Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

тійної онтологічної реальності, стверджує, що в одиничних

предметах існує щось загальне, на підставі чого в пізнанні ви(

никає концепт – поняття, виражене словом.

Дискусія про універсалії виявила дві позиції філософів і на

проблему створення світу. Реалісти вважають, що розум – це

головне і в акті творіння (Бог створює світ завдяки ідеям, зра(

зкам, які споконвічно в нього існують), так і в акті пізнання.

Номіналісти ж стверджують, що головне в творінні світу не

розум, а воля (Бог створює світ в акті вільної волі).

5. Християнська антропологія

Середньовічну філософію відрізняє інтерес до внутрішньо(

го світу людини і висока оцінка людини як образу і подоби

Бога. Тільки людині, як вінцю творіння, бог в цьому акті пе(

редає свої якості: розум і невимушену волю. Іоанн Дамаскін

підкреслював, що людина може уподібнитися Богові завдяки

трьом речам: мудрості – знанню істинного блага; справедли'

вості, яка полягає в рівності і неупередженості суджень і бла'

гочестю, яке вище справедливості тому що вимагає відпові(

дати добром на зло. Християнська ідея боговтілення також

свідчить про високу оцінку людини. М. Бердяєв писав, що

християнство звільнило людину від влади космічної нескін(

ченності, у яку вона була занурена у давньому світі, від влади

духів і демонів природи. Воно поставило його на ноги, зміц(

нило його, привело до залежності від Бога, а не від природи.

Виконайте такі моральноінтелектуальні вправи.

Крок перший. Напишіть п'ять своїх найкращих моральних

якостей.

Крок другий. Напишіть найкращі якості, до яких Ви праг

нете (хочете, щоб вони у Вас були).

Крок третій. Складіть і заповніть таблицю «Порівняль'

ний аналіз чеснот у різних культурах».

Таблиця

Порівняльний аналіз чеснот у різних культурах

Сучасна ку(

льтура

Конфу(

ціанство

Антична

культура

Хрис(

тиянс(

тво

Вітчиз(

няна ку(

льтура

Культура

модерну

реаль(

ність

ідеал

Чесноти

Зараз Ви можете заповнити 1, 2 і 3 стовпчики таблиці (для

цього, можливо, потрібно перегорнути книгу назад), а також

два останніх стовпчики. Реальні чесноти сучасної культури –

це Ваші кращі якості. Ідеальні чесноти – це ті якості, до яких

Ви прагнете. Четвертий і п'ятий стовпчики нехай залишаться

поки порожніми. До них ми повернемося трохи пізніше...

В пошуках відповіді на традиційне антропологічне запитан(

ня про співвідношення душі і тіла в людині середньовічні філо(

софи розвивали дві позиції: перша – про душу як про самодо(

статню духовну субстанцію (ця теза полегшувала доказ безсме(

ртя душі, але утрудняла пояснення її взаємозв'язку з тілом);

друга – про духовну і тілесну цінність людини (людина прекра(

сно влаштована із розумної душі і тіла – ця теза, однак, усклад(

нювала обґрунтування автономії і безсмертя душі). Загальним

для християнської антропології є теза про пріоритет душі над

тілом. М. Пселл говорив, що душа сутність саморушна і тому

безсмертна, тому що таке(все саморушне. Визнаючи в єстві за(

грозу для релігійної людської духовності, християнство втри(

мується від обговорення тілесності взагалі. ”Піклування про

плоть не перетворюйте в похоті” – говорить біблійне настав(

ляння; тобто про тіло варто піклуватися як про допоміжний ін(

струмент: тримати його в чистоті, схоронності, спокої.

Наявність у людині двох сутностей: божественної і приро(

дної, безсмертної і смертної, духовної і тілесної обумовлює

суперечливу природу людини. З одного боку людина – майже

бог; з іншого боку – грішник. Гріхопадіння – перший акт не(

слухняності богові, який скоїли перші люди – дає людині

спокусу в пізнанні добра і зла: (“Відкриються очі ваші, і ви бу(

дете, як боги, які знають добро і зло” Біблія, Буття 3;5), і, отже

– волю – здатність самостійно будувати свою поведінку. Грі(

шник, відповідно до старозавітного визначення, похваляється

в душі, говорячи: “Я буду щасливий, незважаючи на те, що бу(

ду ходити по сваволі серця мого” (Біблія, Второзаконня,

29;19).

Августин розвив євангельський поділ видів гріховності:

похоті плоті, похоті очей і життєвої гордості. Перша – це хти(

вість і обжерливість; друга – допитливість, пристрасть до дос(

ліджень; третя виражається в бажанні страху і любові навко(

лишніх як самоцілі. Християнський ідеал існування людини –

це не боротьба, активна життєдіяльність і не спокійна безболі(

сність стоїчного мудреця, а “серце боляще”, напружена боро(

тьба із собою і боління за всіх; лише “приймаючи свій хрест”,

людина може перемагати зло в собі і навколо себе. Будь(яка

покірність – це вправа, в якій людина “відтинає свою волю” і

через це парадоксальним чином стає вільною.

Концепція гріховності людини служить відправним пунк(

том есхатологічного

трактування історії. (Есхатологія – релі(

гійне вчення про скінченність долі світу і людини). В христи(

янському вченні історія має свій початок – акт творення Бо(

гом світу і людини і кінець – акт страшного суду. Есхатологі(

чний час почався з пришестям Ісуса Христа – Месії. При

першому його пришесті, коли він переміг силу гріха, “звіль(

нив” людей з рабства сатани, прийнявши катування і мучени(

цьку смерть, історія виявляється знятою лише “незримо” і

продовжує тривати, хоча під знаком кінця; друге пришестя (в

якості судді живих і мертвих) повинне виявити цю незриму

реальність.

Таким чином, навіть конспективний погляд на історію серед(

ньовічної філософії переконує нас, що це особливий тип філо(

софствування: не однозначне ортодоксальне релігійне вчення

(як іноді репрезентують), а напружена інтелектуальна боротьба

думок, позицій, концепцій; не застій, а розвиток раціонального

пізнання, логіки, методики аналізу тексту; не приниження лю(

дини, а сходження людини на нову сходинку самопізнання.

Поповніть свій словник:

теологія, теодицея, креаціонізм, християнство,

патристика, апологетика, схоластика, реа'

лізм, номіналізм, конвенціоналізм, одкровення,

есхатологія, благочестя.

Визначте правильні відповіді в наступних тестах:

1. Визначте серед названих філософів представників

патристики

а. І.Дамаскін

б. Демокріт

в. Конфуцій

г. А.Аврелій

д. Р.Декарт

2. Визначте серед названих філософів представників

схоластики

а. А.Великий

б. А.Аврелій

в. Ф.Аквінський

г. П.Абеляр

д. Г.Богослов

3. Позначте, що не є принципом середньовічної онтології

а. Монізм

б. Креаціонізм

в. Космоцентризм

г. Оптимізм

д. Теоцентризм

4. Хто автор відомого твору «Сповідь»

а. Боецій

б. І.Дамаскін



в. А.Кентерберійський

г. А.Аврелій

д. Ібн Сіна

5. Кого із середньовічних філософів визнають система'

тизатором схоластики

а. П.Абеляр

б. А.Кентерберійський

в. Ф.Аквінський

г. А.Великий

д. У.Оккам

6. Яке з доказів буття бога наведене нижче:

„І в матеріальному світі існує певний причинний поря'

док, який бере свій початок від першої причини – Бога”

а. Доказ від ступеня досконалості

б. Доказ від божественного керівництва миром

в. Доказ від необхідності

г. Доказ від діючої причини

д. Доказ від руху

7. Яке з доказів буття бога наведене нижче:

„Про різні ступені досконалості (Добра і Краси) в речах

можна міркувати, лише знаючи абсолютну досконалість

– Бога”

а. Доказ від ступеня досконалості

б. Доказ від божественного керівництва миром

в. Доказ від необхідності

г. Доказ від діючої причини

д. Доказ від руху

8. Яке з доказів буття бога наведене нижче:

„Все у світі рухається чимось іншим. Ланцюг двигунів

може бути нескінченним. Але є перша причина – Бог”

а. Доказ від ступеня досконалості

б. Доказ від божественного керівництва миром

в. Доказ від необхідності

г. Доказ від діючої причини

д. Доказ від руху

9. Хто із середньовічних філософів привів п'ять природ'

них доказів буття бога

а. Т.Аквінат

б. І.Дамаскін

в. Ібн(Рушд

г. А.Великий

д. М.Пселл

10. Хто із середньовічних філософів був засновником

томізму

а. Ф.Аквінський

б. І. Дамаскін

в. Ібн(Рушд

г. А. Великий

д. М.Пселл

11. Як називається напрямок, який визнає існування за'

гальних понять (ідей) поза речами.

а. Номіналізм

б. Креаціонізм

в. Матеріалізм

г. Реалізм

д. Монізм

12. Як називається напрямок, який стверджує, що ідеї,

загальні поняття – це імена речей.

а. Номіналізм

б. Креаціонізм

в. Матеріалізм

г. Реалізм

д. Монізм

13. Хто з перелічених філософів був представником ре'

алізму

а. Росцелін

б. А.Великий

в. У.Оккам

г. А.Аврелій

д. Ф.Аквінський

14. Хто з перелічених філософів був представником но'

міналізму.

а. Боецій

б. І.Дамаскін

в. А.Кентерберійський

г. А.Аврелій

д. Ібн Сіна

15. Як називається спосіб пізнання – передача людям

істин, що виходять від Бога і відображають його волю.

а. Визнання

б. Одкровення

в. Благочестя

г. Волевиявлення

д. Боговтілення

16. Праці якого візантійського середньовічного філософа

вперше були перекладені на старослов'янську мову.

а. Ф.Аквінський

б. І.Дамаскін

в. В.Великий

г. П.Абеляр

д. М.Пселл

17. Як називається принцип виправдання Бога за існу'

вання зла у світі.

а. Детермінізм

б. Монізм

в. Теодицея

г. Трійця

д. Боговтілення

18. Як називається релігійне вчення про кінцеві долі сві'

ту і людини.

а. Психологія

б. Есхатологія

в. Фізіологія

г. Логіка

д. Риторика

19. Виділіть основну рису середньовічної філософії.

а. Матеріалізм

б. Концептуалізм

в. Теоцентризм

г. Ірраціоналізм

д. Космоцентризм

20. Виділіть богоподібні сутності людини (з погляду ре'

лігійної філософії).

а. Тіло

б. Одяг

в. Розум

г. Вільна воля

д. Гроші

Прочитайте якийсь текст середньовічного автора і за

пишіть у свій зошит все, що здається цікавим і корисним

для Вас. Порівняйте по змісту і стилю тексти давньої філосо

фії і середньовічної.

Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

План

1. Джерела вітчизняної філософії

2. Явище Софії

3. Буття і пізнання як промисел Бога

4. Людина як мікрокосмос

1. Джерела вітчизняної філософії

Шукаючи виток (як початок) і джерела, (як те, що дає по(

чаток чому(небудь), у вітчизняній філософії ми неминуче зі(

штовхуємося із двома вихідними проблемами.

Перша проблема – проблема національної специфіки або

діалектики загального і особливого в розвитку культури і фі(

лософії східних слов'ян. Інакше кажучи, яку філософію ми

будемо називати вітчизняною: слов'янську, українську або ро(

сійську? Серед безлічі точок зору на цю проблему позначимо

три крайніх.

1. В розвитку культури і філософії східних слов'ян загальне

переважає над особливим. Вилившись з одного джерела – да(

вньоруської філософської думки, білоруська, російська і укра(

їнська філософії до XV(XVI століть відносно відокремилися,

набули національно(регіональної специфіки. В XVII(на поча(

тку XVIII століть українська і білоруська філософська думка

вплинули на розвиток російської філософії. Українські і біло(

руські мислителі зіграли особливу роль в організації філософ(

ської освіти і викладанні філософії в Росії. Для ідейно(

філософських взаємозв'язків і взаємовпливів російського,

українського і білоруського народів XVII(XVIII століть хара(

ктерна поява мислителів бінаціональної і навіть полінаціона(

льної приналежності: Сімеон Полоцький, Феофан Прокопо(

вич, Стефан Яворський.

2. Точка зору, яка підкреслює перевагу особливого націо(

нального над загальним. Стверджується, що українська і ро(

сійська – це дві різних культурних традиції і що духовним

спадкоємцем культури Київської Русі став тільки український

народ. Що українці, зазнавши впливу від Заходу в період фо(

рмування народності, придбали особливі, багато в чому про(

тилежні росіянам, риси менталітету (пріоритет індивідуаль(

ного, особистісного над соборним, повага до інших мов і зви(

чаїв, натхненність, пріоритет духовного над матеріальним,

любов до природи, матері – землі)

3. Існує також точка зору, що своєрідної філософії у східно(

слов'янських народів, у Росії (мається на увазі Російська ім(

перія і всі землі які ввійшли у її склад) взагалі не було. “Філо(

софією в Росії займалися і займаються, але говорити про ро(

сійську філософію в тому розумінні, в якому говорять про

французьку, німецьку або англійську не можна: національного

філософа, яким є, наприклад, Декарт для французів, Кант для

німців, Бекон для англійців, в Росії не було”

Ваша думка з цього приводу? Яку точку зору Ви можете на

звати більш аргументованою, виходячи з Ваших знань

історії вітчизняної культури?

Друга проблема – проблема початку вітчизняної філософії

або, починаючи з якого періоду можна говорити про своєрідну

філософію? Ця проблема упирається в діалектику становлення

і завершення самого процесу розвитку і вже розвинених (кла(

сичних) форм.

Більшість істориків і філософів початок слов'янської філо(

софії пов'язують з прийняттям християнства на Русі, тобто з

X(XI століттями.

Однак, деякі пов'язують початок вітчизняної філософії з

появою розвинених на власній основі, класичних філософсь(

ких вчень, які виникли у зв'язку з поширенням університетсь(

кої освіти – XVII(XVIII століття. Так, О.Ф. Лосєв пише, що

вперше філософські інтереси пробуджуються в Росії в XVIII

столітті, коли російський розум був зачеплений ідеями фран(

цузького просвітництва і одночасно ідеями освіченого абсолю(

тизму.

.: O >. O ! <  // O->+< -

: # 3 . O., 1990. – .1. – . 162-169.

.: L!: W$ . – .: ", 1991. – .833.