Бегняк В.І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри
Подождите немного. Документ загружается.
Підошва з язичком будується до п'яткової частини
аналогічно. Для побудови п'яткової частини - язичка проводять вісь
симетрії п'яткової частини устілки (а'ж), для чого ширину
п'яткового контуру устілки ділять пополам. Цю величину
відкладають з зовнішнього боку устілки по лінії пучків (можливий
інший варіант). Одержані точки сполучають. На п'ятковий контур
накладають каблук так, щоб співпали контури каблука і устілки,
відмічають лінію фронту каблука. Контур підошви продовжують за
лінію фронту на 3 мм (щоб не утворювалась щілина між каблуком і
підошвою). Форма язичка може бути різною (рис. 8.4). Якщо в
каблуці є відповідне заглиблення, то форма язичка повинна йому
відповідати. В іншому випадку язичок проводять симетрично осі
симетрії п'яткової частини довільної форми і розмірів. Така
конструкція підошви використовується у взутті на середньому і
високому каблуках, які мають форму стовпчика.
Рис. 8.4 - Побудова плоскої підошви з язичком (під каблук)
При побудові підошви з язичком, що прикріплюється до
фронтальної поверхні каблука (з крокулем), знімають розгортку
фронтальної поверхні каблука, накладають її на лінію фронту
каблука симетрично осі а'ж, і обводять. До цього контуру дають
припуск з боків 3,0 мм, в нижній частині припуск не передбачається.
При проектуванні підошов для взуття на клиноподібному
каблуці (рис. 8.5, в), основою служить контур сліду затягнутого
взуття в носково-пучковій частині і розгортка ходової поверхні
каблука. Передній край розгортки каблука суміщають з лінією його
фронту КК і до окресленого контуру додають необхідні припуски
на товщину обтяжки каблука (якщо вона є), виступаючий край
(0,5 мм) і обробку.
Рис. 8.5 - Побудова плоскої підошви з язичком на каблук:
а - високий; б - середній; в - клиновидний
Проектування підложок. Підложка проектується точно по
контуру підошви для низького каблука по всьому сліду, або може
бути на 1-2 мм коротшою і вужчою від контуру підошви.
192
Проектування підметок. Підметка (1) проектується також по
контуру підошви, на яку нанесено лінію пучків (рис. 8.6). Прямий
край підметки проводять паралельно лінії пучків на відстані 30-40 мм.
По всьому контуру дається припуск 1 мм, а при переході до прямого
зрізу - 2-3 мм.
Проектування набійок, фліків, кранців. Основою для
побудови набійок є ходова поверхня каблука. Набійку (2) будують
симетрично, щоб її можна було прибити на обидві півпари (рис. 8.6).
Рис. 8.6 - Побудова підметки і набійки
Набійка на середній та високий каблук будується з
врахуванням товщини обтяжки і язичка підошви в крокульній
частині.
Фліки для низького каблука будують по контуру набійки з
припуском 0,5-1,0 мм по всьому контуру. Фліки можуть складатись з
2-3-х частин, за виключенням останнього, до якого прикріплюється
набійка.
Фліки для середнього каблука будують так. На аркуші
паперу обводять контур верхньої частини каблука, яка
безпосередньо прилягає до сліду затягнутого взуття. Всередині
цього контуру обводять контур набійкової частини каблука.
Прямими лініями з'єднують ідентичні точки. Ці лінії ділять на число
фліків (залежно від їх товщини і висоти каблука). З'єднуючи ці
точки, одержують контури всіх фліків.
Кранець для низького набірного каблука будують по
контуру набійки, а для середнього та високого каблуків - по
контуру фліка, який прилягає до підошви або сліду взуття.
Внутрішній контур кранця проводять паралельно зовнішньому
контуру з врахуванням ширини. Ширина кранця в чоловічому
взутті - 18-20 мм; жіночому і шкільному - 17-19 мм; дошкільному -
193
16-18 мм; дитячому - 15-18 мм. Кранці можуть бути складеними з
2-3 частин. При цьому дають припуск на накладення 8-Ю мм.
Проектування геленка та простилки. Геленок та простилка
заповнюють простір, утворений затягувальною кромкою або губою
рантової устілки. Тому цей контур і є основою для побудови цих
деталей. Передня лінія геленка не доходить до лінії пучків на 8-Ю мм, а
простилки перекриває цю лінію теж на 8-10 мм (рис. 8.7). Між
Рис. 8.7 - Побудова простилки і теленка
контуром затягувальної кромки і контуром геленка чи простилки
повинен бути простір 1,5-2,0 мм. У багатьох випадках, коли
застосовується вузол устілки, простилка будується суцільною за тим
самим принципом.
8.2. Проектування формованих деталей низу
При проектуванні формованих деталей доводиться
враховувати не лише вимоги, що пред'являються до них взуттєвим
виробництвом, але і вимоги суміжних з ним виробництв (наприклад,
виробництва гумових чи полімерних виробів). Справа в тому, що
для одержання формованих деталей у більшості випадків
застосовують стальні (чи з інших матеріалів) прес-форми,
конструкції яких залежать від конструкції підошви.
Якщо конструктор, будуючи креслення шаблона підошви, що
вирубується різаком, може при необхідності швидко і без особливих
витрат внести в нього ті чи інші зміни, то внесення змін в металеві прес-
форми пов'язане з великими витратами як матеріалу, так і праці. Тому
проекти прес-форм, пристроїв та інструментів для формування деталей
повинні бути строго обґрунтовані і розраховані.
Формовані підошви виготовляють з гумових сумішей,
термоеластопластів, полівінілхлориду (ПВХ) і поліуретанів.
194
Підошви поділяються на монолітні з каблуком; напівмонолітні без
каблука; профільовані, що мають різну товщину на різних ділянках,
і плоскі, що мають однакову товщину по всій площині. Підошви
можуть мати рисунок (рифлення) на ходовій поверхні, зрізі, каблуці
і постилку.
Товщина формованих підошов залежить від матеріалу, з
якого вони виготовляються, призначення взуття, статево-вікової
групи і методу кріплення.
При проектуванні формованих підошов розробляють такі
креслення: внутрішній контур підошви; неходового боку підошви;
ходового боку підошви; поздовжнього і поперечних перерізів і
розрізів.
Проектування внутрішнього контуру підошви. Основою для
побудови внутрішнього контуру формованої підошви є розгортка
сліду колодки. Але необхідно знати, що на внутрішньому боці є
ділянка точного спряження зі слідом затягнутого взуття, яку
визначають поздовжніми і поперечними перерізами. Тому важливим
є встановлення розмірів і проектування контуру спряження підошви
зі слідом затягнутого взуття. Для забезпечення необхідної точності
на розгортці сліду проводять лінії, перпендикулярні її осі (1).
Кількість цих ліній залежить від статево-вікової групи і постійна для
неї: для чоловічої - ЗО; жіночої - 25; дівочої, хлопчачої, шкільної - 20;
дошкільної - 15 (рис. 8.8, а). На практиці ці точки наносять на вісь
на відстані 10 мм. Крім цього, на сліді проводять вісь симетрії
п'яткової частини (2).
Рис. 8.8 - Схема побудови внутрішнього контуру підошви: 1 - вісь сліду
колодки; 2 — вісь симетрії п'яткової частини; 3 — контур розгортки сліду
колодки; 4 — внутрішній контур підошви
195
простилки з визначенням лінії фронту каблука і заглиблень
(порожнин) у ньому. Оформлення декоративного ранта, його
рисунок і розміри можуть бути різними, але, як правило, перехід
ранта в поличку шириною 0,5-1,0 мм починається на відстані 20-40 мм
від лінії пучків.
Рис. 8.9 - Побудова креслення підошви з неходового боку: а - з рантом і
наскрізною постилкою у вигляді решіток; б - без ранта, з постилкою у
вигляді паралельних ліній в носково-пучковій і геленковій частинах
Зубчики рекомендується розміщувати на відстані 0,7-1,5 мм
від внутрішнього контуру підошви. Ширина ранта на різних
ділянках підошви може коливатись від 1,0 до 7,5 мм.
Простилка може бути спроектована у вигляді решітки з
перегородками, розташованими під кутом 45° до осі устілки з розміром
вічок, 10x10 мм (рис.8.9, а), а також у вигляді прямих смужок,
паралельних лінії пучків (рис. 8.9, б), з переходом у геленковій
частині в смужки, паралельні осі каблука. Крок смужок від 8 до
12 мм, товщина стінок смужки - 2,5-4,0 мм. Смужки мають нахил до
основи (рис. 8.10, а). Висота смужок коливається від 1,5 до 3,5 мм
залежно від ділянки підошви і глибини виїмки, утвореної затя-
197
гувальною кромкою. Краї смужки плавно округлюють (рис. 8.10, б).
Постилку викреслюють так, щоб відстань від смужок до
внутрішнього контуру підошви становила 17-20 мм.
Рис. 8.10 - Види перерізів простилки:
а - поперечний; б - поздовжній
Довжина низького каблука повинна становити 0,25 Д
ст
.
Профіль верхньої поверхні каблука визначається профілем сліду
п'яткової частини сліду затягнутого взуття. Лінію фронту каблука
проводять перпендикулярно осі каблука. Відстань від лінії фронту
каблука до порожнин вічок, які передбачають для зменшення маси
підошви, становить 7 мм. Товщина перегородок між вічками - від
З до 4 мм з нахилом до основи 3-5°. Товщина каблука від ходової
поверхні до основи вічка не менша 6 мм і залежить від статево-
вікової групи і матеріалу підошви. Відстань від внутрішнього
контуру підошви до лінії порожнин вічок становить 14-17 мм.
Проектування ходового боку підошви. На ходовому боці
підошви зображують рисунок (рис. 8.11), визначають положення
каблука, відмічають місця для реквізитів (розмір, повнота). Рисунок
на підошві розробляють з врахуванням технологічних, експлуа-
таційних і естетичних вимог.
Рис. 8.11 - Побудова креслення підошви з ходового боку
198
Рис. 8.12 - Поздовжній переріз підошви (по осі сліду А-А)
Проектування розрізів і перерізів підошви. Поздовжні
перерізи формованих підошов залежно від матеріалу і висоти
каблука можуть проектуватися у вигляді прямої лінії (рис. 8.12) або
профільними по формі сліду колодки (рис. 8.13, в). Перший варіант
Рис. 8.13 - Креслення формованої підошви з поліуретану: а - зовнішній
вигляд; б - вид з ходового боку; в - поздовжній переріз (А-А);
г - переріз носкової частини; д - переріз Б-Б в п'ятковій частині
199
використовують для підошов малої жорсткості (наприклад з ПВХ),
а другий - для підошов з поліуретану.
На кресленні вказують товщину підошви на різних ділянках,
розміри порожнин вічок тощо.
Поперечні перерізи формованих підошов проектують згідно
з поперечними перерізами сліду колодки (рис. 8.14). Як правило,
роблять креслення у трьох перерізах: в пучках; в геленковій і
п'ятковій частинах.
Рис. 8.14 - Схеми поперечних перерізів формованих підошов,
представлених на рис. 8.9
Щоб попередити виникнення дефектів при формуванні
підошов, необхідно передбачити плавні переходи і заокруглення,
особливо в підошвах з поліуретану, оскільки гострокутні
викликають концентрацію напружень. Товщина поліуретанових
підошов повинна бути не меншою 4 мм. У поліуретанових підошвах
не слід робити поперечні канавки, оскільки це може призвести до
злому підошви.
200