Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

251

– послідовність у часі;

– асиметричність (наслідок певної причини не може бути

причиною тієї ж причини).

Принцип причинності затверджує універсальний характер

причинно(наслідкового зв'язку.

Принцип детермінізму – твердження закономірної обумо(

вленості всіх явищ буття.

В історії філософії і науки виділяють дві форми детерміні(

зму:

1). Механістичний, твердий, Лапласівський – одна причина

жорстко і закономірно породжує цілком певний наслідок.

2). Сучасний, релятивістський детермінізм – одна причина

може викликати кілька різноймовірних або рівноймовірних

наслідків. У деяких процесах (мікросвіт, теорія газів) прин(

ципово неможливо визначити ймовірність (принцип невизна(

ченості, наприклад); тому в XX столітті з'явився індетермі(

нізм – заперечення універсальності причинно(наслідкового

зв'язку. Насправді ж причинно(наслідковий зв'язок є скрізь,

просто залежно від сфери буття, якісної специфіки об'єкта він

міняє свій механізм.

V. Протиріччя змісту і форми

Зміст – єдність всіх складених елементів об'єкта, його вла(

стивостей, протиріч тенденцій.

Форма – спосіб існування і вираження змісту. У процесі

розвитку зміст, який є більше рухливим переростає стару фо(

рму і "скидає" її.

Для діалектики характерно розглядати об'єкт у єдності йо(

го змісту і форми. Одне з метафізичних трактувань цих кате(

горій – формалізм – перевага, що віддається формі перед змі(

стом у різних сферах людської діяльності. Наприклад, у сфері

керування проявляється як бюрократизм – преклоніння перед

буквою закону при повній зневазі до його змісту і духу. У

сфері моральності – строге дотримання норм етикету поза за(

лежністю від конкретних обставин. В естетиці – концепція ес(

тетизму – переваги форми над змістом у творі мистецтва, "ми(

стецтво заради мистецтва". В навчанні – прагнення одержати

диплом, а не знання.

252

VI. Протиріччя сутності і явища

Сутність – внутрішній зміст предмета, єдність всіх різно(

манітних, суперечливих форм його буття; сукупність законо(

мірних внутрішніх зв'язків об'єкта.

Явище – те або інше виявлення, вираження об'єкта, зовні(

шні форми його існування.

Завдання будь(якого пізнання – збагнення сутності предмету.

У реальному об'єкті сутність і явище нерозривно зв'язані

(їх можна розділити тільки в абстракції): явище являє собою

форму вираження сутності, остання розкривається в явищі.

Явище багатше суті, тому що воно містить у собі всілякі випа(

дкові відносини, особливі риси даного об'єкта. Явища динамі(

чні, мінливі, у той час як сутність утворить щось стале у всіх

змінах (у цих категоріях відбите протиріччя стійкості і мінли(

вості буття). Людське пізнання рухається від явища і сутності

і далі до більше глибокої сутності, і, цей процес нескінченний,

як нескінченний розвиток світу.

VII. Протиріччя загального і одиничного

Загальне – принцип буття одиничних речей, явищ, зако(

номірна форма їхнього взаємозв'язку в складі цілого. Загальне

– це єдине багато в чому.

Одиничне – філософська категорія, що виражає відносну

відособленість, дискретність, обмеженість один від одного в

просторі і часі речей і подій, властиві їм специфічно неповто(

рні особливості, що становлять їх унікальну якісну і кількісну

визначеність.

Загальне існує тільки через одиничне, а одиничне – прояв

загального. Уміння в одиничних об'єктах побачити загальне і

навпаки, свідчить про високий рівень абстрактного мислення.

VIII. Протиріччя необхідності і випадковості

У категорії необхідність фіксуються внутрішні, стійкі, по(

вторювані зв'язки і відносини об'єкта.

Випадковість – зовнішні, несуттєві зв'язки об'єкта. Немає

абсолютно випадкових і абсолютно необоротних явищ. Вся(

кий реальний об'єкт містить необхідні і випадкові моменти в

їхньому взаємопроникненні – тільки так можна пояснити різ(

253



номаніття і єдність світу, одночасно. У суспільних процесах

зв'язок необхідності і випадковості проявляється як діалекти(

ка необхідності і волі.

IX. Протиріччя можливості і дійсності

Можливість – об'єктивна тенденція становлення

предмета, що виражається в наявності умов для

його виникнення.

Дійсність – об'єктивно існуючий предмет, результат однієї

з можливостей.

Розвиток з погляду цих категорій можна визначити як про(

цес реалізації можливостей.

Виділяють: абстрактну (формальну) можливість – це

те, що в принципі можливе, але тепер немає реальних умов;

реальну можливість – те, що може здійснитися вже тепер.

Кількісна міра можливості виражається в понятті "імовір'

ність".

Таким чином, найважливішою ознакою діалектичного мис(

лення є вміння мислити протилежності в їхній єдності. Відрив

протилежностей у реальному протиріччі і абсолютизація од(

нієї з них приводить до помилок у пізнанні і діяльності. Убе(

регти нас від цих помилок – у цьому і є суперзавдання, зміст і

призначення діалектики.

Поповніть свій словник визначеннями наступних категорій:

діалектика, суб’єктивна діалектика, об'єктивна

діалектика, метафізика, розвиток, принцип розвитку, прин'

цип загального зв'язку, суперечність, протилежності, якість,

міра, кількість, стрибок, заперечення, причина'слідство,

зміст'форма, сутність'явище, загальний'одиничний, необ'

хідність'випадковість, можливість'дійсність.

Перевірте себе, виконайте запропоновані далі творчі за

вдання.

Завдання 1

Покажіть взаємозв'язок основних принципів діалектики.

Що означає бути діалектиком?

254

Завдання 2

Приведіть філософські і природничо(наукові докази зага(

льності закону єдності і боротьби протилежностей.

Завдання 3

Движенья нет – сказал мудрец брадатый.

Другой смолчал – и стал пред ним ходить,

Сильнее бы не мог он возразить.

Хвалили все ответ замысловатый.

Но, господа, забавный случай сей

Другой пример на память мне приводит:

Ведь каждый день над нами Солнце ходит,

Однако ж прав упрямый Галилей

А. Пушкин

Які діалектичні протиріччя відбиті в даному фрагменті ху(

дожнього тексту?

Завдання 4

Про які протиріччя йдеться в наступному вірші

Чем погибает безвозвратней

Мой дух, прикованный к страстям,

Тем мысль смелей и необъятней

Стремится к вечным небесам

Тем пальма, корни отрастая,

Чем глубже ранит землю в грудь,

Тем выше ветви простирая,

Яснее видит звездный путь.

Ф Ницше

Завдання 5

Якою філософською категорією можна виразити вислов(

лення німецького лікаря середніх віків Парацельса: "Усе є от(

рута, і все є ліки, тим або іншим робить лише доза".

Завдання 6

Визначите, до якого філософського напрямку належать ав(

тори наступних висловлювань:

255

а). "Якщо ми добре обміркуємо, то побачимо, що знищення

є не що інше, як виникнення; любов є ненависть, ненависть є

любов."

б). "Протиріччя являє собою таку категорію, що може ста(

витися тільки до комбінацій думок, але ніяк не до дійсності. У

речах немає ніяких протиріч, або, іншими словами, протиріч(

чя, яке здасться реальністю, само є верхом безглуздя".

в). "Життя йде вперед протиріччями, і живі протиріччя в

багато разів багатші, різнобічніші, змістовніші, чим людині

спершу здається".

Завдання 7

Чи відбудеться якісна зміна, якщо дробити речовину?

У яких випадках ми можемо сказати, що відбувся якісний

стрибок?

Завдання 8

На яку особливість взаємного переходу кількісних і якіс(

них змін звертав увагу Гегель, приводячи забавні приклади із

суперечок давньогрецьких філософів: „Чи стає хвіст коня го(

лим, якщо вирвати з нього один волосок?”. „Чи створює дода(

ток одного пшеничного зерна купу?”

Завдання 9

Що, застосовуючи теорію діалектики, можна сказати про

константи фізики?

Завдання 10

Елементи якого закону діалектики проявляються в наступ(

ному висловленні Марка Твена: "Коли мені було 15 років, я

вважав, що мій батько знає все, а я нічого; в 25 років я знахо(

див, що знаю все, а мій батько нічого; а коли мені стало 35 ро(

ків, я побачив, що мій батько знає дещо"?

Завдання 11

Як, застосовуючи теорію діалектики, можна прокоментува(

ти "конфлікт батьків і дітей"?

256

Завдання 12

Визначте, про яке заперечення (діалектичне або метафізи(

чне) йде мова в наступних рядках:

"Мы во власти мятежного страстного хмеля;

Пусть кричат нам:”Вы палачи красоты!"

Во имя нашего завтра – сожжем Рафаэля,

Разрушим музеи, растопчем искусства цветы".

Завдання 13

Чи згодні Ви з наступним твердженням тургенєвського ге(

роя Є.Базарова: "Всі люди один на одного схожі як тілом, так і

душею ... невеликі видозміни нічого не значать. Досить одного

людського екземпляра, щоб судити про всіх інших. Люди – це

дерева в лісі; жоден ботанік не стане кожною окремою бере(

зою"?

Аргументуйте свою відповідь, використовуючи знання ос(

новних принципів і законів діалектики.

Завдання 14

Визначте, до яких філософських течій можна віднести на(

ступні твердження і дайте їхню оцінку:

а) загальне існує самостійно, незалежно від одиничного;

б) загальне реально не існує, у дійсності існують тільки

одиничні речі;

в) загальне реально існує, але воно існує через одиничне,

проявляється в ньому як повторюване в багатьох одиничних

речах;

г) загальне існує тільки як ім'я, що привласнюється речі

суб'єктом, що пізнає, як термін, за допомогою якого він позна(

чає речі.

Завдання 15

Чи згодні ви з наступним поглядом:

"Природы внутреннюю суть

Познать бессилен ум людской.

Он счастлив, если видит путь

К знакомству с внешней скорлупой"

И Гете

257

Завдання16

Що таке формалізм? У чому складається помилковість і

шкода формалізму (у мистецтві, в організаторській діяльності,

в утворенні і т.п.)?

Завдання 17

Визначите діалектичний чи метафізичний метод мислення

проявляється в наступних висловленнях:

а) "Ніщо в природі не може відбутися випадково, все відпо(

відає певним законам... Атом матерії не по випадковості зу(

стрічає інший атом, ця зустріч повинна відбутися завдяки не(

змінним законам, по яким кожна істота змушена діяти так, як

воно діє, і не може діяти інакше в даних умовах. Говорити про

випадковий збіг атомів або пропонувати деякі наслідки випа(

дковості, значить говорити про не знання законів..."

П. Гольбах

б) "Необхідності, що деякі ввели як володарку, не існує.

Але одне випадково, інше залежить від нашої сваволі. Визнати

ж треба випадок, а не Бога; як думає юрба"

Епікур

Завдання 18

Які можливості іронічно описує Гегель?:

"Можливо, що сьогодні ввечері Місяць упаде на Землю,

тому що Місяць є тіло, віддалене від Землі і може, тому також

упасти долілиць, як камінь, кинутий у повітря; можливо, що

турецький султан зробиться Папою, тому що він – людина".

Гегель. – Соч.Т.1. – М.Л., 1930. – С.241.

Завдання 19

Проаналізуйте наступне визначення поняття "форми":

1. Форма – це зовнішній вид предмета, його обрис.

2. Форма – це система організації, внутрішня структура,

нерозривно пов'язана зі змістом.

3. Форма – це сполучення елементів простору (крапок, лі(

ній, поверхонь).

258

Завдання 20

Чи згодні Ви з наступними поглядами на випадковість:

а) "Люди вигадали ідол випадку, щоб користуватися ним

як приводом, що прикриває їхню власну нерозсудливість".

"Матеріалісти Древньої Греції" – М., 1955. – С.69.

б) "Випадковість – беззвітний і безпричинний початок, в

який вірує той хто відкидає провидіння".

В.Даль. Тлумачний словник. – Т.4. – М., 1953. – С.226.

Завдання 21

Як з погляду діалектики оцінити наступну точку зору:

"Можливе і випадкове – лише недоліки нашого розуму.

Хто захоче це заперечувати, тому не важко буде довести його

помилку. Саме, якщо він зверне увагу на природу і її залеж(

ність від Бога , то він не знайде нічого випадкового в речах...."

(Б. Спіноза)

Спіноза Б. Додаток, який містить метафізичні думки //

Антологія світової філософії. – К., 1991. – Т.1. – Ч.2

Завдання 22

Які елементи діалектики відбиті в давньоіндійському афо(

ризмі:

"Не будь ні занадто грубим, ні занадто впертим, ні занадто

м'яким, ні занадто схильним до доказів, ні занадто гнівливим.

Упертість відштовхує, м'якість викликає презирство, зайві

докази кривдять, сліпа віра робить смішним, невір'я веде до

пороку"?

Завдання 23

"Квантова механіка остаточно встановила, що закон при(

чинності не дійсний". На якій підставі деякі фізики заперечу(

ють причинність у мікросвіті? Дайте визначення індетерміні(

зму.

Завдання 24

Поясніть з погляду законів діалектики, чому "Базіка хоче

змусити себе любити і викликає ненависть, прагне зробити

259

послугу і стає нав'язливим, бажає викликати подив і робиться

смішним"?

Плутарх

Завдання 25

Як з погляду діалектики Ви розумієте зміст древнього схі(

дного символу?

260

Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

План

I. Діалектичний характер процесу пізнання

1.1. Протиріччя об'єктивного і суб'єктивного в пізнанні

1.2. Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

1.3. Протиріччя абсолютної і відносної істини

2. Специфіка наукового пізнання

I. Діалектичний характер процесу пізнання

Таємниця пізнання завжди хвилювала розум людини. Як

людина пізнає навколишній світ? Чи здатна вона проникнути

в сутність речей? Чи існують межі пізнавальних здібностей

людини і які вони? Ці і інші важливі світоглядні питання є

предметом гносеології.

Гносеологія (від грецького. gnosis – знання, пізнання) – роз(

діл філософії, у якому вивчаються проблеми природи пізнан(

ня і його можливостей, відношення знання до реальності, дос(

ліджуються загальні передумови пізнання, виявляються умо(

ви його вірогідності, істинності.

Гносеологія – теорія пізнання. Гносеологічний – пізнавальний.

Пізнання – це соціально опосередкований процес відбиття

суб'єктом об'єкта.

Об'єкт пізнання (Об) – те, що відбивається: світ, людина,

суспільство, мислення.

Суб'єкт пізнання (Сб) – той, хто відбиває: людина, соціа(

льна група, людство.

Діалектичний характер пізнання проявляється в тому, що

це надзвичайно складний рухливий, суперечливий процес, що

розвивається. Джерелом розвитку пізнання (як і будь(якого

іншого процесу) є протиріччя. Для розуміння сутності пі(

знання, його діалектичності зупинимося на характеристиці

трьох головних протиріч пізнавальної діяльності.