Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Пояснення щодо Хартії засадничих прав 531

– стаття 11 відповідає статті 10 ЄКПЛ, без порушення будь-яких

обмежень, що їх право Союзу може накладати на право держав-

членів запроваджувати дозвільний режим діяльності, обумовле-

ної в третьому реченні частини першої статті 10 ЄКПЛ,

– стаття 17 відповідає статті 1 Додаткового протоколу до ЄКПЛ,

– частина перша статті 19 відповідає статті 4 Додаткового прото-

колу № 4,

– частина друга статті 19 відповідає статті 3 ЄКПЛ у тлумаченні

Європейського суду з прав людини,

– стаття 48 відповідає частинам другій та третій статті 6 ЄКПЛ,

– частина перша (за винятком останнього речення) та друга статті

49 відповідає статті 7 ЄКПЛ,

2. Статті, значення яких є тотожним значенню відповідних статей

ЄКПЛ, але межі застосування є ширшим:

– стаття 9 охоплює ту саму сферу, що й стаття 12 ЄКПЛ, але її

застосування може бути поширено на інші форми шлюбу, якщо

їх встановлено національним законодавством,

– частина перша статті 12 відповідає статті 11 ЄКПЛ, але межі її

застосування розширені до рівня Європейського Союзу,

– частина перша статті 14 відповідає статті 2 Додаткового про-

токолу до ЄКПЛ, але межі її застосування розширені таким

чином, аби охопити доступ до професійного та безперервного

навчання,

– частина третя статті 14 відповідає статті 2 Додаткового прото-

колу до ЄКПЛ щодо прав батьків,

– частини друга та третя статті 47 відповідають частині першій

статті 6 ЄКПЛ, але обмеження щодо визначення цивільних

прав та обов’язків чи кримінального обвинувачення не засто-

совні щодо права Союзу та його впровадження,

– стаття 50 відповідає статті 4 Протоколу № 7 до ЄКПЛ, але межі

її застосування розширені до рівня Європейського Союзу між

судами держав-членів,

– насамкінець, громадян Європейського Союзу не вільно трак-

тувати як іноземців у межах застосування права Союзу, з ог-

ляду на заборону будь-якої дискримінації на підставі державної

Додаток532

належності. Обмеження, передбачені у статті 16 ЄКПЛ щодо

прав іноземців, отже, не застосовні до них у цьому контексті.

Правило тлумачення в частині четвертій ґрунтується на частині

третій статті 6 Договору про Європейський Союз і належним чи-

ном враховує підхід Суду до спільних конституційних традицій (на-

приклад, рішення від 13 грудня 1979 р. у справі 44/79 Hauer [1979]

ВЄС 3727; рішення від 18 травня 1982 р. у справі 155/79 AM&S

[1982] ВЄС 1575). Згідно з цим правилом, замість дотримання

суворого підходу «найменшого спільного знаменника», права, пе-

редбачені у Хартії, належить тлумачити у спосіб, що забезпечує

високий рівень захисту, що відповідає праву Союзу та є згідним зі

спільними конституційними традиціями.

Частина п’ята роз’яснює відмінність між «правами» та «принци-

пами», проголошеними у Хартії. Відповідно до цієї відмінності

суб’єктивні права належить шанувати, тоді як принципів належить

дотримуватись (частина перша статті 51). Принципи можуть бути

впроваджені через законодавчі чи виконавчі акти (що їх ухвалює

Союз згідно зі своїми повноваженнями, та держави-члени тільки,

коли вони впроваджують право Союзу); відповідно, вони набува-

ють значення для судів тільки в перебігу тлумачення та перевірки

таких актів. Проте вони не породжують безпосереднього права

інституцій Союзу та влад держав-членів на позитивну дію. Це уз-

годжується як з прецедентним правом Суду (cf. особливо преце-

дентне право щодо «принципу обачності» в частині другій статті

191 Договору про функціювання Європейського Союзу: рішен-

ня Суду першої інстанції від 11 вересня 2002 р. у справі T-13/99

Pfizer проти Ради з численними посиланнями на попередні пре-

цеденти, а також низку рішень щодо статті 33 (колишня стаття 39)

про принципи сільськогосподарського права, наприклад рішення

Суду у справі 265/85 Van den Berg [1987] ВЄС 1155: дослідження

принципу оздоровлення ринку та обґрунтованих очікувань), так і

з підходом, застосовним до «принципів» у конституційних систе-

мах держав-членів, зокрема у сфері соціальних прав. Ілюстрацією

принципів, визнаних у Хартії, можуть бути, приміром, статті 25, 26

та 37. В деяких випадках стаття Хартії може містити елементи як

права, так і принципу, наприклад статті 23, 33 та 34.

Пояснення щодо Хартії засадничих прав 533

Частина шоста стосується різних статей Хартії, що на засадах суб-

сидіарності містять посилання на національні законодавства та

звичаї.

Пояснення щодо статті 53 – Рівень захисту

Це положення має на меті підтримувати рівень захисту, який на-

разі – у їхніх відповідних межах застосування – надають право

Союзу, національне та міжнародне право. Зважаючи на його важ-

ливість у статті зроблено посилання на ЄКПЛ.

Пояснення щодо статті 54 –

Заборона зловживати правами

Ця стаття відповідає статті 17 ЄКПЛ:

«Жодне з положень цієї Конвенції не вільно тлумачити як таке,

що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-

якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасу-

вання будь-яких прав і свобод, визнаних у цій Конвенції, або на їх

обмеження більшою мірою, ніж це передбачено в Конвенції.».

Конституційні акти Європейського Союзу

(в редакції Лісабонського договору)

За загальною редакцією

Геннадія Друзенка

Переклад

Геннадія Друзенка, Світлани Друзенко

Комп’ютерна верстка

Ольга Саковська

Підписано до друку 15.04.2010.

Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура LiteraturnayaC

Умов. друк. арк. 43,22. Обл. вид. арк. 44,72.

Видавництво «К.І.С.»

04080 Київ–80, а/с 1, тел. (44) 462 5269,

http//books.dovidka.com.ua

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єктів видавничої справи ДК, №677 від 19.11.2001 р.