Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

підсумовують і заносять в інші облікові реєстри (журнали-ордери, відомості,

Головну книгу тощо). Протягом поточного періоду (року) облікові реєстри

зберігаються у архіві встановлений законодавством час.

Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують

різноманітні за формою, змістом, способами відображення і нагромадження

інформації облікові реєстри. Склад облікових реєстрів, які ведуть на конкретному

підприємстві, залежить від прийнятої на підприємстві форми бухгалтерського

обліку.

Форма бухгалтерського обліку - це система взаємопов'язаних облікових

реєстрів із певною методикою відображення

них господарських операцій.

На рис. 6, 7, 8, 9 схематично наведено організація та ведення

бухгалтерського обліку на підприємствах України за різними формами.

Рис. 6. Схема меморіально-ордерної форми обліку

Рис. 7. Схема журнально-ордерної форми обліку

Групувальні й

нагромаджувально-

групувальні відомості (книги)

Меморіальні ордери

Реєстри аналітичного

обліку

Реєстраційний журнал

Головна книга

Оборотна відомість за

синтетичними

рахунками

Зворотна відомость

за аналітичними

рахунками

Баланс

Бухгалтерська

звітність

Первинні документи

Первинні документиДопоміжні і

групувальні відомості

(

книги

)

Журнали-ордери

Головна книга

Баланс

Реєстри аналітичного

обліку

Бухгалтерська звітність

Рис. 8. Схема простої форми обліку для малих підприємств

Рис. 9. Схема комп'ютерної форми обліку

В Україні використовують значну кількість програмних продуктів для

автоматизації бухгалтерського обліку, найпопулярнішими з яких є

„ПАРУС", „1С-

Бухгалтерія-Проф. для Windows, "БЭСТ", "Fin Ехреrt", "Фінанси без проблем",

"Lady Fin" тощо.

Автоматизація облікового процесу дає можливість підвищити

оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління

підприємством.

Методологічне, інформаційне та технічне забезпечення ведення обліку на

підприємствах України визначено законом України “Про бухгалтерський облік і

фінансову звітність в Україні”.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в

Україні здійснюється з метою:

− створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання

фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та

гарантують і захищають інтереси користувачів;

Первинні документи

Обладнання для запису на машинних

носіях

Машинні або електронні

носії інформації

Автоматизоване оброблення

інформації

Обладнання, яке автоматично друкує

(принтер)

Облікові реєстри

(машинограми) документи,

бухгалтерська звітність

Машинні або електронні

носії інформації

ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ

Реєстри аналітичного

обліку

Книга обліку

господарських

операцій К-1

Допоміжні і

групувальні

відомості (книги)

Головна книга

Бухгалтерський

баланс

Відомості обліку

заробітної плати

Бухгалтерська

звітність

− удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової

звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує

національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-

правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової

звітності.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при

Міністерстві фінансів України з метою:

− організації розробки та розгляду проектів національних положень

(стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів

щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

− удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в

Україні;

− методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору

та обробки обліково-економічної інформації;

− розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про

Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну

раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються

Міністром фінансів України.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації

підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до

компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової

особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник

(власники) або уповноважений орган (посадова особа).

Підприємство самостійно:

− визначає облікову політику підприємства;

− обирає форму бухгалтерського обліку;

− розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського)

обліку і звітності;

− затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової

інформації;

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського

обліку підприємства:

− забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних

методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у

встановлені строки фінансової звітності;

− організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського

обліку всіх господарських операцій;

− бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та

відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів

підприємства;

− забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях,

представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах

підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій,

пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань

підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності,

покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до

законодавства.

ВИСНОВКИ

З цієї теми Ви дізналися, що процес відображення даних про здійснені

господарські операції в облікових реєстрах називають обліковою реєстрацією.

Облікова реєстрація є другим етапом облікових робіт після первинної

документації. Облікові реєстри - це таблиці спеціальної форми, в яких

здійснюють систематизовані записи за рахунками бухгалтерського обліку на

підставі даних первинних носіїв інформації.

У бухгалтерському обліку застосовують різноманітні за формою, змістом

та способом відображення інформації облікові реєстри. Дані облікових реєстрів

використовують для складання бухгалтерської звітності, проведення аудиту й

аналізу господарської діяльності підприємства.

Використання у бухгалтерському обліку різних форм облікових реєстрів

та різноманітних технічних засобів оброблення інформації спричинилися до

створення різних форм бухгалтерського обліку. Ці форми обліку відрізняються

між собою кількістю облікових реєстрів, їх призначенням, змістом, формою,

послідовністю і способами записів тощо.

Найпрогресивнішою можна вважати комп'ютерну форму обліку, яка

ґрунтується на автоматизованому обробленні інформації. Використання цієї

форми пов'язане з певними капітальними витратами, однак це дає змогу

підвищити рівень оперативності й точності облікової інформації, необхідної

для здійснення управління підприємством.

Ключові поняття

Облікові реєстри – це таблиці спеціальної форми, в яких роблять

систематизовані записи за рахунками бухгалтерського обліку на підставі даних

первинних носіїв інформації.

Облікова реєстрація – процес відображення даних про здійснені

господарські операції в облікових реєстрах називають. Облікова реєстрація є

другим етапом облікових робіт після первинної документації.

Форма бухгалтерського обліку – це система взаємопов'язаних облікових

реєстрів із певною методикою відображення

них господарських операцій.

Навчальні завдання

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення

записів у бухгалтерському обліку" дайте відповіді на питання:

1. У чому суть облікової реєстрації ?

2. На підставі чого заповнюють облікові реєстри ?

3. Де використовують інформацію, записану в облікових реєстрах ?

4. За якими ознаками поділяють облікові реєстри ?

5. Охарактеризуйте способи виправлення помилок в облікових реєстрах.

6. Як обробляють і зберігають облікові реєстри ?

7. Що входить у поняття форми бухгалтерського обліку?

8. Які форми бухгалтерського обліку використовують в Україні сьогодні?

9. Як побудована меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку?

10. Як побудована журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку?

11. Які особливості спрощеної форми бухгалтерського обліку ?

12. У чому суть комп'ютерної форми бухгалтерського обліку?

13. Яку форму бухгалтерського обліку доцільно застосовувати на

підприємствах малого бізнесу?

14. Які положення і вказівки регулюють процес організації бухгалтерського

обліку на підприємствах України ?

15. Від яких факторів залежить організація облікового процесу на

підприємстві?

16. Що необхідно організовувати на кожній стадії облікового процесу?

17. Хто може вести бухгалтерський облік в установах і організаціях?

18. Як розподіляють функціональні обов'язки серед працівників бухгалтерії?

19. Якими є права і обов'язки головного бухгалтера?

За допомогою комп'ютерної техніки уважно розгляньте приклади

розв’язування облікових завдань до цієї теми.

Відкрийте Збірник ситуаційних задач і завдань для самостійної роботи

студентів, виконайте задачу 10 і завдання №3.

ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ

Мета теми

З цієї теми Ви дізнаєтесь, що управління підприємством потребує

періодичного узагальнення і подання інформації про його діяльність у формі

звітності.

Основна мета складання та подання фінансової звітності – передати

інформацію про ресурси підприємства, його капітал та зобов’язання, а також

про результати діяльності, що буде корисним для тих, хто має право на

здобуття такої інформації.

ПИТАННЯ ТЕМИ

Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до

визнання і розкриття її елементів згідно П(С)БО-1 "Загальні вимоги до фінансової

звітності". Порядок складання звітності і подання за призначенням. Склад і форми

фінансової звітності відповідно до П(С)БО-2 "Баланс", П(С)БО-3 "Звіт про

фінансові результати", П(С)БО-4 "Звіт про рух грошових коштів", П(С)БО-5 "Звіт

про власний капітал". Порядок виправлення помилок, внесення інших змін у

фінансовій звітності згідно П(С)БО-6.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Бухгалтерський облік фінансово-господарських операцій та складання

фінансової звітності на підприємствах України організовується і здійснюється

відповідно до закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні” і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку – 1 “Загальні вимоги до

фінансової звітності”.

Весь обліковий процес складається з трьох етапів: первинного обліку,

поточного обліку та підсумкового обліку.

Первинний облік здійснюється на першій стадії облікового процесу через

документування та оцінку господарських явищ і процесів.

На стадії поточного обліку проводять облікову реєстрацію господарських

операцій на бухгалтерських рахунках і в облікових регістрах.

На стадії підсумкового обліку здійснюють узагальнення даних поточного

обліку в бухгалтерській звітності.

Бухгалтерська (фінансова) звітність – це впорядкована система

взаємозв’язаних економічних показників, що відображають умови і результати

виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств, їх фінансовий

стан за звітний період.

Фінансова звітність складається внаслідок підрахунку, групування і

спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку. Формування

фінансової звітності - завершальна стадія бухгалтерського обліку.

Формування фінансової звітності підприємств має здійснюватися відповідно

ТЕМА №6

до принципових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до

фінансової звітності" визначає мету фінансової звітності, її склад, основні

елементи, звітний період, якісні характеристики, принципи підготовки і розкриття

інформації.

За терміном подання фінансову звітність поділяють на:

− періодичну (поточну);

− річну.

Періодична (поточна) звітність - це звітність про результати діяльності

підприємства за місяць, квартал.

Річна звітність - це звітність про результати діяльності підприємства за

звітний рік.

До складу річної фінансової звітності неодмінно належать такі типові форми

(рис.10):

РІЧНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

Баланс

Звіт про фінансові результати

Звіт про власний капітал

Звіт про рух грошових коштів

Примітки до фінансових звітів

Рис.10. Склад річної фінансової звітності підприємств

Крім обов'язкових форм, до складу квартальної і річної фінансової звітності

належать інші форми звітності:

− декларація про прибуток підприємства;

− декларація з ПДВ;

− розрахункові відомості про нарахування і перерахування зборів на

обов'язкове соціальне страхування;

− звіт про нарахування внесків та інших надходжень і витрачання коштів

Пенсійного фонду;

− розрахунок комунального податку;

− розрахунок податку з реклами;

− розрахунок платежів до бюджету готельного збору;

− звіт про суми отримання пільг щодо оподаткування та інші форми.

Фінансову звітність у відповідному складі й у встановлені терміни подають:

− учасникам, засновникам - відповідно до установчих документів;

− органу, до сфери управління якого належить підприємство;

− фінансовому органу - у разі одержання асигнувань із бюджету;

− органам державної статистики;

− органам державної податкової адміністрації (інспекції);

− установі банку(відповідно до кредитного договору);

− іншим адресатам (відповідно до законодавства).

Дані фінансової звітності є основою не тільки для підведення підсумків

звітного періоду, а й для прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану

та результатів діяльності підприємства часто використовується як основа для

П(С)БО1

прогнозування його майбутнього фінансового стану, результатів діяльності,

спроможності вчасно виконати свої зобов'язання, сплатити дивіденди тощо.

Корисною для користувачів може бути лише достовірна інформація.

Достовірність досягається за відсутності помилок та необ'єктивних (упереджених)

суджень. Для цього необхідно дотримуватися вимог П(С) БО щодо визнання та

оцінки статей фінансової звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” містить

вимоги до форми і змісту балансу.

Структуру балансу приведено у повну відповідність з його рівнями, які

використовуються у міжнародній практиці (рис.11).

БАЛАНС

АКТИВИ

1. Необоротні

активи

2. Оборотні активи

3. Витрати

майбутніх періодів

ПАСИВ

1. Власний капітал

2. Забезпечення

наступних витрат і

платежів

3. Довгострокові

зобов’язання

4. Поточні

зобов’язання

5. Доходи майбутніх

періодів

Рис.11. Структура Балансу

Вимоги МСБО до структури балансу - це поділ його статей на необоротні

(довгострокові) та оборотні (поточні). Дотримання цієї вимоги значно полегшує

аналіз балансу: зіставляючи оборотні активи та поточні зобов'язання, відразу

можна зробити висновок про покриття останніх. Критеріями виділення поточних і

не поточних активів та зобов'язань є календарний рік ( 12 міс. з дати балансу ) або

операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців. Форма і зміст звіту про

фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського

обліку 3 "Звіт про фінансові результати", який є аналогом звіту про прибутки

та збитки за МСБО.

В звіті виділені статті, які дають змогу визначити фінансовий результат від

звичайної та надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності - від

основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної) (рис.12).

1. Фінансові результати

2. Елементи операційних витрат

3. Розрахунок показників прибутковості акцій

Рис.12. Структура Звіту про фінансові результати

АКТИВИ = ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ +

+ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

(

)

БО2

(

)

БО3

Така класифікація доходів і витрат має дуже важливе значення для оцінки

діяльності підприємства

Витрати від основної діяльності подані за функціональною класифікацією

витрат, тобто поділяються за такими функціями , як виробництво, управління та

збут.

Отже, Звіт про фінансові результати містить інформацію про доходи і

витрати з точки зору власника підприємства:

− розглядає прибуток переважно як джерело розподілу власниками

(нарахуванням і сплати дивідендів тощо);

− усі витрати, пов'язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи

податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.

− дає змогу здійснити необхідний аналіз структури витрат на

виробництво, управління, збут та інших операційних витрат за

економічними елементами.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових

коштів" містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.

Під грошовими потоками розуміють надходження і вибуття грошових

коштів та їхніх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, що можуть

бути використані для поточних операцій.

Рух коштів відображається у Звіті за трьома видами діяльності –

операційною, інвестиційною та фінансовою.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші

види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою.

Прикладами руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності є :

− надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);

− надходження коштів за надання права користування активами (оренда,

ліцензії тощо);

− платежі постачальникам;

− виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу

довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних)

фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Прикладами руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності є такі:

− платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних

активів;

− надходження коштів від продажу необоротних активів;

− надання позик іншим підприємствам;

− надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни

величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Прикладами руху коштів внаслідок фінансової діяльності є такі:

− випуск власного капіталу (акцій);

− отримання позик та погашення їх;

− викуп акцій власної емісії;

− виплата дивідендів.

До Звіту не включають негрошові операції.

Негрошовими операціями є операції, що не потребують використання

грошових коштів або їхніх еквівалентів.

Прикладами негрошових операцій є :

− бартерні операції;

− надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу;

− перетворення зобов'язань на власний капітал.

Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю,

слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їхніх еквівалентів у Звіті не

відображають.

Наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства не

розглядається як рух грошових коштів у результаті операційної діяльності.

Процес складання Звіту включає п'ять основних етапів (рис.13)

Рис.13. Послідовність складання Звіту про рух грошових коштів

Для складання Звіту використовують такі джерела інформації:

− Баланс;

− Звіт про фінансові результати;

− Примітки до фінансових звітів (розшифровки статей Балансу і Звіту про

фінансові результати) ;

− Головна книга;

− аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний

капітал" надає інформацію про зміни, які відбулися у складі власного капіталу за

рахунок:

− змін в обліковій політиці;

− виправлення помилок;

− переоцінки довгострокових активів;

− чистого прибутку (збитки) звітного періоду;

− розподілу прибутку;

− внесків учасників;

− вилучення капіталу;

− інших змін у капіталі.

Збір і підготовка необхідної інформації

Визначення руху грошових коштів у

результаті операційної діяльності

Визначення руху грошових коштів у

ез

льтаті інвести

ійної

іяльності

Визначення руху грошових коштів у

ез

льтаті

інансової діяльності

Визначення чистого руху коштів і

згодження залишків їх