Вправа. Проаналізувати міркування формалізувати задачу і дати
відповідь на запитання: хто винен?
Сталося пограбування складу товарів. Встановлено, що товар вивезено
вантажним автомобілем. Підозра впала на трьох колишніх охоронців: Івана,
Петра та Степана. Відомо, що Степан не вміє керувати автомобілем, троте Іван
та Петро – досвідченні водії. Якщо ж Іван брав участь у пограбуванні, то
Степан з ним нізащо не пішов би. Твердження про участь Івана та не участь
Петра є суперечливими. Хто є винен у скоєні злочину, а хто ні?
Вправа. Розгляньте відому дилему Арістотеля. Формалізуйте хід
міркувань. Покажіть несумісність висновків.
Як свідчить Арістотель афінянка умовляла свого сина: “Не втручайся у
громадські справи, бо якщо ти казатимеш правду, то станеш ненависним
людям; якщо ж ти казатимеш неправду, то тебе зненавидять боги.”
Аристотель заперечив так: “Я мушу брати участь у громадських справах;
бо якщо я казатиму правду, то мене будуть любити боги; а коли я казатиму
неправду, то мене будуть людити люди”.
Логіка ймовірних міркувань
Міркування, що будуються та зв’язках поміж посилками та висновком за
логічними формами, де посилки лише підтверджують висновок “А = В” є
індуктивними. В такому міркуванні, якщо висловлювання А є істинними, то
висновок В є правдоподібним і ступінь ймовірності його істинності залежить
від повноти посилок А. Для підвищення ступені правдоподібності висновку в
індуктивних міркуваннях окрім використання формальних зв’язків поміж
посилками застосовуються ще спеціальні методологічні засоби, що створюють