Бегняк В.І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри
Подождите немного. Документ загружается.
як одної деталі. При цьому вихідними розмірами є довжина, ширина
та висота виробу, вказані на ескізі (рис. 10.11, а).
При побудові полотна суцільнокроєної сумки позначають
лінії згину, умовно поділяючи полотно сумки на стінки, дно та
клинчики (рис. 10.11, б).
Конструювання суцільнокроєних сумок залежить від
силуету виробу (прямокутний, трапецієподібний) і особливостей
бокової частини дна. При побудові базового креслення полотна
суцільнокроєної сумки, яка має прямокутний силует і бокову
частину дна у вигляді прямої лінії, проводять осі симетрії, від яких
відкладають відповідні розміри, одержуючи контури деталей.
Рис. 10.11 - Побудова сумки, корпус якої складається з суцільного полотна:
а - робочі проекції; б - креслення полотна
Побудова деталей сумок, які закриваються на рамковий
замок. Рамковий замок значною мірою визначає процес моделю-
вання сумок.
Основні розміри рамкових замків усіх конструкцій визна-
чають розміри верхньої частини деталей сумки, яка заправляється в
замок, і впливають на розрахунок і порядок проектування при-
пусків.
Основними параметрами рамкового замка, необхідними для
проектування верхньої частини деталей сумок (рис. 10.12), є:
довжина замка Д
3
- відстань між зовнішніми боковими гранями
рамки; висота замка В
3
- відстань від зовнішньої грані горизон-
тальної частини рамки до центра шарніра; радіус кривизни R
221
внутрішньої грані замка; ширина замка Ш
3
- відстань між
зовнішніми гранями рамок; ширина рамки замка Ш
р
, що дорівнює
половині ширини замка; висота профілю рамки Η - відстань між
зовнішньою та внутрішньою гранями рамки; товщина матеріалу λ, з
якого виготовлено рамковий замок; глибина пазу δ, який
заповнюється матеріалом; ширина пазу є рамки замка.
Рис. 10.12 - Параметри рамкових замків:
а - закритого; б - відкритого
Крім цього потрібно мати ще деякі дані про особливості
конструкції сумки.
Сумки, які закриваються на рамковий замок, можуть бути з
нижньою, боковою та верхньою заправкою матеріалу.
Побудова сумок з нижньою заправкою матеріалу. При
моделюванні стінки перш за все необхідно встановити довжину NN
}
верхньої її частини, яка входить в замок, для чого: будують контур
222
замка за його основними розмірами; встановлюють радіус кривизни
внутрішньої грані замка; намічають силует стінки, визначаючи кут її
нахилу; визначають інші параметри, а саме довжину верхньої
частини стінки, висоту, яка буде заправлятись в паз замка
(рис. 10.13).
Рис. 10.13 - Визначення довжини верхньої частини сумки по рамковому
замку з нижньою заправкою матеріалу
Побудувавши верхню частину стінки, далі будують
креслення деталей аналогічно попереднім з врахуванням її форми і
розмірів. Після цього додають припуски на технологічну обробку
(рис. 10.14). Заштрихована частина стінки заправляється в замок.
Рис. 10.14 - Стінка сумки
Побудова сумок з верхньою заправкою матеріалу. В сумках
даної конструкції матеріал верху та підкладки заправляють в паз,
розташований у верхній частині замка (рис. 10.15).
При побудові деталей стінки і ботана або клинчика загальна
довжина верхньої частини вказаних деталей повинна дорівнювати
223
загальній довжині рамки замка, яка розраховується по верхній
грані, а припуск на замок - висоті рамки замка.
Деталі стінки будують за загальною методикою, добавляючи
зверху припуск для заправки матеріалу в замок. Довжина верхньої
частини стінки дорівнює прямолінійній ділянці замка. Клинчик
будують аналогічно попередньому з припуском на заправку матеріалу
в паз замка. По закінченню побудови основних контурів дають
припуски на технологічну обробку.
Рис. 10.15 - Сумка на рамковому замку з верхньою заправкою матеріалу:
а - розташування паза в замку; б - загальний вигляд сумки
Побудова сумки з боковою заправкою матеріалу. Побудова
деталей таких сумок аналогічна побудові деталей сумок на
рамкових замках з верхньою заправкою матеріалу. Різниця полягає
в тому, що довжина стінки і клинчика розраховується не по верхній
грані рамки замка (рис. 10.16), а по її середній лінії (на рисунку
показана штрих-пунктиром).
Побудова деталей сумок, які закриваються на клопам. Клапан з
сумкою складає єдину конструкцію, обумовлену взаємозв'язаними
розмірами та технологією виготовлення.
224
Рис. 10.16- Замок з боковою заправкою матеріалу
Клапан може бути викроєний окремою деталлю або з деталями
корпусу (рис. 10.17). Клапан, викроєний окремою деталлю, можна
прикріплювати до задньої стінки. Передня частина клапанів може бути
прямокутною, овальною, фігурною. Розміри клапана залежать від
призначення і розмірів сумки, її конструкції, а також від напрямку моди.
При моделюванні сумки, яка закривається на клапан,
важливим є побудова клапана. Його креслення залежить від
конструкції. Довжина клапана складається з задньої частини (3), яка, як
правило, дорівнює 40 мм; ширини шпації (2) (ширина сумки в верхній
частині); довжини передньої частини (1) клапана (рис. 10.17). Ширина
клапана дорівнює довжині сумки.
Рис. 10.17 - Складові частини клапана
Для побудови креслення клапана проводять вісь симетрії,
від якої відкладають половину довжини щпації, а вниз - розміри
клапана по висоті. Передню частину оформлюють згідно з ескізом
моделі сумки. Решту креслень деталей виконують як і в попередніх
випадках залежно від конструкції корпусу сумки.
225
10.4. Побудова креслень внутрішніх
та проміжних деталей
Існує два способи внутрішнього оформлення сумок різного
цільового призначення.
1. Підкладку виготовляють окремо, вставляють в корпус сумки і
закріплюють по верхньому її краю. Таку підкладку використовують у
більшості випадків при виворітному способі виготовлення виробів.
2. Деталі підкладки наклеюють на відповідні деталі верху з
попередньо прикріпленими проміжними деталями або без них і потім
складають виріб в цілому. Цей спосіб використовують при
невиворітному способі виготовлення виробів, а також при обробці
окремих деталей (клапанів, накладок, гортів тощо).
У будь-якому випадку деталі підкладки викреслюють на
основі базових креслень зовнішніх деталей (рис. 10.18).
Рис. 10.18 - Побудова підкладки для сумки, корпус якої складається з двох
стінок і ботана: 1 - базове креслення стінки; 2 - базове креслення
підкладки; 3 - робоче креслення стінки; 4 - робоче креслення підкладки;
5 — базове креслення ботана; 6 - робоче креслення ботана
Креслення картонної прокладки для стіни будують за базо-
вими кресленнями деталей верху без припусків на обробку та
з'єднання деталей.
Креслення поролонової прокладки для стінки виконують за
кресленням картонної прокладки для сумок жорсткої конструкції та
по контуру деталей верху без припуску на обробку та скріплення для
сумок м'якої конструкції.
Креслення картонних прокладок під ботан, дно та клинчики
будують за базовими кресленнями відповідних деталей верху зі
зменшенням на 3-4 мм по ширині.
226
227
Деталі паперу під підкладку стінки креслять по контуру
деталей верху без припусків на обробку та з'єднання.
Після побудови робочих креслень верху і підкладки
розраховують та викреслюють технологічні припуски, величина
яких залежить від способу обробки та конструкції шва, мм:
- загинання країв деталей 8-12
- зшивання деталей верху:
а) настрочений та настрочений по краю шов 2-3,5
б) зшивний (залежно від товщини кедера) 5-10
- зшивання деталей підкладки зшивним та
настроченим швом 7-8
10.5. Побудова рукавичок та рукавиць
При визначенні розмірних даних, за якими будуються
креслення деталей рукавички, необхідно врахувати видовження
рукавичних шкір.
Відомо, що рукавичні шкіри випускаються з видовженням
від 45 до 70%. За цією ознакою виділяють три групи шкір; 1-а - з
видовженням від 45 до 50%; 2-а - з видовженням від 51 до 60%; 3-я -
з видовженням від 61 до 70%.
Рукавичні шкіри в процесі підготовки до розкрою розтягують у
поздовжньому та поперечному напрямках відносно хребтової лінії.
Спочатку шкіри розтягують у поздовжньому напрямку, потім в
поперечному, потім поздовж хребтової лінії. Видовження, яке одержить
шкіра при розтягуванні, залежить від величини початкового
видовження.
Для того, щоб рукавичка щільно облягала кисть, не перешко-
джала її рухам і довгий час зберігала форму та гарний зовнішній
вигляд, розміри кисті, за якими будується креслення деталей
рукавички, повинні бути змінені на відповідну величину, значення якої
для шкір з різним видовженням будуть наведені у табл. 10.1:
Таблиця 10.1 - Значення величин зміни розмірів кисті залежно від
видовження шкіри
При побудові деталей рукавички викреслюються такі деталі:
платок (рис. 10.19), напалок (а), стрілка (б) (рис. 10.20).
Рис. 10.19- Побудова креслення платка рукавички
При проектуванні рукавичок необхідно враховувати деякі
особливості будови кисті і розмірів рукавичок.
228
Міжпальцеві точки, а отже, і основа розрізів другого,
третього та четвертого пальців платка рукавички лежать на одній
прямій, причому на тильному боці кисті на 12 мм нижче, ніж на
долоневому боці. Ширина пальців на долоневому та тильному
боках платка однакова. Ширина другого і п'ятого пальців платка
повинна бути більше ширини третього і четвертого пальців,
оскільки при виготовленні рукавичок до останніх пришивають по
дві стрілки, а до перших - по одній.
Вершини однойменних пальців при суміщенні тильної та
долоневої частин рукавички повинні співпадати: у верхній частині
пальці повинні бути однаково округлені. Далі приступають до
побудови креслень деталей.
Для побудови креслення платка необхідно мати такі розміри
кисті: довжину, флексорну довжину 2-5 пальців, довжину долоні по
п'ятому променю, довжину від середини нігтя до кінцевої точки першого
пальця, ширину кисті на рівні п'ятого п'ясно-фалангового суглобу.
Рис. 10.20 - Побудова креслення напалка (а) і стрілки (б)
229
Для побудови креслення напалка (рис. 10.20, а) необхідно мати
такі розміри кисті: відстань від кінцевої точки першого пальця до
основи тенара; флексорну довжину першого пальця; обхват першого
пальця через п'ясно-фаланговий суглоб; першу дугу тенара; другу дугу
тенара; відстань від середини нігтя до кінцевої точки першого пальця;
обхват першого пальця на рівні середини нігтя.
Для побудови стрілки (рис. 10.20, б) необхідно знати такі
розміри кисті: флексорну довжину третього пальця; товщину
третього пальця на рівні середини нігтя; товщину третього пальця
на рівні другої міжпальцевої точки.
Для побудови креслення сердечка необхідні такі розміри
кисті: довжина долоні або відстань між першою та другою
міжпальцевими точками; відстань від основи тенара до середини
довжини міжпальцевої перетинки першого пальця; відстань від
допоміжної лінії 1-1 до осі другого променя. Ширина сердечка
береться залежно від величини відносного видовження шкіри. Чим
більше відносне видовження шкіри, тим менша ширина сердечка.
Ширина сердечка приблизно дорівнює 1/4 ширини кисті руки або в
середньому 18-20 мм.
Креслення деталей розробляють на основі типової методики
залежно від способу виготовлення рукавичок: строкового, напів-
строкового, виворітного, черезкрайнього, дентового.
Залежно від цього також дають припуски на складання
деталей, мм:
- строковий, напівстроковий, через-
крайній (деталі платка) 1,0-1,5
- дентовий та виворітний (деталі платка) 1,5-2,0
- строковий (стрілки з пальцями) 5,0
- напівстроковий (стрілки з тильного боку) 5,0
- напівстроковий (стрілки з долоневого боку) 1,5
При викреслюванні напалка передбачають такі припуски, мм:
- по лінії з'єднання країв напалка 1,5
- при з'єднанні напалка з платком зшивним швом 1,5
- при з'єднанні настроченим швом:
вверху 5,0
внизу до 10.
Рукавиці будують аналогічно, враховуючи, що платок немає
розрізів на пальці.
230