Бегняк В.І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри

Подождите немного. Документ загружается.

де N

- норма витрат матеріалу на спроектовану (нову)

модель, дм

;

- норма витрат матеріалу на типову модель, дм

12.2. Трудомісткість виробів та чинники,

які впливають на неї

Незважаючи на те, що взуттєве виробництво є матеріало-

містким, трудові витрати також мають велике значення для

зниження собівартості продукції. Зниження трудових витрат

підвищує продуктивність праці. Продуктивність праці збільшується

за рахунок зміни конструкції виробів, технології виробництва,

механізації та автоматизації виробничих процесів.

Трудові витрати при виробництві взуття великою мірою

залежать від методу кріплення деталей низу та конструкції

заготовки.

За даними ЦНІШП витрати часу на складання взуття на

заготівельному та складальному потоках залежно від різних

показників можуть бути приблизно однаковими, або дуже

відрізнятись. Наприклад, при клейовому методі кріплення деталей

низу з пористої гуми вони складають 27,6 в заготівельному і

26,2 людино-години на 100 пар у складальному цехах. Аналогічно,

тільки при застосуванні шкіряної підошви, яка обробляється в

прикріпленому вигляді, витрати часу складають відповідно 28,2 та

32,9 людино-години. Найбільшими є витрати часу в складальному

цеху при виробництві взуття рантового методу кріплення на

шкіряній підошві: 24,3 та 54,1 людино-години.

Найбільш трудомістким є рантовий метод кріплення

підошов. Якщо витрати часу на виготовлення пари взуття цим

методом прийняти за одиницю, то строчильно-литтєвий складає

всього 0,4 і менше.

Хоча метод кріплення має переважаючий вплив на

трудомісткість, при конструюванні взуття не меншу увагу потрібно

звертати і на трудомісткість складання заготовки. Так, наприклад,

при зменшенні кількості деталей комплекту збільшується

продуктивність праці закрійного та заготівельного цехів.

Дослідження, проведені Ключниковою В.М., показали, що

витрати машинного часу на строчіння, спускання країв і їх

загинання залежать від довжини та кривизни контурів, що

251

обробляються. Час на паузи-перехвати, які виникають при зміні

напрямку строчки, залежить від кута перетину строчок.

Розглянемо на прикладі процес виконання строчки на

швейній машині.

На початку виконання строчки швейній машині потрібен

деякий час на розгін від нуля до максимальної швидкості подачі

виробу під виконавчий орган машини v

, величина якої залежить

від частоти обертання головного вала машини, кроку строчки тощо.

У кінці строчки, перед зупинкою машини, швидкість подачі

поступово знижується знову до нуля. Виходячи з припущення про

прямолінійність зміни швидкості на початку та вкінці строчки і

постійної максимальної швидкості на решті її відрізку, можна

побудувати діаграму трьох періодів роботи швейної машини для

прямолінійних строчок (рис. 12.1).

Рис. 12.1 - Діаграма зміни швидкості подачі

виробу в швейній машині

Час виконання всієї строчки дорівнює:

Т=Т

+Т

РЗ

, (12.1)

де Т

- час виконання строчки з максимальною швидкістю, с;

РЗ

- час на розгін та зупинку машини, с

Якби не було періодів розгону та зупинки машини, строчки

виконувались би з постійною максимальною швидкістю v

Наявність Т

РЗ

призводить до зниження v

до v

(середня швидкість

виконання строчки), яке тим більше, чим коротша строчка. При

довжині строчки більше 30 см вплив Т

РЗ

незначний і середня

252

за один прийом від моменту включення машини до повної її

зупинки. Заміряють довжину відрізків, радіуси кривизни з до-

помогою шаблона МТІЛП (рис. 12.2, б), розраховують коефіцієнти

трудомісткості для кожного елементарного відрізка, а потім

сумарний час на складання заготовки.

Рис. 12.2 - Виділення елементарних

ділянок (а) і шаблон МТІЛП (б)

Аналогічні залежності існують між витратами машинного

часу, довжиною та радіусом кривизни контурів при спусканні країв

та їх загинанні.

Розрахунки здійснюють як вручну, так і на ЕОМ. Для ЕОМ

задають необхідну інформацію, а саме: види обробки, довжини і

кількість ділянок, кількість радіусів кривизни на даній ділянці і їх

значення, максимальну швидкість виконання операції, тип устат-

кування та інші, необхідні для цього дані.

Одержані дані після розрахунків не свідчать про повні

витрати часу на складання заготовки, а лише дають змогу оцінити

витрати машинного часу на виконання основних операцій обробки

та зшивання контурів деталей.

256

Контрольні запитання

1. Що таке матеріаломісткість і трудомісткість моделі

взуття?

2. Які чинники впливають на матеріаломісткість взуття?

3. Як визначається економічність моделі?

4. Які чинники впливають на трудомісткість взуття?

5. Як конструктор-модельєр може вплинути на зниження

матеріаломісткості і трудомісткості взуття?

6. Які вихідні дані необхідні для розрахунку трудомісткості

взуття?

Література

1. Конструирование изделий из кожи: Учебник для вузов /

Ю.П. Зыбин, В.М. Ключникова, Т.С. Кочеткова, В.А. Фукин. - М.:

Легкая и пищевая пром-сть, 1982. -С. 139-147.

2. Макарова B.C. Моделирование и конструирование

обуви и колодок. - М.: Легпромбытиздат, 1987. - С. 64-73.

3. Ключникова В.М. и др. Практикум по конструированию

изделий из кожи. - М.: Легпромбытиздат, 1985.

257