Хітрова Т.В, Богуславський О.В. Газетна журналістика

Подождите немного. Документ загружается.

2. Готуючись до бесіди про законодавче забезпечення журналістської

праці в Україні, підготувати відповіді на запитання з теми “Доступ до

інформації та правила її збору”:

- як належить оформляти офіційний запит для одержання інформації від

державної установи України;

- як отримати постійну акредитацію в державній установі;

- які права на отримання інформації від недержавних структур мають

журналісти.

Самостійна робота студентів

1. Законспектувати основні положення Закону України “Про інформацію”.

2. Законспектувати основні положення Закону України “Про видавничу

справу”, що стосуються діяльності газетних журналістів.

3. Законспектувати Закон України “Про державну підтримку засобів

масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Рекомендована література

1. Кузнєцова О. Журналістська етика та етикет. –Львів, 1998. – 411 с.

2. Гуревич С. Номер газеты. – М., 2002. – С. 5-16.

3. Вайріх Д. Етика і журналістика. – К., 2000. – 43 с.

4. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. – М., 2001. – С. 58-90.

5. До дискусії про журналістську етику… – К., 2002. – 79 с.

6. Місьо М., Петрова Н. Правничі засади діяльності журналістів в

Україні. – К., 2002. – 42 с.

7. Етичні засади роботи журналіста: західний досвід. – К., 2002. – 79 с.

8. Грищенко О., Шкляр В. Основи теорії міжнародної журналістики. – К.,

2002. – С. 73-83; 141-154; 289-296.

9. Максимова С. Правове забезпечення професійної діяльності

журналістів в Україні. – К., 1999. – 65 с.

10.Гуменюк В. Судебные иски к ЗМИ // Юридическая практика. – 1999.

– Ч.15.

11.Москаленко А. Сучасний журналіст: і професіоналізм, і освіченість //

Вісник Київського університету. Сер. Журналістика. – К.,1997. – Вип. 4. – С. 3-15.

12.Москаленко А., Губернський Л., Іванов В. Основи масово-

інформаційної діяльності. – К., 1998. – С. 259-416.

13. Корконосенко С. Основы журналистики. – М., 2001. – С. 73-278.

Тема 3. Структура й функціонування редакції

періодичного видання

Керівництво редакцією. Готуючись до практичного заняття з цієї теми,

студенти повинні чітко окреслити об’єкт свого вивчення.

Організація роботи сучасного періодичного видання залежить від

завдань, що стоять перед ним. Виконати їх, а також “вижити” в нових

економічних умовах зможе лише те видання, яке найдоцільніше розподілить

свої сили, ефективно спрямує журналістську творчість.

Упровадження нових технологій також спричинило значні зміни в

структурі сучасної газети.

Ведення газети за обраною специфікою – процес дуже складний, тому

виконати завдання, що стоять перед виданням, можна лише забезпечивши чітке

функціонування журналістського колективу.

Специфіка організаційно-творчої діяльності редакційного колективу

визначається тим, що це не тільки виробничий колектив, а й колектив творчий.

Кожен із співробітників редакції, в першу чергу журналіст, - творчий

працівник, виконує свою, властиву тільки йому функцію. Лише об’єднання у

редакційний колектив дає можливість вирішувати спільне завдання – випускати

колективний журналістський продукт – номер газети або журналу, тим самим

підтверджуючи, що окремо взятий співробітник виконати це завдання

самотужки не може.

Досягти раціональної організації праці можна лише при відповідній

структурі редакційного апарату, правильній організації праці на різних

ділянках газетного виробництва.

Структура періодичного видання залежить від завдань, що стоять перед

друкованим органом, обсяг роботи, який треба виконувати, специфічні умови

регіону, де виходить газета, тип видання, його періодичність тощо.

Більшість сучасних видань в Україні зберігають п’ятискладову структуру

редакції: керівництво редакцією (головний редактор, заступники редактора,

редакційна колегія), секретаріат, відділи, кореспондентська мережа, редакційні

служби. Для більш ґрунтовного вивчення студентами особливостей побудови

редакції необхідно ознайомитися, наприклад, з “Правилами внутрішнього

трудового розпорядку й обов'язками посадових осіб редакції газети “Запорізька

правда” (додаток 3).

Структура й основні завдання секретаріату. Вивчення матеріалів з цієї

теми має показати студентам місце секретаріату в редакції періодичного

видання як творчого підрозділу зі специфічними функціями, його роль як

організаційно-творчого штабу. Головне завдання студентів – ознайомитися зі

структурою та організацією роботи секретаріату в регіональній пресі, отримати

уявлення про його обов’язки. Серед них найважливіші – керівництво процесом

планування діяльності редакції, координація роботи відділів, керівництво

технічними службами (техбюро, коректорами тощо), керівництво підготовкою і

випуском номера газети, макетуванням і художньо-технічним оформленням

видання. Саме секретаріат відповідає за підготовку і проведення редакційних

летючок, різноманітних виробничих і творчих нарад тощо.

Різноманітність обов’язків секретаріату обумовлюють спеціальні вимоги,

що висувають до нього співробітники, зокрема редагування матеріалів,

макетування номера видання тощо.

Особливу увагу необхідно звернути на організацію роботи

відповідального секретаря міської (міськрайонної) газети, який уособлює весь

секретаріат.

Принципи планування редакційної діяльності. Переходячи до вивчення

цієї теми – однієї з найважливіших з курсу, студенти повинні визначити цілі

планування роботи редакції, форми й методи планування, сам процес

планування.

Планування як журналістський процес являє собою розробку програми,

визначення обсягу діяльності друкованого видання на певний період з метою

забезпечення широти проблематики, доцільного розподілу обов’язків між

редакційними ланками, ритмічності творчої роботи колективу редакції,

своєчасної й оперативної підготовки та високої якості друкованих матеріалів.

Значення планування роботи редакції полягає в тому, що воно є

важливою передумовою виконання редакцією періодичного видання своїх

функцій, певною запорукою професійної, кваліфікованої діяльності

журналістського колективу.

Добре складений план чітко визначає режим функціонування

друкованого видання, активізує творчий процес колективу журналістів і є

своєрідним засобом контролю за діяльністю кожного відділу газети й кожного

журналіста зокрема.

Студенти повинні з’ясувати принципи редакційного планування:

системний підхід до планування – необхідний, передусім, для послідовної й

ритмічної роботи редакції; поєднання перспективності й оперативності, що

передбачає поєднання варіантів висвітлення поточних та перспективних

проблем; комплексність, в основі якої покладено намагання охопити

редакційним планом усі найважливіші теми і проблеми; програмно-цільовий

підхід, що широко використовують під час проведення масових кампаній або

дискусій з якоїсь важливої теми й дозволяє координувати зусилля кількох

журналістських колективів.

Перед початком проведення редакційного планування обов’язково

узгоджуються всі суб’єкти (головний редактор, його заступник (-ки),

редакційна колегія, редакційний секретаріат, майже всі творчі працівники

редакції) та об’єкти (тематика, жанри, автори матеріалів, організаційні заходи

щодо збору та розповсюдження інформації) планування.

Види редакційних планів. У кожній редакції існує своя система планів,

хоча основи планування для всіх видань є спільними. У всякій редакції

складають перспективні плани, різноманітні види робочих планів – місячні,

квартальні тощо, й оперативні плани – тижневі, план конкретного номера й ін.

Однак характеристики кожного з цих планів – елементів системи редакційного

планування – різняться й визначаються завданнями газети, особливостями її

аудиторії, структурою редакційного колективу та іншими чинниками.

Більшість авторів теоретичних праць і журналістська практика

сьогоднішнього дня показують, що реально існують дві системи планування:

перспективне й оперативне (поточне). На сучасному етапі підготовки

студентам треба визначити мету і завдання всіх видів редакційного планування,

мати чітке уявлення про кожен з них.

Перспективне планування, як показує практичний досвід, охоплює

тривалий час (як правило – квартал або півріччя, а для журналів та районних

газет - може навіть на рік). З одного боку, це короткий термін, щоб бачити

реальні можливості й “не планувати заради планування”. З іншого – досить

значний, бо дає можливість чітко простежувати основні лінії запланованих

газетних виступів. Перспективне планування фіксує основні тематичні напрями

подальшої діяльності редакції, рубрики, тому що передбачити теми

журналістських виступів на квартал-півріччя наперед неможливо.

Оперативне (поточне) планування охоплює кілька видів планів:

а) місячний загальноредакційний план фіксує теми майбутніх виступів,

зазначає назви, жанри, авторів і виконавців. У такому плані вже конкретно

встановлено: рубрику, тему, автора, відділ, жанр, обсяг у рядках, термін

подання матеріалу до секретаріату.

б) план роботи редакції на тиждень відображає зміст газетних номерів

протягом тижня (для видань з відповідною періодичністю). Крім конкретного

зазначення тем, обсягу, авторів, враховують географію публікацій, зважують

пропорції схвальних і критичних матеріалів, проблемних і оперативних

публікацій, використання тих або інших жанрів.

в) план окремого номера – кінцева мета планування всієї редакційної

роботи. В ньому вже вказують усі відомості – заголовки матеріалів, точні

визначення тем, рубрик, обсяг текстів у рядках, жанри, відділи редакцій,

авторів, графічне розташування матеріалів на газетних шпальтах.

Готуючись до занять, студенти повинні особливу увагу звернути на

значення поняття “редакційний план”. Важливим є також питання про системи

планування, що використовують у сучасних періодичних виданнях.

Важливе значення в процесі редакційного планування має контроль за

виконанням намічених планів. Цей контроль здійснюють керівники редакції

(редактор, його заступник (-ки), редколегія і, передусім, секретаріат).

**********

• редакція – колектив працівників, творчий журналістський апарат, який

керує виданням, визначає його змістову й політичну спрямованість, готує

матеріали до друку. Складається з таких компонентів: керівництво редакції,

секретаріат, відділи, кореспондентська мережа, редакційні служби. Діяльність

редакційного апарату будується також на колективності журналістської роботи,

що передбачає участь у редакційних справах усіх працівників періодичного

видання, позаштатного активу;

• головний редактор – особа, яка очолює редакцію й редакційну колегію

друкованого періодичного видання. Посада головного редактора передбачає

поєднання адміністративно-господарської, організаційно-адміністративної та

творчої діяльності. Головний редактор сучасної газети – це не тільки

адміністративна особа, а й творчий лідер;

• редакційна колегія – колегіальний дорадчий орган, що складається з

керівників редакційного колективу (головного редактора, заступників

головного редактора, відповідального секретаря, завідувачів відділів, провідних

журналістів). Завдання редколегії полягає в колективному обговоренні й

прийнятті рішень щодо всіх важливих питань діяльності редакції, а також в

організації летючок, на яких обговорюють номери видання, що вийшли за

певний період, організації творчої діяльності журналістів, її стимулюванні та

контролі.

• секретаріат редакції – провідна ланка редакції, що здійснює

специфічні функції та завдання, спрямовує творчу й виробничу діяльність

журналістського колективу. Структура, кількісний склад, характер роботи

секретаріату залежать від типу видання, його завдань, обсягу, періодичності

виходу. Основні службові завдання секретаріату - участь у плануванні роботи

редакції, координації роботи відділів, керування редакційними службами,

літературна підготовка матеріалів, випуск чергових номерів газети;

• редакційний план – це програма підготовки взаємопов’язаних,

об’єднаних спільною метою газетних матеріалів за певний період, а також

сукупність організаційних заходів, які забезпечують їх публікацію. Редакційний

план вказує на терміни, послідовність публікацій і відповідальних виконавців.

Питання для обговорення

1. Стан і статус редакції газети.

2. Розподіл і кооперування праці в редакційному колективі.

3. Склад і завдання редакційного колективу.

4. Основні підрозділи ланки управління творчою частиною редакції.

5. Функції головного редактора та його заступників.

6. Завдання та функціональні обов’язки секретаря та секретаріату редакції.

7. Основні принципи планування.

8. Значення планування і його місце у творчому процесі редакційного

апарату.

9. Види редакційних планів.

10.Джерела планування, вимоги до планів.

Питання для самоперевірки

1. Які особливості редакційного колективу?

2. Хто входить до редакторату редакції?

3. Які служби входять до технічної частини редакції?

4. Які основні підрозділи комерційної частини газетної редакції та їх

обов’язки?

5. Які основні тенденції та причини зміни структури редакцій

друкованого видання на сучасному етапі?

6. В яких формах виявляється принцип колективності в організації

редакційної діяльності?

7. Як здійснюють керівництво журналістським колективом редакції

зсередини?

8. Які роль та обов’язки редактора та його заступників?

9. Які роль, обов’язки та структура редакційної колегії?

10.У чому полягають особливості роботи редакційної колегії

центрального і місцевого періодичних видань?

11.Які роль та основні обов’язки секретаріату в редакції періодичного

видання?

12.Яка структура редакційного секретаріату?

13.Що таке редакційна летючка?

14.Якими редакційними службами керує секретаріат? Які їхні обов’язки?

15.Чому служить редакційний план?

16.Хто є суб’єктом планування в редакції?

17.Які є види редакційних планів?

18.На який термін розробляють перспективний план?

19.Які позиції вказують у місячному плані?

20.Яких умов слід дотримуватися, готуючи план номера?

Практична частина

1. Скласти схему структури редакції західної газети (Справочник для

журналистов стран Центральной и Восточной Европы. – М., 1998. – С. 49-55).

2. Скласти схему структури однієї з редакцій Запоріжжя (на вибір). На

практичному занятті студенти повинні порівняти підготовлені схеми й виявити

розбіжності та їх причини.

3. До цієї теми треба виконати один з варіантів письмового завдання:

Варіант 1. Характеристика всіх планів редакції обласної (міськрайонної)

газети.

Варіант 2. Тематичний план роботи редакції тижневика, складений на

основі аналізу та опрацювання комплекту газети (за квартал).

Варіант 3. Ознайомитися з кількома номерами різних газет (одного типу)

і визначити спільні та відмітні принципи формування номера в цілому й

окремих полос зокрема.

Самостійна робота студентів

1. Законспектувати статті 21-24 Закону України “Про друковані засоби

масової інформації (пресу) в Україні”, що регламентують роботу редакції,

головного редактора, редакційної колегії (додаток 1).

2. Проаналізувати посадові обов’язки колективу редакції газети

“Запорізька правда” (додаток 3).

Рекомендована література

1. Подолян М. Першооснови журналістської праці. – К., 1997. – С. 46-51.

2. Картер М., Кей Г. Як керувати редакцією газети. – К., 2002. – 28 с.

3. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. – М., 2001. – С. 91-166.

4. Гуревич С. Номер газеты. – М., 2002. – С. 68-72.

5. Григораш Д. Журналістика в термінах і виразах. – Львів, 1974.

6. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной

Европы. – М., 1998. – С. 49-55.

7. Гуревич С., Вычуб Г. Организация работы редакции и труда

журналиста. – М., 1987. – С.28-30

8. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной

Европы. - М., 1998. - С.49-55.

Тема 4. Організація роботи журналістів

у редакційних підрозділах

Відділи редакції. Практика сучасних друкованих видань вживає термін

“відділ” у двох значеннях: 1) відповідне місце на газетній полосі з певною

добіркою матеріалів, здебільшого однієї тематики (офіційний відділ, відділ

оголошень, відділ реклами тощо); 2) структурна одиниця редакції, поділ її

творчих працівників для повного та всебічного висвітлення окремих питань,

тем, жанрів. На занятті студенти повинні розглянути друге значення терміна,

засвоїти основні принципи поділу газетної редакції на відділи, уміти

характеризувати діяльність кожного.

Відділ у сучасній газеті – основна творча складова редакційного

колективу. В ньому планують, пишуть, готують матеріали до друку, проводять

роботу з позаштатними авторами. Очолює відділ завідувач (редактор відділу

або начальник), до його складу входять також два-три кореспонденти.

Поділ редакції на відділи залежить від багатьох чинників, з яких

головний – тип видання.

Усі відділи газети класифікують на кілька груп, залежно від призначення

і завдань, які вони мають виконувати. Це, зокрема, такі відділи, як галузеві,

регіональні (територіальні), функціональні, жанрові, тимчасові, позаштатні.

Галузеві відділи (відділ промисловості, сільського господарства, народної

освіти) раніше були домінуючими у структурі виконання творчої частини

редакції. Сьогодні їх практично відсунули на другий план проблемні відділи

(висвітлюють економічні, політичні, соціальні проблеми тощо), які найчастіше

так і називають: відділ політики, відділ економіки.

Регіональні (територіальні) відділи відображають події, що відбуваються

лише в межах певного регіону (області, країни).

Функціональні відділи виконують функції, які не входять до обов’язків

галузевих відділів, пов’язані із забезпеченням видання матеріалів певного

характеру (відділ внутрішньої інформації, відділ ілюстрацій, відділ листів

тощо).

Жанрові відділи займаються підготовкою матеріалів у якомусь певному

жанрі або групі жанрів (відділ сатири, відділ інтерв’ю тощо).

Студентам слід звернути увагу на особливості структури кожного відділу

редакції та організації його роботи – планування, системи рубрик, склад його

активу, характеру відділів у галузевих виданнях, тижневиках, журналах. Тип

видання, завдання і спеціалізація відділу обумовлюють особливості поділу

праці між його співробітниками. Студенти повинні чітко усвідомити роль і

обов’язки завідувача відділу – керівника невеликого колективу, й

кореспондентів відділу, репортерів – у відділі інформації (інформаційній

службі). Крім обов’язків, пов’язаних з підготовкою матеріалів за профілем

відділу, його співробітники виконують і низку загальноредакційних обов’язків -

працюють з активом, з листами читачів, беруть участь у випуску номерів

видання тощо.

У редакціях більшості сучасних газет до складу низки відділів входять

оглядачі й спеціальні кореспонденти. В інших виданнях вони

підпорядковуються редактору або заступникові головного редактора. Для

студентів важливо збагнути роль оглядача (як політичного, так і економічного,

спортивного, міжнародного) в редакції, специфіку організації його роботи.

Посада спеціального кореспондента у регіональній пресі останнім часом

практично скасована, але там, де вона збережена (центральні та регіональні

офіційні видання), її обіймають найбільш досвідчені журналісти, яким

доручають виконання найскладніших творчих редакційних завдань. Для

власкора притаманне поєднання універсальності, володіння найважливішими

жанрами публіцистики з універсальністю.

Вивчення студентами матеріалу дає уявлення не тільки про штатні

відділи, а й позаштатні (тимчасові, громадські), особливості діяльності та

організації їхньої роботи. Студенти повинні знати, що в деяких газетах,

особливо багатотиражних, позаштатні відділи є основою для всебічного

висвітлення життя того чи іншого підприємства. Так, в університетській газеті

“Универия” створено позаштатні відділи науки, побуту, спорту.

Оцінюючи роботу відділів, студенти повинні звертати увагу на те, які

саме відділи готують до друку оперативну інформацію.

Організація роботи журналіста в редакції. Вивчаючи це питання,

студенти повинні з’ясувати для себе, що робота журналіста, як і будь-яка інша

сфера виробничої діяльності, розпочинається з укладення трудової угоди з

редакцією, в якій журналіст зобов’язується виконувати роботу на певній посаді з

дотриманням правил внутрішнього розпорядку, за що редакція гарантує

заробітну платню та забезпечує умови для праці. Влаштовуючись на роботу,

журналіст уже в редакції обирає собі певну галузеву, функціональну або

жанрову журналістську спеціалізацію (політолог, власний кореспондент,

коментатор тощо).

Переходячи до ознайомлення з функціональними та посадовими

обов’язками власного кореспондента, студенти насамперед повинні

усвідомити, що власкор – це “очі й вуха” редакції, її представник у регіоні, на

місці. Тільки з’ясувавши завдання та основні обов’язки власкора, студенти

ознайомлюються з особливостями його роботи.

Основною вимогою до власного кореспондента є універсальність, яка

передбачає володіння всіма жанрами публіцистики, уміння виступати в різних

тематичних напрямах, а також добре організовувати і формувати власний

актив.

Особливості роботи власкора полягають насамперед у тому, що він

працює на відстані від центрального апарату редакції і часто змушений сам

приймати рішення, безпосередньо пов’язані з його діяльністю. Це вимагає від

редакції використання різних форм керівництва роботою власкора.

Формування мережі громадських власкорів має особливе значення для

діяльності редакцій періодичних видань на сучасному етапі, коли вони не в

змозі утримувати у штаті власних кореспондентів.

Ефективність праці журналіста в редакції залежить від організації його

роботи на робочому місці. На сьогодні основним знаряддям праці журналіста став

персональний комп’ютер, який дає можливість у дуже короткий термін

отримувати, обробляти і зберігати інформацію. Саме за його допомогою журналіст

має можливість дістатися до великої кількості баз даних, Internet, отримувати

інформацію в електронному вигляді від установ, що розсилають її у мережі.

Особливу увагу студентів треба звернути на питання створення здорового

психологічного клімату в колективі редакції, бо його недооцінювання може

призвести до серйозних наслідків. Нездоровий соціально-психологічний клімат

у колективі безпосередньо впливатиме не тільки на атмосферу всередині

редакції, а й на якість журналістських матеріалів.

Сучасні видання намагаються створювати редакційний колектив на

західному прикладі побудови єдиної команди (team) – за принципом об’єднання

людей, що працюють заради спільної справи. Такий принцип спрацьовує там,

де потрібні не просто підлеглі, а однодумці, віддані певній ідеї. Саме так можна

докорінно змінити підхід до питання створення редакційного колективу,

запозичений ще за часів тоталітаризму.

Організація індивідуальної роботи журналіста. Вивчаючи це питання,

студент отримує уявлення про різноманітні аспекти організації праці

журналіста. Передусім – про планування його індивідуальної роботи. План

роботи журналіста – це дуже важлива ланка системи редакційного планування.

Важливо зрозуміти особливості структури такого планування, з чого воно

складається.

Процес збору інформації не можна собі уявити без спілкування

журналіста з людьми – носіями інформації, свідками фактів, подій, явищ. В.

Лизанчук і О. Кузнєцова у своєму посібникові “Методи збирання і фіксації

інформації в журналістиці” називали такі психологічні координати

майстерності журналіста в його професійному спілкуванні: “Евристичність –

уміння бачити неочевидні проблеми; відкритість – здатність сприймати будь-

яку інформацію з гуманістичної точки зору; мобільність –уміння переходити зі

своєї галузі роботи у суміжні й вирішувати завдання, що там виникають;

симультанність – уміння боротися з упередженістю, в тому числі й власною;

предикаторність – здатність передбачати розвиток явища або процесу”.

Студенти знайомляться з методами збору, фіксації та зберігання

інформації, які використовує журналіст (у тому числі інтерв’ю як найбільш

поширеного методу), застосування записника, досьє, картотеки, довідкової

літератури тощо. Велике значення в організації праці журналіста має його

особистий архів, у якому можуть зберігатися тематичні досьє, котрі він веде,

газетні вирізки, фототека та ін.

І хоч основним чинником, що фіксує інформацію, є пам’ять журналіста та

його вміння користуватися записником, у сучасних умовах технічного прогресу

студенти повинні мати повне уявлення про інструментарій, який використовує

журналіст у своїй роботі – диктофон, магнітофон, фотокамера, відеокамера,

відеомагнітофон (в тому числі – цифровий). Роботу сучасного журналіста не

можна собі уявити без персонального комп’ютера, який допомагає готувати та

зберігати матеріали, є засобом комунікації та одним із важливих джерел

інформації (Internet, бази даних на CD-R тощо).

**********

• відділ – найважливіша творча ланка структури редакційного апарату

газети. Виконує редакторську, літературну й масову роботу, регулярно та

кваліфіковано висвітлює проблеми свого профілю, здійснює планування,

організовує авторський актив, провадить роботу з дописувачами, готує

матеріали до друку, забезпечує їхню якість і точність.

• оглядач – автор узагальнюючих публікацій для газети, журналу або

іншого видання. Його виступи, як правило, порушують актуальні проблеми,

аналізують численні факти, події.

• спеціальний кореспондент – штатний або позаштатний співробітник,

який виконує спеціальне завдання редакції. Йому доручають розслідування

найбільш важливих листів, розробку актуальних, глибоких тем, що не увійшли

до плану власних кореспондентів. Керує спеціальними кореспондентами

завідувач кореспондентської мережі або відповідальний заступник головного

редактора. Спеціальним кореспондентом газети може стати кожен співробітник

редакції, якому доручено спеціальне завдання.

• власний кореспондент – штатний працівник редакції, який з місця

свого постійного перебування надсилає до періодичного видання матеріали,

здійснює його зв’язок з місцевими організаціями. Власних кореспондентів

мають центральні, обласні, деякі міськрайонні газети.

Питання для обговорення

1. Відділ у системі редакційного апарату.

2. Організація роботи журналіста.

3. Специфіка роботи відділу інформації в газеті.

4. Робота журналіста в редакції.

5. Власний і спеціальний кореспонденти.

6. Робота оглядача в газеті.

7. Журналістські спеціалізації в друкованих ЗМІ.

8. Працівник редакції та соціально-психологічний клімат у колективі.

9. Методи збору, фіксації та зберігання інформації журналістом.

10.Технічні засоби в роботі журналіста.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягають роль і функції відділів редакції?

2. Назвати основні типи відділів редакції. Чим вони різняться?

3. Які структура відділу й обов’язки його співробітників?

4. Які завдання стоять перед оглядачем?

5. Які вимоги висувають власному кореспондентові?

6. Які загальноредакційні обов'язки виконує співробітник відділу?

7. Як планують роботу відділу?