Левенець Ю.А. (гол. ред) Сучасна українська політика. Аналітичні доповіді Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України
Подождите немного. Документ загружается.
і подальшої розбудови національної транспортної мережі та її ін
тегрування до загальноєвропейської інфраструктури»
93
.
У лютому 2007 р. уже за участі «Нашої України» була укладена
«Угода про об’єднану опозицію». У сфері здійснення зовнішньої
політики Угода передбачає: «1. Дотримання зовнішньополітичного
курсу, визначеного «Основними напрямами зовнішньої політики
України» та Законом України «Про основи національної безпе
ки»). 2. Досягнення повноправного членства в Європейському
Союзі. 3. Взаємовигідна співпраця з НАТО. Набуття повноправ
ного членства в НАТО. Ухвалення рішення про вступ України до
НАТО за наслідками всеукраїнського референдуму. 4. Збереження
та зміцнення рівноправних і добросусідських відносин з Російсь
кою Федерацією та іншими сусідніми країнами. 5. Зміцнення
лідерських позицій України в СхідноєвропейськоЧорноморсько
му регіоні. 6. Забезпечення дипломатичними та іншими засоба
ми і методами, передбаченими міжнародним правом, захисту су
веренітету і безпеки, територіальної цілісності та непорушності
державних кордонів України, її політичних торговельноекономіч
них, науковотехнічних, культурних та інших інтересів, а також
законних прав громадян України та її юридичних осіб за кордо
ном»
94
. Надалі переважно повторюються пункти, раніше запро
поновані БЮТ. Показовою є тільки одна відмінність — амбітніші
плани євроатлантичної інтеграції. Пріоритетні завдання сфор
мульовані так: «Завершення процесу набуття членства України
в СОТ, започаткування переговорів з ЄС про зону вільної торгівлі
між Україною та ЄС, а також взаємовигідна співпраця з НАТО та
набуття повноправного членства в НАТО. Ухвалення рішення про
вступ України до НАТО за наслідками всеукраїнського референду
му». Крім того, — «ухвалення нормативних актів і законів Украї
ни, необхідних для приєднання України до Плану дій щодо набуття
членства (ПДЧ) в НАТО та неухильне виконання цього Плану» та
«ухвалення Закону України «Про засади зовнішніх зносин», по
ложення якого мають, серед іншого, підтвердити як незмінність
курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, кін
цевою метою якого є членство нашої держави у НАТО та ЄС, так
і стратегічну важливість розбудови рівноправних і взаємовигід
них відносин з Російською Федерацією, Польщею та США»
95
.
Важливим доповненням до документів, що окреслюють розумін
ня провідними гравцями ключових питань зовнішньої політики,
стала стаття Юлії Тимошенко «Стримування Росії», надрукована
371
Аналітичні доповіді
в журналі Foreign Affairs, № 3 (травень — червень) за 2007 рік.
У ній міститься жорстка критика курсу згортання демократії та
прагнення Росії домінувати і позначається український підхід до
цієї проблеми: «Україна може допомогти Європі і США створити
життєздатну структуру, в рамках якої Росії буде забезпечено на
дійне існування. Нашою долею не має стати становище усіма за
бутої межової області чи мосту між так званим пострадянським
простором «керованої демократії» і реальними демократіями Захо
ду. Укріплюючи свою незалежність, ми будемо сприяти зміцнен
ню європейського миру та єдності, давати відсіч корумпованому
капіталізму і беззаконню, що стали нормою на пострадянському
просторі»
96
. Якщо врахувати в комплексі напрацювання БЮТ ос
таннього періоду, то доводиться констатувати, що ця політична
сила є лідером з креативності і просунулася далі інших у розроб
ці перспективної зовнішньополітичної стратегії, яка, втім, має
бути підтримана системними внутрішніми перетвореннями.
Хронічна політична нестабільність і загострення стосунків між
провідними гравцями протягом 2008 р., так само, як і міжна
родні події, позначили подальше загострення суперечок навколо
питань зовнішньої політики. При цьому стали більш зрозумілими
позиції окремих політичних сил на етапі наближення чергового
виборчого циклу. Очолювана Володимиром Литвином Народна
партія в своїй програмі, ухваленій у новій редакції у листопаді
2007 р., не приділила питанням зовнішньої політики спеціальної
уваги. В ній лише декларується «здійснення зовнішньої політики
виключно на основі національних інтересів; регулярне викорис
тання механізму прямого народовладдя — проведення референ
думів з ключових питань внутрішньої та зовнішньої політики»
97
.
Але дискусії навколо конфлікту між Грузією та Росією та новий тур
неофіційних переговорів навколо формування парламентської
коаліції сприяли проясненню зовнішньополітичних пріоритетів
Блоку Литвина. Вони, зокрема, полягають у підтримці європейсь
кого підходу — «плану СаркозіМедведєва», принципу територіаль
ної цілісності держав — без будьяких винятків. Крім того, було
сформульовано такі позиції: «питання умов перебування Чорно
морського флоту на території України врегульовується двосторон
німи міжурядовими угодами; після завершення перебування ЧФ
на території України не допускається розташування в ній інозем
них військових баз; входження України в міжнародні військово
політичні союзи виключно за результатами всеукраїнського ре
372
Сучасна українська політика
ферендуму»
98
. Володимир Литвин також виявив спокійне негатив
не ставлення до євроатлантичної інтеграції: «Людям слід дати
інформацію для роздумів. І якщо для консолідації держави краще
нейтральний статус, то він повинен бути. Якщо не буде внутріш
ньої стабільності, «милиці» від НАТО нам не допоможуть. НАТО
не вирішило внутрішні проблеми жодної країни
99
. Один з найбільш
помітних представників Блоку Литвина, народний депутат Сергій
Гриневецький, трактує позицію українського керівництва відвер
то антиросійською, ворожою стратегічному партнеру, адресує йому
звинувачення у порушенні Договору про дружбу, співробітницт
во і партнерство між Україною та Російською Федерацією
100
.
42 з’їзд КПУ, що відбувся у Києві у червні 2008 р., додав ра
дикалізму в позицію цієї політичної сили. У Політичному звіті ЦК
стверджується, що намагання підпорядкувати Україну НАТО —
це невідворотне погіршення стосунків зі стратегічним партнером
та братнім слов’янським сусідом Росією. Вищий форум партії
відзначився застосуванням вуличної лексики — «маріонетковий
вашингтонський ставленик Ющенко», «відродження режимом
Ющенка неонаціоналізму і неонацизму», поєднанням таких
оцінок, як антикомунізм та ксенофобія. Пріоритетними цілями
були, зокрема, «входження України до Єдиного економічного прос
тору (ЄЕП) з Росією, Білоруссю і Казахстаном; перегляд умов, на
яких Україна вступила до СОТ». Лідер комуністів Петро Симо
ненко заявляє: «Ми виходимо з того, що вступ України в Північно
атлантичний альянс суперечить національним інтересам України,
перетворює її в недружню, якщо не ворожу, Росії державу».
Симптоматично, що він, спираючись на геополітичні аргументи,
знаходить різницю між командою Віктора Ющенка та Партією
регіонів: «ПроНАТОвський, проамериканський курс відображає
істинну сутність ющенківського режиму — антинаціональної
влади найреакційніших компрадорських олігархічних і націонал
шовіністичних сил». Лідери збанкрутілого антинародного режи
му об’єднують свої зусилля в одному — роздмухуванні антикому
ністичної і русофобської істерії»
101
. Позачерговий з’їзд КПУ, що
відбувся у жовтні 2008 р., додав деталей у плани протидії вступу
України до НАТО і підтвердив основне завдання у сфері зовніш
ньої політики — законодавче закріплення позаблоковості
102
.
Восени 2008 р. на тлі критичних оцінок політики Росії з боку
Президента Віктора Ющенка ще більший проросійський ухил
продемонстрував Віктор Янукович. Його пропозиція визнати не
373
Аналітичні доповіді
залежність Абхазії та Південної Осетії видавалася серйозною по
милкою, адже дорівнювала відмові від підтримки хоча б частко
во збалансованого курсу. Надалі він частково нівелював таке вра
ження за рахунок багатовекторної критики дій влади. У вересні
в інтерв’ю він завив: «Нам потрібен мир. Україна не має брати
участі у чужих війнах. Тому наша позиція проста й зрозуміла:
у сфері зовнішньої політики забезпечити Україні статус позаблоко
вої держави. Спроби нинішнього керівництва втягнути нас у НАТО
загрожують небезпечною напруженістю у стосунках з Російською
Федерацією. Це не потрібно ані нам, ані Європі. Саміт Україна —
ЄС, що закінчився, дав однозначну відповідь, хто насправді галь
мує євроінтеграційний процес»
103
. Є ознаки того, що позиція Партії
регіонів не є консолідованою і може виявитися більш гнучкою та
багатоманітною, але її лідер вже не плекає надій посилення авто
ритету на Заході і переважно концентрується на тому, щоб збе
регти увагу з боку Москви, конкуруючи в цьому з Юлею Тимо
шенко. В серпні 2008 р., коментуючи реакцію офіційного Києва
на конфлікт на Південному Кавказі, Віктор Янукович констату
вав, що підтримка Грузії призвела до перетворення відносин
з Росією на ворожі
104
.
Протягом 2008 р., особливо у його другій половині, Президенту
В.Ющенку доводилося неодноразово коментувати свій курс стосов
но Росії. Здебільшого це було пов’язано з реакцією РФ на спроби
офіційного Києва активізувати євроатлантичну інтеграцію.
У червні Державна дума Російської Федерації схвалила заяву,
в якій пропонує керівництву країни у разі приєднання України
до Плану дій щодо членства в НАТО або форсування вступу до Аль
янсу вважати це її одностороннім виходом з Договору про дружбу,
співпрацю і партнерство і розглянути питання про вихід Росії з цьо
го договору
105
. Оцінюючи таку перспективу, Президент України
назвав великою політичною помилкою спроби перегляду Договору
між Україною і Росією. Він наголосив, що Україна відповідально
ставиться до відносин з РФ: «Ми розцінюємо ці відносини, як
відносини між двома сусідами, вічними сусідами. Ми будуємо їх
на принципах, які засвідчують як на державному, так і на людсько
му рівні велику повагу до російської держави, російського народу».
Водночас він зазначив, що «не все залежить від української сто
рони», і наголосив, «що Україна є суверенною державою і тому
вибудовуватиме свою зовнішню політику, виходячи із національ
них інтересів». Зважаючи на занепокоєність Москви, Віктор Ющен
374
Сучасна українська політика
ко підкреслив, що «Україна будує свою політику не проти третьої
сторони, не проти будьякого сусіда, зазначивши, що на території
України не буде розміщено жодних військових баз інших країн,
і також підтвердив готовність України надати відповідні гарантії
на найвищому рівні, «щоб відвести будьякі підозри»
106
.
Російська тема безпосередньо вплинула на стосунки всередині
парламентської коаліції. Підкреслено антиросійська позиція, яку
зайняла президентська фракція, створила значний тиск на БЮТ,
який, до того ж, був звинувачений у здачі національних інтересів
Кремлю. У вересні 2008 р. Політрада партії «Наша Україна» ух
валила «Програмні принципи діяльності нової парламентської
коаліції», тобто умови, на яких вони збиралися вести переговори
про створення нової коаліції, що були адресовані БЮТ, а також Бло
ку Литвина. В документі містилися такі умови захисту державно
го суверенітету та національних інтересів: «засудити акт воєнної
агресії Російської Федерації проти Грузії. Вимагати невідкладно
го відновлення територіальної цілісності Грузії шляхом виведен
ня всіх російських військ із суверенної території Грузії.
Засудити використання суверенної української території для
здійснення воєнного нападу Чорноморського флоту Російської Фе
дерації на Грузію — державусоюзника України в системі ГУУАМ».
Також були сформульовані додаткові вимоги щодо контролю та
обмежень перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі.
Окрема група пунктів стосувалася «забезпечення державної неза
лежності України шляхом входження до системи колективної без
пеки Північноатлантичного альянсу — НАТО»
107
. Такий підхід
не сприяв консолідації політичних сил і лише зафіксував поглиб
лення розходжень у розумінні зовнішньополітичних пріоритетів
та можливостей їх реалізації. У практичному плані Голові уряду
доводилося докладати зусиль, аби компенсувати складності у сто
сунках з Росією, які виникали внаслідок браку розуміння і дові
ри між Віктором Ющенком та вищим російським керівництвом.
Висновки
Загалом провідні політичні сили помітно просунулися в розроб
ці зовнішньополітичних частин своїх програмних документів.
Досвід останнього періоду, що пов’язаний з їх взаємодією, сприяв
пошукам і розширенню спільного бачення ключових питань участі
375
Аналітичні доповіді
країни в міжнародних справах. Загальною тенденцією є зростан
ня патріотизму і виразнішої артикуляції національних інтересів
та пріоритетів. Проте це тільки гіпотетично наближає до форму
вання концептуальних засад адекватної та перспективної зовніш
ньополітичної стратегії. Повною мірою це стосується й вироблен
ня ефективного курсу у відносинах з Російською Федерацією.
Сформулювати раціональний підхід до розвитку взаємовигід
них стосунків з Росією не змогли ані демократична, ані антикри
зова коаліції. Перша не знайшла засобів реалізації власних ідей.
Обраний Президентом Ющенком курс на завоювання геополітич
ної свободи, а отже, виходу зпід домінуючого впливу Росії, не
набув достатньої внутрішньої підтримки. Очевидно, що він не міг
швидко привести до успіху, тим більше, що не супроводжувався
необхідними діями щодо реформування та перебудови економіч
ної сфери. Друга зіткнулася з тим, що ані стратегія, побудована
на характерному для ортодоксальних лівих антизахідництві, ані
«бізнесовий прагматизм» сьогодні вже непридатні. Тим більше,
що інтереси такої потужної сили, як Партія регіонів, не можуть
замикатися на Росії і потребують збалансованого зовнішньопо
літичного курсу. Орієнтація на Росію не є потужним об’єднавчим
чинником. Порозуміння між окремими політичними силами тут
можливе лише щодо окремих аспектів. Доводиться констатува
ти, що всі політичні команди змушені шукати нову стратегію та
лінію поведінки щодо Росії.
Україна ще дуже далека від того стану, коли зовнішня політика
держави у принципових рисах стає незалежною від результатів
виборів. Зміни до Конституції, перерозподіл повноважень та вдо
сконалення механізмів взаємодії між гілками влади, що обговорю
ються, можуть лише частково вирішити цю проблему. Розбіжності
у позиціях провідних політичних гравців усе ще залишаються
глибокими, а їх прагнення втримати прихильність електорату на
сучасному етапі не сприяє їх подоланню. Усе це утруднює і послаб
лює будьякі союзи і домовленості про співпрацю, не дозволяє
сподіватися на той рівень конструктивності, який міг би забезпе
чити стабільність і передбачуваність. Глибина внутрішніх проб
лем зумовлює відповідну концентрацію уваги та зусиль. Пік дещо
штучної присутності зовнішньополітичних мотивів у внутрішньо
політичних процесах скоріше за все минув. Сама зовнішня політика
сьогодні теж не має в резерві жодних реальних кроків, ініціатив,
підстав для досягнення вагомих результатів. Українськоросійські
376
Сучасна українська політика
відносини та євроатлантична інтеграція і надалі знаходитимуться
під суперечливим впливом гострої політичної боротьби. Очевид
но, що Україна сама потребує переформатування влади і оновлен
ня еліти, аби питання про зміст і ресурси захисту національних
інтересів було прояснене. Провідні політичні сили мають еволю
ціонувати і знайти формулу взаємодії на основі патріотизму та
демократичних цінностей. Наразі слід очікувати, як інтенсивні
внутрішні процеси перетворять основу для артикуляції зовніш
ньополітичних пріоритетів. Історичні рішення, які здатні ради
кально змінити геополітичні координати та роль України в системі
міжнародних відносин, відкладаються і, скоріше за все, будуть
ухвалюватися вже на новому етапі національного розвитку, коли
для цього складуться реальні умови.
1
Дані накопичуються в архіві Фонду за адресою: www.fom.ru
2
Лапкин В. Вглядываясь друг в друга // Отечественные записки. —
2007. — №1 (34).
3
Дані знаходяться в архіві «Левада–центру» за адресою: www.levada.ru
4
Дані знаходяться в архіві КМІСу за адресою: www.kiis.com.ua
5
Дані знаходяться в архіві ВЦИОМ за адресою: www.wciоm.ru
6
Дивись: www.eurasiamonitor.org чи на сайті компанії, що виконує
емпіричний етап в Україні та розповсюджує звіти: www.rb.com.ua
7
Доступний масив даних у форматі SPSS: www.europeansocialsurvey.org
8
Архів соціологічних опитувань за адресою: www.razumkov.org.ua
9
Пресрелізи за адресою www.niss.gov.ua
10
Дані доступні за адресою: www.iirus.com
11
ВЦИОМ: Прессвыпуск № 148 от 24 декабря 2004 года по адресу
www.wciоm.ru
12
Сподівання на іншу Україну. Президентські вибори2004 та навколо
них: думки, настрої, оцінки людей. — Київ, 2005.
13
Українське суспільство 1994–2005. Динаміка соціальних змін. —
Київ, 2005. — С. 633.
14
Доступний на сайті ФОМу бюлетень «Доминанты. Поле мнений». —
2008. — 18 августа. — № 37.
15
Пресреліз «Левада — центру» від 11.08.2008.
16
Пресреліз «Левада — центру» від 07.12.2007.
17
Пресреліз «Левада — центру» від 23.08.2007.
18
Пресреліз «Левада — центру» від 04.05.2007.
19
ВЦИОМ: Прессвыпуск № 671 от 11 апреля 2007 года по адресу
www.wciоm.ru
377
Аналітичні доповіді
20
Пресреліз «Левада — центру» від 21.08.2008.
21
Пресреліз «Левада — центру» від 04.05.2007.
22
ВЦИОМ: Прессвыпуск № 961 от 23 мая 2008 года по адресу www.wciоm.ru
23
Пресреліз від 27 серпня 2008 року за адресою: www.iirus.com
24
Українське суспільство 1994–2005: соціологічний моніторинг. — Київ,
2005. — С. 132.
25
Національна безпека і оборона. — 2006. — № 5 (77). — С. 72.
26
Опитування Центру Разумкова у жовтні 2007 року. Архів соціологіч
них опитувань за адресою: www.razumkov.org.ua
27
Опитування Центру Разумкова у жовтні 2006 року. Архів соціологіч
них опитувань за адресою: www.razumkov.org.ua
28
Архів соціологічних опитувань за адресою: www.razumkov.org.ua
29
Пресреліз від 27 серпня 2008 року за адресою: www.iirus.com
30
Пресреліз КМІСу від 25 вересня 2008 року.
31
Опитування Центру Разумкова у серпні 2008 року. Архів соціологіч
них опитувань за адресою: www.razumkov.org.ua
32
Опитування спільно з газетою «Сегодня». Пресреліз від 20 серпня
2008 року за адресою: www.rb.com.ua
33
Мнения и взгляды населения Украины в августе 2008 года. База дан
ных ФОМ / Украина. Поле мнений — www.fom.ru
34
Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг. — Київ,
2006. — С. 438–439.
35
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України: www.cpcf
pu.org.ua Зведені дані опитування експертів у галузі зовнішньої та безпеко
вої політики України, її міжнародного становища. Експерти могли обирати
до трьох варіантів відповіді.
36
Право вибору: Президент України — 1999. Вибори Президента Ук
раїни. — Київ, 1999. — С. 59.
37
http: //www.cvk.gov.ua/pls/vp1999/webproc0
38
http: //www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011
39
Там само.
40
Доповідь «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році». —
Київ. 2006. Підготовлена в рамках виконання Розпорядження Президента
України від 19 липня 2005 року № 1122/2005рп «Про підготовку щорічно
го Послання Президента України до Верховної Ради України». — С. 138.
41
http://www.president.gov.ua/news/data/11_6001.html
42
http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6POO1
43
http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/printblob?pf7171=18&kodvib=600
44
http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001
45
http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/printblob?pf7171=18&kodvib=600
378
Сучасна українська політика
46
http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001
47
Там само.
48
www.kpu.net.ua/modules.php?name=page&go=page&pid=70
49
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp1999/webproc0
50
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011
51
Див.: Резолюция Исполкома Совета СКПКПСС «О совместной борьбе
коммунистических партий с антикоммунизмом и за повышение активности
масс при проведении протестных акций и виборных кампаний» (Москва,
22 апреля 2006 года).
52
Право вибору: політичні партії та виборчі блоки. Вибори до Верховної
Ради України 1998. — С. 39–41.
53
http: //www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/printblob?pf7171=140&kodvib=400
54
http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/printblob?pf7171=2&kodvib=600
55
www.kpu.net.ua/zanarodovladdjagetdiktaturu/
56
Див.: Обращение внеочередного XVI съезда КПУ к избирателям:
http://kpu.net.ua/obratschenievneocherednogoxlisezdakommunistich
eskojpartiiukrainikizbirateljam/
57
http:// kpu.net.ua/wpcontent/uploads/2007/03/konstitutsiya.doc
58
Там само.
59
Детальніше див.: Українські ліві: між ленінізмом і соціалдемок
ратією. — Київ, 2000. — С. 76–77, 142–149.
60
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp1999/webproc0
61
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011
62
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2006/printblob?pf7171=26&kodvib=600
63
htt://spu.in.ua/ua/news/8347
64
«Права і владу — місцевим громадам! Програма Соціалістичної партії
України — 2007»
65
http:// www.spu.in.ua/ua/mova/8595
66
www.partyofregions.org.ua
67
http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/printblob?pf7171=195&kodvib=400
68
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011
69
http://www.cvk.gov.ua/pls/vpd2006/printblob?pf7171=4&kodvib=600
70
http://www.partyofregions.org.ua/preastwest/46b4844cddc5c/
71
http://www.partyofregions.org.ua/feedback/426e388594d61/42a990279e62a
72
http://razom.lviv.ua/index.php?cont=docs&did=2
73
http://www.cvk.gov.ua/pls/vpd2006/printblob?pf7171=4&kodvib=600
74
http://www.razom.org.ua/ua/static/programme/
75
http://www.cvk.gov.ua/pls/vpd2002/printblob?pf7171=204&kodvib=400
76
http://www.byut.com.ua/ukr/about_a_party/foundations
77
http://www.cvk.gov.ua/pls/vpd2006/printblob?pf7171=23&kodvib=600
379
Аналітичні доповіді
78
http://www.byut.com.ua/ukr/publications/documents20
79
http://www.kraina.org.ua/index.php?pageid=16
80
Там само.
81
Центр Разумкова. Схід і Захід України в контексті виборчої кампанії —
2006: відмінності, протиріччя, перспективи єднання. Інформаційноаналітич
ні матеріали до «круглого столу» (Київ, березень 2006. — С. 16).
82
http:// www.president.gov.ua/news/data/11_6001.html
83
http://www.byut.com.ua/ukr/publications/documents4
84
Там само.
85
Там само.
86
http:// www.president.gov.ua/news/data/11_8510.html
87
http://pravda.com.ua/_site/html/Ugoda.doc
88
Там само.
89
http://www.spu.in.ua/ua/documents/4499
90
http:// www.president.gov.ua/done_img/files/universal0308.html
91
http:// www.president.gov.ua/news/data/11_9776.html
92
http://www.byut.com.ua/ukr/publications/documents17
93
Там само.
94
http:// www.razom.org.ua/docs/ugoda.doc
95
Там само.
96
Цит. за: Россия в глобальной политике. — 2007. — № 3: http:// www.glo
balaffairs.ru/numbers/26/7701.html
97
http://narodna.org.ua/news/2007/11/16/4631/
98
http://www.unian.net/ukr/news/news274840.html
99
http://www.unian.net/ukr/news/news280840.html
100
Гриневецкий С. Деятельность украинского руководства в последние
годы противоречит не только духу, но и букве Большого Договора с Росси
ей: http://narodna.org.ua/news/2008/10/17/5885
101
Політичний звіт Центрального Комітету Комуністичної партії України:
http://kpu.net.ua/xliiz%D1%97zdkomparti%D1%97ukra%D1%97ni/
102
«О политической ситуации в Украине и задачах партийных организаций
в святи с внеочередными выборами народных депутатов Украины». Доклад
П.Н.Симоненко на 43ем внеочередном съезде Компартии Украины http://
kpu.net.ua/documents/
103
Інтерв’ю «Комсомольской правде в Украине» 12.09.2008: http://kp.ua/
daily/120908/54876/
104
Янукович Віктор. Три кроки, які слід негайно зробити, аби вступити на
шлях стабільності і розвитку // Дзеркало тижня. — 2008. — 23 серпня. — № 32.
105
http://www.newsru.ua/ukraine/04jun2008/gosdymma.html
106
http://www.expres.ua/articles/2008/06/05/26799/
107
http://www.nuns.com.ua/news/4750/
380
Сучасна українська політика