Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин

Подождите немного. Документ загружается.

171

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

вих ресурсів між різними елементами досліджуваної системи.

Тобто якщо ми будемо аналізувати банківську систему, то це

можна зробити на підставі визначення множини вузлів різно-

манітних скелетонів, що характерні для конкретного банку. Різно-

манітні ж потоки фінансових ресурсів банків будуть утворюва-

ти взаємозв’язки між досліджуваними суб’єктами, а їх значення

характеризуватимуть ступінь такої взаємодії. Це ж у підсумку

дозволяє застосувати відомі потокові методи аналізу складних

систем на підставі теорії графів та аналізу здатності досліджу-

ваної системи генерувати й обслуговувати різноманітні потоки

ресурсів.

З економічної точки зору це може свідчити про адекватність на-

явної організаційної структури тим фінансовим процесам, які

відбуваються в її межах [8]. Таке зауваження засноване на тому,

що вказаний рух фінансових ресурсів відображує зіставлення

планів і схем руху потоків з вузлами, які розглядаються як цент-

ри зосередження ресурсопотоків, що характеризують певну ор-

ганізаційну структуру.

Зображення скелетону потоків фінансових ресурсів дозволяє

також провести наочне порівняння розвитку різних країн. Так,

якщо за основу якісного відображення руху фінансових потоків

країн з погляду визначених вище складових скелетону потоків

фінансових ресурсів економічної системи взяти дані показників

процесу переходу, що публікуються Європейським банком ре-

конструкції та розвитку [72], то можна побудувати узагальнення,

що визначені на рис. 3.15 (розраховано за даними [72] на основі

поданого вище підходу до зображення скелетону потоків фінан-

сових ресурсів).

Таким чином можна проаналізувати й узагальнений якісний

розвиток скелетону потоків фінансових ресурсів окремої країни

(рис. 3.16, визначено на підставі даних [72] та на основі поданого вище

підходу до зображення скелетону потоків фінансових ресурсів).

Як видно з рис. 3.16, розвиток скелетону потоків фінансових ре-

сурсів економіки України дещо погіршився; негативний вплив

при цьому, як це непарадоксально, справили узагальнені показ-

172

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Рис. 3.15. Зображення скелетону потоків фінансових ресурсів

економік різних країн

а) Україна б) Росія

в) Польща г) Словенія

Складова скелетону, що узагальнює рух фінансових потоків

підприємств

Складова скелетону, що узагальнює рух фінансових потоків

фондового ринку

Складова скелетону, що узагальнює рух фінансових потоків

банків

173

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

ники сталості фінансових потоків у банківському секторі. Це ж

у підсумку спонукає до більш детального розгляду в межах да-

ного дослідження саме організації та методології управління фі-

нансовими потоками банків.

Рис. 3.16. Зображення розвитку скелетону потоків фінансових

ресурсів економіки України

Загалом же слід відзначити, що введення у розгляд поняття «ске-

летон потоків фінансових ресурсів» та його зображення можуть

бути корисним інструментарієм при аналізі різноманітних про-

цесів з урахуванням їх потокової природи.

3.3. Фінансові інновації в системі сталої взаємодії руху

фінансових потоків різних економічних агентів

Одним із факторів впливу на збільшення обсягів грошової маси

є виникнення нових її компонентів. У цьому аспекті ключову

а) 2004 р. б) 2005 р.

Складова скелетону, що узагальнює рух фінансових потоків

підприємств

Складова скелетону, що узагальнює рух фінансових потоків

фондового ринку

Складова скелетону, що узагальнює рух фінансових потоків

банків

174

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

роль відіграють нові фінансові інструменти і технології, поєд-

нувані поняттям «фінансові інновації». Вони також ініціюють

своєю появою масштабні перетворення відповідних фінансових

ринків і, як наслідок, впливають на розвиток економіки в ціло-

му. Перелік таких нововведень об’єктивно є досить значним та

зазвичай вимагає уважного ставлення до кожного особисто. Це

обумовлено тим, що поява фінансових інновацій пов’язана з пе-

ріодичним оновленням форм і засобів, які використовуються

для досягнення поставлених цілей.

Зазвичай фінансова інновація, так само, як і будь-яка інша ін-

новація, поділяється на кризову інновацію та інновацію роз-

витку; на новий фінансовий продукт і нову фінансову операцію

[48; 55; 58]. Як самостійна економічна категорія фінансова інно-

вація має такі відмітні риси:

 обов’язковість продажу нового фінансового продукту на

ринку фінансових інновацій;

 обов’язковість реалізації фінансової операції на ринку або

усередині суб’єкта, що господарює;

 функціональна залежність фінансової інновації від часу;

 особливість самого фінансового продукту, що виражається,

по-перше, у наявності одиничного і масового попиту, по-дру-

ге, у функціонуванні лімітованого і нелімітованого продукту,

по-третє, в існуванні продукту у формі майна і майнових

прав.

Таким чином, загалом фінансова інновація – це реалізований

у формі нового фінансового продукту або операції кінцевий

результат інноваційної діяльності у фінансовій сфері. Зміст же

фінансової інновації складають нові фінансові продукти і нові

фінансові операції.

Разом із зазначеним слід вказати на те, що одним із вагомих

чинників появи фінансових інновацій, принаймні під час транс-

формаційних економічних перетворень, є зміни регулятивного

характеру щодо формування певного економічного середовища.

Тож прояви таких змін і характер їх впливовості на поступовість

175

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

економічного зростання вимагають проведення різнопланових,

але ґрунтовних економічних досліджень щодо впровадження та

застосування нових фінансових продуктів.

При цьому слід звернути увагу на те, що еволюційні зміни не ви-

являють себе так явно, як у фінансовій сфері, бо з погляду заці-

кавленості різних суб’єктів господарювання фінансові інновації

розглядаються

як інструмент оптимізації їх фінансових потоків

[61]. Як приклад такого розгляду нововведень слід вказати праці

В. В. Корнєєва [30], який досліджує фінансові інновації в управ-

лінні суверенними боргами з погляду стійкого управління пото-

ками капіталу.

Не менш важливими є й питання фінансового забезпечен-

ня інноваційного розвитку економіки, які теж безпосередньо

пов’язані з появою нових фінансових продуктів [10]. Разом з тим

слід зазначити, що Україна не накопичила достатнього досвіду

відносно ефективного застосування фінансових інновацій з пог-

ляду розвитку різних сегментів фінансового ринку, сталості руху

відповідних фінансових потоків. Тож узагальнення зарубіжного

досвіду щодо можливості та ефективності його застосування в

умовах України є досить важливим.

Перш за все звертає на себе увагу інструментарій впровад-

ження нових фінансових рішень, що є доречним при розробці

не лише певних механізмів впровадження інноваційних рішень,

а й з погляду загального розвитку конкретних суб’єктів господа-

рювання. Як і будь-який інший економічний аналіз досліджен-

ня досвіду застосування фінансових інновацій вимагає певно-

го методологічного обґрунтування. Це стосується визначення

об’єкта і предмета дослідження, що загалом може бути розкрито

у деякому напрямі відповідного аналізу. Наприклад, за такий

напрям у своєму дослідженні В. В. Корнєєв обрав впливовість

нововведень на стійкість руху кредитних та інвестиційних по-

токів. Разом з тим Л. А. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук

розглядають аспект комерціалізації нововведень [10].

Втім, на нашу думку, слід виходити з об’єктивних умов появи

фінансових інновацій, які полягають у фінансовій сфері еко-

176

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

номічних відносин. До того ж слід враховувати, що фінансові

інновації змінюють не тільки вартість і доступність окремих

видів фінансування, але й впливають на рух грошових і товар-

них потоків, на портфельні стратегії професійних учасників

ринку. Тобто з даного приводу доцільно виділити так звану сфе-

ру інтересів фінансових інновацій, виразом якої можуть бути

найбільш суттєві та характерні ознаки формування сталої ос-

нови переміщення та перерозподілу ресурсів, що відбуваються

у загальному економічного просторі. Таким чином, як базову

основу методології аналізу фінансових інновацій слід виділи-

ти «скелетон потоків фінансових ресурсів», де значна увага, як

було встановлено у підрозд. 3.2, відводиться фінансовим пото-

кам банківських установ, фондовому ринку та різноманітним

суб’єктам господарювання, які можна визначити як первісні

елементи формування руху фінансових ресурсів та показники

появи тих або інших нововведень у фінансовій сфері. Тож саме

під цим кутом й розглянемо зарубіжний досвід впровадження

фінансових інновацій.

Оволодіння фінансовими інноваціями фінансово-кредитною

сферою пов’язане з лібералізацією та дерегулюванням фінан-

сових ринків, що відбувається на фоні їх глобалізації. Тож зро-

стання конкуренції з боку банків і різних сегментів фінансового

ринку об’єктивно привело до зменшення традиційної ролі банків

як інститутів кредитування. Водночас ознаки такої конкурен-

ції позначаються і на рентабельності традиційних банківських

операцій. Це, у свою чергу, впливає на розподіл відповідних фі-

нансових послуг та об’єктивне виникнення окремих напрямків

розвитку фінансових інновацій, до яких західні дослідники пе-

реважно відносять розподіл та з’єднання фінансових контрак-

тів, сек’юритизацію неліквідних вимог і розвиток нових каналів

розподілу фінансових послуг [7; 56].

Під розподілом та з’єднанням фінансових послуг мається на

увазі те, що, наприклад, позика за фіксованою процентною став-

кою являє собою сукупність різних фінансових інструментів, які

можуть бути розділені на ряд взаємодоповнюючих компонентів.

Прикладом такого нововведення є гарантована доступність до

177

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

кредитних ресурсів, що може бути досягнуто завдяки відповід-

ній з послідовності кредитних інструментів, як, наприклад, ре-

вольверна (поновлювана) середньострокова кредитна програма

на базі евронот і програма випуску евронот [56]. Економічна

вигода такої новації полягає в тому, що у фінансових інститутів

з’являється можливість продавати різні ризики і «навантажен-

ня» тим учасникам ринку, які здатні використовувати їх з най-

меншими витратами, знижуючи тим самим загальну ціну ризи-

ку. Крім того, істотно полегшуються арбітражні угоди.

Іншим прикладом нововведень у банківській сфері щодо переда-

чі кредитного ризику є застосування CRT інновацій (CRT – credit

risk transfer [60]). Залежно від цілей управління ризиками можуть

використовуватися різні інструменти CRT. При цьому, як пра-

вило, покупець забезпечення кредитів бажає вивести дані про

кредит зі свого балансу і в такий спосіб зменшити свій ризик і

потреби у фінансуванні. Означена мета може досягатися шляхом

поступки кредиту або за допомогою емісії цінних паперів на

основі відповідних зобов’язань. Також слід звернути увагу на

те, що в цілому фінансування інновацій є ризиковою операцією,

тому застосування фінансових інновацій для уникнення відповід-

них ризикових подій – досить розповсюджена процедура.

При цьому загалом фінансові інновації для різних сфер фінансо-

вої діяльності мають певну взаємоузгодженість, що змушує гово-

рити як про системну оцінку дієвості фінансових інновацій, так

і про багатогранну впливовість фінансових інновацій на сталість

руху різноманітних фінансових потоків, що з ними пов’язані.

Водночас фінансові інновації відкривають для банків нові шляхи

фінансування своєї діяльності та управління своєю ліквідністю

як один з основних напрямів банківської діяльності [20].

Отже, розглядаючи фінансові інновації у банківській сфері, слід

звернути увагу на структуру балансу, питому вагу цінних папе-

рів у банківських активах та її надмірне зростання. Підставою

для такого ґрунтовного та виваженого ставлення до питомої

ваги цінних паперів у банківських активах є розгляд так званих

фінансів Понці [13], до яких відносяться економічні суб’єкти, що

не мають достатнього операційного доходу для обслуговування

178

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

боргу і своїх зобов’язань. Тож внаслідок відкритості та недоско-

налості економіки перехідного періоду варто звернути увагу

на наявність спекулятивної складової у визначенні фінансових

нововведень, бо суб’єкти фінансів Понці мають можливість

відповідати за своїми зобов’язаннями лише за допомогою про-

дажу активів і випуску нових позик. Втім, як свідчить відповід-

ний аналіз розвитку банківського сектора економіки в Україні,

вітчизняні банки досить обережно ставляться до різного виду

цінних паперів, що, з одного боку, обумовлено підривом дові-

ри до державних цінних паперів протягом 1999 – 2001 рр. [20],

а з іншого – недостатньою розвиненістю фондового ринку

[2; 5]. Однак, враховуючи світову динаміку розвитку CRT ін-

новацій, яка характеризується значним зростанням показни-

ків використання цього інструмента у грошовому вираженні –

з 187 млн дол. США за підсумками 1987 р. до 4800 млрд дол. США

за підсумками 2004 р. [70], слід більш скептично ставитись до

можливості його застосування в умовах перехідної економіки.

Тож необхідно звернути увагу на такі потенційні ризики, що да-

ють CRT інновації, як: ризик, пов’язаний із концентрацією по-

середників на ринку інструментів CRT, що може призвести до

високої концентрації в руках цих посередників кредитних ри-

зиків; ризик, пов’язаний з тим, що ринок інструментів CRT має

у своїй основі переважно міжбанківський характер, що може у

підсумку призвести до системної банківської кризи.

Втім, варто зауважити, що значне зростання обсягів вико-

ристання CRT інновацій пов’язане з тим, що вони дозволяють:

відокремлювати кредитний ризик від ризику фінансування і

ринкових ризиків; виділяти часові характеристики кредитного

ризику; визначати співвідношення рівнів реального і бажаного

кредитного ризику; передавати кредитний ризик, зберігаючи

при цьому за банком власність на кредит. Тобто відокремлю-

ючи кредитний ризик від інших ризиків, інструменти CRT дають

можливість передавати кредитний ризик тим, хто погоджується

брати його на себе, що загалом приводить до розширення кре-

дитного ринку (збільшення обсягу кредитування), що є досить

доречним з погляду недостатнього використання мультиплі-

179

Розділ 3. Концептуальні положення організації взаємодії фінансових потоків

кативного розширення грошової маси внаслідок надлишкової

ліквідності банківського сектора економіки [54].

При цьому з погляду означеного важливе місце у фінансових ін-

новація банківського сектора займають і процеси сек’юритизації

неліквідних фінансових вимог у ринкові цінні папери [56]. Кла-

сичним прикладом у цій сфері є розробка депозитних сертифі-

катів, що вільно обертаються на ринку та замінюють неліквідні

термінові депозити. Іншим прикладом впровадження фінансо-

вих інновацій у банківській сфері з погляду розвитку процесів

сек’юритизації є об’єднання кредитних деривативів з операція-

ми сек’юритизації у формі облігацій, що забезпечені борговими

зобов’язаннями, емісія яких використовується для страхування

та зменшення рівня кредитного ризику.

Разом з тим слід зазначити, що серед розглянутих вище ключо-

вих засад і напрямків застосування фінансових інновацій широ-

ке використання знаходять деривативи, які загалом являють со-

бою контракти типу своп або опціон. Тож невипадково, що більш

динамічний розвиток мають фінансові інновації з погляду фон-

дового ринку, який загалом відображує процеси перерозподілу

вільних грошових і фінансових ресурсів. Так, останнім часом у

зарубіжній практиці значного поширення для сек’юритизації

фінансування проектів набуло впровадження технології CLO

(collateralized loan obligation) [59]. До основних переваг такого

механізму відносяться прозорість операцій, диверсифікація ін-

вестицій, підвищена безпека вкладання коштів, що забезпечує

створення механізму суттєвих переваг для інвесторів.

Втім визначальне місце деривативи знайшли у банківській

сфері, бо здатні забезпечити низький рівень кредитного ризи-

ку, не впливаючи безпосередньо на позичальника. Разом з тим

кредитні деривативи дозволяють зменшити існуючу концент-

рацію ризику, відокремлюючи кредитний ризик від інших видів

ризику i розподіляючи ризик кредитора серед інших учасників

фінансового ринку. Кредитні деривативи дають банкам мож-

ливість не тільки забезпечити ліквідність наданих позик, а й

управ ляти окремими параметрами кредитного портфеля. Од-

нак такий універсальний інструмент, як кредитні деривативи

180

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

є неоднорідним за складом та дещо негативно може впливати на

систему показників банківської діяльності.

Водночас найбільшого розвитку набули так звані сконструйо-

вані цінні папери. Найбільш активно сконструйовані облігації

обертаються на Американській фондові біржі (АМЕХ) та Чи-

казькій опціонній біржі (СВОЕ). Так, наприклад, протягом чо-

тирьох останніх років кількість різновидів зазначених цінних

паперів зросла майже у 6 разів [68]. При цьому облігації, що

знаходяться в обороті на фондових ринках розвинених країн,

являють собою, як правило, інструменти із захищеною сумою

основного боргу, сума виплат за якими знаходиться в залеж-

ності від змін основних індексів ринку акцій, таких, наприклад,

як S&P 500, Nikkei 225, Dow Jones Industrial Average. Крім того,

встановлюються й зворотні залежності розміру доходу від ди-

наміки пов’язаного показника. Новацією є також розмір виплат,

який знаходиться у залежності від показників ринку облігацій.

Отже, невипадково, що й емітенти облігацій в Україні почали

більш активно застосовувати саме індексні облігації [79]. Це за-

галом встановлює більш тісний взаємозв’язок між суб’єктами

господарювання, які потребують грошей, і потенційними інвес-

торами. Проте слід враховувати, що в умовах українського фон-

дового ринку впровадження індексного механізму формування

дохідності за облігаціями має ряд ускладнень. Насамперед це

пов’язано з тим, що на сьогодні на фінансовому ринку України

фактично не існує індексу, який би міг бути ефективним інди-

катором вартості грошей на ньому. Тож більш поширеним в Ук-

раїні є застосування механізму з плаваючим процентом на об-

лігації, що допомагає стабілізувати потоки залучених ресурсів.

Втім, така практика зміни дохідності на облігації має хаотичний

характер. Це також не сприяє стабільному впливу фінансових

інновацій на стійкість руху відповідних фінансових потоків.

До характерних тенденцій випуску структурованих облігацій у

світі відноситься й розвиток випуску цінних паперів, модифіко-

ваних за способом погашення з використанням опціонів на цінні

папери третіх компаній, що фактично є випуском обмінюваних

облігацій [59]. Тобто такі цінні папери дають інвесторові мож-