Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

281

історичного процесу, розвитку матеріальної і духовної

культури на Землі, біосоціальна істота, генетично пов'язана з

іншими формами життя, але вона виділилась з них завдяки

здатності виробляти знаряддя праці і володінням

членороздільним мовленням і свідомістю"

Сутність людини визначається її головним протиріччям –

дуалізмом душі і тіла (природного і соціального,

матеріального і духовного). В історії філософії і науки

представлена безліч трактувань цього протиріччя

(перегляньте ще раз розділ 1 цього підручника і згадайте

історію становлення і розвитку цієї проблеми). Погляд автора

на цю проблему прекрасно виражений у наступних поетичних

рядках А. Тарковського

"У человека тело

Одно, как одиночка

Душе осточертела

Сплошная оболочка

С ушами и глазами

Величиной в пятак

И кожей – шрам на шраме,

Надетой на костях

Душе грешно без тела,

Как телу без сорочки,

Ни помысла, ни дела,

Ни замысла, ни строчки.

Загадка без разгадки.

Кто возвратится вспять,

Сплясав на той площадке,

Где некому плясать?"

Всі ці трактування людини, по різному відображенні в

наступних концептуальних схемах.

1). Космоцентризм. Людина розглядається як невід'ємна

частина Космосу, який повторює всі її істотні риси. Космос в

цих концепціях одухотворений, йому властивий дуалізм душі

 ).. ?$ . – >., 1983. – .32

 *. N – N. – >., 1966. – .50-51.

282

і тіла, звідси просто пояснюється наявність цих двох начал в

людині і їх гармонії. Платон, наприклад, вчив, що саме

головне для людської душі – наслідувати руху небесних тіл.

Вони прекрасно обертаються цілу вічність: завжди однаково,

симетрично, гармонійно, без усякого порушення. Такою

повинна бути і людська душа.

2). Теоцентризм пояснює людину як плід божественного

створення. Людина – образ і подоба Бога. Безсмертна душа

людини від Бога. М.Бердяєв писав про релігійне трактування

людини: "Християнство звільнило людину від влади

космічної нескінченності, у яку він був занурений у древньому

світі від влади духів і демонів природи. Воно поставило його

на ноги, зміцнило його, поставило залежно від Бога, а не від

природи"

3). Природоцентризм. Людина розглядається як природна

біологічна істота, яка нічим від іншої природи принципово не

відрізняється. Як людина, так і людське суспільство

розвиваються, в остаточному підсумку, за біологічними

законами. Свідомість, душа – це один з видів матерії, що

вмирає безслідно разом з тілом:

"А іскра слабка – твій дух,

Світло мозку твого? 

Зотлієш ти, і він потух,

І от уже – нема його".

І. Франко.

4). Соціоцентризм. Сутність людини соціальна. Людина –

результат суспільних відносин, і в той же час суб'єкт, творець

культури. Свідомість людини, її духовна сутність і в

історичному, загальнолюдському процесі, і в індивідуальному

розвитку проявляються завдяки соціальним факторам:

виробничій, практичній діяльності – праці і спілкуванні

(суспільним відносинам). Ф. Енгельс, писав що праця це

перша основна умова всього людського життя, і притому у

такому ступені, що ми у певному сенсі повинні сказати: праця

створила саму людину

E! .   B // #$ . - 1989. - % 2. - .159.

. : W . L   $ $K! "!   // >

O., W . . 2- ". - .20. - .486

283

5). Антропоцентризм. Людина головна цінність, ціль

світобудови. Усе в світі з'являється для того, щоб була, жила у

ньому людина. М. Бердяєв писав, що людина і космос

міряються самотужки як рівні. Пізнання є боротьба рівних по

силі, а не боротьба карлика і велетня. ... Людина лише тому

може пізнавати світ, що вона не тільки у світі як одна із частин

світу, а і поза миром і над миром перевищує всі речі світу як

буття, рівноякісне світу

Прочитавши і виконавши індивідуальні творчі завдання до

цієї теми, Ви предметніше, краще зрозумієте суть

викладених тут трактувань сутності і природи людини.

Завдання 1

" Гао(Цзи сказав:

( Людська природа подібна мені, а почуття боргу подібно

дерев'яній чаші. Виховати в людині людяність і борг –

однаково, що вирізати чашу з верби.

( Але хіба ви зможете вирізати чашу, не насилуючи природу

верби? – заперечив Мен(Цзи. – Адже щоб вирізати чашу,

потрібно колись скалічити вербу. Тобто, скалічивши дерево,

ви змайструєте з нього чашу, а скалічивши людини, зробите

його людяним і справедливим? Якщо вся Піднебесна стане

відтепер вважати людяність і борг злом, то провиною тому

тільки ваші розмови!

Гао(Цзи сказав: – Людська природа подібна до стрімкого

потоку: пустите його на схід – потече на схід, пустите на захід

– потече на захід. Їй байдуже добро і зло, як воді байдужі схід і

захід.

( Воді дійсно байдуже – схід або захід, – сказав Мен(Цзи. –

Але хіба байдуже їй верх і низ? Людина по природі прагне до

добра, так само як вода прагне вниз... Ось перед вами вода:

якщо ляснути по ній долонею, змушуючи зметнутися, вона

підстрибне вище чола; якщо їй, схвилювавши, надати руху,

вона підніметься в гори. Але хіба така її природа? Тільки сила

. : E! .*  . - >., 1989. - .295

284

примушує її робити. І коли людину змушують творити зло, з її

природою поводяться подібним же чином".

(Мен(Цзи. Із книг мудреців // Проза древнього Китаю. –

М., 1987. – С.60).

Спробуйте втрутитися в суперечку мудреців. Які концепції

природи людини тут виражені?

Завдання 2

"Ворожі властивості – це плід дій неба, який не можна

домогтися навчанням і неможливо створити самому.

Людина має злу природу. Добре в людині – це придбане.

Нинішня людина від народження прагне до вигоди. Це

приводить до того, що люди починають суперничати між

собою і проявляють непоступливість. Людина від народження

проникнута ненавистю. Якщо поступатись цій властивості

людської природи, то у людей з'явиться бажання заподіяти

один одному зло і уже не прийдеться говорити про довіру і

відданість. Від народження вуха і очі мають жадібність до

насолоди: вуха люблять приємні звуки, очі люблять гарні, що

добре сполучаються кольори. Якщо поступатись цій

властивості людської природи, то з'являється розбещеність і

вже не прийдеться говорити про правила ЛІ, справедливості і

обв’язку. Таким чином, слухняне слідування вродженій

природі людини, покірність почуттям неминуче породжує

суперництво; у цьому випадку всі люди будуть порушувати

вкорінений порядок і доброзвичайність до хаосу в державі.

Тому необхідно шляхом виховання змінити природу людини,

навчаючи його правилам ЛІ, справедливості і обов’язку...

Є люди, які запитують: якщо природа зла, то звідки

виникають правила ЛІ і справедливості?"

(Сень(Цзи // Антологія світової філософії. В 4 т. – М.,

1969. – Т.1. – Ч.1. – С.230).

Як би Ви відповіли на це питання мудреця? Яка концепція

природи людини тут відображена? Які трактування природи

людини Ви знаєте?

285

Завдання 3

Ян Чжу сказав: "Людина подібна до неба і землі й, як вони,

таїть у собі природу п'яти рушійних начал. І в той же час нігті

і зуби людини недостатньо сильні, щоб забезпечити йому

охорону і захист; мускули і шкіра недостатньо міцні, щоб

обороняти його і відбивати удари; ноги не досить швидкі, щоб

віднести його від небезпеки. У людини немає ні вовни, ні

пір'я, що захищають його від холоду і жари, і, щоб

прокормитися, він повинен покладатися не на силу, а на..."

(Лао(Цзи. Із книг мудреців. Проза древнього Китаю. – М.,

1987. – С.145)

Продовжите думку мудреця. Які істотні ознаки людини

відрізняють його від інших істот?

Завдання 4

"Звертаючись до почуттів зовнішніх і внутрішніх... варто

осягнути, що душа є тіло, що складається із тонких частинок,

розсіяних по всьому організмі, дуже схоже на вітер з якоюсь

домішкою теплоти... Про все це свідчать сили душі, почуття;

здатність до збудження, процеси мислення і все те, втрачаючи

що ми вмираємо. Далі, варто триматися переконання, що душі

належить головна причина почуття; однак вона не одержала б

його, якби не була прикрита рештою організму"

(Епікур. Епікур привітає Геродота // Людина: Мислителі

минулого і сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. –

М., 1991. – С.123).

Яка концепція людини тут відображена? Чи згодні Ви з

автором?

Завдання 5

"Знай: из всего, что родилось, тончайшие токи исходят.

Сладкое к сладкому, горькое к горькому стало стремиться,

Кислое с кислым сошлось, теплота с теплотой сочеталась.

Смесь охотно с вином образует вода, но не с маслом.

Так у всего, что живет, обоняние есть и дыхание.

Воля Судьбы такова, что присуща всем тварям разумность

В бурных водах обегающей крови питается сердце;

286

В нем же находится то, что зовем мы так часто

мышлением:

Мысль человека есть кровь та, что сердце вокруг омывает.

Разум растет у людей в соответствии с миром познанием.

Землю землею мы зрим и воду мы видим водою,

Дивным эфиром эфир, огнем же огонь беспощадный,

Также любовью любовь и раздор ядовитым раздором.

... Ибо знай, что во всем есть разумности доля и мысли."

(Эмпедокл // Антология мировой философии. В 4т. – М.,

1969. – Т.1. – Ч.1. – С.307.)

Яка концепція світу і людини тут відображена?

Чи згодні Ви з нею?

Завдання 6

"Але я тебе запитую, якщо ти не знайдеш нічого того, що

було б вище нашого розуму, крім чогось вічного і незмінного,

невже ти не зважишся назвати це Богом? Адже ти знаєш, що і

тіла мінливі, і саме життя, що одушевляє тіла, очевидно не

позбавлене мінливості через його різні стани? Та і сам розум

оскільки він то намагається осягти істинне, намагається, і

іноді досягає, а іноді – ні, показує, що він звичайно не є

мінливим. Якщо не використовуючи ніякого тілесного органа,

ні дотику, ні смаку, ні чарівності, ні вух, ні око, ніякого

почуття, нижчого стосовно розуму, але тільки через самого

себе розум пізнає щось вічне і незмінне, то нехай він визнає

одночасно і те, що сам він нижче цього, і те, що саме це і є його

Бог."

(Августин Аврелий. Про вільний вибір // Людина:

Мислителі минулого і сьогодення про його життя, смерть і

безсмертя. – М., 1991.( С.162).

Яке трактування людини викладається автором?

Які основні положення цього трактування?

Завдання 7

Ми стверджуємо, що людині властиві такі особливості дій,

які виходять з його душі і які відсутні у інших живих істот.

Це, насамперед те, що оскільки людина існує, так, що у неї є

мета, то вона не може обійтися без суспільства на всьому

287

протязі свого існування і бути подібною іншим тваринам, з

яких кожна, з метою економії засобів до існування, змушена

обмежувати себе і собі подібних по природі.

Субстанція людської душі сама по собі здатна завершити

певний вид, досконалості, але для того, що є вище субстанції,

немає необхідності в тому, що нижче неї. І ця здатність,

властива субстанції душі, здійснюється річчю, яка називається

умоглядним розумом.

(Ібн Сіна (Авіценна) Книга про душу // Людина:

Мислителі минулого і сьогодення про його життя, смерть і

безсмертя. – М.,1991. – С.195,199.)

Яка концепція людини тут відображена?

Завдання 8

Що таке людина, як помислить йому?"... І цьому чуду

подивуємося, як із праху створив людину, як різноманітні

людські особи – якщо і всіх людях зібрати, не у всіх один

вигляд, але кожний має свій вигляд особи, по Божій мудрості.

І тому подивуємося, як птахи небесні з раю йдуть, і

насамперед у наші руки, і не поселяються в одній країні, але

сильні і слабкі йдуть по всіх землях, по Божому велінню, щоб

наповнилися ліси і поля. Усе це дав Бог на користь людям, в

їжу і на радість.

(Володимир Мономах. Повчання // Людина: Мислителі

минулого і сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. –

М.,1991. – С.208).

Яке трактування людини відображене в тексті?

Хто тут вище: Бог чи людина?

Завдання 9

Отже, людина – це якась дивна тварина, яка складається із

двох або трьох надзвичайно різних частин: з душі (anima) – як

би якогось божества (numen) і тіла – начебто безсловесної

худобини. Відносно тіла ми настільки не перевершуємо

тварин іншого роду, що по всім своїм даним перебуваємо

набагато нижче їх. Що стосується душі, то ми настільки здатні

сприймати божественне, що самі могли б пролетіти повз

ангелів і з'єднатися з Богом. Якби не було дано тобі тіло, ти

288

був би божеством, якби не був в тебе вкладений розум (mens),

ти був би худобою. Ці дві такі різні природи вищий творець

об'єднав у настільки щасливій згоді, а змій, ворог світу, знову

розділив нещасною розбіжністю, що вони і розлучені не

можуть жити без найбільшої муки і бути разом не можуть без

постійної війни; ясно що і те і інше як говориться, тримає

вовка за вуха, до того і до іншого підходить наймиліший

віршик: Так не в силах я жити ні з тобою, ні у розлуці з

тобою."

(Еразм Роттердамський. Філософські творі – М., 1986. –

С.111).

Яка концепція світу і місця в ньому людини тут виражена.

Які способи примирення двох почав у людині придумало

людство?

Завдання 10

Тоді погодився бог з тим, що людина – утвір

невизначеного образа й, поставивши його в центрі світу,

сказав: "Не даємо ми тобі, о Адам ні свого місця, ні певного

образа, ні особливого обов'язку, щоб і місце і особу, і

обов'язок ти мав за власним бажанням, відповідно до своєї

волі і свого рішення. Образ інших створінь визначений у

межах установлених нами законів. Ти ж, не необтяжений

ніякими межами, визначиш свій образ по своєму рішенню, у

владу якого я тебе надаю. Я ставлю тебе в центрі світу, щоб

звідти тобі було зручніше обдивлятися все, що є у світі. Я не

зробив тебе ні небесним, ні земним, ні смертним, ні

безсмертним, щоб ти сам, вільний і славний майстер

сформував себе в образі, що ти зволієш. Ти можеш

переродитися в нижчу, нерозумну істоту, але можеш

переродитися по велінню своєї душі і у вище, божественне."

(Піко делла Мирандола. Мовлення про гідність людини //

Людина. – М., 1991. – С.221).

Яка концепція людини тут виражена?

Коли людина перероджується в "нижчі", а коли в "вищі"

істоти?

289

Завдання 11

"Природа в людині часто буває прихована, іноді подавлена,

але рідко винищена. Примус змушує природу жорстоко

мстити за себе, повчання трохи упокорюють її пориви, але

тільки звичка може її переробити та підкорити.

Хто прагне перемогти в собі природу, нехай не ставить собі

ні надмірно важких, ні надмірно легких завдань, тому що в

першому випадку буде пригноблений невдачами, а в другому

занадто мало зробить успіхів, хоча перемагати буде часто. І

нехай на початку полегшує собі справу, подібно плавцю, що

прибігає до міхурів або очеретяних зв'язок; але трішки згодом

нехай ставить себе, напроти, у важкі умови, як роблять

танцюристи, вправляючись у важких черевиках. Тому що для

повної досконалості треба, щоб підготовка була сутужніше

самої справи".

(Бекон Ф. Досліди //Людина: Мислителі минулого і

сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. – М., 1991. –

С.265).

Яка концепція людини виражена в тексті? Чи Ви згодні з

автором?

Завдання 12

"Воістину очевидно, що наскільки тварини перевершують

складні неживі тіла, настільки і людина перевершує тварин,

так що тут має місце не просто більше або менше в силу

кращих органів або темпераменту перевага, але і перевага

вищого порядку...

Незважаючи на це, людина піднімається над тваринним

духом набагато більше, ніж сам цей дух піднімається над

неживими речами. Воістину це відбувається не тому, що

людина володіє найкращими органами та більш сильнішими

почуттями, тому що і лев, і кінь, і слон, і бик, і осел, і носоріг, і

дракон, і крокодил і кит перевершують людину силою і навіть

почуттями: орел – у зорі, вовк – у слуху, собака – у нюху,

павук і бджола – у дотику, завдяки якому вони споруджують

найтонші мережі і стільники з ниток і воску...

Оскільки людина нижче тварин і в силі і в органах

почуттів..., але в той же час є паном і деспотичним володарем

290

тварин, оскільки із цього виходить, що в ньому укладене щось

більше високе, чим просто тілесний дух."

(Кампанела. Метафізика // Людина: Мислителі минулого і

сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. – М., 1991. –

С. 266(268).

Чим же людина "перевершує" тварин? Яка це концепція

людини?

Завдання 13

"Тому що таке людина у Всесвіті? Небуття в порівнянні з

нескінченністю, все суще в порівнянні з небуттям, середнє між

всім і нічим. Він не має сил навіть наблизиться до розуміння

цих крайностей – кінця світобудови і його початку,

неприступних, схованих від людського погляду

непроникливою таємницею і не може осягти небуття з якого

виник, і нескінченність у яку розчиняється.

Вона ловить лише видимість явищ, бо не здатна пізнати ні

їх початок, ні кінець. Все виникає з небуття і несеться в

нескінченність, хто опише поглядом настільки неозорий

шлях?

(Паскаль Б. Думка // Людина: Мислителі минулого і

сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. – М., 1991. –

С.283).

Якої концепції людини дотримується автор? Чи згодні Ви з

ним?

Завдання 14

"Людина – зовсім не загадка, як ви уявили, щоб зробити

собі приємність її розгадати. Людина, як нам представляється,

займає своє місце в природі, більш високе, чим тварини, яких

вона нагадує своєю конструкцією, і більш низьке, чим інші

істоти, яким вона уподібнюється, можливо, своєю здатністю

мислити. Так само як і все, що нас оточує, вона причетна до

добра і зла, задоволення і пристрастей, щоб діяти і розумом,

щоб керувати своїми вчинками. Якщо б людина була

досконалою, вона була б богом...

Навіщо нам жахатися від нашої істоти? Існування наше

зовсім не так злощасне, як нас хочуть змусити повірити.