Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій
Подождите немного. Документ загружается.
401
і колись, і, як і раніше безуспішно намагатися знизити плодю(
чість, то в 2030 році кількість людей у світі зросте в 4 рази в
порівнянні з 1970 роком.
Виробництво. Існував висновок, що зростання виробницт(
ва випереджає ріст населення. Висновок цей неточний, тому
що був заснований на гіпотезі, що зростаюча промислова про(
дукція світу рівномірно розподіляється серед всіх землян. В
дійсності ж більша частина світового росту промислової про(
дукції припадає на промислово розвинені країни, в яких тем(
пи росту населення досить низькі.
Розрахунки показують, що в процесі економічного росту
невпинно збільшується розрив між багатими і бідними краї(
нами світу.
Продовольство. Третина населення світу (50(60% насе(
лення країн, які розвиваються) страждає від недоїдання. І хо(
ча загальне сільськогосподарське виробництво у світі зростає,
виробництво продуктів харчування на душу населення в краї(
нах, що розвиваються, ледь зберігається на сучасному, досить
низькому рівні.
Мінеральні ресурси. Можливість збільшення виробництва
харчових продуктів в остаточному підсумку залежить від ная(
вності ресурсів, які не поповнюються.
При сучасних темпах споживання природних ресурсів і по(
дальшому збільшенні цих темпів, на думку Д.Медоуза, абсо(
лютна більшість ресурсів, що не поповнюються, стануть вкрай
дорогими вже через 100 років.
Природа. Чи витримає біосфера? Людина лише недавно
почала проявляти заклопотаність з приводу впливу її діяль(
ності на природне середовище. Спроби кількісного виміру
цього явища виникли ще пізніше і поки що недосконалі. Оскі(
льки забруднення навколишнього середовища перебуває в
складній залежності від чисельності населення, індустріаліза(
ції і специфічних технологічних процесів, важко дати точну
оцінку, наскільки швидко піднімається експонентна крива за(
гального забруднення. Однак, якщо у світі буде 7 млрд. людей,
а валовий національний продукт на душу населення буде та(
ким же, як сьогодні в США, те загальне забруднення навко(
лишнього середовища принаймні в 10 разів перевищить су(
402
часний рівень (1970 рік). Чи зможуть природні системи ви(
тримати це – поки невідомо. Швидше за все, припустима ме(
жа буде досягнута у глобальному масштабі при експонентно(
му зростанні населення і забруднень, вироблених кожною лю(
диною.
2) Далі на підставі базової моделі йшла побудова пошуко(
вих різноманітних моделей.
Модель 1 “стандартного типу”
Вихідні посилки. Передбачалось, що не відбудеться корін(
них змін у фізичних, економічних або соціальних взаємозв'яз(
ках, які історично визначали розвиток світової системи (за
період з 1900 по 1970 рр.).
Прогнозований розвиток світової системи. Обсяги про(
довольства і промислової продукції, а також населення будуть
рости експоненціально до того моменту, поки швидке висна(
ження ресурсів не приведе до вповільнення росту промисло(
вості. Після цього населення буде ще якийсь час збільшувати(
ся по інерції, а заодно і тривати забруднення навколишнього
середовища. Зрештою, ріст населення зменшиться наполови(
ну в результаті збільшення коефіцієнта смертності, що буде
обумовлено нестачею їжі і медичного обслуговування.
Модель 2
Вихідні посилки. Передбачається, що “необмежені” джере(
ла ядерної енергії дозволять подвоїти наявні природні ресурси
і здійснити велику програму по вторинному використанню
ресурсів і їхній заміні.
Прогнозування розвитку світової системи. Оскільки ре(
сурси виснажаться не так швидко, індустріалізація може дося(
гти більше високого рівня, чим при реалізації моделі стандар(
тного типу. Однак, велике число крупних підприємств буде
забруднювати навколишнє середовище дуже швидко, що при(
веде до збільшення коефіцієнта смертності і зменшенню кіль(
кості продовольства. Наприкінці відповідного періоду ресурси
сильно виснажаться, незважаючи на подвоєння первісних за(
пасів.
403
Модель 3
Вихідні посилки. Природні ресурси повністю використані і
75% з них використовуються повторно. Виділення забрудню(
ючих речовин в 4 рази менше, ніж в 1970 році. Урожайність з
одиниці земельної площі подвоєна. Ефективні заходи контро(
лю над народжуваністю доступні всьому населенню миру.
Прогнозований розвиток світової системи. Виявиться
можливим (хоча і тимчасово) забезпечити стабільну чисель(
ність населення при середньому річному доході на душу насе(
лення, майже рівному середньому доходу населенню США
сьогодні (1970 р.). Однак, зрештою, хоча і зростання промис(
ловості зменшиться вдвічі, а коефіцієнт смертності збільшить(
ся в результаті виснаження ресурсів, забруднення будуть на(
копичуватися, а виробництво продовольства скорочуватися.
Модель 4 (верхня экстрема)
Індивідуальні передумови. Після 1975 р. населення не під(
тримується на постійному рівні шляхом зрівнювання коефіці(
єнтів народжуваності і смертності. Зростання капіталу обме(
жене шляхом накладення вимоги, щоб капіталовкладення бу(
ли рівні амортизації. Проводиться певна технологічна політи(
ка, що містить у собі повторне використання ресурсів, нові
пристосування для контролю над забрудненнями. Відбулися
важливі зміни, наприклад, в тому відношенні, що більше уваги
звертається на виробництво продовольства і послуг, чим на
виробництво промислової продукції.
Прогнозований розвиток світової системи. Урівноваже(
ний рівень промислової продукції на душу населення буде в 3
рази перевищувати середній світовий рівень 1970 року.
Модель 5
Вихідні посилки. Здійснюються ті ж заходи щодо обме(
ження росту і стабілізації, що і у 4(й моделі, але починаючи не
з 1975 року, а з 2000 року.
Прогнозований розвиток світової системи. Рівноважний
стан не досягається. Чисельність населення і промисловий
капітал досягнуть такого високого рівня, що нестача продово(
льства почне відчуватися раніше 2100 року.
404
Висновки:
Якщо сучасні тенденції росту населення миру, індустріалі(
зації, забруднення навколишнього середовища, виробництва
харчових продуктів і виснаження ресурсів залишаться такими
ж, то межі росту на нашій планеті будуть досягнуті в якийсь із
моментів вже в ХХІ столітті. Найбільш імовірним результа(
том цього з'явиться раптове і нестримне падіння чисельності
населення і обсягу промислового виробництва.
Існує можливість змінити сучасні тенденції росту населен(
ня, індустріалізації, забруднення навколишнього середовища і
домогтися екологічної і економічної стійкості, яку можна збе(
регти аж до віддаленого майбутнього. Стан глобальної рівно(
ваги можна спроектувати так, що будуть задоволені основні
матеріальні потреби кожної людини на Землі, і вона буде мати
можливість реалізувати свій індивідуальний потенціал.
Якщо люди в усьому світі стануть вважати за доцільне рі(
шення проблем, які пропоновані вище, то чим скоріше вони
почнуть рухатися у відповідному напрямку, тим більше буде
шансів на успіх.
Виживання людства, подальший соціальний прогрес в умо(
вах взаємозалежного і цілісного світу, формування і розвиток
єдиної цивілізації на Землі припускають не тільки загальне
визнання таких фундаментальних гуманістичних принципів,
як воля вибору народами свого майбутнього, всезростаюча ба(
гатоваріантність соціального прогресу і верховенство загаль(
нолюдських інтересів., але і практичне їх втілення.
На думку відомого футуролога О.Тоффлера, людство всту(
пило в перехідний період від старої до принципово нової ци(
вілізації. Істотними рисами перехідного періоду вчений вва(
жає:
9 поступовий перехід від традиційних викопних джерел енер(
гії до нетрадиційних;
9 заміна масового виробництва виробництвом товарів і пос(
луг, чітко орієнтованих на споживача;
9 заміна нуклеарної сім'ї “багатоформною”;
9 зрушення в організації корпорації до форм менш бюрокра(
тичних, більш спеціалізованих і орієнтованих на вирішення
конкретних проблем;
405
9 демасифікація засобів комунікацій, чому сприяє розвиток
кабельного телебачення, відеофонів, супутників зв'язку.
Існує також безліч інших, глобальних прогнозних моделей.
Вчені всього миру змушують дзвін тривоги бити все голосні(
ше! Глобальна криза сучасної цивілізації викликала до життя і
принципово нові підходи до вивчення суспільства і людини.
На світ, писав Лев Гумільов, можна дивитися з мишачої нори,
з вершини пагорба і з висоти польоту орла, тому що ми по(
винні оцінювати результати наших дій у довгостроковій перс(
пективі, на одне(два покоління вперед. Інакше наші онуки і
правнуки можуть виявитися біля розбитого корита.
Міф про Прометея ми читаємо сьогодні по(новому: мало
викрасти вогонь у богів, треба ще навчитися зберігати вогонь,
зберігати хатину від пожежі. Якщо ми не приборкаємо своє
марнославство, прагнення до успіху за всяку ціну, свою жаді(
бність, користь, варварство, якщо не перестанемо жити невід(
повідно до своїх достатків, якщо в нас не вистачить розуму,
волі, відповідальності – ми зруйнуємо геть усе і над великою
трагедією цивілізації опуститься завіса.
Яке майбутнє очікує людство? Відповідь на це питання за(
лежить від того, як, коли і яким чином будуть вирішені глоба(
льні проблеми сучасності, починаючи із проблем запобігання
ядерної війни і кінчаючи проблемами забезпеченості зростаю(
чого людства продовольством, енергією, сировиною. У людст(
ва є всі можливості для успішного вирішення цих проблем.
Але про майбутнє мало мріяти – за майбутнє треба боротися.
І на закінчення – поетичне образне відбиття тих проблем
про які ми говоримо.
Яков Хелемский
На исходе века
Двадцатый век, стремительно состарясь,
Решился напоследок подсчитать,
Лесов на свете много ли осталось
И сколько русел повернули вспять.
К тысячелетью новому готовясь
Задумался на позднем рубеже
Не слишком ли укоротили совесть
406
И не пора ль подумать о душе?
Не слишком ли безумны человеки,
Трусцою провожающие век?
Не слишком ли глушат видеотеки
Святую тишину библиотек?
И не страшней ли пули браконьерской
Амбиция ученого дельца,
Который, угождая министерству,
Уродует урочья и сердца.
Столетье, обновляясь беспрестанно,
Осознает и каждый свой просчет.
...Пусть вольно дышит Ясная Поляна,
Печора безбоязненно течет.
Отнюдь не для трескучего народа
Забот вседневных постигаем суть
Течение жизни жаждем повернуть,
А реки поворачивать не надо.
Поповніть свій словник наступними поняттями:
майбутнє, прогноз, соціальне прогнозування,
нормативний прогноз, пошуковий прогноз,
екстраполяція, моделювання, експертні оцінки,
глобальні проблеми, глобальне моделювання, глобальне
прогнозування
В підсумковій темі курсу Вам пропонується кілька
варіантів завдань, які мають комплексний характер і передба
чають використання всіх знань, отриманих у вивченні філософії.
Завдання 1
Один з відомих філософів ХХ століття К.Ясперс у своїй книзі
“Джерела історії і її ціль” так описує майбутній світовий поря(
док: “Всі процеси будуть “внутрішніми”. Немає більше далеких
сил, варварських народів, які могли б вторгнутися в цей світ ззо(
вні. Якщо ззовні більше не загрожує небезпека, то немає більше
зовнішньої політики, немає необхідності орієнтувати державу на
оборону... Вся продукція держави служить тепер росту добробу(
ту, а не руйнівній військовій техніці... В цілому можна вважати,
що час національних держав пройшов... У цей час мова йде про
407
те, як відбувається об'єднання націй, необхідне для створення
світової держави, – чи підкоряє одна нація собі іншу або рівні по
своїм життєвим підвалинам нації утворять, жертвуючи своїм су(
веренітетом, єдине державне співтовариство... Все це можливе
тільки без тотального планування на основі планування лише за(
гальнозначущих законів і договорів у суспільстві вільного рин(
кового господарства, що зберігає своє вирішальне значення в ря(
ді істотних областей, в умовах конкуренції і духовного суперни(
цтва, у вільному спілкуванні, насамперед у сфері духу.
...Світовий порядок не може бути просто створений.
... Значно відчутливіше, чим самий світовий порядок, встає
перед нашим поглядом небезпека, що загрожує нам, на шляху
до нього. Однак, у факті пізнання вже вкладений її момент по(
долання. В житті людини немає смертельної небезпеки, поки
вона здатна зберегти волю”
(К.Ясперс. Майбутній світовий порядок)
Проаналізуйте міркування філософа: з чим Ви згодні, а із
чим – ні?
Які прогнози К.Ясперса, зроблені в 1949 році реальні, які ні?
Завдання 2
Одним з методів глобального прогнозування є складання
сценарію взаємозалежного розвитку глобальних проблем. Як
правило, складається декілька, принаймні, чотири сценарії:
1. механічна екстраполяція існуючих тенденцій (що буде,
якщо все збережеться, як є?)
2. верхня экстрема – максимально можливий розвиток те(
нденції в сприятливий для людини бік
3. нижня экстрема – максимально несприятливий варіант
розвитку, граничне загострення проблем
4. найбільш імовірний тренд (“середній варіант”) або най(
більш імовірний розвиток подій
Спробуйте скласти кілька сценаріїв розвитку глобальних про
блем (гонка озброєнь, сировинна криза, розрив в рівні економічно
го розвитку різних країн на планеті, зростання народонаселення,
продовольча проблема, проблеми зайнятості, відхилення в пово
дженні людей, наркоманія, злочинність, занепад духовної куль
тури, економічні проблеми, стихійна урбанізація) до 2020 року.
408
Завдання 3
Відомий американський футуролог Ольвін Тоффлер всю
історію людства ділить на три великих періоди (у третій люд(
ство тільки входить – це скоріше прогноз, чим реальність):
“перша хвиля” принесла із собою панування сільського госпо(
дарства; “друга хвиля” – масове промислове виробництво;
“третя хвиля” – це комп'ютер, біологічна революція, зміна ви(
дів енергії і як наслідок – всебічна соціальна трансформація.
“Це криза не політична або соціальна, – пише Тоффлер про
сучасне суспільство, – а індустріальна, остання криза, що пе(
реживає економіка, створена цивілізацією “другої хвилі”. Нові
сили прориваються на світову арену, даючи початок нової,
“третьої хвилі” змін”
(Тоффлер О. Прогнозы и предпосылки)
Дайте аналіз цієї концепції. З яких методологічних позицій
виступає вчений? Спробуйте більш докладно описати, як ра
зом з корінними змінами в техніці і технологіях будуть міня
тися характер праці, соціальна структура суспільства, полі
тичні інститути, сама людина?
Завдання 4
Великий внесок в аналіз і прогноз глобальних проблем ХХ
століття внесла міжнародна організація вчених – Римський
клуб. Засновник і президент Римського клубу італійський су(
спільний діяч А.Печчеї пише: ”Діагноз цих утруднень поки
невідомий, і проти них не можна прописати ефективних ліків;
при цьому вони збільшуються ще тією тісною взаємозалежні(
стю, що зв'язує нині все в людській системі... В нашому штуч(
но створеному світі буквально все досягло небувалих розмірів
і масштабів: динаміка, швидкість, енергія, складність – і наші
проблеми теж. Вони тепер одночасно і психологічні, і соціаль(
ні, і економічні, і технічні, до того ж ще і політичні...” Далі Пе(
ччеї приводить список тих проблем, які Римський клуб назвав
глобальною проблематикою:
1) безконтрольне поширення людини по планеті;
2) нерівність і неоднорідність суспільства;
3) соціальна несправедливість;
4) голод і недоїдання;
409
5) широке поширення бідноти;
6) безробіття;
7) манія росту;
8) інфляція;
9) енергетична криза;
10) недолік природних ресурсів;
11) розпад міжнародної торговельної і фінансової системи;
12) протекціонізм;
13) неграмотність і застаріла система освіти;
14) бунти серед молоді;
15) відчуження;
16) занепад міст;
17) злочинність і наркоманія;
18) вибух насильства і жорсткість поліцейської влади;
19) катування і терор;
20) зневага законів і порядку;
21) ядерне божевілля;
22) політична корупція;
23) бюрократизм;
24) деградація навколишнього середовища;
25) занепад моральних цінностей;
26) втрата віри;
27) відчуття нестабільності;
28) неусвідомленість усіх цих труднощів і їх взаємозв'язків
(Печчеи А. Человеческие качества.)
Спробуйте із цього перерахування скласти класифікацію за
наступними критеріями: по ступені значимості для сьогодення
(ключова проблема – головні проблеми – похідні проблеми); по
ступені ймовірності їх вирішення в майбутньому.
Завдання 5
Андрій Дмитрович Сахаров в своїй статті “Світ через півс(
толіття” в 1974 році писав: “Сильні і суперечливі почуття охо(
плюють кожного, хто замислюється про майбутнє світу через
50 років – про те майбутнє, у якому будуть жити наші онуки і
правнуки. Ці почуття – пригніченість і жах перед клубком
трагічних небезпек і труднощів безмірно складного майбут(
нього людства, але одночасно надія на силу розуму і людянос(
410
ті в душах мільярдів людей, що тільки одна може протистояти
хаосу, що насувається,”. Далі А.Д.Сахаров попереджає, що на(
віть якщо буде усунута головна небезпека – загибелі цивіліза(
ції у вогні великої термоядерної війни – положення людства
залишиться критичним.
Людству загрожує занепад особистої і державної моралі,
що проявляється вже зараз у глибокому розпаді в багатьох
країнах основних ідеалів права і законності, у споживчому
егоїзмі, у загальному зростанні кримінальних тенденцій, у на(
ціоналістичному і політичному тероризмі, який став міжнаро(
дним, у руйнівному поширенні алкоголізму і наркоманії. В рі(
зних країнах причини цих явищ трохи різні. Все(таки мені
здається, що найбільш глибока, первинна причина лежить у
внутрішній бездуховності, при якій особиста мораль і відпові(
дальність людини витісняються і придушуються абстрактним
і нелюдським по своїй сутності, відчуженим від особистості
авторитетом”
(Сахаров А.Д. Мир, прогрес, права людини.)
Які ви бачите шляхи і способи вирішення цієї глобальної про
блеми в найближчому і віддаленому майбутньому?
Завдання 6
Єдиний порятунок людини в найближчі 200 років амери(
канський соціолог Д. Форрестер бачить у скороченні капіта(
ловкладень на 40%, народжуваності на 50%, споживання си(
ровини на 70%. Форрестер вважає, що такий економічний ріст
повинен бути зупинений. Він глибоко переконаний, що це
треба зробити свідомими зусиллями і невідкладно, не чекаю(
чи катастрофи, коли ріст буде припинений в силу внутрішньої
динаміки таких болісних явищ, як перенаселення, зараження
навколишнього середовища, голод і вичерпання ресурсів.
Дайте оцінку цим міркуванням.
Покажіть можливі шляхи збереження високих темпів нау
ковотехнічного прогресу і досягнення екологічної рівноваги.
Завдання 7
У ХХ(му столітті в буржуазній соціології широке розпо(
всюдження одержало неомальтузіанство. Неомальтузіанці