Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

341

Мешканці нижніх поверхів знають, що на антресолях жити

дуже весело; тому у всій піраміді панує шалене бажання дер(

тися догори...

Підмурок постійно стає вужче, а вершина ширше і важче.

Вся ця історія неминуче повинна скінчиться тим, що піраміда

звалиться і перетвориться в потворну купу сміття...

Як зробити так, щоб піраміда не перевернулася?

Подумайте над цим питанням...

Які ж групи становлять основу соціальної структури суспі

льства? (дивись схему 34).

Схема 34

Соціальна структура суспільства

Сукупність соціальних груп і зв'язки між ними

Соціальні групи

Сукупність людей, об'єднаних

спільними інтересами і загаль(

ною діяльністю

Більші Середні Малі

( нації

( класи

( демографічні групи

(чоловіки, жінки,

діти, молодь, старі,

мешканці міста, се(

ла)

( плем'я

( каста

( стан

( професійні групи

( трудові колективи

відрізняються наяв(

ністю між особистіс(

них зв'язків у групі

( рід

( сім'я

( групи по інтересах

(спортивні, дозвілля

і т.п.)

Зв'язки між соціальними групами

( обмін діяльністю

( співробітництво

( боротьба

.: ? .). H $   // ) Y". - >:, 1989. –

.193-195

342

Дамо визначення деяким соціальним групам.

Першою соціальною групою в історії людства був рід –

кровноспоріднене об'єднання людей, зв'язаних колективною

працею і спільним захистом інтересів, а також спільністю мо(

ви, вдач, традицій.

Плем'я – тип етнічної спільноти і соціальної організації

людей докласового суспільства, яка характеризується спільні(

стю території, господарський діяльності, мови, походження і

кровноспорідненими зв'язками. В результаті взаємодії і пере(

міщення племен відбувалася поступова заміна кровноспорід(

нених зв'язків – територіальними і економічно правовими.

В теперішньому часі (в розвинених країнах) залишилася

одна соціальна група, заснована на кровному спорідненні –

сім'я.

Процес поділу праці викликав до життя появу професій'

них груп: селяни, ремісники, жерці, керівники, люди, які за(

ймаються духовним виробництвом (інтелігенція).

З появою приватної власності відбувся поділ суспільства

на класи. Класи розрізняються, насамперед, по економічних

ознаках. Класами називаються великі групи людей, які розрі(

зняються по їх місцю в історично певній системі суспільного

виробництва, по їх відношенню (здебільшого закріпленому і

оформленому у законах) до засобів виробництва, по їх ролі в

суспільній організації праці, а, отже, по способах одержання і

розмірах тієї частки суспільного багатства, яку вони мають.

Поряд із класами в докапіталістичних суспільствах були і

стани. Стани – це поділ людей не по економічним, а по пра(

вовим ознакам. Місце певного стану в ієрархічній соціальній

структурі і його привілеї були закріплені у звичаях або у пра(

ві. Станова приналежність із правами і привілеями передава(

лася в спадщину. Фома Аквінський у свій час наставляв, що

підніматися вище свого стану грішно, тому що поділ на стани

установлений Богом.

Буржуазне суспільство набагато спростило складну ієрар(

хічну структуру, поставивши на місце величезної станової пі(

раміди один поділ: на багатих і бідних або, вірніше сказати, на

.: .:  #.) # $ // ?. . ., . 39. - 15.

343

людей, які мають власність на засоби виробництва (буржуа(

зія) і не мають такої. а тому змушених іти на ринок праці про(

давати свою робочу силу (наймані робітники – пролетаріат).

Одним з основних суб'єктів історії є нації. Нації – (від лат.

natio – народ, плем'я) – тип етносу, історично виникла соціа(

льно(економічна і духовна спільність людей зі своєю мовою,

культурними цінностями, психологією і самосвідомістю.

Останнім часом все більше звертають увагу на культурні

ознаки націй. Основу національної самосвідомості становить

менталітет – (від лат. mensym) – напрям думок, щиросердний

склад; глибинний рівень колективної і індивідуальної свідо(

мості, який включає і несвідоме. Національна самосвідомість

– (як основна риса націй) – явище ірраціональне, яке важко

піддається раціональному опису і науковому осмисленню.

Л. Гумілев головним суб'єктом історії вважає етнос, ви(

значаючи його як природно сформований на основі оригіна(

льного стереотипу поводження колектив, який існує як енер(

гетична система, протиставляє себе всім іншим таким же ко(

лективам, виходячи з відчуття компліментарності. Компліме(

нтарність (поняття близьке за значенням поняттю менталіте(

ту) – відчуття підсвідомої взаємної симпатії (антипатії) особи,

яка визначає поділ на своїх і чужих

З різноманіття точок зору на проблему основного суб'єкта

історії можна, мабуть, зробити наступний висновок: головним

суб'єктом, творцем історії є людство. Залежно від цілей і на(

прямку вивчення суспільства виділяються різні частини люд(

ства – народи, нації, класи, еліта, особистості.

3. Особистість як суб'єкт історії

В одному з оповідань Рея Бредбері молодий талановитий

вчений винаходить машину часу і відправляється в подорож

на 80 років вперед. З подорожі він привозить фотографії і ві(

деозаписи прекрасного майбутнього, дарує їх людям – і стає

пустельником. Проходить 80 років, наступає те саме прекрас(

не майбутнє, у якому колись побував вчений. І ось тут він,

.: = .. W"   N. - ., 1990.- 528.

344

який постарів, подає голос. Не було ніякої машини часу, гово(

рить він. Ви його створили самі.

Самі... Громадське життя – це, в остаточному підсумку, дія(

льність конкретних (окремих) особистостей. Навіть класи і

нації складаються з окремих особистостей. Людина, – говорив

Ф. Достоєвський, – реалізує своє життя так, як художник

створює твір мистецтва.

Що ж таке особистість?

Поняття особистість походить від лат. persona – театра(

льна маска; слов'янський варіант – личина. Приведемо кілька

визначень, які характеризують особистість із різних сторін.

Особистість – це індивідуальне буття суспільних відно(

син. Присвоєння людиною своєї соціальної сутності.

Особистість – науковий термін, що позначає:

а) людський індивід як суб'єкт суспільних відносин і соціаль(

ної дії;

б) стійку систему соціально значимих рис людини того або

іншого суспільства або спільноти.

Особистість – це суспільно розвинена людина, яка усві(

домлено відноситься до своїх обов’язків і прав громадянина

батьківщини, яка має почуття власної гідності, яка усвідом(

лює міру своєї відповідальності за свою життєдіяльність.

Із цих визначень видно, що на відміну від поняття людини,

у якому фіксуються родові якості (свідомість, мовлення, здат(

ність до творчої діяльності), поняття особистість фіксує соці(

альні якості людини. Сутність особливої особистості складає

не її борода, як писав К. Маркс, – не її кров, не її абстрактна

фізична природа, а її соціальна якість

. Людина починає ста(

вати особистістю коли вступає в суспільні відносини з іншими

людьми. Процес входження людини в культуру, засвоєння

норм, установок, цінностей, зразків поводження, традицій,

властивих даному суспільству називається соціалізацією. У

процесі соціалізації виділяються три основних етапи:

9 ( первинна (дитина);

.: > O. O    $ // . . 1. – . 242

345

9 ( проміжна (підліток, самоствердження, пошуки ідеалу);

9 ( стійка (доросла людина, особистість, яка сформувалася).

Основні канали соціалізації: соціальний досвід, пізнання і

виховання. Найбільш кращої для особистості і для суспільст(

ва є інтеріоризація соціальних норм – тобто процес перетво(

рення зовнішніх правил і традицій у свої власні переконання і

принципи. У такому випадку особистість дістає внутрішню

волю, виконуючи суспільні закони природно і органічно, не

розглядаючи їх як бар'єри або насильство з боку суспільства.

Однак, особистість не є пасивним елементом. Вона може і

прагнути видозмінити, перетворити норми, традиції, закони (а

значить змінити суспільство). Схематично процес взаємодії

особистості і суспільства можна зобразити в такий спосіб (ди(

вись схему 35).

Схема 35

Взаємодія особистості і суспільства

Спадковість активність

Суспільство Середовище Особистість Суспільство

Виховання творчість

Завдяки своїй активності, діяльності кожна особистість не(

повторна і індивідуальна. Прагнення особистості до індивіду(

алізації, до автоматизації і у той же час постійна потреба в спі(

лкуванні, у зв'язках з іншими людьми є головним протиріч(

чям у розвитку, як самої особистості, так і суспільства в ціло(

му.

Будь(яка людина – особистість. Будь(яка особистість – ціль

історичного розвитку і його активний початок. Кожна епоха ви(

діляє серед інших великих, історичних особистостей – людей,

здатних або відповідальних приймати рішення за багатьох інших

людей, здатних вести за собою. Велика людина бачить дальше,

ніж інші, і бажає сильніше інших, – говорив Г.В. Плеханов. Най(

більш великими історія визнає тих людей, які своєю працею,

творчістю, подвигом зробили внесок у скарбницю духовних цін(

ностей людства; створили нетлінні шедеври краси, відкрили за(

кони природи. Пам'ять людська парадоксальна: сучасники вва(

346



жають більш відомими, історичними особистостями політиків,

спортсменів, співаків, але чим далі йде сучасність в історію, тим

ясніше постає велич духовних наставників людства: письменни(

ків, поетів, композиторів, художників, вчених. Про цей парадокс

Данило Гранін писав так: "Замість цього невдячний обиватель

ставить пам'ятник Черчіллю, морякам(десантникам; кіоскери

продають листівки з портретами Бітлз, юрби аматорів виграють

автографи у Карпова. Що це за світ, де стрибунів і генералів

знають краще, ніж геніїв, які розгадали міфи Природи!"

Поповніть свій словник:

суспільне протиріччя, антагонізм, реформа,

класова боротьба, революція, війна, потреба,

інтерес, суб’єкт історії, особистість, соціальна

група, рід, плем’я, родина, стан, етнос, нація, соціалізація.

Попрацюйте над наступними творчими завданнями.

Завдання 1

Проаналізуйте наступну позицію.

Які б не були зовнішні події, світ створюється переважно

самою людиною. Від її почуттів і ідей, моральних і розумових

схильностей залежить упорядкування і прямування світу; від

її внутрішнього стану залежить і стан суспільства.

(Гізо Ф. Історія і цивілізація в Європі).

Завдання 2

Проаналізуйте наступний уривок художнього тексту:

З фізичною реальністю відчув він співвідношення ваги те(

ндітного людського тіла і колосальної держави, йому здалося,

що держава пильно вдивляється в його особу величезними

світлими очами, от вона наляже на нього, і він хрусне, пискне,

заверещить і зникне...

(Гроссман В. Життя і доля).

Яке протиріччя громадського життя тут відображено?

Чи можливо розв’язати це протиріччя?

.: = . N //  . – 1987. – %1. – . 61.

347

Завдання 3

Про яке протиріччя – джерело розвитку суспільства гово

рить О. Герцен:

Зрозуміти весь обсяг і дійсність прав особистості і не зруй(

нувати, не роздрібнити на атоми суспільство – найважче соці(

альне завдання. Її розв’яже, імовірно, сама історія для майбут(

нього, в минулому вона ніколи не була розв’язана.

(Герцен О.)

Чи розв’язане це завдання в сучасному суспільстві?

Які Ви знаєте шляхи її вирішення?

Завдання 4

Згідно з діалектикою основним джерелом будь(якого роз(

витку є протиріччя. Назвіть основні протиріччя – джерела ро(

звитку суспільства.

На яку особливість суспільних протиріч і способів їх

розв’язання звертав увагу німецький поет і суспільний діяч Х.

Энценсбергер, стверджуючи, що воістину чудові великі заду(

ми: рай на яземлі, загальне братерство, перманентна револю(

ція і що все це було б цілком досяжне, якби не люди, люди

тільки заважають. Ця теза в суспільній науці називається па(

радоксом Энценсбергера.

Завдання 5

Який з основних законів суспільного життя формулює Карл

Маркс в Німецькій ідеології: «...Сама вдоволена перша потреба

... і навіть придбане знаряддя задоволення ведуть до нових по(

треб, і це породження нових потреб є першим історичним ак(

том».

Завдання 6

Потреби тварин – навіть тих, які стоять на еволюційних

сходах ближче всього до людини – практично не змінюються,

потреби ж людей постійно міняються.

Які важливі соціальні наслідки виходять із цього факту?

348

Завдання 7

Яку роль відіграють потреби і інтереси людини в розвитку

суспільства?

Дайте визначення понять „потреба”, „інтерес”.

Спробуйте зробити класифікацію суспільних потреб і інтересів.

Завдання 8

Які філософські ідеї відображені у наступному міркуванні одно

го з італійських гуманістів: Дійсно, по(справжньому багатий той,

хто ні в чому не має потреби. А в чому може бідувати той, чиї ба(

жання підпорядковані розуму? Навпаки, невтримні бажання не

можуть одержати задоволення ні в золоті, ні в сріблі, ні в персь(

ких скарбах. Пристрасть до володіння не знає меж. Чим більше

має людина, тим більше бажає; досягши бажаного, не почуває се(

бе вдоволеною...відчуваючи щось начебто те, що вдувають хворі

водянкою: у таких хворих спрага зростає від питва, А бідність не

може бути тяжкою нікому і тих, хто задовольняється тим, що має.

Недоліком мудрості, а не грошей породжується бідність.

(Франческо Фидельфо. Флорентійські бесіди про вигнання)

Завдання 9

У чому різниця між прогресивною тенденцією суспільного розви

тку – тенденцією піднесення потреб і споживацькими нахилами?

Який, повашому, критерій розмежування розумних і неро

зумних потреб.

Завдання 10

Останнім часом все більше говориться про людину, що як

про вирішальний фактор усіх змін.

Чи не суперечить це визнанню первинності суспільного бут

тя і визначальної ролі матеріальних умов життя?

Наведіть приклади, які показують, що в сучасному суспіль

стві зростає роль суб'єктивного фактора.

Завдання 11

Проаналізуйте наступну точку зору: „... рушійними силами

людини є фізичні задоволення і страждання... Задоволення і

349

страждання суть і завжди будуть єдиним першоджерелом

людських вчинків...”

(К. Гельвецій)

Завдання 12

Нідерландський економіст Ян Тінберген задає таке питан(

ня. Визначальні спонукальні сили діяльності людей – матері(

альні потреби і економічні інтереси. Але невже люди завжди

керувалися і будуть керуватися користю, особистою вигодою,

пристрастю до наживи?

Як би Ви відповіли на це питання.

Завдання 13

Яка філософська концепція відображена у наступному

уривку наукового трактату: „Дошукуючись першопричин тих

разючих подій, які ми спостерігаємо на землі з таким жахом,

цих грізних революцій, цих страшних судорог, які терзають і

розоряють народи, ми побачимо, що воля людей, які роблять у

цьому світі самі разючі і великі зміни, приводиться спочатку в

рух фізичними причинами...”

(П. Гольбах).

Завдання 14

Приведіть аргументи за або проти наступної точки зору.

Закони, які керують розвитком людини і видозмінюють її

дії, є взагалі як результат його організації, утворення ступе(

ня добробуту суспільних установ, впливу місцевості і незлі(

ченної безлічі інших причин, нелегко доступних для спосте(

реження і з яких багато хто, імовірно, назавжди залишаться

невідомими.

(Кетле Л.А. Про людину і розвиток його здатностей, або

досвід соціальної фізики).

Завдання 15

Які методологічні підходи до аналізу суспільства лежать в

основі наступних міркувань філософа: „... Живі індивідууми і

народи, які шукають своє обличчя і домагаються свго, в той же

час виявляються засобами і знаряддями чогось більш високо(

350

го і далекого, про що вони нічого не знають, і що вони несві(

домо виконують”?

(Г.Гегель).

Завдання 16

Хто є суб'єктом історичної дії: особистість, історична осо

бистість, клас, партія, народ, людство?

Аргументуйте свою відповідь.

Завдання 17

Який(небудь ...очманілий атом, який випадково потрапив у

голову законодавця і призвів до розладу діяльності його мозо(

ку, може на цілі століття змінити хід історії.

(Г. Плеханов).

Чи може таке бути?

Знання яких категорій діалектики допоможе відповісти на

це питання?

Завдання 18

Продовжить цитату і поясніть практичне значення тези.

„Матеріалістичне вчення про те, що люди суть продукти

обставин і виховання, що, отже, що змінилися люди суть про(

дукти інших обставин і зміненого виховання, – це вчення за(

буває, що обставини змінюються саме людьми і що вихователь

сам повинен бути вихований...”

(К. Маркс. Тези про Фейєрбаха)

Завдання 19

Дайте визначення поняття „соціальна група”.

Які бувають соціальні групи?

Представниками, яких соціальних груп є Ви?

Завдання 20

Вам доручили провести соціологічне дослідження, визначити

класову приналежність людини за допомогою інтерв'ю.

Ви маєте право задати не більше двох запитань.

Які запитання Ви задасте?