Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Фінансовий, управлінський і податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП)

Подождите немного. Документ загружается.

неоплачена частина статутного капіталу відображається за дебетом рахунка 46

“Неоплачений капітал” і кредитом рахунка 40 “Статутний капітал”.

У сільськогосподарських кооперативах різниця між сформованим за

рахунок внесків членів кооперативу пайовим капіталом та залишком рахунка 41

“Пайовий капітал”, відображеному в передаточному (розподільному) балансі,

відноситься на збільшення джерел згідно з пунктами “б” і “в”.

При

зведенні відповідно до статутних вимог балансу приватного

підприємства та фермерського господарства рахунок 40 “Статутний капітал”

закривається з віднесенням залишку на збільшення джерел відповідно до

пунктів “б” і “в”.

Підприємство-правонаступник відображає в річному звіті активи,

зобов’язання та капітал за період з дня його державної реєстрації по 31 грудня

звітного року. КСП має

подати звіт відповідним органам за період з початку

року до моменту реорганізації.

Правонаступнику передаються матеріали реорганізації КСП, документи, в

яких зафіксована фінансово-господарська діяльність підприємства, в т. ч.

архівні справи (первинні облікові документи, бухгалтерська звітність тощо) та

документація, де відображені операції з реорганізації КСП.

3.4. Облік формування власного капіталу на

реформованих

сільськогосподарських підприємствах різних

організаційно-правових форм

Облік власного капіталу в новостворених агроформуваннях будується

відповідно до правових вимог створення підприємств різних організаційно-

правових форм та особливостей реорганізації КСП і трансформації відносин

власності.

Для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та

товариств з додатковою відповідальністю законодавством встановлені норми

щодо формування та

зміни статутного капіталу. Розмір статутного капіталу

фіксується в установчих документах і не може бути меншим за встановлену

законодавством величину. Товариство має право змінювати (збільшувати або

зменшувати) статутний капітал, але його зменшення не допускається при

наявності заперечень кредиторів підприємства.

При реорганізації КСП у господарське товариство для підтвердження

вартості майна, визначеного засновникам товариства в рахунок їх майнових

паїв,

що передається до статутного капіталу, до органу державної реєстрації

подаються виписка з рішення вищого органу управління зі списком визначеного

майна та довідки про його вартість.

При створенні господарського товариства з числа колишніх членів КСП,

що не є правонаступником КСП, засновники можуть використати один з таких

методів оцінки майна при внесенні його

до статутного капіталу:

а) за балансовою (залишковою) вартістю майна на момент його отримання з

КСП. До органів державної реєстрації подається довідка про вартість майна,

що видана КСП;

б) за вартістю, визначеною за домовленістю між засновниками (учасниками).

До органів державної реєстрації подається виписка з протоколу установчих

зборів про затвердження оцінки вкладів;

в) за вартістю, визначеною експертом-оцінювачем. До органу державної

реєстрації подається звіт про експертну оцінку.

Формування статутного капіталу після державної реєстрації товариства на

всю суму, зазначену в статуті, відображають записом за дебетом рахунка 46

“Неоплачений капітал” та за кредитом рахунка 40 “Статутний капітал”.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених

неоплачених

акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником

(учасником) підприємства.

Передача майна оформляється актом приймання-передачі.

Оприбуткування активів, отриманих у рахунок внесків до статутного

капіталу товариства та оплати акцій, відображають за дебетом рахунків 10

“Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи”, 12 “Нематеріальні

активи”, 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”, 15 “Капітальні інвестиції”,

рахунків з обліку виробничих запасів, коштів тощо та за кредитом рахунка 46

“Неоплачений капітал”.

У випадку конвертації зобов’язань товариства у власний капітал, що

можливо при санації, реорганізації товариства або приєднанні дивідендів до

власного капіталу тощо, рахунок 46 “

Неоплачений капітал” кореспондує з

рахунками 50 “Довгострокові позики”, 63 “Розрахунки з постачальниками та

підрядниками”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 67 “Розрахунки з учасниками”,

68 “Розрахунки за іншими операціями” та іншими рахунками з обліку

зобов’язань.

Облік власного капіталу в сільськогосподарських кооперативах

здійснюється згідно зі Законом України “Про сільськогосподарську

кооперацію”.

У сільськогосподарському кооперативі створюється неподільний та

пайовий капітал. Пайовий капітал формується за рахунок пайових внесків

членів кооперативу і складається з обов’язкового та додаткового паю. Розмір

обов’язкових пайових внесків встановлюються в рівних частинах і/або

пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській

діяльності. Понад обов’язковий пай член кооперативу може передати до

пайового капіталу додатковий

пай.

Порядок формування і розміри неподільного капіталу визначаються

статутом. Він формується за рахунок вступних внесків членів кооперативу в

розмірах, встановлених статутом, та майна кооперативу (за винятком землі).

Пайові внески членів кооперативу до нього не належать.

Формування неподільного фонду відображається за кредитом рахунка 411

“Неподільний капітал” і дебетом рахунків з обліку коштів

або інших активів. За

кредитом рахунка 412 “Пайовий капітал” відображаються внески до пайового

фонду в кореспонденції з дебетом рахунків, на які зараховується майно.

Відповідно на кредиті рахунка 412 “Пайовий капітал” обліковується фактично

внесена сума пайового капіталу. В аналітичному обліку інформація

узагальнюється за кожним членом кооперативу щодо складових його внеску.

У випадку виходу із кооперативу фізична чи юридична особа має право на

отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними

паперами відповідно до вартості

паю на момент виходу. Термін та інші умови

отримання паю встановлюються статутом кооперативу. Операція з виділення

паю члену кооперативу відображається за дебетом рахунка 412 “Пайовий

капітал” та кредитом рахунка 67 “Розрахунки з учасниками”. Виділення

конкретних об’єктів відображається за дебетом рахунка 67 “Розрахунки з

учасниками” і кредитом рахунків з обліку необоротних активів, виробничих

запасів

, грошових коштів тощо.

Прийняті на баланс правонаступником КСП об’єкти соціальної сфери та

майно, що не підлягало паюванню, відображаються на відповідних рахунках з

обліку активів. Одночасно на їх вартість формується фонд майна соціальної

сфери та загального користування, що обліковується в складі додаткового

капіталу на рахунку 426 “Фонд майна соціальної сфери та

загального

користування”.

Нарахування амортизації на необоротні активи, які відносяться до

соціальної сфери, і ті, що не підлягають паюванню, відображають збільшенням

суми витрат підприємства і зносу необоротних активів записом за дебетом

субрахунка 949 “Інші витрати операційної діяльності” і кредитом рахунка 13

“Знос необоротних активів”. Одночасно на суму нарахованої амортизації

вищезазначених об’єктів зменшується

додатковий капітал. Ця операція

відображається за дебетом рахунків 426 “Фонд майна соціальної сфери та

загального користування” і кредитом рахунка 719 “Інші доходи від операційної

діяльності”.

3.5. Облік операцій із залученням майна колишніх членів КСП

реформованими сільськогосподарськими підприємствами

Залучення майна колишніх членів КСП оформляється як його оренда.

Об’єктом оренди є конкретно визначені об’єкти основних засобів, тобто

майновий пай не може бути об’єктом оренди. Оборотні засоби, незавершене

будівництво, основне стадо передаються за договором купівлі-

продажу або за

договором позики.

Оренда основних засобів, що належать фізичним особам – колишнім

членам КСП, визнається операційною.

Прийняті в операційну оренду основні засоби і нематеріальні активи

зараховуються на позабалансовий рахунок 01 “Орендовані необоротні активи”

за балансовою (залишковою) вартістю орендодавця, що зазначається в договорі

операційної оренди. Аналітичний облік орендованих необоротних активів

ведеться за

кожним об’єктом.

Нарахування орендної плати відображається за кредитом рахунка 684

“Розрахунки за нарахованими відсотками” та списується в дебет рахунків:

а) 23 “Виробництво” на суму орендної плати за виробничі необоротні

активи, що прямо включається до виробничої собівартості продукції (робіт,

послуг);

б) 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93

“Витрати на збут” на суму орендної

плати, що відноситься до

загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат.

Якщо в договорі передбачено, що частина орендної плати акумулюється в

орендаря у фонді відтворення орендованих основних засобів, то операції з

формування і поповнення цього фонду за рахунок орендної плати

відображається за дебетом рахунка 684 “Розрахунки за нарахованими

відсотками” і кредитом рахунка 48 “Цільове фінансування

і цільові

надходження”, де відкривається окремий субрахунок “Фонд відтворення

орендованих основних засобів”. За кредитом цього субрахунка відображаються

кошти, отримані як джерело фінансування, за дебетом – суми, використані на

відтворення орендованих активів, а також повернення невикористаних сум, які

виплачуються власникам, якщо відновлювальні роботи не проводились.

Виведення із експлуатації орендованих основних засобів унаслідок

технічної непридатності оформляється актом на списання основних засобів, а

відчуження – актом приймання-передачі. На підставі цих актів

вибуття

орендованих об’єктів відображається на рахунку 01 “Орендовані необоротні

активи”. Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у наслідок

ліквідації або демонтажу орендованих основних засобів, а також придбання в

орендодавця активів відображається за дебетом відповідних рахунків і кредитом

рахунка 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, субрахунок “Фонд

відтворення орендованих основних засобів”, якщо це передбачено договором

оренди. Всі зобов’язання орендаря перед орендодавцями щодо відновлення і

поповнення орендованих основних засобів та з компенсації списаних і

відчужених об’єктів узагальнюються і відображаються на рахунку 48 “Цільове

фінансування і цільові надходження”, субрахунок “Фонд відтворення

орендованих основних засобів”.

Операції з передачі орендодавцю власних необоротних активів або

придбаних відповідно до порядку

використання фонду відтворення

орендованих основних засобів орендар відображає за дебетом рахунка 972

“Собівартість реалізованих необоротних активів” і кредитом рахунка 10

“Основні засоби” на залишкову вартість власних активів або 152 “Придбання

(виготовлення) основних засобів” на вартість придбаних об’єктів. Одночасно

дебетується рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”,

субрахунок “Фонд відтворення орендованих основних засобів”,

та кредитується

рахунок 742 “Дохід від реалізації необоротних активів”. На суму цієї операції

нараховується податок на додану вартість за дебетом рахунка 742 “Дохід від

реалізації необоротних активів” і кредитом рахунка 641 “Розрахунки за

податками”. Аналогічно відображають витрати з модернізації орендованих

об’єктів.

Якщо договором оренди передбачено, що ремонт орендованих основних

засобів орендар проводить за рахунок фонду відтворення, то фактичні витрати з

ремонту, погоджені між орендарем та орендодавцем, відображаються в обліку

записом за дебетом рахунка 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”,

субрахунок “Фонд відтворення орендованих

основних засобів” і кредитом

рахунка 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”. Одночасно відображається

ПДВ за дебетом рахунка 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” ” і кредитом

рахунка 641 “Розрахунки за податками”.

Коли ж договором оренди не передбачено проведення поліпшень

орендованих основних засобів, то після закінчення терміну дії договору оренди

проведені поліпшення передаються орендодавцю

з подальшою компенсацією

витрат. Якщо поліпшення майна можна відокремити від основного об’єкта

оренди без погіршення його стану, вони залишаються в орендаря.

Частина орендної плати, що становить винагороду за користування

орендованим майном і згідно з договором регулярно сплачується орендодавцям

грошима, натурою або шляхом надання послуг, підлягає оподаткуванню

прибутковим податком з

громадян. Утримання прибуткового податку

відображається за дебетом рахунка 684 “Розрахунки за нарахованими

відсотками” і кредитом рахунка 641 “Розрахунки за податками”.

Видача орендної плати грошима відображається за дебетом рахунка 684

“Розрахунки за нарахованими відсотками” і кредитом рахунка 30 “Каса”.

При передачі в рахунок орендної плати продукції власного виробництва

ця операція відображається в обліку такими записами:

а) реалізація продукції, що видається в рахунок орендної плати, відображається

за дебетом рахунка 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” і за кредитом

рахунка 701 “Дохід від реалізації готової продукції” за цінами, визначеними в

договорі або за домовленістю сторін;

б) видача продукції відображається за дебетом рахунка 901 “Собівартість

реалізованої готової продукції” та за кредитом рахунка 27 “Продукція

сільськогосподарського виробництва” за собівартістю;

в) нарахування податку на додану вартість, розрахованого за цінами,

визначеними в договорі або за домовленістю сторін, відображається за дебетом

рахунка 701 “Дохід від реалізації готової продукції” і кредитом рахунка 641

“Розрахунки за

податками”;

г) залік заборгованості за отриману продукцію зобов’язаннями підприємства з

орендної плати відображається за дебетом рахунка 684 “Розрахунки за

нарахованими відсотками” і кредитом рахунка 377 “Розрахунки з іншими

дебіторами”.

Якщо договором оренди передбачено надання послуг у рахунок орендної

плати, ця операція відображається в обліку у вигляді таких записів:

а) реалізація послуг

орендодавцям відображається за дебетом рахунка 377

“Розрахунки з іншими дебіторами” та за кредитом рахунка 703 “Дохід від

реалізації робіт і послуг” за цінами, визначеними в договорі або за

домовленістю сторін;

б) надання послуг відображається за дебетом рахунка 903 “Собівартість

реалізованих робіт і послуг” та за кредитом рахунка 23 “Виробництво” за

собівартістю робіт (послуг);

в)

нарахування податку на додану вартість, розрахованого за цінами,

визначеними в договорі або за домовленістю сторін, відображається за дебетом

рахунка 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” та кредитом рахунка 641

“Розрахунки за податками”;

г) залік заборгованості за надані послуги в рахунок заборгованості підприємства

за орендну плату відображається за дебетом рахунка 684 “Розрахунки за

нарахованими відсотками” і кредитом рахунка 377 “Розрахунки з іншими

дебіторами”.

Облік операцій з придбання оборотних та основних засобів за договорами

купівлі-продажу і міни залежить від визначених у договорах термінів

розрахунків. Якщо договором передбачається сплата всієї заборгованості

протягом року, облік цієї заборгованості ведеться на рахунку 685 “Розрахунки з

іншими кредиторами”. Якщо ж термін остаточного розрахунку перевищує рік,

такі зобов’язання обліковуються

на рахунку 55 “Інші довгострокові

зобов’язання”.

Оприбуткування активів, отриманих від фізичних осіб – колишніх членів

КСП за договорами купівлі-продажу та міни, відображається за дебетом

рахунків з обліку активів і кредитом рахунка 55 “Інші довгострокові

зобов’язання”.

Частина довготермінової заборгованості, що має бути сплачена протягом

дванадцяти місяців з дати балансу, переводиться до поточних

зобов’язань. Ця

операція відображається за дебетом рахунка 55 та кредитом рахунка 611

“Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній

валюті”.

Майно, отримане за договором міни, оприбутковується за цінами,

визначеними в договорі, не нижчими від звичайних. Податок на додану вартість

відображається на рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами” за

дебетом субрахунка

643 “Податкові зобов’язання” і кредитом субрахунка 641

“Розрахунки за податками”. Після відпуску продукції (робіт, послуг) у рахунок

погашення заборгованості сума нарахованого ПДВ відображається за дебетом

рахунка 70 “Доходи від реалізації” та кредитом субрахунка 643 “Податкові

зобов’язання”.

Погашення підприємством заборгованості за договором купівлі-продажу

готівкою відображається за дебетом субрахунка 611 “Поточна заборгованість за

довгостроковими

зобов’язаннями в національній валюті” і кредитом рахунка

301 “Каса в національній валюті”.

Облік операцій з отримання та повернення майна за договором позики

здійснюється аналогічно порядку обліку операцій за договором міни. Але

відмінність полягає в тому, що мають бути повернені активи того самого виду і

якості, що були отримані за договором позики.

Операції з отримання, експлуатації та повернення основних засобів за

договором безоплатного

користування відображаються в порядку,

передбаченому для обліку оренди необоротних активів.

Розділ 4. Організація і форми бухгалтерського обліку

на реформованих підприємствах

4.1. Форми бухгалтерського обліку на реформованих підприємствах

Облік на реформованих підприємствах здійснюють відповідно до чинних

вимог щодо його організації, визначених Положеннями (стандартами) та

іншими нормативними актами, що регулюють облік коштів, основних і

оборотних засобів, розрахунків, витрат виробництва, продукції, визначення її

собівартості та результатів фінансово-господарської діяльності. Хоч у кожному

з таких

нормативних актів відображено ряд специфічних вимог і особливостей

щодо конкретної організації бухгалтерського обліку певного виду засобів і

джерел підприємства, однак його загальною основою є план рахунків і

подвійний запис господарських операцій, що ґрунтується на суцільному

документальному фіксуванні останніх. Тому спрощено процес обліку виглядає

як запис кожної господарської операції, що відбулася на

підприємстві, в певних

первинних документах. Залежно від специфіки об’єктів обліку застосовують

різноманітні первинні документи. Крім цього, повторюваність господарських

операцій протягом дня, місяця, року зумовлює як масовість записів у первинних

документах, так і велику кількість останніх. Тому виникає потреба у групуванні

і систематизації даних первинних документів у відповідних облікових реєстрах,

оскільки лише узагальнені дані можуть дати цілісне уявлення про результати

виробничо-фінансової діяльності підприємств, які в підсумку відображаються в

їхній звітності.