Левенець Ю.А. (гол. ред) Сучасна українська політика. Аналітичні доповіді Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України

Подождите немного. Документ загружается.

рішень, які стосуються інтересів цих національно самобутніх груп

громадян;

– забезпечення належного представництва територіальних

громад та їхніх етнонаціональних інтересів у процесі формуван

ня представницьких органів державної влади і місцевого само

врядування всіх рівнів шляхом вдосконалення виборчого зако

нодавства;

– запровадження ефективних політичних і правових механіз

мів запобігання конфліктним ситуаціям та вирішення їх в етно

національних відносинах;

– організація діалогу та взаємодії органів державної влади,

представницького та інших органів Автономної Республіки Крим,

а також органів місцевого самоврядування, громадянського су

спільства, політиків, громадських і релігійних діячів у інтересах

міжнаціональної і міжконфесійної злагоди та порозуміння;

– ініціативний розвиток зв’язків Української держави з краї

нами, населення яких має етнічну, мовну, культурну, релігійну

та іншу спорідненість з національно самобутніми групами кримчан

у спільних економічних, політичних, культурних та інших інте

ресах;

2.2. У соціально!економічній та фінансовій сферах:

– забезпечення рівноправності громадян України всіх націо

нальностей у користуванні, згідно з чинним законодавством,

природними об’єктами права власності українського народу, що

знаходяться у межах території України, — землею, її надрами,

атмосферним повітрям, водними та іншими природними ресур

сами, в тому числі ресурсами континентального шельфу, винят

кової (морської) економічної зони;

– реалізація спеціальних програм соціальноекономічного

розвитку та забезпечення зайнятості населення Автономної Рес

публіки Крим на основі раціонального використання її ресурсів

і господарських особливостей та пов’язаного з етнічними тради

ціями і досвідом господарювання розподілу праці, врахування за

гальнонаціональних і регіональних потреб розвитку економічно

го, науковотехнічного та трудового потенціалу;

– ревізія правочинності рішень органів місцевого самовряду

вання та влади автономії у сфері земельних відносин;

– інвентаризація земельного фонду, складання реєстру влас

ників землі, а також реєстру осіб, які повернулися та збираються

441

Аналітичні доповіді

повернутися з місць депортації і бажають мати землю у власності

або користуванні та мають на це законне право;

– створення єдиного кадастру земель АРК, проведення гро

шової оцінки цих земель; до завершення відповідних робіт зап

ровадження мораторію на продаж землі в Криму (незалежно від

того, як вирішуватиметься питання про мораторій у загальноук

раїнському масштабі);

– приватизація, продажкупівля та освоєння землі в межах дво

кілометрової прибережної зони — виключно після розроблення

і в рамках державної програми соціальноекономічного розвит

ку чорноморського узбережжя; програма має оптимізувати вико

ристання рекреаційного та іншого потенціалу АРК, реалізацію

інтересів репатріантів і всіх кримчан, Української держави й усіх

її громадян;

– розвиток взаємовигідних господарських зв’язків АРК та ін

ших регіонів України;

– заохочення мобільності економічно активного населення для

ефективнішого використання трудового потенціалу та сприяння

суспільній інтеграції громадян різних національностей;

– впровадження єдиних для України та її кримської авто

номії стандартів надання соціальних послуг;

– унормування процедур самофінансування національно

культурної автономії відповідно до законодавства України

– податкове заохочення благодійної діяльності, спрямованої на

збереження й розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної

своєрідності національно самобутніх груп кримчан та інших гро

мадян України;

– створення умов для формування в місцевих бюджетах фі

нансових ресурсів для здійснення заходів, спрямованих на заохо

чення використання в суспільному житті у межах території АРК

мов, які для цієї території юридично визнані регіональними мо

вами або мовами меншин;

2.3. У духовно!гуманітарній та інформаційній сферах:

– формування оптимальних умов для збереження і розвитку

всіх національних мов, культур, віросповідань, традицій, а також

охорони історичних пам’яток на території АРК, передовсім тих,

яким загрожує зникнення;

– забезпечення всебічного розвитку і функціонування дер

жавної української мови на території АРК та посилення її ролі як

442

Сучасна українська політика

чинника соціальної інтеграції громадян і груп громадян різної на

ціональності, консолідації української нації, українського народу,

всіх корінних народів і національних меншин України, як фено

мена культури та інструменту розвитку національного інформа

ційного простору і національної системи інформаційної безпеки;

– податкове, дотаційне та інше заохочення засобів масової

інформації, суб’єктів видавничої діяльності, кіно і телевиробни

цтва, кінопрокату та інших до ширшого використання держав

ної української мови;

– всім громадянам, які належать до корінних народів і націо

нальних меншин України, відповідно до законодавства гаранту

ються права на:

– національнокультурну автономію;

– використання свого прізвища (по батькові) та ім’я мовою

своєї групи, в тому числі офіційно;

– відновлення, вільне та офіційне застосування топонімії, яка

є традиційною для місць їх постійного проживання, в тому числі

топонімії їхніми національними мовами, якщо в цьому є достат

ня потреба;

– вільне і безперешкодне вивчення мови своєї національної

групи, виховання, навчання та користування цією мовою при

ватно і публічно, в усній та письмовій формі, у міжособистісному

спілкуванні, а також, по можливості, у спілкуванні з адміністра

тивними органами, включно з судовими та іншими правоохорон

ними органами, зокрема, якщо це передбачено законом, на правах

регіональної мови або мови меншини, але в будьякому разі — без

обмежень у використанні державної української мови, її вивченні

та навчанні нею;

– участь у розробленні та реалізації державних програм за

хисту і розвитку національних культур, у діяльності зі збережен

ня і розвитку культурної та іншої національної самобутності;

– отримання від органів державної влади та місцевого самов

рядування фінансової, організаційної та іншої допомоги для за

доволення національнокультурних потреб;

– розроблення та реалізація державних і регіональних цільо

вих програм сприяння збереженню та науковим дослідженням іс

торичної спадщини і національної самобутності населення АРК;

– створення електронних баз даних про національні культурні

здобутки, традиції, мистецькі, музичні, пісенні, архітектурні

та інші історичні пам’ятки; забезпечення, відповідно до чинного

443

Аналітичні доповіді

законодавства, вільного доступу до цих баз даних, а також спри

яння випуску на їх основі довідковоінформаційної продукції

в електронному, друкованому чи іншому вигляді;

– заохочення міжкультурного діалогу і просвітництва, поши

рення через систему освіти, засобами масової інформації, а також

іншими комунікативними ресурсами знань про історію, культу

ру, релігію і традиції всіх національно самобутніх груп населення

України і її кримської автономії для їх взаємопізнання і порозумін

ня, а також формування в суспільстві атмосфери терпимості, поваги

до цінностей, толерантності та співпраці осіб і груп, що відрізняють

ся етнічною, культурною, мовною та релігійною своєрідністю;

– примноження духовних цінностей української нації, укра

їнського народу на основі здобутків мистецтва, літератури та куль

тури всіх національно самобутніх груп кримчан та інших грома

дян України;

– створення та функціонування, за потреби і по можливості,

в АРК та її адміністративнотериторіальних одиницях Будинків

національних культур;

– оптимізація мережі та порядку функціонування дошкіль

них виховних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів для

безперервного виховання і навчання державною українською мо

вою та реалізації гарантій вільного розвитку і використання ро

сійської, кримськотатарської та інших мов національних меншин

України;

– організація виховання і освіти, розроблення навчальних

програм, підручників і посібників для дошкільних, середніх спе

ціальних і загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, уста

нов підвищення кваліфікації АРК на засадах національної по

лікультурності;

– створення умов для подолання негативних стереотипів і мі

фів щодо національно самобутніх груп населення України та її

кримської автономії та осіб, які належать до цих груп, зокрема,

поширенням інформації про позитивний досвід їх політичної,

культурної та іншої взаємодії в давній і новітній історії;

– утвердження стандартів етнонаціональної толерантності

у професійній поведінці працівників засобів масової інформації,

освіти, управління та ін.;

– культивування у населення АРК всіх національностей по

чуттів загальноукраїнського громадянського патріотизму та за

гальноукраїнської громадянської свідомості.

444

Сучасна українська політика

2.4. Щодо проблем, специфічних для кримських татар

та інших депортованих за національною ознакою осіб:

– визнання актів органів державної влади колишнього СРСР

щодо відновлення прав депортованих за національною ознакою

осіб;

– ухвалення Закону України про відновлення прав осіб, де

портованих за національною ознакою.

– створення умов для добровільного повернення в Україну де

портованих осіб та для їх облаштування і соціальної адаптації

в Україні як громадян України, в тому числі впровадження пільг

та інших тимчасових заходів посиленої підтримки для вирівню

вання умов забезпечення прав і свобод депортованих осіб з умова

ми забезпечення аналогічних прав і свобод інших громадян, які

проживають у місцях, куди депортовані особи повертаються;

– реалізація інтересів депортованих осіб в частині:

– відновлення історичної топонімії місць їх постійного про

живання на момент депортації;

– забезпечення їм однакових з усіма громадянами України

прав і соціальних благ, включно з умовами забезпечення земельни

ми ділянками та житлом, працевлаштування, освіти, збереження

й розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності;

– права на утворення, відповідно до законодавства, виборних

інституцій, які цими особами можуть уповноважуватися представ

ляти їхні інтереси, пов’язані з вирішенням проблем добровільно

го повернення в місця постійного проживання, що є територією

України, та соціальною адаптацією на цій території, зокрема,

у відносинах з органами державної влади і місцевого самовряду

вання в Україні, а також з неурядовими організаціями інших країн,

з міжнародними неурядовими організаціями;

– розроблення та ухвалення державних і регіональних прог

рам, пов’язаних з поверненням, облаштуванням, відновленням

прав та соціальною адаптацією депортованих осіб, а також фінан

сування цих програм коштами Державного бюджету України,

бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів міських, ра

йонних, селищних, сільських рад на основі законів України та

з урахуванням можливостей цих бюджетів; у розробленні та ре

алізації нормативноправових актів і державних програм щодо

депортованих осіб не допускається обмеження прав інших грома

дян України;

445

Аналітичні доповіді

– ініціювання та заохочення, відповідно до законодавства Ук

раїни, процедур залучення коштів міжнародних організацій та

іноземних держав (передовсім тих, що утворилися на основі рес

публік колишнього СРСР), а також коштів юридичних і фізич

них осіб для вирішення проблем депортованих за національною

ознакою осіб.

3. Механізм реалізації державної політики

з формування сприятливих умов соціальної інтеграції

громадян України кримськотатарської

та інших національностей, які проживають у Криму

Механізм реалізації державної політики з формування спри

ятливих умов соціальної інтеграції громадян України кримсько

татарської та інших національностей, які проживають у Криму,

має такі складові:

– нормативноправове та концептуальне забезпечення цієї полі

тики Верховною Радою України, Президентом України, Урядом

України;

– оперативноуправлінська діяльність Уряду України та інших

центральних органів виконавчої влади, органів влади АРК, орга

нів місцевого самоврядування;

– розроблення, реалізація та фінансування коштами державно

го і місцевих бюджетів, на основі законів України та з урахуванням

можливостей цих бюджетів, цільових всеукраїнських і регіональ

них кримських програм, які забезпечують об’єднання можливос

тей, зусиль і ресурсів органів державної влади, органів влади АРК

та місцевого самоврядування, організацій, установ та інших су

спільних утворень, а також громадян в досягненні мети і завдань

соціальної інтеграції громадян України кримськотатарської та

інших національностей, які проживають у Криму;

– діяльність представників національно самобутніх груп крим

чан у складі консультативнодорадчих органів при Президентові

України, парламентові та урядових структурах, органах влади

Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядуван

ня тощо;

– постійний моніторинг процесу соціальної інтеграції грома

дян України кримськотатарської та інших національностей, які

проживають у Криму, систематичний аналіз ефективності та на

укове забезпечення державної політики сприяння цій інтеграції;

446

Сучасна українська політика

– практика державного замовлення досліджень і використання

у державній політиці результатів досліджень історії та розвитку

етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності населен

ня АРК, динаміки етнонаціональних відносин на її території,

впливу на цю динаміку політики Української держави, інших дер

жав, діяльності міжнародних організацій, політичних партій та

інших суспільних суб’єктів тощо;

– організація підготовки та підвищення кваліфікації кадрів

державних службовців і працівників органів місцевого самовряду

вання, які залучаються до реалізації завдань державної політики

сприяння соціальній інтеграції громадян України кримськота

тарської та інших національностей, які проживають у Криму;

– взаємодія органів державної влади України, владних струк

тур її кримської автономії і місцевого самоврядування з об’єднан

нями громадян, утвореними за національною, національнокуль

турною ознаками, з політичними партіями та іншими суспільними

суб’єктами для реалізації мети, принципів і завдань державної полі

тики сприяння соціальній інтеграції громадян України кримсько

татарської та інших національностей, які проживають у Криму;

– регулювання актами законодавчої та виконавчої влади по

рядку самофінансування національнокультурної автономії та за

охочення благодійної діяльності, спрямованої на збереження й роз

виток етнічної, культурної, мовної та релігійної своєрідності,

а також на задоволення інших потреб національно самобутніх

груп кримчан та інших громадян України;

– судова система;

– контроль державної політики сприяння соціальній інтегра

ції громадян України кримськотатарської та інших національнос

тей, які проживають у Криму, інституціями громадянського су

спільства, а також: Радою національної безпеки і оборони України —

в частині, що стосується національної безпеки і оборони; Уповно

важеним Верховної Ради України з прав людини — щодо дотри

мання та захисту прав і свобод людини; Рахунковою палатою —

стосовно питань використання коштів Державного бюджету Ук

раїни.

447

Аналітичні доповіді

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

СУЧАСНА

УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИКА

Аналітичні доповіді

Інституту політичних

і етнонаціональних досліджень

ім. І.Ф.Кураса НАН України

Формат 60

84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура SchoolBookC. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 26,04. Обл.вид. арк. 25,89.

Підписано до друку 14.10.2009. Зам. №

Наклад 300 прим.

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

ім. І. Ф. Кураса НАН України

01011, Київ11, вул. Кутузова, 8; тел.: 2857311

Друк ТОВ «Видавництво Дельта»

04071, м. Київ, вул. Прирічна, 37, к. 145

Свідоцтво про реєстрацію № 2044 від 23.12.2004

тел./факс: (044) 4634947

email: delta_vidav@ukr.net