Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Протокол про Статут Суду Європейського Союзу 281

Стаття 37

Рішення підписують Голова та секретар. Їх належить зачитувати

на відкритому судовому засіданні.

Стаття 38

Судові належить виносити рішення щодо судових витрат.

Стаття 39

Голова Суду може за спрощеною процедурою, яка в міру потреби

може відступати від деяких правил, що містяться в цьому Статуті

та які належить закласти у внутрішньому регламенті, виносити рі-

шення щодо клопотань про зупинення виконання, як передбачено

у статті 278 Договору про функціювання Європейського Союзу та

статті 157 Договору про Євратом, чи призначати тимчасові заходи

на підставі статті 279 Договору про функціювання Європейського

Союзу, чи зупиняти виконавче провадження згідно з абзацом чет-

вертим статті 299 Договору про функціювання Європейського

Союзу чи абзацом третім статті 164 Договору про Євратом.

Якщо через якусь перешкоду Голова не може з’явитися в суді, ін-

шому судді належить його заступити на умовах, закладених у внут-

рішньому регламенті.

Ухвала, що її виносить Голова чи суддя, який його заступає, є по-

передньою та в жодному разі не визначає наперед рішення Суду

щодо суті справи.

Стаття 40

Держави-члени та інституції Союзу можуть вступати у справи, що

перебувають на розгляді Суду.

Таке саме право належить надавати органам, службам та аґен-

ціям Союзу, а також будь-якій іншій особі, що може обґрунтувати

зацікавленість у результатах справи, переданої на розгляд Суду.

Фізичні та юридичні особи не можуть вступати у справи між де-

ржавами-членами, між інституціями Союзу чи між державами-

членами та інституціями Союзу.

Без порушення абзацу другого, держави, що не є державами-

членами, але є сторонами Угоди про Європейський економічний

Протокол 3282

простір, а також Наглядовий орган ЄАВТ, зазначений в тій Угоді,

можуть вступати у справи, що перебувають на розгляді Суду, коли

заторкнуто одну зі сфер застосування тієї Угоди.

Заяву про вступ у справу належить обмежити підтримкою вимог

однієї зі сторін.

Стаття 41

Якщо відповідач, що його належним чином викликано до суду, не

подає письмових пояснень на свій захист, належить автоматично

ухвалити рішення не на його користь. Рішення можна оскаржити

протягом одного місяця після сповіщення про нього. Оскарження як

таке не зупиняє виконання рішення, хіба що Суд вирішить інакше.

Стаття 42

Держави-члени, інституції, органи, служби чи аґенції Союзу та

будь-які інші фізичні чи юридичні особи можуть, у справах та на

умовах, що їх належить визначити у внутрішньому регламенті,

вступити у справу як треті особи, щоб оскаржити рішення, ухва-

лене без їхньої участі, якщо таке рішення порушує їхні права.

Стаття 43

Якщо значення чи межі застосовування рішення породжують

сумніви, Судові належить розтлумачити таке рішення за заявою

будь-якої сторони чи інституції Союзу, що обґрунтує свою зацікав-

леність у цьому.

Стаття 44

Заяву про перегляд рішення можна подавати до Суду, лише якщо

виявлено обставину, що могла бути вирішальною, але на момент

ухвалення рішення була невідома Судові та стороні, що вимагає

перегляду.

Перегляд справи належить починати з ухвали Суду, що прямо фік-

сує наявність нововиявленої обставини, визнає, що її характер дає

підстави для перегляду справи, та визнає заяву прийнятною на цій

підставі.

Заяви про перегляд не вільно подавати, якщо минуло 10 років від

дати ухвалення рішення.

Протокол про Статут Суду Європейського Союзу 283

Стаття 45

Подовженні через віддаленість процесуальні строки належить

визначити у внутрішньому регламенті.

Жодне право не вільно порушувати внаслідок спливу строку, якщо

зацікавлена сторона доведе наявність непередбачених чи форс-

мажорних обставин.

Стаття 46

Для позовів до Союзу стосовно питань щодо позадоговірної від-

повідальності, позовна давність складає п’ять років від дати події,

що спричинила таку відповідальність. Строк позовної давності на-

лежить переривати, якщо до Суду подано позов чи якщо до подан-

ня позову сторона, що їй завдано шкоди, подала заяву до відповід-

ної інституції Союзу. В останньому випадку позов належить подати

протягом двох місяців, передбачених у статті 263 Договору про

функціювання Європейського Союзу; коли це доцільно, належить

застосовувати положення абзацу другого статті 265 Договору про

функціювання Європейського Союзу.

Цю статтю також належить застосовувати до позовів до

Європейського Центрального Банку щодо позадоговірної відпові-

дальності останнього.

Розділ ІV

Загальний Cуд

Стаття 47

Абзац перший статті 9, статті 14 та 15, абзаци перший, другий,

четвертий та п’ятий статті 17, а також статтю 18 належить засто-

совувати до Загального суду та його членів.

Абзац четвертий статті 3 та статті 10, 11 та 14 належить застосо-

вувати до секретаря Загального суду mutatis mutandis

* Mutatis mutandis (лат.) – із заміною того, що належить замінити; врахо-

вуючі відповідні відмінності; із змінами, що випливають з обставин; з потріб-

ними змінами (прим. ред.).

Протокол 3284

Стаття 48

До складу Загального суду входять двадцять сім суддів.

Стаття 49

Члени Загального суду можуть виконувати функції генерального

адвоката.

Обов’язок генерального адвоката полягає у представленні на від-

критому судовому засіданні, цілком неупереджено та незалежно,

обґрунтованих висновків у деяких справах, що їх прийняв до роз-

гляду Загальний суд, щоб сприяти Загальному судові виконувати

його завдання.

Критерії добору таких справ, а також процедуру призначання гене-

ральних адвокатів, належить закласти у внутрішньому регламенті

Загального суду.

Членові суду, який виконує функції генерального адвоката у справі,

не вільно брати участі в ухвалюванні рішення у цій справі.

Стаття 50

Загальний суд засідає в палатах, що складаються з трьох чи п’яти

суддів. Суддям належить обирати голів палат з-поміж їхніх членів.

Голів палат, до складу яких входять п’ять суддів, належить обирати

на три роки. Їх можна переобрати один раз.

Склад палат та розподіл справ між ними належить визначити у

внутрішньому регламенті. В деяких випадках, передбачених у

внутрішньому регламенті, Загальний суд може засідати у повному

складі чи у складі з одного судді.

Внутрішній регламент може також передбачити, що Загальний

суд засідає у складі Великої палати у випадках та на умовах, визна-

чених у регламенті.

Стаття 51

Як відступ від правила, закладеного в частині першій статті 256

Договору про функціювання Європейського Союзу, Суд має юрис-

дикцію виносити рішення щодо позовів, зазначених у статтях 263

та 265 Договору про функціювання Європейського Союзу, що їх

подали держави-члени проти:

Протокол про Статут Суду Європейського Союзу 285

a) акта чи бездіяльності Європейського Парламенту чи Ради чи

обох інституцій, що діють спільно, окрім:

– рішень Ради, ухвалених на підставі абзацу третього частини

другої статті 108 Договору про функціювання Європейського

Союзу;

– актів Ради, ухвалених на підставі регламенту Ради щодо за-

хисних заходів у торгівлі в значенні статті 207 Договору про

функціювання Європейського Союзу;

– актів Ради, через які вона здійснює виконавчі повноваження

згідно з частиною другою статті 291 Договору про функцію-

вання Європейського Союзу;

b) акта чи бездіяльності Комісії, на підставі частини першої статті

331 Договору про функціювання Європейського Союзу.

Суд також має юрисдикцію виносити рішення щодо позовів, зазна-

чених у тих самих статтях, якщо їх подає одна з інституцій Союзу

проти акта чи бездіяльності Європейського Парламенту, Ради, чи

обох інституцій, що діють спільно, чи Комісії, чи позову інституції

Союзу проти акта чи бездіяльності Європейського Центрального

Банку.

Стаття 52

Голові Суду та Голові Загального суду належить за взаємною зго-

дою визначати умови, на яких посадовці та інші службовці Суду

можуть надавати послуги Загальному судові, щоб уможливити

його функціювання. Деяким посадовцям чи іншим службовцям

належить бути підзвітними секретареві Загального суду, який під-

лягає Голові Загального суду.

Стаття 53

Процедури Загального суду регулює розділ ІІІ.

Дальші та детальніші положення в разі потреби належить заклас-

ти у внутрішньому регламенті. Внутрішній регламент може місти-

ти відступи від абзацу четвертого статті 40 та від статті 41, щоб

враховувати особливості судових спорів у сфері інтелектуальної

власності.

Протокол 3286

Як відступ від абзацу четвертого статті 20, генеральний адвокат

може представляти свої обґрунтовані висновки письмово.

Стаття 54

У разі якщо позовну заяву чи інший процесуальний документ,

адресований до Загального суду, помилково подано секретареві

Суду, останньому належить негайно переслати її/його секретареві

Загального суду; так само, якщо позовну заяву чи інший процесу-

альний документ, адресований до Суду, помилково подано секре-

тареві Загального суду, останньому належить негайно переслати

його/її секретареві Суду.

У разі коли Загальний суд вирішить, що він не має юрисдикції роз-

глядати позов, оскільки останній підпадає під юрисдикцію Суду, цей

позов належить передати Судові; так само, якщо Суд вирішить, що

позов підпадає під юрисдикцію Загального суду, цей позов нале-

жить передати Загальному судові, який вже не може відмовитися

від юрисдикції.

У разі якщо Суд та Загальний суд розглядають справи, в яких заяв-

лені однакові вимоги, порушено те саме питання щодо тлумачен-

ня, чи оскаржено той самий акт, Загальний суд може, заслухавши

сторони, зупинити провадження доти, доки Суд винесе своє рішен-

ня, чи коли позов подано на підставі статті 263 Договору про функ-

ціювання Європейського Союзу, Загальний суд може відмовитись

від юрисдикції і таким чином передати справу на розгляд Судові.

За таких самих обставин Суд також може вирішити зупинити про-

вадження; у такому разі Загальному судові належить продовжити

розгляд справи.

Коли держава-член та інституція Союзу оскаржують той самий

акт, Загальному судові належить відмовитися від юрисдикції, аби

Суд зміг винести рішення за цими заявами.

Стаття 55

Про остаточні рішення Загального суду, рішення, що лише час-

тково розв’язують питання по суті чи розв’язують процесуаль-

не питання про брак компетенції чи неприйнятність, секретареві

Загального суду належить сповіщати всі сторони, а також держа-

ви-члени та інституції Союзу, навіть якщо вони не вступали у спра-

ву, яку розглядав Загальний суд.

Протокол про Статут Суду Європейського Союзу 287

Стаття 56

Апеляцію до Суду можна подати протягом двох місяців від дня

сповіщення про оскаржуване рішення; апеляцію можна подавати

щодо остаточних рішень Загального суду та проти його рішень, що

лише частково розв’язують питання по суті чи розв’язують проце-

суальне питання про брак компетенції чи неприйнятність.

Таку апеляцію може подати будь-яка сторона, що цілком чи част-

ково програла справу. Проте треті особи, що вступають у справу,

які не є державами-членами та інституціями Союзу, можуть пода-

ти таку апеляцію лише тоді, коли рішення Загального суду прямо

їх стосується.

За винятком справ, пов’язаних зі спорами між Союзом та його

службовцями, апеляцію можуть подавати також держави-чле-

ни та інституції Союзу, що не вступали у справу, що її розглядав

Загальний суд. Процесуальне становище таких держав-членів та

інституцій є таким самим, як і у держав-членів та інституцій, що

вступили у справу в першій інстанції.

Стаття 57

Будь-яка особа, чию заяву про намір вступити у справу відхилив

Загальний суд, може подати апеляцію до Суду протягом двох тиж-

нів від дня сповіщення про рішення відхилити заяву.

Сторони у справі можуть подавати апеляцію до Суду проти будь-

якого рішення Загального суду, прийнятого на підставі статті 278,

чи статті 279, чи абзацу четвертого статті 299 Договору про функ-

ціювання Європейського Союзу, чи на підставі статті 157, чи абза-

цу третього статті 164 Договору про Євратом протягом двох міся-

ців від дня сповіщення про нього.

Апеляцію, зазначену в перших двох абзацах цієї статті, належить

заслуховувати та розв’язувати згідно з процедурою, зазначеною у

статті 39.

Стаття 58

Апеляція до Суду має бути обмежена питаннями права. Її підста-

вою може бути брак компетенції Загального суду, порушення про-

цедури, що негативно вплинуло на інтереси заявника, а також те,

що Загальний суд порушив право Союзу.

Протокол 3288

Апеляція не може стосуватися лише суми коштів чи того, яка сто-

рона повинна їх сплатити.

Стаття 59

У разі якщо апеляцію подано проти рішення Загального суду, про-

вадження в Суді складається з письмової та усної частин. Згідно з

умовами, закладеними у внутрішньому регламенті, Суд, заслухав-

ши генерального адвоката та сторони, може відмовитися від усної

процедури.

Стаття 60

Без порушення статей 278 та 279 Договору про функціювання

Європейського Союзу чи статті 157 Договору про Євратом, апе-

ляція не зупиняє виконання рішення.

Як відступ від статті 280 Договору про функціювання Європейсь-

кого Союзу, рішення Загального суду, що визнають регламент

нік чемним, набирають чинності лише після закінчення строку,

зазначеного в абзаці першому статті 56 цього Статуту, або якщо

протягом цього строку подано апеляцію – від дати відмови у за-

доволенні апеляції, проте без порушення права сторони зверну-

тися до Суду з клопотанням зупинити наслідки регламенту, що

його визнано нікчемним, чи вжити будь-яких інших тимчасових

заходів, на підставі статей 278 та 279 Договору про функціювання

Європейського Союзу чи статті 157 Договору про Євратом.

Стаття 61

Якщо апеляцію добре обґрунтовано, Судові належить скасувати

рішення Загального суду. Він може сам прийняти остаточне рі-

шення у справі, якщо стан розгляду справи дозволяє це зробити,

або повернути справу до Загального суду на повторний розгляд.

У разі коли справу повернуто на повторний розгляд до Загального

суду, останній зв’язаний рішенням Суду з питань права.

Якщо апеляцію, що її подає держава-член чи інституція Союзу,

що не вступала у справу в Загальному суді, добре обґрунтовано,

Суд може, якщо вважає за потрібне, зазначити, які наслідки ска-

сованого рішення Загального суду належить вважати остаточними

стосовно сторін судового спору.

Протокол про Статут Суду Європейського Союзу 289

Стаття 62

У справах, передбачених у частинах другій та третій статті 256

Договору про функціювання Європейського Союзу, перший гене-

ральний адвокат може запропонувати Судові переглянути рішення

Загального суду, якщо він вважає, що існує суттєва загроза ціліс-

ності та узгідненості права Союзу.

Пропозицію належить зробити протягом одного місяця від дати,

коли Загальний суд виніс рішення. Протягом одного місяця від

дати отримання пропозиції першого генерального адвоката Судові

належить вирішити, слід переглядати рішення чи ні.

Стаття 62a

Судові належить ухвалювати рішення стосовно питань, що є пред-

метом перегляду за терміновою процедурою, на підставі матеріалів

справи, які спрямував до нього Загальний суд.

Зацікавлені особи, зазначені у статті 23 цього Статуту, та – у ви-

падках, передбачених у частині другій статті 256 Договору про фун-

кціювання Європейського Союзу, – сторони справи у Загальному

суді мають право представляти на розгляд Суду меморандуми чи

подавати письмові зауваги стосовно питань, що є предметом пере-

гляду, протягом періоду, визначеному на ці цілі.

Перш ніж ухвалити рішення, Суд може вирішити відкрити усне

провадження.

Стаття 62b

У випадках, передбачених у частині другій статті 256 Договору про

функціювання Європейського Союзу, без порушення статей 278

та 279 Договору про функціювання Європейського Союзу, пропо-

зиції щодо перегляду та ухвала про початок процедури перегляду

не зупиняють виконання рішення. Якщо Суд вважає, що рішен-

ня Загального суду впливає на цілісність чи узгідненість права

Союзу, йому належить повернути справу до Загального суду, що є

зв’язаним рішеннями Суду з питань права; Суд може постановити,

які саме наслідки рішення Загального суду належить вважати ос-

таточними стосовно сторін судового спору. Проте якщо, зважаючи

на результат перегляду, розв’язок справи випливає з встановле-

Протокол 3290

ного факту, на якому ґрунтується рішення Загального суду, Судові

належить винести остаточне рішення.

У випадках, передбачених у частині третій статті 256 Договору про

функціювання Європейського Союзу, у разі браку пропозицій про

перегляд чи ухвали про початок процедури перегляду, відповіді

Загального суду на питання, поставлені перед ним, набирають

чинності по закінченні строку, визначеного на ці цілі в другому аб-

заці статті 62. Якщо процедуру перегляду розпочато, то відповіді,

що є предметом перегляду, набирають чинності з дотриманням тієї

ж процедури, хіба що Суд вирішить інакше. Якщо Суд вважає, що

рішення Загального суду впливає на цілісність чи узгідненість пра-

ва Союзу, відповідь Загального суду на питання, що є предметом

перегляду, належить замінити відповіддю, що її надав Суд.

Розділ IVa

Спеціалізовані суди

Стаття 62c

Положення стосовно юрисдикції, складу, організації та процедури

спеціалізованих судів, заснованих на підставі статті 257 Договору

про функціювання Європейського Союзу, викладено у додатку до

цього Статуту.

Розділ V

Кінцеві положення

Стаття 63

Внутрішні регламенти Суду та Загального суду повинні містити

будь-які положення, потрібні, щоб застосовувати та, в разі потре-

би, доповнювати цей Статут.

Стаття 64

Раді належить одностайно ухвалити регламент, що закладає пра-

вила застосування мовного режиму в Суді Європейського Союзу.

Цей регламент належить ухвалити за поданням Суду та після кон-