Бегняк В.І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри

Подождите немного. Документ загружается.

Контрольні запитання

1. Особливості розробки ескізу моделі шкіргалантерейного

виробу.

2. Що входить в комплект технічної документації на виріб?

3. Що таке уніфікація деталей і вузлів, які є види уніфікації?

4. Особливості побудови креслень шкіргалантерейного

виробу.

5. Які можуть бути конструкції корпусу, клинчиків, ботанів

сумок?

6. Які деталі є вихідними при побудові креслень сумок?

7. Які є види заправки матеріалу в рамковий замок?

8. Назвіть складові частини довжини клапана сумки?

9. Що є основою для побудови внутрішніх і проміжних

деталей сумок?

10. Як підрозділяються рукавичні шкіри за видовженням?

11. Які вихідні дані необхідно мати для побудови рукавичок?

12. Які особливості креслення деталей рукавичок?

Література

1. Николаева Ж.Б., Темкин С.Н., Шаповалова Н.Н.

Моделирование кожгалантерейных изделий. - Μ.: Легкая индус-

трия, 1975.-С. 240.

2. Кожгалантерейная промышленность: Справочник / Ж.Б. Ни-

колаева, В.В. Руднева, И.В. Кошель - М: Легпромбытиздат, 1985. -

С. 248.

3. Ключникова В.М. и др. Практикум по конструированию

изделий из кожи. - М.: Легпромбытиздат, 1985. - С. 235-243.

231

Глава 11. СЕРІЙНЕ ГРАДИРУВАННЯ

ШАБЛОНІВ ДЕТАЛЕЙ ВЗУТТЯ

11Л. Теоретичні основи серійного градирування шаблонів взуття.

11.2. Графічні та графо-аналітичні способи градирування шаблонів.

11.3. Механічний спосіб градирування шаблонів.

11.4. Градирування шаблонів з допомогою ЕОМ.

11.1. Теоретичні основи серійного градирування

шаблонів взуття

Проектування взуття, як відомо, здійснюється на вихідний

(середній) розмір для кожної статево-вікової групи. Для запуску

моделі в масове виробництво необхідно одержати шаблони деталей

взуття та колодок всіх розмірів відповідно до стандарту, тобто

серію. Шаблони серії деталей та колодок служать основою для

виготовлення технологічної оснастки взуттєвого виробництва -

різаків, прес-форм, робочих органів машин, а також шаблонів для

загинання та складання заготовки.

Колодки та взуття одного фасону і моделі, але різних

розмірів, пов'язаних між собою відповідною залежністю, називають

серією. Серією плоских шаблонів називається послідовний ряд

деталей, розміри яких закономірно змінюються в усіх напрямках.

Метод одержання серії шаблонів називається градируванням (від

лат. gradatio - поступовий перехід від одного етапу до іншого).

Оскільки деталі верху та низу взуття проектуються

відповідно до розмірів колодок, то для одержання їх серії необхідно

виявити основні закономірності зміни бокової поверхні і сліду

колодки. Ці закономірності визначаються зміною розмірів стопи.

При зміні розмірів колодки (взуття) або повноти решта її розмірів

будуть також змінюватись.

Як відомо з антропометрії, всі розміри стопи по довжині і

ширині (обхвату) змінюється між собою пропорційно, а між

розмірами по довжині і ширині (обхвату) існує лінійна залежність

(друга - четверта закономірності зміни розмірів стопи).

Зміна основних параметрів шаблонів, деталей і колодок від

розміру до розміру називається абсолютним приростом. Абсо-

лютний приріст параметрів по довжині визначається для сліду і

бокової поверхні колодки, а по ширині - для обхвату колодки і

ширини розгортки її бокової поверхні в пучках (рис. 11.1).

Відношення абсолютного приросту до вихідного розміру

плоского шаблона в однойменному перерізі називається відносним

232

Оскільки γ > β, то при градируванні колодок або деталей в

серії розміри їх збільшують по довжині відносно γ, а по ширині - β. Це

вимагає використання двох пантографів при механічному гради-

руванні шаблонів та колодок.

Однак при градируванні слід зважати на зміну форми колодки

та деталей в деяких місцях (рис. 11.2). Так, при градируванні колодок

з високим підняттям п'яткової частини потрібно врахувати злом,, який

виникає при переході від п'яткової до пучкової частини (лінія 1 -2).

Тому, враховуючи сказане вище, потрібно було б градирувати

колодку до плюсно-фалангового суглобу відносно γ, а в пучках з

врахуванням γ та В.

Рис. 11.2 - Відхилення ліній сліду 1-2-3 і поперечного перерізу 4-5

від основних напрямків градирування

Практично так не поступають, хоч це призводить до деякої

похибки, яку потім виправляють

вручну при механічній обробці

колодок, виміряючи абсолютний

приріст по довжині сліду з допомо-

гою контрольних шаблонів. Він має

дорівнювати 5 мм для суміжних

розмірів. Аналогічне відноситься і до

поперечних розмірів колодок, котрі

змінюються не строго по вертикалі, а

по нахиленій кривій лінії (рис. 11.2).

При серійному градируванні

деяких плоских деталей виходить теж

саме (рис. 11.3, а). Так, поздовжня

вісь задинки і носка йде то в

поздовжньому, то в поперечному

напрямках. Тому ці деталі також

градирують в одній частині відносно

у, а в іншій - відносно β. Наприклад,

біля заднього шва задинка повинна

одержувати приріст β, а в передній

частині - γ. Це ж стосується грунд-

235

Рис. 11.3 - Особливості

серійного градирування залежно

від напрямку градирування (а) і

припусків (б)

моделі та розгортки колодки. Якщо цього чинника не враховувати,

то відградировані деталі матимуть відхилення від необхідних

розмірів по довжині: деталі більших розмірів будуть довші, ніж

потрібно, а менших - коротші.

Особливості градирування окремих шаблонів деталей взуття. При

градируванні шаблонів деталей верху механічним способом необхідно

розрахувати установочні числа для пантографів. Для цього потрібно

виміряти довжину і ширину моделі або устілки (рис. 11.4). Установочні

числа обернені відносному приросту і визначається за формулами:

Можна вимірювати довжину та ширину моделі з припуском

на затягувальну кромку, але тоді буде незначна похибка при

градируванні шаблонів, яку можна ліквідувати, використовуючи

коректор.

На шаблон, що градирується, необхідно нанести лінії довжи-

ни і ширини.

При градируванні черезпідйомних та задніх зовнішніх

ременів їх ширину встановлюють на модельному столику вздовж

лінії поздовжньої осі і зберігають в усій серії постійною, тобто

повзун довжинного пантографа залишається в нульовому поло-

женні.

При градируванні шаблонів деталей чобіток з високими

халявами необхідно врахувати, що зміна ширини халяви між

суміжними розмірами складе 2 мм в литці та 1,5 мм у вузькому місці

гомілки, а зміна нижньої частини чобота така сама як у звичайних

грунд-моделях. Тому грунд-модель чобіт ділять по горизонтальній

лінії в найвужчому місці халяви і градирують частини окремо. У

цьому випадку після градирування розміри халяви і нижньої

частини не співпадають, тому розміри халяви коректують, оскільки

нижня частина повинна відповідати колодці.

При градируванні чобіток та інших видів взуття з застібкою-

блискавкою висота халяви або берця повинна бути постійною і

дорівнювати вихідній, якщо використовується один типорозмір

застібки.

Довжину грунд-моделі чобіток будь-якої конструкції замі-

ряють по геодезичній лінії, а градирування союзки виконують окре-

мо для зовнішнього та внутрішнього боків, а потім склеюють (щоб

не виконувати великих коректувань).

Градирування заготовок ремінчикового типу, які мають

декілька ліній згину, доцільно виконувати також для зовнішнього та

внутрішнього боків. Довжину грунд-моделі заміряють по крайніх

точках умовної розгортай або по геодезичній лінії.

При градируванні шаблонів деталей низу абсолютний

приріст по довжині і ширині приймається відповідно до стандарту: по

довжині в метричній системі нумерації- 5 мм, а по ширині - 1 мм.

Слід також пам'ятати, що градирування дрібних деталей

верху, проміжних низу здійснюється на два суміжних розміри. Це

скорочує кількість різаків та іншої технологічної оснастки.

237

11.2. Графічні та графоаналітичні способи

градирування шаблонів деталей взуття

Градирування шаблонів за двома крайніми розмірами. Для

використання цього способу потрібно мати шаблони деталей або

ґрунти двох крайніх розмірів. їх окреслюють на папері зі зміщенням

або менший всередині більшого шаблона. Потім з'єднують тотожні

точки прямими і для одержання контурів шаблонів проміжних

розмірів ділять їх на те число, скільки розмірів між більшим і

меншим. Одержані точки з'єднують, використовуючи як лекало

один з первинних шаблонів (рис. 11.5).

Рис. 11.5 - Градирування шаблонів деталей

за двома крайніми розмірами

Цей спосіб дуже простий, але вимагає наявності двох

креслень моделі, а це збільшує трудомісткість процесу проектування

моделей.

Градирування шаблонів за спрощеним методом Єреванського

БЫВ. Цим способом можна градирувати грунд-моделі нескладної

конструкції, наприклад, туфлі типу "лодочка". Для цього на аркуші

паперу роблять допоміжну сітку ліній. По вертикалі відстань між

лініями дорівнює 2,6 мм, а по горизонталі - 1 мм. Кількість ліній

дорівнює числу розмірів в серії. Вихідні лінії відмічають іншим

кольором (рис. 11.6).

Грунд-модель середнього розміру готують до градирування

таким чином. Лінію згину союзки продовжують за п'ятковий

контур, відмічаючи точку середини, через яку проводять

перпендикуляр. Для зручності роботи по цій лінії згину залишають

смужку шириною 6-8 мм (рис. 11.7).

238

Рис. 11.6 - Градирування шаблонів Рис. 11.7 - Підготовка шаблона для

деталей взуття за спрощеним градирування

способом

Для одержання серії ґрунт середнього розміру накладають

на допоміжну сітку так, щоб співпали осьові лінії сітки з

проведеними лініями на ґрунті і обводять контур деталей. Для

одержання наступного розміру (більшого) ґрунт зміщують на одну

клітинку вправо і вниз від середньої, обводять носкову частину, а

вліво і вниз від середньої - п'яткову частину ґрунту і т.д.

Для одержання меншого розміру центральну точку

зміщують вліво від середньої лінії і вверх, обводять носкову частину;

вправо і вверх - обводять п'яткову частину ґрунту. І так, послідовно

пересуваючи ґрунт в один та другий боки, одержують серію.

Контури ґрунту по затягувальній кромці в пучковій частині

підправляють. Цей спосіб досить простий, його можна використати

при виготовленні взуття малими підприємствами, хоч він має

невисоку точність.

Графо-аналітичний спосіб градирування шаблонів деталей

взуття (метод Б.П. Хохлова та А.А. Єрьоміна). На основі грунд-

моделі середнього розміру розрахунково-графічним способом

одержують грунд-модель одного з крайніх розмірів, а потім решту

розмірів серії.

В осі координат вписують грунд-модель середнього розміру

так, щоб її довжина співпала з віссю ОХ, а ширина - OY На осі

OY відкладають однакові відрізки, кількість яких дорівнює числу

розмірів в серії. Через одержані точки проводять перпендикуляри.

Довжину моделі ділять на однакові відрізки, відстань між якими

складає 15-20 мм (ріс. 11.8). Через одержані точки проводять

перпендикуляри до осі ОХ. Через конструктивні точки, або в місцях

складного контуру проводять додаткові перпендикуляри.

239

Після цього визначають довжину моделі крайнього

більшого або меншого розміру за формулою:

Цю відстань відкладають по перпендикуляру, який відповідає

цьому розміру (крайньому більшому або меншому). З'єднують

вершини довжин ґрунтів лінією, яку продовжують до вертикалі, що

відповідає другому крайньому розміру, одержують довжини моделі

решти розмірів серії. Кожну вертикаль ділять на те саме число відрізків,

що і в середньому розмірі. Через одержані точки проводять

перпендикуляри. Поперечні розміри грунд-моделі визначають за

формулою або з допомогою градирувального трикутника:

Градирувальний трикутник (він може бути рівнобедрений

або прямокутний) будують таким чином. За основу беруть величину

рівну або більшу за ширину моделі середнього розміру в пучках

240