ГЕОРГІЙ КОНИСЬКИЙ
ПОХВАЛА ЛОГІЦІ
Здрастуй, славетная праце, логіки слава нова!
Нашому люду присвячую я тебе й молоді вченій.
Гарна оздобо Паллади
1
, вродливе потомство Мінерви
2
,
Світло високого неба і нашої школи гординя,
Шана достойна і честь тобі буде колись у нащадків,
Та імена Калліопа
3
напише на небі безмежнім,
Наші ж сучасники славити будуть цей труд титанічний.
Гине від праці цієї і папськая гідра жорстока,
Гине Кальвіна
4
теж сфінкс, і тривога на серці в Соціна
5
:
Помилки вчення свого він побачив, і всякий від світла
Нашої праці дрижить єретик, наче Рим славнозвісний,
Як до воріт підійшов Ганнібалл
6
, і не сміє вже проти
Жодного слова сказати, коли на ковадлі науки
Логіки кожний софізм увесь фальш і помилки покаже
Вченим свої і загине, бо великий суддя – ця наука.
Саме ця праця всіх вчить відрізняти правдиве від фальшу,
Істину вчить пізнавати ця парость вродлива безсмертних –
Логіка, що, мов палладій, цей скраб достопам’ятний неба,
Впав в давнину для Пергама
7
і місто беріг довгі роки,
І, мов той щит, що приніс колись Лацію
8
славу велику,
Логіки ж слава ще більша, а силу її скрізь побачиш,
Всюди вона необхідна: в житті і навчанні всесильна.
Мов океану вода, так вона проникає у темні
Надра науки усі, цей ревнитель і вождь і супутник
Розуму нашого. Яків Флаксеній
9
незвичним старанням
Їй присвятив свою працю. Яка ж то вже давня наука!
Стоя могутня, і періпатетики, і Арістотель
10
–
Слава велика її, далі Рамус П’єр
9
і Фломела
9
,
Теж Меланхтон Віттенберзький
9
, іще Забарелла
9
і Калов
9
,
Шейблєр
9
і Яків Мартен
9
, і, нарешті, ось Шарфій
9
славетний
Гідно її возвеличив, як всі попередні учені.
Як бо поеми Гомера вмістились в маленькім горісі,
Так і славетний Флаксеній уміло в короткому курсі
Виклав закони й правила логіки, щоб лиш навчалась
Талановитая молодь. Саме вона, оця молодь,
Вдячна безмежно, твої прославлятиме в гімнах заслуги,
Поки на світі цім матимуль силу закони людського