Бартун М.П. Логіка. Практикум: правила та вправи

Подождите немного. Документ загружается.

яка створює рішення; індуктивне міркування навертає, “наводить” на думку, що

створює певні умови, передбачення рішення.

Дедуктивні умовиводи

Будуються за правилами логіки висловлювань, то ж із істиних помилок

слідують істинні висновки.

Якщо міркування складається із простих категоричних суджень, то

зв’язки поміж елементами їх структури утворюють категоричні умовиводи.

Безпосередні умовиводи створюються на основі однієї посилки із

застосуванням операцій, що змінюють внутрішню структуру суджень.

Перетворення – зміна якості посилки засновника.

“Дозволено все, що не заборонено законом”,

отже – “Не дозволено те, що забороняється законом”.

Операція перетворення може бути здійснена з усіма видами категоричних

суджень.

А  І (Всі S є P  Жоден S не є не-Р) SаР  SеР

Е  А (Жоден S не є Р  Всі S є не-Р) SеР  SаР

І  О (Деякі S є Р  Деякі S не є не-Р) SіР  SоР

О  І (Деякі S не є Р  Деякі S є не Р) SоР  SіР

Обернення – зміна будови посилки – засновника (суб’єкт і предмет

міняються місцями).

“Дозволено, що не забороняється законом”,

отже, “Те, що не забороняється законом – дозволено”.

Операція не виконується над частково–заперечними судженнями. – О.

Операція проводиться: SаР  РіS

SеР  РеS

SіР РіS

Протиставлення – умовивід, в якому одночасно здійснюється

перетворення і обернення засновника.

“Дозволено все, що не заборонено законом”,

отже, “Все, що заборонено законом – не дозволено”.

Операція проводиться за формулами:

SаР  РеS

SеР  РіS

SоР  РіS

Категоричний силогізм – дедуктивний умовивід, що будується з

категоричних суджень–посилок, які мають внутрішній зв’язок поміж термінами.

Всі юристи – слуги закону

Всі слуги закону – захисники прав людей

Всі юристи – захисники прав людей

Структура цього силогізму:

Всі Р є М

Всі М є S

Всі S є Р

До складу категоричного силогізму входять три дескриптивні терміни: S,

Р, М, що можуть бути виражені загальними або одиничними поняттями.

Терміни, що складають висновок S та Р називаються крайніми, з них термін Р

називається більшим і посилка, в якій він позначає суб’єкт або предикат є

більшою; термін S – називається меншим і посилка з ним зветься меншою.

Термін М, що входить до складу обох посилок але відсутній у висновку,

бо забезпечує внутрішній логічний зв’язок слідування у силогізмі, – називається

середнім.

Формула категоричного силогізму: Р – М

S – М

S – Р

Розташування термінів категоричного силогізму виражається чотирма фігурами, що різняться місцем

середнього терміну М.

1 фігура 2 фігура 3 фігура 4 фігура

S М

М S

М Р

S М

Р М

М Р

Р М

Загальні правила категорічного силогізму:

1. Хоча б одна із посилок має бути судженням загальним. З двох

загальних посилок висновок має бути загальним. З двох часткових посилок

висновок неможливий.

2. Хоча б одна із посилок має бути судженням стверджувальним. З

двох заперечних суджень висновок неможливий.

3. Якщо одна із посилок – заперечне судження, то висновок має бути

заперечним.

4. Якщо одна із посилок – часткове судження, то висновок має бути

частковим.

5. Середній термін має бути розподіленим хоч би в одній посилці.

6. Терміни, що не розподілені в посилках, не можуть бути

розподіленими у висновку.

Спеціальні правила фігур:

У першій фігурі: більша посилка має бути судженням загальним, менша –

стверджувальним.

У другій фігурі: більша посилка – загальне судження, одна із посилок –

заперечне судження.

У третій фігурі: менша посилка мусить бути стверджувальною, висновок

має бути частковим.

У четвертій фігурі: якщо більша посилка стверджувальна, то менша має

бути загальною.

Комбінацій суджень у силогізмі, що задовольняють вимогам усіх правил

загальних і спеціальних є 19. Ці 19 різновидів правильно побудованих

силогізмів називають модусами.

Вживання модусів у міркуванні забезпечує правильну будову думки і при

істиності засновників приводить до необхідно істинного висновку. Тому

категорічні міркування є переконливими, ясними, показовими і мають ще назву

– демонстративних умовиводів.

Найбільш широко вживаною формою дедуктивного умовиводу є 1 фігура

категоричного силогізму. Вона має чотири модуси: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО (для

запам’ятовування здавна вживаються такі мнемонії вАrвАrА, сЕеАrЕnt, dArІІ,

_ЕrІО).

Модуси цієї фігури є універсальними. До них зводяться 15 модусів усіх

інших фігур. Це зведення використовується для перевірки правильності

силогізмів.

Тож ця форма є типовою і застосовується для своєрідної демонстрації

істини. Це можна сказати – класична дедукція. До неї звертаються щоб

виразити науковий закон, правову норму, зробити переконливий висновок

змісту конкретного предмету.

Тому міркування за цією фігурою застосовується в юридичному

дослідженні.

Такі юридичні дії як–от: правова оцінка (кваліфікація) конкретних явищ,

застосування норми права до конкретних дій, визначення міри покарання,

загалом прийняття судових рішень, набувають логічної форми першої фігури

силогізму.

Друга фігура застосовується тоді, коли необхідно показати, що

висловлювання про окремий випадок (конкретну особу, дію, факт) не може

бути підведено під загальне положення.

Модусами другої фігури є сполучення: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО. Найбільш

поширеним є модус ЕІО (fЕstІnО).

В юридичному мисленні за цією фігурою формуються правила заборони,

будуються висновки про відсутність складу злочину, для спростування

положень, що суперечить загальним вимогам.

Міркування за третьою фігурою не мають поширення.

Міркування за четвертою фігурою є суто формальним дзеркальним до

першої.

Перша фігура з її чотирма модусами і є найбільш уживаною формою

дедуктивного міркування.

Вправа. Виконати операції безпосередніх умовиводів

 Всі витрати виробництва виражені в ціні товару.

 Деякі люди мають комерційні здібності.

 Певні закони мають обмежену сферу дії.

 Жоден прецедент не є джерелом права.

 Всі права громадян захищаються законом.

 Кожен платник податку є законопослушним.

 Усі дороги ведуть до Риму.

 Криміналістика – юридична наука.

 Всі багатства землі належать людям.

 Хто не працює, той не їсть.

 Серед боржників є порядні люди.

 Всі порушники закону – злочинці.

 Кожна оборутка, яка порушує права клієнта, є недійсною.

 Щасливі люди не помічають плину часу.

 Не всі свідчення є правдивими.

 Час простою з вини працюючого не підлягає оплаті.

 Ніщо не з’являється із нічого.

 Жодний невинний не притягається до відповідальності.

 Усіх задовольняє справедливе рішення.

 Допомоги потребують усі непрацездатні.

 Національні інтереси захищає держава.

 Народ – творець історії.

 Здоров’я кожного – багатство усіх.

 Привілейовані акції приносять власнику більший прибуток.

 Право породжує обов’язок.

 Захист Вітчизни – обов’язок громадянина.

 Життя прожити – не поле перейти.

 Не все те золото, що блищить.

 Казав пан кожуха дам, та слово його тепле.

 Здорова конкуренція – рушійна сила ринку.

 Хто сховав річ, той знає де її знайти.

 Друг ніколи не залишить у біді.

 Закон природи – то воля Божа.

Вправа. Проаналізувати логічну структуру поданих силогізмів та

відповідність правилам

 Кожен громадянин України наділений усіма правами і свободами,

визначеними Конституцією.

Конституційний лад захищається державою.

Отже, усі права і свободи громадяни України захищаються державою.

 Життя суспільства засновується на законі.

Закон забезпечує свободу громадян.

Отже, кожен законопослушний громадянин живе свобідно.

 Труд – джерело багатства.

Труд – правова дія громадян.

Отже, нетрудове збагачення є правопорушенням.

 Жоден невинний не може бути притягнутим до відповідальності.

Відповідальність приводить до покарання.

Отже, жоден невинний не може зазнати кари.

 Економічні дії людей відбуваються у правовому просторі.

Ухилення від податків є правопорушенням.

Отже, певні економічні дії людей відбуваються поза правовим простором

(“у тіні”).

 Деякі бізнесмени – філантропи.

Допомога нужденим – богоугодна справа.

Отже, деякі бізнесмени віддані богоугодним ділам.

 Надмірне багатство у бідній країні аморальне.

Розподіл багатства – вияв справедливості.

Отже, справедливий розподіл багатства – шлях моральності.

 Деякі політики мають бізнесові інтереси.

Бізнесовий інтерес часто не співпадає з громадським інтересом.

Отже, деякі політики діють проти громадських інтересів.

 Будь-який прояв тероризму є зло.

Серед людей є прихильники терору.

Отже, деякі люди несуть зло.

 Праця на благо народу є вияв патріотизму.

Егоїстичні прагнення не приносять блага народу.

Отже, егоїсти не є патріотами.

 Інвестиції служать розвитку виробництва.

Ріст виробництва підносить добробут людей.

Отже, інвестиції сприяють піднесенню добробуту людей.

 Крадіжка є злочином.

Здирництво не є крадіжкою.

Отже, здирництво не є злочином.

 Закон не залежить від волі людей.

Конституція – закон.

Отже, Конституція не залежить від волі людей.

 Всі, хто ухиляється від сплати податків, є правопорушниками.

Деякі бізнесмени ухиляються від сплати непомірних податків.

Отже, серед бізнесменів є правопорушники.

 Свідок за законом мусить давати правдиві свідчення.

Свідок дає неправдиві свідчення.

Отже, свідок порушує закон.

 Контрабанда товарів приносить великі прибутки ділкам.

Контрабанда товарів не дає надходжень до бюджету країни.

Отже, прибутки ділків шкодять бюджету країни.

 Кожний власник земельного паю має право на окрему ділянку

землі.

Серед власників паїв є прихильники кооперативного господарювання.

Отже, замельні ділянки можуть бути об’єднані в кооперативне поле.

 Жодна людина не бажає зла для себе.

Серед людей є такі, що своїми діями завдають зла іншим.

Отже, не бажання зла для себе може завдати зла другому.

Вправа. На основі трьох наведених термінів побудувати правильний

силогізм

 Спекуляція, злочин, карна справа.

 Товар, гроші, обмін.

 Бізнесова оборутка, прибуток, успіх.

 Юрист, адвокат, захисник прав людей.

 Судовий експерт, свідок, правдиві свідчення.

 Водій, правила руху, безпека.

 Політика, інтерес, благо.

 Праця, товар, прибуток.

 Добробут, споживання, ринок.

 Виробництво, споживання, добробут.

 Демократія, влада, права людей.

 Справедливість, громадське життя, життя людини.

 Право, закон, захист особи.

 Євро, гроші, спільний ринок.

 Людина, відповідальність, мораль.

 Навчання, освіта, добробут.

 Хабар, чиновник, економіка.

 Капітал, свобода, розвиток економіки.

 Незалежність, свобода, розвиток України.

Висновки логіки висловлювань

На основі правил логіки висловлювань будуються дедуктивні умовиводи

без урахування внутрішньої структури суджень.

Умовний умовивід А  В, В  С

А  С

Умовно–категоричний умовивід

Стверджувальний модус А  В, А

Заперечний модус А  В, В

Розділово–категоричний умовивід

Стверджувально–заперечний А В, А А В, В

модус (сильна диз’юнкція) В А

Заперечно стверджувальний

модус (як сильна так і слабка А В, А А В, В

диз’юнкція) В А

Умовно–розділовий умовивід

Проста конструктивна дилема А  С, В  С, А В

Складна конструктивна дилема А  В, С  Д, А С

В Д

Проста деструктивна дилема А  В, В  С, В С

Складна деструктивна дилема А  В, С  Д, В Д

А С

Вправа. Які висновки буть правильними із посилки:

“Якщо підприємець має змістовний бізнес–план, то успішно вирішить

виробничі задачі”.

“Підприємець успішно вирішує виробничі задачі. Отже, він має

змістовний бізнес–план”.

“Підприємець немає змістовного бізнес–плану. Отже, він не вирішить

успішно виробничі задачі”.

“Підприємець не вирішить виробничих задач. Отже, він немає

змістовного бізнес–плану”.

Вправа. Які висновки будуть правильними із посилки:

“Якщо бізнесмен не знає кон’юктури ринку, то він не продасть свій

товар”.

“Бізнесмен продав свій товар, отже, він знає кон’юктуру ринку”.

“Бізнесмен знає кон’юктуру ринку, отже, він продасть свій товар”.

“Бізнесмен не продав свій товар, отже він не знає кон’юктури ринку”.

“Бізнесмен не знає кон’юктури ринку, отже він не продасть свій товар”.