32
документально підтверджувала б ринкову ціну об’єктів основних засобів:
прайс-листи газет, журналів (періодичних видань), а вартість основних фондів,
які морально застарілі та зняті з виробництва, зношені, але перебувають в
експлуатації, визначення ринкових цін котрих утруднюється відсутністю
офіційної інформації, може визначати експертна комісія підприємства.
Особливих труднощів щодо відображення дооцінки об’
єктів основних
засобів у зв’язку із заниженням їхньої справедливої вартості немає. Так, суми
збільшення первісної вартості та зносу визначаються у наступному порядку.
Наприклад, первісна вартість автомобіля ЗІЛ-130, за даними обліку, складає
6000 грн. Знос автомобіля, за даними обліку, на дату уточнення його оцінки
дорівнює 4000 грн., отже, його залишкова вартість становить 6000–4000=2000
грн. Справедлива вартість цього автомобіля, за даними експертної оцінки,
визначена в сумі 5000 грн. Таким чином, індекс переоцінки буде 5000:2000=2,5,
переоцінена первісна вартість автомобіля 6000х2,5=15000 грн., переоцінена
сума зносу 4000х2,5=10000 грн. При цьому сума збільшення (дооцінки)
автомобіля становитиме 15000–6000=9000 грн., а зносу: 10000–4000=6000 грн.
За цими даними треба скласти кореспонденцію рахунків:
– дебет рахунка 10 “Основні
засоби”, відповідний субрахунок, кредит
субрахунка 423 “Дооцінка активів” на суму збільшення первісної вартості
об’єкта, тобто 9000 грн.;
– дебет субрахунка 423 “Дооцінка активів”, кредит субрахунка 131 “Знос
основних засобів” на різницю зносу, тобто 6000 грн.
Записи операцій щодо уцінки неправильно дооцінених основних засобів у
системі кореспонденції рахунків дещо ускладнюються тим, що суму уцінки
потрібно
списувати за дебетом двох субрахунків 423 “Дооцінка активів” у
межах сум попередньої дооцінки та 975 “Уцінка необоротних активів і
фінансових інвестицій” на суму перевищення уцінки над попередньою
дооцінкою (дооцінками) і кредитом рахунка 10 “Основні засоби”. На
підприємствах, що не застосовують рахунки класу 9, останню суму списують на