Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Протокол про Єврогрупу 361

Протокол (№ 14)

про Єврогрупу

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ сприяти умовам сильнішого економічного зростання

в Європейському Союзі, та з цією метою розвивати дедалі ближчу

координацію економічних політик в єврозоні,

СВІДОМІ потреби закласти спеціальні положення, щоб поглиби-

ти діалог між державами-членами, що їх валютою є євро, допоки

євро стане валютою всіх держав-членів Союзу,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Стаття 1

Міністрам держав-членів, що їх валютою є євро, належить збирати-

ся на неформальні зустрічі. Ці зустрічі відбуваються у разі потреби,

щоб обговорити питання, пов’язані з особливою відповідальністю,

що на них покладена у зв’язку з єдиною валютою. Комісії належить

брати участь в цих зустрічах. Європейський Центральний Банк на-

лежить запрошувати брати учать в тих зустрічах, які слід готувати

представникам міністрів фінансів держав-членів, що їх валютою є

євро, а також представникам Комісії.

Стаття 2

Міністрам держав-членів, що їх валютою є євро, належить біль-

шістю голосів вибрати голову, строком на два з половиною роки.

Протокол 15362

Протокол (№ 15)

про деякі положення щодо

Сполученого Королівства Великої Британії

та Північної Ірландії

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ВИЗНАЮЧИ, що Сполучене Королівство не має обов’язку чи

зобов’язання запровадити євро без окремого рішення його уряду

та парламенту зробити це,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що 16 жовтня 1996 року та 30 жовтня 1997

року уряд Сполученого Королівства повідомив Раду, що не має

наміру брати участь у третьому етапі економічного та валютного

союзу,

ЗВАЖАЮЧИ НА практику уряду Сполученого Королівства пок-

ривати свої позикові потреби продажем боргових зобов’язань при-

ватному секторові,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та Дого-

вору про функціювання Європейського Союзу належить додати

такі положення:

1. Сполучене Королівство не зобов’язане запроваджувати євро,

хіба що воно сповістить Раду про намір зробити це.

2. Частини від третьої до восьмої та десяту належить застосовува-

ти до Сполученого Королівства, зважаючи на повідомлення Ради,

яке зробив уряд цієї держави 16 жовтня 1996 року та 30 жовтня

1997 року.

3. Сполучене Королівство зберігає свої повноваження у сфері мо-

нетарної політики згідно з національним правом.

4. До Сполученого Королівства не слід застосовувати частину дру-

гу статті 119, частини першу, дев’яту та одинадцяту статті 126, час-

тини від першої до п’ятої статті 127, статті 128, 130, 131, 132, 133,

138, частину третю статті 140, статтю 219, частину другу статті 282,

за винятком її першого та останнього речення, частину п’яту стат-

ті 282 та статтю 283 Договору про функціювання Європейського

Союзу. Також частину другу статті 121 зазначеного Договору не

Протокол про деякі положення щодо СК Великої Британії... 363

слід застосовувати до Сполученого Королівства стосовно ухвален-

ня частини стратегічних настанов щодо економічних політик, що

загалом стосуються простору євро. У цих положеннях посилання

на Союз чи держави-члени не включають Сполучене Королівство,

а посилання на національні центральні банки не включають Банк

Англії.

5. Сполученому Королівству належить докладати зусиль, щоб

уникнути надмірного бюджетного дефіциту.

Статті 143 та 144 Договору про функціювання Європейського

Сою зу належить і надалі застосовувати до Сполученого Коро-

лівства. Частину четверту статті 134 та статтю 142 зазначеного

Договору належить застосовувати до Сполученого Королівства

таким чином, ніби щодо нього є чинним відступ.

6. Право голосу Сполученого Королівства належить зупинити

щодо актів Ради, зазначених у статтях, що їх перелічено у частині

четвертій, та у випадках, зазначених в абзаці першому частини

четвертої статті 139 Договору про функціювання Європейського

Союзу. На ці цілі належить застосовувати абзац другий частини

четвертої статті 139 зазначеного Договору.

Сполучене Королівство також не має права брати участь у призна-

ченні Голови, Заступника голови та інших членів Правління ЄЦБ

на підставі абзацу другого частини другої статті 283 зазначеного

Договору.

7. Статті 3, 4, 6, 7, 9.2, 10.1, 10.3, 11.2, 12.1, 14, 16, від 18 до 20, 22,

23, 26, 27, від 30 до 34 та 49 Протоколу про Статут Європейської

системи центральних банків та Європейського Центрального

Банку (далі називано «Статут») не належить застосовувати до

Сполученого Королівства.

У цих статтях посилання на Союз чи держави-члени не включають

Сполучене Королівство, а посилання на національні центральні

банки чи учасників не включають Банк Англії.

Посилання на «підписний капітал ЄЦБ» у статтях 10.3 та 30.2 Ста-

туту не включають капітал, що на нього підписався Банк Англії.

8. Частину першу статті 141 Договору про функціювання Євро-

пейського Союзу та статті від 43 до 47 Статуту належить застосо-

вувати без огляду на те, існує чи ні будь-яка держава-член, щодо

якої чинний відступ, з урахуванням таких змін:

Протокол 15364

a) посилання у статті 43 на завдання ЄЦБ та ЄВІ включають та-

кож завдання, які належить виконати після впровадження євро

внаслідок можливого рішення Сполученого Королівства не за-

проваджувати євро;

b) окрім завдань, зазначених у статті 46, ЄЦБ належить також

давати поради щодо і робити власний внесок у готування будь-

якого рішення Ради щодо Сполученого Королівства, ухвалено-

го згідно з положеннями пунктів а) та с) частини 9;

с) Банку Англії належить оплатити свою підписку на капітал ЄЦБ

як внесок до операційних коштів ЄЦБ на такій самій підставі,

що й іншим національним центральним банкам держав, щодо

яких чинний відступ.

9. Сполучене Королівство може будь-коли сповістити Раду про

намір запровадити євро. У такому разі:

а) Сполучене Королівство отримає право запровадити євро, лише

якщо воно задовольнятиме всі потрібні умови. Раді, діючи на за-

пит Сполученого Королівства, на умовах та згідно з процедурою,

закладеною у частинах першій та другій статті 140 Договору про

функціювання Європейського Союзу, належить вирішити, чи

виконало воно потрібні умови;

b) Банку Англії належить сплатити свій підписний капітал, пере-

казати до ЄЦБ валютні резервні активи та сплатити внесок до

його резервів на такій самій підставі, як національний централь-

ний банк держави-члена, щодо якої скасовано відступ.

с) Раді, діючи на умовах та згідно з процедурою, закладеною в час-

тині третій статті 140 зазначеного Договору, належить ухвали-

ти всі інші рішення, потрібні, щоб уможливити запровадження

євро в Сполученому Королівстві.

Якщо Сполучене Королівство запровадить євро на підставі по-

ложень цього Протоколу, статті від третьої до восьмої втратять

чинність.

10. Не зважаючи на статтю 123 Договору про функціювання

Євро пейського Союзу та статтю 21.1 Статуту, уряд Сполученого

Королівства може дотримуватися механізму покриття бюджетних

видатків шляхом запозичень у Банку Англії

доти, доки Сполучене

Королівство не запровадить євро.

“Ways and means” facility (прим. ред.).

Протокол про деякі положення щодо Данії 365

Протокол (№ 16)

про деякі положення щодо Данії

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ВРАХОВУЮЧИ, що Конституція Данії містить положення, що

можуть передбачати обов’язкове проведення референдуму в Данії

перед тим, як скасувати відступ щодо неї,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що 3 листопада 1993 року уряд Данії пові-

домив Раду, що не братиме участь у третьому етапі економічного

та валютного союзу,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

1. З огляду на повідомлення, що зробила Данія 3 листопада 1993

року Раді, Данія залишається країною, щодо якої чинний відступ.

Внаслідок цього відступу всі статті та положення Договорів та

Статуту ЄСЦБ та ЄЦБ, що мають посилання на відступ, належить

застосовувати до Данії.

2. Процедуру скасування відступу, зазначену в статті 140 Договору

про функціювання Європейського Союзу, належить починати

лише на запит Данії.

3. У разі скасування виняткового статусу, застосування положень

цього Протоколу належить припинити.

Протокол 17366

Протокол (№ 17)

про Данію

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ врегулювати деякі специфічні проблеми щодо Данії,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Положення статті 14 Протоколу про Статут Європейської сис-

теми центральних банків та Європейського Центрального Банку

не впливає на право Національного банку Данії виконувати його

завдання щодо тих частин Королівства Данії, що не є частиною

Союзу.

Протокол про Францію 367

Протокол (№ 18)

про Францію

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ врахувати специфічне положення щодо Франції,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Франція зберігає привілей здійснювати грошову емісію в Новій

Кале донії, Французькій Полінезії та на островах Уолліс і Футунана

на умовах, встановлених її національним законодавством, і має

виключне право визначати паритет CFP-франка

CFP – Comptoirs Français du Pacifique (фр.) – тихоокеанські володіння

Франції; CFP-франк – валюта деяких країн тихоокеанського регіону, жорст-

ко прив’язана до курсу євро (прим. ред.).

Протокол 19368

Протокол (№ 19)

про Шенґенське acquis, що його інтегровано в

рамки Європейського Союзу

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ЗВАЖАЮЧИ на те, що угоди про поступове скасування перевірок

на спільних кордонах, що їх деякі держави-члени Європейського

Союзу підписали 14 червня 1985 року та 19 червня 1990 року в

Шенґені, а також інші дотичні угоди та правила, ухвалені на під-

ставі цих угод, були інтеґровані в структуру Європейського Союзу

Амстердамським договором від 2 жовтня 1997 року,

ПРАГНУЧИ зберегти Шенґенське acquis у формі, яку воно набу-

ло від набрання чинності Амстердамського договору та розвивати

це acquis, щоб сприяти досягненню мети, що пропонує громадя-

нам Союзу простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх

кордонів,

ВРАХОВУЮЧИ особливу позицію Данії,

ВРАХОВУЮЧИ те, що Ірландія і Сполучене Королівство Великої

Британії та Північної Ірландії беруть участь не в усіх положеннях

Шенґенського acquis, проте тим положенням належить бути та-

кими, щоб дозволити цим державам-членам приймати інші поло-

ження цього acquis, в цілому чи частково,

ВИЗНАЮЧИ, що внаслідок цього потрібно використовува-

ти положення Договорів щодо посиленої співпраці між деякими

державами-членами,

ВРАХОВУЮЧИ потребу підтримувати особливі стосунки з

Республікою Ісландія та Королівством Норвегія через те, що оби-

дві держави разом з Скандинавськими державами, які є членами

Європейського Союзу, є зв’язаними положеннями Північного пас-

портного союзу,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Протокол про Шенґенське acquis, що його інтегровано в рамки ЄС 369

Стаття 1

Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Чеська Республіка,

Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Рес пуб-

ліки Естонія, Грецька Республіка, Королівство Іспанія, Фран-

цузька Республіка, Італійська Республіка, Республіка Кіпр,

Республіка Латвія, Республіка Литва, Велике Герцогство Люк-

сембург, Республіка Угорщина, Республіка Мальта, Королівство

Нідерландів, Республіка Австрія, Республіка Польща, Португаль-

ська Республіка, Румунія, Республіка Словенія, Словацька Рес-

публіка, Республіка Фінляндія та Королівство Швеція уповно-

важені запровадити посилену співпрацю поміж собою у сферах,

охоплених положеннями, що їх визначила Рада, які складають

Шенґенське acquis. Цю співпрацю належить провадити в інсти-

туційних та правових рамках Європейського Союзу, шануючи від-

повідні положення Договорів.

Стаття 2

Шенґенське acquis стосується держав-членів, зазначених у статті

1, без порушення статті 3 Акта про приєднання від 16 квітня 2003

року та статті 4 Акта про приєднання від 25 квітня 2005 року. Раді

належить заступити Виконавчий комітет, заснований на підставі

Шенґенських угод.

Стаття 3

Участь Данії в ухваленні заходів на розвиток Шенґенського acquis,

а також впровадження та застосування тих заходів у Данії, регулю-

ють відповідні положення Протоколу про становище Данії.

Стаття 4

Ірландія та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної

Ірландії можуть будь-коли зажадати долучитися до деяких чи всіх

положень цього acquis.

Щодо такої заяви Раді належить ухвалити рішення, яке одностай-

но підтримають її члени, зазначені у статті 1, та представник уряду

зацікавленої держави.

Протокол 19370

Стаття 5

1. Пропозиції та ініціативи, що ґрунтуються на Шенґенському

acquis, повинні враховувати відповідні положення Договорів.

У зв’язку з цим, у разі, якщо Ірландія чи Сполучене Королівство

протягом розумного строку не сповістять Раду письмово про

свій намір взяти участь, уповноваження, зазначене у статті 329

Договору про Європейський Союз, належить вважати таким, що

його надано державам-членам, зазначеним у статті 1, а також

Ірландії чи Сполученому Королівству – в разі, якщо будь-яка з цих

країн має намір взяти участь у відповідних сферах співпраці.

2. Коли Ірландія чи Сполучене Королівство вважаються такими,

що зробили сповіщення про рішення, ухвалене на підставі стат-

ті 4, будь-яка з цих держав протягом трьох місяців може письмо-

во сповістити Раду, що не бажає брати участь в такій пропозиції

або ініціативі. У такому разі Ірландія чи Сполучене Королівство

не бере участь в ухваленні такої пропозиції або ініціативи. Від дня

пізнішого сповіщення процедуру ухвалення заходу, ґрунтованого

на Шенґенському acquis, належить зупинити до завершення про-

цедури, зазначеної у частині третій або четвертій або до часу від-

кликання цього сповіщення, що може відбутися в будь-який мо-

мент цієї процедури.

3. Від дати, коли запропонований захід набрав чинності, будь-яке

рішення Ради, ухвалене на підставі статті 4, не належить засто-

совувати до держави-члена, що зробила сповіщення, зазначене

у частині другій, тією мірою, якою Рада визнає за потрібне та на

умовах, визначених в рішенні Ради, що діє кваліфікованою біль-

шістю на пропозицію Комісії. Рішення належить ухвалювати від-

повідно до таких критеріїв: Раді належить намагатися підтримува-

ти якнайширшу участь тієї держави-члена без суттєвої шкоди для

практичної дієвості різних частин Шенґенського acquis, воднораз

зберігаючи його узгодженість. Комісії належить надавати пропози-

цію якнайшвидше після сповіщення, зазначеного в частині другій.

Раді належить, якщо потрібно після скликання двох послідовних

засідань, діяти в межах чотирьох місяців від моменту отримання

пропозиції Комісії.

4. Якщо до закінчення чотирьохмісячного строку Рада не ухвалить

рішення, держава-член може невідкладно вимагати, щоб питан-

ня було передано на розгляд Європейській Раді. У такому разі на