Діденко В.М. Менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 2. Прийняття управлінських рішень

Класифікація управлінських рішень

планові

організаційні

контролюючі

прогнозні

регулюючі

облікові

аналітичні

економічні

організаційні

технологічні

технічні

екологічні

інші

на рівні великих систем

на рівні підсистем

на елементарному рівні

одноосібні

колегіальні

колективні

поточні

тактичні

стратегічні

ситуаційні

за розпорядженням

програмні

ініціативні

епізодичні

періодичні

графічні

математичні

евристичні

жорсткі

орієнтуючі

гнучкі

нормативні

рекомендуючі

за

функціональним

змістом

за характером

задач, завдань

за рівнями

ієрархії

за характером

організації розробки

за характером

цілей

за причинами

виникнення

за вихідними

методами обробки

за організаційним

оформленням

Управлінські рішення

Діденко В.М. Менеджмент

Ознаки управлінських рішень

Ознаки

За рівнем прийняття

 на вищому рівні управління

 на середньому рівні

управління

 на нижчом

рівні

правління

За способом прийняття

 одноособові

 колегіальні

 колективні

За функціональним

змістом

 контрольні

 активізуючі

 координаційні

 організаційні

 планові

За тривалістю дії

 перспективні

 поточні

За способом обґрунтування

 інтуїтивні

 які базуються на судженнях,

міркуваннях, висновках

 раціональні

За сферами діяння

 технологічні

 технічні

 організаційні

 соціальні

 економічні

За сферою охоплення

 загальні

 часткові

За характером

розв’ язання задач

 організаційно-

запрограмовані

 організаційно-

незапрограмовані

 компромісні

За причинами

виникнення

 ситуаційні

 директивні

 програмні

 ініціативні

 сезонні

Тема 2. Прийняття управлінських рішень

Класифікація рішень в управлінні

Ознаки класифікації Види рішень

Сфера життя суспільства Політичні, економічні, соціальні, військові та ін.

Об’єкт управління

Управління народним господарством, галуззю

народного господарства, галуззю промисловості,

виробничим об’єднанням, підприємством, цехом,

бригадою, робочим місцем

Суб’єкт управління Рішення урядових органів, господарських керівників

Сфера дії рішення

Виробничо-економічні, організаційні, технічні,

технологічні, екологічні та ін.

Характер рішення

Оперативно-розпорядчі, нормативно-організаційні,

перспективно-принципові

У плані загальних функцій

управління

Планові, організаційні, контрольні, координуючі,

регулюючі, активізуючі

Виходячи з конкретних

функцій управління

За загальним (лінійним) керівництвом. По роботі з

кадрами і побуту, організації праці і планування,

підготовці виробництва, зовнішніх зв’язках

Засіб дії Прямі, непрямі

Напрямок дії

На зовнішні організації (зовнішнє середовище), на

внутрішню систему

Рівень прийняття

На первинних ланках, у середніх ланках, у вищих

ланках

Глибина дії Одного рівня, багатьох рівнів

Ступінь новизни проблеми,

що вирішується, і

отримуваного результату

Традиційні, оригінальні

Етапи вирішення проблеми Програмні, сезонні, ситуаційні, періодичні

Вихідний момент

За розпорядженням зверху, за піклуванням знизу, під

дією збоку

За ступенем жорсткості Конкретно жорсткі, нормативні, орієнтуючі, гнучкі

Кількість питань, які охоплює

рішення

Загальні (глобальні), часткові (локальні)

Кількість взаємозв’язків, що

враховуються

Прості (елементарні), складні (комплексні)

Період дії

Короткострокові, середньострокові, перспективні

(довгострокові)

Характер цілі Оперативні, тактичні, стратегічні

Кількість цілей, що

переслідуються

Одноцільові, багатоцільові

Можливість програмування

процесу рішення

Формалізовані, неформалізовані

Наявність попереднього

досвіду

Апріорні, апостеріорні

Повнота апріорної інформації

Рішення в умовах визначеності, вірогідної

визначеності, невизначеності

Засіб фіксації

Усні, письмові, графічні, на електронних носіях

інформації

Діденко В.М. Менеджмент

Класифікація рішень в управлінні виробництвом доз*

воляєкерівникам більш глибоко зрозуміти зміст своєї пра*

ці,раціонально розподіляти час на виконання різних видів

роботи.

Вимоги до управлінських рішень:

Для того, щоб управлінське рішення досягаю своєї мети, воно має

відповідати ряду вимог:

1. Наукова обґрунтованість: передбачає розробку рішень з урахуван*

ням об’єктивних закономірностей розвитку об’єкта управління, які зна*

ходять своє відображення у технічних, економічних, організаційних та

інших аспектах діяльності об’єкта управління.

2. Цілеспрямованість: зумовлена самим змістом управління і передба*

чає, що кожне управлінське рішення повинне мати мету, чітко пов’язану

з стратегічними планами розвитку об’єкта управління.

3. Кількісна і якісна визначеність: встановлення конкретних, вира*

жених у кількісних показниках, результатів реалізації розроблюваного

рішення. Результати, які не мають кількісного вимірювання, мають бути

охарактеризовані якісно.

4. Правомірність: управлінське рішення повинно витікати з правових

норм, не порушувати їх, виходити з компетенції структурного підрозділу,

посадової особи.

5. Оптимальність: вибір такого варіанту рішення, який би відповідав

економічному критерію ефективності господарської діяльності.

6. Своєчасність: рішення повинні прийматись у момент виникнення

проблеми, порушень, відхилень при господарюванні; повинні бути

дотримані строки підготовки, доведення до виконавців, організований дійо*

вий контроль.

7. Комплексність: діяльність фірм, підприємств, організацій перед*

бачає наявність взаємопов’язаної сукупності елементів, що охоплює

техніку, технологію, організацію господарських процесів, праці, матері*

альні, грошові та інші ресурси, а також результати господарювання. Дана

вимога передбачає врахування всіх найважливіших взаємозв’язків та взає*

мозалежностей діяльності фірми, підприємства (зовнішніх, внутрішніх).

8. Гнучкість: будь*яке всебічно обґрунтоване рішення з управління

певною системою, особливо коли воно розраховане на відносно довгост*

роковий період, може потребувати корективів, а інколи і прийняття ново

го рішення. Формулювання кожного рішення повинне передбачати місце

Тема 2. Прийняття управлінських рішень

для прояву творчої активності виконавців, раціональної ініціативи для

пошуку більш ефективних шляхів досягнення поставлених цілей.

9. Повнота оформлення: форма викладу рішення повинна виключати

непорозуміння, двоїстість у розумінні завдань. Рішення повинно бути

чітким і лаконічним. Разом з конкретними діями завданнями слід вказу*

вати конкретні способи та засоби виконання дій, необхідні ресурси, стро*

ки виконання, склад виконавців, форми контролю, обліку проміжних

дій,взаємодію виконавців і т.ін.

10. Керуюча функція: рішення розробляють, виходячи з стратегії

управління, довгострокової перспективи, ставиться у зв’язку з страте*

гією конкретне завдання, конкретні строки і виконавці, вказується сис*

тема взаємодій, що скеровує і діяльність, і поведінку служб, керівників,

окремих виконавців.

11. Координуюча функція (узгодження): рішення визначає місце кож*

ної ланки, кожного керівника, кожного виконавця, погоджує та взаємно

пов’язує їхні дії, необхідні ресурси у часі і просторі.

12. Мобілізуюча (стимулююча) функція: рішення повинне забезпе*

чувати найбільш повну активізацію окремих виконавців, колективів,

служб для досягнення сформульованих у рішенні цілей.

Діденко В.М. Менеджмент

Процес прийняття рішень

Етап І . Визначення необхідності рішення

 Сприйняття і визнання проблеми

 Інтерпретація і формування проблеми

 Визначення критеріїв успішного вирішення

Етап ІІ. Вироблення рішення

 Розроблення альтернатив

 Оцінка альтернатив

 Вибір альтернатив

Етап ІІІ. Виконання рішення

 Організація виконання рішення

 Аналіз і контроль виконання рішення

 Зворотний зв’ язок і коригування

Тема 2. Прийняття управлінських рішень

Прийняття і реалізація рішень

Блок прийняття

рішень

Аналіз

результатів

Блок реалізації

рішень

Коригуючий

мотив

Висновки і

пропозиції

Блок

експертизи

Діденко В.М. Менеджмент

Процес прийняття і реалізації рішень

Методи аналізу і вирішення, %

Характер проблеми

Інструкції

керівництва

Економіко-

математичні

методи

Системний

аналіз

Експертні

оцінки

Стандартна 77,7 ± 1,6 12,0 ± 1,6 7,1 ± 0,5 3,2 ± 0,3

Добре структурована 48,9 ± 5,5 26,1 ± 4,8 17,4 ± 5,8 7,6 ± 1,4

Недостатньо

структурована

12,6 ± 2,8 17,1 ± 3,4 34,4 ± 4,2 35,9 ± 2,9

Неструктурована 3,5 ± 0,3 10,8 ± 4,2 13,9 ± 1,8 71,8 ± 5,1

Методи аналізу і вирішення, %

Характер проблеми

Одноособовий Колективний По узгодженню

Стандартна 69,6 ± 6,6 11,0 ± 1,2 19,4 ± 6,1

Добре структурована 55,6 ± 5,1 23,6 ± 1,8 20,8 ± 4,0

Недостатньо

структурована

28,6 ± 3,7 36,6 ± 4,4 36,6 ± 4,0

Неструктурована 17,1 ± 5,5 23,4 ± 2,9 59,5 ± 5,9

Методи аналізу і вирішення, %

Характер проблеми

Економічні

Організаційно-

розпорядні

Соціально-

психологічні

Стандартна 28,7 ± 5,5 63,0 ± 5,5 8,3 ± 1,0

Добре структурована 28,4 ± 3,7 53,9 ± 4,8 17,7 ± 4,4

Недостатньо

структурована

36,7 ± 3,7 25,5 ± 3,7 37,8 ± 2,9

Неструктурована 26,4 ± 3,5 13,8 ± 3,6 59,8 ± 4,0

Реалізація рішень і їх

оцінка

Аналіз мети

Аналіз ситуації

Аналіз і постановка проблеми

Тема 2. Прийняття управлінських рішень

Два рівні прийняття рішення в організації

Проблеми в

організації

• Наявність

індивідуального рівня

• Важливий процес

прийняття рішення як

такого

• Класифікація рішень

• Має справу з помилками

в рішеннях

• Рішення приймається

індивідуальним стилем

• Створення і вибір

альтернатив

• Взяття ризику на себе

Рішення на рівні

індивіда

• Створення відповідного

середовища

• Важливо прийняти

рішення до певного

моменту

• Залучення всіх рівнів

управління

• Має справу з

невизначеністю

• Рішення має груповий

характер. Управління

груповим процесом

• Управління творчістю

• Виконання рішення

Рішення на рівні

організації

Діденко В.М. Менеджмент

Зміст етапів раціональної технології прийняття рішень

Етап Зміст етапу

Діагноз проблеми

⇒ Виявлення і опис проблемної ситуації, усвідомлення і

вираження в будь-якій формі протиріччя між характером

дії зовнішнього або внутрішнього середовищ, що

змінилися, на організацію і можливості організації

забезпечити досягнення в цих умовах своєї мети

⇒ Постановка мети рішення проблемної ситуації

(визначення бажаного кінцевого результату рішення

проблемної ситуації)

⇒ Ідентифікація критеріїв прийняття рішення (визначення

ознак, на основі яких буде проводитися оцінка рішення

проблемної ситуації, упорядкування за ступенями

(рівнем важливості)

Накопичення інформації про

проблему

⇒ Збір і обробка різних даних, які мають відношення до

проблемної ситуації, що розглядається

Вироблення альтернативних

варіантів

⇒ Розроблення, опис і складання переліку всіх можливих

варіантів дій, які забезпечують рішення проблемної

ситуації

Оцінка альтернативних

варіантів

⇒ Перевірка кожної альтернативи на її реальність та

відповідність можливостям організації, визначення

послідовності реалізації

Прийняття рішення

⇒ Співставлення альтернатив і вибір кращої альтернативи

на основі критеріїв, ідентифікованих на першому етапі