Капська А.Й. Соціальна робота: технологічний аспект

Подождите немного. Документ загружается.

Державний центр соціальних служб для молоді

Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді

Інститут соціальної роботи та управління

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова

СОЦІАЛЬНА РОБОТА:

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

КИЇВ 2004

ББК 74 6

УДК 37 035

С69

Друкується за рішенням Вченої ради

НПУ їм М П Драгоманова

від 26 лютого 2004 р (протокол № 7)

ЗМІСТ

Авторський колектив:

Капська А.Й , керівник авторського колективу -розд І, гл 1 -п 1, 3, 4, 5,

розд II гл 1 -п І , 5, гл 2-п 1,2, гл 4~п 1,

гл 5-п 1,4,5 6,

Безпалько О.В , кандидат пед наук -розд І, гл 3 - п 2, Вайнола Р.Х ,

кандидат пед наук -розд І, гл 2-п 1,2,3, Вакуленко О.В , кандидат пед

наук- розд II гл 4-п З, Карпенко О.Г., кандидат пед наук -розд І, гл 1 -

п 2, гл 3-п 1, розд II,

гл 2-п 3,4, гл 4-п 2, гл 5-п 2,3, Ковчина

І.М., кандидат пед наук -розд II, гл 8 — п 1, 2, Комарова Н.М ,

кандидат екон наук -розд І, гл 3-п З, Краспова Н.П , кандидат пед

наук -розд II, гл 6-п 1 2, 3, 4, Мірошниченко С.А -розд І гл 1 — п

2,3, Міщик Л.І., доктор пед наук -розд II, гл 1 - п б, Пєша І.В.,

кандидат пед наук -розд II, гл 3-п 3 4, Поліщук В.А , кандидат

пед наук -розд II, гл 1 -п 4, гп 4-п 4, 5, Харченко С.Я., доктор пед

наук -розд II, гл 7-п 1,2

доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

С 69 Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник/За ред.

проф А Й Капської - К Центр навчальної літератури, 2004 - 352 с ІЗВМ

966-8365-40-2

На основі глибокого вивчення та аналізу різних напрямів соціальної роботи

в Україні в посібнику пропонуються теоретичні засади та окремі технології

соціальної роботи з різними категоріями населення

Посібник призначається для соціальних працівників, соціальних педагопв,

які працюють у державних і недержавних установах та студентів гуманітарних

факультетів навчальних закладів 1-І V рівнів акредитації та готуються до роботи

в соціальній і соціально-педагогічній сфері

ББК 74 6

УДК 37 035

Передмова...................................................................................................6

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ... 8

Глава 1. Соціальна робота як практична діяльність..............................8

1. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи ........... 8

2. Соціальна робота як вид професійної діяльності ...................... 14

3. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи ......................................... 18

4. Функції, структура, рівні соціальної роботи............................... 24

5. Принципи соціальної роботи ...................................................... 29

Глава2. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи 35

1. Професійна компетентність соціального працівника .............. 35

2. Методи соціальної роботи ............................................................46

3. Організаційні форми соціальної роботи..................................... 53

Глава 3. Технологізація соціальної роботи як умова Гг оптимізації.... 61

1. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка,

класифікації ......................................................................................61

2. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її

прогнозування....................................................................................70

3. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи ..............79

РОЗДІЛ II. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ........................92

Глава 1. Технології роботи з сім 'ями різного типу................................... 92

1. Соціально-виховна робота з молоддю як умова підготовки до

сімейного виховання ........................................................................92

2. Проблема батьків і дітей у сучасній сім'ї ..................................99

3. Психолого-педагогічна допомога молодій сім'ї .................... 105

4. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які зазнали

сімейного насилля ......................................................................... 113

5. Деякі технологічні аспекти соціальної роботи у дитячих

будинках сімейного типу .............................................................. 149

6. Превенція насильства у сім'ї як комплексна проблема

соціальної педагогіки..................................................................... 160

Рецензенти:

Євтух М.Б -

Говорун Т.В -

ІЗВИ 966-8365-40-2

Глава 2. Технології соціальної роботи з людьми, що

мають функціональні обмеження ....................................... 172

1. Концептуальний підхід до соціально-педагогічної реабілітації

дітей з обмеженими функціональними можлиовостями ........... 172

2. Моделі соціальної реабілітації дітей з функціональними

обмеженнями .................................................................................. 173

3. Вивчення стану та діагностика дитячої інвалідності............. 177

4. Зміст реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. 186

Глава 3. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями........ 198

1. Соціальна зумовленість роботи з військовослужбовцями .... 198

2. Форми соціальної роботи .......................................................... 200

3. Організація соціальної роботи .................................................203

4. Етапи соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю. 206

Глава 4. Технології соціальної роботи з дезадаптивними

дітьми та молоддю ..............................................................215

1. Соціальна реабілітація дітей з девіантною поведінкою ....... 215

2. Особливості соціальної роботи з неповнолітніми, які

повертаються з місць позбавлення волі ..................................... 228

3. Соціально-педагогічні заходи протидії вживанню

наркогенних засобів молоддю....................................................... 244

4. Принципи підбору психокорекцийних методик та методів . 250

Глава5. Соціальна робота з дітьми вулиці.......................................... 267

1. "Діти вулиці"... та їх шлях до вулиці..................................... 267

2. Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують

соціально-педагогічної допомоги ................................................ 272

3. Причини появи соціального явища — "діти улиці" ............. 276

4. Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"

та соціально незахищеними дітьми та підлітками......................277

5. Робота з кризовими сім'ями як попередження появи

"дітей вулиці" і соціально незахищених дітей........................... 280

6. Вулична соціальна робота......................................................... 286

Глава 6. Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми ...........292

1. Характеристика творчої обдарованості дитини ...................... 292

2. Типологія обдарованості............................................................ 297

3. Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини. 299

4. Соціально— педагогічна робота з обдарованими дітьми і їх

батьками ..........................................................................................303

Глава 7. Технології соціальної роботи з клієнтами різного

віку ............................................................................• ............316

1. Соціальна робота з клієнтами зрілого віку ........................... 316

2. Соціальна робота з клієнтами похилого віку.......................... 322

Глава8. Технології соцально-правового захисту клієнтів ................328

1. Основні напрямки соціально-педагогічної діяльності

фахівців ........................................................................................... 328

2. Зміст і організаційно-правові форми роботи з дітьми та

молоддю шкільного віку................................................................ 337

Додатки .................................................................................................346

Соціальна робота

Соціальна робо/па

ПЕРЕДМОВА

Останнє десятиріччя у розвитку української педагогічної науки до-

сить помітними є пошуки ефективних підходів у технологіях соціальної

роботи. За цей час соціальні технології збагатилися новими напрямами,

методами і формами роботи. Можна без перебільшення сказати, що це

був період, якому притаманні тенденції, спрямовані в майбутнє.

Актуальність вивчення основних технологічних аспектів соціальної

роботи за ці роки обумовлюється такими важливими прцесами, які відбу-

ваються сьогодні в українському суспільстві й у соціальній сфері, які

тісно пов'язані між собою. Це означає, що бурхливий розвиток суспіль-

ства ставить перед центрами соціальної роботи відповідальні завдання.

Дійсність народжує нові потреби, нові інтереси членів суспільства, зок-

рема, тих, які потребують соціальної допомоги, соціального захисту і

підтримки. Соціальний запит обумовлює не лише звернення людини з

тієї чи іншої важливої проблеми, а й ті форми допомоги, які можуть і

повинні надавати центри соціальних служб для молоді та спеціалізовані

центри в Україні.

Мова йде не лише про велику кількість адекватних до запитів форм

роботи, що з'явилися останнім часом і які демонструють иебайдужість

державних виконавчих органів і спеціалізованих служб до долі людини,

а йдеться про їх особливе змістове наповнення, спрямоване на людину і

реалізоване заради людини. Розкриття технологічного аспекту соціаль-

ної роботи передбачає не знайомство практиків з новітніми технологія-

ми, а, перш за все, служить стимулом у пошуках умов і механізмів

адаптації цих технологій у конкретному регіоні до конкретних клієнтів з

врахуванням соціальних процесів, перспектив розвитку клієнта та визна-

чення його місця у суспільстві.

Пропонований посібник — це один із важливих кроків узагальнити

пошукові і практичні напрацюванпя вітчизняних вчених, і дати картину

дії соціальних технологій у різних аспектах життєдіяльності людини.

Дана колективна праця склалася таким чином, щоб охопити найбільш

болючі питання сьогодення у соціальній роботі, найбільш вразливі групи

населення, що потребують уваги, підтримки і допомоги: інваліди, діти

вулиці, дорослі і діти, що зазнали насильства, проблемні сім'ї, групи

ризику, люди похилого віку та іп.

Оскільки видання не готувалося як монографічне дослідження, що

мало б висвітлити всі без винятку технології соціальної роботи, ми вклю-

чили до посібника розділи, ще мало розроблені, але поставлені на поря-

док денний соціальною практикою (соціальна робота з людьми зрілого

віку, соціальна робота з дітьми, що мають обдарованість та з їхніми

батьками тощо).

Цілком усвідомлюючи, що посібником будуть користуватися як тео-

ретики, так і практики, зокрема, соціальні працівники, авторський колек-

тив сподівається, однак, що ця книга стане у пагоді фахівцям соціальної

сфери, студентам, викладачам навчальних закладів, усім, хто цікавиться

проблемами і долею людей, котрі потребують нашої допомоги.

Від авторського колективу

проф. А.Й. Капська

Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ

РОБОТИ

ГЛАВА 1. СОЦІАЛЬНА РОБОТА

ЯК ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

/. Взаємозв 'язок соціальної політики і соціальної

роботи

Соціальна робота є прямим відображенням суті соціальної політики,

яка охоплює численні і різноманітні аспекти життя. Безперечно, що соц-

іальна політика, як наукова галузь і навчальна дисципліна, є передумо-

вою розгортання соціальної роботи, оскільки науковці вбачають у соц-

іальній політиці перш за все, регулятор соціальних процесів, перетво-

рень. Проте, щоб соціальна робота, як практичний прояв соціальної пол-

ітики, стала конкретною проблемою і набула соціально значущої та дер-

жавної ваги, в державі потрібне соціальне замовлення.

Різні науковці по-різному тлумачать поняття "соціальна політика" як

базове поняття стосовно соціальної роботи. Так, скажімо, А. Райкевич

зазначає, що соціальна політика — це цілеспрямована діяльність держа-

ви та інших суб'єктів у галузі формування умов життя населення та

міжособистісних відносин [1,7]. По-іншому розуміє соціальну політику

Я. Роснер, який вбачає серед завдань соціальної політики і таку, як

"перебудову соціальної структури суспільства". Водночас він наголошує

на тому, що метою соціальної політики має бути задоволення потреб

особистості, і цьому повинні підпорядковуватись усі інші заходи соц-

іальної політики [1,17].

Російські вчені (В.Афанасьєв, Ю.Волков, С.Шаталіи) вважали, що

до сфери соціальної політики варто відносити такі питання, як забезпе-

чення матеріального добробуту народу, підвищення його культури, гро-

мадської свідомості й активності, поглиблення демократії та прогресив-

ний розвиток соціальної структури суспільства [2, 396].

Український соціолог О.Якуба також пов'язує можливість вирішен-

ня соціальних проблем із зміною статифікаційної структури українського

суспільства, оскільки це дозволяє уточнити чимало позицій, які відобра-

жають зміст соціальної політики [3, 145].

Виходячи з висловлених міркувань, можна стверджувати, що соц-

іальна політика як регулятор має такі складові: суб'єкти, які розробля-

ють і впроваджують соціальні програми; об'єкти, які підлягають регулю-

ванню, корекції; канали, засоби впливу суб'єктів па об'єкти [4, 12].

Глибоке наукове вивчення результатів соціальної роботи дозволяє

говорити про позитивні чи негативні тенденції соціальної політики, її

"больові точки" і розробляються оптимальні шляхи їх усунення. При

цьому однією із умов успішної реалізації соціальної політики є функціо-

нування її структурно-функціональної моделі, яка включає кілька важ-

ливих компонентів:

— об'єкт соціальної політики і соціального управління (соціальна

сфера і соціальні процеси);

— функції управління;

— методи управління;

— ресурси на соціальні потреби;

— суб'єкти управління;

— системи інформаційно-аналітичного забезпечення.

Безумовно, для грамотного вирішення завдань соціального характе-

ру па різних рівнях необхідне чітке визначення об'єктів і суб'єктів соц-

іальної політики, а інтегрована якість соціальної сфери полягає у забез-

печенні сприятливих умов для розвитку особистості, її соціального само-

почуття в різних організаціях, достатньо повної реалізації творчих мож-

ливостей і здібностей, які в кіпечпому результаті справляють позитив-

ний вилив па ефективність інших видів діяльності особистості.

Досягненні збалансованості у соціальній сфері, зняття соціальної де-

формації і своєчасне розв'язання соціальних конфліктів — це і є змістом

соціальної політики як па рівні держави, так і на рівні регіонів. Тому в її

організації органи управління різних рівнів повинні мати вплив па хід

соціальних процесів згідно з окресленими цілями. Звичайно, у праців-

ників, котрі працюють у соціальній сфері, може з'явитися запитання: які

умови необхідні для отримання оптимального результату, досягнення

соціальної стабільності, збалансованості всіх елементів соціальної сфе-

ри, а отже, забезпечення гідного життя громадян у різних регіонах.

Таких складових є кілька:

Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи

1) наявність ресурсів на соціальні потреби;

2) надійність концепції соціального захисту і підтримки населення,

соціального управління (системи соціального управління);

3) налагодженість інформаційно-аналітичної системи управління соц

іальними процесами, коли функція соціального управління фіксується,

уточнення в результаті соціальної діагностики, виявлення "больових то

чок" і застосовується вся сукупність методів самоуправління (прогнос

тичних, соціальпо-технологічних, адміиістративпо-нравових, соціологіч

них тощо);

4) всі суб'єкти соціального управління рівномірно розподіляють

функції управління між відповідальними органами; адекватно реагують

на соціальні процеси за допомогою сукупності методів управління; го

ловні управління координують роботу відповідно до досягнень соціаль

них цілей.

Побудова моделі і визначення "білих плям" у соціальній політиці,

базується на системі показників, які слід класифікувати за сферами жит-

тєдіяльності об'єкта соціальної роботи.

Перша сфера — виробничо-технологічна:

— надійність технологічних систем (суб'єктивні показники);

— надійність технологічних рішень (суб'єктивні показники);

— надійність економічного становища підприємства, установи, соц

іального інституту (суб'єктивні показники);

— надійність управління відповідною структурою (суб'єктивні по

казники);

Друга сфера — професійно-трудова:

— професійна надійність (кваліфікація, стаж роботи за спеціаліза

цією, виступають як суб'єктивні показники);

— задоволення працею (суб'єктивні показники).

Третя сфера — соціально-побутова:

— соціально-иобутове влаштування (здоров'я, соціальний захист,

пільги тощо — це об'єктивні показники);

— задоволення соціально-побутовим аспектом життя (суб'єктивні по

казники).

Четверта сфера — соціально-політична:

— державна підтримка підприємства, установ тощо (об'єктивний по

казник) ;

— можливість колективу приймати рішення (суб'єктивний показник);

— громадська думка з приводу стану і перспектив розвитку органі

зації (суб'єктивний показник).

П'ята сфера — культурно-духовна:

— культурпо-освітпіп рівень (суб'єктивний показник).

Шоста сфера — морально-психологічна:

— виявлепість, надійність на майбутнє (суб'єктивний показник);

— високий професіоналізм і готовність викопувати технологічні ви

моги у будь-яких ситуаціях;

— психологічна стійкість особистості до різних соціальних аномалій.

Сьома сфера — соціальна:

— єдність колективу, згуртованість;

— чисельність мікрогруп;

— співпадання нормативної і реальної соціальних структур у мікро-

соціумі.

Сьогодні, як стверджують соціологи, створює собі дорогу теорія

"природного права" па розвиток і реалізацію людиною своїх здібностей

до творчого мислення і творчої діяльності. Безперечно, кожна людина

реалізує те, що в ній закладено природою, і не більше, а якщо закладено

більше, то це стає не лише її особистим надбанням, але і благом для всіх

у процесі досить різноманітного й універсального в умовах інформацій-

ної цивілізації людського спілкування [5].

Щоб вести мову про соціальну роботу, її зміст і функції, доцільно

сказати, що сьогодні ми маємо перевернути піраміду захисту і індивіду-

альної і соціальної суб'єктивності людини, де особистість і соціальне

середовище, яке їх оточує, — є єдиним цілим. При цьому не особистість

функціонує заради середовища, а останнє повинне засобами своєї орган-

ізації створювати умови для розвитку життєвих сил людини. Таку пірам-

іду прогнозує С.Григор'єв, в якій соціальне середовище й особистість

перебувають у діалектичному взаємозв'язку [6].

Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 13

Смисл соціального соціуму полягає у забезпеченні сприятливих умов

для розвитку особистості, остання ж реалізує свої життєві сили через

соціальну організацію, соціальне середовище.

Сама держава делегує своїм соціальним інститутам, організаціям, ок-

ремим особистостям ряд функцій по управлінню і розпорядженню влас-

ними справами, скорочує методи політичного тиску і розширює сферу

правового, духовпо-культурного, штелектуальио-інформаційпого впливу

на громадян.

В останні роки все частіше постає питання про обумовленість соц-

іальної роботи соціальною політикою держави, оскільки зміст і спрямо-

ваність останньої служить не лише змістовою, але й організаційною ос-

новою соціальної роботи, викопуючи водночас надзвичайно важливу ме-

тодичну функцію стосовно до останньої.

Спираючись на законодавчу базу і нідзакоіші нормативно-правові

акти, різні структури органів державного управління, соціальна політика

прагне створити передумови для адаптації людини до умов життєдіяль-

ності, які постійно змінюються у часі і просторі.

Без сумніву, соціальна політика не може бути оформлена гарними

гаслами і деклараціями, вона, перш за все, має врахувати інтереси і

потреби соціальних, професійних, національних, різновікових і різноста-

тевих груп населення. І чим глибше будуть вивчені і усвідомлені життєві

потреби населення, умови й можливості їх реалізації, тим точніше і по-

вніше вони будуть представлені у завданнях соціальної політики, а отже,

більш успішно вирішуватись у практиці. Тобто, можна сказати, що соц-

іальна політика (як методологія) і соціальна робота (як практика) — це

дві взаємообумовлені, взаємодіючі сторони, які включають пауково-пізиа-

вальпий і іірактично-оргапізаційпий компоненти [1, 48-49].

Науково-пізнавальний

компонент соціальної політики виступає як ре-

зультат аналізу й осмислення потреб, які з'явилися у суспільстві, тен-

денцій розвитку соціальних процесів як узагальненою результату й оцінки

попереднього етапу соціальної політики. Це дає змогу органам державного

управління виробити концепцію соціальної політики і формулювати її го-

ловні завдання й напрямки, які проявляються у соціальній роботі.

Практично-організаційний

компонент соціальної політики держави по-

в'язаний безпосередньо з реалізацією концептуальних положень і стратег-

ічних завдань. Саме названий компонент дозволяє глибоко усвідомити

зміст соціальної політики й умови її реалізації; підбір і розстановку кадрів

для вирішення окреслених завдань; визначення функцій виконавців, їх

повноважень і відповідальності, наявність ресурсів і засобів; координація

зусиль і дії у реалізації завдань; поетапне виконання завдань.

Водночас слід зазначити, що, у свою чергу, соціальна робота з її

розгалуженою структурою органів управління у різних регіонах, з широ-

кою мережею центрів соціальної допомоги населенню здійснює досить

активний вплив па соціальну політику. Вбираючи в себе практично-оргаи-

ізаційний компонент соціальної політики держави, вона забезпечує ре-

альність останньої, перевіряє її життєздатність. У цьому і проявляється

діалектика взаємодії соціальної політики і соціальної роботи, хоча соц-

іальна робота за своїм змістом значно багатша за соціальну політику,

більш динамічна, рухливіша, і в той же час вона періодично визнає

більшу стійкість і визначальний характер соціальної політики.

Література

Социальпая политика (Сост. и рєд. А.Райкевич. — М.: Прогресе,

1977.

Волков Ю.Е. Достижения и задачи социальной политики. — Там

же. - С.366-369.

Якуба О.О. Зміни в соціальио-класовій структурі українського

суспільства та соціальна політика // Соціальна політика в Україні та

сучасні стратегія адаптації населення. 36. статей. — К.: НТФ "Студ-

цептр", 1998. - С.145-148.

Яременко О.О. Соціальна політика як регулятор взаємовідносин

соціальних структур і соціальних інститутів // Український соціум:

Соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики. — К.. 2002.

- №1. - С.9-20.

Абдеев Р.Ф. Философия ипформациошгай цивилизации. — М.:

Прогресе, 1994.

Григорьев С.И., Ивапов В.Н. и др. Социальньїе техпологии. —

Барнаул: АГУ, 1999.

Питання для самоперевірки

Вчому полягають суть і цілі соціальної політики?

Охарактеризувати сферу розгортання соціальної роботи.

Розкрити особливості взаємозв'язку соціальної політики і соціаль

ної роботи.

Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 15

2. Соціальна робота як вид професійної діяльності

Порушення па початку 90-х років XX ст. традиційних для України

механізмів соціального регулювання і взаємодії, поведінки людей потре-

бує перегляду не лише соціальної політики, але й теоретичних засад, які

є фундаментного для осмислення того, що відбувається з людиною, сус-

пільством, яка логіка зміни людей, який механізм самозахисту і загаль-

нодержавної підтримки людей. Становлення і розвиток інституту соц-

іальної роботи пов'язані також із загостренням міжнаціональних відно-

син, еміграційних процесів. Ситуація ускладнюється і тим, що в останній

період зіткнулися різні концепції і стратегії соціальної перебудови сусп-

ільства та розвитку соціальної роботи. А сьогодні, як ніколи, потре-

бується найбільш точне і швидке визначення стратегії і тактики соціаль-

ного захисту населення, створення оптимально-необхідних установ соц-

іальної роботи, а також підготовки і перепідготовки працівників.

Досить очевидним стає вилив па специфіку діяльності соціального

працівника масовість і якість змін у самій людині: всеохоплююча гра-

мотність, поінформованість, соціально-побутова забезпеченість. Переос-

мислення основного змісту і напрямів соціальної політики призвело до

необхідності визначення суті і напрямів соціальної роботи в реалізації

цієї політики. Тому, перш за все, необхідно відповісти па такі питання:

що ми розуміємо під поняттям "соціальна робота", який її основний

зміст і різновиди ? Які основні особливості й ознаки ?

Як зазначалося вище, соціальна робота є найбільш важливим інстру-

ментом соціальної політики. Водночас соціальна робота, виконуючи фун-

кцію оберненого зв'язку, виступає в ролі соціального локатора, який

визначає на основі спеціальних індикаторів реальні наслідки соціальної

політики, її життєвість і ефективність. Саме система соціальної роботи

як діяльність по паданню допомоги людині, сім'ї, групі осіб, які знахо-

дяться у складній життєвій ситуації, шляхом надання матеріально-фінан-

сової, морально-правової підтримки, консультування й обслуговування

демонструє реальні можливості суспільства і держави щодо соціального

захисту людини. Відомо, що кожна професія характеризується спільними

з іншими професіями і специфічними, притаманними лише їй цінностями.

Особливості професійних цінностей обумовлені роллю і статусом про-

фесії в житті суспільства і конкретної людини.

Визначення ціннісних орієнтацій професійної діяльності, тим самим

підкреслює не лише системну єдність, цілісність розвитку особистості і

діяльності, але й відводиться їм певна роль у досягненні професіоналіз-

му, майстерності особистості й діяльності.

Цінності професійної діяльності можна розуміти як домінуючу по-

требу — служить своєю професією на благо людей, яка орієнтує (акуму-

лює) нрофесійио-особистісну активність соціального працівника у досяг-

ненні означеної гуманної мети.

Взявши за основу характерні потреби особистості і співвідносячи їх

з новою професією — соціальною суттю, можна назвати такі групи цінно-

стей цієї діяльності.

— цінності, які відображають специфіку професійної діяльності, аль

труїстичного характеру (допоможи іншому, який потребує такої підтрим

ки, слабозахищеній людині);

— цінності етичної відповідальності перед професією (соціальний

працівник захищає гідність і цілісність професії, дотримується і примно

жує етичні принципи, норми, знання і місію соціальної роботи, яка, як і

інші галузі перебуває у процесі постійного розвитку і збагачення тощо);

— цінності пов'язані з потребами самореалізації, самоствердження і

самовдосконалення особистості соціального працівника і досягнення про

фесіоналізму в діяльності.

Структурний і якісний аналіз цінностей соціальної роботи як профес-

ійної діяльності виявляє її комплексний характер, гуманістичну природу

і зміст. Саме гуманістичний ідеал — самоціпність особистості — визна-

чає смисл і призначення цієї діяльності, а її цінності у зв'язку з цим

відображають визнання гармонії суспільних і особистіших інтересів, ус-

відомлення праці як вищого смислу життя, пріоритет загальнолюдських

цінностей (істина, здоров'я, мир, милосердя, добро, допомога тощо). У

зв'язку з цим завданням соціальної роботи є встановлення балансу між

відповідальністю суспільства перед особистістю і відповідальністю осо-

бистості перед суспільством.

Аналіз різних наукових підходів [1,2] дозволив визначити зміст

соціальної роботи, який включає три основні аспекти:

Опадання допомоги окремій людині чи групі осіб, які опинились у

скрутній життєвій ситуації, шляхом підтримки, консультування, реабілі-

тації, патронажу та використання інших видів соціальних послуг;

2) актуалізація потенціалу самодопомоги осіб, котрі опинились у

складній життєвій ситуації;

3) цілеспрямований вплив на формування і реалізацію соціально-еко-

номічної політики на всіх рівнях — від регіонального до державного —

Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи

з меюю забезпечення сощальпо-оздоровчого середовища для житієвою

розміщення і життєдіяльності людини, сіворити систему підтримки лю-

дей, які опинились у складній жипевш ситуації

Перші два аспекти проявляються па мікрорівш, третій — па мак

рорівш соціальної роботи

Так що ж таке "соціальна робота'"

На сьогодні є чимало визначень цього феномена Ми пропонуємо

лише деякі з них, які найбільш повію відображають сугь соціальної

роботи Так, Національна асоціація соціальних працівників СІЛА наголо-

шує, що соціальна робота — це професійна діяльність з надання допомо-

ги індивідам, групам і сшльпоіам, посилення чи відродження їхньої здат

носи до соціальною функціонування та створення сприипяіливих соц-

іальних умов для досяіпепия цих цілей [3, 31-32]

Російський вчений А Ляшепко [4] розкриває соціальну роботу у двох

площинах у широкому розумінні — це вплив професіоналів іромадсь-

кості па соціальне облаштування сусшльсіва шляхом формування і реал-

ізації соціальної політики, спрямованої на сіворепия спрпяіливих умов

для жинедіяльності людини У вузькому розмінні — це професійна

діяльність, яка здійснюється професшио-шдіотовленим спещалісіам і їхнім

помічниками і спрямована па падання індивідуальної допомоіи людині,

сім'ї, і руш осіб, які попали у важку для них жииєву сшуацію, шляхом

інформування, консультування, натуральної чи фінансової дономоіи, соц-

іальну реадаптацію, догляд, обслуговування, педагоичпу і нсихолоичну

підтримку тощо

Варто звернути увагу ще па розкриігя суті соціальної роботи, яке

дає М Фарсов [4, 21] Він, зокрема, акцентує уваїу па такому аспекті,

як самодопомога, включаючи п до заіальпого — допомога в системі

соцюкультурних і пихосощальпих взаємодій і відносин різних суб'єктів

Вітчизняні вчені (В Андрущеико, М Лукашевич та ш )шд поняттям

"соціальна робота" розуміють професійну діяльність оріашзацій, іруп і

окремих шдивидів з падання допомоіи у здійсненні соціалізації особам

чи групам людей у випадках, коли за відсутність належних умов у

суспільстві або особистих вад їх соціалізації утруднюється, призупиня-

ються або набуває зворотньою напряму (десоціалізація)

Останнє визначення с дещо спірним, оскільки в соціальній роботі на

перше місце виступає не допомоіа у соціалізації, а допомоіа людині у

визначенні самоцшності соціально значущої поведінки прояву, соціаль-

ної акіивиосіі, "знайти" себе і своє місце Це дозволяє висловиш думку

про можливість функціонування ще одною визначення нопяіія ' Соц-

іальна робоїа' , яку ми розуміємо соціально філософський, психолою

педаїоіічіпш феномен, який вбирає в себе баіаіоіраншсть будь якої осо

бисшсті і професійної діяльності фахівця у соціальній сфері це інтегро-

вана управ ашська діяльшсіь, спрямована па зміну сукупності умов фун-

кціонування і розвитку процесів з метою досяіпепия оптимальної їх

відповідності інтересам і потребам особистості, і рун суспільства Таке

широке тлумачення соціальної роботи дозвочяе розілядати п як фено-

мен, метою якого є корекція соціальних відносин, соціальних процесів,

соціальних умов, соціальних гехнолони Можна говорити про соціальну

робо і у не лише як про професійну практичну діяльність, а й як про

феномен суспільною жипя, який включає і практичну, і наукову, і

навчальну діяльність у цій іалузі, а також знання, визнання, шституалі-

зацпо у суспільстві цьою феномена

Слід зазначити, що можна ювориги про професійну і непрофесійну

соціальну роботу [3, 7], до тою, як свідчить пракшка, осіаппя частіше

просіежуьгься па вихідному еіаш сіаповлеїшя Цим еіаиом міг бути ще

період 14 16 ст Сьоіодш можна вести мову уже про професійну доціль-

ну робоїу, яка розпочала в 90-х роках XX сі в Украпи період шетитуа

лізацп, сівореппя методолош і ісорп соціальної робоїи, що сприяло

початку розвитку науковою напряму у цін галузі — соціальної робоїи з

різними категоріями населення

Література

1 Капська А Й Соціальна робота деякі аспекти роботи з дітьми та

молоддю - К ДЦССМ, 2000 -

2 Соціальна робо та/За ред В Андрушепка кн 2 — К ДЦССМ

2002

3 Социатьпа робота іеория и практика Учебиое пособие/Под ред

нроф Е Холостовои, А Сорвипа — М ИНФРА, 2002

4 Ляшенко А И Оріаиизация и уиравлешше социальпой робо той в

Росіш, - М Наука, 1995

5 Фиреов М В Введепие в іеорешческие основи социальпой робоїи

(исторически понягиипии аспекі) М ИПС — Воронеж МОДЄК, 1997