Бартун М.П. Логіка. Практикум: правила та вправи

Подождите немного. Документ загружается.

 Демократія – влада народу.

 Раб–людина, що немає свободи.

 Революція – локомотив історії.

 Позика на певний строк – (Кредит)

 Ринкова ціна акцій – (Курс акцій)

 Одиниця торгових угод на біржі – (Лот)

 Довгострокова оренда машин, обладнання, споруд виробничого

призначення – (Лізинг)

 Натуральний обмін, обмін на безгрошовій основі – (Бартер)

 Гроші, чеки, цінні папери, міжнародні гроші, грошові знаки, грошові

знаки певних держав – (валюта)

 Гарант – фізична, юридична особа, що надає гарантії.

 Фізична або юридична особа, що має борги. (Боржник)

 Збитки – втрачені кошти в економічних оборутках.

 Слідчі дії – допит, обшук та вибірка, арешт майна, огляд та освідчення,

слідчий експеримент, очна ставки.

 Суверенітет: державний

національний

народний

 Судова система: Конституційний суд, Верховний суд, Апеляційний

суд, господарський суд.

 Парламент – представницький, законодавчий орган, що формується на

виборній основі.

 Право – система загальнообов’язкових норм, встановлених державою і

забезпечених державними санкціями.

 Очна ставка – одночасний допит віч–на–віч кількох осіб для перевірки

показань.

 Товар – об’єкт купівлі–продажу.

 Штат – постійний склад працівників.

 Штат – територіальна самовредна одиниця у федеральній державі.

 Хто може бути суб’єктом підприємництва в Україні:

а) громадянин України;

б) громадянин країни СНД;

в) юридична особа;

г) іноземний громадянин;

д) особа без громадянства;

е) військовослужбовець;

ж) державний службовець;

з) пенсіонер;

і) депутат.

 Зміст яких угод, що укладаються на торгових біржах подається у

наведених визначеннях:

а) договірні зобов’язання покупця здійснити постачання певного

товару у зазначений час без будь–якого офіційного гаранта;

б) поставка товарів згідно з попередньо укладеним контрактом за

цінами, що склалися на ринку;

в) угода здійснюється між продавцем і покупцем за допомогою

маклера і оплата відбувається згідно з різницею у цінах (угода на строк,

онкольна, з премією, на різницю),

 Які поняття визначають наступні висловлювання:

а) форма, що домінує на ринку задля контролю і визначення цін;

б) група фірм, що контролюють певний сектор ринку (олігополія,

монополія).

 Дайте назви видань інфляції виходячи з темпів зростання ціни:

а) ціни зростають не більш ніж на 10% (“повзуча”);

б) темп зростання цін досягає 10–100% (“галопуюча”);

в) річні темпи зростання цін перевищують 100% (“гіперінфляція”).

 Яким визначенням розкривається зміст поняття інфляція:

а) виникнення дисбалансу між сукупним попитом і сукупною

пропозицією;

б) підвищення загального рівня цін у країні;

в) підвищення цін сезонного характеру;

г) різке зростання цін на бензин, мастила;

д) надмірна емісія паперових грошей.

 Які види кредитів називаються термінами: лізінг, іпотека, ломбард

а) кредит, що надається під заставу нерухомого майна, зокрема

землі;

б) кредит, що надається під заставу рухомого майна;

в) кредит пов’язаний з наданням в оренду рухомого та нерухомого

майна (машин, обладнання, приміщення).

Тема 4. Логіка висловлювань (суджень),

основні логічні операції над висловлюваннями

Висловлювання, судження як форма правильного міркування

Висловлювання – це форма думки, в якій щось стверджується або

заперечується, відносно предметів. Класична логіка традиційно називає цю

логічну форму міркування судженням.

Судження – це форма думки, в якій стверджується або заперечується

зв’язок між предметом та його ознакою, відношення між предметами, факт

існування предмету, що може бути істинною або хибною.

“Всі громадяни України мають право на труд”, “Дніпропетровськ

розташований на Дніпрі”, “Існуючі податкові норми не стимулюють розвиток

виробництва”.

Судження в мові, переважно, має вираз розвинутого речення. Інші форми

речень можуть бути судженнями, якщо визначається їх істинність. Наприклад,

запитання “Чи перестав ти палити?” може бути судженням, якщо є істинним

ствердження “Я палив цигарки”.

Логічна структура судження має у складі три елементи: суб’єкт (S) –

поняття, що позначає предмет думки, предикат (Р) – поняття, що позначає

ознаку, відношення чи існування предмета та логічна зв’язка (, –), що з’єднує

суб’єкт та предикат.

Формула судження: S–P; SP. Київ – столиця України.

“Київ” – суб’єкт, “столиця України” – предикат, логічна зв’язка, “є”

вважається існуючого, хоча повного виразу може й не мати.

Суб’єкт та предикат називаються термінами судження.

Строго визначена логічна структура надає висловлюванню точно

визначений зміст. Це стає особливо помітно і важливо при перекладі змісту

висловлювань з однієї мови на іншу. Щоб адекватно передавати зміст треба

перш відшукати не підмет і присудок речення, а встановити суб’єкт в предикат,

тобто про що йде мова – предмет думки та позначення його ознак чи

відношень. Тоді в перекладі буде не набір слів з їх різноманітним значенням, а

точний зміст думки.

Є два основні види простих суджень, атрибутивні, що виражають

властивості, та судження відношень. Наприклад, “Україна – республіка”,

“Дніпропетровськ розташований на Дніпрі нижче Києва”.

Атрибутивні судження за якістю є стверджувальними та заперечними; за

кількістю – загальними та частковими, традиційно їх називають категоричними.

При побудові правильних міркувань вводиться позначення суджень, як–

от:

А Загальностверджувальні. Всі S є P,  S–P

Е Загальнозаперечні Жодне S не є P,  S–P

І Частковостверджувальні Деякі S є P,  S–P

О Частковозаперечні Деякі S не є P,  S–P

Терміни суджень можуть бути розподіленими (взятими в повному обсязі)

або не розподіленими (взятими не в повному обсязі). В загальних судженях А,

Е розподілені суб’єкти, а в заперечних Е, О – предикати.

Логічні відношення між судженнями в класичній логіці зображаються схемою, що зветься логічним

квадратом.

А Е

І О

Відношення А–Е протилежності (контрарності)

І–О субконтрарності

Відношення А–О суперечності

Е–І (контрадикторності)

Відношення А–І підпорядкування

Е–О (субалтерності)

Відношення сумісності:

А–І, Е–О судження можуть бути одночасно істинними.

Відношення еквівалентності є поміж судженнями, що мають одинакові

логічні характеристики. Це відношення дає можливість адекватно виражати

думки в різних мовах, або в схожих правових контекстах.

Часткова сумісність: І–О, судження не можуть бути одночасно істинними,

але можуть бути одночасно хибними.

Відношення підпорядкування А–І, Е–О.

Якщо судження загальне А, Е істинне, то часткове судження І, О завжди

буде істинним.

Якщо часткове судження І, О хибне, то загальне судження А, Е також

буде хибним.

При хибності загального судження часткове судження може бути або

хибним або ж істинним.

Відношення несумісності

А–Е, А–О, Е–І, судження не можуть бути одночасно істинними.

Протилежні (контрарні судження) А–Е не можуть бути одночасно

істиними, але можуть бути одночасно хибними.

Суперечні (контрадикторні) судження А–О, Е–І не можуть бути ні

одночасно істинними, ні одночасно хибними.

Якщо одне судження істинне, то друге хибне, і навпаки.

Вправа. У наступних виразах визначити ті, що мають сенс, а серед них

ті, що є висловлюваннями, судженнями

 Мислення – це нове створення світу.

 Наступає тиха година.

 Літо – найкраща пора року.

 Бізнес приносить радість.

 Атом – найменша частка речовини.

 Громадяни, дотримуйтесь правил вуличного руху!

 Якою є відстань від Землі до Місяця?

 Світає. Край неба палає.

Т. Шевченко

 Людина безсмертна.

 Яка чудова майська ніч!

 Всі громадяни України отримали приватизаційні чеки.

 Полуботько ніколи не був гетьманом України.

 “Ви не судіть, щоб Вас не суджено”.

 У багача не проси калача.

 Злодій нікому не вірить.

 Без хлібу немає обіду.

 Хто може чернь утішити, крім Бога.

Л. Українка

 Друже, ти справді запаливсь, мов Ціцерон.

Л. Українка

 Всі люди прагнуть щастя.

 Ніхто не хоче собі зла.

 Багато міст України розташовані на берегах Дніпра.

 Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе?

Т. Шевченко

 Київ мальовничо розкинувся на римських пагорбах.

 Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці!

 Зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?

Л. Костенко

 Мова є такою як життя.

Г. Сковорода

 Мова – це обличчя народу.

Л. Костенко

 Дніпропетровськ – столиця бізнесу.

 Всі люди прагнуть до знань.

Арістотель

 В усіх людських затій, є один кінець – радість серця.

Г. Сковорода

 Філософія – пізнання речей через причини.

І. Гізель

 Нехай не гасне світ науки!

П. Куліш

 “Моє” і “Твоє” – два джерела всякої незгоди в суспільстві.

Ст. Оріховський

 Світлий душею мов сніг, збирайся до справжньої праці:

В ній лише откриєш, повір, істини обрис чіткий.

Павло Русин

 Де є та грань – хто люди, хто юрма?

Л. Костенко

Вправа. Виявити структуру висловлювання та встановити його вид

 Книга – джерело знання.

 Столицею України є місто Київ.

 Не всі фінансисти є мрійниками.

 Президент – гарант Конституції.

 Всі акціонери є співвласниками підприємства.

 Національні інтереси є пріоритетними для держави.

 Жоден прецедент не є джерелом права.

 Серед злочинців трапляються совістливі люди.

 Не всі фінансові оборутки приносять прибуток.

 Безвісті зниклі люди свідчення правової незахищеності.

 Жодна людина не може бути позбавлена волі без рішення суду.

 Правоохоронні органи стоять на сторожі закону.

 Бізнесові угоди, що не відповідають вимогам закону, є недійсними.

 Деяки студенти не дотримуються правил вуличного руху.

 Жоден водій не має право керувати автомобілем в нетверезому стані.

 Серед комерсантів трапляються безкорисливі люди.

 Етика – це філософія переконання.

Кант

 Жоден вчений не мислить формулами.

А Ейнштейн

 Мрії, що збуваються, є планами.

 Будь–яка економічна оборутка, що дає прибуток, є законною.

 Юридичні особи є суб’єктами підприємницької діяльності.

 Дунай – екологічно небезпечна ріка.

 Велике діло – писані слова!

Л. Костенко

 Практичне є все, що можливе завдяки свободі.

Кант

 Операції з цінними паперами є об’єктом підприємництва.

 Ні один юрист не є законопослушним громадянином.

 Всі посередні люди не заслуговують поваги.

 Жоден військовослужбовець не є незобов’язаним служити у війську.

 Не всі правопорушення є кримінальними.

 Кожен верстат має строк експлуатації.

 Основна частина заробітної плати враховує суспільно нормальну міру

праці.

 Національний продукт є матеріальною основою життя людей.

 Якість товару визначається за стандартом.

 Не все те підбирай, що по воді пливе.

Вправа. Користуючись логічним квадратом визначити логічні значення

похідних суджень, надаючи поперемінно судженням значень істиності чи

хибності

 Всі люди прагнуть до добра.

 Жоден прецедент не є джерелом права.

 Кожний студент прагне стати фахівцем.

 Деякі люди не володіють собою.

 Серед бізнесменів є справжні подвижники.

 Більшість людей керуються економічним інтересом.

 Всі багатства землі належать людям.

 Певні закони мають обмежену сферу дії.

 Всі підприємці мають комерційні сдібності.

 Деякі інвестори не йдуть на ризик у бізнесі.

 Не всі оборутки приносять прибуток.

 Ціна товару не завжди виражає всі витрати виробництво.

 Конкуренція забезпечує одержання прибутку.

 Члени біржи є акціонерами.

 Будь–яке переміщення капіталів є вигідним.

 Не всі фінансисти є благодійниками.

 Кожен меценат є патріотом.

 Жодна людина не може бути взята під арешт без рішення суду.

 Акціонери є співвласниками підприємства.

 Всі президенти обираються прямим загальним голосуванням.

 Бізнесові угоди укладаються на основі закону.

 Серед злочинців є такі, що каються.

 Всі книги цікаві.

 Будь–який злочин має бути покараним.

 Нужденні люди потребують допомоги.

 Національні інтереси є турботою держави.

Логіка висловлювань

Класична логіка розглядає висловлювання, в тому числі і складні,

змістовно, тобто визначє їх внутрішню логічну структуру (суб’єкт, предикат), а

також смисловий зміст висловлювань, їх логічне значення визначається не

формально як абстрактних об’єктів, а цілковито змістовно. То ж в класичній

логіці застосовуються операції, правила логіки висловлювань для створення

складних суджень.