20
лософію, на відміну від інших наук, цікавлять найзагальніші,
універсальні зв'язки буття. Відомий американський фантаст і
популяризатор науки Айзек Азімов представляє роль і місце
філософії в сучасному науковому знанні в наступному образі.
Сучасну науку, стверджує він, можна представити у вигляді
великого саду розділеного на окремі ділянки. Кожний хазяїн
освоює свою ділянку, знає в ній все до дрібних подробиць, але
йому не цікаво, що робиться на ділянці сусіда. Так часто бу(
ває, коли фахівці навіть суміжних галузей науки не розуміють
один одного, в силу вузької спеціалізації і особливості форма(
лізованої мови тієї або іншої дисципліни. В такій ситуації ще
більш необхідний узагальнюючий погляд з висоти або з боку.
У цьому і полягає методологічна функція філософії.
в) Ірраціоналістичний напрямок у філософії вважає, що
предмета у філософії зовсім немає, тому що вона не наука, а
“... мистецтво пізнання в свободі через творчість ідей, які
противляться світовий даності і необхідності і проника'
ють у позамежну сутність світу”
1
. Протиставляючи філо(
софію науці, М.Бердяєв далі пише, що в науці є гірка нужда
людини; в філософії – розкіш, надлишок духовних сил. Філо(
софія не менш життєва, чим наука, але ця життєвість творчос(
ті пізнання, яке переходить межі даного, а не життєвість прис(
тосування пізнання до даного для самозбереження в ньому... В
філософії є щось святкове і для утилітаристів буднів настіль(
ки ж марне, як і в мистецтві.
Філософія вивчає універсальні, загальні зв'язки, проте,
структурує свій об'єкт; тому традиційно в філософському
знанні виділяються наступні напрямки або розділи:
Онтологія – вчення про буття;
Антропологія – вчення про людину;
Гносеологія – теорія пізнання;
Логіка – наука про закономірності абстрактного мислення;
Методологія – наука про методи пізнання і межі їх засто(
сування;
Аксіологія – вчення про цінності;
1
.: E! .*. . – >.: ?, 1989. - .269