Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Протокол про позицію Данії 381

Частина ІV

Стаття 7

Данія може будь-коли, згідно зі своїми відповідними конституцій-

ними вимогами, повідомити інші держави-члени про те, що вона не

має наміру далі цілком чи частково застосовувати цей Протокол. У

такому разі Данія у повному обсязі застосовуватиме всі відповідні

заходи, що їх ухвалено в рамках Європейського Союзу і що на той

будуть чинними.

Стаття 8

1. Данія може будь-коли та без порушення статті 7, згідно зі свої-

ми конституційними вимогами, сповістити інші держави-члени,

що від першого дня місяця наступного за сповіщенням частина I

складатиметься з положень, що містяться в додатку. В такому разі

статті від 5 до 8 належить перенумерувати.

2. Після шести місяців від дати, коли сповіщення, зазначене в

частині першій, вступило в силу, весь Шенґенський acquis та за-

ходи, ухвалені на розвиток цього acquis, що до цього часу були

обов’язковими для Данії згідно з міжнародним правом, стають

обов’язковими для Данії згідно з правом Союзу.

Додаток

Стаття 1

З урахуванням статті 3, Данія не бере участі в ухвалюванні за-

ходів Ради, запропонованих на підставі розділу V частини треть-

ої Договору про функціювання Європейського Союзу. Для актів

Ради, що їх належить ухвалювати одностайно, потрібна одностай-

ність членів Ради, без урахування представника уряду Данії.

На цілі цієї статті кваліфіковану більшість належить визначати

згідно з частиною третьою статті 238 Договору про функціювання

Європейського Союзу.

Протокол 22382

Стаття 2

На підставі статті 1 та з урахуванням статей 3, 4 та 8 жодне по-

ложення розділу V частини третьої Договору про функціювання

Європейського Союзу, жоден захід, ухвалений на підставі цьо-

го розділу, жодне положення будь-якої міжнародної угоди, яку

Союз уклав на підставі цього розділу, та жодне рішення Суду

Європейського Союзу, що тлумачить будь-яке з таких положень

чи заходів, не зобов’язує Данію і не є застосовним у ній; жодне

таке положення, захід чи рішення жодним чином не впливають на

компетенції, права та зобов’язання Данії; жодне таке положення,

захід чи рішення жодним чином не змінюють acquis Спільноти чи

Союзу і не є частиною права Союзу, застосовного до Данії.

Стаття 3

1. Данія може письмово сповістити Голову Ради про намір взяти

участь в ухваленні та застосуванні будь-якого запропонованого за-

ходу протягом трьох місяців після внесення на розгляд Ради пропо-

зиції чи ініціативи на підставі розділу V частини третьої Договору

про функціювання Європейського Союзу; після чого Данії нале-

жить надати право робити це.

2. Якщо протягом розумного строку захід, зазначений у частині

першій, неможливо ухвалити за участю Данії, Рада може ухвалити

такий захід, згідно зі статтею 1, без участі Данії. У такому разі на-

лежить застосовувати статтю 2.

Стаття 4

Данія може будь-коли після ухвалення заходу на підставі розді-

лу V частини третьої Договору про функціювання Європейського

Союзу сповістити Раду та Комісію про свій намір прийняти цей за-

хід. У такому випадку належить застосовувати mutatis mutandis

процедуру, передбачену в частині першій статті 331 зазначеного

Договору.

* Mutatis mutandis (лат.) – із заміною того, що належить замінити; врахо-

вуючи відповідні відмінності; із змінами, що випливають з обставин; з пот-

рібними змінами (прим. ред.).

Протокол про позицію Данії 383

Стаття 5

1. Положення цього Протоколу належить застосовувати до Данії

також щодо заходів, запропонованих чи ухвалених на підставі роз-

ділу V частини третьої Договору про функціювання Європейського

Союзу, що змінюють чинні заходи, виконання яких є обов’язковим

для Данії.

2. Проте у разі коли Рада, діючи на пропозицію Комісії, вирішить,

що неучасть Данії у зміненому варіанті чинного заходу унеможлив-

лює його застосування для інших держав-членів чи Союзу, Рада

може закликати Данію зробити сповіщення на підставі статті 3 чи

4. На цілі статті 3 від дати, коли Рада ухвалила таке рішення, роз-

починається додатковий двохмісячний строк.

Якщо до закінчення двохмісячного строку від рішення Ради Данія

не зробить сповіщення на підставі статті 3 або 4, чинний захід при-

пиняє бути обов’язковим та мати застосування до цієї держави,

хіба що Данія зробить сповіщення на підставі статті 4 до набрання

чинності зміненого заходу. Це правило вступає в силу від дати на-

брання чинності зміненого заходу чи після закінчення строку двох

місяців, залежно від того, який з цих строків є пізнішим.

На цілі цієї частини Раді, після докладного обговорення цього

питання, належить діяти кваліфікованою більшістю своїх членів,

що представляють держави-члени, які беруть чи брали участь в

ухваленні зміненого заходу. Кваліфіковану більшість членів Ради

належить визначати згідно з пунктом а) частини третьої статті 238

Договору про функціювання Європейського Союзу.

3. Рада, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії,

може також визначити, що Данії належить нести прямі фінансові

наслідки, що неодмінно та неминуче постають у разі припинення її

участі в чинному заході.

4. Ця стаття не повинна порушувати статтю 4.

Стаття 6

1. Сповіщення на підставі статті 4 належить подавати на розгляд

не пізніше шести місяців після остаточного ухвалення заходу, якщо

цей захід розвиває Шенґенське acquis.

У разі коли Данія не робить сповіщення згідно зі статтею 3 чи 4

щодо заходу, що розвиває Шенґенське acquis, держави-члени, для

Протокол 22384

яких є обов’язковим цей захід, та Данія розглянуть, які відповідні

заходи належить вжити.

2. Сповіщення на підставі статті 3 стосовно заходу, що розвиває

Шенґенське acquis, належить вважати невідкличним сповіщенням

на підставі статті 3 щодо будь-якої дальшої пропозиції чи ініціа-

тиви, що має на меті розвиток того заходу тією мірою, якою така

пропозиція чи захід розвивають Шенґенське acquis.

Стаття 7

Данію не зобов’язують правила, закладені на підставі статті 16

Договору про функціювання Європейського Союзу, що стосують-

ся обробляння особових даних, яке держави-члени здійснюють

в рамках діяльності, що підпадає під підрозділи 4 чи 5 розділу V

частини третьої того Договору, якщо Данію не зобов’язуватимуть

правила, що регулюють форми судової співпраці в кримінальних

справах чи поліційної співпраці, належить дотримуватись поло-

жень, закладених на підставі статті 16.

Стаття 8

Якщо у випадках, зазначених у цій частині, захід, що його ухвали-

ла Рада на підставі розділу V частини третьої Договору про функ-

ціювання Європейського Союзу, є обов’язковим для Данії, до неї

у зв’язку з цим заходом належить застосовувати відповідні поло-

ження Договорів.

Стаття 9

Жодні фінансові наслідки заходу, ухваленого на підставі розділу

V частини третьої Договору про функціювання Європейського

Союзу, не стосуються Данії, крім пов’язаних із заходом адміністра-

тивних видатків інституцій, хіба що Рада, діючи одностайно після

консультації з Європейським Парламентом, не вирішить інакше.

Протокол про зовнішні відносини держав-членів... 385

Протокол (№ 23)

про зовнішні відносини держав-членів щодо

перетину зовнішніх кордонів

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ВРАХОВУЮЧИ потребу держав-членів забезпечити ефективний

контроль на їхніх зовнішніх кордонах, коли це доцільно, у співпра-

ці з третіми країнами,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Положення про заходи щодо перетину зовнішніх кордонів, що

містяться в пункті b) частини другої статті 77 Договору про фун-

кціювання Європейського Союзу, не порушують компетенції де-

ржав-членів провадити перемовини чи укладати угоди з третіми

країнами тією мірою, якою вони шанують право Союзу та інші від-

повідні міжнародні угоди.

Протокол 24386

Протокол (№ 24)

про надавання притулку громадянам держав-

членів Європейського Союзу

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ОСКІЛЬКИ, згідно з частиною першою статті 6 Договору про

Європейський Союз, Союз визнає права, свободи та принципи,

закладені в Хартії засадничих прав,

ОСКІЛЬКИ, згідно з частиною третьою статті 6 Договору

про Європейський Союз, засадничі права, що їх ґарантовано

Європейською Конвенцією про захист прав людини та засадничих

свобод, складають частину права Союзу як загальні принципи,

ОСКІЛЬКИ Суд Європейського Союзу має юрисдикцію забезпе-

чувати, щоб Європейський Союз дотримувався права у тлумачен-

ні й застосовуванні частин першої і третьої статті 6 Договору про

Європейський Союз,

ОСКІЛЬКИ на підставі статті 49 Договору про Європейський

Союз будь-яка європейська держава, що звернулася з поданням

про набуття членства в Союзі, повинна шанувати принципи, ок-

реслені у статті 2 Договору про Європейський Союз,

ЗВАЖАЮЧИ, що стаття 7 Договору про Європейський Союз за-

проваджує механізм зупинення деяких прав у разі, якщо держава-

член суттєво й тривало порушує ці принципи,

ПАМ’ЯТАЮЧИ, що кожен громадянин держави-члена, як гро-

мадянин Союзу, користується особливим статусом і захистом, що

його мають ґарантувати держави-члени згідно з положеннями час-

тини ІІ Договору про функціювання Європейського Союзу,

ЗВАЖАЮЧИ, що Договори створюють простір без внутрішніх

кордонів і надають кожному громадянинові Союзу право вільно

переміщатися й перебувати в межах території держав-членів,

ПРАГНУЧИ запобігти використанню інституту притулку на цілі,

інші ніж ті, на які його призначено,

ОСКІЛЬКИ цей Протокол поважає мету та завдання Женевської

конвенції від 28 липня 1951 року про правовий статус біженців,

Протокол про надавання притулку громадянам держав-членів ЄС 387

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Єдина стаття

Зважаючи на рівень захисту засадничих прав і свобод у державах-

членах Європейського Союзу, держави-члени належить вважати

одна щодо одної безпечними країнами походження в усіх право-

вих і практичних аспектах, дотичних питань притулку. Відповідно,

держава-член може взяти до розгляду чи оголосити прийнятним

до розгляду будь-яке прохання громадянина іншої держави-члена

про надання притулку лише у таких випадках:

а) якщо після набрання чинності Амстердамського договору де-

ржава-член, громадянин якої подав прохання про надання при-

тулку, посилаючись на статтю 15 Конвенції про захист прав лю-

дини та засадничих свобод, вживає на своїй території заходів,

що відступають від зобов’язань цієї держави за Конвенцією;

b) якщо почато процедуру, зазначену в частині першій статті 7

Договору про Європейський Союз, щодо держави-члена, гро-

мадянин якої подав прохання про надання притулку, доти, доки

Рада, чи у відповідних випадках – Європейська Рада, ухвалить

рішення щодо цього;

с) якщо Рада ухвалила рішення згідно з частиною першою статті

7 Договору про Європейський Союз щодо держави-члена, гро-

мадянин якої подав прохання про надання притулку, чи якщо

Європейська Рада ухвалила рішення згідно з частиною другою

статті 7 цього Договору щодо такої держави-члена;

d) якщо держава-член в односторонньому порядку ухвалить таке

рішення щодо прохання громадянина іншої держави-члена; у

такому разі належить негайно повідомити про це Раду; розгля-

даючи прохання належить виходити з того, що прохання є оче-

видно безпідставним, не впливаючи у будь-який спосіб, хоч би

якою була справа, на повноваження держави-члена ухвалюва-

ти рішення.

Протокол 25388

Протокол (№ 25)

про виконання спільної компетенції

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі положення:

Єдина стаття

Із посиланням на частину другу статті 2 Договору про функціюван-

ня Європейського Союзу щодо спільної компетенції, якщо Союз

провадить діяльність у певній сфері, обсяг здійснювання цієї ком-

петенції охоплює винятково ті складові, які регулює акт Союзу, і,

отже, не охоплює всю сферу.

Протокол про послуги, що забезпечують загальні потреби 389

Протокол (№ 26)

про послуги, що забезпечують загальні потреби

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

БАЖАЮЧИ підкреслити важливість послуг, що забезпечують за-

гальні потреби,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціювання Європейського Союзу належить до-

дати такі пояснювальні положення:

Стаття 1

Спільні вартості Союзу щодо послуг, які забезпечують загальні

економічні потреби в розумінні статті 14 Договору про функцію-

вання Європейського Союзу охоплюють зокрема:

– засадничу роль та широкі повноваження національних, ре-

гіональних та місцевих органів влади у надаванні, уповнова-

женні третіх осіб надавати та організації послуг, що забезпе-

чують загальні економічні потреби, якнайближче до потреб

користувача,

– різнорідність послуг, що забезпечують загальні економічні пот-

реби, та відмінність у потребах та перевагах користувачів, що

можуть поставати внаслідок різного географічного, соціального

чи культурного становища,

– високий рівень якості, безпеки та доступності, однакове став-

лення та пропагування загального доступу і прав користувачів.

Стаття 2

Положення Договорів жодним чином не порушують компетенції

держав-членів надавати, уповноважувати третіх осіб надавати та

організувати послуги неекономічного характеру, що забезпечують

загальні потреби.

Протокол 27390

Протокол (№ 27)

про внутрішній ринок та конкуренцію

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ЗВАЖАЮЧИ, що внутрішній ринок, зазначений у статті 3

Договору про Європейський Союз, охоплює систему, що забезпе-

чує неспотворену конкуренцію,

ПОГОДИЛИСЯ, що:

З цією метою Союз, у разі потреби, вживає заходів на підставі по-

ложень Договорів, зокрема статті 352 Договору про функціюван-

ня Європейського Союзу.

Цей Протокол належить додати до Договору про Європейський

Союз та Договору про функціювання Європейського Союзу.