Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Частина сьома. Загальні та кінцеві положення 251

Стаття 344

(колишня стаття 292 ДзЄС)

Держави-члени зобов’язуються не розв’язувати спори щодо тлу-

мачення та застосування Договорів жодними іншими методами

урегулювання, ніж в них передбачено.

Стаття 345

(колишня стаття 295 ДзЄС)

Договори у жодному разі не порушують режим власності, встанов-

лений у державах-членах.

Стаття 346

(колишня стаття 296 ДзЄС)

1. Положення Договорів не мають перешкоджати застосуванню

таких правил:

а) жодна держава-член не зобов’язана надавати інформацію, роз-

голошення якої, на її думку, суперечить засадничим інтересам її

безпеки;

b) будь-яка держава-член може вживати таких заходів, яких вва-

жає за потрібне, щоб захищати засадничі інтереси своєї безпе-

ки, пов’язані з виробництвом зброї, амуніції та матеріалів вій-

ськового призначення чи торгівлею ними; ці заходи не повинні

негативно впливати на умови конкуренції на внутрішньому рин-

ку щодо продукції, не призначеної на суто військові потреби.

2. Рада, діючи одностайно на пропозицію Комісії, може вносити

зміни до складеного 15 квітня 1958 року переліку продукції, до

якої застосовний пункт b) частини першої.

Стаття 347

(колишня стаття 297 ДзЄС)

Державам-членам належить провадити консультації одна з од-

ною задля того, щоб разом робити кроки, потрібні аби запобігти

впливові на функціювання внутрішнього ринку тих заходів, що їх

держава-член може бути змушена вжити в разі значних внутріш-

ніх заворушень, що загрожують підтриманню правопорядку, в разі

війни, значної міжнародної напруги, що становить загрозу війни,

Договір про функціювання Європейського Союзу252

чи для виконання обов’язків, які вона взяла на себе заради збере-

ження миру та підтримання міжнародної безпеки.

Стаття 348

(колишня стаття 298 ДзЄС)

Якщо заходи, вжиті за обставин, зазначених у статтях 346 та 347,

спотворюють умови конкуренції на внутрішньому ринку, Комісії

належить, разом із зацікавленою державою, дослідити, яким чином

ці заходи можна достосувати до правил, закладених у Договорах.

Як відступ від процедури, закладеної у статтях 346 та 347, Комісія

чи будь-яка держава-член може передати питання безпосередньо

на розгляд Суду, якщо вона вважає, що інша держава-член нена-

лежним чином використовує повноваження, передбачені у стат-

тях 346 та 347. Судові належить виносити рішення на закритому

засіданні.

Стаття 349

(колишні абзаци другий, третій та четвертий частини другої

статті 299 ДзЄС)

Враховуючи структурну економічну та соціальну ситуацію

Ґваделупи, Французької Ґайани, Мартініки, Реюньйону, Сен-

Барталемі, Сен-Мартен, Азорських островів, острова Мадейра

та Канарських островів, що її ускладнюють віддаленість, ізольо-

ваність, малий розмір, складна топографія та клімат, економічна

залежність від кількох видів продукції, незмінність та сполучення

яких сильно стримує їхній розвиток, Раді, на пропозицію Комісії

та після консультацій з Європейським Парламентом, належить

ухвалити спеціальні заходи, спрямовані, зокрема, на закладення

умов застосування Договорів до цих регіонів, включаючи спільні

політики. У разі коли Рада ухвалює зазначені особливі заходи, їй

належить також діяти згідно зі спеціальною законодавчою проце-

дурою на пропозицію Комісії та після консультації з Європейським

Парламентом.

Заходи, зазначені в абзаці першому, стосуються, зокрема, сфер

митної, торгівельної та фіскальної політики, вільних зон, аграрної

політики та політики щодо рибальства, умов постачання сировини

та основних споживчих товарів, державної допомоги та умов до-

ступу до структурних фондів та горизонтальних програм Союзу.

Частина сьома. Загальні та кінцеві положення 253

Раді належить ухвалювати заходи, зазначені в абзаці першому,

враховуючи специфічні характеристики та обмеження найвідда-

леніших регіонів без послаблення цілісності та згідності правового

порядку Союзу, зокрема внутрішнього ринку та спільних політик.

Стаття 350

(колишня стаття 306 ДзЄС)

Положення Договорів не перешкоджають існуванню чи ство-

ренню регіональних союзів між Бельгією та Люксембургом чи

між Бельгією, Люксембургом та Нідерландами тією мірою, якою

цілей цих регіональних союзів не досягнуто через застосування

Договорів.

Стаття 351

(колишня стаття 307 ДзЄС)

Положення Договорів не впливають на права та зобов’язання, що

випливають із угод, укладених до 1 січня 1958 року між однією чи

кількома державами-засновницями, з одного боку, та однією чи

кількома третіми країнами – з іншого, чи укладених до дня приєд-

нання – для держав-членів, що приєднуються до ЄС.

Тією мірою, якою такі угоди є несумісними з Договорами, зацікав-

леній державі чи державам-членам належить зробити всі належні

кроки, щоб усунути несумісності, що виникли. У разі потреби де-

ржавам-членам належить допомагати одна одній у цьому та, коли

доцільно, ухвалювати спільну позицію.

Застосовуючи угоди, зазначені в абзаці першому, державам-чле-

нам належить враховувати той факт, що переваги, які надає кож-

на держава-член згідно з цим Договором, формують невідокремну

частину заснування Союзу і таким чином невідокремно пов’язані зі

створенням спільних інституцій, наданням їм повноважень та на-

данням переваг, таких самих як надають усі інші держави-члени.

Стаття 352

(колишня стаття 308 ДзЄС)

1. Якщо діяльність Союзу в межах політик, визначених у Договорах,

визнано потрібною для досягнення однієї з цілей, визначених у

Договорах, а в Договорах не передбачено потрібних повнова-

жень, Раді, діючи одностайно на пропозицію Європейської Комісії

Договір про функціювання Європейського Союзу254

та після отримання згоди Європейського Парламенту, належить

ухвалити відповідні заходи. Якщо ці заходи Рада ухвалює згідно

зі спеціальною законодавчою процедурою, Раді належить також

діяти одностайно на пропозицію Комісії та після отримання згоди

Європейського Парламенту.

2. Комісії належить привертати увагу національних парламентів

до пропозицій на підставі цієї статті, використовуючи процедуру

нагляду за дотриманням принципу субсидіарності, зазначену в час-

тині третій статті 5 Договору про Європейський Союз.

3. Заходи на підставі цієї статті не повинні спричиняти гармоні-

зації законів чи підзаконних актів держав-членів у випадках, коли

Договори виключають таку гармонізацію.

4. Ця стаття не може бути підставою досягнення цілей, пов’язаних

зі спільною зовнішньою та безпековою політикою, а всі акти, ухва-

лені на підставі цієї статті, не повинні виходити за межі, окреслені

в абзаці другому статті 40 Договору про Європейський Союз.

Стаття 353

Частина сьома статті 48 Договору про Європейський Союз не за-

стосовна до таких статей:

– абзаців третього та четвертого статті 311,

– абзацу першого частини другої статті 312,

– статті 352, та

– статті 354.

Стаття 354

(колишня стаття 309 ДзЄС)

На цілі статті 7 Договору про Європейський Союз щодо зупинення

деяких прав, що випливають з членства в Союзі, член Європейської

Ради чи Ради, що представляє зацікавлену державу-члена, не бере

участі у голосуванні, а зазначену державу-члена не слід врахову-

вати у підрахунку однієї третини чи чотирьох п’ятих держав-членів,

зазначених в частинах першій і другій статті 7. Утримання від го-

лосування присутніх членів чи їхніх представників не перешкоджає

ухваленню рішень, зазначених в частині другій згаданої статті.

Частина сьома. Загальні та кінцеві положення 255

Щоб ухвалити рішення, зазначені в частинах третій і четвертій

статті 7 Договору про Європейський Союз, кваліфіковану біль-

шість належить визначати згідно з пунктом b) частини третьої

статті 238 цього Договору.

Якщо після ухвалення рішення про зупинення права голосу згідно з

частиною третьою статті 7 Договору про Європейський Союз Рада

діє кваліфікованою більшістю від свого складу на підставі одного з

положень Договорів, кваліфіковану більшість належить визнача-

ти згідно з пунктом b) частини третьої статті 238 цього Договору,

чи якщо Рада діє на пропозицію Комісії чи Високого представника

Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики – згідно з пун-

ктом а) частини третьої статті 238.

На цілі статті 7 Договору про Європейський Союз, Європейському

Парламенту належить діяти більшістю в дві третини поданих голо-

сів, що представляють більшість його складу.

Стаття 355

(колишній абзац перший частини другої, а також частини від

третьої до шостої статті 299 ДзЄС)

Додатково до положень статті 52 Договору про Європейський

Союз щодо сфери територіального застосування Договорів, нале-

жить застосовувати такі положення:

1. Положення Договорів належить застосовувати до Ґваделупи,

Французької Ґайани, Мартініки, Реюньйону, Сан-Бартоломії, Сан-

Мартіна, Азорських островів, острова Мадейра та Канарських ос-

тровів згідно зі статтею 349.

2. Особливі положення про асоціацію, окреслені в частині четвер-

тій цього Договору, належить застосовувати до заморських країн

та територій, наведених у Додатку II.

Договори не застосовні до заморських країн та територій, що мають

особливі стосунки зі Сполученим Королівством Великої Британії

та Північної Ірландії, проте не внесені до цього переліку.

3. Положення Договорів належить застосовувати до європейських

територій, за зовнішні відносини яких відповідає держава-член.

4. Положення Договорів належить застосовувати до Аландських

островів, згідно з положеннями Протоколу № 2 до Акта про умо-

Договір про функціювання Європейського Союзу256

ви приєднання Республіки Австрія, Республіки Фінляндія та

Королівства Швеція.

5. Без огляду на статтю 52 Договору про Європейський Союз та

частини від першої до четвертої цієї статті:

а) Договори незастосовні до Фарерських Островів;

b) Договори належить застосовувати до Акротірі та Декелії, суве-

ренних територій Сполученого Королівства Великої Британії

та Північної Ірландії на Кіпрі, лише мірою, потрібною, аби

забезпечити виконання положень, обумовлених у Протоколі

про суверенні території Сполученого Королівства Великої

Британії та Північної Ірландії на Кіпрі, що його додано до

Акта про умови приєднання Чеської Республіки, Республіки

Естонія, Республіки Кіпр, Республіки Латвія, Республіки

Литва, Республіки Угорщина, Республіки Мальта, Республіки

Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до

Європейського Союзу згідно з умовами, окресленими в цьому

Протоколі;

c) Договори належить застосовувати до Норманських островів

та острова Мен лише мірою, потрібною, щоб забезпечити ви-

конання угод щодо цих островів, окреслених у Договорі про

приєднання нових держав-членів до Європейської економічної

спільноти та Європейської спільноти з атомної енергії від 22

січня 1972 року.

6. Європейська Рада може за ініціативою зацікавленої держави-

члена ухвалити рішення про зміну статусу стосовно Союзу дансь-

ких, французьких та нідерландських країн та територій, зазначених

в частинах першій та другій. Європейській Раді належить діяти од-

ностайно після консультацій з Комісією.

Стаття 356

(колишня стаття 312 ДзЄС)

Цей Договір укладено на необмежений строк.

Частина сьома. Загальні та кінцеві положення 257

Стаття 357

(колишня стаття 313 ДзЄС)

Цей Договір належить ратифікувати Високим Договірним

Сторонам згідно з їхніми відповідними конституційними вимо-

гами. Документи про ратифікацію належить депонувати урядові

Італійської Республіки.

Цей Договір набирає чинності

в перший день місяця, наступного

після того, коли остання держава, що підписала Договір, депо-

нує документ про ратифікацію. Проте якщо депонування відбу-

деться менш ніж за 15 днів до початку наступного місяця, цей

Договір набирає чинності в перший день другого місяця після

дати такого депонування.

Стаття 358

Положення статті 55 договору про Європейський Союз належить

застосовувати до цього Договору.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО повноважні представники, що підпи-

салися нижче, поставили свої підписи під цим Договором.

Вчинено в Римі двадцять п’ятого березня одна тисяча дев’ятсот

п’ятдесят сьомого року.

(підписи повноважних представників не відтворено)

ПРОТОКОЛИ