Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Протокол про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ 311

26.3. На аналітичні та операційні потреби Правлінню належить

складати консолідований баланс ЄСЦБ, що включає активи та па-

сиви національних центральних банків, які належать до ЄСЦБ.

26.4. Щоб застосовувати цю статтю, Керівній раді належить вста-

новити правила стандартизації бухгалтерського обліку та звітності

щодо операцій, що їх провадять національні центральні банки.

Стаття 27

Аудит

27.1. Аудит рахунків ЄЦБ та національних центральних банків на-

лежить здійснювати незалежним зовнішнім аудиторам, що їх ре-

комендує Керівна рада та затверджує Рада. Аудиторам слід мати

найширші повноваження перевіряти всі бухгалтерські книги й ра-

хунки ЄЦБ та національних центральних банків та діставати повну

інформацію про їхні операції.

27.2. Положення статті 287 Договору про функціювання Європей-

ського Союзу належить застосовувати лише до перевірки ефек-

тивності керування ЄЦБ.

Стаття 28

Капітал ЄЦБ

28.1. Капітал ЄЦБ становить 5 мільярдів євро. Цей капітал може

бути збільшено на суми, рішення про які ухвалює Керівна рада,

діючи кваліфікованою більшістю, передбаченою у статті 10.3, в

межах і на умовах, які встановить Рада згідно з процедурою, за-

кладеною у статті 41.

28.2. Національні центральні банки є єдиними підписантами та

власниками капіталу ЄЦБ. Підписку на капітал належить здійс-

нювати відповідно до ключа, встановленого згідно зі статтею 29.

28.3. Керівній раді, діючи кваліфікованою більшістю, передба-

ченою у статті 10.3, належить визначити обсяг та форму сплати

капіталу.

28.4. З урахуванням статті 28.5, частки національних центральних

банків у підписному капіталі ЄЦБ не вільно передавати, заставля-

ти чи накладати на них арешт.

Протокол 4312

28.5. Якщо ключ, зазначений у статті 29, скоригували, національ-

ним центральним банкам належить перерозподілити між собою

частки капіталу такою мірою, якою це потрібно, щоб розподіл

часток відповідав скоригованому ключеві. Порядок такого пере-

розподілу належить визначати Керівній раді.

Стаття 29

Ключ до підписки на капітал

29.1. Ключ підписного капіталу ЄЦБ, перший раз встановлений

1998 року, коли була заснована ЄСЦБ, належить визначити для

кожного національного банку, призначивши для нього ваговий ко-

ефіцієнт того ключа, що дорівнює сумі:

– 50 % частки населення відповідної держави-члена у населенні

Союзу в передостанній рік перед заснуванням ЄСЦБ;

– 50 % частки валового національного продукту відповідної де-

ржави-члена у валовому національному продукті Союзу за рин-

ковими цінами за останні п’ять років, що передували передос-

танньому року до заснування ЄСЦБ.

Відсотки належить округлювати вгору чи вниз до найближчого

числа кратного 0,0001 %.

29.2. Комісії належить надавати статистичні дані, потрібні для за-

стосування цієї статті, згідно з приписами, що їх має ухвалити Рада

за процедурою, передбаченою у статті 41.

29.3. Вагові коефіцієнти, що їх призначено національним цент-

ральним банкам, належить коригувати щоп’ять років після ство-

рення ЄСЦБ за аналогією з положеннями, закладеними у статті

29.1. Скоригованого ключа належить застосовувати від першого

дня наступного року.

29.4. Керівній раді належить вживати всіх інших заходів, потріб-

них для застосування цієї статті.

Стаття 30

Переказ валютних резервів до ЄЦБ

30.1. Без порушення статті 28, національним центральним банкам

належить забезпечити ЄЦБ резервними активами у валютах, що

не є ані валютами держав-членів, ані євро, ані резервними пози-

Протокол про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ 313

ціями МВФ, ані спеціальними позиковими правами (SDR), у сумі,

що не перевищує еквівалент у 50 мільярдів євро. Керівній раді на-

лежить визначити співвідношення між частиною, яку ЄЦБ нале-

жить отримати відразу після створення, та сумами, які належить

отримати пізніше. ЄЦБ має повне право тримати та керувати ва-

лютними резервами, переданими йому, та використовувати їх на

потреби, визначені у цьому Статуті.

30.2. Внесок кожного національного центрального банку нале-

жить встановити пропорційно до його частки у підписному капіталі

ЄЦБ.

30.3. Кожен національний центральний банк отримує право вимо-

ги до ЄЦБ еквівалентне його внеску. Керівній раді належить виз-

начати деномінацію таких прав вимоги та їхню прибутковість.

30.4. ЄЦБ може здійснювати дальші звернення по валютні резер-

ви, згідно з статтею 30.2, поза межами, встановленими в статті

30.1, в межах і на умовах, що їх Рада встановлює за процедурою,

закладеною у статті 41.

30.5. ЄЦБ може тримати та керувати резервними позиціями МВФ

чи спеціальними позиковими правами (SDR), а також забезпечу-

вати об’єднання таких активів.

30.6. Керівній раді належить вживати всіх інших заходів, потріб-

них, щоб застосовувати цю статтю.

Стаття 31

Валютні резерви національних центральних банків

31.1. Національним центральним банкам належить дозволити

здійснювати операції, пов’язані з виконанням їхніх зобов’язань

перед міжнародними організаціями згідно зі статтею 23.

31.2. Усі інші операції з валютними резервами, що залишаються в

національних центральних банках після здійснення переказів, за-

значених у статті 30, а також перекази держав-членів з обіговими

валютними активами понад певну межу, що її належить встанови-

ти в рамках статті 31.3, потребують згоди ЄЦБ, щоб забезпечити

сумісність з політикою обмінних курсів та монетарною політикою

Союзу.

31.3. Керівній раді належить видати настанови, щоб сприяти та-

ким операціям.

Протокол 4314

Стаття 32

Розподіл грошових прибутків національних центральних банків

32.1. Прибутки, що їх отримали національні центральні банки в

перебігу виконання функції монетарної політики ЄСЦБ (далі на-

зивані «грошові прибутки»), належить розподіляти в кінці кожно-

го фінансового року згідно з положеннями цієї статті.

32.2. Сума грошового прибутку кожного національного цент-

рального банку має дорівнювати його річному прибуткові, отри-

маному від його активів, порівняно з кількістю банкнот в обігу

та депозитними зобов’язаннями перед кредитними установами.

Національним центральним банкам належить асигнувати ці акти-

ви згідно з настановами, що їх має видати Керівна рада.

32.3. Якщо після впровадження євро, структури балансу національ-

них центральних банків унеможливлять, за судженням Керівної

Ради, застосування статті 32.2, Керівна рада, діючи кваліфіко-

ваною більшістю, може вирішити, що, як відступ від статті 32.2,

грошові прибутки протягом не більше ніж п’яти років належить

вимірювати іншим методом.

32.4. Суму грошового прибутку кожного національного централь-

ного банку належить зменшувати на суму, еквівалентну будь-яким

відсоткам, що цей центральний банк сплачує кредитним установам

за своїми депозитними зобов’язаннями згідно зі статтею 19.

Керівна рада може вирішити, що національним центральним бан-

кам належить скомпенсувати витрати, пов’язані з емісією банк-

нот чи, за виняткових обставин, особливі витрати на монетарні

операції, проведені для ЄСЦБ. Компенсування слід здійснювати у

формі, яку Керівна рада вважатиме слушною; ці суми можна ском-

пенсувати коштом грошових прибутків національних центральних

банків.

32.5. Сумарний грошовий прибуток національних центральних

банків належить розподіляти між національними центральними

банками пропорційно до їхніх сплачених часток у капіталі ЄЦБ з

урахуванням будь-яких рішень, що їх Керівна рада ухвалює на під-

ставі статті 33.2.

32.6. Кліринг та вирівнювання балансів, що постають із розподілу

грошового прибутку, належить здійснювати ЄЦБ згідно з настано-

вами, що їх запровадила Керівна рада.

Протокол про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ 315

32.7. Керівній раді належить вживати всіх інших заходів, потріб-

них, щоб застосовувати цю статтю.

Стаття 33

Розподіл чистого прибутку та збитків ЄЦБ

33.1. Чистий прибуток ЄЦБ належить переказувати в такому

порядку:

а) суму, що її має визначити Керівна рада і що не може перевищу-

вати 20 % чистого прибутку, належить переказати до загально-

го резервного фонду з урахуванням межі, що дорівнює 100 %

капіталу;

b) решту чистого прибутку належить розподілити між учасниками

ЄЦБ пропорційно до їхніх оплачених часток.

33.2. У разі якщо ЄЦБ зазнає збитків, дефіцит можна скомпен-

сувати коштом загального резервного фонду ЄЦБ та, в разі пот-

реби, за рішенням Керівної ради, коштом грошового прибутку

відповідного фінансового року пропорційно до й не більше сум,

розподілених між національними центральними банками згідно з

статтею 32.5.

Підрозділ VII

Загальні положення

Стаття 34

Правові акти

34.1. Згідно зі статтею 132 Договору про функціювання

Європейського Союзу ЄЦБ належить:

– ухвалювати регламенти в обсязі, потрібному щоб виконувати

завдання, визначені в уступі першому статті 3.1, у статтях 19.1,

22 чи 25.2 та у випадках, що їх належить закласти в актах Ради,

зазначених у статті 41,

– ухвалювати рішення, потрібні щоб виконувати завдання, пок-

ладені на ЄСЦБ на підставі Договорів та цього Статуту,

– робити рекомендації та надавати висновки.

Протокол 4316

34.2. ЄЦБ може вирішити оприлюднити свої рішення, рекоменда-

ції та висновки.

34.3. У межах та на умовах, що їх ухвалює Рада згідно з процеду-

рою, закладеною у статті 41, ЄЦБ має повноваження накладати

штрафи чи пеню на підприємства за невиконання зобов’язань, що

випливають із його регламентів та рішень.

Стаття 35

Судовий контроль та споріднені питання

35.1. Дії чи бездіяльність ЄЦБ підлягають контролю чи тлумачен-

ню Суду Європейського Союзу у випадках та на умовах, закладених

у Договорах. ЄЦБ має право ініціювати провадження у випадках і

на умовах, закладених у Договорах.

35.2. Спори між ЄЦБ, з одного боку, та його кредиторами, дебі-

торами чи будь-якою іншою стороною, з іншого боку, належить

розв’язувати компетентним національним судам, крім випадків,

коли юрисдикцію надано Судові Європейського Союзу.

35.3. ЄЦБ підлягає режимові відповідальності, передбаченому

в статті 340 Договору про функціювання Європейського Союзу.

Національні центральні банки несуть відповідальність згідно з їх-

нім відповідним національним правом.

35.4. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію виносити рішення

на підставі будь-якого арбітражного застереження, що міститься у

контракті, який уклав ЄЦБ чи укладеного від імені ЄЦБ незалеж-

но від того, публічне чи приватне право регулює цей контракт.

35.5. Рішення ЄЦБ подати позов до Суду Європейського Союзу

належить ухвалювати Керівній раді.

35.6. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо спорів,

пов’язаних із виконанням зобов’язань національних центральних

банків, окреслених у Договорах та цьому Статуті. Якщо ЄЦБ вва-

жає, що національний центральний банк не виконує зобов’язань

згідно з Договорами та цим Статутом, йому належить підготувати

обґрунтований висновок у цій справі, надавши перед тим зацікав-

леному національному центральному банкові змогу представити

свої міркування. Якщо зацікавлений національний центральний

банк не привів свою діяльність у відповідність з цим висновком

Протокол про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ 317

протягом періоду, що заклав ЄЦБ, останній може передати справу

на розгляд Судові Європейського Союзу.

Стаття 36

Персонал

36.1. Керівній раді, на пропозицію Правління, належить закласти

умови працевлаштування персоналу ЄЦБ.

36.2. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо будь-яких

спорів між ЄЦБ та його службовцями в межах та на умовах, закла-

дених в умовах працевлаштування.

Стаття 37

(колишня стаття 38)

Професійна таємниця

37.1. Члени керівних органів і персонал ЄЦБ та національних

центральних банків зобов’язані навіть по завершенні виконання

посадових обов’язків не розголошувати інформацію, що за своєю

природою є професійною таємницею.

37.2. До осіб, які мають доступ до даних, що підпадають під дію

законодавства Союзу про збереження таємниці, належить засто-

совувати це законодавство.

Стаття 38

(колишня стаття 39)

Особи, уповноважені підписувати документи

ЄЦБ належить приймати юридичні зобов’язання щодо третіх

сторін в особі Голови ЄЦБ чи двох членів Правління, чи на під-

ставі підписів двох службовців ЄЦБ, яких Голова належним чином

уповноважив підписувати документи від імені ЄЦБ.

Стаття 39

(колишня стаття 40)

Привілеї та імунітети

ЄЦБ має на території держав-членів привілеї та імунітети, потрібні,

щоб виконувати свої завдання на умовах, закладених у Протоколі

про імунітети та привілеї Європейського Союзу.

Протокол 4318

Підрозділ VIII

Зміни до статуту та доповняльне законодавcтво

Стаття 40

(колишня стаття 41)

Спрощена процедура внесення змін

40.1. Згідно з частиною третьою статті 129 Договору про функцію-

вання Європейського Союзу, Європейський Парламент та Рада,

діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою за рекомен-

дацією ЄЦБ та після отримання висновку Комісії або на пропо-

зицію Комісії та після отримання висновку ЄЦБ, можуть вносити

зміни до статей 5.1, 5.2, 5.3, 17, 18, 19.1, 22, 23, 24, 26, 32.2, 32.3,

32.4, 32.6, пункту а) статті 33.1 та статті 36 цього Статуту.

40.2. Стаття 10.2 можна змінювати одностайним рішенням

Європейської Ради, за рекомендацією Європейського Централь-

ного Банку та після консультації з Європейським Парламентом

і Комісією чи за рекомендацією Комісії після консультації з

Європейським Парламентом та Європейським Центральним

Банком. Ці зміни набирають чинності тільки після того, як їх за-

твердять держави-члени, згідно з їхніми відповідними конституцій-

ними вимогами.

40.3. Рекомендація, що на підставі цієї статті дає ЄЦБ, потребує

одностайного рішення Керівної ради.

Стаття 41

(колишня стаття 42)

Доповняльне законодавство

Згідно з частиною четвертою статті 129 Договору про функцію-

вання Європейського Союзу, Раді на пропозицію Комісії та після

консультацій з Європейським Парламентом та ЄЦБ чи за рекомен-

дацією ЄЦБ та після консультацій з Європейським Парламентом

та Комісією, належить ухвалити положення, зазначені у статтях 4,

5.4, 19.2, 20, 28.1, 29.2, 30.4 та 34.3 цього Статуту.

Протокол про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ 319

Підрозділ IX

Перехідні та інші положення стосовно ЄСЦБ

Стаття 42

(колишня стаття 43)

Загальні положення

42.1. Відступ, зазначений у статті 139 Договору про функціювання

Європейського Союзу, має наслідком те, що статті 3, 6, 9.2, 12.1,

14.3, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 26.2, 27, 30, 31, 32, 33, 34 та 49 цього

Статуту не надають жодних прав зацікавленій державі-членові та

не накладають на неї жодних зобов’язань.

42.2. Центральні банки держав-членів, щодо яких чинний відступ,

окреслений у частині першій статті 139 Договору про функціюван-

ня Європейського Союзу, зберігають свої повноваження у сфері

монетарної політики згідно з національним правом.

42.3. Згідно з статтею 139 Договору про функціювання Європей-

ського Союзу в статтях 3, 11.2 та 19 цього Статуту словосполуку

«держави-члени» належить розуміти як «держави-члени, що їх

валютою є євро».

42.4. У статтях 9.2, 10.2, 10.3, 12.1, 16, 17, 18, 22, 23, 27, 30, 31,

32, 33.2 та 49 цього Статуту словосполуку «національні централь-

ні банки» належить розуміти як «центральні банки держав-членів,

що їх валютою є євро».

42.5. У статтях 10.3 та 33.1 словосполуку «учасники» належить

розуміти як «центральні банки держав-членів, що їх валютою є

євро».

42.6. У статтях 10.3 та 30.2 словосполуку «підписний капітал

ЄЦБ» належить розуміти як «капітал ЄЦБ, підписантами якого є

центральні банки держав-членів, що їх валютою є євро».

Стаття 43

(колишня стаття 44)

Перехідні завдання ЄЦБ

ЄЦБ перебирає на себе ті завдання ЄВІ, зазначені в частині другій

статті 141 Договору про функціювання Європейського Союзу, які

все ще належить виконати після впровадження євро через відсту-

пи чинні щодо однієї чи кількох держав-членів.

Протокол 4320

ЄЦБ належить здійснювати дорадчу функцію в перебігу готування

до скасування відступу, означеного у статті 140 Договору про фун-

кціювання Європейського Союзу.

Стаття 44

(колишня стаття 45)

Загальна рада ЄЦБ

44.1. Без порушення частини третьої статті 129 Договору про

функціювання Європейського Союзу належить створити Загальну

раду як третій орган ЄЦБ, уповноважений ухвалювати рішення.

44.2. До складу Загальної ради входять Голова, Заступник голови

ЄЦБ та керівники національних центральних банків. Інші члени

Правління можуть брати участь у засіданнях Загальної Ради без

права голосу.

44.3. Повний перелік обов’язків Загальної ради подано у статті 46

цього Статуту.

Стаття 45

(колишня стаття 46)

Внутрішній регламент Загальної ради

45.1. Голові ЄЦБ, чи, в разі його відсутності, Заступникові голови

ЄЦБ належить головувати у Загальній раді ЕЦБ.

45.2. Голова Ради та член Комісії можуть брати участь у засіданнях

Загальної ради без права голосу.

45.3. Голові належить готувати засідання Загальної ради.

45.4. Як відступ від статті 12.3, Загальній раді належить ухвалити

свій внутрішній регламент.

45.5. ЄЦБ належить забезпечити секретаріат Загальної ради.

Стаття 46

(колишня стаття 47)

Обов’язки Загальної Ради

46.1. Загальній раді належить:

– виконувати завдання, зазначені у статті 43,

– брати участь у здійсненні дорадчих функцій, зазначених у стат-

тях 4 та 25.1.