КАЧАН Є.П., ШУШПАНОВ Д.Г. УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ
9.3. ЗМІСТ, ПРИНЦИПИ І СТРУКТУРА
ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ
ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Відповідно до «Положення про освітньо-квшіфікаційні рівні
(ступеневу освіту)», затверджене постановою Кабінету Міністрів Укра-
їни від 20 січня 1998 р. № 65, вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої
та фахової підготовки встановлюються державними стандартами осві-
ти, які є основою оцінювання освітнього та освітньо-кваліфікаційного
рівня громадян незалежно від форм здобуття освіти.
Зміст освіти — це зумовлені завданнями та потребами сус-
пільства вимоги до системи знань, умінь і навичок, світогляду та гро-
мадських і професійних якостей майбутнього фахівця, що форму-
ються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки,
техніки, технологій та культури. Встановлюється він в освітньо-квалі-
фікаційних характеристиках та інших актах органів управління осві-
тою і змінюється відповідно до рівня розвіпку науки, культури, ви-
робництва, суспільства.
Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців з вищою
освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів — це державні
документи, що визначають завдання освіти у вигляді системи виробни-
чих функцій, типових завдань діяльності та умінь, необхідних для їх
вирішення.
Зміст навчання — це науково обфу нтований методичний та ди-
дактігчний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття
освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікащйним рівнем. Він ви-
значається освітньо-професійшіми програмами підготовки кваліфікова-
шгх робітників і фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфіка-
ційшгх рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами
навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навча-
льною і навчально-методичною літературою.
Відповідно до Конституції в Україні обов'язковою є загальна се-
редня освіта.
Професійна освіта є бажаною і необхідною. В країні діє ціла ме-
режа професійно-технічнггх училищ і середніх спеціальних навчальних
закладів.
Право на освіту гарантується Конституцією України, Законом
України «Про освіту» та іншими нормативними актами України. №
132
РОЗДІЛ 9. ФОРМУВАННЯ ЯКІСНОГО РІВНЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
право забезпечується розгалуженою системою навчально-виховних за-
кладів, їх відкритим характером та різними формами навчання: очною,
вечірньою та заочною.
Учні, студенти, курсанти, слухачі мають право: вибирати про-
філь, форму навчання, індивідуальні програми, позакласні заняття; ко-
ристуватися навчально-виробничою, науковою, культурно-спортивною,
побутовою, оздоровчою базою навчально-виховного закладу; мають
доступ до інформації в усіх галузях знань; мають право брати участь у
науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах діяль-
ності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах; одержувати на-
правлення на навчання, стажування в інших закладах, у т.ч. за кордо-
ном, продовжувати освіту за професією, спеціальністю відповідно до
одержаної кваліфікації; мають право на безпечні та нешкідливі умови
навчання і праці, забезпечення гуртожитками, інтернатами, стипенді-
ями; на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічно-
го насильства, від дій адміністрації, педагогів, інших працівшгків, які
порушують права або принтгжують їх честь, гідність.
Згідно із Законом України «Про освіту», метою освіти є всебіч-
ний розвінок людини як особистості та найвищої цінності суспільства,
розвиток її талантів, розумових і фізігчшгх здібностей, виховання виео-
кігх моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого
суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчо-
го, культурного потенціалу народу, забезпечення суспільного господар-
ства кваліфікованими працівниками.
Основними принципами освіти в Україні є: доступність для ко-
жного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються
державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібно-
стей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритет-
ність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі сві-
товою та національною історією, культурою, традіщіями; незалежність
освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; на-
уковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і віфобніщтвом;
взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність, єд-
т
сть і наступність системи освіти, безперервність і різноманітність
освіти; поєднання державного управління і громадського самовряду-
вання в освіті.
Освіта сьогодні розглядається як одна з основних цінностей, без
Як
нх неможливий дальший розвиток суспільства. Це цілеспрямованіш
процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави,
133