252
VI. Протиріччя сутності і явища
Сутність – внутрішній зміст предмета, єдність всіх різно(
манітних, суперечливих форм його буття; сукупність законо(
мірних внутрішніх зв'язків об'єкта.
Явище – те або інше виявлення, вираження об'єкта, зовні(
шні форми його існування.
Завдання будь(якого пізнання – збагнення сутності предмету.
У реальному об'єкті сутність і явище нерозривно зв'язані
(їх можна розділити тільки в абстракції): явище являє собою
форму вираження сутності, остання розкривається в явищі.
Явище багатше суті, тому що воно містить у собі всілякі випа(
дкові відносини, особливі риси даного об'єкта. Явища динамі(
чні, мінливі, у той час як сутність утворить щось стале у всіх
змінах (у цих категоріях відбите протиріччя стійкості і мінли(
вості буття). Людське пізнання рухається від явища і сутності
і далі до більше глибокої сутності, і, цей процес нескінченний,
як нескінченний розвиток світу.
VII. Протиріччя загального і одиничного
Загальне – принцип буття одиничних речей, явищ, зако(
номірна форма їхнього взаємозв'язку в складі цілого. Загальне
– це єдине багато в чому.
Одиничне – філософська категорія, що виражає відносну
відособленість, дискретність, обмеженість один від одного в
просторі і часі речей і подій, властиві їм специфічно неповто(
рні особливості, що становлять їх унікальну якісну і кількісну
визначеність.
Загальне існує тільки через одиничне, а одиничне – прояв
загального. Уміння в одиничних об'єктах побачити загальне і
навпаки, свідчить про високий рівень абстрактного мислення.
VIII. Протиріччя необхідності і випадковості
У категорії необхідність фіксуються внутрішні, стійкі, по(
вторювані зв'язки і відносини об'єкта.
Випадковість – зовнішні, несуттєві зв'язки об'єкта. Немає
абсолютно випадкових і абсолютно необоротних явищ. Вся(
кий реальний об'єкт містить необхідні і випадкові моменти в
їхньому взаємопроникненні – тільки так можна пояснити різ(