Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

231

Завдання 5

Проаналізуйте думку А.Швейцера, що затверджує, що немає

ніякого поняття буття, а є тільки нескінченне буття в нескін(

ченних проявах. Яке з основних протиріч буття тут відбито?

Завдання 6

Які онтологічні філософські принципи випливають з фор(

мули Е=m·c

Завдання 7

Якщо представити "колесо буття" наступним ланцюжком:

Буття

Народження

Існування

Смерть

Буття..., то

чи можна сказати, що буття – це життя після смерті, а життя

до смерті – це існування?

Завдання 8

По якому приводі Ф.Енгельс вживає наступну фразу: "Від

того, що шевську щітку ми зарахуємо в єдину категорію зі сса(

вцями, – від цього в неї ще не виростуть молочні залози."?

(Енгельс Ф. АнтіДюрінг. Відділ Перший., гл. IV).

Завдання 9

"Быть может, эти электроны –

Миры, где пять материков,

Искусства, знанья, войны, троны

И память сорока веков!

Еще, быть может, каждый атом –

Вселенная, где сто планет;

Там все, что есть, в объеме сжатом,

Но также то, чего здесь нет

Их меры малы, но все та же

Их бесконечность как и здесь;

Там скорбь и страсть, как здесь, и даже

Там та же мировая спесь".

Валерій Брюсов

Який з філософських принципів тут поетично виражений?

232

Завдання 10

Що мав на увазі Микола Кузанський, говорячи, що у дійс(

ності – тому що Бог є все, він – також і ніщо?

Завдання 11

Як Ви розумієте висловлення Геракліта. “У ту ж ріку всту(

паємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо?”

Завдання 12

Чи можна замінити поняття "матерія" поняттям „реаль(

ність”? Аргументуйте свою відповідь. Дайте відповідні визна(

чення.

Завдання 13

Проаналізуйте наступне визначення матерії: "На початку

міркування про матерію треба помістити визначення їй: "Ма(

терія є протяжне, непроникне, ділене на нечутливі частини".

Ломиносів С.В. Вибр. філос. твори. – М.: 1950. – С.92.

Завдання 14

Виразите Ваше відношення до наступного твердження ро(

сійського фізика Н.А. Умова. На 2(м Менделєєвському з'їзді в

1911 році він сказав: "Останній розвиток фізики є процес про(

ти матерії, що скінчились її вигнанням... Матерія зникла, її рі(

зновиди замінені системами родинних один одному електрич(

них індивідів, і перед нами рисується замість звичного матері(

ального глибоко відмінний від нього мир електромагнітний".

Умов Н.А. Соч. – Пг.: 1917. – Т.3. – С. 403404.

Завдання 15

Дайте аналіз ленінського визначення матерії. Чому

В.И.Ленін говорить про своє визначення:"...говорити про те,

що таке поняття може "застаріти", є дитячий белькіт..." Як Ле(

нін доводить, що не можна дати іншого визначення матерії?

Див.: Ленін В.И. Матеріалізм і емпіріокритицизм. – Гл. II,

§4; Гл. III, §I.

233

Завдання 16

Чи правильно з філософської точки зору вираження "анігіля(

ція матерії"? Який зміст вкладає в нього фізика? Який щабель

філософського розвитку знайшов відбиття в цьому вираженні?

Завдання 17

Проаналізуйте наступне визначення матерії: "...Матерія є

збуджений стан динамічної геометрії... Геометрія визначає за(

кони руху матерії..."

Уилер Дж.А. Передбачення Ейнштейна. – М.: 1970. –

С.15,18.

Завдання 18

З положення про те, що спокій є окремий випадок руху, а

рух абсолютне, деякі роблять висновок про абсолютність спо(

кою. Покажіть неспроможність даного умовиводу.

Завдання 19

Проаналізуйте наступну точку зору: "Немає підстав припу(

скати, що жива матерія управляється іншими законами, чим

нежива матерія, і є серйозні підстави думати, що все в пово(

дженні живої матерії може теоретично бути пояснене в термі(

нах фізики і хімії".

Б.Рассел. Людська свідомість. – М.,1957. – С.71.

Завдання 20

Проаналізуйте наступний аргумент Платона: Усяке тіло,

спонукуване ззовні,

бездушне. Усяке тіло, що рухається саме

по собі, повинне мати внутрішній принцип руху (=душу), що

не залежить від зовнішніх сил. Щоб надати руху матеріально(

му тілу, потрібне додаток сили, людина ж, рухається сама по

собі, по велінню розуму.

Завдання 21

Оціните точку зору німецького натураліста Э.Геккеля, що писав:

"Відповідно до матеріалістичного світогляду, матерія, або речовина,

існує раніше, ніж рух, або жива сила; речовина створила силу!"

Цит. по: К.Маркс, Ф.Енгельс. – Соч.Т.20. – С.523.

234

Завдання 22

Проаналізуйте наступний уривок художнього тексту: "У

порівнянні зі швидкістю мислення швидкість світла – ніщо;

думка, те йдучи в минуле, може рухатися у зворотному на(

прямку в часі і у просторі, швидше всього..."

Ч.Айтматов. Плаха // Новий мир. – 1986. – №6. – С. 44.

Завдання 23

Існує точка зору, що при зникненні всіх матеріальних об'є(

ктів зникають простір і час... Як можна спростувати або довес(

ти цю точку зору?

Завдання 24

Чи згодні Ви з наступним міркуванням Гегеля: "Час не є як

би ящик, у якому все поміщено, як у потоці, що захоплює із

собою у своєму плині і поглинаючому всі, що попадає в нього.

Час є лише абстракція поглинання. Тому що речі кінцеві, то

вони перебувають у часі, але речі зникають не тому, що вони

перебувають у часі, а самі речі представляють собою тимчасо(

ве; їхнім об'єктивним визначенням є те, що вони такі. Процес

самих дійсних речей становить, отже, час, і якщо час називає

самим могутнім, то воно також і саме неспроможне"...

Г. Гегель. Соч. Т.2. – М.Л.:, 1934. – С.50.

Завдання 25

"Дівчинка, що протанцювала на Новорічному балі до ранку,

не зможе відповісти, яке було її відчуття часу на балі – довгим

або, навпаки, коротким. І шлиссельбуржец

, що відбув 25 років

ув’язнення , скаже: "Мені здається, що я провів у фортеці віч(

ність, але одночасно мені здається, що я провів там короткі

тижні...", у похмурій одноманітності зміни місяців і років час

стиснувся, зморщився... Так виникло одночасно відчуття сти(

слості і нескінченості"

Гроссман В. Життя і доля // Жовтень. – 1988. – №I. – С.20.

Які філософські ідеї відбиті в цьому фрагменті художнього

тексту?

235

Завдання 26

У зв'язку із чим В.И.Ленін вживає наступну фразу: "Тому

дарма багато теологів, що випробовують утруднення щодо то(

го, куди їм помістити пекло, а також спірити побажали витяг(

ти для себе користь із четвертого виміру".

Див.: Ленін В.И. Матеріалізм і емпіріокритицизм. – Гл. III,

§5 // Полн. собр. соч. – Т.18.

Як співвідносяться n(мірні простори з реальним тривимір(

ним?

Завдання 27

Яка концепція простору – часу тут відбита? "Час і простір

– от межі людського життя, яке воно нині. Але, насамперед,

хто може мені заборонити вирватися з обтяжуючих обіймів

часу? Звідки почерпнув я саму ідею часу? З пам'яті про мину(

лі події. Але що ж таке ця сама пам'ять? Не що інше, як дія во(

лі... Усі часи ми створюємо собі самі, у цьому немає сумніву!

Бог часу не створив. Він дозволив створити його людині".

Чаадаєв П.Я. Філософські листи. – М.: Правда, 1989. – С.561.

Завдання 28

"Якщо, зрештою, простір, не заповнене тілами (як це уяв

ляють собі), не зовсім порожньо, те я запитую тоді: чим воно

заповнено? Може бути, існують протяжні парфуми

або нема(

теріальні субстанції, ... які там бродять і проникають друг у

друга, не заважаючи один одному, немов тіні двох тіл на пове(

рхні стіни?".

Лейбніц Г.В. Твори в 4х томах. – М.: Думка, 1982. – Т.1. –

С.481.

Як би Ви відповіли на питання, поставлені Лейбніцем?

Завдання 29

Як визначають простір і час А.Пуанкаре, К.Пірсон? Зрівня(

єте їх з визначеннями у сучасної науки

Див.: Ленін В.И. Матеріалізм і емпіріокритицизм. – Гл. III. –

С.205.

236

Завдання 30

Дайте філософську інтерпретацію наступного уривка ху(

дожнього тексту: "Але простір, обмірюваний металевими

стрижнями і лінійками; час, відміряний найдосконалішими

годинниками, раптом стали викривлятися, розтягуватися і

сплющуватися. Їхня непорушність виявилося не фундамен(

том науки, а ґратами і стінами її в'язниці. Прийшла пора

страшного суду, тисячолітні істини були оголошені оманами.

У стародавніх забобонах, помилках, неточностях, немов у ко(

конах, сторіччями спала істина".

Гроссман В. Життя і доля // Жовтень. – 1988. – №1. – С.37.

Про який період і про яку ситуацію в науці йдеться?

237

Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ

І МЕТОД ПІЗНАННЯ

План

1. Становлення діалектичних ідей в історії людського

пізнання

2. Основні принципи діалектичного методу пізнання

3. Система діалектики

1. Становлення діалектичних ідей

в історії людського пізнання

Діалектика (грецька. dialextixn – мистецтво вести бесіду,

спір) вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в ста(

новленні, розвитку буття і пізнання і заснований на цьому ме(

тод творчого пізнання, мислення.

Розвиток – незворотна, спрямована, закономірна зміна ма(

теріальних і ідеальних об'єктів.

З погляду діалектики в процесі безперервної зміни, розвит(

ку перебувають як матеріальний світ, так і людське пізнання:

тому виділяють два аспекти:

 Об'єктивна діалектика – розвиток буття, об'єкта, об'єк(

тивного миру (діалектика природи);

 Суб'єктивна діалектика – розвиток пізнання, мислення

(діалектика духу).

Давні філософи (Антична філософія) уявляли світ як єдиний,

самодостатній Космос, що вічно розвивається. У перших натур(

філософів були здогадки про протиріччя як джерело розвитку.

Геракліт стверджував, що боротьба батько всьому і усього

цар. Починаючи із софістів і Сократа, філософи звернули ува(

гу на суб'єктивну діалектику (звідси і етимологія терміну "ді

алектика" мистецтво вести бесіду), що був введений Сокра(

том. Сократ і Платон своїми відомими діалогами показали, як

істина народжується із зіткнення протилежних точок зору, що

істина – це не готовий результат, а процес пізнання світу і лю(

дини. Для першої історичної форми діалектики характерні дві

238

істотні риси, які в наступних етапах були багато в чому загуб(

лені і відроджені в науці і філософії кінця XIX(XX століть:

1) єдність об'єктивної та суб'єктивної діалектики (у давніх

філософів розвитку були піддані як світ, природа, так і пізнан

ня її);

2) уявлення і здогадки про внутрішнє джерело розвитку

миру (Космосом, подумці древніх ніхто і ніщо не керує – він

самодостатній).

У середньовічній релігійній філософії джерело розвитку

остаточно було перенесено в сферу духу. Бог має нескінченні

потенції, творчі сили; він створює світ і є постійним джерелом

його розвитку. В ідеалістичній філософії розвивається суб'єк(

тивна діалектика, оскільки ознаками розвитку володіють, на(

самперед, світовий дух (Бог) і людська душа (мислення, пі

знання).

Філософія Нового часу ідею буття як процесу замінила

уявленням про світ як про механічний агрегат (Дивись Меха

нічна наукова картина миру). Цей період характеризується

пануванням метафізичного мислення. Метафізика тут розумі(

ється як антидіалектика, як багато в чому протилежна діалек(

тиці концепція розвитку (Дивись таблицю 5). "Але що особ(

ливо характеризує розглянутий період, – відмічає Ф.Енгельс,

– це вироблення своєрідного загального світогляду, центром

якого є уява про абсолютну незмінність природи…Планети

і супутники їх, одного разу приведені в рух таємничим "пер(

шим поштовхом", продовжували кружлятися по призначеним

їм еліпсам повік або, у всякому разі, до закінчення всіх речей.

...Земля залишалася від віку, або від дня свого створення... не(

змінно однаковою. Теперішні "п'ять частин світу" існували

завжди, мали завжди ті ж самі гори, долини і ріки, той же клі(

мат, ту ж флору і фауну... Види рослин і тварин були встанов(

лені раз і назавжди під час свого виникнення, однакове зав(

жди породжувало однакове

 . ! "#. &" //  $.,  . . 2- ". – .20.

– .348-349

239

Таблиця 5.

Дві концепції розвитку

Ознака порів(

няння

Діалектика Метафізика

1. Як здійсню(

ється процес

розвитку?

Розвиток розуміється як

складний, суперечливий

процес, у якому можливі

перерви поступовості, які(

сні стрибки, виникнення

принципово нової якості

Розвиток тракту(

ється як процес

простого кількіс(

ного росту чи зме(

ншення, руху по

колу

2. Що є джере(

лом розвитку?

Внутрішні протиріччя

об'єкта

Джерело розвитку

– зовнішня сила

Чим же пояснити той факт, що на тлі природознавства яке

швидко розвивалося панувала метафізична концепція розвит(

ку? Для пояснення цього факту приведемо два аргументи:

1). Починаючи із середньовіччя, у філософії склалася тради(

ція розглядати природу як пасивну субстанцію, як "тінь" духу;

тому що тільки дух має всі ознаки розвитку і творчості. У но(

вий час ця традиція почала поступово слабіти, але нічого не від(

бувається миттєво. На будь(якому етапі розвитку можна помі(

тити і елементи нового, і збережене старе (це і є діалектика).

2). Метафізичний погляд на природу переважав також і то(

му, що природознавство не проникло ще в глибинну сутність

природи, а займалося в основному збиранням і систематизаці(

єю матеріалу (аналізом). Класичної стадії розвитку досягла в

той час тільки механіка. Механічні закони руху тіл були пе(

ренесені на світ в цілому.

Перевага метафізики, проте, не означала відсутність діале(

ктики. Діалектичні ідеї продовжували розвиватися проявив(

шись, наприклад, в ідеї Спінози про субстанцію (природу) як

"причини самої себе", у ученні Лейбніц. „Про монади, як

атоми буття”, саморухомі активні субстанції, у гіпотезах

французьких матеріалістів XVIII ст. про самодостатність, са(

морухомість матерії.

240

Новий етап в історії діалектики пов'язаний з німецькою

класичною філософією. У Гегеля діалектика набуває вид ці(

лісної концепції, універсальної теорії і методу пізнання світу.

Розвиток духу, природи, суспільства, людини представлено,

як єдиний висхідний закономірний процес; сформульовані

основні закони цього процесу. Діалектика Гегелем розвива(

ється на ідеалістичній основі. Причиною розвитку світу у ньо(

го є саморозвиток світового духу.

В XIX(XX ст. у філософії знову переважала ідея єдності ро(

звитку матерії і духу, природи і свідомості. Ця ідея в сучасній

філософії з'являється не у вигляді геніальної здогадки – гіпо(

тези (як це було в Античній філософії), але як результат син(

тезу двох розвинутих сторін: діалектики духу (Гегель) і діале(

ктики природи (марксизм). В марксизмі – діалектичному ма(

теріалізмі обґрунтовується ідея про первинність розвитку

об'єктивного світу; діалектичні закони об'єктивного світу є

причиною, а діалектика пізнання, мислення (духу) – наслід(

ком, тому що пізнання є не що інше, як відображення об'єкти(

вного миру. Якщо свідомість прагне відбити світ таким, який

він є (тобто процесом, що розвивається), то вона сама повинна

бути рухомою, мінливою (діалектичною). Сучасна наука, зба(

гнувши суть багатьох процесів природи, обґрунтувала і підт(

вердила багато діалектичних ідей.

Відкриття клітинної будови живої матерії, закон збережен(

ня і перетворення енергії, еволюційна теорія походження ви(

дів Дарвіна, генетика, квантова механіка, теорія відносності,

неевклідова геометрія, теорія катастроф стали переконливим

підтвердженням складності і суперечності (діалектичності)

природних процесів, а також ефективності діалектичного ме(

тоду в осягненні сутності світу.

Історія становлення діалектики як теорії розвитку і

методу пізнання описана в роботі Ф.Енгельса «Діалектика

природи». Прочитайте в цій роботі розділ «Вступ» і

дайте відповіді на наступні питання: