Бартун М.П. Логіка. Практикум: правила та вправи

Подождите немного. Документ загружается.

 Борг – найгірша бідність.

 Краще лягти без вечері, ніж встати з боргами.

 Король може дати лицарське звання, але не дає шляхетності.

 Краще погана згода, ніж добрий позов.

 Добрий суддя розуміє швидко, а вирішує повільно.

 Адвокатській раді гріш ціна, коли вона дармова.

Англійські прислів’я.

 Хто менше спішить, той більше встигає.

 Ощадливість – добрий супутник, та кепський господар.

 Хабара не бере, але руку простягає.

 Не можна любити й бути мудрим.

 Любов закону не знає.

 “Скінчився вік лицарства,

Доводиться не списом, а пером

Боротися з Грицьком, Стецьком, Петром ...

Пишу “доклад”. Про кризи господарства”!

Я знаю сам, що я не Ціцерон,

А все ж таки, коли я добре схочу,

То хоч кого словами обморочу ...

Скажу промову в “партії ворон”.

Л. Українка.

 А що ж, не так тепер буває

Про між жінками і у нас?

Коли чого просити має,

То добрий одгадає час

І к чоловіку пригніздиться,

Прищулиться, приголубиться,

Цілує, гладить, лескотить,

І всі сустави розшурубує,

І мізком так завередує,

Що сей для жінки все творить.

І. Котляревський.

 Не посієш – не пожнеш.

 Ремесло знатимеш – хліб матимеш.

 Ладить юриста на тон свій права,

З диспуту учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венерин амур,

Всякому голову крутить свій дур.

Г. Сковорода.

 Кожний би хотів собі також багатим буть,

але мусить на світі так жить, як набіжить,

і тим рогом чесамись, которим достане –

і будет трохи іміть, як робити станет.

Клементій Зиновіїв.

 Житло наше не землі ровно комедії,

Альбо речей жалосной світа трагедії

Метелій Смотрицький.

 Межи штучним фальшивих розмов ошуканнем

А щирим од неправди правди разезнаннєм

Так дает наука способ досвідчення.

Над то вкратцє доводом кого поконати

Литво мошеж і мудро філософувати.

Софроній Погаський.

 Нині і день лучшею красен добротою,

І сонце множайшая луга іспущает,

І лице краснійшеє цвіт полний являєт.

Теофан Прокопович.

 Поки на світі цім матимуть силу закони людського

Розуму і логіки, вождь їх постійний і правда безсмертна.

Георгій Кониський.

Тема 2. Основоположні принципи правильного мислення,

їх роль у діловому спілкуванні

Мислення за правилами є необхідною умовою міркування та обміку

думок у спілкуванні. Ділове фахове спілкування мусить іти за загальними

правилами – інакше воно не може відбутися.

Дію законів мислення у спілкуванні можна порівняти з дією

фундаментальних законів природи. Уявімо, як кажуть фантасти, що перестає

діяти закон тяжіння – і все: і люди і предмети зриваються зі своїх місць,

розлітаються на всі боки. – діяльність і зв’язок людей і речей рушаться. Подібна

ж ситуація виникає при недотриманні вимог законів логіки, як–то закону

тотожності. І тоді щоб досягти хоч якогось порозуміння люди на кожному

кроці мусять щораз визначати, уточнювати, корегувати кожну висловлену

думку, поняття, ім’я, спробувати побудувати міркування. Власне, обмін

думками, спілкування, загалом, розумова діяльність стають неможливими.

Основні закони мислення були відкриті, сформульовані Арістотелем в ІV

ст. до Р. Х. Вочевидь, то сталось задовго за двадцять віків, до відкриття

Ньютоном основних законів природи.

І в цьому факті пізнання є знак історичної духовної долі людей: попереду

йде Слово думка (Логос) відкриття законів природи стало можливим на основі

знання дії законів мислення в процесі пізнання механізму природи.

Тож закони логіки Арістотеля і є основоположними принципими

правильного (класичного) мислення, які створюють простір інтелектуальної

діяльності і розуміння світу. Некласична логіки також визначає їх як

фундаментальні принципи мислення та називає найбільш важливими законами

логіки висловлювань.

Принцип тотожності А=А

Кожна думка (поняття, судження) повинна зберігати свої логічні

властивості (обсяг, зміст) строго визначеними і незмінними у процесі

конкретного міркування.

Вимоги принципу тотожності в діловому спілкуванні:

 послідовно використовувати, зберігати мислений зміст предмету

міркування. Так, якщо в одному із висловлювань конкретного міркування

сформульована певна думка (поняття. судження), то принцип тотожності

зобов’язує нас при наведенні цього поняття, судження в інших висловлюваннях

цього міркування зберігати тотожність поміж ними;

 дотримуватися визначеності думки в терміні (імені, понятті). Це

означає, що кожний термін в міркуванні мусить бути строго то однозначно

визначеним;

 в процесі міркування післідовно розрізняти формальну та змістовну

тотожність;

 визначати та враховувати в міркуваннях відмінність та схожість

поміж словами та висловами, їх значення та смислами. Це стосується таких

мовних явищ як синоніми, омоніми, полісемії (подібність слів по значенню,

відмінність по значенню одинакових слів, багатозначність слів).

Принцип суперечності А  А

Дві протилежні думки (про один і той же предмет, в одному і тому ж

відношенні) не можуть бути одночасно істинними.

Принцип суперечності відображає найсуттєвішу рису правильного

мислення – несуперечність, що досягається при виконанні таких вимог, як–то:

 недопущення взаєтовиключних суджень ― (одночасного

ствердження та заперечення то один і той же предмет) в структурі конкретного

міркування;

 визначення істинності одного із протилежних висловлювань в

контексті міркування;

 вияв прихованих та явних суперечностей в структурі мір кування;

 вияв реальних та уявних суперечностей;

 застосування ознаки несуперечності як критерію правильності

логічності міркування.

Принцип виключеного третього А  А

Дві суперечливі думки (про один і той же предмет, в одному й тому ж

відношенні) не можуть бути одночасно ні істинними, ні хибними, одна з них

істинні, а друга – хибна, – третьої бути не може; – “третього не дано”.

Відношення поміж думками, що виникає із дії цього принципу

називається альтернативою. У такому випадку кажуть: цьому висловлюванню

альтернативи немає.

Принцип встановлює наступні вимоги до структури міркування:

 формулювати альтернативу і робити вибір поміж її членами;

 виключає будь–які інші висловлювання поза альтернативою;

 визначати відношення суперечності поміж альтернативними думками

таким чином, щоб одна із них виключала іншу;

 визначає універсальну ознаку правильного мислення, за якою

протилежне істині є хибним.

Принцип достатньої підстави: А



Всяка істинна думка мусить бути достатньо обгрунтованою.

Основна вимога цього принципу доказовість правильного мислення,

міркування.

Вимога обгрунтованості досягається тим, що: засобами аргументації

мають бути:

 висловлювання, істинність яких встановлена;

 факти, що є достовірним (а не будь яким) знанням про події або

явища;

 аксіоми, постулати, доведені теореми.

Дія основоположних принципів логіки створює умови за яких міркування

набуває рис: визначеності, несуперечливості, послідовності та обгрунтованості.

Кожна думка, якщо вона істинна, повинна бути визначеною і обгрунтованою,

що в свою чергу є взаємозумовленими рисами правильного, послідовного та

несуперечливого мислення.

Вправа. Встановити відповідність вимогами принципу тотожності

у наступних думках

 Труд – отець багатства.

Труд – всьому голова.

 Земля – мати багатства.

Земля – наша годувальниця.

 Президент – гарант Конституції.

Президент – захисник прав і свобод громадян.

 Розгляд справи в суді проводиться тільки з того обвинувачення, за яким

вона передана до суду.

 Рішення суду мусить визначити такі питання:

а) чи має місце таке діяння, в якому звинувачується підсудний?

б) чи містить у собі дане діяння склад злочину?

в) чи винен підсудний у скоєнні цього злочину?

 Управління, керування, спонукання до дії, приведення в рух.

 Конституція, основний Закон, принципи політичного і суспільно–

політичного устрою держави.

 Консенсус, консалтинг, консультація, переговори, ухвала рішення.

 Сервіс, обслуговування, послуги.

 Економна економіка, привілейовані пільги, перемішана суміш, власна

власність, сервіс обслуговування, убога бідна людина,

звинувачувальний винуватець.

 Прававе середовище, правовий простір, правові обставини, правовий

устрій, правовий механізм, юрисдикція.

 Рішення прийнято за погодою поміж партнерами.

За угодою поміж партнерами прийнято рішення.

 Анулювання, відміна, визнання не дійсним.

 Майно, власність, добро, здобутки, маєтність.

 Успішний бізнес, прибутковий бізнес.

 Космос, Всесвіт, серія супутників на ракет–носіїв.

 Бар’єр, перепона, обмеження, бар’єри входження в галузь, бар’єри на

шляху зростання економіки.

 Арешт, позбавлення волі, заборона розпоряджатися майном, утримання

на гаупвахті.

 Акорд, сполучення звуків, система оплати праці.

 Вартість, ціна, позитивна якість, ринкова вартість, мінова вартість,

споживна вартість.

 Акція, спрямована дія, цінний папір.

 Прибуток, відсоток, дивіденд.

 Консорціум, синдикат, економічна група.

 Унія, союз, об’єднання, спілка, спільнота, громада, ліга.

 Конфесія, віровизнання, християнське віровизнання, книга з коротким

викладом істини віри, могила св. мученика за віру розміщена під

вівтарем у храмі.

 Дім, осемя, помешкання, притулок, місце проживання.

 Монополія: орієнтована структура ринку, переважаюча галузь

господарства, право на виключний продаж, єдиний постачальник

певних товарів.

Вправа. Визначити відповідність вимогам принципу суперечності у

наступних думках

 Незалежна залежність, некомерційна комерція, свідома

несвідомість, несвідома свідомість, руйнівно–творча діяльність, недостатній

достаток, відома таємниця, живий труп, заможній незаможник, безпрограшний

виграш, безсумнівний сумнів, брехливий правдолюб, неодружений холостяк,

неспійманий утікач, нескоєний злочин, сором’язливий безсоромник, знайомий

незнайомець, незмістовний зміст, безмірна міра, гарна потвора, розумний

телепень (дурень), незаконне правосуддя, незлічений рахунок, невиразний

вираз.

 І дурень і мудрий, нічого не знає.

Т. Шевченко.

 Я знаю, що я нічого не знаю.

Сократ.

Злочинець стверджує, що вчинив не злочин, а справедливе покарання

винуватого.

 Всі люди прагнуть до правди.

Ніхто з людей не хоче бути обманутим.

 Всі державні установи діють на основі нормативних актів .

Не на всі дії державних установ існують нормативні акти.

 Неможна покарати людину за те, чого вона не зробила. Учень не

виконав домашнього завдання. Отже він не може бути покараним.

 Не всі речові докази можуть бути використані у судовому дослідженні.

Деякі речові докази можуть бути використані у судовому дослідженні.

 Будь–яка економічна оборутка, що дає прибуток, є законною. Не всяка

економічна оборутка, що дає прибуток, є законною.

 Жодне істинне релігійне вчення не є науковою істинною.

 Підозрюваний не є місцевим жителем, бо не знає місцевості.

 Якщо деякі діячі мистецтва – талановиті люди, то деякі артисти не є

талановитими.

 Хто сховав цю річ, той знає де її знайти. Хто не знає де знайти річ – її

не сховав.

 Щоб збільшити прибуток потрібно зменшити витрати. Щоб зменшити

витрати не можна знижувати заробітну плату.

 “Принципово, кожен руський – прихильник моральності. Насправді ж,

руський – глибоко аморальна істота”.

В. Єрофеєв.

 Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій – не своїй землі.

Т. Шевченко.

 Верховенство закону та суверенітет необмеженого парламенту – речі

несумісні.

Ф. Хайєк.

Вправа. Визначити у змісті наступних думок відповідність вимогам

принципу викюченого третього

 Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Т. Шевченко.

 Гений и злодейство – две вещи несовместные.

А. Пушкин.

 Хто хоче щось зробити – шукає засобів,

Хто не хоче нічого зробити – шукає оправдань.

 Не завидуй багатому:

Багатий не знає

Ні приязні, ні любові –

Він все те наймає.

Т. Шевченко.

 Не нарікаю я на Бога,

Не нарікаю ні на кого,

Я сам себе дурний дурю,

Та ще й співаючи.

Т. Шевченко.

 Кожна кримінальна справа має свої кримінальні особливості. Деякі

кримінальні справи жодних особливостей не мають.

 “Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая

семья несчастлива по–своему”

Л. Толстой.

 Всі економічні дії зумовлені інтересом. Не всі економічні дії зумовлені

інтересом.

 Бізнесом варто займатися, коли він дає прибуток, в іншому разі – не

варто тратити сили.