Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ VІ. Кінцеві положення 71

кою, словацькою, словенською, угорською, фінською, французь-

кою, чеською та шведською мовами. Тексти кожною з цих мов є

однаково автентичними. Їх належить депонувати в архівах уряду

Італійської Республіки, якому належить передати засвідчену копію

кожному з урядів інших держав, що підписали Договір.

2. Цей Договір можна також перекласти будь-якими іншими мо-

вами, що їх визначили держави-члени з-поміж тих мов, що згідно

з їхнім конституційним ладом мають статус офіційних на усій чи

частині їхньої території. Зацікавленій державі-членові належить

передати засвідчену копію такого перекладу на депонування до ар-

хівів Ради.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЦЬОГО повноважні представники, що їх

назва но нижче, підписали цей Договір.

Вчинено в Маастрихті сьомого лютого року одна тисяча дев’ятсот

дев’я носто другого.

(Підписи повноважних представників не відтворено)

ДОГОВІР

ПРО ФУНКЦІЮВАННЯ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Консолідована версія

в редакції Лісабонського договору

Преамбула 75

Преамбула

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ БЕЛЬГІЙЦІВ, ПРЕЗИДЕНТ

ФЕ ДЕ РА ТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА, ПРЕЗИДЕНТ

ФРАН ЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ПРЕЗИДЕНТ ІТАЛІЙСЬКОЇ

РЕС ПУБЛІКИ, ЇЇ КОРОЛІВСЬКА ВИСОКІСТЬ ВЕЛИКА ГЕР-

ЦО ГИНЯ ЛЮКСЕМБУРГУ, ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА

НІ ДЕР ЛАНДІВ

З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ закласти підвалини дедалі

ближчого союзу народів Європи,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ спільною діяльністю сприяти еконо-

мічному та соціальному поступові своїх країн, щоб ліквідувати

бар’єри, що ділять Європу,

СТВЕРДЖУЮЧИ за головну мету своїх зусиль стале поліпшення

умов життя та праці своїх народів,

ВИЗНАЮЧИ, що усунення наявних перешкод потребує узгодже-

них дій, щоб ґарантувати тривкий розвиток, збалансовану торгів-

лю та чесну конкуренцію,

ПІКЛУЮЧИСЬ про зміцнення єдності своїх економік та забез-

печення їхнього гармонійного розвитку через зменшення наявних

відмінностей між різними регіонами та подолання відсталості ре-

гіонів, що перебувають у менш сприятливих умовах,

ПРАГНУЧИ сприяти, через спільну торгівельну політику, посту-

повому скасуванню обмежень міжнародної торгівлі,

З НАМІРОМ потвердити солідарність, що пов’язує Європу та за-

морські країни, та бажаючи забезпечити їхнє процвітання згідно з

принципами Статуту Організації Об’єднаних Націй,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ об’єднувати свої ресурси задля збе-

реження й зміцнення миру та свободи та закликаючи інші народи

Європи, що поділяють цей ідеал, об’єднуватись у їхніх зусиллях,

Відтоді членами Європейського Союзу стали також Республіка Болгарія,

Чеська Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Ірландія,

Республіка Греція, Королівство Іспанія, Республіка Кіпр, Республіка Латвія,

Республіка Литва, Республіка Угорщина, Республіка Мальта, Республіка

Австрія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка

Словенія, Словацька Республіка, Республіка Фінляндія, Королівство

Швеція та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Договір про функціювання Європейського Союзу76

З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ сприяти розвиткові якнайви-

щого рівня знань своїх народів через широкий доступ до освіти та

постійне оновлювання знань,

ПРИЗНАЧИЛИ задля досягнення цих цілей своїх повноважних

пред ставників:

(перелік повноважних представників не відтворено)

ЩО, обмінявшись своїми повноваженнями, які визнано чинними

та виконаними в належній формі, погодилися про таке.

Частина перша

Принципи

Стаття 1

1. Цей Договір організовує функціювання Союзу та визначає сфе-

ри, межі та умови здійснення його компетенцій.

2. Цей Договір та Договір про Європейський Союз становлять до-

говори, на яких засновано Союз. Обидва ці Договори, що мають

однакову юридичну силу, далі називано «Договори».

Розділ І

Різновиди та сфери компетенції Союзу

Стаття 2

1. Коли Договори надають Союзові виключну компетенцію в кон-

кретній сфері, лише Союз може законодавствувати й ухвалювати

юридично обов’язкові акти, держави-члени мають право робити

те саме самостійно, лише якщо вони отримали від Союзу належні

повноваження чи щоб виконати правові акти Союзу.

2. Коли у конкретній сфері Договори надають Союзові компетенцію

спільну з державами-членами, то і Союз і держави-члени можуть

законодавствувати та ухвалювати юридично обов’язкові акти в цій

сфері. Держави-члени здійснюють свою компетенцію тією мірою,

якою Союз не здійснював свою компетенцію. Державам-членам

Частина перша. Принципи 77

належить відновити здійснення своєї компетенції тією мірою, якою

Союз вирішив припинити здійснювати свою компетенцію.

3. Державам-членам належить координувати свої економічні полі-

тики та політики у сфері зайнятості на засадах, що їх визначено в

цьому Договорі, компетенцію окреслювати які має Союз.

4. Союзові належить компетенція, згідно з положеннями Договору

про Європейський Союз, визначати та здійснювати спільну зов-

нішню та безпекову політику, включно з поступовим формуванням

спільної оборонної політики.

5. У деяких сферах і згідно з умовами, закладеними в Договорах,

Союз має компетенцію вживати дії, що підтримують, координують

чи доповнюють дії держав-членів, не заступаючи їхню компетен-

цію в цих сферах.

Юридично обов’язкові акти, що ухвалює Союз на підставі поло-

жень Договорів стосовно цих сфер, не повинні містити приписів

щодо гармонізації законів чи підзаконних актів держав-членів.

6. Обсяг та умови здійснювання компетенцій Союзу визначено по-

ложеннями Договорів щодо кожної сфери.

Стаття 3

1. Союзові належить виключна компетенція в таких сферах:

a) митний союз;

b) встановлення правил конкуренції, потрібних для функціювання

внутрішнього ринку;

c) монетарна політика для держав-членів, валютою яких є євро;

d) збереження морських біологічних ресурсів у рамках спільної

політики щодо рибальства;

e) спільна торгівельна політика.

2. Союзові належить також виключна компетенція укладати між-

народну угоду, якщо її укладання обумовлене законодавчим актом

Союзу чи потрібне для здійснення Союзом своєї внутрішньої ком-

петенції, чи тією мірою, якою її укладання може вплинути на спіль-

ні правила чи змінити їхній обсяг.

Договір про функціювання Європейського Союзу78

Стаття 4

1. Союз поділяє компетенцію з державами-членами, коли Договори

надають йому компетенцію, що не стосується сфер, зазначених у

статтях 3 та 6.

2. Спільна компетенція Союзу та держав-членів охоплює такі го-

ловні сфери:

a) внутрішній ринок;

b) аспекти соціальної політики, визначені в цьому Договорі;

c) економічне, соціальне та територіальне гуртування;

d) сільське господарство та рибальство, за винятком збереження

морських біологічних ресурсів;

e) довкілля;

f) захист споживачів;

g) транспорт;

h) транс’європейські мережі;

i) енергетика;

j) простір свободи, безпеки та правосуддя;

k) спільні проблеми безпеки у сфері охорони здоров’я – в аспек-

тах, визначених в цьому Договорі.

3. У сферах досліджень, технологічного розвитку та космосу

Союзові належить компетенція провадити діяльність, зокрема ок-

реслювати та реалізовувати програми; здійснення цієї компетен-

ції, проте, не повинне перешкоджати державам-членам здійсню-

вати їхні компетенції.

4. У сферах співпраці з питань розвитку та гуманітарної допомо-

ги Союзові належить компетенція вести діяльність та провадити

спільну політику; здійснення цієї компетенції, проте, не повинне

перешкоджати державам-членам здійснювати їхні компетенції.

Стаття 5

1. Державам-членам належить координувати свої економічні полі-

тики в межах Союзу. З цією метою Раді належить ухвалювати за-

ходи, зокрема стратегічні настанови щодо цих політик.

До держав-членів, валютою яких є євро, належить застосовувати

особливі положення.

Частина перша. Принципи 79

2. Союзові належить вживати заходів, що забезпечують координа-

цію політик держав-членів у сфері зайнятості, зокрема, визначати

настанови щодо цих політик.

3. Союз може висувати ініціативи, щоб забезпечити координацію

соціальних політик держав-членів.

Стаття 6

Союзові належить компетенція вживати дій, що підтримують, ко-

ординують чи доповнюють дії держав-членів. Сферами таких за-

ходів на європейському рівні є:

a) охорона та зміцнення здоров’я людини;

b) промисловість;

c) культура;

d) туризм;

e) освіта, професійне навчання, молодь та спорт;

f) цивільний захист;

g) адміністративна співпраця.

Розділ ІІ

Положення загального застосування

Стаття 7

Союз забезпечує узгідненість політик та діяльностей, з урахуванням

усіх цілей Союзу та згідно з принципом надавання повноважень.

Стаття 8

(колишня частина 2 статті 3 ДзЄС)

В усіх своїх діяльностях Союзові належить прагнути усунути нерів-

ність та сприяти рівності жінок та чоловіків.

Це посилання має лише інформаційний характер. Докладніша інформа-

ція міститься в таблицях відповідностей попередньої та нової нумерації

Договорів.

Договір про функціювання Європейського Союзу80

Стаття 9

Визначаючи та здійснюючи свої політики та діяльності, Союзові

належить брати до уваги вимоги, пов’язані з підтримуванням ви-

сокого рівня зайнятості, ґарантіями адекватного соціального за-

хисту, боротьбою проти соціального відчуження, високим рівнем

освіти, навчання та охорони здоров’я людей.

Стаття 10

Визначаючи та здійснюючи свої політики та діяльності, Союз

прагне долати усіляку дискримінацію на підставі статі, раси чи ет-

нічного походження, релігії чи віри, інвалідності, віку чи сексуаль-

ної орієнтації.

Стаття 11

(колишня стаття 6 ДзЄС)

Належить аби вимоги щодо захисту довкілля були складовою виз-

начання та здійснювання політик та діяльностей Союзу, зокрема, з

огляду на потребу сприяти тривкому розвиткові.

Стаття 12

(колишня частина 2 статті153 ДзЄС)

Вимоги щодо захисту споживачів належить враховувати у визна-

чанні та здійснюванні інших політик та діяльностей Союзу.

Стаття 13

Визначаючи та здійснюючи політики Союзу у сферах сільського

господарства, рибальства, транспорту, внутрішнього ринку, до-

сліджень, технологічного розвитку та космосу, Союзові та держа-

вам-членам належить повною мірою враховувати вимоги доброго

ставлення до тварин, як істот, здатних відчувати, шануючи водно-

раз законодавчі та адміністративні положення та звичаї держав-

членів, зокрема щодо релігійних обрядів, культурних традицій та

регіональної спадщини.

Стаття 14

(колишня стаття 16 ДзЄС)

Без порушення статті 4 Договору про Європейський Союз та ста-

тей 93, 106 і 107 цього Договору та зважаючи на місце послуг, що

забезпечують загальні економічні потреби серед спільних вартос-