
Протокол про привілеї та імунітети Європейського Cоюзу 347
Союзу, посадовців та інших службовців Союзу, що лише з причин
виконання своїх обов’язків на службі в Союзі проживають на те-
риторії іншої держави-члена, ніж країна їхнього постійного про-
живання, належить і в країні їхньої фактичного, і в країні їхнього
постійного проживання в момент, коли вони починають службу в
Союзі, вважати – на цілі оподаткування – такими, що зберігають
місце постійного проживання в останній країні, за умови, що вона
є членом Союзу. Це положення належить також застосовувати до
подружжя тією мірою, якою останнє не бере участі в окремій при-
бутковій діяльності, та дітей, що перебувають на утриманні та під
опікою осіб, зазначених у цій статті.
Рухоме майно, що належить особам, зазначеним в абзаці першо-
му, і що розміщено на території країни їхнього перебування, нале-
жить звільняти від податку зі спадщини в цій країні; щоб оцінити
податок, це майно – на цілі оподаткування – належить вважати
таким, що розміщено в країні їхнього постійного проживання, з
урахуванням прав третіх країн та можливого застосування поло-
жень міжнародних конвенцій про подвійне оподаткування.
Застосовуючи положення цієї статті, не належить брати до уваги
будь-яке місце постійного проживання, набуте лише з причин ви-
конання службових обов’язків в інших міжнародних організаціях.
Стаття 14
(колишня стаття 15)
Європейському Парламентові та Раді, діючи через ухвалення рег-
ламентів згідно зі звичайною законодавчою процедурою та після
консультації із зацікавленими інституціями, належить закласти
систему соціального забезпечення посадовців та інших службов-
ців Союзу.
Стаття 15
(колишня стаття 16)
Європейському Парламентові та Раді, діючи через ухвалення рег-
ламентів згідно зі звичайною законодавчою процедурою та після
консультації із зацікавленими інституціями, належить визначити
категорії посадовців та інших службовців Союзу, до яких належить
застосовувати, повністю чи частково, положення статті 11, абзацу
другого статті 12 та статті 13.