Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Частина шоста. Інституційні та фінансові положення 241

членам належить співпрацювати з Комісією, щоб забезпечити

використання асигнувань згідно з принципом доброго керування

фінансами.

В регламентах належить закласти контрольні та аудитові

зобов’язання держав-членів щодо виконання бюджету та відпові-

дальність, що з цього випливає. У них слід також закласти відпові-

дальність кожної інституції та докладні правила щодо того, як їй

належить здійснювати свої видатки.

Комісія може, з урахуванням меж та умов, що їх закладають рег-

ламенти, прийняті на підставі статті 322, переносити асигнування

з одного розділу чи підрозділу бюджету до іншого.

Стаття 318

(колишня стаття 275 ДзЄС)

Комісії належить щороку подавати Європейському Парламентові

та Раді рахунки виконання бюджету попереднього фінансового

року. Комісії також належить подавати їм фінансовий звіт про ак-

тиви та пасиви Союзу.

Комісії належить також подавати Європейському Парламентові та

Раді оцінковий звіт про фінанси Союзу на підставі досягнутих ре-

зультатів, зокрема стосовно вказівок Європейського Парламенту

та Ради на підставі статті 319.

Стаття 319

(колишня стаття 276 ДзЄС)

1. Європейському Парламентові, діючи за рекомендацією Ради,

належить затверджувати звіт Комісії про виконання бюджету. З

цією метою Раді та Європейському Парламентові належить по

черзі перевіряти рахунки, фінансовий та оцінковий звіт, зазначені

в статті 318, річний звіт Рахункової палати разом з відповідями

аудитованих інституцій на зауваги Рахункової палати, звіт щодо

достовірності, зазначений в другому абзаці першої частини статті

287, та будь-які дотичні спеціальні звіти Рахункової палати.

2. Перш ніж затвердити звіт Комісії про виконання бюджету чи на

будь-які інші цілі, дотичні здійснення повноважень з виконання

бюджету, Європейський Парламент може заслухати Комісію сто-

совно здійснення видатків чи функціювання систем фінансового

Договір про функціювання Європейського Союзу242

контролю. Комісії належить надавати на вимогу Європейського

Парламенту будь-яку потрібну інформацію.

3. Комісії належить робити всі потрібні кроки, щоб урахувати за-

уваги в рішеннях, що затверджують звіт про виконання бюджету,

та інші зауваги Європейського Парламенту щодо здійснення ви-

датків, а також коментарі стосовно рекомендацій щодо виконання

бюджету, що їх ухвалила Рада.

На вимогу Європейського Парламенту чи Ради Комісії належить

скласти звіт щодо заходів, вжитих у контексті цих зауваг та комен-

тарів, зокрема щодо інструкцій, наданих службам, відповідаль-

ним за виконання бюджету. Ці звіти також належить передавати

Рахунковій палаті.

Підрозділ 5

Спільні положення

Стаття 320

(колишня стаття 277 ДзЄС)

Багаторічні фінансові рамки та річний бюджет належить складати

в євро.

Стаття 321

(колишня стаття 278 ДзЄС)

Комісія може, за умови, що вона сповістить компетентні орга-

ни зацікавлених держав-членів, переводити у валюту однієї з де-

ржав-членів свої запаси у валюті іншої держави-члена в обсязі,

потрібному, щоб уможливити використання їх на цілі, що підпада-

ють під дію Договорів. Комісії тією мірою, якою це можливо, нале-

жить уникати таких переведень, якщо вона має грошові засоби чи

ліквідні активи у потрібній валюті.

Комісії належить вести справи з кожною зацікавленою держа-

вою-членом через орган влади, що його визначає ця держава.

Здійснюючи фінансові операції, Комісії належить користуватися

послугами емісійного банку зацікавленої держави-члена чи будь-

якої іншої фінансової установи, яку затвердила ця держава.

Частина шоста. Інституційні та фінансові положення 243

Стаття 322

(колишня стаття 279 ДзЄС)

1. Європейському Парламентові та Раді, діючи згідно зі звичайною

законодавчою процедурою та після консультацій з Рахунковою па-

латою, належить ухвалювати у формі регламентів:

а) фінансові правила, що визначають, зокрема, процедуру, що її

належить ухвалити, аби закладати та виконувати бюджет, а та-

кож представляти рахунки та провадити їх аудит;

b) правила, що передбачають контроль відповідальності учас-

ників фінансових операцій, зокрема розпорядників коштів та

бухгалтерів.

2. Раді, на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським

Парламентом та Рахунковою палатою, належить одностайно виз-

начити методи й процедуру, за якими бюджетні прибутки, перед-

бачені на підставі домовленостей про власні ресурси Союзу, пере-

ходять у розпорядження Комісії, а також визначити заходи, що їх

належить уживати, коли виникає потреба в коштах.

Стаття 323

Європейському Парламентові, Раді та Комісії належить забезпе-

чувати наявність фінансових засобів, що дають Союзові змогу ви-

конувати його правові зобов’язання щодо третіх сторін.

Стаття 324

Регулярні зустрічі голів Європейського Парламенту, Ради та

Комісії належить скликати з ініціативи Комісії в рамках бюджет-

них процедур, зазначених у цьому підрозділі. Головам належить

вдаватися до усіх кроків, потрібних щоб сприяти консультаціям та

узгодженню позицій інституцій, в яких вони головують, аби полег-

шити виконання цього розділу.

Підрозділ 6

Боротьба проти шахрайства

Стаття 325

(колишня стаття 280 ДзЄС)

1. Союз та держави-члени протистоять шахрайству та будь-якій

іншій протизаконній діяльності, що впливає на фінансові інте-

Договір про функціювання Європейського Союзу244

реси Союзу, через заходи, що їх належить вживати згідно з цією

статтею, які мають діяти як стримувальний засіб та забезпечувати

ефективний захист в державах-членах та в усіх інституціях, орга-

нах, службах та аґенціях Союзу.

2. Щоб протистояти шахрайству, що впливає на фінансові інтереси

Союзу, державам-членам належить вживати таких самих заходів,

яких вони вживають, аби протистояти шахрайству, що впливає на

їхні власні фінансові інтереси.

3. Без порушення інших положень Договорів, державам-членам

належить координувати свої дії, спрямовані на захист фінансових

інтересів Союзу від шахрайства. З цією метою вони організовують

разом із Комісією близьку й регулярну співпрацю компетентних

органів.

4. Європейському Парламентові та Раді, діючи згідно зі звичайною

законодавчою процедурою, після консультацій з Рахунковою па-

латою, належить ухвалювати потрібні заходи у сфері запобігання

шахрайству, що впливає на фінансові інтереси Союзу, та боротьби

проти нього, з метою забезпечити ефективний та рівноцінний за-

хист у державах-членах та в усіх інституціях, органах, службах та

аґенціях Союзу.

5. Комісії у співпраці з державами-членами належить щороку по-

давати Європейському Парламентові та Раді звіт про заходи, що їх

вжито на виконання цієї статті.

Розділ ІІІ

Посилена співпраця

Стаття 326

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

Будь-яку посилену співпрацю належить здійснювати згідно з

Договорами та правом Союзу.

Така співпраця не повинна завдавати шкоди внутрішньому ринкові

чи економічній, соціальній та територіальній згуртованості. Вона

не повинна ані створювати бар’єри чи дискримінацію в торгівлі між

державами-членами, ані спотворювати конкуренцію між ними.

Частина шоста. Інституційні та фінансові положення 245

Стаття 327

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

Будь-яка посилена співпраця має шанувати компетенції, права та

зобов’язання держав-членів, що не беруть у ній участь. Цим де-

ржавам-членам не вільно ускладнювати її виконання державам-

членам, що беруть участь у співпраці.

Стаття 328

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

1. Від моменту започаткування посиленої співпраці, вона має бути

відкритою для всіх держав-членів, якщо вони задовольняють умо-

ви участі, закладені в рішенні, що дозволяє таку співпрацю. Вона

має бути також відкритою для них у будь-який інший час, якщо

вони, крім зазначених вище умов, дотримуватимуться актів, уже

ухвалених в рамках тієї співпраці.

Комісії та державам-членам, що беруть участь у посиленій спів-

праці, належить заохочувати до участі у співпраці якомога більшу

кількість держав-членів.

2. Комісії та, коли це доречно, Високому представникові Союзу з

питань зовнішньої та безпекової політики належить регулярно ін-

формувати Європейський Парламент та Раду про розвиток поси-

леної співпраці.

Стаття 329

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

1. Державам-членам, що прагнуть запровадити посилену спів-

працю в одній зі сфер, охоплених Договорами, за винятком сфер

виключної компетенції та спільної зовнішньої та безпекової полі-

тики, належить скерувати до Комісії запит, що окреслює обсяг та

мету пропонованої посиленої співпраці. Комісія може подати Раді

пропозицію щодо цього. У разі, коли Комісія не подає пропозиції,

їй належить інформувати зацікавлені держави-члени про причини

своєї бездіяльності.

Договір про функціювання Європейського Союзу246

Дозвіл провадити посилену співпрацю, зазначену в першому аб-

заці, надає Рада на пропозицію Комісії та після отримання згоди

Європейського Парламенту.

2. Запит держав-членів, що мають намір запровадити посилену

співпрацю в рамках спільної зовнішньої та безпекової політики,

належить скерувати до Ради. Запит належить передати Високому

представникові Союзу з питань зовнішньої та безпекової політи-

ки, який має надати висновок щодо того, чи пропонована посилена

співпраця є згідною зі спільною зовнішньою та безпековою полі-

тикою Союзу, та Комісії, яка має надати висновок, зокрема щодо

того, чи пропонована посилена співпраця є згідною з іншими полі-

тиками Союзу. Запит належить також передати Європейському

Парламентові для інформування.

Дозвіл провадити посилену співпрацю надає Рада одностайним

схваленням відповідного рішення.

Стаття 330

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

В обговореннях Ради можуть брати участь всі її члени, але участь

у голосуванні беруть тільки члени Ради, що представляють держа-

ви-члени, які беруть участь у посиленій співпраці.

Одностайність становлять лише голоси представників держав-

членів, що беруть участь у цій співпраці.

Кваліфіковану більшість належить визначати згідно з частиною

третьою статті 238.

Стаття 331

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

1. Будь-якій державі-членові, що має намір взяти участь у провад-

жуваній посиленій співпраці в одній зі сфер, зазначених у частині

першій статті 329, належить сповістити про свій намір Раду та

Комісію.

Комісії належить протягом чотирьох місяців від дати сповіщення

підтвердити участь зацікавленої держави-члена. В разі потреби

Комісії належить підтвердити, що всі умови участі виконано, та ух-

Частина шоста. Інституційні та фінансові положення 247

валити потрібні перехідні заходи щодо застосування актів, раніше

ухвалених у рамках посиленої співпраці.

Проте якщо Комісія вважає, що умови участі не виконано, вона

має вказати, які заходи належить ухвалити, щоб виконати ці умо-

ви, та встановити термін повторного розгляду запиту. Після спли-

ву цього терміну Комісія має повторно розглянути запит згідно з

процедурою, окресленою в абзаці другому. Якщо Комісія вважає,

що умови участі досі не виконано, зацікавлена держава-член може

передати справу до Ради, якій належить прийняти рішення щодо

запиту. Раді належить діяти згідно зі статтею 330. Вона також

може на пропозицію Комісії ухвалити перехідні заходи, зазначені

в абзаці другому.

2. Будь-якій державі-членові, що має намір взяти участь у про-

ваджуваній посиленій співпраці в рамках спільної зовнішньої та

безпекової політики, належить сповістити про свій намір Раду,

Високого представника Союзу з питань зовнішньої та безпекової

політики та Комісію.

Раді належить підтвердити участь зацікавленої держави-члена

після консультацій з Високим представником Союзу з питань зов-

нішньої та безпекової політики та після підтвердження, в разі пот-

реби, що всі умови участі виконано. Рада, на пропозицію Високого

представника Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики,

може також ухвалити потрібні перехідні заходи щодо застосуван-

ня актів уже ухвалених у рамках посиленої співпраці. Проте якщо

Рада вважає, що якісь умови участі не виконано, вона має вказати,

які заходи належить ухвалити, щоб виконати ці умови, та встано-

вити термін повторного розгляду запиту про участь.

На цілі цієї частини Раді належить діяти одностайно та згідно зі

стат тею 330.

Стаття 332

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

Видатки на виконання посиленої співпраці, крім адміністративних

витрат інституцій, належить покривати державам-членам, що бе-

руть участь у співпраці, хіба що всі члени Ради, після консультацій

з Європейським Парламентом, одностайно вирішать інакше.

Договір про функціювання Європейського Союзу248

Стаття 333

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

1. Коли положення Договорів, що його можна застосовувати в

контексті посиленої співпраці, передбачає, що Раді належить дія-

ти одностайно, Рада може одностайно, згідно з правилами, що їх

закладено в статті 330, ухвалити рішення про те, що вона діятиме

кваліфікованою більшістю.

2. Коли положення Договорів, що його можна застосовувати в

контексті посиленої співпраці, передбачає, що Раді належить ух-

валювати акти згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

Рада може одностайно, згідно з правилами, що їх закладено у стат-

ті 330, ухвалити рішення про те, що вона діятиме за звичайною за-

конодавчою процедурою. Раді належить діяти після консультацій з

Європейським Парламентом.

3. Частини перша та друга незастосовні до рішень, що містять вій-

ськові чи оборонні аспекти.

Стаття 334

(колишні статті від 27а до 27е, від 40 до 40b та від 43 до 45 ДЄС

та колишні статті 11 і 11а ДзЄС)

Раді та Комісії належить забезпечувати узгідненість дій, здійсню-

ваних у контексті посиленої співпраці, та узгідненість таких дій з

політиками Союзу, а також співпрацювати заради цього.

Частина сьома

Загальні та кінцеві положення

Стаття 335

(колишня стаття 282 ДзЄС)

У кожній державі-члені Союз має найширші правоздатність та

дієздатність, визнані за юридичними особами національним пра-

вом; він може, зокрема, набувати у власність рухоме та нерухоме

майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною у судовому

провадженні. З цією метою Союз належить представляти Комісії.

Однак кожній з інституцій, на підставі їхньої адміністративної ав-

Частина сьома. Загальні та кінцеві положення 249

тономії, належить представляти Союз у справах, пов’язаних з їх-

ньою відповідною діяльністю.

Стаття 336

(колишня стаття 283 ДзЄС)

Європейському Парламентові та Раді, діючи через ухвалення рег-

ламентів згідно зі звичайною законодавчою процедурою та після

консультацій з іншими зацікавленими інституціями, належить ух-

валити Положення про посадовців Союзу та Умови працевлашту-

вання інших службовців Союзу.

Стаття 337

(колишня стаття 284 ДзЄС)

Щоб виконувати покладені на неї завдання, Комісія може збирати

будь-яку потрібну інформацію та провадити будь-які потрібні пе-

ревірки в межах та на умовах, що закладає Рада, яка діє простою

більшістю згідно з положеннями Договорів.

Стаття 338

(колишня стаття 285 ДзЄС)

1. Без порушення статті 5 Протоколу про Статут Європейської сис-

теми центральних банків та Європейського Центрального Банку,

Європейському Парламентові та Раді, діючи згідно зі звичайною

законодавчою процедурою, належить ухвалити заходи з вироблян-

ня статистик, коли це потрібно для діяльності Союзу.

2. Виробляння статистик належить провадити, дотримуючись не-

упередженості, надійності, об’єктивності, наукової незалежності,

ефективності витрат та статистичної конфіденційності; це не по-

винно бути надмірним тягарем для економічних суб’єктів.

Стаття 339

(колишня стаття 287 ДзЄС)

Члени інституцій Союзу, члени комітетів, посадовці та інші служ-

бовці Союзу зобов’язані, навіть після закінчення перебування на

посаді, не розголошувати інформації, що за своєю природою нале-

жать до професійної таємниці, зокрема інформації про підприємс-

тва, їхні ділові стосунки чи складники вартості.

Договір про функціювання Європейського Союзу250

Стаття 340

(колишня стаття 288 ДзЄС)

Договірну відповідальність Союзу визначає право, застосовне до

відповідного договору.

У разі позадоговірної відповідальності, Союзові, згідно з загаль-

ними принципами, спільними для права держав-членів, належить

відшкодовувати всі збитки, що їх завдали його інституції чи служ-

бовці, виконуючи свої обов’язки.

Без огляду на абзац другий, Європейському Центральному

Банкові, згідно з загальними принципами, спільними для права

держав-членів, належить відшкодовувати всі збитки, що їх завдав

він чи його службовці, виконуючи свої обов’язки.

Особисту відповідальність службовців перед Союзом регулюють

положення, закладені у застосовних щодо них Положенні про по-

садовців чи Умовах працевлаштування.

Стаття 341

(колишня стаття 289 ДзЄС)

Розміщення інституцій Союзу належить визначати за спільної зго-

ди урядів держав-членів.

Стаття 342

(колишня стаття 290 ДзЄС)

Раді, діючи через ухвалення регламентів, належить, без порушен-

ня положень Статуту Суду Європейського Союзу, одностайно виз-

начати мовний режим інституцій Союзу.

Стаття 343

(колишня стаття 291 ДзЄС)

На територіях держав-членів Союз має привілеї та імуніте-

ти, потрібні, аби здійснювати свої завдання на умовах, закла-

дених у Протоколі від 8 квітня 1965 року про привілеї та імуні-

тети Європейського Союзу. Те саме стосується Європейського

Центрального Банку та Європейського інвестиційного банку.