Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

кредитового сальдо на відповідному рахунку визначається як витрати періоду, в

якому було здійснено анулювання акцій.

За подібною схемою відображається і повторний випуск акцій в обіг.

Якщо вилучені акції анулюються - зменшується статутний капітал і на суму

номінальної вартості акцій здійснюється запис:

Дт рах. № 40 – “Статутний капітал”;

Кт рах. № 45 – “Вилучений капітал”.

ВИСНОВКИ

З цієї теми Ви дізналися, що власний капітал – це початковий капітал

підприємства. Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники

(засновники) передали в розпорядження підприємства, а також внески чи

залишки у формі нерозподіленого прибутку.

Показник – власний капітал – один з найважливіших, оскільки відбиває

такі характеристики підприємства:

− забезпеченість коштами для функціонування;

− кредитоспроможність;

− платоспроможність.

Вклад засновників (учасників) у власний капітал підприємства виконує

такі функції:

− інвестування діяльності підприємства;

− регулювання відносин власності (розподіл майна, продукції, прибутку);

− управління підприємством.

Ключові поняття

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається

після вирахування його зобов’язань.

Статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна

вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Пайовий капітал – сума пайових внесків членів спілок та інших

підприємств, що передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал – сума, на яку вартість реалізації

випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів,

вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних

або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал – сума резервів, створених відповідно до чинного

законодавства або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого

прибутку підприємств.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – сума прибутку, яка

реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за

внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток,

викуплених товариством у його учасників.

Навчальні завдання

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність в Україні", П(С)БО 2 і П(С)БО 5, Плану рахунків та Інструкції з

його застосування дайте відповіді на питання:

1. Як формується власний капітал?

2. Які складові власного капіталу?

3. Які бухгалтерські рахунки передбачені для обліку власного капіталу?

4. Як держава регулює розмір статутного капіталу?

5. Як утворюється і змінюється статутний капітал?

6. Що слід розуміти під неоплаченим капіталом підприємства?

7. Що є вилучений капітал?

8. Як створюється резервний капітал підприємства та на які цілі він

використовується?

9. Що є додатковий вкладений капітал, як він змінюється?

10. Що є інший додатковий капітал, як він змінюється?

11. Як використовується прибуток підприємства?

12. Що є нерозподілений прибуток (непокритий збиток)?

За допомогою комп'ютерної техніки уважно розгляньте приклади

розв’язування облікових завдань до цієї теми.

Відкрийте Збірник ситуаційних задач і завдань для самостійної роботи

студентів, виконайте задачі 50, 51, 52, 53.

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ

НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ.

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Мета теми

З цієї теми Ви дізнаєтесь, що для здійснення виробничо-господарської

діяльності підприємства мають необхідні засоби виробництва, які складаються

із засобів і предметів праці. Засоби праці (необоротні активи) призначені для

дії на предмети праці (запаси) у процесі виробництва (робіт або послуг).

До складу необоротних активів включаються основні засоби, інші

необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи, що визначаються

особливим характером їх функціонування у процесі виробництва. Характерною

особливістю є те, що вони довгий час і багаторазово використовуються у

процесі виробництва, поступово зношуються, зберігаючи при цьому свою

натуральну форму. Процес укошування, переносу вартості на об’єкт

виробництва (робіт або послуг) називається амортизацією.

ПИТАННЯ ТЕМИ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про

основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та

розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО-7 "Основні

засоби", П(С)БО-8 "Нематеріальні активи", П(С)БО-14 "Оренда". Бухгалтерський

облік капітальних інвестицій. Облік надходження основних засобів. Облік їх

амортизації та зносу. Облік ремонту основних засобів. Облік вибуття основних

засобів. Облік основних засобів за оперативною та фінансовою орендою. Облік

надходжень, амортизації і вибуття нематеріальних активів.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

П(С)БО 7 "Основні засоби" зазначає методологічні засади формування в

бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні

матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми П(С)БО 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими

юридичними особами всіх форм власності (крім бюджетних установ).

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою

використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,

здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і

соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання

(експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо

він триваліший за рік).

ТЕМА №8

Об'єкт необоротних активів визнається активом, якщо існує ймовірність

того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його

використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних

активів, необхідно, насамперед, їх правильно класифікувати (рис.20, 23).

Рис.20. Класифікація основних засобів

Згідно з П(С)БО-7, Планом рахунків та Інструкцією з його застосування

основні засоби та інші необоротні матеріальні активи для потреб бухгалтерського

обліку відображаються за такими рахунками:

Субрахунки (рахунки другого порядку)№

групи

Код Назва

Основні засоби (рахунок № 10)

1. 101 Земельні ділянки

2. 102 Капітальні витрати на поліпшення земель

3. 103 Будинки, споруди та передавальні пристрої

4. 104 Машини та обладнання

5 105 Транспортні засоби

6. 106 Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

7. 107 Робоча і продуктивна худоба

8. 108 Багаторічні насадження

9. 109 Інші основні засоби

Інші необоротні матеріальні активи (рахунок № 11)

1. 111 Бібліотечні фонди

2. 112 Малоцінні необоротні матеріальні активи

3. 113 Тимчасові (нетитульні споруди)

4. 114 Природні ресурси

5. 115 Інвентарна тара

6. 116 Предмети прокату

7. 117 Інші необоротні матеріальні активи

Земельні ділянки

Капітальні витрати на

поліпшення земель

динки та спо

ру

ди

Машини та обладнання

Транспортні засоби

Інструменти, прилади та

інвентар

Робоча і продуктивна худоба

Багаторічні насадження

Інші основні засоби

Класи

іка

ія основних засобів

Залежно від характеру, стану необоротних активів, часу оцінки розрізняють

такі види їх вартості.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів

визначається у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів,

витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Рис. 21. Формування первісної вартості основних засобів

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю та

сумою зносу необоротних активів.

Основні засоби Первісна вартість

Придбані підприємством

за г

ошові кошти

Придбані підприємством

за рахунок кредитів

банку

Отримані підприємством

у результаті обміну на

неподібний об’єкт

Отримані підприємством

безплатно

Внесені до статутного

капіталу підприємства

Створені підприємством

лас

ними

ла

ми

Зараховані

підприємством з

виготовленої продукції,

товарів тощо

Отримані підприємством

у результаті обміну на

подібний об’єкт

Справедлива вартість переданого

об’єкта збільшена на суму

грошових коштів або їх

еквівалентів, що була передана під

час обміну

Залишкова вартість переданого

об’єкта

Собівартість активу яка

визначається згідно з П(С)БО 9

“Запаси” та 16 “Витрати”

Сума прямих і накладних витрат,

пов’язаних зі ство

енням актив

Погоджена засновниками

(учасниками)підприємства їх

справедлива вартість

Справедлива вартість на дату

отримання

Витрати на придбання , але без

урахування витрат на сплату

відсотків за кредит

Витрати на придбання

Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної

оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість

необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку

підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів

після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням затрат,

пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Так, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс

підприємства за первісною вартістю (рис.21).

Їх облік ведеться на підставі первинних документів (рис.22).

Рис.22. Документальне оформлення обліку основних засобів

У Плані рахунків для окремих видів малоцінних предметів застосовується

специфічний або спрощений порядок обліку. Новим є те, що малоцінні предмети

Розрахунок

амортизації

основних засобів

03-14

03-15 03-16

Картка обліку

руху основних

засобів 03-8

Форми

річного

звіту про

наявність

і рух

основних

засобів

Акт приймання -

здачі

відремонтованих,

реконструйова-

них та

модернізованих

об'єктів 03-2

Акт приймання-

передачі

(внутрішнього

переміщення)

основних засобів

03-1

Інвентарний

список основних

засобів 03-9

Інвентарна

картка обліку

основних

засобів 03-6

Опис

інвентарних

карток з обліку

основних

засобів 03-7

Дані

синтетичного

обліку

основних

засобів

Акт на

списання

основних

засобів

03-3, 03-4

термін експлуатації яких перевищує один рік, відображаються у складі

необоротних активів на субрахунку №112 "Малоцінні необоротні матеріальні

активи", та по них нараховується знос (рис.23). У балансі сальдо рахунків №10

"Основні засоби" і №11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається

загальною сумою за статтею "Основні засоби" .

Облік малоцінних предметів, термін експлуатації яких менш одного року

(МШП), ведеться у складі Запасів на рахунку №22.

Рис.23. Класифікація інших необоротних матеріальних активів

На дебеті рахунків №10 і №11 відображається собівартість об’єктів, що

надійшли у звітному періоді, а на кредиті – собівартість об’єктів, що вибули у

звітному періоді. Дебетове сальдо означає суму собівартості власних об'єктів, що

знаходяться у розпорядженні підприємства.

Бухгалтерський облік витрат на виготовлення, спорудження, придбання

інвентарних об'єктів, їх реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння, а

також витрат на розвідку та облаштування будь-яких запасів корисних копалин

здійснюється на рахунку № 15 "Капітальні інвестиції".

Об'єкти вилучаються з активів (списуються з балансу) у разі вибуття

внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання

активом (рис.24).

Необоротні активи підлягають фізичному та моральному зносу як у процесі

їх використання, так і при їх бездіяльності.

Правильне визначення ступеня їх зносу має дуже важливе значення для

економіки виробництва, для визначення відновлюваної вартості об’єктів і

розмірів амортизаційних відрахувань.

Бібліотечні фонди

Малоцінні необоротні

матеріальні активи

Тимчасові (нетитульні)

споруди

Природні ресурси

Інвентарна тара

Предмет прокату

Інші необоротні матеріальні активи

Класифікація інших необоротних

матеріальних активів

Рис.24. Вибуття основних засобів

Відповідно до П(С)БО поняття зносу та амортизації необоротних активів

об’єднуються.

Бухгалтерський облік зносу (амортизації) необоротних активів ведеться на

пасивному рахунку № 13 "Знос необоротних активів", на якому відкрито

субрахунки:

№ 131 "Знос основних засобів";

№ 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів";

№ 133 "Знос нематеріальних активів".

Нарахування зносу (амортизації) здійснюється за рахунок витрат

виробництва.

Згідно з П(С)БО-7 "Основні засоби" амортизація – це систематичний

розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку їх

корисного використання (експлуатації).

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно

з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його

використання.

Згідно з П(С)БО-7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку

корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється

підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і

призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови,

дообладнання та консервації.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового

строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем

зміни строку корисного використання.

Продаж за плату в порядку

реалізації майна

Передача за договором

дарування стороннім

юридичним та фізичним

особа

Списання внаслідок

морального або

фізичного

зносу

Ліквідація при аваріях,

стихійних лихах та інших

надзвичайних ситуаціях,

викликаних екстреними

умовами

У зв’язку з реконструкцією

та новим б

дівництвом

Передачі у вигляді внеску

до статутного капіталу

інших підприємств

З інших причин

Вибуття

основних засобів

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних

активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1. прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням

вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання

об'єкту основних засобів

нявикористанкорисногоСтрок

вартість

наЛіквідацій

вартість

Первісна

періодза

їамортизаці

Сума

−

або

їамортизаці

Норма

вартість

наЛіквідацій

вартість

Первісна

їамортизаці

Сума

⋅













−=

2. зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації

визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного

періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації

та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках)

обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня

кількості років корисного використання об'єкту на його первісну

вартість

періодузвітногопочатокна

засобівосновнихєктуоб

вартістьЗалишкова

їамортизаці

норма

Річна

їамортизаці

сума

Річна

’×=

при цьому

єктуобвартістьПервісна

єктуобвартістьнаЛіквідацій

їамортизаці

норма

Річна

’

1 −= ,

де Т – кількість років корисного використання об’єкту та основних засобів.

3. прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума

амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на

початок звітного або первісної вартості на дату початку нарахування

амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі

строку корисного використання об'єкта, і підвіюється

рокузвітного

початокнаєктуоб

вартістьЗалишкова

їамортизаці

норма

Річна

їамортизаці

сума

Річна

’2 ⋅⋅=

4. кумулятивного, за яким річна сума визначається як добуток вартості, що

амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт

розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця

очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму

числа років його корисного використання













−⋅=

вартість

наЛіквідацій

вартість

Первісна

коефіцієнт

ийКумулятивн

їамортизаці

сума

Річна

де

засобівосновнихєктуоб

нявикористанкорисногороківчиселСума

єктуобнявикористанстрокуоочікуваног

кінцядоязалишаютьсщороківКількість

коефіцієнт

ийКумулятивн

’

5. виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток

фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої

ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється

діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який

підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта

основних засобів

їамортизаці

ставка

Виробнича

продукції

обсяг

Фактичний

їамортизаці

Сума

×=

засобівосновнихєктуоб

нямвикористанзпродукції

обсягзагальнийОчікуваний

вартість

наЛіквідацій

вартість

Первісна

їамортизаці

ставка

Виробнича

’

−

Підприємство може застосувати норми і методи нарахування амортизації

основних засобів, передбачені податковим законодавством.

У податковому обліку амортизація об’єктів основних засобів за квартал

розраховується виходячи із балансової вартості об’єктів на початок кварталу і

норм амортизації:

%100

(%)

АВ

КВ

НБ

⋅

Для розрахунку амортизації всі об’єкти основних засобів поділяються на 3

групи:

І група: будівлі, споруди, передавальні пристрої, житлові будинки та їх

частини.

ІІ група: автотранспорт, офісне обладнання, офісні меблі, господарський

інвентар.

ІІІ група: всі інші об’єкти, які не ввійшли у І і ІІ групи. А саме машини і

обладнання цехів, дорослі тварини основного стада, багаторічні насадження.

Встановлені норми амортизації на квартал:

І гр. Н

– 1.25%

ІІ гр. Н

– 6.75%

ІІІ гр. Н

– 3.75%