Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

В історії філософії виділяються три основні форми матері(

алізму:

стихійний, наївний матеріалізм (дивись розділ “Антична

філософія”);

¾ метафізичний, механічний матеріалізм розглядає першоо(

снову світу – матерію, як пасивне начало, яке приводиться

в рух якою(небудь зовнішньою силою;

¾ діалектичний матеріалізм трактує матерію як активну

першооснову світу (саморух матерії – істотна властивість

буття).

Друга сторона основного питання філософії фіксує пі(

знавальне відношення людини до світу. На питання: “чи мож(

на пізнати світ?” – більшість філософів відповідають стверд(

но. Вони трактують пізнання як процес відбиття суб'єкта об'(

єктом – гносеологічний оптимізм (від лат. gnosis – знання, пі(

знання). Протилежна позиція – агностицизм (gnosis – знан(

ня; а – префікс “ні”, дослівно – незнання) – напрямок у філо(

софії, які заперечує пізнаванність світу. В агностицизмі абсо(

лютизується активність суб'єкта у пізнанні, отже, знання за(

лежить не стільки від об'єкта, скільки від суб'єкта.

Тут схематично позначені лише основні філософські на(

прямки. Реальний філософський процес значно різноманіт(

ніший і багатший цієї схеми. Усередині кожного з напрямків

існує розмаїтість шкіл, вчень, варіантів вирішення тих або ін(

ших проблем; є філософи, які у своєму розвитку еволюціоні(

зувалися від одного напрямку до іншого; відомі також філо(

софські школи, які заперечують світоглядні проблеми (пози(

тивізм, наприклад) і тому не вписуються в наведену схему.

Застосовуючи метод підіймання від абстрактного до теоре(

тично(конкретного ми надалі наповнимо цю абстрактну схему

конкретно(історичним змістом.

Отже, філософія – це теоретично сформульований сві'

тогляд, один зі способів духовного освоєння людиною сві'

ту. В філософії, як у світогляді завжди, явно або неявно, при(

сутня людина. Філософія вивчає Світ, Космос, для того щоб

розуміти в них місце Людини. Спрямованість до людини,

гуманістичний пафос філософії полягає в тому, що вона

покликана відповісти на смисложиттєві питання людини,

в центрі філософських теоретичних узагальнень, пошуків

стоїть людина. Філософія служить способом самопізнан'

ня і духовного розвитку людини і людства.

Проведемо інтелектуальний експеримент. Закрийте книгу і

запишіть у свій словник, (він може бути наприкінці зошита,

а може складатися по ходу) визначення таких термінів:

світогляд, міфологія, релігія, філософія, основ'

не питання філософії, матеріалізм, метафізич'

ний матеріалізм, діалектичний матеріалізм,

ідеалізм, суб'єктивний ідеалізм, об'єктивний ідеалізм, ду'

алізм, монізм, плюралізм, агностицизм.

Зрівняєте Ваші визначення з тими, які Ви читали в підручнику

(можна взяти інший підручник або словник). Якщо за змістом бі

льше 50% визначень вірні – то Ви попрацювали на ВІДМІННО!

Ви почали шлях осягнення філософії. Я Вас поздоровляю і пропо

ную перейти до наступного інтелектуального випробування.

Попрацюйте над такими тестами.

Тест 1.

Виділіть правильне визначення:

a) Матеріалізм – це визнання того, що увесь світ, всі тіла і пре(

дмети складаються з однакових часток (атомів, електронів і т.п.).

b) Матеріалізм – це принцип життя, що полягає у визнан(

ні примата матеріальних благ для життя людини.

c) Матеріалізм – це філософський напрямок, що затвер(

джує первинність природи, матерії і вторинність свідомості.

d) Матеріалізм – це практично здоровий погляд на речі,

відмова від ілюзорних, далеких від життя міркувань і т.п.

Тест 2.

Виділіть правильне визначення:

a) Ідеалізм – це прагнення обґрунтувати значення ідеалів

життя, прагнення людини до досконалості.



b) Ідеалізм – це визнання ідей, свідомості за первинне, що

визначає, за все матеріальне.

c) Ідеалізм – це твердження, що ідеї, думки існують реально.

d) Ідеалізм – це ілюзорні, далекі від життя міркування,

спроба забути про “прозу” життя і т.п.

Тест 3.

До якого філософського напрямку можна віднести тезу:

“Буття не пов'язане з матеріальними особливостями ем'

піричного існування, оскільки акт існування здійснюється

і може здійснюватися без матерії”?

a) Суб'єктивний ідеалізм.

b) Об'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Метафізичний матеріалізм.

e) Діалектичний матеріалізм.

Тест 4.

До якого філософського напрямку відноситься наступне мі

ркування? “Об'єкт і відчуття те саме... і не можуть тому

бути абстрагованими одне від іншого”?

a) Діалектичний матеріалізм.

b) Метафізичний матеріалізм.

c) Об'єктивний ідеалізм.

d) Суб'єктивний ідеалізм.

e) Дуалізм.

Тест 5.

До якого філософського напрямку відноситься наступне ви

рішення основного питання філософії: “Об'єктивний світ і

його закони є визначальним початком у відношенні до ду'

мок людей, наукових теорій”?

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Матеріалізм.

Тест 6.

До якого філософського напрямку відноситься наступне ви

словлення філософа: “Дух і природа, мислення і буття суть

дві нескінченних сторони ідеї, яка може істинно виступи'

ти лише тоді, коли її сторони вловлюються окремо в їх

абстрактності і цілісності”?

a) Діалектичний матеріалізм.

b) Метафізичний матеріалізм.

c) Дуалізм.

d) Об'єктивний ідеалізм.

e) Суб'єктивний ідеалізм.

Тест 7.

До якого філософського напрямку відноситься наступне

висловлення: “Світ, єдиний із усього, не створений ні ким

з богів і ніким з людей, а був, є і буде вічно живим вог'

нем...”?

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Матеріалізм.

Тест 8.

Який варіант вирішення основного питання філософії тут

представлений: “... Речі, які я сприймаю, суть мої власні по'

дання, і ніяке подання не може існувати інакше, як у розумі”?

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Метафізичний матеріалізм.

e) Діалектичний матеріалізм.

Тест 9.

До якого філософського напрямку можна віднести наступну

тезу: “Сама по собі матерія являє собою пасивний поча'

ток; вона володіє тільки силою інерції; от чому щораз, як

ми бачимо, що вона рухається, можна зробити висновок,

що її рух виникає з іншого начала...”?

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Метафізичний матеріалізм.

e) Діалектичний матеріалізм.

Тест 10.

Який з філософських напрямків відображено в поетичному

тексті Вольтера:

Отож він – промінь, що з неба до нас іде,

Перед чиїм сяйвом юрба благоговіє!

Отож той дух, що нас переживе!

Він разом з почуттями породжений, росте, слабшає...

На жаль, він з ними і умре.

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Матеріалізм.

Тест 11.

До якого філософського напрямку відноситься таке мірку

вання філософа: “Поняття, що не мають ніякої підстави в

природі, можна порівняти з північними лісами, де дерева

не мають коріння. Досить пориву вітру, досить незначно'

го факту, щоб перекинути весь цей ліс дерев і ідей”?

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Матеріалізм.

Тест 12.

До якого напрямку у філософії можна віднести автора цих рядків:

Ваш світ – хоч він і блищить красою, '

Але коли завгодно вам, зліплю і я такий:

Матерії шматок... і я, сумнівів немає,

Створю стихії всі, тварин, вихрі, світло, '

Довідатися б тільки мені руху закон.

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Матеріалізм.

Які відповіді правильні? Це Вам вирішувати. Не хочу при(

нижувати Вас підказками наприкінці книги; тим більше, що

лінь наша – це одна з головних спокус і пороків, з якими важ(

ко боротися (по собі знаю).

Давайте поміркуємо разом над двома завданнями, в яких

частіше інших роблять помилки. Порівняйте свої міркування

з моїми. Сходяться – добре! А не сходяться – ще краще! Зна(

чить у Вас критичне (нестандартне) мислення.

Тест 4.

З яким філософським напрямком пов'язане наступне мірку

вання? “Об'єкт і відчуття те саме... і не можуть тому

бути абстраговані одне від іншого”?

a) Діалектичний матеріалізм.

b) Метафізичний матеріалізм.

c) Об'єктивний ідеалізм.

d) Суб'єктивний ідеалізм.

e) Дуалізм.

Часто позначають це висловлення як дуалізм. Насправді ж

зведення об'єкта (об'єктивного світу) до відчуття (частини

свідомості) характерно для суб'єктивного ідеалізму. Дуалісти,

виділяючи дві сутності, першооснови буття (матерію і дух) не

зводять одне до іншому, навпроти стверджують, що вони вза(

ємопов’язані, але незалежні одна від іншої. Правильна відпо(

відь – d) Суб'єктивний ідеалізм.

Тест 10.

Який з філософських напрямків відображено в наступному

поетичному тексті Вольтера:

Отож він – промінь, що з неба до нас іде,

Перед чиїм сяйвом юрба благоговіє!

Отож той дух, що нас переживе!

Він разом з почуттями породжений, росте, слабшає...

На жаль, він з ними і умре.

a) Об'єктивний ідеалізм.

b) Суб'єктивний ідеалізм.

c) Дуалізм.

d) Матеріалізм.

Тут є історична підказка: Вольтер (справжнє ім'я Франсуа

Марі Аруе, 1694(1778) – філософ, письменник, публіцист; в ху(

дожній формі критикував феодальні відносини, деспотичну фо(

рму правління, феодально(клерикальний світогляд. В “Філософ(

ських листах”, “Трактаті про метафізику”; “Філософському сло(

внику” виступав як деїст, у той же час висловлював ідею про віч(

ність і нестворення матерії, її об'єктивне існуванні і вічний рух.

Дуже вплинув на французьких матеріалістів XVIII століття.

У перших трьох рядках Вольтер саркастично переказує ду(

мки релігійної філософії, а у двох останніх стверджує свою

думку матеріаліста і атеїста: «На жаль, він (дух) з ними і ум(

ре». Отже, це матеріалізм (правильна відповідь – d))

І ще одне завдання для найвдумливіших, творчих і серйоз(

но настроєних читачів.

Зробіть самоаналіз за такою схемою:

Із двох сутностей, з яких складаюсь я:

а) Первинне тіло б) Первинна душа

Приведіть 5 або більше

аргументів будь(якого

характеру

Аналогічно

Хто Ви більше після цього – матеріаліст чи ідеаліст? Повер(

ніться тепер до запитань, які ми задали собі на самому початку

нашого діалогу. Зрозуміло тепер, чому філософія не сама Муд(

рість, а шлях до неї і шлях цей нескінченний, як нескінченне пі(

знання Світу – Макрокосмосу і Людини – Мікрокосмосу?

Отже, ми розмірковували над двома визначеннями філософії:

– філософія – це любов;

– філософія – це світогляд.

Звернемося ще до одного, який найчастіше зустрічається в

сучасній культурі: філософія – це наука.

3. Філософія як наука

Філософія як теоретично сформульований світогляд зав(

жди була близька до такої сфери культури як наука. Філосо(

фія зближається з наукою і по методах пізнання, і по способі

побудови знання як теорії.

В цьому питанні охарактеризуємо дві проблеми:

1. Специфіка філософії як науки.

2. Взаємозв'язок філософії з іншими науками.

1. Специфіку будь'якої науки визначають по її предме'

ту, методу і мові

1.1. Що є предметом філософії?

На цей, як і на багато інших питань, у філософії немає од(

нозначної відповіді. По(перше, тому, що предмет філософії

змінювався в її історичному розвитку, і, по(друге, у різних фі(

лософських напрямках по(різному визначається предмет.

Розглядаючи історичний аспект, можна виділити три осно(

вних етапи в розвитку предмета філософії.

Перший етап – давня філософія, як сукупна мудрість люд(

ства, містила в собі зачатки всіх наукових знань, отже, її пред(

метом були загальні і конкретні закони буття, відомі в той час.

Філософ – мудрець був тоді і математиком, і астрономом, і лі(

карем, і істориком. Звідти і вульгарне визначення філософії

як “цариці наук” або “науки наук”.

Другий етап – процес диференціації науки і розпредмечу(

вання філософії. Від філософії поступово відгалужувалися і

оформлялися у самостійні науки різні області знання, “несу(

чи” із собою частину її предмета. Схематично всю область до(

слідження науки можна представити у вигляді великого пиро(

га, розділеного на частини (дивись схему 3).

Схема 3.

Процес диференціації науки і розпредмечування філософії

В XIX столітті проблема розпредмечування філософського

знання була усвідомлена і знову в філософії почалися пошуки

її предмета.

Третій етап – (XIX–XX ст.) характерний різноманітними

точками зору на предмет філософії і її статус в системі науко(

вого знання. Тут приведемо лише деякі (багато в чому проти(

лежні) точки зору.

а) Позитивізм вважає предметом філософії аналіз мови

науки, зводячи функції філософії до логіки і методології науки

(докладніше про це дивіться в темі “Філософія XX століття”).

б) Діалектичний матеріалізм визначає філософію як на(

уку про найзагальніші закони буття. Будь(яка наука серед

нескінченного різноманіття зв'язків навколишнього світу ви(

діляє і вивчає закони. Закон – це істотний, загальний, не'

обхідний, повторюваний зв'язок між явищами і процесами.

Однак у світі існують закони різного ступеня спільності. Фі(

лософію, на відміну від інших наук, цікавлять найзагальніші,

універсальні зв'язки буття. Відомий американський фантаст і

популяризатор науки Айзек Азімов представляє роль і місце

філософії в сучасному науковому знанні в наступному образі.

Сучасну науку, стверджує він, можна представити у вигляді

великого саду розділеного на окремі ділянки. Кожний хазяїн

освоює свою ділянку, знає в ній все до дрібних подробиць, але

йому не цікаво, що робиться на ділянці сусіда. Так часто бу(

ває, коли фахівці навіть суміжних галузей науки не розуміють

один одного, в силу вузької спеціалізації і особливості форма(

лізованої мови тієї або іншої дисципліни. В такій ситуації ще

більш необхідний узагальнюючий погляд з висоти або з боку.

У цьому і полягає методологічна функція філософії.

в) Ірраціоналістичний напрямок у філософії вважає, що

предмета у філософії зовсім немає, тому що вона не наука, а

“... мистецтво пізнання в свободі через творчість ідей, які

противляться світовий даності і необхідності і проника'

ють у позамежну сутність світу”

. Протиставляючи філо(

софію науці, М.Бердяєв далі пише, що в науці є гірка нужда

людини; в філософії – розкіш, надлишок духовних сил. Філо(

софія не менш життєва, чим наука, але ця життєвість творчос(

ті пізнання, яке переходить межі даного, а не життєвість прис(

тосування пізнання до даного для самозбереження в ньому... В

філософії є щось святкове і для утилітаристів буднів настіль(

ки ж марне, як і в мистецтві.

Філософія вивчає універсальні, загальні зв'язки, проте,

структурує свій об'єкт; тому традиційно в філософському

знанні виділяються наступні напрямки або розділи:

Онтологія – вчення про буття;

Антропологія – вчення про людину;

Гносеологія – теорія пізнання;

Логіка – наука про закономірності абстрактного мислення;

Методологія – наука про методи пізнання і межі їх засто(

сування;

Аксіологія – вчення про цінності;

.: E! .*.  . – >.: ?, 1989. - .269