Друзяк М.Г. Як продовжити швидкоплинне життя

Подождите немного. Документ загружается.

Національні кухні значно відрізняються одна від одної, але в

кожній з них найпоширенішим, повсякденно вживаним продуктом

зазвичай є щось вуглеводне. У нас, наприклад, це картопля і пше-

ничний хліб (у хлібі вуглеводів більше, ніж білків, тому хліб можна

віднести і до білково-вуглеводних продуктів, але більше до вугле-

водних), в Мексиці – кукурудза, а в Азії – рис.

Як же вуглеводні продукти впливають на реакцію крові? І тут

виявляється, що така залежність пов'язана з двома умовами. Перше

– чи багато в них рослинних білків, причому, переважно неповно-

цінних. Друге – чи багато в них цукрів.

Якщо ми подивимося з позиції першої умови на такі продукти,

як картопля, пшеничний хліб, рис і кукурудза, то побачимо таке.

Картопля містить всього 2% білків, але всі вони повноцінні. Тому,

приготована у будь-якому вигляді (тільки не сира), вона і не підки-

слює, і не підлужнює кров. Сік же сирої картоплі підкислює кров,

оскільки в ньому міститься до 0,5% лимонної кислоти. Тому при

багатьох захворюваннях радять пити сік сирої картоплі – це те ж

саме, що випити розчин лимонної кислоти або з'їсти лимон.

Рис містить теж мало білків – до 6%, але більшість з них пов-

ноцінна, тому він і не підкислює, але й не підлужнює значною мі-

рою кров.

Про пшеничний хліб нам вже відомо, що він підлужнює кров

внаслідок великого вмісту в ньому неповноцінних білків.

А в кукурудзі містяться тільки неповноцінні білки, тому вона

лише підлужнює кров. Кукурудза є традиційною їжею в Мексиці. І

що ж там спостерігається? На півдні Мексики, де переважно їдять

кукурудзу, все населення низькоросле – відчутна нестача білків, та

ще й додаткове підлужнення крові. А на півночі Мексики ті ж мек-

сиканці вже вищі – там у великій кількості культивується квасоля.

Решта круп містить у більшій або меншій кількості неповно-

цінні білки, а тому підлужнюють кров. Але менше підлужнює кров

овес і гречка.

Всім відоме негативне ставлення медицини до цукру. Він вва-

жається причиною багатьох хвороб. І все тому, що організм може

засвоювати сахарозу тільки після її розщеплення (гідролізу) на

глюкозу і фруктозу. А для цього необхідна кислота. Тому, харчую-

чись цукром, ми виснажуємо запаси кислоти в організмі і таким

чином підлужнюємо кров.

Ось що із цього приводу говорить Джарвіс: "Чергове спосте-

реження показало, що тоді як білий, коричневий і кленовий цукор

викликають лужну реакцію сечі, мед не має цієї властивості. Де-

181

яких людей, які живуть на фермах і мають посадки цукрового кле-

на, попросили перевірити їх реакцію сечі до і після активного сезо-

ну цієї рослини. В результаті виявилося, що як кленовий цукор, так

і кленовий сік викликали лужну реакцію сечі у людей, які до харчу-

вання вказаними продуктами щодня мали кислу реакцію сечі. На

підставі результатів цього спостереження я зміг зрозуміти, чому

мариновані огірки, консервовані в оцті, завжди подавалися з охо-

лодженим кленовим соком. Народна медицина пояснює це тим, що

оцет, який міститься в цих огірках і викликає зміну реакції сечі до

кислої, усуває шкідливий вплив кленового цукру, який дає лужну ре-

акцію сечі".

Якщо за енергонасиченістю цукор і мед майже ідентичні, то за

їх впливом на реакцію крові вони прямо протилежні: мед трохи

підкислює кров, а цукор тільки підлужнює її.

Вуглеводи винні і в нашій повноті. Навіть серед прихильників

вегетаріанського типу харчування, адже це переважно вуглеводне

харчування, дуже багато людей з надмірною вагою. Тому для тих,

хто хоче схуднути, кількість вуглеводів, на відміну від білків і жи-

рів, в раціоні харчування без шкоди для здоров'я може бути суттєво

зменшена. На жаль, саме цю обставину не завжди враховують ті,

хто активно піклується про збереження своєї нормальної ваги. Де-

коли, прирікаючи себе на часткове голодування, в першу чергу ви-

ключають з раціону м'ясо і жири та обмежуються в буквальному

розумінні хлібом і водою. В результаті почувають себе погано, але

не худнуть.

Про проблему надмірної ваги мовиться в іншій моїй книзі -

"Чому ми повніємо і як легко і швидко можна схуднути", – і тому

тут ця тема не розглядатиметься.

ВІТАМІНИ

Дуже часто, кажучи про нестачу вітамінів, багато авторів пере-

дусім називають вітамін С. Та його і потрібно набагато більше, ніж

інших вітамінів. Він бере участь у всіх окислювально-відновних

процесах в організмі, і тому без нього ніяк не можна обійтися. Все

це правильно, якщо тільки не враховувати того факту, що вітамін С

– це всього-на-всього аскорбінова кислота, одна з безлічі органіч-

них кислот, якими можна підкислювати кров. Тобто вітамін С – це

ніякий не вітамін, а тільки кислота, якою ми можемо підкислювати

кров.

А зараз про інші вітаміни. Про них сьогодні постійно говорять

по телебаченню. Складається враження, що варто нам забезпечити

свій організм вітамінами - і проблеми із здоров'ям у нас не буде.

182

Але знову ж таки порівняння способу життя абхазів та українців

показує нам, що останні споживають різноманітнішу їжу, ніж пер-

ші, і мабуть, що українці краще забезпечені вітамінами, ніж абхази

і ті ж якути, але відносне число довголітніх в Україні значно ниж-

че, ніж в Якутії та в Абхазії. І причина цього нам вже відома. Тому,

на мою думку, можна і більш спокійно, і більш диференційовано

ставитися до задоволення потреб нашого організму вітамінами.

Джерелами вітамінів для людей є переважно продукти рослинного

походження, оскільки саме в рослинах вони й утворюються. Але

одержувати вітаміни людина може і з продуктами тваринного по-

ходження. І оскільки ми сьогодні не голодуємо, то і проблеми з

вітамінами у нас не повинно бути.

Спробую пояснити свою позицію. Візьмемо, наприклад, вітаміни

Д і А.

Справді, у дітей, які не бачать сонця, які забуті і покинуті, мо-

же виникнути рахіт унаслідок нестачі в їх організмі вітаміну Д. Але

найчастіше ми зловживаємо перебуванням на сонці, а цей вітамін є

продуктом сонячного опромінювання нашого тіла і тому ми маємо

його завжди в надлишку.

А зараз поговоримо про вітамін А. Цьому вітаміну слід приді-

лити увагу, але для цього достатньо з'їдати 1-2 морквини впродовж

тижня. Надмір тут теж ні до чого доброго не приведе.

Вітаміни А і Д – це жиророзчинні вітаміни. Всі решта вітамінів

водорозчинні. Про них я нічого не писатиму, оскільки вважаю, що

ми в достатній кількості одержуємо їх з продуктами харчування.

Крім того, дослідження, які проводилися в Якутії, показали, що

місцеве населення може без негативних наслідків для здоров'я об-

ходитися у багато разів меншими кількостями вітамінів порівняно

із загальноприйнятими нормами. І пояснити цю обставину можна

таким чином. Вітаміни мають вплив на функціонування ферментів.

Але оскільки не менш важливий вплив на ефективність роботи фе-

рментів відіграє реакція крові, то при кислій реакції крові організм

може обходитися мінімально допустимою кількістю вітамінів, а

при лужній він вимушений стимулювати роботу ферментів додат-

ковими порціями вітамінів. Тому, якщо ми будемо підкислювати

кров, то нам цілком достатньо буде тих вітамінів, які ми спожива-

тимемо разом з продуктами харчування, і ми можемо зняти з себе

всяку турботу про вітаміни. Але якщо комусь видається, що йому

все ж таки бракує вітамінів, то таке занепокоєння легко усунути

купівлею різних вітамінів в аптеках. Великий набір водорозчинних

вітамінів міститься і в хлібних дріжджах.

183

МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ

На мою думку, не має особливого сенсу говорити і про забез-

печення нашого організму всілякими мінеральними речовинами.

Можливо, варто поговорити тільки про деякі з них. Якщо ми не

живемо на території якоїсь геохімічної провінції, де повністю від-

сутній якийсь із хімічних елементів, то нам немає чого турбуватися

про забезпечення нашого організму мінеральними речовинами –

вони в достатній кількості надходитимуть з продуктами харчуван-

ня.

У книзі Джустін Гласс “Жити до 180 років” про мінеральні ре-

човини мовиться так багато, докладно і настирливо, що мимоволі

хочеться кинути всі справи і бігти на ринок, щоб купити ті фрукти

або овочі, в яких може бути або кремній, або молібден, або ще

щось з великої таблиці елементів Менделєєва.

Треба, проте, відзначити, що калію нам постійно може не ви-

стачати, якщо ми нехтуватимемо деякими продуктами, багатими

калієм (про це мовилося в 4-у розділі).

Хочу звернути увагу читачів також і на можливий брак йоду в

нашому організмі, оскільки на території України не все гаразд з

цим елементом (і в ґрунті, і в питній воді його дуже мало).

У книзі “Мед та інші природні продукти” Джарвіс надав вели-

кої уваги також і йоду. “Останніми роками, – пише він, – був вияв-

лений зв'язок йоду з опірністю організму. Йод необхідний для нор-

мального функціонування щитовидної залози. Через цю залозу

впродовж 17 хвилин проходить весь об'єм крові, яка циркулює в

організмі. За ці 17 хвилин виділений цією залозою йод вбиває не-

стійкі мікроби, які потрапляють у кров через пошкодження шкіри,

слизову оболонку носа або горла. Точно встановлено, що вміст йо-

ду в щитовидній залозі залежить від вмісту доступного йоду в їжі

і споживаній людиною воді. При низькому споживанні йоду ця за-

лоза залишається без елементу, необхідного їй для нормального

функціонування. Існує певний зв'язок між запасом енергії в людини і

споживанням йоду. При пониженні життєвого тонусу у людини,

перш за все, виникає питання: чи достатньо йоду в тій місцевості,

де вона живе? Наступне – чи компенсується ця нестача за раху-

нок додаткових засобів? При низькому рівні енергії і витривалості

людини необхідно звернути увагу на споживання йоду”.

“Друга функція йоду, – продовжує Джарвіс, – чинити седатив-

ний (заспокійливий) вплив на організм і нервову систему. При збі-

льшенні нервового напруження, великій дратівливості і безсонні

організм постійно перебуває ніби в конфліктній ситуації. За наяв-

184

ності всіх цих чинників, що сприяють збільшенню напруження і

навантажень на організм, виникає потреба в йоді, необхідному для

зменшення нервового напруження, розслаблення організму і ство-

рення умов для оптимістичного настрою. За допомогою народної

медицини я дізнався, що можна неодноразово змінювати стан ди-

тини до десятилітнього віку від дратівливості, нетерплячки і за-

непокоєння до спокою, витриманості впродовж двох годин за до-

помогою додавання однієї краплі йоду в овочевий або фруктовий

сік чи на склянку води, підкисленої яблучним оцтом. Я неодноразо-

во прописував цей засіб матерям, які мають дітей з підвищеною

збудливістю. Цей засіб завжди робив седативний вплив на нервову

систему дітей”.

І далі у Джарвіса: “Підтримувальна доза йоду незначна і реко-

мендується для застосування в певні дні тижня. Наприклад, при

вазі 65 кг дозу збільшують до двох крапель”.

Можна й іншим способом приймати йод. Цей спосіб вперше

був випробуваний політичними в'язнями на Колимі. Одну або дві

краплі аптечного розчину йоду крапнути на скибочку хліба. Утво-

рюються розпливчаті сині плями – це йод забарвлює крохмаль хлі-

ба в синій колір. Утворена сполука йоду з крохмалем має характер

кислоти, і у такому вигляді йод ефективніше засвоюється організ-

мом. Хліб з синіми плямами треба з'їсти і запити водою. Це так

званий синій йод. Таку процедуру достатньо робити один раз на

місяць.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ

У цьому розділі дані лише загальні характеристики білків, жи-

рів і вуглеводів, а остаточний вибір продуктів харчування залиша-

ється за кожним з нас. Традиції харчування не тільки в окремих

людей, але й у багатьох народів дуже стійкі і найчастіше прив'язані

до місцевих умов. Змінюватися ці традиції або звички можуть тіль-

ки природним чином, коли один продукт ненасильно витісняється

іншим. Тому так важко переконати когось змінити свої звички і

харчуватися тільки за якоюсь певною системою. (Колись Олек-

сандр Іванович Герцен, який прожив близько 30 років у Європі, був

розчарований не тільки в революційних можливостях Заходу, але і

в європейській кухні: "Ваш суп, як наше весняне болото"). Та в

цьому і немає жодної потреби. Ми вже знаємо, що харчуватися мо-

жна практично всіма продуктами, за винятком молочних, треба

тільки звертати увагу на те, як вони впливають на реакцію крові,

адже від цього, в першу чергу, залежить наше здоров'я. Навіть на-

ше енергозабезпечення значною мірою залежить від реакції нашої

185

крові. А більшість споживаних нами продуктів витрачається саме

на потреби енергозабезпечення. І якщо нам вдасться підвищити

коефіцієнт корисної дії споживаних нами продуктів, то наскільки

менше нам потрібно цих самих продуктів. Наведу деякі приклади

на цю тему.

Джарвіс описує випадок додавання яблучного оцту дійним ко-

ровам (16 чайних ложок оцту впродовж доби при дворазовому хар-

чуванні), внаслідок чого корови збільшили надої на 20-30%, а спо-

живання кормів знизилося з 20-25 фунтів сіна на добу до 13 на од-

ну голову. Мабуть, ні у кого в даному випадку не виникає сумніву

у тому, що ефективність використання кормів підвищилася тільки в

результаті підвищення кислотності крові у тварин.

Або ще дві цитати з книги Джарвіса: "Мій друг фермер, який

провів дослід з використання яблучного оцту при годуванні молод-

няка великої рогатої худоби, дійшов такого висновку: при виборі

між використанням двох фунтів раціону без додавання яблучного

оцту і півфунта раціону з додаванням двох унцій (унція в США –

29,5 мл) яблучного оцту (який додається двічі на день) він віддає

перевагу другому, оскільки переконаний, що цей спосіб стимулює

найінтенсивніше зростання молодняка". І далі: "Корови, які одер-

жують яблучний оцет в раціоні двічі на день, споживають менше

сіна і зерна. Людина, яка випиває склянку води з однією або двома

чайними ложками яблучного оцту під час їди, задовольнятиме по-

треби організму при меншій кількості споживаної їжі".

У цих цитатах йдеться, перш за все, про підкислення крові, то-

му не обов'язково користуватися яблучним оцтом. Саме підкислен-

ня крові підвищує ефективність використання споживаної їжі. Я не

проти використовування яблучного оцту, але вважаю, що кращою

зі всіх кислот для підкислення крові є все ж таки лимонна кислота.

Навіть жіноче молоко, підкислене лимонною кислотою, – чи це не

підказка природи нам, якою ми, на жаль, ніяк не хочемо скориста-

тися.

Про незначне споживання продуктів харчування йдеться і у

книзі Дж. Курцмена і Ф. Гордона "Хай згине смерть!" Цитую: "У

довголітніх Кавказу, Вількабамби

і Хунзи

багато здорових звича-

їв і звички склалися історично. Ці люди практично не знають, що

Вількабамба – долина, де проживають близько 1000 осіб, за 500 км на

південь від Кіто, столиці Еквадору.

186

Хунза – долина завдовжки приблизно 300 км в районі хребта Карако-

рум в системі Гімалаїв на північному сході Пакистану.

таке переїдання. Їжа довголітніх Вількабамби така ж проста, як і

в довголітніх Кавказу і Хунзи. Середня кількість споживаних кало-

рій на людину удвічі менша, ніж для більшості американців. Їжа

мешканців Хунза також бідна калоріями.

Всі згадані народи живуть важким, суворим життям. Селя-

нину з Хунзи часом доводиться по декілька разів на день дертися

вгору по трьохсотметровій стежці, щоб виконати потрібну ро-

боту, а старезні вількабамбанці продовжують пасти овець, поло-

ти бур'яни, товкти зерно".

Всі перераховані вище райони довголіття примітні своєю при-

родною водою, в якій мало іонів кальцію і яка має кислу реакцію. І

саме завдяки такій воді і забезпечується низьке споживання проду-

ктів харчування у вказаних вище районах. Як це відбувається?

У 6-у розділі вже йшлося про окислювально-відновний потен-

ціал (ОВП), який показує спрямованість протікання окислювально-

відновних реакцій. У висновках мова йшла, що рослинам необхід-

ний відновний процес, а тваринам – окислювальний, оскільки саме

окислення і дає їм енергію. І тому ми всіляко повинні сприяти про-

тіканню окислювального процесу в нашому організмі. А для цього і

наша питна вода, і наша кров повинні бути трохи кислими. Саме

таку воду і таку кров мають довголітні Кавказу, довголітні долини

Хунза і довголітні долини Вількабамба, тому вони і споживають

мало харчових продуктів. І про себе я можу сказати, що споживан-

ня продуктів у моїй сім'ї при переході на описаний вище режим

харчування скоротилося майже втричі. А тепер усі ми знаємо, в

чому полягає секрет ефективності харчування. Все так просто.

ПИВО, ВИНО І ГОРІЛКА – ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Зовсім вже не пити нічого алкогольного люди ніяк не можуть.

Але і пити можна по-різному, і перевагу можна віддавати різним

напоям, а тому варто хоча б трохи поговорити про можливий вплив

цих напоїв на наше здоров'я.

Найбільше п'ють, звичайно, пиво. І найбільше його п'ють в

США і в Німеччині. Пиво різко підлужнює кров. А при різкій зміні

реакції крові організм починає виводити велику кількість сечі, що і

спостерігається при вживанні пива. Але біда не в цьому. Пиво є

енергонасиченим продуктом, а разом з залужненням крові воно

сприяє надмірному накопиченню жирів. Крім того, пиво сприяє

раковим захворюванням (детальніше про це мовиться в 15-у розді-

лі). Тому бажано було б пити пиво в малих кількостях (не більш

300 мл в добу), якщо тільки це можливо.

187

Вино. Французи вважають, що тільки завдяки вину вони наба-

гато рідше страждають на серцево-судинні захворювання порівня-

но з жителями інших розвинених країн. І в цьому вони мають ра-

цію. Вино підкислює кров, а при підкисленні крові знижується час-

тота серцево-судинних захворювань (детальніше про це мовиться в

10-у розділі). Вино підкислює кров і органічними кислотами, які є в

ньому, й етиловим спиртом в процесі його окислення в організмі.

Але етилового спирту у вині не так вже і багато, а тому воно не

призводить до того сп'яніння, яке відбувається при вживанні міц-

них спиртних напоїв. Через підкислення вино зменшує ще і в'яз-

кість крові. У результаті вино покращує постачання організму кис-

нем, що рівноцінне зміцненню здоров'я.

Але вино буває різне, а тому воно може принести і шкоду здо-

ров'ю. Найкраще використовувати світле сухе вино, і не у великій

кількості – достатньо випивати по 100 або 200 мл за сніданком,

обідом і вечерею. Чому світле, а не червоне, як завжди радять? Що

червоні, що світлі вина корисні тільки підкисленням крові, але чер-

воні можуть бути змішаними, що шкодить здоров'ю, а світлі зви-

чайно роблять з винограду одного сорту.

Горілка. Для здоров'я сприятливі лише невеликі кількості горі-

лки – до 50 мл на добу. Етиловий спирт знижує в'язкість крові, а

також підкислює її. Але підкислити кров краще, звичайно ж, не

етиловим спиртом.

ДУМКА ВЧЕНОГО

Незважаючи на те, що дієтологія за останній час отримала

повні наукові дані про склад харчових речовин і фізіологію їхніх пе-

ретворень в організмі людини, єдиних переконань щодо правильної

організації харчування здорової і хворої людини немає і дотепер.

Наявні рекомендації багато в чому суперечливі і дезорієнтують

практичних лікарів щодо правильності побудови дієти для досяг-

нення того або іншого ефекту.

У цьому відношенні монографія М.Г. Друзяка «Як продовжити

швидкоплинне життя» допомагає лікуючому лікарю осмислити

наявні рекомендації з користю для лікування і для профілактики

багатьох хвороб. Основи цих рекомендацій висловлені настільки

логічно і доступно, що викликають захоплення своєю геніальною

простотою. Ця уявна простота – результат тривалої і копіткої

роботи автора. В результаті монографія може служити насті-

льною книгою не тільки лікаря, але і багатьох читачів, які цікав-

ляться збереженням свого здоров'я, не ризикуючи скористатися

188

екстремальними порадами популістських теоретиків від дієтоло-

гії.

Вона написана в науково-популярній формі настільки захопли-

во, що читається як роман, хоча зміст її глибоко науковий.

Я одержав справжню насолоду при читанні цієї книги, тому не

міг не сказати про неї декілька слів до того, як зробити відгук про

книгу «Чому ми повніємо?». Остання книга побудована на матері-

алі вищеназваної монографії з використанням додаткових відомо-

стей і так само аргументована і переконлива. Вона дає відповідь

не тільки на поставлене в її назві питання, але ще в ній по суті ви-

словлена концепція раціонального харчування, хоча і в дуже стис-

лому вигляді. Її слід прочитати.

А.Г.Пєхтєрєв, канд. мед. наук,

м. Вінниця.

Розділ 9

ЩО МОЖЕ СПРИЯТИ ТРОМБОУТВОРЕННЮ?

Кінорежисер Леонід Гайдай ("Кавказька полонянка", "Діаман-

това рука" і багато інших чудових комедій) помер раптово в 70 ро-

ків. Із запаленням легенів (пневмонія) він був госпіталізований.

Курс лікування пройшов успішно, і можна було вже виписуватися,

але раптово йому забракло повітря, і врятувати його вже не вдало-

ся. Тромбоемболія легеневих артерій – така причина його смерті. А

простіше – закупорювання легеневого стовбура або гілок артеріа-

льної системи легенів тромбом, що утворився у венах великого ко-

ла кровообігу. Ембол – це великий тромб, здатний закупорити кро-

воносну судину.

У чому ж полягає причина тромбоутворення? Відповіді на це

питання і присвячений даний розділ. Ми вже знаємо, що лужна

кров має підвищену в'язкість, а також погіршує постачання органі-

зму киснем. Але, як виявляється, така кров таїть в собі ще й інші

неприємності. Ось що говорив Джарвіс з приводу лужної крові:

"При збільшенні лужності кров згущується і в ній з'являється осад

у вигляді дрібних пластівців. Кров, яка загусла, насилу проходить

крізь стінки найдрібніших кровоносних судин. Дрібні пластівці за-

купорюють деякі з цих судин і через певний час починається зво-

ротний рух крові, у зв'язку з чим збільшується кров'яний тиск".

Те явище, про яке Джарвіс оповідає як про появу осаду у ви-

гляді дрібних пластівців, слід було б назвати осіданням еритроци-

тів. Це явище використовується в клінічній практиці як найважли-

189

віший лабораторний тест, який допомагає клініцистові в діагности-

ці багатьох патологічних процесів, і позначається він як РОЕ (реак-

ція осідання еритроцитів) або як ШОЕ (швидкість осідання еритро-

цитів). Цей метод (визначення швидкості осідання еритроцитів) був

запропонований ще в 1894 році польським лікарем Е.Бернацьким,

проте у той час на нього просто не звернули уваги. Але в 1917 році

цей же метод був знов відкритий шведським вченим Фореусом,

який у пошуках лабораторних тестів для ранньої діагностики вагіт-

ності знайшов, що при вагітності відбувається швидке осідання

еритроцитів. Він же надалі показав, що швидкість осідання еритро-

цитів збільшується і при багатьох патологічних процесах. Належ-

ного ж пояснення причинового зв'язку між швидкістю осідання

еритроцитів та хворобами і тією ж вагітністю не дано і донині. То-

му спробуємо пояснити причину і цього явища з позиції реакції

крові.

Як відомо, при вагітності хочеться випити чогось кислого. І по-

яснюється це дуже просто. При рості будь-якого організму (в дано-

му випадку зародка) відбувається безперервне збільшення числа

клітин. А кожна клітина забирає певну кількість іонів водню з кро-

ві. І якщо не заповнювати ці втрати іонів водню, то реакція крові

ставатиме все більш і більш лужною. А при такій реакції крові як-

раз і відбувається збільшення швидкості осідання еритроцитів.

Тобто швидкість осідання еритроцитів може вказувати нам, у який

бік відбувається зміна реакції крові. При всіх захворюваннях

кров додатково підлужнюється – і в таких випадках збільшу-

ється і швидкість осідання еритроцитів.

Аналогічну картину нам описує і Джарвіс: "Перший показник

вашого здоров'я – це сеча. Народна медицина вважає, що про появу

ознак захворювання свідчить лужна реакція сечі". І далі: "Ймовір-

но, реакція сечі змінюється у бік лужності в період, коли хвороба

перебуває ще в латентній стадії, тобто за декілька днів до появи

симптомів хвороби. У міру одужання реакція сечі поверталася до

кислої і залишалася на цьому рівні. У зв'язку з цим (у зв'язку з по-

явою лужної сечі при будь-якому захворюванні - прим. М.Д.) зме-

ншується значення встановлення діагнозу, оскільки показом (для

лікування) є приведення до норми хімічного складу і фізіологічно-

го стану організму".

А якщо сказати простіше, то і при лужній реакції сечі, і при ви-

сокій швидкості осідання еритроцитів ми маємо справу з різкою

зміною реакції крові в лужний бік, і тому насамперед ми повинні

190