Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

Залишок на початок року

Коригування:

Зміна облікової політики

Виправлення помилок

Інші зміни

Скоригований залишок

на початок року

Переоцінка активів

Чистий прибуток (збиток)

за звітний період

Розподіл прибутку

...

Внески учасників

...

Вилучення капіталу

Інші зміни в капіталі

Разом зміни в капіталі

Залишок на кінець року

Рис.14. Структура Звіту про власний капітал

Отже, розглянуті П(С)БО містять загальні вимоги до подання фінансових

звітів на підставі МСБО, а також форми окремих звітів – Балансу, Звіту про

фінансові результати, Звіту про власний капітал і Звіту про рух грошових коштів.

Це є значним досягненням у процесі реформування бухгалтерського обліку, що

дає можливість кардинально підвищити інформативну цінність фінансових звітів

українських підприємств, їхню зрозумілість. Застосування цих нормативних

документів змінює не тільки систему бухгалтерського обліку, а й місце

бухгалтера і аудитора в господарській системі України, що відповідатиме тому

становищу, яке посідають їхні колеги в країнах з розвиненою ринковою

економікою.

ВИСНОВКИ

З цієї теми Ви дізналися, що бухгалтерська звітність – це сукупність

способів та прийомів узагальнення даних поточного обліку і водночас

упорядкована система взаємозв’язаних економічних показників, що

характеризують умови і результати фінансово-господарської діяльності

підприємств, їх фінансовий стан за звітний період.

П(С)БО 1 визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової

звітності та вимоги до визнання та розкриття її елементів.

Зміст форми і загальні вимоги до розкриття статей різних форм

фінансової звітності визначаються відповідними П(С)БО 2, 3, 4, 5, 6.

П(С)БО5

Ключові поняття

Первинний облік – перша стадія облікового процесу через документування

та оцінку господарських явищ і процесів.

Поточний облік – облікова реєстрація господарських операцій на

бухгалтерських рахунках і в облікових регістрах.

Підсумковий облік – узагальнення даних поточного обліку в

бухгалтерській звітності.

Бухгалтерська (фінансова) звітність – це впорядкована система

взаємозв’язаних економічних показників, що відображають умови і результати

виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств, їх фінансовий

стан за звітний період.

Періодична (поточна) звітність – це звітність про результати діяльності

підприємства за місяць, квартал.

Річна звітність – це звітність про результати діяльності підприємства за

звітний рік.

Навчальні завдання

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність в Україні" та на підставі П(С)БО 1, 2, 3, 4, 5, 6 дайте відповіді на

питання:

1. Які якісні характеристики фінансової звітності?

2. На яких принципах базується підготовка фінансової звітності?

3. Яка мета складання фінансової звітності?

4. Який перелік фінансової звітності встановлений національними

стандартами?

5. Перерахуйте відомі вам вимоги до статей звітності.

6. Який період визнається звітним?

7. Що передбачає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат?

8. У чому особливості принципу історичної собівартості?

9. У чому полягає принцип періодичності?

10. Якою може бути тривалість звітного періоду для новоствореного

підприємства?

11. Куди подають основні форми бухгалтерської звітності?

12. Хто підписує бухгалтерську звітність підприємства?

13. Що визначає П(С) БО 1?

14. Що визначає П(С) БО 2?

15. Що визначає П(С) БО 3?

16. Що визначає П(С) БО 4?

17. Що визначає П(С) БО 5?

18. Що визначає П(С) БО 6?

РОЗДІЛ №2. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК

ОБЛІК ФОРМУВАННЯ І ЗМІН ВЛАСНОГО

КАПІТАЛУ: СТАТУТНОГО, РЕЗЕРВНОГО,

ВИЛУЧЕНОГО, НЕОПЛАЧЕНОГО КАПІТАЛУ

ТА НЕРОЗПОДІЛЕНОМУ ПРИБУТКУ

Мета теми

З цієї теми Ви дізнаєтесь, що згідно із статтею 2 Закону України “Про

власність”, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини

щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності охороняється Законом "Про власність", в якому

визначено, що кожен громадянин України має право володіти, користуватися і

розпоряджатися власністю особисто або спільно з іншими. Отже, власність в

Україні має різні форми.

Законом визначено три форми власності: приватну, колективну,

державну.

У бухгалтерському обліку має бути чітко відбите право власника кожного

суб’єкта господарювання, що пов’язано з обліком власного капіталу.

ПИТАННЯ ТЕМИ

Поняття власного капіталу, його види згідно П(С)БО-2 "Баланс". Порядок

визначення власного капіталу на підприємствах різних форм власності. Облік

формування власного капіталу при створенні підприємства Умови змін власного

капіталу та порядок їх відображення в обліку. Розкриття інформації про зміни у

складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду згідно з

П(С)БО-5 "Звіт про власний капітал".

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Майно підприємства складається із різноманітних об’єктів обліку-носіїв

прав власності окремих суб’єктів. Права кожного власника на майно

підприємства і на участь у його прибутках визначаються часткою і формою

інвестованих коштів. Вони мають бути чітко відображені у бухгалтерському

обліку на підставі відповідних документів. Розкриття цих прав є одним із

найважливіших завдань фінансової звітності.

Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний

капітал, зокрема зареєстрована його частина - статутний капітал.

Власний капітал за П(С)БО 2 "Баланс" - це частина в активах

підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

ТЕМА №7

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської

діяльності будь-якого підприємства, одним із найважливіших показників,

оскільки виконує функції:

1. довгострокового фінансування - перебуває у розпорядженні

підприємства необмежено довго;

2. фінансування ризику - власний капітал використовується для

фінансування ризикованих інвестицій;

3. самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь

незалежності та впливу його власника;

4. розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є

основою при розподілі фінансового результату та майна в разі ліквідації

підприємства.

Оскільки підприємство створюється з метою отримання прибутку, то

реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Джерелами утворення власного капіталу є (рис.15):

1) внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших

активів;

2) накопичення суми нерозподіленого прибутку, що залишається на

підприємстві.

Рис. 15. Джерела утворення власного капіталу і форми його існування

Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отриманого внаслідок

ефективної діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а

знову інвестована у підприємство.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:

− статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і

підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих

одиниць;

− додатковий капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений капітал,

дарчий капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Дані про власний капітал подаються в окремому розділі балансу, у розрізі

його складових, відповідно до вимог повного розкриття інформації (П(С)БО-2).

Зміни, що відбулися у складі власного капіталу протягом звітного періоду,

показують у спеціальному Звіті про власний капітал (П(С)БО-5). Облік власного

капіталу ведеться на рахунках 4 класу (рис.16).

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Інвестований капітал

Дарчий капітал

Нерозподілений прибуток

Рис. 16. Відображення власного капіталу на рахунках бухгалтерського обліку

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна

вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Розмір статутного капіталу підприємства фіксується у статуті та

регулюється державою.

Статутний капітал акціонерного товариства складається із коштів, внесених

акціонерами (учасниками). Він відображає власні джерела формування активів і

власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума

статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, частка кожного

в якому визначається вартістю належних йому акцій.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві. Закон України "Про

цінні папери і фондову біржу" визначає акцію як цінний папір без встановленого

строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного

товариства, підтверджує членство та регламентує право на участь в управлінні

ними, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді

дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного

товариства.

Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з

цінних паперів та фондового ринку. Бланки акцій обліковують на балансовому

рахунку № 08 “Бланки суворого обліку”.

Засновники мають бути держателями акцій на суму не менше ніж

25 відсотків статутного капіталу на строк не менше від двох років.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні

внести з урахуванням попереднього внеску не менше ніж 30 відсотків

номінальної вартості акцій, що підтверджується тимчасовими свідоцтвами,

останні 70 відсотків заборгованості погашаються до кінця року.

Акції оплачуються грошовими коштами в національній чи іноземній валюті

(+)Статутний капітал (рахунок 40)

(+) Пайовий капітал (рахунок 41)

(–) Неоплачений капітал (рахунок 46)

(–) Вилучений капітал (рахунок 45)

(+,–) нерозподілені прибутки (непокриті

збитки) (рахунок 44)

(+) Резервний капітал (рахунок 43)

(+) Додатковий капітал (рахунок 42)

Власний

капітал

або передаванням майна.

Акціонерне товариство може змінювати розмір статутного капіталу згідно

з рішенням зборів акціонерів. У бухгалтерському обліку ці зміни відображають

тільки після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу. Збільшення

статутного капіталу акціонерного товариства не більше ніж на 1/3 може бути

здійснено за рішенням правління за умови, що це передбачено статутом.

Зміни статутного капіталу регулюються Положенням про порядок

збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства,

затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

(рис.17).

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі

раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижчою від номінальної.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватись:

− випуском нових акцій;

− обміном облігацій на акції;

− зростанням номінальної вартості акцій.

У разі збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості підписка на

додатково випущені акції провадиться у тому самому порядку, що і на акції

першої емісії, а статутний капітал збільшується за рахунок:

1. додаткових внесків учасників (Дт рах. №46 – “Неоплачений капітал”,

Кт рах. № 40 – “Статутний капітал);

2. індексації основних засобів (Дт, рах. № 10 – “Основні засоби”, Кт рах.

№ 40 – “Статутний капітал”);

3. реінвестування прибутку: (Дт рах. № 44 – “Прибутки і збитки

нерозподілені” , Кт рах. № 40 – “Статутний капітал”);

4. нарахованих дивідендів - у випадку, коли прийнято рішення про

виплату дивідендів акціями:

Дк рах. № 67 – “Розрахунки з учасниками” Дт рах. № 44 – “Нерозподілений

прибуток”

Кт рах. № 40 – “Статутний капітал Кт рах. № 67 – “Розрахунки з

учасниками”

У разі збільшення статутного капіталу за рахунок обміну облігацій

акціонерного товариства на його ж акції операція буде відображена такими

записами:

Дт рах. № 52 – “Довгострокові зобов’язання по облігаціях”;

Кт рах. № 40 – “Статутний капітал”.

У разі збільшення номінальної вартості акцій статутний капітал може

збільшуватись за рахунок додаткових внесків учасників до встановленого рівня

номінальної вартості акцій або за рахунок індексації основних засобів. Обидва ці

варіанти вже були розглянуті вище.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може

здійснюватись:

− зменшенням номінальної вартості акцій;

− зменшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом

викупу їх у власників та їх наступним анулюванням.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості

акцій відображається в обліку:

Дт рах. № 40 – “Статутний капітал”;

Кт рах. № 67 – “Розрахунки з учасниками”.

Таке зменшення має бути компенсоване акціонерам:

Дт рах. № 67 – “Розрахунки з учасниками”;

Кт рах. № 30,31 – “Каса” або “Рахунки в банках”.

Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх

у власників та наступним анулюванням відображається в обліку як вилучення

капіталу (див. характеристику статті “Вилучений капітал”).

Рис. 17. Загальна схема формування, збільшення та зменшення

статутного капіталу

Статутний капітал

(рах. 40)

Величина

Структура

Збільшення Зменшення

Додаткова

емісія

Підвищення

номінальної

вартості

акцій

Обмін

раніше

випущених

облігацій на

акції

Пайовий

капітал

Резервний

капітал

Додатковий

капітал

Зменшення

номінальної

вартості акцій

Зменшення

вартості

акцій

шляхом їх

викупу та

анулювання

Грошові

внески

Внески в

натуральній

формі

Первинний

облік

Регістри

обліку

Головна книга

Звітність

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів спілок та інших

підприємств, що передбачена установчими документами.

Рахунок та стаття балансу "Пайовий капітал" застосовуються кредитними

спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої

кооперації та ін., в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових

внесків.

Джерелом формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові

внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів.

У балансі сума додаткового капіталу розкривається двома статтями:

"Додатковий вкладений капітал" та "Інший додатковий капітал".

Додатковий вкладений капітал - сума, на яку вартість реалізації

випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

У цій статті балансу акціонерні товариства показують суму, на яку вартість

реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Емісійний дохід

обліковуватиметься на однойменному субрахунку, який передбачається

відкривати до рахунку “Додатковий капітал” (Дт 46, Кт 421).

Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість

активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або

фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу (Дт 10, 12, Кт 422; Дт 10, 12,

Кт 423).

Резервний капітал - сума резервів, створених відповідно до чинного

законодавства або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого

прибутку підприємств.

Резервний капітал створюється в акціонерному товаристві за рахунок

прибутку після сплати податків та всіх обов'язкових платежів у розмірі,

встановленому засновницькими документами, але не менше від 25 відсотків

статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на поповнення резервного

капіталу вказують в установчих документах, але він не може бути меншим від 5

відсотків суми чистого прибутку.

Резервний капітал призначений на покриття непередбачених витрат, збитків,

на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишки невикористаних

коштів переходять на наступний рік.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, яка

реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це

прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та

формування резервного капіталу.

Суму нерозподіленого прибутку на кінець поточного року розраховують

таким чином:

Нерозподілений прибуток за попередній рік +

+ Чистий прибуток за поточний рік -

- Дивіденди за поточний рік -

- Відрахування (якщо такі здійснюються)

на поповнення резервного капіталу.

Суму непокритого збитку подають у дужках та вираховують при визначенні

підсумку власного капіталу.

Використання прибутку протягом звітного періоду відображається на

рахунках:

1. Дт 443

Кт 671

Нараховані дивіденди за акції

2. Дт 443

Кт 522

Нараховані премії за облігації

3. Дт 443

Кт 43

Створено (поновлено) резервний капітал

4. Дт 443

Кт 40

Реінвестовано прибуток до статутного капіталу

У кінці звітного періоду субрахунок № 443 закривається проводкою:

Дт 441

Кт 443.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за

внесками до статутного капіталу (рис.18).

Рис.18. Загальна схема бухгалтерського обліку неоплаченого капіталу

При створенні акціонерного товариства після прийняття рішення про випуск

акцій і оголошення підписки на них всю суму зареєстрованого статутного

капіталу відображають як неоплачений капітал:

Дт рах. № 46 - “Неоплачений капітал”

К-т рах. № 40 – “Статутний капітал”.

Фактичне надходження внесків засновників та учасників акціонерного

Рахунок 46

“Неоплачений капітал”

Оголошення

статутного капіталу

Внески

засновників до

Створення фондів за

рахунок засновників

тощо

Відображення

зменшення

номінальної

вартості акцій

Повернення

засновникам

підприємства їх

внесків

Первинний

облік

Регістри

обліку

Головна книга

Бухгалтерська

звітність

товариства зменшує їх заборгованість за акції, на які вони підписались, і у

фінансовому обліку відображається по кредиту рахунку "Неоплачений капітал".

Дебетуються при цьому рахунки матеріальних цінностей, нематеріальних активів,

грошових коштів (у національній або іноземній валюті) відповідно до форми

здійснених внесків. Майно, передане в натуральній формі у власність

підприємства в рахунок оплати акцій, оцінюється за домовленістю учасників.

Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є документи, що

засвідчують факт передавання об'єктів акціонерному товариству.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонерів оплачені ними акції

з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи розповсюдженню серед своїх

працівників. Викуплені акції повинні бути реалізовані або анульовані протягом

року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без

врахування вилучених із обігу власних акцій.

Вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії або часток,

викуплених товариством у його учасників (рис.19).

Рис. 19. Загальна схема бухгалтерського обліку вилученого капіталу

Викуплені власні акції відображають за ціною придбання:

Дт рах. № 45 – “Вилучений капітал”;

Кт рах. № 30,31 – “Каса” або “Рахунки у банках”.

У балансі сума вилученого капіталу подається у дужках і підлягає

вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Якщо балансова вартість вилучених акцій перевищує їхню номінальну

вартість, то різниця списується як збільшення по статті "Додатковий вкладений

капітал". Навпаки, від'ємна різниця зменшує цю статтю, а в разі відсутності

Рахунок 45

“Вилучений капітал”

Викуплені акції

власної емісії

Інший вилучений

капітал

Вилучені вклади й

пай

Викуплені акції

власної емісії

Перепродані акції

Первинні

документи

Регістри обліку

Головна книга

Бухгалтерська

звітність