Бартун М.П. Логіка. Практикум: правила та вправи

Подождите немного. Документ загружается.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

Кафедра соціології, філософії та психології

________________________________________________________________

М. П. Бартун

Л О Г І К А

Практикум: правила та вправи

Навчальний посібник

Дніпропетровськ

2002

ББК

Затверджено вченою радою

Дніпропетровського університету

економіки та права

(протокол № __від __________)

Рецензенти: Кафедра філософії Дніпропетровського Національного

університету (зав. кафедрою, професор П. І. Гнатенко),

заслужений діяч науки, доктор філософських наук, професор В.

І. Кобзар (Санкт–Петербурзький університет).

Бартун М. П. Логіка. Практикум: правила та вправи. Навчальний

посібник. – Дніпропетровський університет економіки та права, 2002. – 90 с.

Посібник містить основні правила логічного дискурсу вправи необхідні

для практичного засвоєння засобів класичної логіки, набуття навиків

правильних міркувань та прийняття рішень у сфері економічного та

юридичного мислення.

економіки та права

ГЕОРГІЙ КОНИСЬКИЙ

ПОХВАЛА ЛОГІЦІ

Здрастуй, славетная праце, логіки слава нова!

Нашому люду присвячую я тебе й молоді вченій.

Гарна оздобо Паллади

, вродливе потомство Мінерви

Світло високого неба і нашої школи гординя,

Шана достойна і честь тобі буде колись у нащадків,

Та імена Калліопа

напише на небі безмежнім,

Наші ж сучасники славити будуть цей труд титанічний.

Гине від праці цієї і папськая гідра жорстока,

Гине Кальвіна

теж сфінкс, і тривога на серці в Соціна

Помилки вчення свого він побачив, і всякий від світла

Нашої праці дрижить єретик, наче Рим славнозвісний,

Як до воріт підійшов Ганнібалл

, і не сміє вже проти

Жодного слова сказати, коли на ковадлі науки

Логіки кожний софізм увесь фальш і помилки покаже

Вченим свої і загине, бо великий суддя – ця наука.

Саме ця праця всіх вчить відрізняти правдиве від фальшу,

Істину вчить пізнавати ця парость вродлива безсмертних –

Логіка, що, мов палладій, цей скраб достопам’ятний неба,

Впав в давнину для Пергама

і місто беріг довгі роки,

І, мов той щит, що приніс колись Лацію

славу велику,

Логіки ж слава ще більша, а силу її скрізь побачиш,

Всюди вона необхідна: в житті і навчанні всесильна.

Мов океану вода, так вона проникає у темні

Надра науки усі, цей ревнитель і вождь і супутник

Розуму нашого. Яків Флаксеній

незвичним старанням

Їй присвятив свою працю. Яка ж то вже давня наука!

Стоя могутня, і періпатетики, і Арістотель

–

Слава велика її, далі Рамус П’єр

і Фломела

Теж Меланхтон Віттенберзький

, іще Забарелла

і Калов

Шейблєр

і Яків Мартен

, і, нарешті, ось Шарфій

славетний

Гідно її возвеличив, як всі попередні учені.

Як бо поеми Гомера вмістились в маленькім горісі,

Так і славетний Флаксеній уміло в короткому курсі

Виклав закони й правила логіки, щоб лиш навчалась

Талановитая молодь. Саме вона, оця молодь,

Вдячна безмежно, твої прославлятиме в гімнах заслуги,

Поки на світі цім матимуль силу закони людського

Розуму й логіки, вождь їх постійний і правда безсмертна.

Ти ведеш друзів науки до логіки надр щасливіше,

Ніж до Колхіди загін свій вів Ясон колись

, щоби руно

Викрасти там золоте, оцей скарб величезний Колхіди.

Ось і за це нагорода вже буде велика для тебе:

На Капітолій

найбільшої шани на сніжних квадригах

Всі імена піднесе твоя слава й до зірок небесних,

Будеш країнам усім, наче зірка вечірня, ти світлом

Вічним світити, то ти могутніший самого Геракла

З Фебом

змагатись та в силі, світліший від білого снігу

І від зірок всіх яскравіше сяяти будеш вовіки.

___________________

Похвала логіці. – Вірш із філософського курсу Георгія Кониського, прочитаного ним

латинською мовою 1743 р. у Києво–Могилянській академії.

Паллада (Афіна) – у античній міфології богиня мудрості.

Мінерва – римська назва богині мудрості Афіни (Паллади).

Калліопа – муза епічної поезії.

Кальвін Жан (1509–1564) – діяч Реформації, засновник протестантського віровчення

кальвінізму, в основі якого лежить ідея про абсолютне передвизначення Богом долі людей,

ще до “створення світу”.

Соцін Фауст (1539–1604) – діяч Реформації, основоположник віровчення на засадах

розуму. З 1579 р. жив у Польщі.

Ганнібал Барка (247 або 246–183 до н. е.) – карфагенський полководець і політичний

діяч.

Пергам – столиця Пергамського царства у ІІІ–ІІ ст. до н. е.

Лацій – область у середній частині Італії. Головне місто – Рим.

Флаксеній Яків, Рамус П’єр, Філомела, Меланхтон Віттенберзький, Забарелла,

Калов, Шейблєр, Яків Мартен, Шарфій... – Тут Г. Кониський перлічує імена вчених, які

розвивали науку логіку.

Арістотель (384–322 до н. е.) – старогрецький філософ і вчений.

Ніж до Колхіди загін свій вів Ясон колись... – За давньогрецькою міфологією, Ясон

очолив похід аргонавтів у Колхіду за золотим руном.

Капітолій – один із семи пагорбів, на яких було збудовано стародавній Рим.

Геракл – герой давньогрецької міфології, що здійснив багато подвигів.

Феб (Аполлон) – у античній міфології бог сонця і світла.

ВСТУПНЕ СЛОВО

У правовій державі інструментом

діяльності юриста є не кулак, а логіка, позаяк

не визнання вини, а встановлення істини є

запорукою торжества закону.

Загалом, у будь–якій фаховій справі,

передусім бізнесовій, логіка є засобом

переконання у необхідності для досягнення

успіху, діяти у належному напрямку.

Володіння інструментами, засобами, як

відомо, дається людині не в теорії, а у вправах

наполегливих і повторюваних. Теорія, знання

принципів та правил є приготуванням і

необхідною умовою до оволодіння засобами,

набуття навичок мислених дій рішення

фахових задач. Тому у вивченні логіки

головним завданням визначається – навчитися

рішенню задач.

Вибір теорії логіки при такому визначенні

завдання очевидний, це – засвоєння, перед

усім, змісту першооснови, канону, взірця

людського мислення – класичної логіки.

Класична логіки була, є і буде основним

засобом мовомислення, міркування і

спілкування людей. Незважаючи на всі

вражаючі зміни обставин, явищ і подій життя,

неймовірні досягнення і модернізації, ми,

Правда з небес сходить,

Істина з землі

проростає.

Книга Псал Псало м.

85.12 мів.

С покон віку було

Слово, (Логос) а Слово у

Бога було, і Бог було Слово.

Євангелія від Св. Івана

Бог – це розум, що

мислить сам себе ... а його

думки є мислення про

мислення.

Арістотель.

слава Богу, залишаємося людьми, наділеними

тим споконвічним Логосом, що є тотожнім

Творцеві і животворним началом і законом

усього в світі сущого.

Логіка, що його являє йде від граничних

засад буття і пронизує усі сфери людської

діяльності, доповнюючись на різних її

напрямках, ділянках, спеціальними засобами

та процедурами.

Класична логіка успішно використовує

сучасні засоби, особливо засоби формаліза-ції

для економного виразу думки, коректного,

ефективного міркування та прискореного

висновку.

Модерні логіки вражають і захоплюють

тим, що можуть оперувати думками не лише

про ймовірний, можливий світ, а й про

неймовірне і дивовижне, як–от: “Лондон –

столиця Парижу”, або “Всі верблюди – вправні

пловці”.

Ми ж продовжуємо шукати смислу і

прагнемо істини, як у буденному спілкуванні

так і у фахових справах. Тут наш розум

продовжує направляти класична логіка, що

провадить нас у простір правильного

мислення.

Оволодіння засобами правильного

мислення і є нашим навчальним завданням на

Подібно до того, як

Господь Ісус Христос

зветься Словом Отця

(грецькою Логос), то також

він зветься і Софією –

Мудрістю Отця, і тому до

нього більш усього

відноситься та наука, яка

навіть за найменнем

пов’язана з Ним та за

походженням від слова

“Логос” названа Логікою.

Абеляр.

Логіка є наука про

розум, про необхідні закони

мислення, про правильне

застосування розсудку і

розуму. “Логіка” починаючи

від Арістотеля не

потребувала робити

жодного кроку назад... Вона

є наука, котра вичерпно

викладає і строго доводить

правила всякого мислення.

Кант.

шляху до успішної фахової діяльності.

Тема 1. Логіка як наука та мистецтво спілкування,

її предмет, засоби та мова;

особливості застосування у фаховій сфері

Логіка, як наука про міркування

Логіка (від давньогрецького “Логос” – слово–думка, мовомислення, закон

мислення, закон) позначає: ходу розвитку речей і дій людей; будову та розвиток

міркувань; науку про засоби і принципи міркування.

Логіка – наука про форми та закони правильного мислення.

Наперед заданого правильного мислення немає. Є реальне мислення, в

якому діють різноманітні логіки, що складаються в певному просторі життя: як–

от: жіноча логіка, солдатська логіка, шкільна логіка і т. п.

Правильним мислення стає тоді, коли його зміст відображається в

означених логічних формах і підкоряється вимогам законів логіки.

Логічна форма: поняття, судження, умовивід. Це будова мислі, її вираз у

схематичному вигляді. Наприклад, “Всі судді – юристи”. Всі S є P.

Логічний закон: тотожно істинний зв’язок поміж думками.

Відмінною рисою класичної логіки є невід’ємність форм мислення від

смислу, або змістовність форми, що виражається у визначенні логічного

значення висловлювання.

У правильному (класичному) мисленні зміст думки оцінюється двома

логічними значеннями: істинно і хибно – стосовно відповідності змісту

предмету, що відображається у думці.

Тоді при істинності висловлювань, засновників міркування і логічній

правильності структури думок, – міркування і висновки стають істинними.

Правильність мислення це –

 шлях до істини,

 засіб виразу істини,

 критерій істини.

Форми думки, їх сполучення – міркування знаходять вираз у мові –

мовомисленні. Логіка використовує і досліджує природні мови: українську,

російську, англійську та ін., а також створює штучні мови, вирази думок у

символах – спеціальні мови логіки.

Однією із них, якою користується класична логіка з обов’язковим

врахуванням логічного змісту, є мова логіки висловлювань. Символічний запис

дає можливість економно, стисло, точно виразити думки і провести операції в

лагцюгу міркувань, ефективно досягти висновку.

Абетка мови логіки

а, в, с ... – символи для одиничних імен предметів – предметних

постійних або констант.

х, y, z ... – символи загальних імен предметів – предметних змінних.

А, В, С ... – зимволи висловлювань –

або p, q, r – пропозиційних змінних.

Квантори – символи кількісних характеристик висловлювань.

 – квантор загальності, позначає: всі, кожний, будь–який.

 – квантор існування, позначає вирази: деякі, інколи, буває, існують.

Логічна зв’язка

S – Р

 S  P

S  P

Логічні сполучники

 – кон’юкція, сполучник “та”.

 – диз’юнкція, сполучник “або”.

 – імплікація, сполучник “якщо, то.

 – еквіваленція, сполучник “якщо і лише якщо ... то.

заперечення, не-А, невірно, що А.

Вирази побудовані на мові логіки називають правильно побудованими

формулами – ППФ.

За абеткою логічної мови будуються формалізовані логічні міркування.

Елементи мови логіки використовуються для аналізу міркувань виражених

природною мовою.

Фахова мова, юридична чи економічна за своїми властивостям наближена

до мови логіки, або ж використовує всі засоби мови логіки.

Мова права, бізнесу повинна задовольняти вимогам наступних

нормативних принципів: предметності, однозначності та взаємозамінності.

Принцип предметності вимагає щоб у висловлювані стверджувалось чи

заперечувалось щось про значення імені, а не про саме ім’я. Наприклад,

“Мотив”. Це правова категорія і мотив – це спонука до дії, при вживанні у

висловлюваннях повинні розрізнятися.

Принцип однозначності – вираз, що використовується як ім’я мусить бути

і іменем одного предмету або класу предметів. Наприклад, угода, погода,

договір, умова.

Принцип взаємозамінності вимагає не допускати суперечності у

визначені. Наприклад, оборутка, договір, домовленість.

Отже мислити логічно – значить будувати свої міркування визначено,

точно, послідовно, не допускаючи суперечностей у розсудах та вміти виявляти

логічні помилки. Це і є найкращою ознакою професійного ділового розмислу.

Вправи: Виявити логічну структуру наступних висловлювань і

формалізувати їх

 Ісус Христос. “Я – дорога і правда і щастя”

Ів. 14. 6

 Київ – столиця України.

 Джерелом права і його носієм є народ України.

 Всі люди прагнуть до добра.

 Інтереси людей мають економічний сенс, якщо вони задовольняються.

 Якщо свобода сприяє розвитку людини, то у неволі вона гине.

 Будь–які дії держави мусять враховувати інтереси її громадян.

 Людина не ворог свого здоров’я.

 Інколи люди шкодять самі собі.

 Кожний студент прагне стати фахівцем.

 Кожна людина єдина, неповторна.

 Якби ми вчились так, як треба,

То й мудрость би була своя.

Т. Шевченко.

 Ніхто більшої любові немає над ту,

як хто свою душу поклав би за друзів своїх

Ів. 15. 13.

 Хліб свій пускай по воді, бо багатьох днях знов знайдеш його.

Екл. 11. 1.

 І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

Екл. 5. 8.

 Хто срібло кохає, той не насититься сріблом.

Екл. 5. 9.

 В своїй хаті, своя й правда, і сила і воля.

Т. Шевченко.