Гриценко Т.Б., Іщенко Т.Д., Мельничук Т.Ф. Сімейно-побутова культура та домашня економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ ІV

248

на який установлення такого терміну обов’язкове, він нестиме відповідаль-

ність за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю чи майну споживачів незалежно

від часу його заподіяння.

На практиці нерідко виникають ситуації, коли товар (робота чи послуга)

заподіює шкоду особам, які ніяк не пов’язані з виробником цього товару. На-

приклад, при загоранні телевізора найчастіше збиток заподіюється не тіль-

ки майну власника телевізора, а й майну інших осіб. Така ситуація перед-

бачена Законом, відповідно до якого вимагати відшкодування шкоди може

будь-який потерпілий, незалежно від того, був він у договірних відносинах зі

спричинювачем шкоди чи ні.

Відповідно до вимог розглянутого Закону шкода, заподіяна життю, здо-

ров’ю чи майну споживачів, відшкодовується в повному обсязі. Правила

відшкодування шкоди життю і здоров’ю громадянина встановлені чинним

цивільним законодавством.

У разі заподіяння шкоди здоров’ю споживача відшкодуванню підлягає

втрачений заробіток чи його частина, розмір якого розраховується за прави-

лами, установленими державним кодексом України; витрати на лікування,

додаткове харчування, санаторно-курортне лікування, протезування, а та-

кож інші витрати, спричинені ушкодженням здоров’я.

Якщо пошкоджено або знищено майно споживача, то йому повинна бути

надана річ того самого роду і якості чи відновлено пошкоджене майно. У ви-

падку, коли цього зробити не можна, споживачу мають бути відшкодовані

збитки. Під збитками розуміють вартість утраченого майна, витрати, що по-

ніс чи має понести споживач у зв’язку з утратою майна (реальний збиток), а

також неодержані доходи, які одержав би постраждалий споживач, якби йо-

го право на безпеку товару (роботи) не було порушено (втрачена вигода).

Закон встановлює загальні вимоги до інформації.

Згідно зі ст. 18 Закону споживачу повинна бути

надана необхідна і достовірна інформація про то-

вари (роботи, послуги), про виробника (виконавців,

продавців), а також про порядок придбання товарів (робіт, послуг). Іншими

словами, споживач має право знати, що саме йому пропонується, хто пропо-

нує і коли він може одержати пропоноване.

Інформація про продавця (виконавця) повинна міститися на вивісці під-

приємства. Інформацію про виготовлювача зазначають у документах, що

супроводжують товар, на його упаковці, чи доводять до споживача іншими

способами. Обов’язковими є відомості про ліцензію. Якщо діяльність продав-

ця (виробника, виконавця) підлягає ліцензуванню, то споживачу має бути

надана інформація про номер ліцензії, термін її дії, а також про орган, що

видав ліцензію. Оскільки товар (робота, послуга) — це цілий комплекс

споживчих якостей, що повинні зберігатися і підтримуватися протягом ви-

значеного терміну, Закон покладає обов’язок на продавця (виробника, вико-

навця), крім інформації про товар, надати споживачу відомості про органі-

зації, які уповноважені на прийняття претензій від споживачів і здійснюють

ремонт та технічне обслуговування товару (роботи).

Закон не тільки передбачає обов’язок продавця (виробника, виконавця)

надати споживачу інформацію про себе і про реалізовані товари (послуги), а

Право споживачів

на інформацію

Економіка домашнього господарства

249

й встановлює відповідальність за порушення цих обов’язків. Ст. 18.3 Закону

встановлює два види неналежної інформації:

³ недостовірна інформація, тобто інформація, що не відповідає дійсності

(наприклад, продана споживачу швейна машинка виконує лише 16 опера-

цій з передбачених 32, виходячи з наданої споживачу інформації);

³ недостатньо повна інформація, тобто інформація, що не дала змоги

споживачу зробити компетентний вибір необхідного йому товару або вико-

ристати цей товар за призначенням.

Якщо в результаті порушення права на інформацію споживач придбав

товар (роботу, послугу), що не має необхідних йому властивостей, споживач

має право повернути товар продавцю і вимагати повного відшкодування

збитків.

Якщо в результаті відсутності інформації виявилося, щo придбаний товар

(роботу, послугу) неможливо використовувати за призначенням, споживач

має право вимагати надання йому в короткий термін належної інформації.

Якщо інформацію в обумовлений термін не буде надано, споживач має пра-

во повернути товар продавцю і вимагати повного відшкодування збитків.

Недолік — це невідповідність товару стандарту,

умовам договору чи звичайно пропонованим вимо-

гам до якості товару. Невідповідність товару стан-

дарту та умовам договору може бути встановлена

незалежною товарною експертизою. Якщо невідповідність очевидна, у про-

веденні експертизи немає потреби. Труднощі можуть виникнути тільки що-

до встановлення умов укладеного договору. Ситуація, коли умови договору

купівлі-продажу обумовлюються усно, дуже поширена. У такому разі спожи-

вач не позбавлений можливості доводити за допомогою показань свідків, які

саме умови договору були встановлені при його укладанні.

Найбільші труднощі можуть виникнути перед споживачем у випадку,

якщо проданий товар не відповідає звичайно пропонованим вимогам до яко-

сті його.

Під істотним Закон розуміє такий недолік товару (роботи, послуги), який:

³ унеможливлює чи робить неприпустимим використання товару відпо-

відно до його цільового призначення;

³ не може бути усунутий;

³ виявляється знову після усунення;

³ потребує великих витрат для усунення;

³ значною мірою позбавляє споживача того, на що він вправі був розра-

ховувати при укладанні договору.

Таким чином, якщо товар має хоча б одну з перелічених вище ознак,

якість товару слід вважати неналежною, а товар таким, що має істотний не-

долік.

Неможливість чи неприпустимість у використанні товару відповідно до

його цільового призначення встановлюється товарною експертизою, хоча в

деяких ситуаціях проведення експертизи не потрібне, оскільки неможли-

вість чи неприпустимість використання товару очевидна. Наприклад, якщо

в автомобілі вийшов з ладу двигун, то використовувати такий товар немож-

ливо, а якщо гальмова система — неприпустимо. Якщо в телевізорі вийшов з

Права споживачів

при купівлі товарів

Розділ ІV

250

ладу кінескоп, то використання телевізора відповідно до його цільового при-

значення неможливе. Якщо у пральній машині сталося коротке замикання,

то використовувати її неприпустимо, і спеціальних доказів цих фактів не

потрібно. Факт неможливості усунення недоліку може бути встановлений

тільки експертним дослідженням. Для підтвердження факту прояву недолі-

ку знову після його усунення досить довідки чи квитанції про усунення цьо-

го недоліку раніше, а також підтвердження виникнення недоліку знову.

Скористатися правами, передбаченими ст. 18 Закону, споживач може

тільки у тому випадку, якщо неналежна якість товару не була обговорена

продавцем при купівлі. Обговорення при купівлі товару окремих недоліків

не позбавляє покупця права висунути претензії з приводу інших виявлених

недоліків, що не були обговорені під час купівлі. Отже, споживач, якому

продали товар неналежної якості, якщо це не було обговорено з продавцем,

має право на свій вибір вимагати:

³ безплатного усунення недоліків товару (цю вимогу споживач вправі

пред’явити продавцю, виробнику або організаціям, що виконують їхні функ-

ції на підставі договору);

³ відшкодування витрат на їх усунення споживачем чи третьою особою

(такий спосіб захисту прав споживачів при купівлі неякісного товару на

практиці значного поширення не набув. Однак може виникнути така ситуа-

ція, коли споживач змушений або сам терміново усунути недоліки, або звер-

нутися до третьої особи. Наприклад, за кілька годин до Новорічного свята

виходить з ладу телевізор. Викликати телевізійного майстра вже пізно, і

споживач сам усуває недоліки чи просить зробити це свого знайомого. Спо-

живач має повне право вчинити саме так, а потім зажадати відшкодування

своїх витрат, якщо він їх поніс у зв’язку з ліквідуванням недоліків товару);

³ розмірного зменшення купівельної ціни (цю вимогу споживач вправі

пред’явити продавцю чи організації, що виконує його функції на підставі

договору. Виробнику висунути таку вимогу споживач не може);

³ заміни на товар аналогічної моделі (марки, артикулу). Споживач має

право висунути вимогу про заміну товару на аналогічний. Це не означає, що

споживач вправі наполягати на заміні товару на точно такий. Товар, нада-

ний для заміни, може бути іншого кольору і навіть іншої марки чи моделі.

Найголовніше — він повинен мати ті самі споживчі властивості, що і товар,

який потребує заміни. Якщо це побутова техніка, то вона повинна бути того

самого класу, покоління; якщо це пальто, то воно має бути такого самого

розміру, як і придбане споживачем; пальто повинне бути виготовлене з поді-

бного матеріалу. Ціни замінного товару, і товару, на який відбувається замі-

на, однакові, і ніякого перерахунку не відбувається;

³ заміна на такий самий товар іншої марки (моделі, артикула) з відпо-

відним перерахунком купівельної ціни. Ця вимога припускає заміну товару

на такий же товар, тобто автомобіль на автомобіль, холодильник на холоди-

льник, але іншої, не аналогічної моделі, марки, артикулу. Наприклад, авто-

мобіль «ВАЗ 21063» — на автомобіль «ВАЗ 21099» чи холодильник

«Мінськ» — на холодильник «Samsung». Споживчі властивості цих товарів

Економіка домашнього господарства

251

істотно відрізняються, так само як і їхні ціни. Тому в разі такої заміни про-

вадиться відповідний перерахунок вартості товарів;

³ розірвання договору купівлі-продажу. При розірванні договору купівлі-

продажу споживач зобов’язаний повернути товар з недоліками і має право

вимагати відшкодування збитків. Вимогу про повернення товару споживач

вправі пред’явити як продавцю (організації, що виконує його функції на під-

ставі договору), так і виробнику (організації, що виконує його функції на

підставі договору). Але якщо споживач звертається до продавця (організації,

що виконує його функції), то він вправі при розірванні договору вимагати

відшкодування усіх збитків, пов’язаних з купівлею товару, а якщо вимога

пред’являється виробнику (організації, що виконує його функції), споживач

має право наполягати тільки на поверненні вартості товару. Наприклад,

споживач придбав великогабаритний товар, заплативши за його доставку.

При розірванні договору купівлі-продажу з продавцем споживач вправі, по-

ряд з іншими збитками, вимагати відшкодування транспортних витрат. В

разі повернення товару виробнику останній не зобов’язаний відшкодовувати

витрати за доставку товару.

Споживач сам вибирає, яким саме з перелічених вище прав він скориста-

ється у ситуації, що виникла. Проте не існує правил без винятків.

Виняток перший. Щодо технічно складних товарів споживач вправі

пред’явити не всі перелічені вимоги, а лише вимоги про безоплатне усунен-

ня недоліків чи відшкодування витрат на усунення недоліків, а також про

розмірне зменшення купівельної ціни.

Інші вимоги споживач вправі пред’явити тільки при виявленні в товарі

істотних недоліків. Перелік таких товарів затверджується урядом України.

Оскільки на сьогодні цього переліку не існує, споживач може вважати, що

купленого ним технічно складного товару цей виняток не стосується, і він

вправі пред’являти кожну з вимог при виявленні в товарі будь-якого недоліку.

Виняток другий. Щодо товарів, закуплених продавцем за договором

комісії для подальшої реалізації споживачам, вимоги споживача про усу-

нення недоліків чи товару, відшкодування витрат на виправлення недоліків

і про заміну товару на товар аналогічної марки (моделі, артикула) задово-

льняються тільки за згодою продавця.

Наполягати на задоволенні цих вимог споживач не має права. Він може

пред’явити продавцю інші вимоги: про розмірне зменшення купівельної

ціни, заміну товару на такий самий товар іншої марки (моделі, артикула),

розірвання договору купівлі-продажу.

Виняток третій. На товари, на які встановлено терміни придатності,

споживач вправі пред’являти на свій вибір дві вимоги: про заміну товару чи

про повернення сплаченої за нього суми. Ці вимоги споживач може

пред’явити тільки продавцю товару і лише в тому випадку, якщо недоліки

виявлено в межах терміну придатності. Наприклад, куплені консерви, тер-

мін придатності яких шість місяців, зберігалися протягом трьох місяців.

Відкривши консерви, споживач виявив, що вони зіпсувалися. Оскільки

термін придатності ще не минув, споживач може висунути претензії.

Відповідно до статті ?? Закону за кожний день прострочення виконання

вимог споживача про усунення недоліків товару, відшкодування витрат на

Розділ ІV

252

виправлення недоліків, розмірне зменшення купівельної ціни, про заміну

товару з недоліками, відшкодування збитків у зв’язку з розірванням догово-

ру купівлі-продажу (поверненням товару виробнику), надання товару в ко-

ристування на час ремонту чи заміни продавець (виробник) чи організація,

що виконує функції продавця (виробника), на підставі договору з ним зо-

бов’язані сплатити споживачу неустойку в розмірі 1 % ціни товару.

При розгляді позовних вимог про стягнення неустойки, передбаченої За-

коном України «Про захист прав споживачів», суд вправі зменшити неустой-

ку, якщо вона явно нерозмірна наслідкам порушення зобов’язання. Спожи-

вач в обґрунтування відповідності розміру неустойки наслідкам порушення

зобов’язань може висунути такий аргумент. Закон, установлюючи відповіда-

льність за прострочення задоволення вимог споживача у вигляді неустойки

в розмірі 1 % ціни товару за кожний день прострочення, дає підставу вважа-

ти, що неустойка в розмірі 1 % ціни товару розмірна одному дню простро-

чення виконання вимоги, передбаченої Законом. Отже, неустойка в розмірі

10 % ціни товару розмірна десятиденному простроченню заміни товару (ре-

монту, зменшення купівельної ціни тощо). Неустойка в розмірі 500 % ціни

товару розмірна п’ятисотденному простроченню

Продавець (виробник) чи організація, що

виконує функції продавця (виробника) на

підставі договору, вправі відмовитися від

задоволення вимог споживача з приводу

недоліків товару, якщо:

³ вимоги заявлено з приводу недоліків,

що були обговорені при укладенні договору купівлі-продажу;

³ вимоги пред’явлено після закінчення термінів задавнення позову,

встановлених законодавством;

³ недоліки, із приводу яких заявлено вимогу, виникли після передачі

товару споживачу внаслідок порушення споживачем установлених правил

використання, збереження чи транспортування, дій третіх осіб чи обставин

непереборної сили, і це доведено продавцем (виробником) чи організацією,

що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним;

³ споживач не надав товарний (касовий) чек, а щодо товарів, на які

встановлено гарантійні терміни, — технічний паспорт чи інший документ,

що його заміняє

3.31. ОБМІН ТОВАРУ

Закон встановлює право споживача на обмін непродовольчого товару

належної якості у випадку, якщо він не підійшов за формою, розміром, ко-

льором, фасоном, або з інших причин не може бути використаний спожива-

чем за призначенням. Перелік товарів, на які така вимога не поширюється,

затверджується урядом України. У цей перелік входять:

Іваненко Л.М. Цивільно-правове забезпечення прав споживачів на належну якість товару. —

К., 1998. — С. 17 – 24.

Демкий Е.Ф. Про захист прав споживачів. — К., 1999. — 36 с.

Обставини, що звільняють

продавця (виробника) від

обов’язку задовольнити

вимоги споживача

Економіка домашнього господарства

253

³ вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінних і напівкоштовних каменів;

³ тканини з усіх видів волокон та інші метражні товари (стрічки, тасьма,

³ мережива та ін.);

³ білизна (трикотаж) для дорослих і дітей;

³ купальники, плавки, труси для дорослих і дітей, у тому числі спортивні;

³ білизна для немовлят і дітей ясельного віку;

³ білизна постільна;

³ предмети жіночого туалету;

³ панчішно-шкарпеткові вироби;

³ штучні текстильні товари (скатертини, серветки, рушники, носові хуст-

ки та ін.);

³ парфюмерно-косметичні товари;

³ товари побутової хімії;

³ вироби з пластмаси, що використовуються для приготування і збері-

гання їжі;

³ предмети особистої гігієни (зубні щітки, гребінці, бігуді тощо).

Звернутися з вимогою про заміну товару споживач може не пізніше від

чотирнадцятиденного терміну з моменту купівлі. При цьому споживач зо-

бов’язаний зазначити причини, з яких він бажає замінити товар, а також те,

які якості повинен мати товар, що потребує заміни. Продавець повинен

обміняти товар, якщо він не був у вживанні, збережено його оригінальне

упакування, товарний (касовий) чек, фабричні ярлики тощо.

Якщо в день звернення у магазині немає товару, необхідного для заміни,

то споживач має право розірвати договір або чекати надходження в магазин

аналогічного товару, про що продавець зобов’язаний його сповістити.

Слід зазначити, що, покладаючи на продавця обов’язок замінити товар

належної якості, Закон не вирішує питання про розподіл збитків, що вини-

кають при обміні. Потреба у заміні якісного товару, як правило, пов’язана з

неуважністю споживача при купівлі. Провина продавця за такої ситуації

відсутня. Тому продавець вправі зажадати сплати витрат магазину, що ви-

никли у зв’язку з обміном якісного товару. Якщо ж споживач відмовляється

оплатити ці витрати, то продавець може відмовити в обміні товару.

§3.32. НАДАННЯ ПОСЛУГ

При укладенні будь-якого договору на виконання робіт (надання послуг)

споживача цікавлять три моменти:

³ терміни виконання робіт (надання послуг);

³ якість виконаних робіт (наданої послуги);

³ ціна, яку необхідно сплатити виробнику (виконавцю).

У разі порушення виконавцем термінів виконання робіт (надання послуг)

споживач може на свій вибір скористатися одним з перелічених нижче прав.

Закон встановлює два можливих варіанти поводження споживача у разі

прострочення виконавцем виконання своїх обов’язків. Споживач може, не-

зважаючи на прострочення, продовжити свої відносини з виконавцем. При

цьому він може призначити виконавцю новий термін початку і (чи) закін-

Розділ ІV

254

чення роботи (надання послуги) і вимагати зменшення ціни виконуваної

роботи (послуги); вимагати зменшення ціни за виконання роботи (надання

послуги) без призначення нових термінів.

Призначені споживачем нові терміни необхідно вказати у самому догово-

рі або в додатку до нього (додатковій угоді сторін), або іншому документі, що

підтверджує укладення договору. Таке однобічне призначення споживачем

нових термінів має бути обов’язково підтверджене підписами обох сторін у

зазначених документах. У разі порушення виконавцем нових термінів

споживач вправі знову пред’явити кожну із зазначених у Законі вимог.

Розмір зменшення ціни за виконані роботи законодавець пропонує ви-

значити за аналогією з розрахунками, передбаченими у разі придбання

споживачем товару неналежної якості. Розмір зменшення купівельної ціни

товару визначається продавцем чи підприємствами, зазначеними у Законі.

Результати здійсненої продавцем уцінки споживач має право оскаржити в

суді. Отже, і розмір зменшення ціни за виконані роботи (надані послуги) у

разі пред’явлення такої вимоги споживачем повинен визначати виконавець.

Якщо розмір виплат з якихось причин не влаштовує споживача, останній

вправі оскаржити його в суді.

Рішення про продовження чи припинення роботи з першопочатковим ви-

конавцем цілком залежить від волі і бажання споживача. Наприклад, якщо

підрядник не доставив вчасно будівельні матеріали на ділянку замовника,

тому що його підвів постачальник (що не є форс-мажорною

обставиною і не

звільняє від відповідальності за прострочення), але готовий негайно почати

будівництво, споживачу навряд чи варто відмовлятися від його послуг.

Якщо ж прострочення початку чи закінчення роботи є результатом дій

виконавця, то споживач може:

³ доручити виконання роботи (надання послуги) третім особам за розум-

ну ціну чи виконати її самотужки і зажадати від виконавця відшкодування

понесених витрат;

³ розірвати договір про виконання роботи (наданні послуги) і зажадати

повного відшкодування збитків, заподіяних порушенням термінів початку і

(чи) закінчення роботи (послуги).

Обидві ці вимоги припускають припинення правовідносин споживача і

виконавця з приводу виконання замовленої роботи (послуги).

Витрати, понесені споживачем у разі передачі роботи іншій особі,

стягуються з первісного виконавця, що порушив термін виконання роботи

(надання послуги). Якщо споживач не оплачував роботу первісного вико-

навця, то останній зобов’язаний відшкодувати усі витрати, пов’язані з опла-

тою роботи третьої особи.

У тих випадках, коли винагорода первісним виконавцем отримана, вона

повинна бути цілком повернута споживачу. Якщо розмір витрат споживача

на виконання роботи третьою особою перевищує розмір отриманої первісним

виконавцем винагороди, то виконавець зобов’язаний не тільки повністю по-

Форс-мажор (фр. forсе majеиге — непереборна перешкода, обставина) — надзвичайна обстави-

на, яку неможливо передбачити й усунути.

Економіка домашнього господарства

255

вернути отриману суму грошей, а й покрити видатки споживача, що пере-

вищують цю суму, у розумних межах.

При розірванні договору з виконавцем, що прострочив термін виконання

робіт, споживач повинен повідомити його про своє рішення. Угода про розі-

рвання договору укладається в тій самій формі, що і договір. Якщо викона-

вець відмовляється розірвати договір чи не відповідає на пропозиції спожи-

вача в термін, зазначений у самій пропозиції (за його відсутності в тридця-

тиденний термін), споживач вправі звернутися до суду з вимогою про при-

мусове розірвання договору.

У разі розірвання договору про виконання роботи (надання послуги) ви-

конавець не має права вимагати відшкодування своїх витрат, а також плати

за уже виконану роботу (надану послугу). Однак з цього правила можуть

бути винятки. Особливості порядку розрахунків між споживачем і виконав-

цем у таких випадках установлюються правилами виконання окремих видів

робіт (надання послуг).

Якщо споживач вирішить прийняти тільки частину виконаної роботи

(наданої послуги) у виконавця, витрати виконавця, витрачені на її вико-

нання, незалежно від факту розірвання договору підлягають оплаті.

Крім відшкодування збитків, зумовлених пору-

шенням термінів початку і закінчення робіт, За-

кон передбачає відповідальність виконавця, що

прострочив, у формі неустойки. У разі порушення

термінів, установлених Правилами виконання

окремих видів робіт чи договором, а також призначених відповідно до Зако-

ну нових термінів, виконавець сплачує споживачу за кожний день, а якщо

термін визначено у годинах — за кожну годину прострочення неустойку в

розмірі 3 % ціни виконання роботи (надання послуги), якщо ціна виконання

роботи (надання послуги) договором окремо не визначена — загальну ціну

замовлення (договору). Розмір неустойки може бути збільшений за згодою

сторін. Таку угоду обов’язково укладають у письмовій формі, інакше вона

буде недійсною. Сума неустойки не може перевищувати ціни роботи (послу-

ги), а якщо ціна роботи (послуги) окремо не визначена — загальної ціни до-

говору (замовлення).

Виконавець повинен сплатити споживачу неустойку і відшкодувати збит-

ки добровільно, незалежно від того, пред’являв він відповідну вимогу чи ні.

При цьому збитки відшкодовуються споживачу в повній сумі, більшій за

неустойку, встановлену Законом чи договором. Якщо виконавець відмовля-

ється добровільно сплатити неустойку і відшкодувати збитки чи задовольни-

ти вимогу споживача про сплату їх, то ці вимоги задовольняються через суд.

Відповідальність виконавця за порушення термінів виконання роботи (на-

дання послуги) настає незалежно від наявності чи відсутності його провини.

Закон звільняє виконавця від задоволення вимог споживача тільки у двох

випадках: якщо порушення термінів виконання роботи сталося з вини само-

го споживача або внаслідок дії непереборної сили, тобто настання такої по-

дії, якій виконавець не зміг би запобігти ніякими засобами, якби навіть і

зміг її передбачати (наприклад, руйнування будинку внаслідок землетрусу).

Неустойка як форма

відповідальності за

порушення термінів

Розділ ІV

256

Наслідки порушення вимог до якості виконаних

робіт (наданих послуг) і права, надані спожива-

чу у разі виявлення недоліків у виконаній робо-

ті, подібні до наслідків і прав, яких дотриму-

ються при продажу товарів з недоліками.

У разі виявлення недоліків під час прийман-

ня роботи чи її використання споживач вправі зажадати:

³ безоплатного усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги);

³ відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

³ безоплатного виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої

самої якості чи повторного виконання роботи;

³ відшкодування понесених ним витрат з усунення недоліків виконаної

роботи (наданої послуги) самотужки чи третіми особами.

Під недоліком роботи (послуги) Закон має на увазі невідповідність робо-

ти (послуги) вимогам, що висуваються до якості. Якщо підрядник здає спо-

руджений ним будинок з недоробками (не засклено вікна, не встановлено

охоронну сигналізацію), то за Законом ці недоробки не є недоліками, оскіль-

ки не стосуються якості виконаної роботи. Відповідальність підрядника в

такому разі настає за порушення термінів виконуваної роботи, тобто під не-

доліком потрібно розуміти тільки невідповідність якості виконаних робіт

стандартам, умовам договору і звичайно пропонованим вимогам.

Вимоги про безоплатне виготовлення іншої речі чи про повторне вико-

нання роботи зумовлені специфікою відносин, що виникають при наданні

послуг (виконанні робіт). Пред’являючи вимогу про усунення недоліків, ви-

готовлення іншої речі чи повторне виконання роботи, споживач може одно-

часно зажадати від виконавця зменшення ціни виконаної роботи.

Усі зазначені вимоги можуть бути пред’явлені при прийманні виконаної ро-

боти (наданої послуги) чи в ході її виконання.

Тільки вимоги з приводу прихованих недоліків

виконаної роботи, які неможливо було знайти

при прийманні, можуть пред’являтися пізніше:

протягом гарантійного терміну, а якщо він не

встановлений — протягом шести місяців із дня

приймання роботи (щодо будівель та іншого нерухомого майна — протягом

двох років).

У тому випадку, якщо виявлений прихований недолік має властивості іс-

тотного, з переліченихних у преамбулі Закону, і допущений з вини вико-

навця, споживач вправі висунути вимогу про безоплатне усунення такого

недоліку і після закінчення гарантійного терміну. Ця вимога може бути

пред’явлена протягом терміну служби виконаної роботи чи впродовж десяти

років із дня приймання роботи, якщо термін служби не встановлено. Вико-

навець повинен вчасно задовольнити таку вимогу, у противному разі спожи-

вач має право зажадати зменшення ціни за виконану роботу або відшкоду-

вання витрат з усунення істотного недоліку самостійно чи третіми особами,

або розірвання договору і відшкодування збитків (крім повторного

виконання роботи і виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу).

Права споживачів при

виявленні недоліків

у виконаній роботі

(наданій послузі)

Терміни пред’явлення

претензій із приводу

недоліків роботи

(послуги)

Економіка домашнього господарства

257

У разі порушення термінів усунення недоліків споживач вправі розірвати

договір і зажадати від виконавця повного відшкодування збитків. Однобічне

розірвання договору споживачем можливо і за інших підстав, передбачених

Законом: при виявленні у виконаній роботі (наданій послузі) істотних недо-

ліків чи істотного порушення умов договору. У такому разі споживач також

має право вимагати повного відшкодування збитків.

Слід зазначити, що споживач вправі відмовитися від договору з виконав-

цем у будь-який час. Однак, якщо провини виконавця нема, споживач зо-

бов’язаний не тільки сплатити виконавцю частину ціни пропорційно до час-

тини виконаної роботи (наданої послуги), а й відшкодувати збитки, спричи-

нені розірванням договору.

Крім термінів усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги),

Законом передбачено терміни задоволення інших вимог споживача. Так,

для задоволення вимог, пов’язаних із грошовими виплатами з боку вико-

навця (зменшення ціни виконаної роботи, відшкодування витрат з усунення

недоліків роботи третіми особами чи самотужки, а також збитків у разі розір-

вання договору), передбачено десятиденний термін. Безоплатне виготовлен-

ня іншої речі з однорідного матеріалу і повторне виконання роботи (надання

послуги) підлягає виконанню в термін, встановлений для термінового вико-

нання роботи (надання послуги), а якщо такий термін не встановлено — у

термін, встановлений договором, що був неналежно виконаний. За пору-

шення цих термінів виконавець сплачує неустойку. Споживач також вправі

пред’явити виконавцю інші вимоги, зазначені у відповідних статтях

Велике значення для споживачів має стаття про механізм реалізації прав

споживачів на освіту включенням вимог про вивчення законодавства про

захист прав споживачів у державні освітні стандарти й освітні профспілкові

програми. Реалізація права на освіту дає змогу формувати не тільки компе-

тентного споживача, а й сумлінного підприємця.

У Законі зазначено норму, що встановлює права й обов’язки виробника у ра-

зі визначення термінів служби і придатності товару, а також виробника при

визначенні гарантійного терміну на товар. Законом визначено, що у випадку,

коли виробник не установив термін служби чи придатності на товари, на які

зобов’язаний був установити ці терміни, шкода, заподіяна життю, здоров’ю чи

майну споживача внаслідок недоліків товару, підлягає відшкодуванню неза-

лежно від часу його заподіяння. Це підвищує відповідальність виробника за

дотримання норм Закону щодо встановлення термінів служби і придатності.

Цей Закон необхідно знати кожному громадянину, тому що він дає мож-

ливість громадянину-споживачу не тільки набути статусу рівноправного

суб’єкта на ринку товарів, робіт, послуг, але грамотно підійти до вибору то-

вару належної якості на основі повної і достовірної інформації про нього, а в

разі потреби — захистити свої порушені права.

Згідно з п. 3 ст. 12 Закону «Про захист прав споживачів» продавець (вироб-

ник) зобов’язаний передати споживачеві то-

вар (роботу, послугу), який за якістю відпові-

дає вимогам нормативних документів, умо-

Мазаракі А.А. Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект. — К., 2002. — С. 17 – 25.

Захист прав споживачів

у сфері обслуговування.

Терміни на виконання

робіт на надання послуг.

Наслідки порушення цих

те

мінів