЧНА

(картографическая прагматика; cartogra-

phical pragmatics; kartographische Pragma-

tikf): галузь семіотики картографіч-

ної, яка розглядає питання про якість зна-

ків і їх систем, дає відомості про їх інфор-

маційну цінність, вказує як (легко чи важ-

ко) сприймають карту читачі. 5.

ПРАГМАТИЧНИЙ ХАРАКТЕР КАР-

ТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (прагма-

тический

характер картографической ин-

формации; pragmatical nature of cartogra-

phic information; pragmatisches Wesen der

kartographischen Information f): полягає в

тому, що за допомогою певних методик і

прийомів можна отримати потрібну кіль-

кість інформації

для

розв'язання задач від-

повідно до специфіки і тематики картогра-

фічних джерел та повноти їх змісту. 5.

ПРЕЦЕСІЙНІ ПАРАМЕТРИ (прецес-

сионные параметры; precessional parame-

ters; Prazessionsparametre

m):

див. Преце-

сія. 18.

ПРЕЦЕСІЯ (прецессия; precession; Praze-

ssion j)\ 1) рух осі власного обертання твер-

дого тіла по коловій конічній поверхні; 2)

явище, зумовлене переміщенням точки

весняного рівнодення відносно зір по

екліптиці назустріч видному річному ру-

ху Сонця, внаслідок чого Сонце проходить

через цю точку кожного року раніше, ніж

повертається в одне й теж місце серед зір.

Загальна річна П. дорівнює 50,3'. Унаслі-

док

П.

полюс світу описує на небесній сфе-

рі за 26000 років мале коло радіусом 23,5°

із центром у полюсі екліптики.

Прецесійні параметри - три кутові пара-

метри, що характеризують разом із відпо-

відним значенням нахилу екліптики до

екватора сумарний ефект впливу місячно

- сонячної

П.

і П. від планет на координати

небесного тіла:

=2306,21817 +

+ 0,30188Г

+ 0,017998Г

;

= 2306,21817 +

+ 1,09468Г

+0,018203Г

;

=2004,3109Г -

- 0,42665Т

- 0,041833Г

Приватизація..

446

де Т відлічується від стандартної епохи

J2000.0 у сторіччях юліанських по

36525 діб:

(JD(Q-2451545)

36525

JD{t) - заданий момент у юліанських

днях. 18.

ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЛІ (приватизация

земли;

privatization of land; Privatisierungf

des Bodens m): надавання частини земель-

ного фонду у приватну власність фізичним

чи юридичним особам за чинним законо-

давством. 4.

ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ

(частная собственность

на

землю; private

land ownership; Privateigentum n): згідно з

Земельним кодексом України, приватна

власність на землю надається лише грома-

дянам України для конкретно визначених

потреб,

розміри земельних ділянок обме-

жені функціональним використанням і пра-

вовим статусом. 4.

ПРИВЕДЕННЯ НА ВИДНЕ МІСЦЕ

{приведение на видимое место; reduction

on apparent place; Anfuhrung f auf die sicht-

bare Stelle f): процедура переведення по-

ложення небесного світила, заданого епо-

хою астрономічного каталогу, напр.,

.72000.0, на заданий момент часу. При цьо-

му враховуються прецесія, нутація,

аберація, паралакс, власний рух

зорі. 18.

ПРИВ'ЯЗКА АЕРОФОТОЗНІМКІВ

{привязка аэрофотоснимков; aerophoto-

graphs orienting reference; Fixpunktan-

schluss m, Passpunktbestimmung f): польо-

вий процес, що зводиться до розпізнавання

контурної точки місцевості на аерофото-

знімку і визначення плоских прямокутних

координат цієї точки будь-яким методом;

планова

П. а.

- визначаються лише планові

координати; висотна П. а. - визначаються

лише висоти точок; планово-висотна П. а.

- визначаються планові координати і ви-

соти точок. 8.

ПРИВ'ЯЗКА КООРДИНАТНА ПОЛІ-

ГОНОМЕТРИЧНОГО ХОДУ {коорди-

натная привязка полигонометрического

хода; coordinate binding of ground-surveying

traverse; Koordinatenabschlufi m des Poly-

gonzugs m): застосовується, коли хід по-

лігонометричний опирається на пункти

опорної мережі,

на

яких примикальні кути

виміряти неможливо (напр., немає виднос-

ті). Тоді для обчислення координат точок

ходу використовують наближене значення

початкового дирекційного кута. З ураху-

ванням різниці координат кінцевої точки

ходу обчислюють поправку початкового

дирекційного кута і остаточно координати

точок полігонометричного ходу. 19.

ПРИВ'ЯЗКА ПРОЄКТУ

{привязка

проек-

та;

project fixing; Anschlufl des Projekts n):

комплекс геодезичних обчислень та польо-

вих вимірювань для перенесення проекту

споруди на місцевість. 1.

ПРИВ'ЯЗНИК ТОПОГРАФІЧНИЙ {то-

пографический привязчик; topographic

controller; topographischer Anschlufigerat

ri)\ прилад геодезичний, встановлений на

рухомій платформі (напр., автомобілі), з

пристроями

для

автоматичного визначення

прямокутних координат точок місцевості

та викреслювання на карті пройденого

шляху. 14.

ПРИЗМА {призма; prism; Prisma п):

оптична деталь, обмежена плоскими за-

ломлювальними і відбивними поверхнями,

що утворюють між собою двогранні кути.

Відбивні властивості П. використовують

для зміни напряму осі оптичної системи,

обертання зображення та зміни напряму

візування. Якщо кут падіння променя на

відбивну грань П. менший за кут повно-

го внутрішнього відбиття, то таку

грань покривають відбивним шаром. П.

можуть бути з однією, двома і трьома від-

бивними гранями, з дахом, одинарні, скла-

дувань П. з непарною кількістю граней

дзеркально відображає предмет,

а з

парною

- прямо. Відбивну П. можна перетворити

на

дахоподібну, якщо одну з відбивних гра-

ней замінити двома, двогранний кут між

якими прямий. Найпоширенішими є такі

П.:

прямокутна

однією відбивною гран-

ню, що змінює напрям проходження оптич-

Призма

ного променя на 90° (рис., а); з двома від-

бивними гранями - змінює напрям на 180°

і зміщує зображення на D (рис., б);

447

1 /

1 / ,

ч,

' ь

a=D\ b~D

c=1.082fl: rf=3.414

а=20;

b=D\ d=2D

Дове - з однією відбивною гранню, вико-

ристовується для отримання дзеркального

зображення, яке під час обертання призми

довкола осі обертається з подвоєною час-

тотою (рис., в); куб - додає (складає) світ-

лові пучки; це дві прямокутні П., склеєні

діагональними гранями; діагональна грань

однієї П. вкрита напівпрозорим шаром

срібла

чи

алюмінію;

пентапризма

- змінює

напрям ходу променів на 90°, має дві від-

бивні грані. Кут відхилення не залежить від

кутів падіння променя на вхідну грань; дає

пряме зображення (рис., г);

півпентапризма

- відхиляє промінь на 45°, має три робочі

грані; дає пряме зображення (рис., г));

а=1,082й; b=D

с=1,707Д;

d=l,107D

Пехана

- система

призм,

подібна до призми

Дове, з можливістю розташування в непа-

ралельному пучку променів. Має велику

довжину ходу променів, що зменшує роз-

міри приладів (рис.,

е);

ромбічна - зміщує

осьовий промінь у поперечному напрямі й

забезпечує пряме зображення (рис., ж),

має

дві паралельні відбивні грані; трапеція

- змінює напрям ходу оптичної осі на кут

а ± 90°; у перерізі це рівнобедрена трапе-

ція, в якій кут між бічною стороною та

основною дорівнює 90° - а/2; Шмідта -

змінює напрям ходу променів на 45°, за-

стосовують в оптичних приладах з лама-

ною оптичною віссю (рис., з).

/Ті 2,5°

\ Л

< ^ >

< £ U

a=D~, b=D

с-1,7050; с,=1,08Л

c,=l,4l4ft су=0,390

A=l,205ft 4.62Л

Приймачі ГПС-сигналів

448

a=2D: b=D

h=D; d=2D

a=1,082В; b=D

c=l,4140; d=2,414Z>

На рис.:

a = 2Z)V 2n

—

і/(V 2n

—1—1)

розмір

основи призми;

= 2nD/(^2n

-1-1) -

довжина ходу променя в призмі;

D -

світ-

ловий діаметр вхідної грані;

= d/D;

n -

показник заломлення скла. 8;

14.

ПРИЙМАЧІ ГПС-СИГНАЛІВ (приём-

ники ГПС-сигналов; GPS receivers; GPS-

Signalenempfanger т): електронні реєстру-

вальні прилади, призначені для приймання

та оперативного опрацювання навігацій-

них сигналів супутників глобальних

позиційних систем,

також збережен-

ня зареєстрованих даних та,прийнятої

інформації для

їх

комп'ютерного постоп-

рацювання, для визначення координат міс-

ця

розташування, навігаційних параметрів

і поправки годинника

деякій геоцентрич-

ній загальноземній системі відліку.

П. ГПС-с. різного призначення і конструк-

ції: найпростіші мініатюрні

для туристів

і яхтсменів; навігації різних видів транс-

порту; для топографічного знімання; висо-

коточні

для

служби часу та побудови гео-

дезичних

геодинамічних координатних

мереж пунктів тощо. Будову П.ГПС-с.

можна спрощено подати такими блоками:

антенний, радіочастотний або вимірюва-

льний (кварцовий осцилятор з годинником,

радіочастотні канали, генератори кодів, ко-

релятори тощо), обчислювальний (проце-

сор, програмне забезпечення), блок пам'яті

(вінчестер або магнетні карти пам'яті об'є-

мом 2-20 МБ тощо), керівний (дисплей

панель з клавішами керування та буквенно-

цифрового вводу), електроживлення.

Всі

блоки можуть об'єднуватися

одному кор-

пусі або з'єднуватися комунікаційними ка-

белями. Під час геодезичних визначень

всенапрямлена антена П. ГПС-с., зцентро-

вана

над пунктом, приймає навігаційні сиг-

нали одночасно від декількох (> 4) косміч-

них апаратів (КА) і пересилає їх до вимірю-

вального блока, де вони (у сучасних багато-

канальних П.ГПС-с.) розподіляються

по

радіочастотних каналах

піддаються

опрацюванню. Конструкції вимірюваль-

ного блока різних ГПС

різні.

прийма-

чах сигналів НАВСТАР ГПС за кодом С/А

П.ГПС-с. ототожнює супутник, синхронізує

(до 1 мкс) свій годинник

бортовою шка-

лою часу,

впродовж тривалого часу спо-

стереження одночасно

бортовою апара-

турою космічних апаратів NAVSTAR ге-

нерує опорний сигнал, який є копією (реп-

лікою) супутникового. Опрацювання сиг-

налів з різними несучими

L1 і

L2 частотами

кожного супутника відбувається

окремих

каналах одним

декількох опрацьованих

методів. Метод вибирається автоматично,

залежно від умов спостережень. Основним

є „метод кореляції"". Дешифрується наві-

гаційне повідомлення (код D), за даними

якого процесор інтерполює на момент спо-

стереження елементи орбіт спостережува-

них КА

обчислює

їх

координати х, у,

z у

системі WGS

84.

Опорний сигнал зсува-

ється до досягнення повної кореляції його

часових міток (кодових послідовностей)

відповідними мітками прийнятого супут-

никового сигналу, сформованими одночас-

но. Величина зсуву (запізнення) сигналу

Приймопередавач

449

визначає час At, затрачений супутниковим

сигналом

на

подолання відстані „супутник-

пункт", за яким обчислюється псевдовід-

стань (з точністю до 3 м або 0,3 м, залежно

від використання коду С/А або Р). Рестав-

руються несучі LI, L2 і вимірюється

різниця фази прийнятого супутникового і

опорного сигналів, за якою уточнюється

псевдовідстань до 2-3 мм. Цей процес пов-

торюється неперервно впродовж спостере-

жень. Дані вимірювань та навігаційного

повідомлення разом з зафіксованими мо-

ментами спостережень заносяться до бло-

ку пам'яті. В оперативному режимі при-

ймач кожної секунди обчислює псевдовід-

стані

р^.

= с-Аtj (де с - швидкість електро-

магнетних хвиль у вакуумі,

- номер спо-

стережуваного КА), за даними бортових

ефемерид визначає геоцентричні коорди-

нати х, у^ Zj КА; з розв'язання системи j

рівнянь

р) = (Xj - Х

)

+ (у J - Y

f +

(Zj

- Z

знаходить геоцентричні координати пунк-

ту X^Y^Z, перетворює їх в еліпсоїдні ко-

ординати В

,Ь

,Н

відносно загальнозем-

ного еліпсоїда WGS 84, і останні висвічує

на екрані. Якщо в приймач введені відпо-

відні параметри трансформації, можуть

оперативно визначатися координати пунк-

тів у деякій референцній системі. Точність

таких миттєвих абсолютних визначень по-

ложення пункту може становити

~ 15 м

при

вимкненому SA. Тривалі спостереження до

кількох годин дають змогу поліпшити точ-

ність до одиниць метрів. У відносних виз-

наченнях, коли спостереження одночасно

ведуть у > 2 пунктах, залежно від трива-

лості спостережень, віддалі d між пунк-

тами та ін. чинників, можна досягти точ-

ності (10

-6

...

1 0~

)d.

Комп'ютерне опра-

цювання відносних спостережень викону-

ється за спеціальними програмними паке-

тами, переважно, в камеральних умовах.

Для їх оперативного опрацювання прий-

мачі обладнуються радіомодемами.

П. ГПС-с. геодезичного призначення про-

дукують багато відомих фірм: Trimble,

Ashtech, Texas Instruments, Magelan, Rogue,

Leica, Sersel, Zeiss, SokkiaToino. Конструк-

тивно сучасні П. ГПС-с. поділяють за кіль-

кістю генерованих несучих частот (одно-,

або двочастотні), за кількістю радіочастот-

них каналів (9-, 12-, 18-, 24 тощо), за кіль-

кістю інстальованих кодів (С/А-, С/А +

Р(У)-кодові), за способом визначення псев-

довідстаней (кодові, кодові + фазові), за

орієнтацією на приймання сигналів певної

навігаційної системи (від NAVSTAR GPS,

від ГЛОНАСС, від NAVSTAR+ГЛОНАСС).

ПРИЙМОПЕРЕДАВАЧ (приемопере-

датчик; transceiver; Hauptgerat п des Dis-

tanzniessers

m):

основна частина світловід-

далеміра, яка найчастіше конструктивно

розташована в одному блоці. До неї вхо-

дять передавач, приймач та фазовимірю-

вальний пристрій. П. встановлюють на

одному з кінців лінії, яку вимірюють, а на

іншому встановлюють відбивач. 13.

ПРИЛАД ВЕРТИКАЛЬНОГО ПРО-

ЄКТУВАННЯ, ЛАЗЕРНИЙ

(прибор

вер-

тикального проектирования,

лазерный; la-

zer plummet; Lasergerat n (Laserapparat m)

der Senkrechentwurfs m): прилад верти-

кального проектування оптичний, в

якому

візирна вісь замінена або дублюється

лазерним променем, введеним у фокальну

площину коліматора за допомогою оптич-

ного блока або світловоду. 1.

ПРИЛАД ВЕРТИКАЛЬНОГО ПРОЄК-

ТУВАННЯ, ОПТИЧНИЙ (прибор верти-

кального проектирования, оптический;

optical plummet; optisches

Gercit

n der

Senk-

rechtentwurfs m)\ прилад для вертикальної

передачі точок і осей (у зеніт або надир)

на монтажний горизонт. Оптична схема зе-

нітного приладу PZL фірми К. Цайсс (Ні-

меччина) складається з об'єктива, фокусу-

вальної лінзи, підвісної прямокутної приз-

ми компенсатора, відбивної призми, сітки

ниток і окуляра. Для визначення точки на

монтажному горизонті над приладом роз-

міщують координатну палетку (сітку орто-

гональних оцифрованих ліній з кроком 5-

10 мм), яку відлічують при двох взаємно