Хітрова Т.В, Богуславський О.В. Газетна журналістика

Подождите немного. Документ загружается.

ГАЗЕТНА

ЖУРНАЛІСТИКА

Навчально-методичний посібник

Запоріжжя

2003

ГАЗЕТНА ЖУРНАЛІСТИКА

Навчально-методичний посібник

для спеціальності 6.030200 – Журналістика

Уклав: Т.В . Хітрова, О.В. Богуславський, к. філол. н., доцент

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................4

Тема 1. Типологічні особливості сучасної преси..................................................5

Тема 2. Характер і умови журналістської праці....................................................7

Тема 3. Структура й функціонування редакції періодичного видання............11

Тема 4. Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах...............16

Тема 5. Періодичне видання та його аудиторія...................................................21

Тема 6. Жанри газетної журналістики..................................................................28

Тема 7. Організація процесу випуску номера газети..........................................34

Тема 8. Зовнішня подача газетних матеріалів.....................................................39

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні......................47

Додаток 2

Кодекс професійної етики українського журналіста...................................63

Додаток 3

Правила внутрішнього трудового розпорядку

й обов'язки посадових осіб редакції газети “Запорізька правда”...............65

Додаток 4

Засадничі принципи функціонування Ради німецької преси

Публіцистичні принципи (Кодекс преси).......................................................77

Додаток 5

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну підтримку засобів масової інформації

та соціальний захист журналістів...................................................................87

Додаток 6

Узагальнена інформація про американську пресу.......................................99

Додаток 7

Приблизна анкета............................................................................................103

ВСТУП

Зовсім небагато аспектів життя нашого суспільства залишилися

незайманими у процесі бурхливих економічних та політичних перетворень 90-х

років ХХ ст., більшість із них, у тому числі й преса, змінилися радикально. Ці

зміни помітні не всім, адже газети, як і колись, виходять щодня чи щотижня, їх

друкують тією самою фарбою, в них публікують поточні новини та

публіцистичні матеріали, їх так само продають у кіосках, на газетних

розкладках і читають у транспорті.

Незважаючи на пророкування про швидке зникнення, газети й надалі

залишаються одним із найбільш впливових та важливих засобів масової

інформації сучасності. Поступ науки та техніки, а разом з тим і розвиток

електронних ЗМІ, широке використання Internet не можуть змусити газети

зникнути зовсім, і цим вони завдячують своїй “матеріальності”, можливості для

читача завжди повернутися до прочитаного, “потримати” час і події в руках.

Завданням навчального курсу “Газетна журналістика” є формування у

студентів цілісного стійкого уявлення про практичну діяльність редакції

друкованого видання, передусім газети. Курс передбачає вивчення передового

вітчизняного та зарубіжного досвіду організації газетного виробництва та

досвіду організації індивідуальної праці журналіста.

Метою вивчення курсу “Газетна журналістика” є формування у студентів

уявлення про практичну діяльність редакції друкованого періодичного видання,

його структуру, допомогти студентам ознайомитися з основними способами й

формами газетного виробництва. Студенти повинні пам’ятати, що журналіст-

газетяр завжди знаходиться в гущі громадсько-політичного та суспільного

життя. Ефективність його повсякденної праці часто залежить від професійної

підготовки, світоглядних позицій, відповідальності за свою діяльність перед

читацькою аудиторією.

Студент-журналіст повинен не тільки вміти готувати якісні, яскраві

публіцистичні матеріали, а й мати уявлення про художньо-технічне

оформлення видання. Для нього є важливим розуміти сучасний стиль

оформлення періодики, володіти добрим естетичним смаком, що дозволить у

процесі підготовки матеріалу чітко уявляти, яке місце на полосі займатиме

публікація, як вона має бути подана й оформлена.

Курс містить вісім розділів, кожен з яких складається з кількох тем і

присвячується певному аспектові організації редакційної роботи та професійної

діяльності журналіста. Вивчення матеріалу, пов’язаного з усім комплексом цих

тем, дасть студентам основи знань про структуру редакційного колективу,

місце і роль його підрозділів, керівництва й управління редакцією, основні

напрями її функціонування, найважливіші особливості праці журналіста й

організації його роботи тощо.

Основні теоретичні положення й висновки курсу “Газетна журналістика”

спираються на результати аналізу практичного досвіду як центральних, так і

регіональних періодичних видань.

Одним з методів самостійної роботи студентів є вивчення річників і

номерів різноманітних газет, тижневиків і журналів. Це дає уявлення про

структуру видання, характер його матеріалів, основні підрозділи редакційного

колективу й інші відомості. Студентам-заочникам велику користь принесе

вивчення структури й організації роботи редакційних колективів, досвід

планування, підготовки й випуску номерів. Це допоможе їм розширити й

закріпити знання, отримані у процесі вивчення рекомендованої літератури.

Тема 1. Типологічні особливості сучасної преси

Визначення понять: “преса”, “газета”, “журнал”. Типологія сучасної

української преси. Студенти повинні знати, що становлення, систематизація та

класифікація сучасної преси відбулися в умовах переходу від єдиного

партійного суб’єкта управління засобами масової інформації до

різнопланового, за суб’єктом, управління в роки побудови незалежної держави.

Замість однорідної за своїм духом партійно-радянської преси, з’являється

планова преса, яка містить усі ознаки демократичних ЗМІ.

За типологічними ознаками пресу поділяють на: якісну (преса думок, що

призначена для інтелектуальної частини суспільства, напр. тижневики

“Дзеркало тижня”, “День”, журнали “ПіК”, “Корреспондент” тощо) і масову

(обслуговує решту аудиторії, напр. тижневики “Факты”, “Сегодня”, “Миг”

тощо); державну (фінансово підтримувану державними структурами, напр.

“Урядовий кур’єр”, “Запорізька правда”) і комерційну (економічно самостійну,

напр. “Улица Заречная”, “Суббота”); офіційну (висловлює думку урядових кіл) і

неофіційну (репрезентує погляди редакційного колективу, засновника тощо),

сюди ж можна зарахувати й поділ на правлячу й опозиційну пресу;

загальнополітичну (інформаційну, інформаційно-аналітичну та аналітичну) і

галузеву (молодіжну, дитячу, жіночу, бізнесову, розважальну, політичну

(видання політичних партій), релігійну, спортивну, комп’ютерну, наукову,

мистецьку тощо). Газети можуть різнитися між собою залежно від географії

виходу (центральні, регіональні (міськрайонні), місцеві, багатотиражні),

періодичності виходу (щоденні, дво -, три -, п’ятиразові, тижневики), за

форматом видання (А2, А3, А4), обсягом сторінок (2, 4, 6, 8) тощо. Типологію

періодичних видань частково подає Закон України “Про державну підтримку

засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (додаток 5).

За останнє десятиліття змінилися функції та роль преси, яка

перетворилася з партійного “пропагандиста й агітатора” на широкого

інформатора суспільства з усіх сфер життя. Тому саме в останні роки з’явилася

велика кількість т.Uзв. незалежних ЗМІ, або видань, які не ставлять за мету

афішувати свою політичну приналежність.

Характерною негативною ознакою сучасної преси є її пристосуванство до

смаків чи несмаків публіки з метою економічного виживання, що, у свою чергу,

відчутно впливає на якість видань.

Особливого звучання набули видання української діаспори, частина яких

після проголошення незалежності перенесла свої редакції до Києва

(“Українське слово”, “Визвольний шлях”, “Шлях перемоги”, “Сучасність”,

“Аванґард” тощо), а інші продовжують виходити в місцях компактного

проживання українських громад у всьому світі. За останні роки посилилися

зв’язки цих видань з українськими ЗМІ, що часто має вигляд взаємних

передруків тих чи інших матеріалів.

Вивчення типологічних особливостей видань дає можливість студентам

визначати найхарактерніші особливості газет, журналів, альманахів, бюлетенів.

Окремо стоїть питання про існування нового інформаційного середовища,

яке є безпосереднім продовженням газети, – електронних видань. В Україні

через економічну неспроможність аудиторії ця інформаційна ланка ще не

набула кількісно-якісних показників, тому більшість електронних версій

друкованих видань є більше рекламною кампанією редакцій, бажанням

задекларуватися на цьому надалі перспективному ринку інформації.

Розглядаючи ситуацію в газетному бізнесі України, варто порівняти її з

ситуацією в США (додаток 6).

**********

• преса (від франц. presse – прес, друк) – друковані періодичні видання

(газети, журнали, альманахи, бюлетені, збірники), в яких систематично й

оперативно різноманітними мовностилістичними й зображальними засобами

відтворюють найактуальніші суспільно-політичні події. В суспільстві преса

відіграє роль засобу комунікації, виступає інструментом відображення

життєвих процесів, формує громадську думку;

• газета (від італ. gazetta – назва дрібної монети) – періодичне видання,

що оперативно висвітлює суспільно-політичні, громадсько-культурні,

економіко-виробничі, науково-літературні, спортивно-масові та інші актуальні

події, факти та явища, порушує важливі життєві проблеми. Від інших

періодичних видань відрізняється більшою періодичністю, оперативністю

публікованої інформації, масовим розповсюдженням серед читачів,

різноплановим відтворенням різних аспектів суспільного життя.

• журнал (від франц. journal – щоденник, газета) – періодичне видання,

один з основних видів засобів масової інформації, що формує громадську

думку. Від газети відрізняється форматом, тематикою, характером подачі

матеріалів, має більше можливостей для аналізу.

• періодика (від грецьк. рeriodikos – той, що регулярно чергується) –

сукупність друкованих видань (газети, журнали, альманахи, вісники, бюлетені),

які виходять у відповідні, точно визначені терміни під одним заголовком і в

однаковому художньо-технічному оформленні.

Питання для обговорення

1. Визначення понять: преса, газета, журнал. Ознаки газети.

2. Комунікативні особливості періодичних видань.

3. Класифікація газетних видань України.

4. Сучасна преса політичних партій.

5. Інформаційно-розважальна преса.

6. Бізнесова преса.

7. Галузева розмаїтість сучасної преси.

Питання для самоперевірки

1. Як змінилася роль засобів масової інформації в суспільстві за роки

незалежності?

2. Які типологічні ознаки періодичних видань?

3. Які видання сучасних політичних партій ви знаєте?

4. Що таке інформаційно-розважальна преса?

5. Які характерні ознаки бізнесової преси?

6. Які галузі охоплює сучасна українська преса?

7. Яку пресу називаємо незалежною?

Практичне завдання

Студентам необхідно зробити письмовий аналіз:

а) сучасної регіональної преси (на прикладі видань запорізького регіону);

б) тижневиків (на прикладі видань запорізького регіону);

в) традиційної і мережної журналістики. У чому полягають переваги

кожної?

г) періодичних видань, які є органами різних політичних партій.

Самостійна робота студентів

Підготувати медіа-карту періодичних видань міста та регіону з

урахуванням усіх типологічних особливостей.

Рекомендована література

1. Григораш Д. Журналістика в термінах і виразах. – Львів, 1974.

2. Моисеев В. Журналистика и журналисты. – К., 2002. – С. 16-17.

3. Московцева В. Типологія друкованих засобів масової інформації. –

Запоріжжя, 2002. – 43 с.

4. Бочковський О., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби. –

Мюнхен,1993. – С. 27-45.

5. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. – М., 2001. – С. 3-57.

6. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра: Історико-

теоретичний нарис. / В. Шкляр, О. Мелещенко, О. Мукомела, І. Паримський. –

К., 1996. – С. 57-62.

7. Корконосенко С. Основы журналистики. – М., 2001. – С. 86-107.

Тема 2. Характер і умови журналістської праці

Студенти повинні зрозуміти природу журналістської творчості як одного

з важливих видів суспільно-політичної діяльності, дослідити її специфіку й

усвідомити найважливіші особливості редакційної роботи.

Особливості журналістської роботи. У процесі підготовки студент

повинен зосередити свою увагу на таких питаннях: гуманістична спрямованість

журналістської творчості; виробничо-творчий та індивідуально-колективний

характер журналістської діяльності; поєднання професійної універсальності

журналіста з галузевою спеціалізацією в редакції. Він мусить розуміти

політичну й соціальну роль своєї майбутньої професії, можливості впливу на

громадські процеси. Саме ці чинники, а також особиста причетність до

найважливіших подій громадського життя повинні розвивати загострене

відчуття обов’язку. Студентам треба усвідомити, що саме такі настрої кожного

окремого журналіста складаються в загальний стійкий настрій всього

редакційного колективу.

Види журналістської діяльності. Студенти повинні усвідомити, що

праця журналіста є багатофункціональною. Вона поєднує у собі такі види

діяльності: літературну, редакторську, організаторську та оформлювальну

роботу.

Літературна робота є дуже різноманітною. Розрізняючись за

тематикою, жанрами вона дає можливість редакції об’єднувати різних фахівців

– політологів, економістів, репортерів, коментаторів, оглядачів, рецензентів

тощо. Кожен з них готує літературно-журналістський текст у межах своєї

спеціалізації. Як і праця письменника, літературна робота журналіста містить у

собі повний “набір” творчого процесу: вибір теми, опанування об’єктом і

предметом майбутнього матеріалу, відбір фактів, побудова й написання

журналістського твору.

Редакторська робота. Студенти повинні розуміти, що кожний

журналіст, займаючись літературною діяльністю, обов’язково редагує власні

матеріали. Коли ще додати роботу з авторським активом, то стає зрозуміло, що

для того, щоб матеріал з’явився в газеті, журналіст його неодноразово править

та доопрацьовує. Залежно від етапів проходження технологічним ланцюжком,

існує кілька видів правки рукопису: правка-обробка, правка-скорочення,

правка-переробка, правка-вичитування.

Організаційна робота журналіста передбачає закріплення зовнішніх

редакційних зв’язків з аудиторією, яка може бути водночас і джерелом

інформації, і каналом нової інформації для газети. Студенти повинні знати

форми роботи з окремими аудиторними групами, активістами преси

(позаштатними авторами), заохочення їх до подальшої регулярної співпраці з

газетою. До форм організаційної роботи належать такі: масово-видовищні

свята, що популяризують газети, різноманітні лотереї, конкурси, спортивні

змагання, інтерактивні передплатні кампанії, які дають можливість залучити до

видання нових читачів, передплатників, рекламодавців, спонсорів.

Оформлювальна робота стала найбільш актуальною в останні роки, коли

змінилися й увійшли в широкий ужиток нові видавничі технології. Останнім

часом саме зображальний ряд (ілюстрація) диктує свої умови журналістському

текстові. Фотографії, малюнки, колажі нерідко мають визначальний вплив на

стиль і зміст періодичного видання.

Етичні норми журналістської діяльності. Студенти повинні зрозуміти,

що журналістська етика – це власне наука про професійні етичні

закономірності, особливості, цінності та норми журналіста, певна система

вимог до збору інформації та підготовки матеріалу.

На перехідному етапі розбудови незалежної демократичної держави в

умовах переходу від тоталітарного способу мислення відбувається певна

трансформація ціннісних орієнтацій, що призводить до зміни всієї духовної

свідомості. Але залишаються етичні цінності, притаманні журналістиці:

загальнолюдські (людина, світ, життя, справедливість тощо), національні

(нація, національна культура, національна політика, національна держава),

етнічні (етнос, етнічна культура, історія етносу), професійні (свобода слова,

правдивість, справедливість, неупередженість, відповідальність тощо),

індивідуальні (самовдосконалення, шляхетність, доброта, любов до ближнього,

щирість, пошана, сміливість тощо).

Для повного ознайомлення з вимогами Кодексу професійної етики

українського журналіста передбачено всебічний аналіз його тексту (додаток 2).

Подібне питання буде неповним без подання порівняльних характеристик

західних журналістських кодексів (додаток 4).

Сучасне законодавство України про пресу. Питання правової

регламентації преси в Україні на сьогодні є дуже важливим. Створено правові

основи діяльності друкованих ЗМІ в Україні, встановлено державні гарантії їх

свободи згідно з Конституцією України і відповідно до Закону України “Про

друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992) (додаток 1),

Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та

соціальний захист журналістів” (2001) (додаток 5). Основні положення

документа полягають у регламентації організації діяльності друкованих ЗМІ;

відносин між редакціями друкованих ЗМІ, громадянами та організаціями;

міжнародної діяльності друкованих ЗМІ; відповідальності за порушення

свободи діяльності друкованих ЗМІ.

Увагу студентів треба привернути до порядку організації та провадження

видавничої діяльності в Україні, розповсюдження видавничої продукції, умов

взаємовідносин і функціонування суб’єктів видавничої справи. Для цього

розглянуто й проаналізовано Закон України “Про видавничу справу” (1997),

який регламентує сприяння законодавства у сфері видавничої справи,

національно-культурного розвитку українського народу, захисту прав та

інтересів авторів, видавців, виробників, розповсюджувачів і споживачів

видавничої продукції.

**********

• комплексний характер журналістської праці поєднує в собі декілька

видів діяльності – літературну (створення інформаційно-публіцистичних

текстів), редакторську (правка та доробка авторських текстів) й організаційну

(масова робота з аудиторією, авторським активом, про що мова буде йти на

наступних заняттях);

• індивідуально-колективний характер журналістської праці передбачає

розуміння молодим журналістом, який тільки прийшов на роботу до редакції,

своєї ролі й місця в загальному процесі виробництва газети. Треба розвивати

здатність найбільш оптимально поєднувати особисті творчі прагнення з

корпоративними інтересами редакції. Добровільне й свідоме самообмеження

журналістом-новачком особистих планів і амбіцій, узгодження їх із завданнями

колективу не тільки не обмежує права на творчість молодого журналіста, а й

дає йому можливість будувати свою подальшу роботу в гармонії з інтересами

колег, колективу в цілому. Саме дотримання цих нюансів надалі позначається

на соціально-психологічному кліматі відділу й редакції в цілому;

• виробничо-творчий характер журналістської праці передбачає чітке

підпорядкування виробничому ритмові випуску номера газети. Як і на будь-

якому іншому виробництві, в редакції є виробничі плани, за допомогою яких

нормують всю творчу роботу журналіста. Відповідно до цих планів журналіст

повинен щоденно писати певну кількість рядків для того, щоб вчасно

заповнювати газетні шпальти чергового номера;

• галузева (і журналістська) спеціалізація передбачає кілька форм:

розподілення між співробітниками різних проблем галузі, сфери громадського

життя, що їх висвітлює відділ; жанрова спеціалізація (хтось пише репортажі,

хтось – інтерв’ю, хтось готує огляди тощо). Такий розподіл праці дозволяє

виховати в редакції людей чимось зацікавлених, “схиблених”.

Питання для обговорення

1. Особливості журналістської праці.

2. Види журналістської діяльності.

3. Етичні норми журналістської діяльності.

4. Аналіз Кодексу професійної етики українського журналіста.

5. Сучасне законодавство України про пресу.

6. Аналіз сучасних тенденцій законодавства України про друковані

засоби масової інформації.

7. Західний досвід етичних засад діяльності журналістів.

Питання для самоперевірки

1. Чим праця журналіста відрізняється від інших видів творчої діяльності?

2. Що передбачає комплексність журналістської праці?

3. Які чинники визначають особливості журналістської праці?

4. Що визначає виробничо-творчий характер роботи журналіста в редакції?

5. Що спільного між працівником редакції і працівником виробничого

підприємства?

6. Які основні чинники характеризують Кодекс професійної етики

українського журналіста?

7. Порівняти Кодекс професійної етики українського журналіста з

подібними документами європейських країн. Які їх пункти збігаються?

8. Яку відповідальність передбачено чинним законодавством за

порушення свободи діяльності друкованих ЗМІ?

9. Як регламентовано чинним законодавством України міжнародну

діяльність друкованих ЗМІ?

10.Який на сьогодні стан української видавничої справи? Які тому причини?

Практичне завдання

1. Письмово дати власне (авторське) розуміння статей Кодексу

професійної етики українського журналіста.