Левенець Ю.А. (гол. ред) Сучасна українська політика. Аналітичні доповіді Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України
Подождите немного. Документ загружается.
Ще одним свідченням підвищення матеріального забезпечення
населення АР Крим є поліпшення структури витрат домогоспо
дарств. Втім, більш ніж половину своїх ресурсів домогосподар
ства, як і раніше, спрямовують на харчування, що є індикатором
загального низького рівня життя населення. Так, 2007 року питома
вага витрат на харчування становила 54,3 проти 53,2% по країні
в цілому. Проте населення Криму дещо більшу частку ресурсів
спрямовує на купівлю непродовольчих товарів, як порівняти з се
редніми для України даними.
Зіставлення вартості стандартного продуктового кошика
з темпами зростання реальної заробітної плати кримчан свідчить
про існування нерівномірної тенденції. 2007 року темпи зростання
вартості продуктового кошика значно випереджали темпи зростан
ня реальної заробітної плати. Загалом динаміка за 1999–2007 роки
демонструє тенденцію зростання купівельної спроможності дохо
дів як працюючого населення, так і пенсійних виплат непраце
здатних осіб. Проте рівень купівельної спроможності залишаєть
ся на порівняно низькому рівні: 1999 року на середню місячну
заробітну плату в Криму можна було купити 1,87 продуктових
кошиків, 2007 року — 3,41. На середню пенсію 2007 року кримча
ни могли придбати 2,1 продуктового кошика.
Порівняльна характеристика купівельної спроможності заро
бітної плати та пенсії населення АРК та населення України в ці
лому свідчить, що рівень купівельної спроможності середньомі
сячної заробітної плати по Україні за 1999–2007 роки постійно
перевищував показник по Криму. Водночас купівельна спромож
ність середньої пенсії кримчан була до 2007 року навіть вищою,
ніж по Україні в цілому.
За показником диференціації доходів населення АРК входить
до групи регіонів з вищими значеннями, ніж середній по Україні
рівень. Рівень бідності населення в АР Крим становить 29,7%,
а по Україні в цілому — 27,3% (дані за 2007 рік).
Земельні питання. За даними Рескомзему, земельний фонд Ав
тономної Республіки Крим становить 2,608 млн га, у тому числі:
земель сільськогосподарського призначення — 1,86 млн га; земель
промисловості, транспорту, оборони, зв’язку тощо — 69 тис. га;
земель водного фонду — 222 тис. га; земель лісового фонду —
256 тис. га; земель житлової та громадської забудови — 65 тис. га;
земель природнозаповідного фонду — 127 тис. га; інших земель —
9 тис. га.
391
Аналітичні доповіді
Усього при реформуванні аграрнопромислового комплексу
Криму були роздержавлені землі 249 підприємств, внаслідок чого
близько 1,1 млн га сільських угідь були передані у власність селян.
Згідно з офіційними даними, частка репатріантів, що так або
інакше одержали земельні ділянки після 1989 р., серед загальної
чисельності дорослого населення становить 15,2%. Частка репат
ріантів старших за 18 років дорівнює 10,9% від загальної кіль
кості дорослого населення півострова. На одну сім’ю з раніше де
портованих в середньому припадає 2,16 ділянки землі середньою
площею 2,75 га, а зсеред недепортованих — 1,2 ділянки / 1,98 га.
На одну дорослу людину (старшу за 18 років) з депортованих при
падає 0,69 ділянки загальною площею 0,88 га, недепортованих —
0,47 ділянки загальною площею 0,78 га.
Сільська місцевість. У середньому по сільських районах авто
номії на одну сім’ю з депортованих припадає по 2,36 ділянки за
гальною площею 3,59 га, для сімей недепортованих — 2,41 за
гальною площею 4,92 га. Багато в чому це пояснюється тим, що
депортовані не могли повною мірою брати участь в розпаюванні
сільськогосподарських земель. На одну людину зпоміж депорто
ваних припадає по 0,53 ділянки загальною площею 0,80 га, а не
депортованих — 0,80 ділянки загальною площею 1,64 га. На одну
дорослу людину зпоміж депортованих (старшу 18 років) припа
дає по 0,75 ділянки загальною площею 1,14 га, а недепортованих —
0,92 ділянки загальною площею 1,88 га. Забезпеченість ділянка
ми для будівництва і обслуговування житлового будинку є такою:
на одну сім’ю з депортованих у сільській місцевості Криму при
падає 1,27 ділянки, недепортованих — 0,91.
Міська місцевість. Інша картина у забезпеченні земельними
ділянками в містах. Це пов’язано з двома обставинами: поперше,
городяни не брали участь в розпаюванні сільськогосподарських
земель, а подруге — житлова проблема вирішується тут в основ
ному за рахунок багатоповерхового будівництва, а не за рахунок
виділення землі для індивідуального житлового будівництва.
Так, у середньому по містах Криму на одну сім’ю з раніше депор
тованих припадає по 1,54 ділянки загальною площею 0,18 га, на
одну сім’ю недепортованих — 0,40 загальною площею 0,06 га. На
одну людину з депортованих в містах припадає по 0,38 ділянки
загальною площею 0,04 га, а з недепортованих — 0,14 ділянки
загальною площею 0,02 га. На одну дорослу людину (старшу 18 ро
ків) зпоміж депортованих припадає по 0,51 ділянки загальною
392
Сучасна українська політика
площею 0,06 га, а зсеред недепортованих — 0,16 ділянки загаль
ною площею 0,02 га. Для індивідуального житлового будівницт
ва в містах на одну сім’ю депортованих припадає 1,41 земельної
ділянки, у т. ч. у м. Сімферополі — 3,58 ділянки, м. Ялті — 2,43,
м. Керчі цей показник становить 0,20, м. Джанкої — 0,41, м. Са
ки — 0,57.
Найвищий рівень забезпеченості ділянками як депортованих,
так і недепортованих громадян — у регіонах Південного берега
Криму і в Степовій частині Криму (див. нижче Табл. 1). У першо
му внаслідок своєї привабливості, у другому — за наслідками па
ювання близько 1 млн га сільськогосподарських земель і переда
чі їх у власність селянам.
Таблиця 1
Забезпеченість міських сімей ділянками для будівництва житла,
за районами Криму, станом на 1.01.2006, одиниць
Джерело: Рескомзем АР Крим
Рівень забезпеченості землею найбільший у Степовій і Перед
гірній частинах Криму, де на одну людину припадає: серед депор
тованих — від 0,38 до 1,04 га, недепортованих — від 0,85 до 1,09 га
(див. нижче Табл. 2).
393
Аналітичні доповіді
на 1 сім’ю на 1 особу
на 1
дорослого
Раніше
депортовані та
їхні нащадки
Решта населення
Криму
Раніше
депортовані та
їхні нащадки
Решта населення
Криму
Раніше
депортовані та
їхні нащадки
Решта населення
Криму
Південний берег 2,40 0,33 0,47 0,11 0,62 0,13
Передгірні райони 2,03 2,20 0,43 0,71 0,59 0,82
Сімферополь 1,58 0,34 0,41 0,12 0,57 0,14
Степова частина Криму 2,35 1,57 0,57 0,52 0,81 0,63
У середньому по Криму 2,16 1,20 0,49 0,40 0,69 0,47
Таблиця 2
Забезпеченість міських сімей ділянками для будівництва
житла, за районами Криму, станом на 1.01.2006, га
Джерело: Рескомзем АР Крим
У 2005–2006 роках почалася друга хвиля самозахоплень, ви
кликана внутрішньою міграцією кримських татар. Свого піку само
захоплення досягли в середині 2006 року. Було самовільно зайня
то 501 га землі в м. Сімферополі, частина з якої вже була раніше
надана пільговій категорії громадян під багатоповерхову забудову.
У Сімферопольському районі на території Добрівської, Перовської,
Трудівської, Укромнівської, Чистенської сільських рад і Мирнівсь
кої, Молодіжненської, Миколаївської селищних рад здійснено
самозахоплення 1023 га земель сільськогосподарського призна
чення, що належать в основному Мінагрополітики України і Ук
раїнській академії аграрних наук. На виділення цієї землі під за
будову потрібна згода Мінагрополітики України і УААН, а також
Верховної Ради України (див. Табл. 3).
Всього на отримання землі у вказаних регіонах претендують
15,6 тис. осіб, зокрема 13 тис. осіб зсеред кримських татар, біль
шість з яких є жителями інших регіонів Криму. При цьому нама
гаються реалізувати свої земельні запити шляхом самозахоплень
не тільки кримські татари, а й громадяни інших національ
ностей.
394
Сучасна українська політика
на 1 сім’ю, га на 1 особу, га
на 1 до"
рослого, га
Раніше
депортовані та
їхні нащадки
Решта населення
Криму
Раніше
депортовані та
їхні нащадки
Решта населення
Криму
Раніше
депортовані та
їхні нащадки
Решта населення
Криму
Південний Берег 0,24 0,08 0,05 0,03 0,06 0,03
Передгірні райони 1,80 2,64 0,38 0,85 0,52 0,99
Сімферополь 0,11 0,02 0,03 0,01 0,04 0,01
Степова частина Криму 4,30 3,32 1,04 1,09 1,47 1,33
У середньому по Криму 2,75 1,98 0,63 0,66 0,88 0,78
Таблиця 3
Участь міського населення Криму
в самозахопленнях земельних ділянок, 2007 рік
Висновки та рекомендації
Потенціалом подальшого соціальноекономічного розвитку
автономії є ефективне використання земельних ресурсів, рекре
аційних та туристичних можливостей, а також трудового й інте
лектуального потенціалу населення.
Зниження рівня життя більшості населення, практично не
минуче упродовж 2009 (а можливо, і 2010) року, у поєднанні зі
значним здешевленням гривні по відношенню до більшості світо
вих валют можуть спричинитися до стабілізації (або навіть пев
ного зростання) попиту на курортні послуги Криму.
395
Аналітичні доповіді
Назва місцевих
рад
Вимагають виділення
землі (беруть участь
у самозахопленнях), осіб
З них жителі інших
регіонів Криму, % до
загальної кількості
репатріанти
інші націо"
нальності
репатріанти
інші націо"
нальності
м. Сімферополь 3068 1375 5,6 0
Домбрівська
сільрада
673 414 71,9 9,4
Мирнівська
селищрада
3136 285 95,5 44,9
Молодіжненська
селищрада
800 150 94,4 66,7
Миколаївська
селищрада
565 35 93,8 42,8
Перовська
сільрада
304 0 87,8 0
Трудівська
сільрада
675 0 78,9 0
Укромнівська
сільрада
356 379 80,6 82,0
Чистенська
селищрада
3477 0 91,0 0
Всього: 13054 2638 70,4 22,7
Окремою проблемою в Криму є володіння та користування зем
лею. Збереження мораторію на продаж землі сільськогосподарсь
кого призначення і відсутність належної системи захисту прав
землевласників призводить до масової практики здачі земельних
паїв в оренду за символічну плату — одну гривню за гектар землі на
рік. Однак запровадження вільного продажу землі сільськогос
подарського призначення може спричинити багато інших соціаль
ноекономічних проблем (зокрема, поява великих землевласників
латифундистів призведе до кардинальних соціальних зрушень),
і до такого кроку варто вдаватися лише після всебічного вивчен
ня цього питання, оцінки його наслідків і належної підготовки.
Але захистити права власників земельних паїв, значна частина
яких не має ані належних знань, ані можливостей господарюван
ня, є прямим завданням влади.
Передача громадянам у власність їхніх присадибних, дачних та
інших дрібних земельних ділянок сприяє суспільнопсихологічній
стабілізації, формуванню впевненості у неможливості їх примусо
вого відчуження. Одночасно зі становленням прошарку дрібних
землевласників зростає інвестиційна активність населення. Влас
никами ділянок в Криму стають не тільки кримчани та мешканці
інших регіонів України, а навіть, всупереч чинному законодавству,
іноземні громадяни. Стрімке зростання цін на земельні ділянки
в містах та курортних селищах породжує будівельний бум. Це не
тільки збільшує цілорічний попит на робочу силу, що є вкрай важ
ливим для регіону, а й відкриває перспективи для прискореного
розвитку інфраструктури курортного Криму.
Однак те, що земельну реформу було проведено без достатнього
урахування особливостей Криму, зокрема процесу повернення ра
ніше депортованих, спричинило зростання соціальної, в тому числі
міжетнічної напруги. Сприяла цьому первинна практика наділен
ня паями лише членів КСП, оскільки члени КСП становили лише
третину всіх селян і шосту частину кримських татар, що мешкали
в селах. Попри надання репатріантам зпоміж депортованих землі
з держрезерву (з цією метою було додатково виділено 200 тисяч гек
тарів), середній розмір ділянки у представників цієї групи населен
ня не перевищує 2 гектарів (середній розмір земельного наділу
колишнього члена КСП в автономії становить 5–7 гектарів, а слу
жбове становище окремих громадян дало їм можливість отримати
до 25 гектарів кращих земель). Крім того, надані депортованим
землі переважно є менш родючими, незручними та далеко розта
396
Сучасна українська політика
шованими. Перспектива запровадження податку на власність по
требує якомога швидкого проведення інвентаризації земельних
ділянок і створення земельного кадастру в цілому — без цього не
можна визначити більшменш точно вартість об’єкта нерухомості.
На жаль, ця робота здійснюється вкрай повільно, частково через
брак коштів. За оцінками, її буде завершено через 10–12 років.
Відсутність належного обліку вже наданих ділянок і незапро
вадження жорстких правил землекористування заохочує спеку
ляцію, намагання повторного отримання нових ділянок. Неви
значеність територіальних кордонів населених пунктів заохочує
практику ручного управління, відкриває можливості корупції.
Все це неминуче провокує самозахоплення.
За відсутності повноцінного ринку, який і визначить реальні
ціни на землю, ставки земельного податку та оренди залишаються
істотно заниженими. Звільнення значної частини рекреаційних за
кладів від сплати навіть такого штучно заниженого податку спри
чиняє щорічну втрату бюджетом Криму 15–20 мільйонів доларів.
Фінансовоекономічна криза неминуче торкнеться і Криму.
І хоча її наслідки, ймовірно, будуть не такими загрозливими, як
у монопромислових містах східних регіонів країни, масштабне
безробіття стане помітною ознакою ринку праці у найближчій
перспективі. На відміну від інших регіонів у Криму доцільно збе
регти і навіть розширити практику виплати авансом допомоги по
безробіттю для відкриття власної справи, оскільки саме тут є знач
ний потенціал ефективного розвитку сфери послуг. Широке запро
вадження громадських робіт і залучення до їх фінансування коштів
Фонду страхування громадян у разі безробіття може забезпечити
вкрай необхідне прибирання території курортів, упорядкування
вулиць, парків тощо.
Привабливість регіону, зумовлена його природнокліматичними
особливостями, залишає можливості для залучення зовнішніх
інвестицій. І хоча навряд чи в найближчій перспективі можна роз
раховувати на значний приплив капіталу, все ж необхідно спро
бувати задіяти бодай невеликі вкладення. З цією метою можна
запровадити поширені в світі стимули.
Зокрема, ефективні результати дають так звані податкові кані
кули, упродовж яких інвестор звільняється від сплати місцевих
(а в ряді випадків і центральних) податків.
Вкрай необхідною є трансформація тарифів на воду, газ та елект
роенергію — йдеться про підвищення тарифів для населення
397
Аналітичні доповіді
(з забезпечення належного захисту найбідніших верств) одночас
но зі зниженням для підприємств.
Перспективним напрямом для Криму є розвиток — бодай екс
периментальний — альтернативних джерел енергії: сонячної, віт
рової тощо. З цією метою може бути широко задіяний потенціал
бюджетних наукових установ, зокрема Національної академії на
ук України.
Таким чином, основними напрямами реалізації політики
мають бути:
– Сприяння економічному розвитку регіону.
– Недопущення поширення масового безробіття та бідності.
– Запобігання надмірному майновому та соціальному розша
руванню населення.
– Удосконалення системи соціального захисту, зокрема шля
хом підвищення її адресності.
– Стимулювання економічної та підприємницької активності
населення, сприяння малому бізнесу.
– Створення умов для рівного доступу до якісних соціальних
послуг, зокрема — послуг освіти.
– Сприяння рівному представництву представників різних
національностей у сфері управління.
– Усунення етносоціальних бар’єрів висхідної соціальної мо
більності.
398
Сучасна українська політика
Додаток
Таблиця 1
Розподіл найчисленніших етнічних груп у складі територіальних громад АР Крим за харак"
тером праці — розумовим та фізичним *
(за матеріалами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.)
399
Аналітичні доповіді
Райони та міста АР Крим
АТО АРК
Алушта
Армянськ
Джанкой
Євпаторія
Керч
Красноперекопськ
Сімферополь
Судак
Саки
Феодосія
Ялта
Бахчисарайський
район
Білогірський район
Джанкойський
район
Красноперекопський
район
Кіровський район
Красногвардійський
район
Ленінський район
Нижньогірський
район
Первомайський
район
Роздольненський
район
Сімферопольський
район
Сакський район
Совєтський район
Чорноморський
район
Розумова праця у % до всього зайнятого населення кожної етнічної групи окремо
Всього 35,8 31,8 36,6 45,4 38 35,5 50,7 35,7 42,7 42,7 42,4 28,8 23,3 16,8 17,3 27,1 25,9 25,7 19 21 24 28 26 24,1 33
Українці 41,0 33,0 38,0 48,0 43,0 35,0 53,0 39,0 43,0 47,0 42,0 31,0 27,0 17,0 25 34,0 27,0 29,0 20,0 21,0 23,0 30,0 26,0 27,0 33,6
Росіяни 35,0 33,0 38,0 46,0 38,0 37,0 50,0 37,0 44,0 42,0 43,0 31,0 27,0 20,0 19 31,0 29,0 27,0 21,0 25,0 28,0 30,0 30,0 28,0 34,7
Кримські
татари
27,0 22,0 29,0 37,0 43,0 33,0 43,0 24,0 37,0 33,0 40,0 22,0 16,0 12,0 12 16,0 18,0 19,0 14,0 14,0 18,0 19,0 18,0 15,0 25,8
Греки ** ** ** ** 40,0 ** ** ** ** ** ** ** 24,0 ** ** 45,0 ** 24,0 35,0 ** ** 35,0 ** ** **
Болгари ** ** ** ** 56,0 ** ** ** ** ** ** ** 24,0 ** ** ** ** 52,0 ** ** ** ** ** ** **
Вірмени 44,0 33,0 44,0 41,0 38,0 32,0 50,0 43,0 37,0 46,0 50,0 ** 18,0 ** 40 37,0 18,0 28,0 ** 30,0 25,0 30,0 40,0 32,0 52,5
Німці ** ** ** ** 37,0 ** ** ** ** ** ** ** 17,0 ** ** ** 31,0 34,0 ** 16,0 ** ** 21,0 ** **
Білоруси 33,0 28,0 39,0 46,0 37,0 37,0 50,0 40,0 34,0 42,0 45,0 30,0 26,0 19,0 24 30,0 25,0 22,0 35,0 18,0 26,8 29,0 27,0 28,0 41,0
Татари ** 29,0 ** 55,0 37,0 39,0 48,0 32,0 30,0 50,0 43,0 20,0 10,0 12,0 8 20,0 20,0 24,0 10,0 25,0 19,0 15,0 22,0 13,0 29,0
* Розраховано й складено за джерелом: Розподіл населення найбільш чисельних національностей за заняттям
за матеріалами Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Таблиця 5.11 /Головне управління статистики
АР Крим// Поточний архів Головного управління статистики АР Крим;
** У доступних джерелах дані відсутні.
400
Сучасна українська політика
Фізична
праця
у
%
до
всього
зайнятого
населення
кожної
етнічної
групи
окремо
Всього 64,2 68,2 64,4 54,5 62 64,5 49,3 64,3 57,3 57,3 57,6 71,2 76,7 83,2 82,7 72,9 74,1 74,3 81 79 76 72 74 75,9 66
Українці 59,0 67,0 62,0 52,0 57,0 65,0 47,0 61,0 57,0 53,0 58,0 69,0 73,0 83,0 75 66,0 73,0 71,0 80,0 79,0 77,0 70,0 74,0 73,0 66.4
Росіяни 65,0 67,0 62,0 54,0 62,0 63,0 50,0 63,0 56,0 58,0 57,0 69,0 73,0 80,0 81 69,0 71,0 73,0 79,0 75,0 72,0 70,0 70,0 72,0 65,3
Кримські
татари
73,0 78,0 71,0 63,0 57,0 67,0 57,0 76,0 63,0 65,0 60,0 78,0 84,0 88,0 88 84,0 82,0 81,0 86,0 86,0 82,0 81,0 81,0 85,0 74,2
Греки ** ** ** ** 60,0 ** ** ** ** ** ** ** 76,0 ** ** 55,0 ** 76,0 65,0 ** ** 65,0 ** ** **
Болгари ** ** ** ** 44,0 ** ** ** ** ** ** ** 76,0 ** ** ** ** 48,0 ** ** ** ** ** ** **
Вірмени 56,0 67,0 56,0 59,0 62,0 68,0 50,0 57,0 63,0 54,0 50,0 ** 82,0 ** 60 63,0 82,0 72,0 ** 70,0 75,0 70,0 60,0 68,0 47,5
Німці ** ** ** ** 63,0 ** ** ** ** ** ** ** 83,0 ** ** ** 69,0 66,0 ** 84,0 ** ** 79,0 ** **
Білоруси 67,0 72,0 61,0 54,0 63,0 63,0 50,0 60,0 66,0 58,0 55,0 70,0 74,0 81,0 76 70,0 70,0 78,0 78,0 82,0 73,2 71,0 73,0 70,0 59,0
Татари ** 71,0 ** 45,0 63,0 61,0 52,0 68,0 70,0 50,0 57,0 80,0 90,0 88,0 92 80,0 80,0 76,0 90,0 75,0 81,0 85,0 78,0 87,0 71,0